Методичні рекомендації визначення потреб населення




Скачати 326.69 Kb.
НазваМетодичні рекомендації визначення потреб населення
Дата конвертації05.07.2013
Розмір326.69 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Наказ Міністерства соціальної

політики України

15.10. 2012 року № 648

 

Методичні рекомендації

визначення потреб населення

адміністративно-територіальної одиниці

у соціальних послугах

 

 

І. ВСТУП

 

1.1 Ці Методичні рекомендації застосовуються з метою організації процесу визначення потреб населення у соціальних послугах та здійснення аналізу отриманих даних.

1.2 Визначення потреб у соціальних послугах доцільно проводити з метою прийняття управлінських рішень щодо розвитку й оптимізації системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці та планування й перерозподілу бюджетних коштів між напрямами діяльності.

1.3 Основними складовими визначення потреб у соціальних послугах є:

визначення соціальних груп, які потребують соціальних послуг, чисельності фактичних та потенційних отримувачів соціальних послуг;

визначення соціальних проблем населення адміністративно-територіальної одиниці, які потребують розв’язання за допомогою соціальних послуг;

вивчення стану системи надання соціальних послуг включаючи суб’єктів надання, перелік, обсяг, доступність та якість послуг;

визначення переліку та обсягу соціальних послуг, необхідних для задоволення виявлених потреб населення адміністративно-територіальної одиниці;

оцінка відповідності наявної системи надання соціальних послуг визначеним потребам населення;

розробка пропозицій щодо розвитку та оптимізації системи соціальних послуг для ефективного задоволення потреб населення у таких послугах;

визначення кадрових, фінансових ресурсів, необхідних для організації надання соціальних послуг відповідно до потреб населення адміністративно-територіальної одиниці.

1.4. У цих Методичних рекомендаціях терміни застосовуються у такому значенні:

адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;

визначення потреб у соціальних послугах – збір, узагальнення та аналіз інформації, що визначає потреби у соціальних послугах, їх переліку та обсягах, зокрема щодо стану та динаміки соціально-демографічних процесів адміністративно-територіальної одиниці (старіння населення, інвалідизація, трудова міграція, безробіття, захворюваність, сирітство, правопорушення тощо), чисельності та складу соціальних груп, фактичних та потенційних отримувачів соціальних послуг, можливостей діючих соціальних служб, заходів, спрямованих на попередження виникнення складних життєвих обставин та створення умов для самостійного розв’язання життєвих проблем, що виникають;

потреби у соціальних послугах адміністративно-територіальної одиниці визначаються відповідно до кількості осіб, які потребують соціальних послуг, характеру їх соціальних проблем, а також соціальними проблемами населення адміністративно-територіальної одиниці;

потенційні отримувачі соціальних послуг – соціальні групи чи окремі фізичні особи, які відповідно до тих чи інших соціальних та/або демографічних ознак (вік, стан здоров’я, асоціальна та протиправна поведінка, сирітство) мають ризик потрапити у складні життєві обставини (люди похилого віку, інваліди, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, які перебувають у конфлікті із законом; діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків; особи, в сім’ях яких вчиняється насильство; особи, які через незалежні від них обставини залишились без роботи);

соціальні проблеми адміністративно-територіальної одиниці – незадоволені повністю чи частково потреби та інтереси населення адміністративно-територіальної одиниці, що мають негативний вплив й порушують його життєдіяльність, мають стійкий характер та/або тенденції до поширення (соціальне сирітство, безробіття, злочини пов’язані із торгівлею людьми, зловживання психоактивними речовинами, конфлікти з законом, насильство в сім’ї тощо);

соціальні послуги – комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем;

особи, які потребують соціальних послуг, – особи, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати та потребують надання соціальних послуг відповідно до визначених індивідуальних потреб;

соціальна група – група осіб, об’єднаних за спільною соціальною, демографічною або іншою ознакою, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують надання їм однотипних соціальних послуг;

соціальні служби – підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також громадяни, що надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;

державний стандарт соціальної послуги – визначені нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики зміст та обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання соціальної послуги, показники її якості;

показники якості соціальних послуг – сукупність показників, які використовуються для оцінювання діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, які ґрунтуються на позитивній результативності соціальних послуг відносно її одержувачів і ступеня задоволення їх потреби в цих послугах;

 

^ II. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ

Нормативно-правовою базою для проведення визначення потреб населення у соціальних послугах є: Закони України „Про соціальні послуги”; „Про попередження насильства в сім’ї”; „Про протидію торгівлі людьми”; „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”; „Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”; „Про зайнятість населення”; Стратегія реформування системи надання соціальних послуг, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.08.2012 №556-р; інші нормативно-правові акти, що регулюють надання соціальних послуг населенню.

Потреби населення у соціальних послугах слід визначати за результатами аналізу соціально-демографічних та інших статистичних показників (додаток 1), інформації соціальних служб (додаток 3) щодо індивідуальних потреб у соціальних послугах, а також інформації щодо характеристики існуючої системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

 

2.1 Етапи процесу визначення потреб

Процес визначення потреб населення у соціальних послугах пропонується реалізовувати у три етапи:

І етап - первинне визначення потреб у соціальних послугах населення адміністративно-територіальної одиниці шляхом збору й аналізу даних статистики, інформації про стан та динаміку соціально-демографічних процесів, чисельність фактичних та потенційних отримувачів соціальних послуг, наявні соціальні програми й служби.

Первинне визначення потреб у соціальних послугах доцільно проводити щорічно протягом січня-лютого.

На I етапі проводиться збір інформації для описово-аналітичної частини документу з визначення потреб у соціальних послугах, заповнюються таблиці, наведені у додатку 1 та у додатку 3. Збір інформації здійснюється шляхом надсилання управліннями праці та соціального захисту населення запитів до відповідних органів, установ та організацій.

Для визначення середньо тривалих тенденцій зміни чисельності отримувачів та потенційних отримувачів соціальних послуг рекомендується застосовувати статистичні показники за період не менше 3-х попередніх років, у разі якщо тенденція не простежується за цей період, – не менше 5-ти попередніх років.

За результатами опрацювання отриманої інформації, на I етапі визначаються тенденції соціально-демографічних процесів та тенденції змін чисельності соціальних груп, формулюються соціальні проблеми та ймовірні причини їх виникнення, визначаються показники фактичного надання соціальних послуг й незадоволений попит на соціальні послуги, визначається стан системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

II етап – визначення індивідуальних потреб населення у соціальних послугах шляхом вивчення індивідуальних потреб потенційних отримувачів за видами соціальних послуг та задоволеності наявними соціальними послугами фактичних отримувачів.

Визначення індивідуальних потреб доцільно здійснювати постійно протягом року.

Для визначення індивідуальних потреб населення у короткостроковій перспективі рекомендується використовувати інформацію за попередній рік, яка подається соціальними службами адміністративно-територіальної одиниці у січні наступного року до регіональних управлінь праці та соціального захисту населення для узагальнення.

Визначення індивідуальних потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, у соціальних послугах проводять усі соціальні служби адміністративно-територіальної одиниці, у тому числі центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) шляхом відвідування цих осіб за місцем їх проживання/перебування та проведення комплексного обстеження та або опитування.

Таким чином, на II етапі отримується додаткова інформація щодо потреб у соціальних послугах за їх видами, а також інформація щодо аспектів якісних характеристик їх надання.

III етап – підсумковий аналіз даних, отриманих в процесі визначення потреб населення у соціальних послугах, визначення стратегічних пріоритетів, розробка пропозицій та плану заходів для розвитку й оптимізації системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

Підсумковий аналіз рекомендується здійснювати щорічно до 1 квітня.

Під час проведення аналізу узагальнюються основні соціальні проблеми й можливі шляхи їх розв’язання, визначається перелік необхідних послуг на плановий період, у т.ч. обсяг профілактичних заходів та послуг, прогнозний показник чисельності осіб, які будуть ними користуватися; визначається обсяг послуг, який має бути впроваджений додатково для задоволення виявлених потреб та попиту на послуги, визначаються заходи для покращення якісних характеристик послуг; обсяг необхідних ресурсів для надання соціальних послуг, у тому числі визначається розмір необхідного фінансування.

Міські й районні управління праці й соціального захисту населення визначають потреби населення у соціальних послугах, узагальнюють інформацію й подають її для подальшого вивчення й узагальнення до регіональних управлінь праці й соціального захисту. Регіональні управління праці й соціального захисту, у свою чергу, опрацьовують й узагальнюють отримані результати (у таблиці 2.1. та 2.2. додатку 2) й подають їх, за запитом, до Мінсоцполітики.

2.2 Взаємодія у процесі визначення потреб

Для забезпечення обговорення результатів процесу визначення потреб у соціальних послугах, визначення стратегічних пріоритетів і підготовки пропозицій щодо планування розвитку й оптимізації системи соціальних послуг рекомендується проводити спільні наради й консультації з представниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, місцевих управлінь праці та соціального захисту, місцевих управлінь у справах сім’ї, дітей та молоді, місцевих наукових установ та громадських організацій.

2.3 Функції учасників процесу визначення потреб

Функції щодо визначення індивідуальних потреб населення у соціальних послугах варто покласти на соціальні служби та фахівців із соціальної роботи.

Функції щодо первинного визначення потреб, здійснення підсумкового аналізу, встановлення стратегічних пріоритетів й підготовки пропозицій, розробки проекту плану заходів для розвитку системи соціальних послуг - на місцеві управління праці та соціального захисту населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Функції з методичного забезпечення процесу визначення потреб населення у соціальних послугах адміністративно-територіальної одиниці - на центральний орган виконавчої влади з питань соціальної політики (Мінсоцполітики).

Мінсоцполітики здійснює узагальнення отриманої від адміністративно-територіальної одиниці інформації та визначає напрями діяльності, спрямовані на розвиток системи соціальних послуг в Україні.

 

^ III. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДОКУМЕНТУ З ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ

Рекомендується, що документ, що готується у регіональному управлінні праці та соціального захисту населення під час визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах має містити такі розділи:

3.1 Вступ.

У вступі наводиться обґрунтування мети, завдань, зазначається період, за який визначалися потреби у соціальних послугах та відповідальні виконавці.

3.2 Описово-аналітична частина.

У описово-аналітичній частині здійснюється опис і аналіз потреб населення у соціальних послугах та стану системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці. Даний підрозділ складається із декількох частин:

3.2.1 Соціально-демографічна ситуація адміністративно-територіальної одиниці:

Розглядаються демографічні показники та показники щодо соціальних груп населення адміністративно-територіальної одиниці (додаток 1) за період, необхідний для подальшого планування розвитку системи соціальних послуг (згідно з пунктом 2.1).

Стан системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці:

З метою визначення потреби у наданні соціальних послуг різним соціальним групам описується вся наявна система надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці, а саме:

соціальні програми;

соціальні служби та послуги (за інформацією, зібраною за допомогою таблиць додатку 3).

3.2.3 Аналіз потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах.

3.3 Пропозиції, стратегічні пріоритети.

Стратегічні пріоритети та пропозиції щодо планування розвитку й оптимізації системи соціальних послуг, підходи до визначення стратегічних пріоритетів та розробки пропозицій рекомендується проводити із урахуванням положень пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій.

На підставі визначених пропозицій і стратегічних пріоритетів регіональним управлінням праці й соціального захисту населення рекомендується розробляти план заходів для розвитку системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

Описово-аналітична частина слугує одночасно підґрунтям й обґрунтуванням для розробки пропозицій, визначення пріоритетів та планування заходів і є невід’ємною складовою документу, який залишається в управлінні праці й соціального захисту населення адміністративно-територіальної одиниці.

До Мінсоцполітики, на запит, подаються дані, підготовлені за формою, запропонованою у додатку 2 (Таблиця 2.1. Потреба у соціальних послугах за видами послуг та соціальними групами), доповнені інформацією щодо стратегічних пріоритетів й пропозицій для розвитку системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

 

^ IV. ОБРОБКА ОТРИМАНИХ ДАНИХ ТА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ

Обробка даних щодо соціально-демографічної ситуації та стану системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці

Основні складові етапу обробки отриманих даних:

виявлення тенденцій соціально-демографічних процесів та визначення їх впливу на попит у соціальних послугах;

формулювання основних соціальних проблем адміністративно-територіальної одиниці;

встановлення показників фактичного надання соціальних послуг та незадоволеного попиту на соціальні послуги.

4.1.1 Основні соціально-демографічні показники адміністративно-територіальної одиниці

Таблиця 1.1 Дані щодо співвідношення міського й сільського населення.

Дані показники дозволяють визначити яке населення переважає в адміністративно-територіальній одиниці, а також простежити тенденцію (як змінюється ситуація?) до збільшення чи зменшення частки сільського чи міського населення.

Показник кількості міського й сільського населення є важливим для планування розташування соціальних служб та організації надання соціальних послуг з урахуванням територіального аспекту. Так збільшення осіб, які потребують соціальних послуг в сільській місцевості, важкодоступних гірських регіонах, свідчить про необхідність заходів для покращення доступу населення до соціальних служб. Наприклад, запровадження мобільних соціальних служб, відкриття нових закладів в цих регіонах або філіалів вже існуючих, перегляд норми навантаження на соціальних працівників, які обслуговують такі регіони тощо.

Таблиця 1.2 Дані щодо статевовікової структури населення.

Дані щодо вікової структури населення дозволяють визначити потребу в послугах саме за віковою ознакою.

Так, тенденція збільшення кількості/частки осіб старшого віку свідчить про ймовірне зростання попиту на соціальні послуги для людей похилого віку, а саме послуги догляду, будинки спільного та підтриманого проживання тощо. Зростання кількості молоді свідчить про потребу у профілактичних інформаційних кампаніях тощо.

Показник статевовікової структури населення дозволяє встановити, на кого: чоловіків чи жінок, більшою мірою орієнтувати соціальні послуги. Наприклад, тенденція до збільшення кількості осіб жіночої статі свідчить про зростання потреб у розвитку системи соціальних послуг та служб для жінок.

Таблиця 1.3 Дані щодо природного руху населення. Природний рух міського й сільського населення.

Дані показники дозволяють простежити тенденцію щодо зміни чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці.

Тенденція збільшення рівня померлих дітей, особливо в сільській місцевості, свідчить про необхідність послуг, спрямованих на консультування батьків щодо догляду за дітьми, на організацію догляду за дитиною.

Таблиця 1.4 Дані щодо розподілу усіх померлих за окремими причинами смерті.

Розглядаються лише ті дані про причини смертності, що мають соціальні передумови, що дозволить спрогнозувати потребу у соціальних послугах для конкретних цільових груп.

Так, зростання показників смертності внаслідок туберкульозу свідчить про наявну потребу у превентивних послугах, як то інформування, консультування, заходах з раннього виявлення захворювання. З огляду на те, що хворі на туберкульоз мають, як правило, ще й супутні захворювання, як то ВІЛ-інфекцію, наркозалежність, гепатити, виникає необхідність у створенні спеціалізованих соціальних служб для надання комплексної підтримки, що включатиме соціальну підтримку при проходженні лікування на амбулаторному етапі, медіацію, надання гуманітарної допомоги.

Тенденція до зростання смертності від навмисних самоушкоджень свідчить про необхідність впровадження превентивних програм, спрямованих на недопущення самогубства, наприклад, „гарячих ліній”, консультативних пунктів тощо.

Таблиця 1.5 Дані щодо кількості шлюбів і розлучень. Кількість шлюбів і розлучень у міських і сільських поселеннях.

Дані показники дозволяють простежити тенденцію щодо зростання/скорочення числа шлюбів і розлучень, з’ясувати, чи існують з приводу цього суттєві розбіжності у сільській та міській місцевостях та спрогнозувати потребу у соціальних послугах.

Зокрема, високий показник розлучень свідчить про ймовірну потребу у налагодженні системи соціальної підтримки працюючих одиноких матерів, послуг консультування.

Тенденція до зростання числа розлучень свідчить про необхідність розробки комплексу заходів, спрямованих на соціальний супровід та підтримку сімей у кризових станах задля їх зміцнення. При цьому варто пам’ятати, що жителі сільської місцевості, як правило, мають обмежений доступ до існуючих соціальних послуг, менше володіють інформацією про наявні послуги та можливості ними скористатися, менше схильні говорити про свої проблеми та ідентифікувати їх.

Таблиця 1.6 Дані щодо міграційного руху населення. Міграційний рух населення в межах України та за її межами.

Дані показники допоможуть з’ясувати ситуацію з плинністю населення, у тому числі трудових ресурсів адміністративно-територіальної одиниці.

Наприклад, виявлена тенденція до зростання чисельності вибулих закордон (як правило на заробітки) й у межах країни зумовлює потребу у розробці програм створення нових робочих місць, у програмах для неповнолітніх, які залишаються без батьківського догляду, програмах профілактики негативних явищ, передусім, правопорушень, вживання психоактивних речовин, небезпечного сексу.

Збільшення кількості прибулих свідчить про ймовірне зростання попиту на послуги для мігрантів, біженців, зокрема, створення соціальних центрів, надання притулку, послуг із захисту прав, консультування, працевлаштування.

4.1.2 Інвалідизація населення

Таблиця 1.7 Дані щодо розподілу населення, яке має інвалідність, за віковими категоріями та групами інвалідності.

Тенденції щодо зростання/зменшення показника кількості осіб з інвалідністю є важливими для планування специфіки соціальних служб та організації надання соціальних послуг з урахуванням нозології захворювання, що спричинила інвалідність, та віку потенційних отримувачів:

збільшення кількості осіб 18-55 (60) років яким встановлено III групу інвалідності внаслідок ураження опорно-рухового апарату свідчить про ймовірні потреби цих осіб працездатного віку, окрім реабілітаційних послуг, у соціальних послугах, пов’язаних з допомогою у працевлаштуванні;

зростання кількості осіб 0-17 років з розумовою відсталістю, зумовлює потребу у розробці комплексу заходів із соціальної абілітації/реабілітації, денних реабілітаційних центрів, заходів із створення умов для їх навчання, у тому числі інклюзивного.

4.1.4 Основні соціальні групи

Таблиці 1.8.1-1.8.16.

Показники представлені в цих таблицях дозволяють з’ясувати ситуацію, що стосується кожної конкретної соціальної групи населення.

Категорії осіб, зазначені у Таблиці 1.8.15. Також слід брати до уваги інформацію про кількість інших категорій осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, складають потенційні групи ризику, з метою розробки профілактичних соціальних програм.

Тенденції зміни чисельності (приросту/скорочення) та структури окремих соціальних груп є орієнтиром для планування збільшення або зменшення обсягу соціальних послуг для цих груп в довгостроковій та короткостроковій перспективі.

Визначення існуючих потреб у соціальних послугах для окремих соціальних груп та пріоритетності в організації їх надання необхідно проводити шляхом визначення частки отримувачів (осіб) соціальних послуг в межах соціальної групи.

Важливим є отримання даних про кількість отримувачів послуг з різних джерел (перед кожною таблицею подається перелік організацій, до яких потрібно надсилати запити). Саме порівняння показників про одну й ту ж соціальну групу населення з різних джерел і їх співставлення з показниками з таблиці 1.10.4. Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) дозволить з’ясувати які соціальні групи до яких організацій і за якими послугами найчастіше звертаються. Це дозволить при плануванні розвитку системи надання соціальних послуг більш чітко розподілити функції організацій щодо окремих послуг та категорій клієнтів та оптимізувати процес надання соціальних послуг для збільшення їх доступності та забезпечення своєчасності.

 

4.1.5 Система надання соціальних послуг.

Після розгляду та обробки даних щодо соціально-демографічної ситуації доцільно переходити до опису стану системи надання соціальних послуг в адміністративно-територіальній одиниці.

Основне завдання аналізу системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці - з’ясування наявного стану системи й виявлення потреб щодо її вдосконалення.

Опис стану системи надання соціальних послуг рекомендується здійснювати у двох напрямах:

опис соціальних програм (Таблиця 1.9 додатку 1).

опис соціальних служб та послуг, які вони надають (Таблиці 1.9,1.10.1 та 1.10.2. додатку 1).

Для визначення того, попит у яких соціальних послугах не покривається наявною системою надання соціальних послуг, при визначенні даних про наявні соціальні служби розглядаються:

спеціалізація, форми власності та господарювання існуючих суб’єктів, які надають соціальні послуги;

перелік соціальних послуг, що надається різним соціальним групам;

кількість послуг/клієнтів за звітний період, чисельність осіб, які звернулися за послугами).

кадрове забезпечення: укомплектування кадрами, навантаження на персонал, професійний склад (достатність та потреба);

забезпеченість основними засобами, що використовується для надання соціальних послуг (достатність та потреба у модернізації);

джерела та обсяги фінансування.

Для заповнення Таблиці 1.10.1 Загальна інформація щодо соціальних служб адміністративно-територіальної одиниці (зведена) та Таблиці 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) додатку 1 рекомендується надсилати відповідні запити до соціальних служб. З огляду на велику кількість соціальних груп, яким надаються соціальні послуги, Таблицю 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) рекомендується заповнювати у форматі Excel.

Суб’єктам, які надають соціальні послуги, надсилаються запити з проханням заповнити Таблиці додатку 3, що включають: Таблицю 3.1 Загальна інформація щодо соціальної служби/надавача соціальних послуг, Таблицю 3.2 Послуги соціальної служби/надавача соціальних послуг та соціальні групи, яким вони надаються, додаток К: Таблицю 3.3 Забезпечення кадрами соціальної служби/надавача соціальних послуг та Таблицю 3.4 Потреба у додаткових кадрах, які не зазначено у штатному розписі соціальної служби/надавача соціальних послуг, але які необхідні для надання соціальних послуг; додаток ОЗ: Таблицю 3.5 Основні засоби, які використовуються для надання соціальних послуг, що знаходяться на балансі соціальної служби/надавача соціальних послуг та Таблицю 3.6 Потреба у додаткових основних засобах, яких поки що немає на балансі соціальної служби/надавача соціальних послуг, але які необхідні для надання соціальних послуг.

Для суб’єктів, які надають послуги для великої кількості соціальних груп, рекомендується заповнювати Таблицю 3.2 у форматі Excel.

Інформацію щодо кадрового забезпечення та основних засобів, що використовуються для надання соціальних послуг, суб’єктам, які надають соціальні послуги, рекомендується готувати окремими додатками (К – кадрове забезпечення, ОЗ – основні засоби, що використовуються для надання соціальних послуг).

Під час розгляду кадрового забезпечення організації (Таблиця 3.3) рекомендується описати усі кадрові позиції згідно з штатним розписом, які залучені до надання соціальних послуг (кількість соціальних працівників, соціальних робітників, фахівців із соціальної роботи, соціальних педагогів, юристів, психологів, тощо). Якщо під час розгляду кадрового забезпечення було виявлено потребу у додаткових кадрах, необхідно зазначити у Таблиці 3.4 яких саме додаткових кадрів та для надання яких послуг.

Для того, щоб визначити потребу в основних засобах для надання соціальних послуг, під час опису основних засобів (Таблиця 3.5) рекомендується зазначати усі основні засоби, які безпосередньо застосовуються для надання соціальних послуг (приміщення, обладнання, інвентар, тощо). При цьому слід взяти до уваги, що основні засоби — це матеріальні цінності, які знаходяться на балансі суб’єкта, який надає соціальні послуги, що використовуються у процесі надання соціальних послуг понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 2500 гривень (за ціною придбання). Під час заповнення таблиці щодо основних засобів, які знаходяться на балансі, суб’єктам, які надають соціальні послуги, рекомендується керуватись класифікацією груп основних засобів, наведеною у ст. 145 Податкового кодексу України. Для висвітлення ситуації щодо основних засобів доцільно обмежитись інформацією щодо перших 9 груп зазначеної класифікації, як то: земельні ділянки, будівлі, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), тощо, та зазначити їх складові (що саме входить до даних груп). Якщо під час розгляду основних засобів було виявлено додаткову потребу в них, то необхідно зазначити у Таблиці 3.6 які саме засоби потрібні та як зазначені зміни відобразяться на покращенні надання яких саме соціальних послуг (обґрунтування потреби).

Працівники регіональних управлінь праці та соціального захисту населення, які проводитимуть узагальнення отриманої від суб’єктів, які надають соціальні послуги, інформації, заносять отримані дані у Таблиці 1.10.1 Загальна інформація щодо соціальних служб адміністративно-територіальної одиниці (зведена) та 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) додатку 1.

Щоб уникнути плутанини, рекомендується під час занесення даних про суб’єкта, який надає соціальні послуги, присвоювати йому порядковий номер, зазначаючи його на отриманій інформації та у Таблиці 1.10.1. Даний порядковий номер присвоювати й додаткам К (кадрове забезпечення) та ОЗ (основні засоби, які використовуються для надання соціальних послуг). Наприклад, для суб’єкта, що значиться в таблиці 1.10.1 під № 1, присвоюються номери додатків К1 та ОЗ1, для суб’єкта під № 4 відповідно К 4 та ОЗ 4.

У разі виникнення потреби, наприклад, при визначенні потенційних виконавців для надання соціальних послуг при застосуванні механізму соціального замовлення, з метою отримання детальної інформації про джерела фінансування потенційного виконавця соціального замовлення, управління праці та соціального захисту населення можуть запросити додаткову інформацію у суб’єктів, які надають соціальні послуги, щодо джерел їх фінансування та майна за наступними статтями:

вступні та щорічні внески членів організації;

благодійні пожертвування та допомога у будь-якій формі в установленому порядку від державних та громадських організацій, інших юридичних осіб та окремих громадян, у тому числі з-за кордону;

пожертвування будь-якого рухомого чи нерухомого майна та кошти, що надійшли від громадян як дар чи заповіт;

кошти, отримані з допомогою механізму соціального замовлення з боку державних органів для виконання цільових програм;

надходження від проведення благодійних заходів (лотереї, аукціони, культурні, спортивні видовища тощо);

відрахування від надходжень від зовнішньоекономічної діяльності і створених госпрозрахункових установ, організацій та підприємств організації для виконання статутних завдань;

інші надходження, що не суперечать чинному законодавству України.

Запит має стосуватися коштів та майна, які витрачаються суб’єктом безпосередньо на надання соціальних послуг, а не на утримання організації чи на фінансування іншої статутної діяльності.

У Таблиці 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) пропонується підсумувати кількість суб’єктів за формами власності й господарювання, які надають визначену послугу в адміністративно-територіальній одиниці, підсумувати кількість отримувачів визначеної послуги за звітний період й кількість осіб/сімей, які звернулись за даною послугою, та встановити потенційний попит у тих чи інших конкретних послугах для конкретних соціальних груп. Для встановлення потенційного попиту (чисельності потенційних отримувачів соціальних послуг) рекомендується використовувати джерела, наведені у пункті 4.3.

Показник щодо кількості осіб/сімей, які звернулись за наданням конкретно визначеної послуги до конкретно визначеного за формою власності та господарювання суб’єкта, варто враховувати в подальшому, при визначені потенційних виконавців при формуванні пропозицій для соціального замовлення.

Аналіз вищезазначеної інформації дасть можливість визначити недовантаження або перевантаження служб та їх персоналу, потенційний попит у послугах, послуги, що не користуються попитом, а також визначити відповідні заходи для зміцнення потенціалу та оптимізації діяльності служби – кадрового та матеріально-технічного забезпечення, перепланування навантаження, функцій тощо.

Розглядаючи стан справ у системі надання соціальних послуг слід пам’ятати, що зміни у структурі та обсягах соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці є відправною точкою для аналізу необхідних чи доцільних змін параметрів соціальних служб регіону та підготовки програм соціально-економічного розвитку регіону.

 

Визначення індивідуальних потреб потенційних отримувачів соціальних послуг

Основні складові визначення індивідуальних потреб потенційних отримувачів соціальних послуг:

вивчення думки особи про власні соціальні проблеми та шляхи їх розв’язання;

з’ясування можливості подолання складних життєвих обставин спільно з особою або сім'єю, її законним представником та найближчим оточенням (родичами) та визначення переліку й обсягу необхідних соціальних послуг.

Визначення індивідуальних потреб потенційних отримувачів необхідно здійснювати у разі надходження до соціальної служби інформації від особи, яка перебуває у складних життєвих обставинах, органів, установ, закладів, організацій, окремих фізичних осіб про необхідність надання цій особі допомоги. Визначення індивідуальних потреб відбувається шляхом відвідування цих осіб за місцем їх проживання/перебування та проведення комплексної оцінки їх потреб.

При проведенні комплексної оцінки особлива увага звертається на умови проживання, сімейну ситуацію, джерела доходів, фізичний та психологічний стан, в якому перебуває особа.

Визначення потреб може здійснюватись шляхом:

обстеження житлово-побутових умов проживання особи (передбачає здійснення характеристики місця її проживання);

спостереження - безпосереднього візуального і слухового сприймання (відстежування) і реєстрації значущих процесів, ситуацій та фактів особи (дозволяє фіксувати події, поведінку людини тощо);

інтерв’ю – відповіді особи на поставлені їй питання (здійснюється як з особами, щодо яких здійснюється оцінка потреб, так і зі спеціалістами закладів, установ, організацій тощо стосовно даної особи);

бесіди – спілкування з особою чи одночасно з усіма членами сім’ї (може передбачати спілкування, у тому числі, і з близьким оточенням особи тощо);

анкетування – заповнення бланка опитувальника (може бути як індивідуальне, так і групове (усієї сім’ї);

тестування – виконання особою стандартизованих завдань, що дозволяють виміряти деякі психофізичні та особистісні характеристики, знання, вміння, навички особи (здійснюється з метою з’ясування стану психіки, розвиненості умінь, підготовленості до виконання поставлених завдань, готовності до змін тощо).

Для проведення визначення потреб працівникам соціальних служб рекомендується використовувати анкети/опитувальники/тести, розроблені даними соціальними службами для конкретних цільових груп.

При визначенні якості соціальних послуг працівникам соціальних служб рекомендується проводити внутрішній моніторинг та визначати якість надання соціальних послуг та їх відповідність встановленим державним стандартам соціальної послуги.

Дані, отримані під час визначення індивідуальних потреб, слугують індикатором спроможності існуючої системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці оперативно реагувати на потреби у соціальних послугах, що виникають у населення.

Аналіз визначення потреб у соціальних послугах

Основні етапи проведення аналізу:

оцінювання попиту та пропозиції соціальних послуг населення адміністративно-територіальної одиниці, де визначаються потреби соціальних груп у послугах, визначаються послуги, що не надаються зовсім та послуги, що задовольняють попит лише частково;

прогнозування чисельності соціальних груп і потреб у соціальних послугах та оцінювання рівня задоволення потреб у соціальних послугах (співвідношення кількості осіб забезпечених послугами та кількості потребуючих таких послуг). Визначається перелік необхідних послуг (у тому числі обсяг профілактичних заходів та послуг) на плановий період й прогнозний показник чисельності осіб, які будуть ними користуватись;

визначення переліку послуг, який має бути впроваджений додатково для задоволення виявлених потреб та попиту на послуги;

визначення заходів, спрямованих на покращення якості надання соціальних послуг;

визначення ресурсів (організаційних, кадрових, фінансових; наявних та потенційних), спроможних задовольнити потреби населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах

Переходити до аналізу визначення потреб можливо за умови, коли попередньо вже здійснено певний обсяг роботи, а саме:

визначено тенденції соціально-демографічних процесів та тенденції зміни переліку й чисельності соціальних груп;

сформульовано основні соціальні проблеми адміністративно-територіальної одиниці;

встановлено соціальні групи, які потребують соціальних послуг, чисельність фактичних та орієнтовну кількість потенційних отримувачів;

визначено незадоволені потреби у соціальних послугах та причини, через які їх не змогли надати;

намічено орієнтовний перелік соціальних послуг та категорії потенційних отримувачів;

з’ясовано стан системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

Головним на даному етапі буде встановлення відповідності наявної системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці визначеним потребам.

Проводячи аналіз слід пам’ятати, що вихідними даними для визначення потреб у соціальних послугах мають бути дані про чисельність фактичних й потенційних отримувачів соціальних послуг та дані про стан соціальних служб.

При цьому чисельність фактичних отримувачів соціальних послуг рекомендується визначати за інформацією, наданою соціальними службами про чисельність осіб, яким ці послуги надавались у минулому році у розрізі основних соціальних та демографічних груп.

Для визначення чисельності потенційних отримувачів соціальних послуг використовується інформація органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів, організацій щодо:

звернень громадян стосовно отримання соціальних послуг;

звернень громадських, благодійних, релігійних організацій до органів влади стосовно потреб у запровадженні нових послуг чи розвитку існуючих;

результатів проведення комплексних обстежень та опитувань сімей, осіб на виявлення потреб у соціальних послугах;

результатів проведення соціальної вуличної роботи;

результатів опитування представників житлово-комунального сектора, дільничних інспекторів, дільничних лікарів, працівників ринків, вокзалів тощо стосовно наявності представників соціальних груп;

чисельності соціальних груп населення тощо.

Потреба у соціальних послугах характеризується кількістю осіб, які потребують соціальних послуг, та характером їх соціальних проблем.

Потенційний попит у соціальних послугах за окремими послугами чи окремими соціальними групами розраховується як приріст чисельності окремих соціальних послуг, чисельності потенційних отримувачів послуги у плановому періоді у порівнянні до тих, хто фактично отримував послуги у звітному періоді.

Потреба у соціальних послугах має визначатися з урахуванням:

фактичних та потенційних змін у структурі та обсягах соціальних послуг, що надаються в адміністративно-територіальній одиниці: впровадження нових видів соціальних послуг, збільшення/зменшення переліку та обсягу соціальних послуг для окремих соціальних груп;

якісних та кількісних показників соціальних послуг, які повністю чи частково не задовольняють потреби отримувачів; соціальних послуг, які якісно та ефективно задовольняють потреби; впровадження нових соціальних послуг.

Задоволеність соціальними послугами можна визначати, базуючись на проведених місцевими соціальними службами опитуваннях (анкетуваннях) фактичних отримувачів послуг щодо їх якості, а також з урахуванням проведеного аналізу звернень клієнтів та інших форм зворотного зв’язку.

На даному етапі аналізується дані щодо системи надання соціальних послуг таблиць 1.9, 1.10.1, 1.10.2, таблиць додатку 3 та здійснюється їх співставлення з даними щодо соціальних груп таблиць 1.8.1-1.8.15 та іншою документацією для визначення чисельності потенційних осіб, які потребуватимуть соціальних послуг.

На даному етапі заповнюються Таблиця 2.1. додатку 2 Потреба у соціальних послугах за видами послуг та соціальними групами та Таблиця 2.2. Орієнтовний обсяг витрат для надання соціальних послуг.

Співставлення показників Таблиці 2.1 Потреба у соціальних послугах за видами послуг та соціальними групами з показниками Таблиці 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) дозволить визначити прогалини в охопленні певних соціальних груп соціальними послугами та прогалини у переліку соціальних послуг, що надаються, тобто, визначити послуги, що не надаються зовсім та послуги, що задовольняють попит лише частково.

При визначенні переліку послуг, який має бути впроваджений додатково для задоволення виявлених потреб у разі підвищення попиту на послуги та при визначенні заходів, спрямованих на покращення якості надання соціальних послуг визначаються потенційні виконавці (індикатором для вибору найбільш прийнятних виконавців можуть слугувати дані таблиць додатку 3).

Важливо одразу визначати потребу у ресурсах, чи то кадрових (психолог, юрист), чи організаційних, чи фінансових та проаналізувати потенційні шляхи їх залучення (при цьому слід враховувати можливість залучення не тільки коштів місцевого й державного бюджетів, але також коштів благодійних фондів, громадських й релігійних організацій, залучати до співпраці комерційні організації, що впроваджують корпоративні соціальні програми).

Може виявитись, що програми та послуги для певних соціальних груп уже існують, але їх результативність низька, попит є, а послугами не користуються у повній мірі.

У даному випадку постає питання щодо інформування про наявні послуги, підвищення їх якості, оптимізація використання ресурсів (організаційних, кадрових, фінансових). Необхідно спланувати механізм перерозподілу функцій чи повноважень, наприклад, певні соціальні послуги, які надають державні соціальні служби, делегувати постачальникам іншої форми власності, розглянути можливості й визначити доцільність перепрофілювання існуючих соціальних служб для надання послуг іншим соціальним групам.

 

Визначення стратегічних пріоритетів, підготовка пропозицій для розвитку системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці

З метою якнайкращого задоволення потреб, на основі проведеного аналізу готуються пропозиції, визначаються стратегічні пріоритети для розвитку й оптимізації системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці, здійснюється планування й перерозподіл бюджетних коштів між напрямами діяльності.

Підготовку пропозицій щодо планування розвитку й оптимізації системи соціальних послуг, визначення стратегічних пріоритетів рекомендується проводити з врахуванням етапності розвитку соціальної інфраструктури системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці та спрямовувати на оптимальне задоволення потреб в соціальних послугах усіх соціальних груп.

Рекомендується зазначати:

пропозиції щодо необхідного впливу на загальні тенденції соціально-демографічних процесів та для розв’язання соціальних проблем адміністративно-територіальної одиниці;

пропозиції щодо ефективного використання ресурсів, розвитку системи соціальних послуг на рівні адміністративно-територіальної одиниці, а саме:

збільшення або зменшення обсягу послуг, що надавалися, відповідно до встановлених потреб у послугах;

удосконалення якості існуючих соціальних послуг, діяльності соціальних служб (установ, закладів);

запровадження нових соціальних послуг, утворення нових соціальних служб (установ, закладів), у тому числі шляхом використання механізму соціального замовлення, залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг;

кадрового забезпечення, проведення підготовки та підвищення кваліфікації персоналу; модернізації інфраструктури, обладнання тощо;

необхідного розміру фінансування на надання соціальних послуг.

При підготовці пропозицій щодо розвитку та оптимізації соціальних служб враховуються державні стандарти соціальних послуг, нормативи щодо наповнюваності закладів/установ відповідного спрямування, комплектації груп отримувачів соціальних послуг, навантаження на працівників, які надають соціальні послуги тощо.

 

При підготовці пропозицій необхідно пам’ятати, що налагодження ефективної співпраці з усіма потенційними учасниками на ринку соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці й створення умов для цивілізованої конкуренції є важливим напрямом роботи для управлінь й державних соціальних служб, який має забезпечити підвищення якості соціальних послуг.

При визначенні стратегічних пріоритетів слід враховувати, що пріоритетність обґрунтовується ранжуванням проблем за ступенем невідкладності їх розв’язання.

 

Визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах сприятиме підвищенню якості соціальних послуг, що надаються кожній конкретній особі, дозволить забезпечити їх адресність, своєчасність, доступність, зручність й результативність.

Систематичне визначення потреб у соціальних послугах соціальних груп адміністративно-територіальної одиниці дозволить своєчасно й оперативно реагувати на соціальні та демографічні процеси, попередити виникнення чи мінімізувати соціальні проблеми.

На місцевому рівні, результати визначення потреб населення у соціальних послугах рекомендується враховувати при прийнятті управлінських рішень місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування стосовно покращення ситуації у сфері надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці. Отримані результати доцільно брати за основу при розробці програм і заходів розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць, зокрема, малих міст, гірських населених пунктів, тощо.

На регіональному рівні, результати визначення потреб населення у соціальних послугах рекомендується застосовувати для розроблення регіональних стратегій розвитку, програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій.

На національному рівні, результати визначення потреб населення у соціальних послугах можуть слугувати підґрунтям для розроблення державної стратегії регіонального розвитку, державних цільових програм та інвестиційних програм (проектів), державних програм розвитку транскордонного співробітництва.

 

Директор Департаменту

соціальних послуг І. Тарабукіна

Схожі:

Методичні рекомендації визначення потреб населення icon1. Дати визначення господарського обліку, його видів та їх характеристика
Господарський облік – це облік господарської діяльності п-тва, суспільства, що включає виробництво, обмін, розподіл І споживання...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації до написання та захисту дипломних робіт (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр») напрям підготовки „Правознавство”...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconМетодичні рекомендації міністерство освіти І науки україни закарпатський державний університет
Феннич В. П. Цивільний процес: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів зі спеціальності “Правознавство”. – Ужгород:...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconТ. М. Чиженок методичні рекомендації
Методичні рекомендації до виконання курсових робіт для студентів факультету фізичного виховання / Підготувала доцент, кандидат біологічних...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни
Ці знання набувають в результаті вивчення теорії про сировину. її фарбування, переробку, виготовлення матеріалу, способах визначення...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації до виконання дипломних та магістерських робіт студентами спеціальності 03050501 та 03050501 «Управління персоналом...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconТа методичні рекомендації по їх проведенню
Плани семінарських занять та методичні рекомендації по їх проведенню з навчальної дисципліни
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconМетодичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Організація...
Мета: теоретична І практична підготовка студентів з якісної організації рекреаційних послуг на підприємствах сфери туризму, вивчення...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconМетодичні рекомендації Направляються для використання в роботі юридичних...
...
Методичні рекомендації визначення потреб населення iconМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Науково-дослідна робота з використанням еом"
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка