16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні




Назва16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні
Дата конвертації26.06.2013
Розмір92.2 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
Тема 16. Документування діяльності органів публічної влади регіону


  1. Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні.

  2. Порядок підготовки, проведення та документальне оформлення апаратної наради та колегії районної (обласної) державної адміністрації.

  3. Організація роботи із зверненнями громадян у місцевій державній адміністрації.


1. Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні

^ Документування діяльності колегіальних органів (представницьких органів місцевого самоврядування, їх пленарних засідань, засідань постійних комісій органу місцевого самоврядування, зборів, конференцій, колегій тощо) полягає у складанні документів, що фіксують факти, події, явища, підготовку, розгляд, прийняття рішень та хід їх виконання.

До основних документів колегіальних органів місцевої влади належать:

- плани роботи, протоколи засідань, постанови, рішення, а також інші документи, які фіксують підготовчий етап проведення засідань (наприклад, порядок денний, список запрошених тощо), реєстрацію учасників, проекти рішень та заключний етап – документальне оформлення прийнятих рішень та контроль за їх виконанням.

Свою роботу колегіальні органи проводять відповідно до планів, які затверджуються цими органами на рік, поточну або наступні сесії.

План роботи включає всі питання, запропоновані керівниками структурних підрозділів, внесені членами колегіального органу управління. Проект плану узгоджується з керівником колегіального органу. У процесі розгляду проекту плану деякі питання виключаються, інші можуть бути перенесені на інші строки розгляду. Проект плану обговорюється на засіданні колегіального органу, береться за основу і затверджується.

^ Порядок денний складається з урахуванням усіх питань, які необхідно вирішити на засіданні колегіального органу. Питання на розгляд вносяться міським (сільським, селищним) головою, депутатами, постійними комісіями, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян. Порядок денний за три дні до засідання колегіального органу розсилають всім запрошеним. До порядку денного додається перелік осіб, які братимуть участь у засіданні.

^ Повідомлення про засідання і матеріали до нього розсилаються членам колегіального органу і запрошеним не пізніше ніж за три дні. Повідомлення включають такі реквізити: дату, місце проведення засідання, його порядок денний та час проведення засідання.

Перед початком засідання проводиться реєстрація запрошених за спеціально підготовленим списком із зазначенням прізвищ, ініціалів, посад і місця роботи. Відкривши засідання, голова ставить запитання щодо зауважень та пропозицій щодо порядку денного, після чого він затверджується. Затвердивши порядок денний, учасники засідання вносять пропозиції до регламенту роботи (наприклад, доповідачу – 10 хв., виступи та обговорення – 5 хв., повторні виступи – до 3 хв.). Сесію місцевої ради, як правило, відкриває і веде місцевий голова, а у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» - секретар ради.

Під час кожного засідання колегіального органу обов’язково ведеться протокол.

Протокол - один із найпоширеніших видів документів колегіальних органів. У ньому фіксується місце, час і мета проведення зборів, конференції, засідання, наради, склад присутніх, зміст заслуханих доповідей, виступів і ухвал з обговорених питань Протокол фіксує хід обговорення питань і прийняття рішень на зборах, нарадах, конференціях і засіданнях колегіальних органів. За обсягом інформації, наведених відомостей протоколи можна поділити на три групи:

  • стислі, у тексті яких записано лише ухвали;

  • повні, у тексті яких, крім ухвал, стисло записують виступи доповідачів та інших учасників зборів, нарад, засідань;

  • стенографічні, де всі виступи записують дослівно.

При укладанні протоколів рекомендовано використовувати такі реквізити:

  • назву виду документа (протокол), що пишеться посередині рядка;

  • порядковий номер протоколу;

  • назву заходу із зазначенням характеру (наприклад, розширена нарада тощо);

  • назву підприємства, установи, організації, де відбувся захід;

  • дату проведення заходу, що має відповідати дню його проведення;

  • кількісний склад учасників, який пишуть з нового рядка (якщо кількість учасників більша 10-12 осіб, то до протоколу додається реєстраційний лист);

  • посади, прізвища, ініціали керівників заходу (голови, секретаря, членів президії);

  • порядок денний (питання мають бути сформульовані у називному відмінку);

  • текст;

  • перелік додатків до протоколу із зазначення кількості сторінок;

  • підписи керівників заходу.

Текст протоколу складають на підставі виступів учасників заходу. Він має бути стислим, зрозумілим, точним, але водночас містити інформацію, що всебічно характеризує обговорення питання. Текст протоколу має складатися з позицій згідно з пунктами порядку денного. Текст кожної позиції укладається за формулою: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

Загальний контроль за виконанням розпорядчих документів у закладах покладається на інспекції з контролю, секретаря структурного підрозділу.
^ Документування управлінської діяльності органу місцевого самоврядування полягає у фіксації за встановленими правилами на паперових або магнітних носіях управлінських дій, тобто у створенні документів. Підставою для створення документів у органах місцевої влади (районної, обласної) є необхідність засвідчення наявності та змісту управлінських дій, передавання, зберігання і використання інформації упродовж певного часу або постійно. Органом місцевої влади визначається конкретний перелік документів, передбачений номенклатурою справ, та необхідний і достатній для документування його діяльності.

Управлінська діяльність органів виконавчої влади здійснюється шляхом видання розпорядчих документів. Види розпорядчих документів, які видаються тими чи іншими органами, визначаються чинним законодавством та положенням про ці органи.

Розпорядження – це правовий акт управління державного органу, що видається у межах наданих державному органу чи посадовій особі повноважень і є обов’язковим до виконання для громадян та організацій, яким воно адресоване. Цей документ має обмежений строк дії і стосується чітко визначеного кола організацій, посадових осіб, громадян.

Розпорядження бувають загальні і спеціальні.

Текст розпорядження складається з констатуючої та розпорядчої частини. Констатуюча частина містить інформацію про причину видання розпорядження, а розпорядча – завдання, виконання яких сприятиме врегулюванню проблем, що виникли. У розпорядчій частині визначається особа, яка буде контролювати та нести відповідальність за виконання завдання, вказується строк виконання розпорядження.

Після підписання на розпорядженні проставляється дата, індекс, гербова печатка. Розпорядження обов’язково доводиться до відома підлеглих. На зворотному боці останньої сторінки розпорядження друкуються дані про подання і погодження проекту розпорядження, а саме зазначається структурний підрозділ, що підготував проект розпорядження, та посадові особи, з якими проект розпорядження було погоджено.

Наказ – це правовий розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, установи, організації на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції.

Види наказів:

  • накази з особового складу: оформляють призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагородження та накладення стягнень;

  • накази з основної діяльності:

а) ініціативні: видаються для оперативного впливу на процеси, що виникають всередині підприємства , установи, організації;

б) на виконання розпоряджень вищестоящих органів управління: видаються при створенні, реорганізації, ліквідації структурних підрозділів, при затвердженні положень про структурні підрозділи, при підбитті підсумків діяльності установ. Накази з основної діяльності оформляють на загальних, спеціальних бланках або на чистих аркушах паперу формату А4.

Кожний пункт наказу з особового складу рекомендується починати словами: «Призначити», «Перевести», «Оголосити подяку» тощо, які позначають конкретну дію, спрямовану наказом.

Накази бувають нормативними та індивідуальними. Наприклад, наказ керівника про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку належить до нормативних, оскільки він є загальним (безособовим), адже стосується не конкретних осіб, а всього колективу. Наказ про преміювання працівників має індивідуальний характер.


  1. Порядок підготовки, проведення та документальне оформлення апаратної наради та колегії районної (обласної) державної адміністрації


Нарада – такий вид управлінської діяльності, коли певна кількість учасників збирається у певному місці в обумовлений час для обговорення і прийняття рішення за раніше поставленими питаннями.

^ Апаратна нарада – це нарада голови та заступників голови місцевого органу влади, керівників основних структурних підрозділів, які входять до складу апарату виконавчого органу. Апаратна нарада проводиться головою місцевого органу влади або за його дорученням одним із заступників голови, як правило, у чітко визначений день та час.

Технологія організації та проведення апаратної наради включає в себе такі етапи:

  1. підготовку наради: планування наради; підготовку доповіді і проекту рішення наради; підготовку документів і приміщення; підготовку учасників до наради;

  2. проведення наради: тривалість наради; регламент наради; відкриття наради; оголошення доповіді; відповіді на запитання; обговорення доповіді; протокол наради;

  3. підбиття підсумків наради: прийняття рішення; підписання протоколу; контроль за виконанням рішення.




  1. Організація роботи із зверненнями громадян у місцевій державній адміністрації


Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

^ Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Письмове звернення має бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення громадян мають розглядатися з дотриманням таких вимог:

  1. прийом звернення в канцелярії чи загальному відділі підприємства, установи, організації;

  2. облік (реєстрація) звернення в день надходження на контрольно-реєстраційній картці чи в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян;

  3. негайна передача зареєстрованого звернення керівнику на розгляд;

  4. прийняття керівником у термін не більше 3-х днів рішення, кому доручити розгляд, яке оформляється у вигляді резолюції;

  5. перенесення резолюції на картку чи в журнал;

  6. передача звернення виконавцям під розписку. Якщо в резолюції указано кілька виконавців, то зняття копії для кожного з них чи передача оригінала тільки першому для організації ним роботи по перевірці;

  7. виконавці зобов’язані у максимально стислий термін уважно вникнути у суть звернення і вжити заходів щодо об’єктивного вирішення поставлених автором питань, виявлення і усунення причин і умов виникнення скарг;

  8. прийняті по зверненнях рішення повинні бути обґрунтованими. Посадові особи, визнавши звернення таким, що підлягає задоволенню, зобов’язані забезпечити чітке і своєчасне виконання прийнятих по ньому рішень;

  9. звернення громадян вважаються виконаними, якщо розглянуті всі поставлені в них питання і про наслідки розгляду повідомлено заявника;

  10. повідомлення громадянина про наслідки розгляду його звернення (як правило, у письмовій формі). У разі відмови в задоволенні прохання у відповіді мають бути викладені мотиви відмови, а також роз’яснено порядок оскарження;

  11. якщо вирішити порушені питання під час розгляду звернення неможливо і вони вимагають певного часу для реалізації прийнятих рішень, такі звернення беруться на тривалий контроль і знімаються з контролю тільки після повного виконання;

  12. виконані звернення доповідаються керівнику і після його згоди з вжитими заходами знімаються з контролю резолюцією «До справи»;

  13. звернення після їх вирішення з усіма матеріалами формуються у справи для централізованого зберігання в архіві.

Схожі:

16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні iconПігач Я. М., Труфанова Л. М. Господарське законодавство: Навчальний посібник
Участь держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в господарській діяльності
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні iconТема №1: Основи інформаційних систем І технологій в юридичній діяльності
Тема 8:Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи та органів внутрішніх справ
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні iconЗакон україни
Цей Закон визначає принципи державної політики, основні засади розвитку І функціонування аквакультури, правові основи діяльності...
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні iconЗакон україни
Цей Закон визначає принципи державної політики, основні засади розвитку І функціонування аквакультури, правові основи діяльності...
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні iconПитання для модульно-контрольної роботи №2 Варіант 1
Сутність І зміст поняття «звернення громадян до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні iconОснови адміністративного права україни самостійне опрацювання лекційних питань
Предметом адміністративного права є відносини, які виникають з приводу управлінської діяльності та взаємовідносини між суб`єктами...
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні iconЗаконодавцем встановлена кримінальна відповідальність за
Б нормальну роботу органів судової влади та органів, які сприяють діяльності суду щодо здійснення правосуддя І до кола яких належать...
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні icon1. Поняття адміністративного права
Місце органів державної виконавчої влади в системі державних виконавчо-розпорядчих органів
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні icon2. Предмет І система адміністративного права
Місце органів державної виконавчої влади в системі державних виконавчо-розпорядчих органів
16. Документування діяльності органів публічної влади регіону Документування управлінської діяльності та планування роботи колегіальних органів влади на регіональному рівні icon38 розпорядчих документів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування
Так, у І півріччі 2013 року до апарату Тростянецької міської ради надійшло 38 розпорядчих документів органів виконавчої влади та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка