План. Поняття про пам'ять та її фізіологічні основи. Роль пам'яті в психічному житті людини*. Види пам'яті, їх взаємозв'язок*




Скачати 106.79 Kb.
НазваПлан. Поняття про пам'ять та її фізіологічні основи. Роль пам'яті в психічному житті людини*. Види пам'яті, їх взаємозв'язок*
Дата конвертації25.06.2013
Розмір106.79 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы


Тема: Пам’ять
План.

  1. Поняття про пам'ять та її фізіологічні основи. Роль пам'яті в психічному житті людини*.

  2. Види пам'яті, їх взаємозв'язок*.

  3. Процеси пам'яті.

  4. Забування та його усунення.

  5. Індивідуальні особливості пам'яті.


1.

Поняття про пам'ять та її фізіологічні основи.

Роль пам'яті в психічному житті людини

Враження, що їх одержує людина, відображуючи об’єктивну дійсність через свої органи чуття чи у процесі розумової діяльності, не зникають безслідно, а фіксуються в мозку і зберігаються в ньому у вигляді образів, уявлень про об’єкти та явища, що сприймалися раніше.

У разі потреби набутий досвід може бути відтворений і використаний у діяльності.

Закріплення, зберігання та наступне відтворення людиною її попереднього досвіду називається пам’яттю.

«Позбавлена пам’яті людина, постійно перебувала б у стані новонародженого, була б істотою, не здатною нічого навчитися, ніщо опанувати». (І. Сєченов)

«Без пам'яті ми були б істотами миті. Наше минуло було б мертвим для майбутнього. Теперішнє безповоротно зникло а минулому». (Рубінштейн С.Л.)
Пам'ять – це психічний процес запам'ятовування, зберігання, відтворення, або застосування індивідом свого минулого досвіду.

Пам'ять - це процес запам'ятовування, збереження й наступного пригаду­вання або упізнавання того, що людина раніше сприймала, пере­живала чи робила.
Роль пам'яті в психічному житті людини

  1. Пам'ять є основою психічного життя особистості.

  2. Без пам'яті неможливе функціонування ні особистості, ні суспільства.

  3. Пам'ять є базою протікання психічних процесів.

  4. Пам'ять дозволяє здобувати знання, вміння і навички.

  5. Людина, позбавлена пам'яті, залишалася б «вічно в стані новонародженого» (Іван Михайлович Сєченов).

  6. Пам'ять забезпечує єдність і цілісність людської особистості.

  7. Багатство діяльності людини у значній мірі залежить від багатства її пам'яті.

  8. Пам'ять виконує важливі функції в житті і діяльності людини.


Успішність пам'яті залежить:

  1. Від завершення дій запам'ятовування.

  2. Від ступеня значущості (запам'ятовується те, що має першочергове значення).

  3. Від інтересу й нахилу особистості.

  4. Від емоційного настрою (глибокі емоційні переживання).

  5. Від вольових зусиль.

Пам'ять – це умова психічного розвитку.
Фізіологічні основи пам'яті

«Пам'ять рефлекторна» (Іван Петрович Павлов).

Під час запам'ятання у корі півкуль головного мозку утворюються асоціації, внаслідок високої пластичності мозку.

Асоціації – це зв'язок між окремими подіями, фактами, явищами, відображених в нашій свідомості і закріплені в нашій пам'яті.

Види асоціацій.

  1. Асоціація за суміжністю – це така, яка виникає при сприйманні об'єктів, фактів, явищ поряд у просторі і в часі.

Н., виникають при згадуванні подій, свідком яких була людина, при заучуванні навчального матеріалу тощо.


  1. Асоціація за схожістю – це така, при якій встановлюється зв'язок між об'єктами або обставинами, які схожі між собою.

(Н., помилкове сприймання незнайомої людини як знайомої).


  1. Асоціації за контрастом – це установлення зв'язків між прямо протилежними явищами, фактами, подіями, ознаками.

(Н., високий — низький, швидкий — повільний, веселий — сумний тощо. Так, отримавши негативну оцінку, учень згадує, як раніше з цього предмету він отримував позитивну оцінку; читаючи в книзі про сміливий вчинок можна згадати про боязкість, виявлену людиною в подібній ситуації).
Т.ч. фізіологічною основою пам'яті є утворення тимчасових нервових зв'язків у корі півкуль головного мозку з наступним їх відтворенням.

З віком пластичність знижується.
^ 2.

Види пам'яті, їх взаємозв'язок

І. За характером психічної активності.

  • рухова пам'ять – це запам'ятання різноманітних рухів (Н., виявляється вона в різних видах ігрової, трудової, виробничої діяльності, у діях художника, балерини, друкарки, спортсмена, танцівника) (рухи – ходіння, письмо);

  • емоційна пам'ять – це запам'ятання, зберігання різноманітних емоцій людини;

(Н., переживання почуття ностальгії при спогадах про країну, в якій людина виросла, але з якихось причин залишила її).
Результати останніх психологічних досліджень свідчать про те, що в збереженні емоційних спогадів беруть участь гормони адреналіну і норадреналіну, тоді як у збереженні інших вражень і спогадів вони участі не беруть.

  • образна пам'ять – це різноманітність образів, уявлень (зорові, слухові, нюхові, смакові образи);

^ Зорова і слухова О.П. добре розвинена у всіх нормальних людей, оскільки відіграють провідну роль в їхньому житті і діяльності. Такі види О.П., як дотикова, нюхова і смакова, часто називають професійними видами пам'яті, так як розвиваються у зв'язку зі специфічними умовами діяльності.

  • словесно-логічна пам'ять – це інформація, яка базується на другій сигнальній системі (мова людини), запам'ятання думок, суджень.


ІІ. За характером цілей діяльності.

  • мимовільна пам'ять – це така пам'ять, при якій людина не ставить мету і не прикладає вольових зусиль для того, щоб щось запам'ятати;

  • довільна пам'ять – це така пам'ять, при якій людина ставить мету і прикладає вольове зусилля для того, щоб щось запам'ятати.


ІІІ. ^ За тривалістю закріплення і збереження інформації.

  • короткотривала пам'ять – це така пам'ять, при якій інформація зберігається у свідомості людини на короткий час (протягом 20 – 30 секунд (звучить улюблена мелодія));

  • довготривала пам'ять – це така пам'ять, при якій інформація зберігається у свідомості людини протягом тривалого часу (години, роки, десятиліття);

  • оперативна пам'ять – це така пам'ять, при якій інформація обслуговує поточні трудові операції людини (різновид короткотривалої пам'яті).

(Н., розв'язуючи математичну задачу, учень повинен утримувати в пам'яті окремі проміжні результати, які йому зовсім не потрібні після розв'язання).
ІV. ^ За способом запам'ятання.

  • смислова пам'ять – при запам'ятанні людина розуміє сенс того, що вона запам'ятовує (довготривала);

  • механічна пам'ять – при якій людина не розуміє те, що запам'ятовує (короткотривала).


^ 3.

Процеси пам'яті

Процеси пам'яті визначені у визначенні «пам'яті». У пам’яті розрізняють такі основні процеси: запам’ятовування, зберігання, відтворення та забування.
І. Запам'ятання – це процес закріплення нового шляхом зіставленням його з набутим раніше.

Фізіологічною основою запам'ятання є утворення в корі півкуль головного мозку тимчасових нервових зв'язків.

Види запам'ятання.

  1. короткотривале запам'ятання;

  2. довготривале запам'ятання;

  3. оперативне запам'ятання;

  4. мимовільне запам'ятання;

  5. довільне запам'ятання;

  6. мимовільне запам'ятання;

  7. смислове (логічне) запам'ятання;

  8. механічне запам'ятання.


Умови короткотривалого запам'ятання

  1. Інформація, яка запам'ятовується повинна мати першочергове значення у життєдіяльності людини.

  2. Краще запам'ятовується те, де утворюються складні тимчасові нервові зв'язки.

  3. Краще запам'ятовується матеріал, який викликає позитивні переживання.

  4. Запам'ятовується те, що найбільше цікавить.


Умови продуктивного довготривалого запам'ятання

  1. Чітка постановка задачі на запам'ятання.

  2. Усвідомлення мотивів запам'ятання.

  3. Розуміння сенсу інформації.

  4. Використання різноманітних прийомів:

    • виділення опорних слів;

    • класифікація;

    • порівняння у процесі запам'ятання;

    • штучні мнемонічні прийоми;

    • багаторазове повторення і переказування.


ІІ. Зберігання пам'яті – це процес систематичного поновлення і закріплення інформації через організацію повторення і вправляння.

Залежить від:

1) якості і глибини запам'ятовування;

2) використання матеріалу в діяльності. (Без використання матеріал поступово забувається).
ІІІ. Відтворення – це процес актуалізації закріпленого раніше змісту психіки (образів, думок, уявлень, почуттів) шляхом переведення його із довготривалої пам'яті в оперативну.

Фізіологічною основою відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв'язків.

Види відтворення

  1. Впізнання – це відтворення якої-небудь інформації в умовах повторного сприймання

(Н., не можете згадати улюблену мелодію, але ви знову чуєте її і у вас виникає відчуття знайомості, т.б. ви усвідомили, о вже сприймали її раніше).

^ Види впізнання:

    • повне

(При повному впізнаванні повторно сприйнятий об’єкт одразу ототожнюється з раніше відомим, повністю відтворюються час, місце та інші деталі попереднього ознайомлення з ним. Повне впізнавання спостерігається, наприклад, при зустрічі добре знайомої людини або при ходінні добре відомими вулицями);

    • неповне.

(Неповне впізнавання характеризується невизначеністю, утрудненням співвіднесення об’єкта, що сприймається, з тим, що було в попередньому досвіді. Так, почувши мелодію, людина може переживати почуття знайомого, проте буде неспроможною ототожнити її з конкретним музичним твором).

2) Згадування – це така форма відтворення, яка не вимагає повторного сприймання.

^ Види згадування.

  1. Мимовільне – це таке згадування, яке не вимагає спроб і зусиль для пригадування.

  2. Довільне – це таке згадування, яке вимагає повторних спроб і зусиль для пригадування.


3) Пригадування – згадування, яке вимагає від людини напруження розумових зусиль, переборення труднощів.

При цьому людина вирішує іноді досить складні мнемічні задачі, аналізує умови, обдумує логічні зв'язки, залучає все відоме, по-новому його впорядковує, глибше усвідомлює завдання, виявляє активність і наполегливість.

Від уміння пригадувати залежить ефективність використання здобутих знань, розвинення пам’яті як психічного процесу загалом. К. Ушинський одну з основних причин “поганої пам’яті” вбачав саме у лінощах пригадувати.
4) Спогади – це відтворення образів минулого локалізовані у просторі і в часі.

У спогадах етапи життя людини співвідносяться нею із суспільними подіями, з важливими в особистому житті датами. Об’єктом спогадів як специфічної форми відтворення є життєвий шлях конкретної особистості в контексті історичних умов певного періоду, до яких вона так чи інакше була причетна безпосередньо.

ІV. Забування – це втрата раніше набутого теоретичного, практичного, емоційного досвіду, внаслідок руйнування тимчасових нервових зв'язків у корі півкуль головного мозку через відсутність підкріплення.

Цікавим щодо цього є думки З. Фрейда, який пов'язував забування з потребами, емоціями, мотивами діяльності. Він стверджував, що часто причиною забування є не зовсім усвідомлений мотив – небажання пам'ятати. Негативні емоції, брак потреби теж сприяють виникненню умов для підсвідомого забування. Люди нерідко схильні швидше забувати неприємне, уникнути згадок про сумні випадки в своєму житті, позбавитись всього, що викликає внутрішній протест, негативні переживання, порушує комфорт.

За допомогою забування мозок звільняється від непотрібної інформації.
Види забування

  1. Повне.

  2. Часткове.

  3. Тимчасове.

  4. Тривале.

За дослідженнями Г. Еббінгауза в перші 12 годин після запам'ятовування забувається біля 60% матеріалу, після процес забування іде значно нижчими темпами і через 6 діб пам'ятається приблизно 20% початкового матеріалу. Тому для кращого запам'ятовування матеріалу варто використовувати повторення в декілька етапів: через 15-20 хвилин після заучування, через 8-9 годин, і через 1-2 доби.

Відносне відтворення інформації, яка була тимчасово забута називають ремінісценцією.

Це “виринання” у свідомості того, що неможливо було пригадати одразу після його запам’ятовування. Засадовим стосовно ремінісценції, на думку І. Павлова, є зняття втоми нервових клітин, яке настає після виконання складного мнемічного завдання. Через деякий час ця втома зникає, і продуктивність відтворення зростає.
4.

Усунення забування

  1. Включати інформацію в діяльність.

  2. Забезпечити відпочинок після роботи.

  3. Урізноманітнювати види діяльності.

  4. Приділяти увагу вивченню складного матеріалу, що знаходиться в середині.

  5. Систематичне повторення.


5.

Індивідуальні особливості пам'яті


  1. Швидкість запам'ятання – це число повторень, необхідних для запам'ятання інформації.

  2. Міцність пам'яті – визначає тривалість збереження заученого матеріалу або швидкість його забування.

  3. Готовність пам'яті – полягає у легкості і швидкості пригадування інформації у потрібний момент.

  4. Точність запам’ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам’ятовувалося, і кількістю зроблених помилок.


Індивідуальні відмінності пам’яті можуть виявляються:

    1. У особливостях (вроджених) типів вищої нервової діяльності.

Швидкість утворення тимчасових нервових зв’язків пов’язана із силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам’ятовування. При сильному, але недостатньо рухливому гальмуванні диференціація вражень відбувається повільно, що може позначатися на точності запам’ятовування. Якщо у людини сформовані раціональні способи мнемічної діяльності, вироблені відповідні звички — акуратність, точність, відповідальність, то негативні прояви, що зумовлюються типологічними особливостями нервової системи, можуть коригуватися.


    1. В різній швидкості запам’ятовування, в міцності збереження, в легкості відтворення.

Запам'ятання зумовлене особливостями матеріалу, який запам'ятовується; так, краще запам’ятовується — образний, словесний чи однаково продуктивно як той, так і інший.


    1. Індивідуальні відмінності пам'яті можуть бути 2 видів:

  • відрізняється перевагою тієї чи іншої модальності – зорової, слухової, рухової;

  • пам'ять різних людей може вирізнятися і за рівнем організації.


З огляду на викладене у психології розрізняють такі типи пам’яті:

  • наочно-образний (у художників, письменників, музикантів);

Високого розвитку досягає образна пам'ять у людей, які займаються мистецтвом: художників, музикантів, письменників. Деякі художники, н., можуть писати портрети по пам'яті, не потребуючи в тому, що люди їм позували. Композитори Вольфґанґ Амадей Моцарт, Мілій Алексійович Балакирев, Рахманінов Сергей Васильович могли запам'ятати складний музичний твір, прослухавши його один раз.

О. С. Пушкін вирізнявся особливою пам’яттю на літературні тексти: сторінку віршованого тексту він міцно і надовго запам'ятовував після 2-3 читань.


  • словесно-абстрактний (у вчених, філософів);

І.П. Павлов часто пам'ятав точні матеріали дослідів краще, ніж співробітники, які зідснювали ці досліди.

  • змішаний, або проміжний (у людей, у діяльності яких не спостерігаються помітні переваги наочно-образного чи словесно-абстрактного типу).

Ці типи зумовлені частково співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, але головне — умовами життя та вимогами професійної діяльності.
Зустрічаються люди, які мають феноменальну пам'ять. Така пам'ять характеризується виключно сильною образністю. Людина, наприклад, «бачить» відсутній предмет до дрібних деталей.


Схожі:

План. Поняття про пам\Ос конспект: Управління пам’яттю. Методи
Витіснення процесів з оперативної пам’яті на диск, якщо розміри основної пам’яті недостатньо для розміщення в ній усіх процесів,...
План. Поняття про пам\Ціль роботи: вивчити теоретичний матеріал по даній темі, ознайомитися...
Оперативна пам'ять це той міст, через який направляють потоки своїх даних всі пристрої, І головний тут центральний процесор. При...
План. Поняття про пам\Положення про акцію фоторобіт «Незгасна пам’ять»
Мета акції – збереження пам’яті про події Великої Вітчизняної війни, виховання поваги до подвигу захисника Вітчизни, популяризація...
План. Поняття про пам\Код програми (містить команди програми й бібліотечних функцій, які...
На відміну від них, розмір вільної пам’яті обмежений тільки наявною пам’яттю комп’ютера, яку не зайнято іншими програмами. Це дозволяє...
План. Поняття про пам\«затверджено» наказом окз «хнмцокс» від 03. 04. 2013 №08 Положення...
Мета акції – збереження пам’яті про події Великої Вітчизняної війни, стимулювання поваги до подвигу захисника Вітчизни, популяризація...
План. Поняття про пам\Концепція та тематико-структурний план «Історико-меморіального комплексу...
Структура Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв фашизму. Маршрут І об’єкти екскурсійного огляду
План. Поняття про пам\Лекція №3 Тема: соціальна пам’ять
Нагадаємо, що, крім соціальної комунікації, існує ще генетична І психічна комунікація зі своїми сенсами І хронотопами. Отже, вимальовувалися...
План. Поняття про пам\Б. Яценко про велесову книгу
Уже за часів Аскольда з'явилися перші симптоми занепаду рідної віри, зміни суспільного устрою. Вк прямо говорить про те, що греки...
План. Поняття про пам\1. Пристрої зберігання даних. Принципи запису інформації на магнітних,...
Найпоширеніші засоби машинного зберігання даних, використовувані в персональних комп'ютерах: — це модулі оперативної пам'яті, а також...
План. Поняття про пам\Українська історична пам`ять
Цілком очевидним був той факт, що створена тоталітарна держава, досягнувши уніфікації в усіх сферах життя, прагнула до перетворення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка