Методичні рекомендації для проходження асистентської




НазваМетодичні рекомендації для проходження асистентської
Сторінка3/7
Дата конвертації30.06.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7
^

Підготовка викладача до проведення лекції


Підготовка лекції – це напружена, складна, відповідальна діяльність викладача, що потребує значної концентрації зусиль і вияву майстерності. Цей процес вимагає тривалого часу і передбачає не тільки написання тексту лекції, але й:

психологічну підготовку педагога до її проведення;

глибоке осмислення мети лекції, сутності головних положень, ідей;

внутрішнє переживання” її змісту;

вироблення педагогом власних переконань у його значущості, впевненості у своїх знаннях;

оволодіння майстерністю виступу і взаємодії з аудиторією.
^

Процес підготовки лекції складається з таких етапів:


- визначення теми, її місця в навчальному курсі, зв’язку з попередніми і наступними темами; коротке, чітке, лаконічне формування теми;

- постановка та осмислення мети лекції як очікуваних результатів, яких бажає досягнути лектор (формування наукових понять, знань, оволодіння принципами, орієнтирами виконання дій тощо);

- виокремлення основних питань, головної ідеї, що пронизує усю лекцію, осмислення задуму лекції;

- опрацювання необхідної науково-теоретичної літератури, навчально-методичних посібників, сучасних наукових досліджень;

- визначення обсягу навчальної інформації, зокрема обсягу матеріалу з кожного питання, відбір доцільної і важливої наукової і навчальної інформації;

-  складання плану лекції;

- мисленне уявлення конкретної студентської аудиторії, для якої готується лекція, характерних особливостей студентів відповідного курсу, усвідомлення специфіки їхнього фаху, своєрідності поведінки під час лекції, кількості людей в аудиторії;

- структурування змісту навчальної інформації за питаннями, дотримання логіки, послідовності, системності, продумування питань для дискусії, діалогу, аргументів для доказу тверджень, прикладів з практичної діяльності із врахуванням фаху і специфіки студентської аудиторії, відбір доцільних методів, прийомів;

- мисленнє проговорення, осмислення змісту навчальної інформації з різних точок зору, усвідомлення власного розуміння навчального матеріалу;

- підбір і підготовка наочного матеріалу;

-  написання повного тексту лекції із використанням чітких визначень і формулювань;

- усне проголошення змісту лекції (особливо для викладачів-початківців) або окремих фрагментів; вироблення, коректування моделі, стилю, манер ораторського виступу і взаємодії зі студентами.
^

Методичні поради щодо проведення лекції


Майстерність організації лекції формується у процесі набуття викладачем педагогічного досвіду. Однак деякі поради у цьому напрямі допоможуть студентам уникнути суттєвих помилок і досягнути успіху в початкових спробах.

Сумлінна, відповідальна підготовка лекції – умова успішного, ефективного її проведення. Текст лекції доцільно не вивчити, а глибоко осмислити, пережити, компетентно оволодіти основними положеннями, ідеями.

Читання лекції за конспектом є шкідливим як для викладача, так і для студента. У такому випадку він неспроможний налагодити і підтримувати контакт з аудиторією, здійснювати виховний, емоційний вплив на студентів, отримувати зворотний зв’язок від них і вносити корективи в процес організації лекції. Звертатися до конспекту необхідно для дотримання структури лекції, формуллювання теоретичних визначень, положень, а також посилання на джерела інформації тощо.

Недоцільно передавати зміст навчального підручника, посібника під час лекції, інакше можна позбавити студентів можливості самостійно працювати. Важливо застосовувати цікаві факти, нові підходи, концепції, що не набули поширення в науковій літературі.

За обмежений час лекції неможливо розкрити повний об’єм науково-навчального матеріалу з конкретної теми і це не є завданням викладача. Його мета під час лекції – спрямувати увагу студентів на провідні ідеї, положення, сформувати у них наукові поняття, судження, скерувати їх у напрямі вироблення власних поглядів, концепцій.

Перевантаження змісту лекції науковими термінами, фактами, категоріями розпорошує увагу слухачів, швидко втомлює їх і зумовлює здійснювати записи у конспекті автоматично. Значна кількість нової інформації ускладнює розуміння студентами сутності явищ, положень, знижує позитивну мотивацію навчання. Недостатня інформативність лекції також небезпечна: викликає сум, нудьгу у студентів, спонукає займатися посторонніми справами.

Без інтересу студентів до змісту навчального матеріалу лекція втрачає ефективність. Для формування позитивного ставлення до змісту  небхідно:

- розглядати проблеми актуальні для фахової діяльності студентів, їхнього життя;

- висвітлювати положення, ідеї, що сприяють самопізнанню, самовдосконаленню студентів;

-застосовувати парадоксальні факти, виявляти невідповідності у теорії і практиці;

- знаходити зв’язок між змістом і життєвим досвідом студентів;

- виявляти в явищах, теоретичних постулатах ті сторони, які дивують, вражають студентів;

- застосовувати історичні аспекти наукових знань (біографічні факти із життя вчених, історичні моменти наукових відкриттів, досліджень тощо);

- розглядати наукові концепції, теорії через призму дискусій вчених, сучасних досліджень, особистого бачення проблеми;

- переконувати у важливості конкретних наукових знань, виявляти їхню світоглядну, моральну цінність;

- застосовувати гумор, жартівливі історії у процесі викладу.

Необдумані питання для дискусій, діалогу зі студентами, стимулювання їхньої активності можуть бути педагогічно недоцільними.. Постановка цих питань, насамперед, потрібна для залучення студентів до співпраці з викладачем з метою розгляду, висвітлення наукових положень. Деякі питання необхідно ставити студентам для перевірки рівня розуміння ними навчального матеріалу, вияву їхніх життєвих уявлень, очікувань.

Варто використовувати імпровізацію під час лекції, але це не означає – говорити що-небудь без сенсу і мети. Імпровізація необхідна для розвитку міркування студентів, опори на їхню думку та розгортання цієї думки у напрямі завдань лекції.

Важливим для педагога є не тільки що сказати, але й як сказати. Емоційність викладу залежить саме від культури мовлення. Воно повинно бути образним (наявність метафор, порівнянь, фразеологізмів, синонімів тощо), літературним, позбавлених русизмів, побутових слів. Через інтонацію викладач може виокремлювати важливі положення, думку, яку хоче донести студентам. Речення бажано будувати таким шляхом, щоб студенти почули і зрозуміли контекст і сенс висловлювань. Одну і ту ж саму думку іноді варто проговорити різними словами, застосувати відмінні структури речень.

Дикція педагога повинна бути виразною, чіткою, зрозумілою. Говорити доцільно голосно, періодично змінюючи його тембр для концентрації уваги студентів, виокремлення необхідних ідей, показу педагогом власного ставлення до змісту, його емоцій, коли це необхідно.

Дихання під час лекції потребує регулювання, застосування доцільних пауз, ритмічного застосування вдохів і видохів.

Від темпу лекції значною мірою залежить увага, сприймання, розуміння, активність, поведінка студентів. Його також слід цілеспрямовано регулювати. Повільний темп викладу застосовується для запису студентами інформації, її осмислення, акцентування викладачем уваги слухачів на суттєві, критеріальні ознаки явищ, значущі положення. Для першокурсників темп лекції також повинен бути дещо повільним (менше ніж 50-60 слів в хвилину). Для старших курсів швидкість мовлення повинна зростати. Загалом варто обирати середній темп, лекцію не можна перетворювати у диктування змісту.

Ефективність лекції значною мірою залежить від емоційного стану викладача, психічної готовності до її проведення. Незалежно від настрою педагог приходить в аудиторію привітним, радісним, орієнтованим на працю. Навіть якщо у нього негативне самопочуття, відсутнє бажання взаємодіяти зі студентами саморегуляція свого стану перед тим, як відкрити двері аудиторії, є обов’язковою. Створення позитивної установки на ефективне проведення лекції є важливим засобом успіху.

Майстерність лектора визначається його умінням виявляти педагогічний такт, повагу до студентів, толерантність. Без контролю імпульсивності емоцій неможливо досягнути цілеспрямованого керівництва процесом. Педагог не має права виявляти гнів, бурхливе роздратування, вдаватися до криків. Проте він повинен бути щирим перед студентами, здійснювати контроль за порядком, дисципліною під час лекції. Він може виявити своє обурення, але оцінюючи не особистість студента, а конкретну ситуацію.

Педагог не стане авторитетним для студентів, якщо він ігнорує їхню поведінку, дисципліну під час лекції. Не можна бути байдужим до студентів, які не працюють в аудиторії (читають газети, займаються іншими справами, тихенько розмовляють тощо). Замість критики, пригнічення особистості таких студентів доцільно ненав’язливо залучати їх до участі в обговоренні питань, повідомлення власних міркувань, тобто не давати їм можливості бути відсутнім під час лекції.
^ ЛЕКЦІЯ


  1. Мета:

Вказати, виходячи із змісту робочої програми курсу, конкретний результат, який планується досягти.

Навчальна мета передбачає формування у студентів: наукових (методологічних знань про …;

  • розуміння понять (теорій тощо) ;

  • осмислення закономірностей (теорій, підходів тощо);

- умінь дискусії (діалогу) з проблем;

- ціннісних уявлень про … ;

- особистісного ставлення до … ;

- особистісних поглядів стосовно … ;

- критичного ставлення до проблем …

Навчальна мета може включати декілька завдань як освітнього, так і виховного і розвивального напрямів.

^ П. Методи, прийоми, засоби:

Зазначити, які методи, прийоми, засоби навчання застосовуються під час лекції для досягнення визначених завдань.

Методи, прийоми передачі та обміну словесною інформацією:

- розповідь;

- бесіда (репродуктивна, пошукова, проблемна, аутентична - обговорення особистісних поглядів, життєвих міркувань студентів тощо);

- мозкова атака;

- дискусія;

- діалог;

- кейс-метод (розповідь про подію, що сталась у житті людини);

Методи, прийоми переконування:

- апеляція до висловлювань відомих людей;

- проведення доказів;

висловлювання аргументів «за» і «проти»;

апеляція до позитивних і негативних емоцій студентів;

діагностичне питання.

 Методи, прийоми розвитку мислительних дій:

аналіз;

синтез;

порівняння;

розрізнення;

аналогія;

узагальнення;

екстраполяція;

міркування (просте, складне, вільне, доказове);

дедукція;

ндукція.

ІІІ. Наочність: Таблиці, схеми, графіки, макети, приладдя, тощо.

 ^ Технічні засоби навчання: кодоскоп, діапроектор, комп’ютери тощо.

ІV. Основні питання лекції: (не більше чотирьох на одну лекцію).

V. Рекомендована література:

Основна (конкретно вказати: автор, назва, рік видання, сторінки)

^ Додаткова ( ––– ’’ –––– ).

VІ. Основні питання, що розглядаються під час лекції:

Хід лекції:
Розкрити зміст інформації, що висвітлюється під час лекції, описати дії викладача, застосування методів навчання та виховного впливу на студентів, зазначити питання для обговорення, дискусії, діалогу.

І. Вступна частина (до 10 хв.)

- привітання викладача зі студентами;

- налагодження зв’язку із пройденим навчальним матеріалом і новою інформацією, визначення її місця і ролі у системі навчального курсу, прогноз подальшого її розгляду;

- повідомлення теми лекції, створення у студентів позитивної установки на її вивчення;

- визначення основних питань лекції, повідомлення рекомендованої літератури;

- захоплення уваги студентів, психологічна підготовка до розгляду основних питань лекції, виокремлення їхнього зв’язку з майбутньою професійною діяльністю (зазначити інформацію, методи, питання для обговорення).

^ П. Основна частина (70-75 хв.)

-  висвітлення кожного питання окремо;

-  показ логічного переходу від одного питання до іншого,

 здійснення підсумку після кожного етапу;

- опис шляху обґрунтування понять, термінів, теорій, концепцій тощо, виокремлення критеріальних ознак, складових, основних елементів;

- показ логіки пояснення, інтерпретації явищ;

- опис дій викладача з метою забезпечення розуміння, осмислення студентами змісту;

- розкриття кожного методу, прийому формування мислительних дій, що застосовуються під час лекції;

-зазначення міжпредметних зв’язків, практичних прикладів, спрямованості навчальної інформації на професійну діяльність студентів;

- виокремлення питань для бесіди, дискусії чи діалогу, отримання зворотнього зв’язку;

опис дій викладача для розвитку інтересу до змісту лекції.

^ Ш. Заключна частина (5-10 хв.)

- здійснення логічних висновків про основні поняття, положення, що розглядаються;

- повідомлення про досягнення запланованої теми, завдань лекції, оцінка спільної взаємодії зі студентами;

- визначення характеру підготовки до семінарського заняття й обговорення аналізу зазначених питань, положень на занятті;

коротке повідомлення питань, проблем, що будуть розглядатися у наступній лекції у взаємозв”язку з висвітленими, створення позитивних очікувань; - подяка студентам за увагу.

План-конспект лекції підписується викладачем, до якого прикріплений студент під час практики.

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації для проходження асистентської iconТа методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики
Програма та методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики студентами ІV курсу спеціальності 030508 “Фінанси І кредит”/...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики з функціональної спеціалізації
Методичні рекомендації по проходженню студентами всіх спеціальностей Академії муніципального управління практики з функціональної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики з функціональної спеціалізації
Методичні рекомендації по проходженню студентами всіх спеціальностей Академії муніципального управління практики з функціональної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики за темою магістерської...
Міністерства освіти України №93 від 8 квітня 1993 р.), «Методичні рекомендації по складанню програми практики студентів вищих навчальних...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconПрограма навчальної товарознавчо-технологічної практики І методичні...
Автори: Горячова О. О., доцент кафедри товарознавства продовольчих товарів, к т н
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації щодо виконання індивідуального завдання під...
Під час проходження організаційно-управлінської практики Вам пропонується виконати індивідуальне завдання на тему „Відбір даних та...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconПрограма І методичні рекомендації з проходження виробничої практики...
Місце практики агропідприємства різних форм власності, організації з обслуговування агропідприємств, переробки сільськогосподарської...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації Для підвищення якості підготовки молодих спеціалістів...
Про проходження виробничої практики студентами денної та заочної форм навчання спеціальності 030509 «облік І аудит»
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації до проходження виробничої практики для студентів...
На странице 4 в дневнике практики надо заполнить календарный план, в столбик "Название работ" вписываем это (есть в методичке в структуре...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка