Методичні рекомендації для проходження асистентської




НазваМетодичні рекомендації для проходження асистентської
Сторінка2/7
Дата конвертації30.06.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7
^

І. Загальні відомості


На сучасному етапі розвитку освіти в Україні  лекція  є важливою ланкою, доцільною формою організації навчання у вищому навчальному закладі. Її загальне призначення – формування у студентів орієнтовної основи для оволодіння знаннями, уміннями, навичками, їх позитивного ставлення до життєвих реалій, що вивчаються, смаку до науки і дослідницької діяльності. Слово “лекція” у перекладі з латинської мови означає “lectio” – читання, а лектор – “lector”, читець. Лекція активно застосовувалася в середньовічних університетах у формі читання й коментування викладачем тексту книг. В історії розвитку вона стала важливою формою словесного, особистісного впливу викладача, оратора на людину.

У науковій, психолого-педагогічній літературі існує багато аргументів щодо пасивного характеру лекції як форми організації навчання. Зазначено, що лекція:

- привчає студентів сприймати готові думки, гальмує їхнє самостійне, творче мислення;

- змушує студентів займати позицію об’єкта навчального процесу;

- гальмує їхню активність, розвиток внутрішньої мотивації навчання, оскільки студенти позбавлені можливості самостійного пошуку, відкриття істин, критичного аналізу;

- регламентована в часі, тому наукова, навчальна інформація подається у визначеному, обмеженому обсязі;

- спроможна задіяти, захопити тільки деяку частину слухачів, адже рівень їхнього розвитку, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, індивідуальні здібності тощо є відмінні;

- обмежує можливості викладача щодо перетворення аудиторії студентів у єдиний колектив, спільноту.

Отож поряд з лекцією повинні застосовуватися інші форми організації навчання: семінарські, практичні, лабораторні заняття, тренінги та інші організаційно-методичні форми, що активізують самостійну, творчу пошуково-дослідницьку діяльність студентів. Проте повна відмова від лекцій порушує науковий рівень, цілеспрямований, системний характер організації навчального процесу, обмежує можливості позитивного особистісного впливу викладача на внутрішній світ, поведінку студентів.

Доцільність і необхідність лекції  як важливої форми організації навчального процесу у закладах вищої освіти зумовлена такими причинами:


- лекція іноді є основним джерелом наукової, навчальної інформації у зв’язку з відсутністю необхідних підручників і посібників;

- викладач повідомляє сучасну наукову інформацію, результати останніх досліджень, що не знайшли висвітлення у підручниках і посібниках;

- у змісті лекції викладач має змогу використати результати власних спостережень, досліджень, а також і своїх колег;

- існують різноманітні наукові концепції, підходи до трактування сутності явищ, понять, що можуть бути доступно і стисло висвітлені викладачем;

- деякі факти, теорії, концепції неоднозначно, суперечливо або складно обгрунтовуються в науковій літературі і потребують дохідливого пояснення лектором;

- під час лекції викладач має змогу здійснювати вплив на формування ціннісних орієнтацій студентів, розкривати у змісті не лише наукові поняття, положення, але й світоглядні, моральні, етичні ідеї та норми.

^ Позитивні сторони лекції  будуть підсилені, а слабкі зменшені, за умови, якщо викладач:

взаємодіє, спілкується зі студентами як рівноправними партнерами, суб’єктами спільної навчально-пізнавальної діяльності;

стимулює активність студентів, розвиток їхнього критичного, творчого мислення шляхом постановки проблемних питань, залучення їх до дискусії, діалогу, висловлювання власних міркувань;

регулює увагу студентів, спонукає їх до слідкування за власною думкою;

не критикує судження слухачів, а лише здійснює відгук на їхні міркування, спирається на них під час викладу змісту;

висловлює власні точки зору, виявляє своє захоплення відповідною темою, галуззю науки;

постійно здійснює зворотній зв’язок, слідкує за динамікою емоцій студентів, перевіряє рівень розуміння, осмислення ними навчальної інформації.

ІІ. Вимоги до проведення лекції:

створення психологічно-комфортної атмосфери взаємодії зі студентами, атмосфери співробітництва та спільного міркування;

дотримання лектором педагогічного такту, вияв уважного, позитивного ставлення до студентів;

науковість та інформативність викладання, застосування сучасних наукових підходів;

доказовість, аргументованість викладу основних положень;

логічність, послідовність, системність висвітлення змісту навчальної інформації;

доступність, ясність, чіткість пояснення, інтерпретації наукових положень;

включення у зміст актуальних соціальних, моральних проблем, інформації, значущої для професійної діяльності, особистісного розвитку студентів;

активізації мислення студентів, опора на їхній життєвий досвід;

емоційність викладу навчального матеріалу;

застосування аудіовізуальних засобів, дидактичних матеріалів.
^

ІІІ. Структура лекції


Процес організації лекцій складається з трьох частин:

вступна

основна

заключна

У вступній частині викладач:

  встановлює контакт з аудиторією: вибір пластичної пози, доброзичливої міміки, жестів, відкритості до аудиторії, середнього рівня мускульної мобілізації; позбуття просторових, термінологічних бар’єрів; показ особистого позитивного психо-емоційного стану і готовності до взаємодії; встановлення позиції “Ми”;

налагоджує зв’язок із пройденим навчальним матеріалом і новою інформацією, визначає її місце у системі тем, розділів навчального курсу; прогнозує її подальший розгляд;

повідомляє тему лекції, створює у студентів позитивну установку на її вивчення;

визначає основні питання, що будуть розглядатися під час лекції; повідомляє і дає коротку характеристику основної рекомендованої літератури;

захоплює увагу студентів шляхом творчого поєднання різноманітних методичних прийомів: коротка емоційна розповідь про реальні події, історії з власного життя, цікаві факти тощо; виявлення новизни навчальної інформації (показ таких сторін, що перевищує очікування студентів); показ викладачем власного інтересу до теми, переживань, думок.

Вступна частина не повинна займати багато часу – лише 5–6–хв. Але від початку залежить подальший хід лекції. Головне завдання викладача на цьому етапі – залучення самих студентів до лекції, психологічна підготовка їх до сприймання основного навчального матеріалу. Зазначені етапи вступної частини є взаємопов’язані; дотримуватися їх варто в довільній формі; деякі з них діють одночасно.

Основна частина лекції тісно поєднана з вступною. Перехід до неї іноді є непомітним для студентів. Для організації активного сприймання ними нової навчальної інформації викладач може:

поставити питання, на яке немає готової відповіді, але яке загострює увагу;

запросити студентів до повідомлення своїх міркувань щодо конкретних ідей;

зробити екскурс в історію розвитку явищ, понять, що розглядаються на лекції;

шляхом методу мозкової атаки (брейнстормінгу) стимулювати студентів до обміну ідеями щодо визначеної викладачем проблеми.

Основна частина лекції є найбільш відповідальною і тривалішою у часі. В цій частині викладач висвітлює зазначені на початку лекції питання, обгрунтовує необхідні теоретичні положення. Відповідно до сутності кожного питання викладач обирає доцільні методи, прийоми у єдності з необхідною формою викладу. Варто, щоби шлях висвітлення кожного питання був відмінним і зумовлював своєрідний стиль діяльності і поведінки педагога. Не зважаючи на деякі відмінності, схема і вимоги до розгляду питань, що відповідають загальноприйнятим вимогам до лекції є однаковими. Протягом основної частини викладач використовує такі ідеї:

у процесі організації сприймання студентів спрямовує розвиток їхніх уявлень на виокремлення суттєвих (критеріальних) ознак явища, поняття;

постійно дбає про адекватне розуміння слухачами навчальної інформації шляхом пояснення, інтерпретації суттєвих ознак явища, розгляду їх у різних виявах, для цього застосовує різноманітні варіанти поєднання методів, прийомів формування мислительних дій студентів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, порівняння, розрізнення, узагальнення тощо);

постійно контролює рівень розуміння, осмислення студентами навчального матеріалу шляхом візуального контакту з аудиторією, постановки питань: “Ваша думка?”, “А чому…?”, “Що краще…?”;

у процесі висвітлення кожного питання розмірковує разом зі студентами про його об’єктивну і суб’єктивну значущість, зв’язок з професійною і практичною діяльністю;

визначає різні альтернативні підходи, теорії розгляду понять, явищ, спонукає студентів до самостійної оцінки, вибору цих підходів;

слідкує за логікою власного викладу, обгрунтування положень, міркування, мовлення; застосовує різні методи логічної побудови змісту навчальної інформації (індукції, дедукції), дбає про системність, послідовність, наступність у висвітленні; кожне положення аргументує, підтверджує;

стимулює активне слухання та участь студентів в оволодінні знаннями, залучає їх до обговорення теоретичних положень, ідей, актуалізації власного життєвого досвіду;

постійно підтримує психологічно-комфортну атмосферу під час лекції, контакт зі студентами: уникає жорсткого контролю, проте підтримує порядок; відгукується на висловлення студентів, їхні питання; показує розуміння внутрішнього стану студентів; спостерігає за усіма змінами в аудиторії, зауважує тільки ті моменти, які негативно впливають на увагу, активність, емоції, поведінку студентів;

підтримує і розвиває інтерес студентів до навчального матеріалу, позитивну

 мотивацію процесу пізнання, пошуку.

Заключна частина  лекції є не менш важливою. Це є останній акорд у виконанні діяльності. Не вдале закінчення лекції здатне погасити позитивні враження,. емоції студентів, отримані студентами протягом лекції. У цій частині педагогу доцільно бути особливо обережним. Втома студентів, які втрачають увагу, поглядають на годинники, починають вести розмови, а також виснаження викладача можуть викликати втрату ним контролю над слухачами або самоконтролю. Тому викладач іноді закінчує лекцію без загальної оцінки, процесу висновків і підсумків щодо обговореної навчальної інформації, виокремлення провідних ідей, знань. Окрім цього, лекцію необхідно завершити на такому ж мажорному, оптимістичному рівні, із такою ж енергією, як і на початку.

У заключній частині викладач

здійснює логічні, лаконічні висновки про основні поняття, положення, теорії, що розглядалися;

нагадує про семінарські заняття, визначає характер обговорення та аналізу висвітлених ідей на цьому занятті, прагне не завантажувати студентів великим обсягом інформації;

дає студентам можливість висловитися щодо лекції, явищ, що вивчалися, поставити питання;

коротко повідомляє проблеми, що будуть розглядатися у наступній лекції у взаємозв’язку з висвітленими, створює позитивні очікування щодо наступної зустрічі;

дякує студентам за увагу і прощається з аудиторією.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації для проходження асистентської iconТа методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики
Програма та методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики студентами ІV курсу спеціальності 030508 “Фінанси І кредит”/...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики з функціональної спеціалізації
Методичні рекомендації по проходженню студентами всіх спеціальностей Академії муніципального управління практики з функціональної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики з функціональної спеціалізації
Методичні рекомендації по проходженню студентами всіх спеціальностей Академії муніципального управління практики з функціональної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики за темою магістерської...
Міністерства освіти України №93 від 8 квітня 1993 р.), «Методичні рекомендації по складанню програми практики студентів вищих навчальних...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconПрограма навчальної товарознавчо-технологічної практики І методичні...
Автори: Горячова О. О., доцент кафедри товарознавства продовольчих товарів, к т н
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації щодо виконання індивідуального завдання під...
Під час проходження організаційно-управлінської практики Вам пропонується виконати індивідуальне завдання на тему „Відбір даних та...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconПрограма І методичні рекомендації з проходження виробничої практики...
Місце практики агропідприємства різних форм власності, організації з обслуговування агропідприємств, переробки сільськогосподарської...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації Для підвищення якості підготовки молодих спеціалістів...
Про проходження виробничої практики студентами денної та заочної форм навчання спеціальності 030509 «облік І аудит»
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації до проходження виробничої практики для студентів...
На странице 4 в дневнике практики надо заполнить календарный план, в столбик "Название работ" вписываем это (есть в методичке в структуре...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка