Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах




Скачати 416.88 Kb.
НазваУрок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах
Сторінка1/2
Дата конвертації25.09.2013
Розмір416.88 Kb.
ТипУрок
skaz.com.ua > Інформатика > Урок
  1   2

77





ФОРМИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Основні поняття:

Форма, форма навчання, форма організації навчання, функції форм організації навчання, форми теоретичної та практичної підготовки, урок, типи уроків, лекція, семінар.

Основні цільові завдання:

  • сформувати знання через розкриття понять «форми навчання», «форми організації навчання», «форми теоретичного навчання», «урок»;

  • сформувати у студентів у загальному вигляді поняття про форми навчання.

Сформувати уміння:

  • визначати форми теоретичної та практичної підготовки;

  • надавати сутнісну характеристику формам навчання у середніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах;

  • аналізувати, зіставляти форми навчання відповідно до типу навчального закладу.

План

  1. Класифікація форм навчання.

  2. Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах.

  3. Форми підготовки у вищих навчальних закладах.

  4. Вимоги до застосування форм навчання.


4.1. Класифікація форм навчання та їхня

характеристика

У дидактиці в якості змісту виступають навчальний матеріал та методи навчання, які разом з цим самі є самостійними елементами процесу навчання.

Форма об'єднує їх, піднімає на більш високий рівень цілісного прояву.

Форма:

  1. зовнішній вид, зовнішній обрис, певний встановлений порядок;

  2. внутрішня організація змісту.

Форми навчання - це види організації взаємодії учнів в навчальних групах, мікрогрупах, окремих учнів між собою та викладачем в рамках того чи іншого виду заняття.

Форми навчання розрізняють:

індивідуальна - мають на увазі взаємодію викладача з одним учнем;

  • групова - учні працюють у групах, що створюються на різних основах;

  • фронтальна - передбачає роботу викладача одразу з усією групою в єдиному темпі та із загальним завданням;

  • колективна відрізняється від фронтальної тим, що учні групи розглядаються як цілісний колектив зі своїми лідерами й особливостями взаємодії;

  • парна-основна взаємодія відбувається між двома учнями, які можуть обговорювати завдання, здійснювати взаємонавчання або взаємоконтроль.

Під формою організації навчання розуміють вид заняття, стійку і логічно завершену організацію педагогічного процесу, якому властиві систематичність і цілісність, саморозвиток, особистісно-діяльнісний характер, постійний склад учасників, наявність певного режиму проведення.

Форми організації навчання сприяють реалізації освітньої, вихов­ної та розвивальної функції навчання.

Специфічні функції форм організації навчання:

Інтегративна функція. Завдяки їй мета, зміст, методи та засоби на­вчання знаходять ознаки системності, стають доступними для сприйняття як завершена, цілісна одиниця взаємодії педагога і учнів.

^ Комунікативна функція - організація спілкування у навчальному процесі.

Управлінська функція - засіб керівництва навчанням, вихованням і розвитком учнів і водночас засіб підготовки учнів до управлінської діяльності.

Форми навчання у середній школі, ПТНЗ:

  • різні типи уроку;

  • теоретичний семінар;

  • лабораторно-практичні заняття;

  • індивідуальні заняття учнів, слухачів;

  • консультація;

  • навчальна екскурсія.

^ 4.2. Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах

Урок - основна форма організації навчання у середніх навчальних закладах та ПТНЗ, його сутність та призначення зводиться до взаємодії педагога і учнів, метою якого є засвоєння учнями знань, навичок і умінь, розвиток їх здібностей, досвіду діяльності та спілкування

В сучасній дидактиці єдиної загальновизнаної типології (класифікації) уроків не існує.

У кожному уроці можна виділити його основні елементи (лан­ки, етапи), які характеризуються різними видами діяльності педагога та учнів. Ці елементи можуть виступати в різних поєднаннях і визначають побудову уроку, взаємозв'язок між етапами уроку, тобто його структуру.

^ Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів уроку в їхній певній послідовності і взаємозв 'язку між собою. Вона може бути простою і досить складною, що залежить від змісту навчального матеріалу, від дидактичної мети (або цілей) уроку, вікових особливостей учнів і особливостей класу як колективу.

Різноманіття структур уроків, методів їх проведення і дидактичних цілей припускає різноманітність їх типів.

Основні типи уроків:

  • урок-засвоєння нових знань і способів діяльності;

  • урок-закріплення, удосконалення знань і способів діяльності;



  • урок контролю та оцінки рівня засвоєння змісту освіти;

  • комбінований урок.

Розглянемо структурні елементи окремих типів уроків

. Урок засвоєння наукових знань про способи діяльності:

  • організація початку роботи;

  • повідомлення про тему, мету, завдання уроку;

  • мотивація мети;

при необхідності актуалізація опорних знань;

  • організація сприйняття й осмислення нової інформації;

  • закріплення (при необхідності);

  • перевірка розуміння;

  • підведення підсумків;

  • домашнє завдання.

Уроки контролю та оцінки рівня засвоєння змісту освіти:

  • організація початку роботи;

  • повідомлення теми, мети, завдань уроку;

  • мотивація діяльності;

  • перевірка знань, умінь, навичок різними методами;

  • підбиття підсумків;

  • завдання додому

  • . Комбінований урок:

  • організація початку роботи;

  • повідомлення мети, завдань уроку;

  • мотивація (на різних етапах);

  • перевірка виконання домашніх завдань;

  • підготовка до засвоєння нового матеріалу;

  • при необхідності - актуалізація опорних знань;

  • організація сприйняття та осмислення нової інформації;

  • закріплення, виконання вправ за зразком;



  • застосування знань і способів діяльності шляхом розв'язання піз­навальних завдань, проблем;

  • узагальнення вивченого на уроці і введення його в систему рані­ше засвоєного;

  • контроль та самоконтроль за результатами навчальної діяльності.




Рис. 4.1 Структура комбінованого уроку


Структурні елементи уроку теоретичного навчання для вивчення спеціальних та загальнотехнічних дисциплін:

  • організаційний момент;

  • постановка мети уроку;

  • мотивація мети;

  • актуалізація опорних знань;

  • підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу;

• формування орієнтовної основи діяльності (ООД)- формування нових знань;

  • формування виконавчих дій (ВД) - формування вмінь та навичок;

  • контроль дій (КД);

  • видача домашнього завдання.

Структура уроку не може бути шаблонною, стандартною.

Отже, як зазначено, у середній та професійно-технічній школі за­стосовуються різні типи уроків в залежності від дидактичної мети та змісту. Але водночас використовуються і уроку проблемного характеру, нестандартні уроки.

Уроки проблемного характеру мають свою структуру, яка відповідає особливостям пошукової пізнавальної діяльності тому включає компоненти: створення проблемної ситуації, формування проблеми, висунення гіпотез, обґрунтування правильного розв'язання проблеми, закріплення знань, застосування за нових умов.

Нетрадиційний або інноваційний урок - це заняття, що має гнучку, варіативну структуру і орієнтоване , головним чином, на підвищення інтересу учнів до навчання за допомогою нової форми організації їх навчальної діяльності.

Нетрадиційні уроки:

  • урок-диспут;

  • урок-конференція;

  • урок-семінар;

  • урок КВК;

  • урок-діалог;

  • урок-есе та ін.

Аналіз різних типів уроків дав змогу визначити, що правильна їхня організація сприяє оптимізації навчально-виховного процесу у середній та професійно-технічній школі. Але поряд з основними формами організації навчання (уроки) існують і мають важливе значення застосування додаткових організаційних форм навчання.

^ Додаткові форми організації навчальної діяльності

Урок як основна форма органічно доповнюється іншими формами організації навчально-виховного процесу. Частина з них розвивалася па­ралельно з уроком, тобто в рамках класно-урочної системи (екскурсії, консультації, домашня робота, навчальні конференції, додаткові за­няття), інші запозичені з лекційно-семінарської системи і адаптовані з урахуванням віку учнів (лекції, семінари, практикуми, заліки, іспити).

Екскурсія - це специфічне навчально-виховне заняття, перенесене відповідно до певної освітньої або виховної мети на підприємство, в музеї, на виставку та ін.

Як і урок, вона припускає особливу організацію взаємодії педагога і учнів.

На екскурсії разом із спостереженнями учнів використовуються розповідь, бесіда, демонстрація та інші методи.

Залежно від об'єктів спостереження екскурсії можна класифікувати як виробничі, природознавчі, краєзнавчі, літературні, географічні та ін.

За освітньо-виховними цілями вони можуть бути оглядовими і тематичними. За місцем і структурі педагогічного процесу - ввідними або передуючими, поточними (супроводжуючими) і підсумковими.

Додаткові заняття і консультації проводяться з окремими учнями або групою учнів з метою заповнення пропусків, у знаннях, формування умінь і навичок, для задоволення підвищеного інтересу до навчального предмету.

На додаткових заняттях педагоги практикують різні види допомоги: роз'яснення окремих питань, прикріплення слабких учнів до сильних, повторне пояснення теми.

З додатковими заняттями тісно зв'язані консультації.

Навчальна конференція є досить дієвою формою організації педагогічного процесу. Вона вимагає великої підготовчої роботи (проведення спостережень, узагальнення матеріалів екскурсій, постановка дослідів, вивчення літературних джерел та ін.). Конференції можуть проводитися по всіх навчальних предметах і у той же час виходити далеко за рамки навчальних програм.

У старших класах та професійно-технічних навчальних закладах використовується лекція - адаптована до умов закладу основна форма лекційно-семінарської системи. Шкільні лекції успішно застосовуються при вивченні як гуманітарних, так і природничонаукових дисциплін. Як правило, це вступні і узагальнювальні лекції, рідше вони є модифікацією уроку-повідомлення нових знань. В умовах школи лекція багато в чому наближається до розповіді, але значне довше за часом. Вона може займати урочний час цілком. Звичайно лекція використовується, коли учням необхідно дати додатковий матеріал або узагальнити його (наприклад, по історії, географії, хімії, фізиці), тому вона вимагає запису.

Семінари й практикуми. Семінарські заняття проводяться в старших класах при вивченні гуманітарних предметів. При цьому використовуються два види семінарів: у формі доповідей і повідомлень; у формі питаннь і відповідей.

Сутність семінарів полягає в колективному обговоренні запропонованих питань, повідомлень, рефератів, доповідей, підготовлених тими, що вчаться під керівництвом вчителя. Семінарському заняттю передує тривала завчасна підготовка: повідомляється план заняття, основна і додаткова література, намічається робота кожного учня і класу в цілому.

Практикуми або практичні заняття застосовуються при вивченні дисциплін природничонаукового циклу, а також в процесі трудової і професійної підготовки. Вони проводяться в лабораторіях і майстернях, в навчальних кабінетах тощо.

Ефективною формою диференційованого навчання і виховання є факультативи. їх основне завдання - поглиблення і розширення знань, розвиток здібностей і інтересів учнів.

Факультатив працює за певною програмою, яка не дублює навчальну. Ефективним на заняттях факультативу є поєднання лекцій його керівника з різними видами самостійної роботи учнів (практичні, реферативні роботи, проведення невеликих досліджень, обговорення доповідей учнів та ін.).

^ 4.3. Форми підготовки у вищих навчальних закладах

У вищій школі функціонують різноманітні організаційні форми навчання: лекції, практичні заняття (семінари, практичні і лабораторні роботи), самостійна робота студентів під контролем викладача, науково-дослідна робота студентів, виробнича практика та ін. У дидактиці ці форми трактуються як способи керування навчально-пізнавальною ді­яльністю для розв'язання визначених дидактичних завдань.

Серед різноманітних форм навчальної роботи у вищому навчальному закладі важливе місце належить лекцій

^ Навчальна лекція (лат. lectio - читання) - логічно завершений, науково обгрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю та демонструванням дослідів.

Вона тісно пов'язана з усіма іншими формами організації навчально-виховної роботи - семінарськими, практичними і лабораторними заняттями. У цьому розумінні кажуть про лекційно-семінарську систему навчання.

Функції лекції. Будучи формою навчання у вищій школі, лекція ви­конує певні функції (А. Алексюк, 3. Курлянд):

  • інформаційна (передбачає передавання адаптованої для студентів інформації);

  • орієнтовна (розкриває генезис теорій, ідей: коли, ким вони вивча­лися; список рекомендованої до лекції літератури);

  • пояснювальна, роз'яснювальна (передбачає розкриття сутності наукових понять, їх визначень, тлумачення кожного слова, що належать до структури визначення);

  • переконувальна (передбачає використання аргументації, логічної доказовості, на основі чого усвідомлюється наукова інформація, що стає базою для формування у студентів наукових поглядів і переконань);

  • систематизуюча (передбачає структурування всього масиву знань з певної дисципліни);

  • стимулююча (спрямована на пробудження інтересу до навчальної інформації з певної науки);

  • виховна і розвивальна (передбачає оцінювання явищ, фактів, процесів, які розглядаються на лекції, розвиток мислення, уваги, уяви, пам'яті та інших пізнавальних здібностей).

Лекції повинні відповідати таким вимогам: моральність змісту лекції і викладача; науковість, інформаційність, доказовість і аргументованість, емоційність викладу інформації; активізація мислення слу­хачів через запитання для роздумів; чітка структура і логіка розкриття інформації; методичне оброблення, тобто виведення головних думок і положень, висновків, повторення їх в різних формулюваннях; виклад доступною і зрозумілою мовою; використання аудіовізуальних дидактичних матеріалів тощо.

Лектор зобов'язаний вміти правильно визначати настрій аудиторії, рівень дохідливості змісту лекції і рівень його засвоєння не лише за явно вираженою зовнішньою реакцією, а й за малопомітними ознаками поведінки аудиторії. За усмішкою, кивком голови, запитальним поглядом, зміною пози викладач повинен оцінити стан партнера по взаємодії і за необхідності одразу внести необхідні корективи в намічений план лекції.

Цінність лекції полягає в тому, що у її процесі студент має змогу засвоїти значно більше інформації, ніж за той самий час самостійної роботи. Під час лекції формуються погляди й переконання студентів, уміння критично оцінювати здобуту інформацію. Лекція сприяє також встановленню прямого контакту між викладачем і студентами, своєчасному інформуванню студентів про новітні наукові досягнення тощо.

Однак не слід переоцінювати роль лекції у навчальному процесі. Вона має певні недоліки: привчає студентів до пасивного, некритичного сприймання навчального матеріалу; частина слухачів, не аналізуючи і не усвідомлюючи викладену педагогом інформацію, механічно записує її; відвідування лекцій привчає студентів до школярства і гальмує ба­жання самостійно працювати та ін.

З приходом студентів у навчальний заклад їх необхідно переконати в тому, що лекції бажано відвідувати, оскільки навіть найкращий по­сібник чи підручник містить загальний матеріал навчальної програми. Він позбавлений оперативних, найновіших знань, бо тривалий час його рукопис перебував у редакційній роботі.

На лекції розглядаються найгостріші проблемні і вузлові питання, висвітлюються шляхи розв'язання проблем сучасною наукою і практи­кою, розглядаються важкі для самостійного опрацювання студентами питання навчальної програми. Студент у процесі лекції може отримати відповідь на будь-яке запитання, що дасть йому змогу повноцінно вклю­читися в навчально-пізнавальну діяльність.

Критичне осмислення пропонованого в перебігу лекції матеріалу, активна пізнавальна діяльність можливі за умови елементарної підготовки до неї, яка передбачає ознайомлення з темою лекції і її планом, з основним змістом теми за коротким навчальним посібником, повторення змісту попередньої теми тощо. Щоб спрямувати таку роботу студентів, викладачеві слід вже на вступній лекції орієнтувати аудиторію на уважне ознайомлення з програмою і основними навчальними посібниками, а згодом, в процесі читання кожної лекції, пропонувати слухачам тему і план наступної лекції та літературу до неї.

^ За дидактичними завданнями лекції поділяють на вступні, тематичні, настановчі, оглядові, заключні (А. Алексюк, Т. Галушко, З.Курлянд).

Вступна лекція зорієнтована на те, щоб дати студентам загальне уявлення про завдання і зміст усієї навчальної дисципліни, розкрити її структуру й логіку розвитку конкретної галузі науки, техніки, культури, взаємозв'язок з іншими дисциплінами, а також сприяти зацікавленості предметом. На такій лекції важливо розкрити значення дисципліни у фахо­вій підготовці спеціаліста, її зв'язок з іншими навчальними дисциплінами.

Настановну лекцію використовують для студентів заочної форми навчання. На такій лекції, окрім розкриття предмета навчального курсу, методів його дослідження, визначення основних проблем курсу, його особливостей і труднощів, роблять детальний огляд наявних підручни­ків та навчальних посібників, дають методичні поради студентам, як са­мостійно працювати над курсом.

  1   2

Схожі:

Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconФорми організації навчання
Форми, системи організації навчання, їх становлення. Поняття про класно-урочну систему навчання: переваги І недоліки. Урок як основна...
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconЛекція Тема: Організація обслуговування споживачів по місцю роботи І навчання
Порядок надання послуг харчування в загальноосвітніх, професійно-технічних І вищих навчальних закладах
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconУрок основна форма організації навчання. Типологія уроків
Кравець В. Зарубіжна школа І педагогіка ХХ ст –Тернопіль, 1996. – С. 79 – 205
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconПоложення про учнівський та студентський гуртожиток професійно-технічного...
Проект Положення визначає порядок функціонування студентських містечок І гуртожитків професійно-технічних та вищих навчальних закладів,...
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconУрок спеціальна форма навчання. Класики І сучасні педагоги про урок
Головна мета виховання А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинського про можливості виховання
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconКабінет міністрів україни
Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах...
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах icon1. Сутність І роль маркетингу в управлінні сучасною фірмою
Маркетинг як теорія, як система теоретичних, методологічних І практичних знань, котра розроблялася в межах загального курсу комерційної...
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconДніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки
Україні, підтримки обдарованої та професійно перспективної молоді, збереження та примноження музично-педагогічних традицій та вдосконалення...
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconПрограма курсу “ Основи соціальних знань “ для учнів середніх шкіл Миколаїв 2012
Даний курс передбачає вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах основ соціальних знань у три етапи: у четвертому, дев'ятому,...
Урок як основна форма організації навчання у середніх та професійно-технічних навчальних закладах iconЗакінчилось навчання?
Запрошуються випускники професійно-технічних училищ зі спеціальності швея-мотористка, а також ті особи які закінчили 2-3 роки тому...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка