Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи




Скачати 204.21 Kb.
НазваЛекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи
Дата конвертації20.06.2013
Розмір204.21 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Хімія > Лекція
Лекція №6

Тема: Фізіологія ендокринної системи
План
1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції (ЗВС). Сутність поняття «гуморальна» і «гормональна» регуляція (38)

(39) Механізм дії гормонів. Класифікація гормонів. Методи вивчення ЗВС.
2. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза. Роль гіпоталамуса в регуляції діяльності інших ЗВС (40). Гормни гіпофіза і його функціональна роль.
3. Внутрішньосекреторна функція наднирників. Гормони кори і мозкового шару наднирникових залоз. Анаболічний ефект стероїдних гормонів.
^ 4. Роль тіреоїдних гормонів в регуляції функцій організму (щитовидна залоза). (41)
5. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму. (42)
^ 6. Роль гормонів прищитоподібних залоз в регуляції функцій організму. (43)
7. Фізіологія жіночої статевої системи, функції, роль статевих гормонів. (44)
^ 8. Фізіологія чоловічої статевої системи, функції, роль статевих гормонів. (45)
9. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації до стресової ситуації. (46)
^ 10. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. (47)
11. Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм. (48)

^ 1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції (ЗВС). Сутність поняття «гуморальна» і «гормональна» регуляція (38)

(39) Механізм дії гормонів. Класифікація гормонів. Методи вивчення ЗВС.
Гуморальна регуляція функції організму – це координація фізіологічних функцій організму людини через речовини які поступають в рідкі середовища організму (кров, лімфу, тканьова рідину, ліквор).
Речовини, що потрапляють в кров і впливають на функції організму, є факторами гуморальної регуляції:


  • гормони

  • електроліти

  • медіатори

  • кініни

  • продукти обміну речовин, або метаболіти (продукти розпаду білка, СО )


Гуморальна регуляція – це направлена зміна фізіологічних функцій, проявів, процесів, показників, що обумовлена дією гормонів.
Гормони – це біологічно активна речовина, що має регуляторну дію, яка реалізується дистантно та при малих концентраціях.
Гормони синтезуються:
І – В ендокринних залозах, або в залозах з ендокринною функцією (підшлункова залоза)
ІІ – Нейрогормони синтезуються у спеціальних нейронах
ІІІ – Біологічно активні речовини можуть синтезуватися у будь-яких структурах організму
Варіанти дії біологічно активних речовин
1. Гормональна (або ендокринна) дія

При цьому гормони виділяються в кровотік із кров’ю потрапляють до органу-мішені на певній відстані від місця синтезу.
2. Паракринна дія

В місцях синтезу гормон потрапляє в міжклітинне середовище, і діє на клітини-мішені, що розташовані досить близько з місцем синтезу гормону.
3. Нейрокринна дія

При цьому гормон синтезується в нейронах і впливає на структури, що утворюють синаптичний контакт з цим нейроном.
^ 4. Аутрокринна дія

Клітини синтезує гормон, який впливає на цю ж саму клітину. Таким чином клітина-продуцент і мішень, це одна і таж сама клітина.
^ Класифікація гормонів за їх хімічним складом:



І клас. Поліпептиди і білки

ІІ клас. Похідні амінокислоти

ІІІ клас. Стероїдні гормони

Це гормони:

^ 1. Гіпофіза (тропні гормони)

2. Підшлункової (інсулін)

3. Білящитоподібної (паратгормон)

4. Гіпоталамічні нейропептиди

Це гормони:

1. Мозкової речовини наднирників (адреналін, норадреналін)

^ 2. Щитовидної залози


Це ліпідні гормони, які представляють собою похідні холестерину. Стероїдні гомони це:

1. Гормони коркової зони наднирників (кортикостерон, кортизон, альдостерон, гідрокортизон)

^ 2. Гормони статевих залоз (естрадіол, естроген, тестостерон)



Механізм дії гормонів
Залежить від їх здібності з’єднуватись з рецепторами клітин-мішені.
Гормони І і ІІ хімічного складу зв’язуються з специфічними рецепторами на поверхні клітинних мембран і викликають реакцію ряду перетворень в клітині, але через мембрану не проникають.
Стероїдні гормони і гормони щитовидної залози проникають через клітинну мембрану, утворюють в цитоплазмі комплекс зі специфічними рецепторами, який проникає в клітинне ядро і змінює життєдіяльність клітини.
^ Функції гормонів:
1. Беруть участь

- в механізмах регуляції і інтеграції функцій організму

- підтримання деяких фізіологічних констант на відносно постійному рівні (осмотичний тиск, глюкози крові, тощо)
2. ^ Пристосовують (адаптують) організм до змінних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ (глюкоза в крові стимулює секрецію інсуліну, що призводить до нормалізації її рівня.
3. Забезпечують статевий, фізичний і розумовий розвиток.
^ 4. Гормони є носіями відповідної інформації чи сигналу (поширюється повільніше, не має точного адресата)

2. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза. Роль гіпоталамуса в регуляції діяльності інших ЗВС (40). Гормни гіпофіза і його функціональна роль.


Гіпоталамо-гіпофізарна система та залози, які знаходяться під її впливом. Регуляція функції ЗВС.
Регуляція функцій (секреції гормонів) ЗВС здійснюється такими механізмами:________________________________________________



1

2

3

4

5

Прямим впливом на клітини залози тієї чи іншої речовини, рівень якої регулює даний гормон

Нервова регуляція

^ Гуморальна регуляція

Нейро-гуморальна регуляція (гіпоталамо-гіпофізірна система)

Саморегуляція, яка здійснюється за рахунок зворотніх зв’язків

1. Діяльність ЗВС знаходиться під контролем прямих і зворотніх зв’язків в організмі. При надлишку якого-небудь гормону в крові, його секреція знижується, а при нестачі – збільшується, це прямий вплив на клітини залози концентрації тієї речовини, рівень якої контролює даний гормон. Наприклад, при збільшені концентрації глюкози в крові, яка протікає через підшлункову залозу, секреція інсуліну посилюється. Так відбувається в гіпофізнезалежних залозах.
^ 4. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Ендокринна функція статевих, щитоподібної і наднирників залежить від гіпофіза і ці залози називають гіпофіззалежними.

^ Основним регулятором їх функцій є гіпоталамус безпосередньо зв’язаний з головною ендокринною залозою – гіпофізом. >

Гіпоталамус

І – не є ендокринною залозою, проте в нервових клітинах його ядер утворюються гормони вазопресин і окситоцин, які надходять у задню частину гіпофіза (нейрогіпофіз)

ІІ – окрім того гіпоталамус виробляє особливі релінг-гормони РГ – це ліберини і статини, які, діючи на передню частину гіпофіза (аденогіпофіз)

Ліберини – стимулюють секрецію Статини – пригничують секрецію

гіпофіза (утворення тропних гіпофіза (пролактину і СТГ)

гормонів АКТГ, ТТГ, ГТГ)
Ця взаємодія гіпоталамуса і гіпофіза називається гіпоталамо-гіпофізарною системою.
Релінг-гормони (ліберини або статини) через кров впливають на діяльність гіпофіз залежних ЗВС, і навпаки, гормони цих залоз ВС зворотньо, також через кров, впливають на діяльність гіпоталамуса і гіпофіза, регулюючи секрецію гіпоталамічних гормонів і тропних гормонів.
2. Слід відмітити, що ЦНС також впливає на діяльність (секрецію) ЗВС. Різні нервові імпульси, що потравляють в кору головного мозку, через неї впливають на гіпофіз. Вегетативна НС впливає на виробку гормонів
^ Симпатичний відділ – Парасимпатичний відділ -

посилює пригнічує
5. В клітинах-мішенях є механізм для саморегуляції реакцій на гуморальні впливи. При надлишку молекул гормону, зменшується число вільних рецепторних клітин для їх зв’язування і тим самим знижується чутливість клітин до дії гормону – збільшення числа вільних рецепторів, підвищує клітинну сприятливість.



Гормон

Джерело

Фізіологічна дія

Гіпо

Гіпер




^ Гіпофіз передня доля (адено- гіпофіз)










1 група, які регулюють розвиток і впливають безпосередньо на клітини організму. Вони називаються ефенторними гормонами.













^ Гормон росту соматотропний

Гіпофіз передня доля

Регулює ріст, що зумовлено його здатністю посилювати синтез білків

Карликовість з нормальною психікою (схуднення)

^ Гігантизм (акромегалія)

Пролактин

Гіпофіз передня доля

Сприяє утворенню молока в альвеолах молочної залози жінки







^ 2 група тропних гормонів. Впливають на організм через інші ЗВС. Адренокортіко-

тропний (АКТГ)

Гіпофіз передня доля

Стимулює секреторну активність кори наднирників

^ При стресах (сильний біль, холод, фізичне і психічне напруження) його секреція збільшується і підвищується опірність організму. Це адаптаційний гормон

^ Тіреотропний (ТТГ)


Гіпофіз передня доля. Синтезується і виділяється в кров під впливом тіреотропін-ремінг гормону гіпоталамуса.

^ Стимулює секреторну активність щитоподібної залози – тироксину, трийодтироніну

Утворення ТТГ збільшується при пониженні зовнішньої температури середовища і гальмується тривалими больовими відчуттями

^ Гонадотропний (ГТГ)

Гіпофіз передня доля

Регулює діяльність статевих залоз

У жінок ФСГ (фомнулостимулюючий гормон і лютеїнізуючий гормон) стимулює утворення естрагенів яєчників; у чоловіків ФСГ стимулює ріст сім’яних канальців яєчок і разом з адреногенами забезпечує сперматогенез


Інтермедін

Середня доля гіпофіза

^ Впливає на пігментний обмін



Вазопресин (антидіуретич-

ний гормон)

^ Надходить в задню долю гіпофіза з ядер гіпоталамуса

І – звужує крово-

носні судини, підвищує АТ і проникливість звивистих канальців нирок

ІІ – посилює зворотнє всмоктування води в кров з первинної сечі (антидіуретична дія)


^ При зменшенні вазопресину настає нецукрове сечове виснаження. Нецукровий діабет – за добу виводиться 10-20 л сечі




^ Окситоцин нейрогіпофіза (гіпоталамуса)

Надходить в задню долю гіпофіза з ядер гіпоталамуса

- стимулює скорочення мускулатури матки на прикінці вагітності

- під час лактації сприяє виділенню молока







^ 3. Внутрішньосекреторна функція наднирників. Гормони кори і мозкового шару наднирникових залоз. Анаболічний ефект стероїдних гормонів.
Наднирникові залози (НЗ)
Це парна залоза, розташована на верхніх полюсах нирок, загальна маса кожної с низ 2-5 грамів. У будові НЗ виділяють поверхневий (кору) і мозковий шари.
І – В корі НЗ розрізняють три зони:
клубочкову, пучкову і сітчасту
в клубочковій у пучковій (середній) у сітчастій (внутрішній)

(зовнішній зоні) зоні зоні

здійснюється

секреція
мінералокортикоїдів глюкокортикоїди аналогів статевих

гормонів
ІІ – Мозковий шар НЗ виробляє:
норадреналін і похідний від нього - адреналін
Адреналін:

^ 1. Підвищує збудливість симпатичної НС, а саме

2. Посилює розпад глікогену в печінці і м’язах

3. Збільшує рівень глюкози в крові (підвищує енергетику організму при стресі)
Норадреналін:

^ 1. Майже не впливає на рівень глюкози в крові

2. Але більш виразно підвищує АТ
Типовим симптомом гіпофункції кори НЗ є:

1. М’язова слабкість

2. Швидка втомлюваність
Введення в організм гормонів кори НЗ нормалізує працездатність.
При атрофічних змінах обох НЗ розвивається бронзова хвороба (або Аддісована хвороба), при цьому:


  • порушується обмін речовин

  • відсутність апетиту

  • нудота

  • біль в ділянці живота

  • швидке зменшення маси тіла

  • поява темних плям на слизовій губ і ясен

Шкіра відкритих ділянок тіла набуває кольору старої бронзи.
Гормони кори наднирників
1. Мінералокортикоїди кори наднирників (дезоксикортикостерон і альдостерон): (48)

1) Регулюють водно сольовий обмін

2) Зменшують виділення з організму натрію і хлору і збільшують їх в крові і тканинах

3) При нестачі мінералокортикоїдів організм втрачає велику кількість натрію, що призводить до різких порушень гомеостазу, значному погіршенню здоров’я і навіть смерті
^ 2. Глюкокортикоїди – секрети кори НЗ (кортизон та похідні від нього – кортизон, гідрокортизон):

1) Регулюють вуглеводний обмін (особливо його проміжні етапи) забезпечують синтез глюкози з амінокислот (глюконеогенез)

^ 2) Регулюють утворення глікогену в печінці

3) Розщеплення вуглеводів і перетворення їх в жир

4) Підвищують рівень глюкози в крові

5) Лікарський препарат гідрокортизон має протизапальну дію, застосовується для лікування алергічних захворювань

Глюкокортикоїди є адаптивними гормонами, при їх нестачі організм стає надмірно чутливим до впливу будь-якого подразника зовнішнього середовища.
Із статевих гормонів у корі наднирникових залоз утворюються жіночі гормони-етрогени і чоловічі-андрогени. Кіркові стероїдні гормони стимулюють фізичну працездатність, знижують втому скелетних м’язів.

^ 9. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації до стресової ситуації. (46)
Мобілізація резервних можливостей організму при емоційно-стресових реакціях в значній мірі визначається активністю симпатичної нервової системи. Активізуючи перебіг відновних процесів, парасимпатична НС сприяє збереженню і накопиченню резервів енергії.
Збудження передньої групи ядер гіпоталамуса безпосередньо за перехрестям зорових нервів викликає характерні для емоцій парасимпатичні реакції, подразнення задньої і бокової груп ядер зумовлюють симпатичні ефекти. При цьому одночасно підвищується секреція гормонів мозковим шаром наднирніків. Тонус симпатичної НС підвищується і гуморальним шляхом через посилену секрецію адаптогенних гормонів мозковим шаром наднирників. Збудження симпатичної НС переважно проявляється при таких емоціях, як гнів, стан лихоманки спортсмена перед стартом; збудження парасимпатичних нервів переважає при приємних емоціях.

Збільшення сили і витривалості скелетних м’язів при емоціях викликається як за рахунок трофічного впливу симпатичної НС на м”язи, так і шляхом зміни активності вегетативних систем енергозабезпечення (кардіореспіраторної системи, системи крові, тощо).
^ Основні біохімічні та фізіологічні зміни в організмі при стресових ситуаціях обумовлюються переважно дією адреналіну і кортикостероїдів. Адреналін активує гіпофізарно-кортикоадреналову систему, стимулюючи секрецію АКТГ, посилює діяльність серця, розширює коронарні судини та судини скелетних м’язів і внутрішніх органів, розширює бронхи, гальмує секреторну і моторну діяльність кишечника, розчіплює глікоген і жири, забезпечуючи працюючі клітини необхідною енергією. В печінці глікоген розчіплюється до глюкози, в мязах – до лактату. Всі вище вказані зміни спрямовані в основному на посилення мязової діяльності.

^ 10. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. (47)
Одночасно з дією адреналіну під впливом рилізинг-гормона гіпоталамуса збільшується секреція АКТГ аденогіпофіза. Стимулюючи кору наднирникових залоз, АКТГ підвищує секрецію глюкокортикоїдних гормонів, переважно кортизолу, кортизол, або гідрокортизон – це адаптивний гормон, який сприяє пристосуванню організму до дії стрес-чинників. Свою захисну дію глюкокортикоїди проявляють насамперед тим, що підвищують у крові зміст глюкози, забезпечуючи тим самим енергетичні ресурси організму. У стресових ситуаціях глюкокортикоїди забезпечують синтез глюкози з амінокислот та жирних кислот, такий синтез називається глюконеогенезом. Глюконеогенез супроводжується не тільки збільшенням глюкози в крові, а й заощадженням глікогену в печінці (на противагу дії адреналіну, який збільшує кількість глюкози в крові, але зменшую запас глікогену в печінці).
Якщо стрес-чинник, що викликає емоційні реакції і порушення гомеостазу, дії повторно, то стресові реакції стають менш виразними, організм пристосовується до сильного подразника. Прогресуюче зниження стрес-реакції супроводжується морфологічними і функціональними змінами, які збільшують опірність організму до специфічних подразників – інтенсивних фізичних навантажень, холоду, спеки тощо. Вміру підвищення фізичної підготовленості людини стимулююча роль симпатичної НС, чутливість до адреналіну знижується, зміни у функціонуванні симпати адреналової та інших систем, що забезпечують адаптацію, стають більш стабільними.
Істотна роль у виникненні емоцій належить лімбічній системі, яка обумовлює емоційне забарвлення психічних процесів і направлено змінює рухову активність.
В основі прояву емоційно-стресових реакцій лежать безумовні і умовні рефлекси. Безумовне рефлекторне виникнення емоцій забезпечується діяльністю ретикулярної формації, таламуса і гіпоталамуса. Механізм умовнорефлекторного формування емоцій полягає в тому, що який небудь нейтральний подразник набуває емоційного значення внаслідок тривалого зв’язку з емоційною ситуацією.

^ 4. Роль тіреоїдних гормонів в регуляції функцій організму (щитовидна залоза). (41)
Щітовидна залоза розміщена на передній поверхні шиї. Вона складається з 2-х долей і перешийка. Вага 30-60 гр. Кожна доля складається з великої кількості дольок, дольки – з фолікулів. Порожнина фолікулів заповнена колоїдом, який містить гормон тироксин. До його складу входить йод. Ця залоза також виробляє гормон кальцитонін – він регулює обмін калію і фосфору, і депонує їх у кістках.
Тироксин – регулює всі види обміну речовин, стимулює синтез білку у клітинах, забезпечує ріст організму, впливає на розумовий розвиток, регулює основний обмін речовин, прискорює серцебиття.
^ При гіпофунціонуванні зменшується інтенсивність обміну речовин у дорослих (мікседема). Ознаки: залоза збільшується в об’ємі, слабшає пам’ять, характерно набрякає обличчя, порушується психіка і статева діяльність.
^ При гіпофункції у дітей порушується ріст і розвиток, формуються карлики-кретини: непропорційна бідова тіла – велика голова, короткі кінцівки, вдавлене перенісся і розумова відсталість до ідіотизму.
^ При гіперфункції розвивається Базедова хвороба. При цьому збільшується обмін речовин. Хворий безперервно втрачає вагу, пульс 200 уд/хв., постійне відчуття голоду і хворі спожива.ть велику кількість їжі. Основні ознаки хвороби: збільшення щитовидної залози (зоб), екзофтальм (пучоокість), тахікардія, надмірна збудливість і емоційність.

^ Паращитовидна залоза розміщена позаду щитовидної. По 2 з кожної сторони. Вага по 0,9 гр. Клітини групуються у фолікули, які заповнені колоїдом, який не містить йод.

Паратгормон регулює кількість кальцію і фосфору в крові. При видаленні залози у тварин через 2-5 днів наступали судороги і вони гинули.
При гіпофункції – тетанія (характерні судоми). Якщо рівень вмісту кальцію і фосфору поступово зменшується, то організм їх споживає з кісток і виникає остеомаляція (розм’якшення кісток).
^ При гіперфункції – надлишок солей відкладається у незвичних місцях – судинах і органах.
Гіпофіз – це невелика залоза, розміщена в порожнині черепу в турецькому сідлі. Вага 0,6 гр, у вагітних – до 1 гр. складається з передньої, середньої і задньої долей.
Передня доля гіпофіза:
^ 1. Гормон росту – соматотропний гормон. СТГ регулює обмін речовин і забезпечує ріст організму
2. Лактотропний гормон – ЛТГ сприяє утворенню молока
3. Адренокорикотропний гормон – АКТГ стимулює кору наднирників
4. Тиреотропний гормон – ТТГ стимулює щитовидну залозу
^ 5. Гонадотропний гормон – ГТГ стимулює статеві залози
Середня доля гіпофіза: інтермедин – стимулює шкірну пігментацію.
Задня доля гіпофіза:
^ 1. Окситоцин – стимулює скорочення матки під час пологів і секрецію молока
2. Вазопресин – звужує судини, підвищує АТ, посилює реабсорбцію води у ниркових канальцях і зменшує діурез. При його нестачі виникає нецукровий діабет
При гіпофункції гіпофізу у дітей зупиняється ріст і розвиток, формуються карлики з нормальною психічною, розумовою діяльністю, пропорційним тілом.
При гіпофункції у дорослих виникає різке схуднення (гіпофізарна кахексія), або ожиріння (гіпофізарне ожиріння).
При гіперфункції у дітей різко збільшується ріст (240-260 см).
При гіперфункції у дорослих виникає акромегалія. Це збільшення окремих частин тіла (підборіддя, надбрівних дуг, вушних раковин, язика, кистей рук…).
Епіфіз – це невелика залоза, яка розміщена у порожнині черепа між зоровими буграми. Гормон – мелатонін. Вага – 0,2 гр. він гальмує вироблення ГТГ гіпофіза, регулює пігментацію шкіри. У дослідах на курчатах при видаленні епіфізу наступало дострокове статеве дозрівання.
Статеві залози виробляють статеві клітини і статеві гормони.

У яєчках чоловіків виробляється тестостерон. Він стимулює розвиток вторинних статевих ознак (ріст бороди, волосся на лобку, грубий голос). При кастрації призупиняється ріст бороди, голос стає високим і жирова тканина відкладається по жіночому типу.



У жіночих статевих залозах виробляються:
^ 1. Фолікулін, естрадіон – стимулює розвиток молочних залоз, матки, нормалізує менструальний цикл
2. При вагітності гормон жовтого тіла – прогестерон:

- сприяє імплантації (закріпленню) заплідненої яйцеклітини у слизовій оболонці матки

- зупиняє скорочення матки

- зупиняє овогенез

- стимулює ріст молочних залоз
Наднирники – розміщені на верхніх полюсах нирок. Вага кожного – 20 гр. Складаються з 2-х самостійних частин:


  • кіркової (блідий)

  • мозкової (темний)


Кіркова речовина виробляє 2 гормона:
^ 1. Альдостерон (мінералокортикоїд)

- регулює водно-сольовий обмін

- регулює АТ

- має протизапальну дію
2. Кортизони (кортикостерон)

- регулює вуглеводний, водний, жировий обмін

- має протизапальну дію

- гальмує розвиток лімфоїдної тканини

- пригнічує синтез антитіл

- приймає участь в адаптації організму до стресу
Мозкова речовина виробляє 2 гормона:

^ 1. Норадреналін – підтримує тонус м’зів і виконує роль медіатора симпатичної НС
2. Адреналін – звужує просвіт судин, збільшує силу і частоту серцевих скорочень і гальмує роботу ШКТ.
При видаленні кори наднирників у людей наступає тяжкий стан: знижується АТ, розвивається м’язова слабкість і наступає смерть.
При видаленні мозкової речовини тварини не гинуть, так як адреналін і норадреналін виробляються іншими тканинами організму.
Вилочкова залоза (тимус) – розміщена за грудниною в передньому середостінні. Вага – 30 гр. найбільшого розвитку вона досягає у 12-15 років (період статевого дозрівання), а всі наступні роки вага її поступово зменшується. А у дорослих вона заміщується жировою тканиною.
Тимозині тимоптин:

  • стимулюють розвиток лімфоїдної тканини, лімфоїдних вузлів

  • розвиток і дозрівання лімфоцитів

  • регулюють імунні реакції

  • стимулюють ріст організму

  • контролюють білковий і вуглеводний обмін, кальцієво-фосфорний обмін


При видаленні – страждає лімфатична активність, кількість лімфоцитів знижується до 70%. Тут виробляються Т-лімфоцити. Грудна дитина стає імунонезахищеною.
Пілшлункова залоза (островки Лангерганса) – ендокринна частина підшлункової залози. Вони мають шаровидну форму, діаметр 0,3-1 мм. Більше всього їх біля хвоста підшлункової залози (біля селезінки). 1. Інсулін

  • регулює вуглеводний обмін

  • сприяє засвоєнню глюкози клітинами

  • стимулює синтез глікогену в печінці та м’язах

  • стимулює синтез білків у клітинах з амінокислот

  • гальмує вихід жиру з жирових депо


2. Глюкогон

- регулює вуглеводний обмін

- стимулює розпад глікогену в печінці та м’язах до глюкози

- стимулює розпад жиру
3. Ліпоксин

- сприяє засвоєнню жира клітинами
При гіпофункції виникає цукровий діабет.
При гіперфункції виробляється багато інсуліну. Це викликає функціональні порушення у нервових клітинах. При різкому зниженні рівня цукру в крові розвивається колапс, чи гіпоглікемічна кома. У таких випадках вводять глюкозу.

Схожі:

Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи iconЛекція №7 Тема: Фізіологія ссс, механізм її регуляції
Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинам, його спрямованість та безперервність
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи iconПрактичного заняття
Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи, органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система І спинномозковів...
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи iconЛекція №1 Тема: Фізіологія як наука І її завдання
Закономірності їх життєдіяльності організму у взаємодії з навколишнім середовищем
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи iconВиконав
Морфологічна та функціональна характеристика органів ендокринної системи людини 4
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи iconЛекція №3 Тема: цнс. Фізіологія нейтрона
В. Поняття про збудливий постсинаптичний потенціал, параметри, фізіологічна роль
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи iconЛекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку
Особливості будови см сіра І біла речовина, 3 види рогів, сегментарність, потовщення
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи icon«Фізіологія системи виділення. Регуляція сечоутворення І сечовиділення»....
Підтримання сталості внутрішнього середовища є умовою нормальної життєдіяльності організму. Гомеостаз значною мірою залежить від...
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи icon«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність
Система дихання є чи не найголовнішою системою людського організму. Саме завдяки їй всі органи І системи організму отримують необхідний...
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи iconЛекція №4 (1 година) Тема: «Пошук інформації в Internet»
Програмною частиною пошукової системи є пошуко́ва маши́на (пошуко́вий руші́й) —комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової...
Лекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи icon«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Опрацювання сигналів, що надходять, відбувається за допомогою різних структур нервової системи. Вона перет­ворює вплив подразника,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка