План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи




Скачати 208.16 Kb.
НазваПлан лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи
Дата конвертації01.07.2013
Розмір208.16 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Хімія > Лекція

Лекція №6

Препарати гормонів,,

Спеціальність: 6.120.201
Кількість годин: 2


План лекції:

  1. Препарати гормонів кори надниркових залоз
    (кортикостероїди) та їх інгібітори.


  2. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи.

  3. Контрацептивні засоби

І. Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх

інгібітори.

Кора надниркових залоз продукує близько 40 стероїдних гормонів-
кортикостероїдів — глюкокортикостероїдів (глюкокортикоїдів),
мінералокортикостероїдів (міне-ралокортикоїдів) і сполук з естрогенними і
андрогенними властивостями. Більшість з них має важливе біологічне
значення, а гідрокортизон (кортизол), кортикостерон, альдостерон є життєво
необхідними.

Основними природними глюкокортикоїдами є гідрокортизон (кортизол) і
кортизон, а основними представниками мінералокортикоїдів є
альдостерон і дезоксикортикостерон.


Біосинтез і виділення глюкокортикоїдів контролюються головним чином
кортикотропіном. Продукція мінералокортикоїдів залежить від загального
об'єму позаклітинної рідини, вмісту в крові К+, Na+, а також від системи
ренінангіотензин. Кортикотропін при цьому має менше значення.

1. ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ.

Як лікарські засоби використовують глюкокортикоїди (син.:
глікокортикоїди), отримані синтетичним шляхом (гідрокортизону ацетат і

1




гемісукцинат, кортизону ацетат) та їх синтетичні аналоги (преднізолон, дексаметазон, тріамцінолон, синафлан, флуметазону півалат, бетаметазон та ін.).

ФАРМАКОКІНЕТИКА. Глюкокортикоїди зазнають хімічних перетворень у печінці, де утворюють кон'югати із залишками глюкуронової та сірчаної кислот. Виділяються з організму із сечею. Період напіврозпаду — від ЗО хв до 1,5-2 год.

ФАРМАКОДИНАМІКА. Глюкокортикоїди виявляють значний вплив на обмін речовин. При всій багатогранності метаболічних ефектів, молекулярний механізм дії кортикостероїдів є специфічним. Рецепторні білки їх містяться в цитоплазмі клітин. Завдяки добрій розчинності в жирах, гормони проникають через плазматичну мембрану клітин-мішеней, у цитоплазмі яких утворюють комплекс із специфічними білками-рецепторами. Білково-стероїдні комплекси мають високу спорідненість до ядерного хроматину. Це зумовлює зміну активності хроматину, що спричиняє активацію біосинтезу специфічних мРНК, які впливають на синтез білків і ферментів, і відповідні фізіологічні ефекти.

Вплив па вуглеводний обмін — це збільшення вмісту глюкози в крові, затримка утилізації глюкози в тканинах, може виникати глікозурія. У печінці зростає вміст глікогену. Гіперглікемічна дія пов'язана з підвищенням активності гліконеогенезу в печінці за рахунок вільних амінокислот, що утворюються внаслідок катаболічної дії надмірної кількості глюкокортикоїдів. Катаболічна дія добре виражена у м'язовій, жировій, лімфоїдній, сполучній тканинах, що проявляється негативним азотистим балансом, підвищеним виведенням із сечею амінокислот, аміаку, сечовини. Це є однією з причин затримки регенеративних процесів, пригнічення клітинної проліферації і фібробластичної функції. У зв'язку з цим сповільнюється загоєння ран, виразок, гальмується вироблення антитіл. У дітей порушується формування тканин, затримується ріст. Глюкокортикоїди специфічно впливають на обмін нуклеїнових кислот. У більшості периферичних тканин, за винятком селезінки, пригнічується утворення РНК. У печінці вони стимулюють цей процес, викликаючи анаболічну дію.

Вплив па жировий обмін виявляється збільшенням продукції гліцерину і вільних жирних кислот у жировій тканині. Гліцерин також є субстратом гліконеоге-незу. Вільні жирні кислоти використовуються як джерело енергії, що забезпечує збереження запасів глюкози у тканинах. Так, у ділянці кінцівок відбувається місцева ліполітична дія, а в ділянці тулуба індукується ліпогенез. Цим пояснюється ожиріння тулуба при надлишку глюкокортикоїдів без значного збільшення маси тіла, що особливо помітно на фоні атрофії м'язів кінцівок. Виникають такі ознаки, як «горб буйвола» та «місяцеподібне обличчя». Ліполітична дія глюкокортикоїдів може бути

2




опосередкована через посилене виділення з мозкового шару надниркових залоз адреналіну і норадреналіну.

Глюкокортикоїди мають деяку мінера-локортикоїдну активність: збільшують реабсорбцію у ниркових канальцях Nа+ і води, затримують їх в організмі і підвищують виведення К+, Са2+ (особливо при підвищенні його вмісту в організмі).

Глюкокортикоїди стимулюють функцію серцево-судинної системи. Під впливом великих доз збільшується скоротлива функція міокарда, зростають систолічний і хвилинний об'єм крові, підвищується тонус артеріол, зростає чутливість судинної стінки до пресорних амінів — адреналіну, норадреналіну, ренін-ангіотензину.

Крім того, глюкокортикоїди збуджують (або пригнічують) у здорових людей ЦНС (неспокій, дратливість, ейфорія або депресія).

Діючи па травний канал, глюкокортикоїди посилюють виділення пепсину, хло-роводневої кислоти. У легенях стимулюють синтез сурфактанту, який забезпечує розправлення альвеол. Під впливом глюкокортикоїдів змінюються процеси кровотворення. Пригнічуючи проліферацію лімфоцитів, викликають лімфопенію, зниження вмісту в периферичній крові еозинофільних гранулоцитів, але підвищують продукцію еритроцитів, ретикулоцитів і нейтрофільних гранулоцитів, пригнічують імунні реакції.

Глюкокортикоїди мають значну протизапальну дію, гальмуючи усі фази запалення. Це пов'язано з їх здатністю впливати на утворення медіаторів запалення, на судинний компонент, а також на клітини, що беруть участь у запаленні. Під впливом дії глюкокортикоїдів звужуються дрібні судини, знижується проникність стінки капілярів і зменшується ексудація. У зоні запалення зменшується накопичення лейкоцитів, знижується активність макрофагів і фібробластів. Гормони індукують синтез у лейкоцитах спеціальних білків ліпокортинів, які пригнічують активність фосфоліпази А2. Пригнічується синтез арахідонової кислоти і відповідно зменшується продукція простаноїдів (простагландинів, тромбоксану), лейкотрієнів і фактора, що активує тромбоцити (ФАТ). Глюкокортикоїди стабілізують клітинні та лізосомні мембрани, запобігають звільненню лізосомних ферментів з протеолітичною активністю, у результаті пригнічується альтеративна фаза запалення. У вогнищі запалення погіршуються репаративні процеси, зменшується вростання капілярів у зону ушкодження (в офтальмології використовують для запобігання реваскуляри-зації рогівки і помутніння кришталика).

Імунодепресивна дія глюкокортикоїдів пов'язана з пригніченням активності Т-і В-лімфоцитів, зменшенням продукції інтерлейкінів та інших цитокінів,

З




зниженням вмісту комплементу в крові, циркулюючих лімфоцитів та макрофагів, а також пригніченням фактора —- інгібітора міграції (МІФ). Протиалергічна дія глюкокортикоїдів зумовлена стабілізацією клітинних мембран базофільних гранулоцитів, які містять медіатори алергії.

Механізм протишокової дії глюкокортикоїдів полягає у збільшенні реакції судин на ендо- та екзогенні судинозвужувальні речовини, зростанні концентрації катехоламінів у тканинах, зменшенні вивільнення біогенних амінів, що перешкоджає подальшому розширенню судин, зниженню артеріального і венозного тиску, посиленні скорочень серця. Різновидом протишокової дії можна вважати антитоксичний ефект глюкокортикоїдів. Крім того, це важливий компонент антистресової дії препаратів.

Усі основні фармакологічні властивості гідрокортизону і кортизону однакові. Відрізняються вони між собою за активністю — гідрокортизон приблизно наполовину активніший. Інші глюкокортикоїди відрізняються від них співвідношенням протизапальної і мінералокортикоїдної активності.

Преднізолон (дегідрований аналог гідрокортизону) має у 3-4 рази активнішу протизапальну дію, менше затримує в організмі Na+, а отже, зменшує побічні впливи. Для внутрішньовенного введення використовують водорозчинний препарат преднізолону — преднізолону гемісукцинат, що застосовується у невідкладній терапії для негайного підвищення рівня глюкокортикоїдів у крові. Метил-преднізолон є похідним преднізолону з незначною мінералокортикоїдною активністю і тривалішою дією. «Солу-Мед-рол» і НСІ + 0.

ІІ.Препарати статевих гормонів.

1. АНДРОГЕНИ

Андрогени - препарати чоловічих статевих гормонів. Андрогени (тестостерон) виробляються в чоловічих статевих залозах інтерстиціальними клітинами Лейдига (насінників), а також можуть вироблятися корою надниркових залоз і яєчниками. Вироблення і секреція андрогенів проходить під впливом гонадотропних гормонів гіпофіза.

Препарати

Тестостерону пропіонат

Тестенат

Тестастерон

Метилтестостерон

Тестобромлецитин

4




^ Механізм дії

Значна частина тестостерону перетворюється в багатьох органах (наприклад, в передміхуровій залозі) в 5-альфа-дигідротестостерон, який володіє найбільшим афінітетом до андрогенних рецепторів, що локалізуються в насінниках, в

передміхуровій залозі та в інших органах. Після зв'язування з лігандами андрогенних рецепторів змінюється конформація рецептора, він надходить в ядро клітин, де стимулюється синтез нової РНК.

^ Фармако динаміка

Андрогени сприяють формуванню статевих органів чоловіків і розвитку вторинних статевих ознак. Після статевого дозрівання організму вони регулюють сперматогенез, визначають потенцію у чоловіків, а також мають анаболічну та антиестрогенну дію. У великих дозах пригнічують секрецію гонадотропінів гіпофіза. Крім того, збільшують реабсорбцію в канальцях нирок води, Са2+, СГ, сприяють фіксації кальцію у кістковій тканині, підвищують активність ферментів, соматотропіну, активізують процеси тканинного дихання, окисного фосфорилування.

^ Показання до застосування та взаємозамінність

Інфантилізм, імпотенція, безплідність, євнухоїдизм; пухлини молочної залози та яєчників; клімактеричний синдром (усі препарати).

Функціональні маткові кровотечі (тестостерону пропіонат,

метилтестостерон).

^ Побічна дія

У жінок можуть розвиватися симптоми маскулінізації, у чоловіків можливе порушення сперматогенезу, набряки, іноді підвищення температури тіла, гепатотоксична дія, атрофія яєчок.

Протипоказання

Андрогенні препарати не застосовуються у разі раку передміхурової залози, первинних пухлинах печінки в анамнезі, гіперкальціємії, вагітності та лактації.

Фармакобезпека

Андрогенні препарати треба застосовувати з обережністю у разі серцевої, ниркової і печінкової недостатності, ішемічної хвороби серця, пацієнтами похилого віку, при епілепсії, мігрені, кісткових метастазах, хлопчиками препубертатного віку.

^ Порівняльна характеристика

5


Тестостерону пропіонат має властивості природного гормону, викликає збільшення маси скелетних м'язів. Застосовують його тільки парентерально, через 1-2 доби.

Метилтестостерон — синтетичний аналог тестостерону. За андрогенною активністю у 3-4 рази поступається тестостерону. Стійкий до дії ферментів травлення, застосовується внутрішньо та сублінгвально протягом тривалого періоду.

Тестенат - комбінований препарат пролонгованої дії. Андрогенний ефект зберігається протягом 3-4 тижнів.

Тетрастерон - комбінований препарат, має швидкий та тривалий ефект.

Тестобромлецит, окрім андрогенної і невеликої анаболічної дії, володіє седативним ефектом. Його застосовують при вегетосудинних розладах, пов'язаних з гіпогонадизмом у чоловіків.

^ 2. АНАБОЛІЧНІ СТЕРОЇДИ

Препарати

Метан дростенол он

Нандролону

фенілпропіонат

Нандролону деканоат

Силаболін

Метиландростендіол

^ Механізм дії

Анаболічні стероїди стимулюють синтез структурних і ферментних систем, що входять до складу цитохрому, сукцинатдегідрогенази, Р- глюкуронідази, а також гормонів поліпептидної структури. Зв'язуються з рецепторами клітин-мішеней, транспортуються в ядро клітини, активують синтез ДНК і РНК.

Фармакодинаміка

Для препаратів цієї групи характерний анаболічний ефект: виявляють позитивний вплив на азотний обмін, перешкоджають виведенню з організму необхідних для синтезу білка калію, фосфору, сірки, стимулюють синтез білка, репарацію тканин, остеогенез. Анаболічні стероїди підвищують інтенсивність клітинного дихання та фосфорилування, масу тіла, вміст білків у плазмі. Крім того, препарати посилюють антитоксичну функцію печінки та еритропоез.

^ Показання до застосування та взаємозамінність

6




Кахексія, гіпотрофія різного походження, дистрофія, остеопороз, хронічні інфекції, травми, опіки (усі препарати).

Інфаркт міокарда (метандростенолон, нандролону фенілпропіонат, нандролону деканоат).

Виразкова хвороба шлунка (метандростенолон).

Прискорення заживлення кісткових дефектів і віковий остеопороз (усі препарати).

При хронічній недостатності надниркових залоз, токсичному зобі (усі препарати).

Побічна дія

  1. Вірилізація у жінок, при якій у них припиняється овуляція внаслідок

гальмування звільнення гонадотропінів гіпофізом.

  1. У чоловіків розвивається імпотенція.

  2. Набряки внаслідок затримки натрію та води в організмі.

  3. У дітей - передчасне закостеніння зон росту та статеве дозрівання.

  4. Затримка росту та вірилізація плоду.

Протипоказання

Захворювання печінки, злоякісні пухлини передміхурової залози,
вагітність, лактація.

Фармакобезпека

При тривалому вживанні анаболічних стероїдів проявляється андрогенна
дія. Нандролону деканоат обережно призначають з непрямими
антикоагулянтами і пероральними протидіабетичними засобами.

Порівняльна характеристика препаратів

Метандростенолон за анаболічною дією подібний до тестостерону, а
за андрогенним ефектом значно поступається йому.

Нандролону фенілпропіонат характеризується високою
анаболічною активністю. Тривалість дії 7-15 діб.

Нандролону деканоат володіє більш пролонгованою дією,
анаболічний ефект зберігається до трьох тижнів.

Силаболін. Анаболічна дія зберігається до 14 діб.

Метиландростендіол приймається сублінгвально, характеризується
меншою анаболічною активністю.

7




Класифікація та препарати

Контрацептивні засоби — це засоби, що запобігають вагітності (протизаплідні).

^ 3. Контрацептивні засоби.
Комбіновані естроген-гестагенні препарати

/7 Мікродози гестагенів (міні-пілі)

Монофазні

1

Двофазні

Трифазні




Овідон

Ригевідон

Мінізистон

Діане-35

Нон-овлон

Фемоден

Марвелон

Мікрогінон-

28 Силест

Новінет

Регулон

Антеовін

Нео-

еуномін

Три-регол

Тризистон

Триквілар

Триновум

Тринордіол-

21 Мілване

Контитуїн

Норгестрел

Мікролют

Лінестрено

л

Посткоїтальні


^ Пролонговані прогестинвмісні

Вагінальні контрацептиви (смперміциди)

Ін 'єкційні

^ Підшкірні імплантанти

Левоноргестрел

Медроксипрогестеро ну ацетат

Левоноргестрел

Бензалконію хлорид (еротекс) Ноноксинол




Монофазні містять в одній таблетці фіксовану кількість естрогену та
гестагену. Двофазні мають сталу дозу естрогенів і різну дозу гестагенів.
Трифазні містять 3 таблетки, що відрізняються дозуванням естрогенів та
гестагенів.

Механізм дії

Комбіновані естроген-гестагенні препарати виявляють центральну
(пряму) дію - інгібують гіпоталамо-гіпофізарну систему (пригнічення
вироблення ФСГ, ЛГ) і, як наслідок, пригнічують овуляцію та периферичну
(опосередковану) дію - вплив на яєчники, ендометрій, шийку матки,
фалопієві труби.

8




Механізм діїмікродоз гестагенів реалізується на основі:

"цервікального фактора" - зменшення цервікального слизу й зміни його фізико-хімічних властивостей;

"маткового фактора" - гальмування проліферації ендометрія, порушення імплантації плідного яйця;

"трубного фактора" - пригнічення рухливості маточних труб.

Посткоїтальні контрацептиви змінюють нормальне протікання секреторної фази менструального циклу, викликають тимчасові атрофічні зміни в яєчниках.

Пролонговані прогестинвмістні засоби пригнічують секрецію гонадотропних гормонів гіпофіза (ФСГ, ЛГ), збільшують в'язкість цервікального слизу, перешкоджають просуванню сперматозоїдів, порушують імплантацію заплідненої яйцеклітини, пригнічують овуляцію.

Сперміциди порушують клітинну мембрану, викликають фрагментацію та загибель сперматозоїдів.

Фармакологічні ефекти

Усі контрацептивні засоби наділені антиовуляторною дією. Діане-35, фемоден, силест наділені також антиандрогенною дією. Бензалконію хлориду (еротекс), ноноксинолу властиві антибактеріальна,

антипротозойна, сперміцидна дії.

Показання до застосування та взаємозамінність

Контрацепція для жінок з фенотипом естрогенного характеру (овідон, ригевідон).

Контрацепція, розлад менструального циклу (мінізистон, новінет, регулон, антеовін, тризистон).

Контрацепція для жінок молодого віку (діане-35, фемоден, мікрогінон- 28, нео-еуномін, тризистон, три-регол, триквілар, мілване).

Для жінок з гіперандрогенними проявами, лікування акне, гірсутизму, андрогенетичної алопеції (діане-35, марвелон, силест).

У період лактації (силест, триквілар, континуїн, норгестрел. мікролют, лінестренол, медроксипрогестерону ацетат, левоноргестрел, бензалконію хлорид (еротекс)).

Контрацепція для жінок будь-якого репродуктивного віку, ендометріоз, профілактика деяких венеричних захворювань (бензалконію хлорид (еротекс), ноноксинол).

Комбіновані прогестин-естрогенні препарати застосовують також при клімактеричному синдромі, для профілактики остеопорозу.

9




^ Побічні ефекти

Застосування контрацептивів може викликати деякі побічні ефекти, які поділяються на естрогензалежні та гестагензалежні.

До естрогензалежннх ускладнень відносяться: головний біль, нудота, блювання, шлунково-кишкові розлади, болісність молочних залоз, підвищення артеріального тиску, тромбофлебіт, хлоазми.

Гестагенні препарати викликають збільшення ваги тіла, депресію, зниження настрою та лібідо, акне, облисіння, міжменструальні кровотечі, алергію.

Як правило, ці симптоми відмічаються у перші тижні приймання контрацептивів, а потім зменшуються і повністю зникають.

Застосування сперміцидних препаратів може призвести до появи дисбактеріозу.

Протипоказання

Протипоказаннями для застосування контрацептивних засобів є тромбо-емболічні захворювання, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, вагітність, метрорагіі, злоякісні пухлини молочних залоз, хвороби серцево- судинної системи (інфаркт міокарда), гіперліпідемія, паління у віці понад 35 років.

Фармакобезпека

ТГероральні контрацептиви несумісні з рифампіцином, барбітуратами, фенілбутазоном, антибіотиками широкого спектра дії, сульфаніламідами, похідними піразолону, аналептиками, транквілізаторами, протисудомними препаратами; * індукторами мікросомальних ферментів, активованім вугіллям, проносними засобами.

Мінізистон, нон-овлон несумісні з наркотичними анальгетиками, пероральними протидіабетичними засобами.

Комбіновані препарати застосовують протягом 21 дня, причому монофазні - з 5-го дня, двофазні та трифазні - зі дня менструального циклу.

Посткоітальні контрацептиви приймають не пізніше 24-72 годин після статевого акту. Ці препарати призначають жінкам, які мають статеві зносини рідко -не більше 4 разів на місяць.

Внутрішньом'язово ін'єкції медроксипрогестерону ацетату роблять один раз на 3-6 місяців.

Левоноргестрел імплантують під шкіру передпліччя строком на 5 років.

Жінкам до 18, а також після 35 років показані дво- і трифазні контрацептиви, що значно зменшує ризик тромбоемболічних ускладнень. При плануванні вагітності за 3 місяці слід припинити приймання контрацептивів. У жінок, які палять і застосовують контрацептиви, різко зростає ймовірність виникнення гострого інфаркту міокарда. При застосуванні контрацептивів частіше розвивається рак молочної залози, але знижується частота доброякісних новоутворень молочної залози й матки, раку ендометрія, яєчників.

10


Тризистон та інші трифазні контрацептиви цілком відповідають фізіологічному циклу, забезпечать найменше гормональне навантаження на організм жінки.

Діане-35, мілеане, фемоден, мікрогінон-28 не впливають на статеве дозрівання у період формування менструального циклу.

Еротекс не застосовують з іншими ліками в піхву.

У жінок після аборту препарати призначають відразу ж, а також через З тижні після пологів, якщо жінка не годує грудним молоком. Регулярне і тривале (не менше 2 років) застосування цих препаратів знижує частоту злоякісних захворювань матки, мастопатії та постменопаузного остеопорозу.

Порівняльна характеристика препаратів

Зміна виду гестагенів дозволила виділити три покоління комбінованих протизаплідних засобів.

До / покоління відноситься гестаген - норетистерону ацетат.

До складу препарату // покоління належить левоноргестрел (ригевідон, мікрогінон-28, антеовін, три-регол та інші), доза якого в 4- 8 разів менша порівняно з гестагенами попереднього покоління. Вони характеризуються сильною антиестрогенною, антигонадотропною, антиандрогенною дією.

До III покоління гестагенів належить дезогестрел (марвелон, силест фемоден). Ці препарати застосовують у мікрограмах. Поряд з контрацептивним ефектом дані препарати мають антиангінальну активність, зменшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Міні-дози гестагенів займають II місце за частотою застосування після комбінованих оральних контрацептивів (лінестренол, континуїн, нор- гестрел, мікролют). У них міститься всього 15-30% дози гестогену, що входить у комбіновані препарати. Незалежно від тривалості застосування після відміни препаратів повністю відновлюється регулярний менструальний цикл.

Посткоїтальні контрацептиви складаються з великих доз естрогенів (етинілестрадіолу) або гестагенів (левоноргестрелу). Дози естрогенів у них в 50 разів вищі, ніж у комбінованих естроген-гестагенннх препаратах.

Левоноргестрел (1 таб. - 750 мкт левоноргестрелу) належить до ряду "жорстких" препаратів, тому не можна збільшувати дозу його приймання, вказану на упаковці (1 раз на тиждень).

Пролонговані прогестинвмісні контрацептиви поділяють на ін'єкційні та підшкірні імплантанти.

Ін'єкційні контрацептиви (медроксипрогестерону ацетат) характеризуються високою ефективністю (99,8%), тривалістю дії (1 ін'єкція забезпечує контрацепцію протягом трьох місяців), менш вираженою частотою побічних ефектів з боку ШКТ, тривалою ановуляцією. Остання добре позначається на лікуванні ендометріозу, дисфункціональних кровотеч, рецидивуючих запальних процесів.


11


Підшкірний імплантант являє собою силіконогумові капсули, які вміщують левоноргестрел (6 х 36 мг). Імплантовані капсули виділяють на день по ЗО мкг гестагену. Забезпечують найтривалішу (до 5 років) та зворотну контрацепцію. Утворюють більш стабільний рівень гормонів у плазмі крові, ніж інші контрацептиви, та виявляють більш високу ефективність порівняно з оральними протизаплідними засобами.

Бензалконію хлорид, ноноксинол - сперміцидні препарати, не проникають в кров та материнське молоко, не діють токсично на слизову оболонку матки, не мають побічних ефектів, властивих гормональним контрацептивам.

Бензалконію хлорид (еротекс), окрім сперміцидної, також чинить протимікробну, противірусну, протигрибкову та антипротозойну дію по відношенню до збудників захворювань, що передаються статевим шляхом. Препарат не впливає на гормональний фон та нормальну мікрофлору піхви (паличку Додерляйна) і не потрапляє до системного кровообігу. Еротекс застосовується місцево після пологів, під час годування грудьми.

12

Схожі:

План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconТема: «Протимікробні та протипаразитарні лікарські препарати.»
«Протимікозні лікарські препарати. Противірусні, протипротозойні лікарські препарати»
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconАнтибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати
Правила раціональної хіміотерапії. Загальна ха­рактеристика антибіотиків. Пеніциліни. Цефалоспорини. Макроліди. Антибіотики ши­рокого...
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconЛекція «Органічні речовини та здоров’я людини. Синтетичні лікарські препарати»
Опанувавши матеріал параграфа, ви дізнаєтесь про найпоширеніші лікарські препарати та їхнє використання, зможете обґрунтувати роль...
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconПрактичного заняття №13
Дослідження ролі гормонів у регуляції фізичного, психічного, статевого розвитку
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconТематичний план практичних занять для групп 14 и 15 на весенний семестр...
Синтетичні протимікробні засоби ( сульфаніламідні препарати, похідні нітрофурану и 8-оксихіноліну)
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconПлан лекції: 1 Загальні поняття про землетруси. 2 Реєстрація землетрусів
Землетрус це раптовий струс І коливання гірських порід земної кори під дією ендогенних та екзогенних процесів
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconРозділ 17. Коротка характеристика процесів розвитку
Це зумовлено попереднім підвищенням вмісту лг. Потім концентрація у крові обох гормонів знижується І наступний пік активності сім'яників...
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи icon1 Класифікація вакцин Вакцинні препарати розрізняють за видом І характером,...
Вакцинні препарати розрізняють за видом І характером, за технологіями виробництва, за способом застосування та ефективністю (Рис....
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconВакцини. Виготовлення автовакцин. Препарати для алергодіагностики
Дисципліна: «Мікробіологія з основами імунології та технікою мікробіологічних досліджень»
План лекції: Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори. Препарати статевих гормонів, їх антагоністи iconХворий М., 17 років. Скаржиться на відчуття слабкості, запаморочення, нудоту
Седативні препарати – корвалол 20 крапель (настоянка або екстракт валеріани у вікових дозах), інші
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка