Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія”




НазваКонспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія”
Сторінка1/21
Дата конвертації23.06.2013
Розмір3.54 Mb.
ТипКонспект
skaz.com.ua > Хімія > Конспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і науки УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ



А.М. Куц, В.М. кошова, М.В. Білько
загальна Технологія харчової промисловості
Конспект лекцій

розділу “Харчові технології”

для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 6.091700 “Технологія бродильних виробництв і виноробство”

напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія”


СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

біотехнології продуктів

бродіння, екстрактів та

напоїв

Протокол № 14

від 17.05.06 р.

Київ НУХТ 2006



Куц А.М., Кошова В.М., Білько М.В. загальна Технологія харчової промисловості: Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студ. ден. та заоч. форм навчання спец. 6.091700 “Технологія бродильних виробництв і виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія”. – К.: НУХТ, 2006. – ... с.



А.М. Куц,

В.М. Кошова,

М.В. Білько, кандидати техн. наук

© А.М. Куц, В.М. Кошова,

М.В. Білько, 2006

© НУХТ, 2006




зміст




^

Тема 13. Технологія зберігання зерна

Тема 14. Технологія борошна

Тема 15. Технологія круп

Тема 16. Технологія комбікормів

Тема 17. Технологія крохмалю та крохмалепродуктів

Тема 18. Технологія цукру

Тема 19. Технологія солоду

Тема 20. Технологія пива


Тема 21. Технологія безалкогольних напоїв

Тема 22. Технологія етилового ректифікованого та технічного спирту

Тема 23. Технологія горілок та лікеро-горілчаних напоїв

Тема 24. Технологія вина і коньяку

Тема 25. Технологія рослинної олії

Тема 26. Технологія м’яса та м’ясних продуктів

Тема 27. Технологія молока і молочних продуктів

Тема 28. Технологія хліба

Тема 29. Технологія макаронних виробів

Тема 30. Технологія кондитерських виробів

Тема 31. Технологія консервування плодів і овочів

Тема 13. Технологія ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА

13.1. Загальні відомості про будову і властивості зерна

13.2. Процесі, що відбуваються в зернових масах під час зберігання

13.3. Режими і способи зберігання зернових мас
13.1. Загальні відомості про будову і властивості зерна
Зерно класифікується за наступними ознаками.

1. За хімічнім складом:

багате крохмалем (пшениця, жито, ячмінь, овес, просо, сорго, кукурудза, гречка). Основний хімічний склад: 70...80 % – вуглеводи, 10...16 % – білки, 2...5 % жир;

багате білком (соя, бобові). Основний хімічний склад: 60...65 % - вуглеводи, 25...30 % – білки, 2...5 % жир;

багате жирами (соя, соняшник, рапс). Основний хімічний склад: 40...60 % - білків, 25...50 % жиру.
2. За практичним застосуванням:

борошномельне (пшениця, жито);

круп’яне (гречка, рис, горох);

фуражне або кормове (ячмінь, овес, кукурудза);

технічне (соя, соняшник, рапс);

універсальне (ячмінь, кукурудза, овес) – борошно, крупа, крохмаль, виробництво солоду тощо.

Зерно, яке поступає на переробку, має комплекс взаємопов’язаних властивостей (рис. 13.1) основні з яких є:

анатомічні, зумовлені відмінністю будови складових частин зерна (ендосперму, зародка, оболонок та ін.);

біологічні, що визначаються біологічною системою зерна, оскільки зерно є біологічно активною системою, здатною до дихання та проростання.

Залежно від анатомічної будови та біологічних властивостей зерна формуються його структурно-механічні, фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні властивості.

^ До структурно-механічних властивостей відносяться форма та розміри зерна, вирівненність, співвідношення оболонок та ендосперму, щільність, міцність зерна, натура та ін.

Фізико-хімічні властивості включають вологість, скловидність, зольність, вміст білків (в т.ч. й клейковинних), вміст жиру і т.ін.




Рисунок 13.1. Характеристика комплексу взаємопов’язаних властивостей зерна
До біологічних властивостей зерна відносять активність ферментного комплексу зерна, інтенсивність дихання, здатність до проростання та ін.

^ Мікробіологічні властивості визначаються наявністю мікрофлори на його поверхні та стійкістю зерна до захворювань.

У процесі підготовки зерна до помелу застосовують різні режими обробки (очищення, сушіння, гідротермічну обробку). Залежно від цього формуються борошномельні властивості зерна, які з урахуванням особливостей процесу переробки можуть виражатися за допомогою таких показників: загальний вихід борошна та його якість, вихід та якість борошна високих сортів, ступінь вимелюваності оболонок, витрати енергії на виробництва 1 тони борошна.

Головними показниками, які характеризують хлібопекарські властивості борошна є: кількість та якість клейковини, газоутворююча та газоутримуюча здатність борошна, водопоглинальна здатність борошна, колір та крупніють борошна. Вони визначаються загальними властивостями зерна та особливостями технологічного процесу переробки.

У зерні, яке надходить на приймальний пункт або на переробку, попередньо визначають його за якість за показниками наведеними в табл. 13.1.
^ 13.2. Процесі, що відбуваються в зернових масах під час зберігання
Партія зерна, яка зберігається насипом, називається зерновою масою.

Люба зернова маса складається з:

  1. зерна основної культури;

  2. домішок;

  3. мікроорганізмів.

Основні властивості зернової маси.

Обов’язкові

  1. дихання (за рахунок повітря, яке знаходиться в зерні);

  2. живлення

  3. розмноження (мікроорганізми)

Не обов’язкові

  1. післязбиральне дозрівання;

  2. проростання.

Дихання – небажаний процес, тому що приводить до втрати сухих речовин зерна (в першу чергу вуглеводів), підвищення вологості зерна, накопичення тепла в зерновій масі. Крім того, різко змінюється склад повітря сховища, внаслідок накопичення діоксиду вуглецю, що обов’язково утворюється під час дихання.

Живлення – мікроорганізми живляться сухими речовинами зерна і там же розмножуються.

Післязбиральне дозрівання – комплекс процесів, які призводять до покращання технологічних якостей зерна. По мірі дозрівання підвищується схожість зерна, сповільнюється дихання і покращуються хлібопекарські властивості борошна. Дозрівання відбувається при позитивних температурах (оптимальною є близько +15° С).

Проростання – з’являються на поверхні зерна його вегетативні частини (паростки, корінці та ін.), виділяється багато тепла, відбуваються втрати сухих речовин – до 45...57 %.
Таблиця 13.1 – Основні показники, які визначають при прийманні зерна


Показник

Характеристика показника

Вологість

Вміст води, виражений у відсотках до маси взятої наважки зерна.

Зерно високої вологості (понад 16 %) складніше перемелювати, оскільки ендосперм втрачає здатність нормально кришитися. З зерна низької вологості (нижче 12 %) важко отримати борошно, оскільки зерно більш скло видних сортів дробиться в мучку.

Зольність

Кількість золи, яка утворюється внаслідок спалення наважки зерна, у відсотках до маси наважки. Зольність коливається залежно від анатомічних частин, сортових особливостей та грунтово–кліматичних умов його зростання. Для зерна пшениці – 1,97 %. При перевищенні зольності пшениці вище базисної норми на 0,01 % вихід борошна зменшується на 0,18…0,20 %

Натура

Маса в г 1 дм3 зерна. Залежить від вологості зерна. При зниженні натури зменшує вихід борошна. Вказує на зрілість і виконаність зерна (на скільки зерно налилося).

Маса 1000 зерен



де mф – маса 1000 зерен при фактичній вологості; W – фактична вологість зерна; Мсрмаса 1000 зерен на суху речовину.

Залежить від крупнисті, щільності, форми і вологості зерна. Підвищення маси 1000 зерен сприяє підвищенному виходу борошна.

Вирівне-ність

Різниця геометричних розмірів зерна однієї партії. Для підвищення вирівненості зерно ділять на фракції (фракціонують)

Склови-дність

Характеризує консистенцію ендосперму зерна, яка буває скловидною, частковоскловидною та борошнистою.

Загальна скловидність виражається сумою кількості скло видних зерен та половини кількості частково скло видних зерен із загального числа зерен, яке зазвичай приймають рівним 100.



де Пс – повністю скло видні зерна; Чс – частково скло видні зерна.

Із зерна з високою скловидністю легше видалити ендосперм і одержати борошно з високими хлібопекарськими властивостями.

Міцність

Здатність зерна зберігати цілісність під час транспортування і обробки. Оболонки міцніші за ядро, дрібні зерна – за крупні. Під час зволожування міцність зменшується, але підвищується пластичність.


Життєдіяльність мікроорганізмів – приводить до втрати 1..2 % сухих речовин зерна.

На стан мікрофлори впливають: вологість, температура (чим вище ці показники, тим більше життєдіяльність мікроорганізмів), цілісність покривних тканин зерна, ступінь аерації зерна (чим вища цілісність і ступінь аерації, тим нижча життєдіяльність мікроорганізмів).

Зберігають зернові маси при температурі 6...12° С. Якщо температура вища – відбувається теплова депресія мікроорганізмів, нижча – теплове заціпеніння.

Самозігрівання зернових мас тепло, як результат дихання, утримується і накопичується в зерновій масі.

Розрізняють три види самозігрівання:

гніздове (поверх маси);

пластове (поверх чи знизу маси);

суцільне ( по всій масі).
13.3. Режими і способи зберігання зернових мас
Коротка характеристика найбільш поширених способів і режимів зберігання зерна наведена в табл. 13.2.
Таблиця 13.2 – Характеристика найбільш поширених способів і режимів зберігання зерна


Режим

Спосіб зберігання

В сухому стані

1. Без спеціального використання тепла (з використанням водопоглинаючих засобів – суха деревина, активоване вугілля, сульфат натрію тощо).

2. З використанням тепла (повітряно-сонячна сушка і в зерносушилках).

В охолодженому стані

1. Пасивне охолодження – шляхом провітрювання.

2. Активне охолодження – шляхом пропускання зерна через зерноочисні машини і активна вентиляція.

Без доступу повітря

1. Природне накопичення вуглекислого газу внаслідок дихання.

2. Введенням газів, які витісняють повітря.

3. Створенням вакууму в зерновій масі.


Запитання для самоперевірки


  1. Класифікація зерна по хімічному складу і практичному застосуванню.

  2. Наведіть приклади взаємозв’язку між борошномельними властивостями зерна і хлібопекарськими властивостями борошна.

  3. Перерахуйте основні показники якості зерна.

  4. Які процеси відбуваються у зернових масах під час зберігання ?

  5. Характеристика найбільш поширених режимів і способів зберігання зернових мас.


Література:[1-3,6,7,9,12]

Тема 14. ТЕХНОЛОГІЯ БОРОШНА
14.1. Асортимент борошна. Вид, тип, сорт

14.2. Принципова технологічна схема одержання зерна та характеристика основних технологічних операцій

14.3. Технологічні властивості борошна

14.4. Умови та засоби зберігання
^ 14.1. Асортимент борошна. Вид, тип, сорт
Борошно – це подрібнений ендосперм та частково оболонка зернових культур. Його класифікують за видом, типом та сортом.

Вид борошна визначається зерновою культурою із якої воно виготовлене.

Тип – визначається цільовим призначенням борошна (хлібопекарське, макаронне для дитячого харчування і т.д.).

Сорт – основний якісний показник борошна.

Борошно виготовляється із пшениці жита, кукурудзи, сої, вівса, ячменю, гречки, рису.

В табл. 14.1 наведено асортимент борошна, яке виготовляють із різних видів зерна.
Таблиця 14.1 – Асортимент борошна


Асортимент, вид, тип борошна

Сорти борошна

Пшеничне

Сорти вищий, перший, другий сорт та обойне

Житнє

Сіяне, обдирне, обойне

Житньо-пшеничне

(ж/п = 60/40)

Обойне

Пшенично-житнє

(п/ж = 70/30)

Обойне

Кукурудзяне

Тонкого помелу, крупного помелу, обойне

Соєве

Дезодороване, знежирене, напівзнежирене, звичайне.

Ячмінне




Пшенично- макаронне

Вищий сорт, (крупка), І сорт (напівкрупка) із твердої пшениці, І і ІІ сорти із м’якої скловидної пшениці

Спеціальне для дитячого харчування

Ячмінне, вівсяне, рисове, гречане


Сорти борошна відрізняється між собою за кольором, розміром часток помелу та за вмістом золи. Борошно на 90% складається із крохмалю та білків. Чим вище сорт борошна, тим більше в ньому крохмалю; нижче сорт – більше жиру, білків, золи, цукрів та інших речовин.
14.2. Принципова технологічна схема одержання зерна та характеристика основних технологічних операцій
Принципова технологічна схема одержання зерна наведена на рис. 14.1. Своєчасно та ретельно підготовлена матеріально-технічна база має вирішальне значення для безперебійного приймання, обробки та успішного зберігання зерна, а також для подальшого формування партій зерна за призначенням.

Схема приймання та обробки зерна, як правило, включає такі операції:

  • визначення якості зерна, яке поступає;

  • його зважування;

  • розвантаження;

  • формування партій зерна за якісними показниками та цільовим призначенням;

  • первинну очистку від грубих та легких домішок;

  • підсушування зерна;

  • зважування;

  • вторинну очистку з виділенням зернових відходів у сухому стані;

  • зважування на елеваторних вагах;

  • зберігання зерна у силосах або складі.

Підготовка зерна до помелу включає декілька основних стадій та операцій:

  • очищення зерна на повітряно-ситових сепараторах для видалення сміттєвих домішок;

  • видалення металевих домішок на магнітному сепараторі;

  • відокремлення зернових домішок (на трієрах – куколевідбірниках та вівсюговідбірниках барабанної дії);

  • очищення зерна від бруду, часток землі на оббивних машинах;

  • очищення на щіткових машинах, для часткового відокремлення оболонок;

  • мийка зерна та кондиціювання.

Складання помельних партій зерна – здійснюється з метою забезпечення стабільної роботи борошномельних заводів, одержання борошна з добрими хлібопекарськими властивостями. Із таких партій потім формують помельні суміші, складання яких обумовлено тим, що н заводи поступають партії зерна різних типів та сортів. Основними показниками, які враховуються при складанні цих сумішей, є вміст білку та скловидність.

Тверда пшениця має багато білку (не менше 14%) та скловидність не менше 60%. М’яка пшениця має білку менше 11% та скловидність менше 40%. Може бути сильною, середньої сили або слабкою.

Рисунок 14.1. Принципова технологічна схема одержання борошна

При складанні суміші із 50% сильної пшениці та 50% слабкої пшениці ефект отримують найбільшим.

При складанні суміші технологічно різних компонентів зерна пшениці, необхідно виконати наступне:

розташовувати зерно за особливими ознаками;

формувати у елеваторах попередні суміші, з необхідними борошномельними та хлібопекарськими властивостями;

змішувати попередньо підготовлені партії зерна перед направленням суміші на розмелювання.

Суміші направляють в оперативні силоси, із яких їх передають у зерноочисне відділення борошномельного заводу, при цьому зерно повинно мати: вологість не більше 12,5 %, смітних домішок не більше 2 %, зернових домішок для пшениці не більше 5 %, для жита не більше 4 %. Змішуванню підлягає:

зерно різне по вологості, але розходження не повинно перевищувати 1,5 %;

зерно високою зольністю із низькою зольністю;

зерно різної скловидності для одержання середньої скловидності 50 – 60 %;

зерно з різним вмістом клейковини.

Кондиціювання зерна або гідротермічна обробка (ГТО) здійснюється з метою покращання помельних властивостей зерна. Після кондиціювання змінюється структура зерна, воно краще подрібнюється та вимелюється.

Розрізняють холодне та гаряче кондиціювання. При холодному зерно замочують на 1 год. холодною водою з температурою 10…12о С, потім воду зливають та витримують 15 – 20 год.

Під час гарячого використовують воду з температурою 45…55о С, витримують 20 хв., воду зливають та додатково витримують 10…15 год. Після кондиціювання зерно повинно мати вологість пшеничне 15…17 %, житнє 13, 5…15 %.

Зерно з вологістю більше 17% важко вимелюється. Кондиціювання зерна проводять для видалення оболонки, зародка та покращання борошномельних властивостей. Хлібопекарські властивості борошна, одержаного з зерна після гарячого кондиціювання кращі, так як інактивуються протеолітичні ферменти, змінюється білкова частина борошна.

Основною характерною особливістю помелу зерна є безперервність, послідовність та паралельність протікання процесів. Помели можуть бути простими та сортовими.

Прості помели характеризуються менш розвинутою технологічною схемою та складаються із дранного (зерно перетворюється у крупку) та скороченого розмельного процесу.

Принципова схема різних видів помелу наведено на рис. 14.2.

^ Процес подрібнення може бути простим та виборчим. Якщо при руйнуванні продукту, що складається з частинок, близьких за хімічними та структурно-механічними властивостями утворюється однорідна сипуча маса, то такий процес називають простим подрібненням. Якщо тіло за допомогою різних прийомів подрібнення утворює сипку масу, яка складається із різнорідних за крупністю та хімічним складом частинок, такий процес називають виборчим подрібненням.







Рисунок 14.2. Принципова схема різних видів помелу
Помел – це сукупність пов’язаних між собою в певній послідовності технологічних операцій переробки зерна в борошно. При цьому прагнуть або

найбільш повно вилучити із зерна ендосперм у вигляді борошна або подрібнити у борошно все зерно.

Під режимом помелу розуміють міру подрібнення зерна з метою отримання на кожній системі та загалом максимального виходу проміжних продуктів та борошна певної крупнисті та якості.

На млинах розрізнюють „низький” та „високий” режими помелу. При низькому режимі зазор між вальцями невеликий; при цьому отримують невелику кількість якісної крупки та велику кількість борошна.

Високий режим характеризується великим робочим зазором між вальцями; при даному режимі отримують велику кількість якісної крупки та малу кількість борошна.

Виходом продукції (загальним та по сортам) вважають відношення кількості виробленої продукції (загалом або по сортам) у відсотках до кількості зерна, що надійшло.

На властивості борошна впливає сам процес подрібнення, так як внаслідок механічного впливу порушується структура білкових часток та зерен крохмалю. Деякі з них руйнуються повністю, інші частково ушкоджуються із зміною лише внутрішньої структури. Ці зміни залежать від природи крохмалю, міри подрібнення борошна та впливають на структуру тіста, цукроутворююча здатність борошна, його водопоглинальну здатність.

Разовий помел є найбільш простим методом подрібнення зерна в борошно шляхом пропуску його через подрібнюючу машину (жорновий постав, молоткову дробарку). Всі подрібнені оболонки разом з ендоспермом попадають у борошно, що додає йому темного кольору. Борошно має низьку якість та для його поліпшення з нього відбирають деяку кількість великих оболонок (висівок). Суміш здрібнених продуктів, отриману після подрібнюючої машини, просівають, а відібрані сходом висівки направляють окремим потоком.

При простих (низьких) повторювальних помелах застосовують низький режим роботи вальків, починаючи з першої розмеленої системи. Велику частину зерна перетворюють відразу у борошно (прохід). Більш великі частинки (схід) направляють на наступну систему, де знову виділяють борошно. Схід з останньої системи повертають на попередню. Таким чином зерно розмелюють повністю.

Борошно, що отримується з усіх систем, об’єднують в один сорт (змішують), піддають контрольному просіюванню та очищенню на магнітах, потім упаковують або зберігають та перевозять без тари. Таким чином отримують обойне борошно.

Сортові помели – більш складні, їхні технологічні схеми включають декілька взаємопов’язаних, але різних за призначенням процесів.

При сортовому помелі жита процес подрібнення включає два етапи. Перший етап – драний – складається з п’ятидраних систем та призначається для отримання із зерна крупки.

При просіюванні суміші, отриманої після пропуску через кожну драну систему, виділяють борошно. Більш великі частинки групують в окремі потоки. Ці потоки являють собою проміжні продукти, після розмелу яких виходить борошно різної якості. Його можна об’єднати в один сорт або розділити на декілька. Цим способом виробляють борошно житнє – обдирне та сіяне.

При переробці пшениці технологічний процес складного повторювального помелу підрозділяється на окремі процеси – драний (крупоутворюючий), процес збагачування та помельний.

Функціонально драний процес включає дві стадії. На першій стадії здійснюється інтенсивне подрібнення зерна для того, щоб відібрати на перших двох-трьох драних системах як можна більше ендосперму, який витягується у вигляді крупки, дунстів та борошна. На другій стадії проводиться вимелювання оболонок – обробляються продукти з низьким вмістом ендосперму.

У процес збагачення входять сітовієчні системи. За допомогою повітря та сит сортують за розмірами та якістю проміжні продукти помелу (великі, середні та дрібні крупки, жорсткий дунст) та видаляють з них вільні частки оболонок. Процес збагачення доповнюють вальцеві станки шліфувальних систем, що працюють у високому режимі, на яких крупки звільняють від частинок оболонок, пов’язаних з ендоспермом.

Розмелений процес дозволяє отримати з проміжних продуктів максимальну кількість борошна. Помел крупки та дунстів здійснюється на дрібнорефлених вальцях в низькому режимі роботи, для того щоб отримати тонко здрібнений продукт. Виключенням є помел їх при виробленні борошна макаронного, коли прагнуть отримати борошно-крупчатку.

На рифлених валках дранних систем зерно подрібнюють на крупку, при цьому частково утворюється і борошно, яке відокремлюють на ситах, дрібне крупку повертають на валковий станок для подрібнення, знову сита і т.д., й так поки не отримають борошно різного сорту та висівки.

Показники якості борошна діляться на 2 групи:

1. Показники, які характеризують сортність борошна і його доброякісність.

2. Показники, які характеризують технологічні властивості боро­шна (хлібопекарні чи макаронні властивості).

Показники першої групи діляться на органолептичні та фізико-хімічні. До органолептичних, зокрема, відносяться:

колір – визначається шляхом порівняння з еталоном,

смак – властивий борошну, визначається з розжовуванням,

запах—без стороннього запаху,

хруст – не допускається, визначається розжовуванням,

зараженість шкідниками – визначається після просіювання. За наявності можна просіювати і переробляти після просіювання або бракувати.

Фізико-хімічні показники регламентуються ДСТУ 46.004-99 на борошно, в тому числі.

зольність – є показником сортності борошна та свідчить про вміст мінеральних речовин в борошні. У пшеничному борошні допускається не більше у перерахунку на суху речовину у % вищого сорту – 0,55; першого сорту – 0,75; другого сорту – 1,25; обойному – не менше ніж на 0,07% нижче зольності зерна до очищення, але не більше 2,0. Макаронному борошні з твердої пшениці вищого сорту не більше 0,75 %, першого сорту не більше 1,10, з м'якої пшениці вищого сорту не більше 0,55 %, першого сорту не більше 0,75,

вологість для пшеничного борошна не більше 15 %, макаронного – не більше 15,5 %.

Хлібопекарські властивості борошна обумовлені його силою, водопоглинальною здатністю, газоутворювальною здатністю тобто утворюванням під час бродіння тіста ту чи іншу кількість СО2; автолітичною здатністю тобто – накопичуванням водорозчинних речовин під дією власних ферментів.

Після помелу пшеничне сортове борошно витримують не менше 5 днів, житнє сортове – не менше 3 днів, обдирне не менше 2 днів.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconТехнологія спиртового І лікеро-горілчаного виробництв” для студентів спеціальності 091700
В. О. Маринченко, П. Л. Шиян Технологія галузі. „Технологія спиртового І лікеро-горілчаного виробництв” : Курс лекцій для студентів...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconТехнологія галузі
Рашевська Т. О. Технологія галузі. Розділ “Технологія масла”. Текст лекцій для студентів спеціальності 091700 “Технологія зберігання,...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconКурс лекцій для студентів спеціальностей 091700 «Технологія зберігання,...
«Технологія зберігання, консервування та переробки молока» І «Технологія жирів І жирозамінників» напряму 0917 «Харчова технологія...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Технологія галузі: Метод вказівки до викон курс роботи студ ден та заоч форм навчання спец. «Технологія бродильних виробництв І виноробства»...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconКонспект лекцій з дисципліни “ технології полісахаридів та їх застосування...
«Технології полісахаридів та їх застосування в харчовій промисловості» для студентів напрямку підготовки 051701 – харчові технології...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconМіністерство освіти І науки України Національний університет харчових...
Бродильне виробництво І виноробство” спеціалізації «Виробництво вина» напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” /Укл.:...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconМіністерство освіти І науки україни національний університет харчових...
«Технологія зберігання, консервування та переробки молока» І «Технологія жирів І жирозамінників» напряму 0917 «Харчова технологія...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” icon„ Обчислення
Метод вказівки до вивчення дисц та викон лаборат робіт для студ напряму підготовки 0917 „Харчова технологія та інженерія” денної...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconМетодичні вказівки
«Харчова технологія та інженерія», професійного спрямування «Технологія продуктів бродіння І виноробства» денної ї заочної форм навчання...
Конспект лекцій розділу “Харчові технології” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 091700 “Технологія бродильних виробництв І виноробство” напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” iconКонспект лекцій з курсу “аналітична хімія ”
Конспект лекцій до вивчення курсу «Аналітична хімія» Частина Хімічні методи аналізу для студентів напрямків хімічна технологія І...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка