Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища»




НазваМетодичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища»
Сторінка1/6
Дата конвертації02.07.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Географія > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

«Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища»
1. ВСТУП

Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід’ємні умови сталого економічного та соціального розвитку України.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України Про надра, Лісовим кодексом України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про екологічний аудит», «Про тваринний світ», «Про охорону атмосферного повітря», «Про мисливське господарство та полювання», «Про природно-заповідний фонд України», «Про відходи», Кодексом України про адміністративні правопорушення, розпорядженнями й указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України тощо.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Цим Законом визначено правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища.

За змістом статті 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

На органи прокуратури відповідно до Конституції України (ст.121), Законів України «Про прокуратуру» та «Про охорону навколишнього природного середовища» покладено здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при здійсненні нагляду за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

З урахуванням поширення порушень природоохоронного законодавства діяльність органів прокуратури повинна бути спрямована на своєчасне їх виявлення, вжиття заходів щодо їх усунення, відшкодування збитків, завданих довкіллю, та притягнення винних осіб до відповідальності.

Одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є обов'язок винних осіб компенсувати шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За даними Державної екологічної інспекції України за І півріччя 2012 року, загальна сума збитків, завданих державі порушеннями вимог природоохоронного законодавства, склала 1,2 млрд. грн.

Відповідно до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У зв’язку з цим прокурорам у кожному разі встановлення випадків невжиття контролюючими органами заходів до стягнення збитків слід вживати цивільно-правових заходів до стягнення збитків з одночасним вирішенням питання про відповідальність службових осіб органу, які допустили порушення закону.

Методичні рекомендації розроблені з метою надання теоретичної та практичної допомоги прокурорсько-слідчим працівникам під час здійснення представницької діяльності на захист інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Основними завданнями методичних рекомендацій є забезпечення комплексного підходу до організації представницької діяльності у сфері природоохоронного законодавства, підвищення ефективності вжиття цивільно-правових заходів, спрямованих на покращення стану законності у сфері охорони навколишнього природного середовища та повне відшкодування завданих державі збитків порушеннями природоохоронного законодавства.

2. Особливості представницької діяльності прокурора у справах щодо захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища

Загальне правило про відповідальність підприємств, установ, організацій та громадян за шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення екологічного законодавства, передбачено ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зокрема, у даній статті наголошено, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Ця шкода характеризується як загальними ознаками «шкоди», так і особливими, які властиві лише екологічній шкоді. Загальне визначення шкоди зводиться до віднесення до неї будь-якого знецінення, погіршення, зменшення, знищення блага, що охороняється законом або ж до розуміння її як несприятливих наслідків, що виникають у результаті порушення майнових або особистих немайнових прав потерпілого. Відповідно до цього визначається й екологічна шкода як сукупність негативних змін у якості та структурі навколишнього природного середовища, або його окремих елементів: псування, знищення, руйнування об’єктів природи, порушення екологічних зв’язків і систем, загальне погіршення стану природного середовища тощо.

Частиною 4 ст.68 указаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст.69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння

шкоди урегульовані статтею 1166 Цивільного кодексу України згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, у цивільному праві використовують поняття «шкода» та «збитки».

Шкода — це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Поряд із поняттям «шкода», законодавець використовує поняття «збитки». Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Отже, збитки — це грошова оцінка шкоди, яка має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.

Відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, що обчислюється на підставі методик розрахунку збитків, які діють на час її заподіяння або на час виявлення.

Слід мати на увазі, що у разі відсутності методики розрахунку збитків, завданих порушеннями в одній з галузей екологічного законодавства, шкода компенсується за загальними правилами природоохоронного законодавства та глави 82 Цивільного кодексу України: за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища, з урахуванням завданих збитків, у тому числі неодержаних доходів.

Статтею 1187 цього Кодексу врегульовані правовідносини, що виникають із спричинення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, яким є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. Компенсувати таку шкоду громадянам та юридичним особам повинен власник джерела підвищеної екологічної небезпеки, якщо він не доведе, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Питання про віднесення підприємств, організацій до таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку, вирішується відповідно до ст. 66 Закону та постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку». Підприємства, що увійшли до цього переліку, звільняються від відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, тільки у випадках, коли доведуть, що вона виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих. Необережна вина потерпілого не є підставою для звільнення такого підприємства від обов'язку щодо відшкодування шкоди.

Підприємства, не віднесені до власників джерел підвищеної екологічної небезпеки, але діяльність яких пов'язана з підвищеною екологічною небезпекою, можуть звільнятися від цивільної відповідальності, якщо доведуть, що шкоду заподіяно не з їх вини.

Основною причиною виникнення спорів у сфері охорони навколишнього природного середовища є заподіяння шкоди державі внаслідок недотримання підприємствами, установами й організаціями вимог екологічного законодавства при здійсненні господарської діяльності.

Позивачами у спорах даної категорії є органи, що забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища: Державна екологічна інспекція, Державне управління охорони навколишнього природного середовища, інші контролюючі державні органи, а також органи місцевого самоврядування, прокурор в інтересах держави в особі цих органів.

Право Державної екологічної інспекції на звернення до суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачено пунктом «з» частини 1 статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та підпунктом 6.17 пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429.

Також позивачами у справах даної категорії можуть виступати міські, селищні, сільські ради, у яких наявність права на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, встановлена пунктом «б» статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Згідно з цією нормою фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди утворюються за рахунок частини таких грошових стягнень.

Крім того, повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо.

Так, згідно з підпунктом 1 пункту «а» частини першої статті 33

Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення

в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту «б» частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Окрім цього, повноваження місцевих Рад у галузі охорони

навколишнього природного середовища також установлені в статтях

15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища», до компетенції яких, поряд з іншими функціями, віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координацію діяльності відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві Ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Також слід мати на увазі, що у разі виявлення порушень, які стосуються заподіяння екологічної шкоди не лише державі, але й шкідливого впливу на населення, необхідно вживати заходів цивільно-правового характеру в інтересах територіальних громад.
Відповідачами у зазначених спорах є відповідно господарюючі суб’єкти, якими допущено правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Предметом спору в переважній більшості випадків є стягнення

збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Припинення екологічної шкідливої діяльності суб’єктів господарювання може бути предметом позовних вимог лише у разі невжиття контролюючими органами вичерпних заходів, тривалого невиконання актів (приписів) контролюючого органів про припинення такої діяльності, реальної екологічної загрози мешканцям регіону. При вирішенні питань про пред’явлення позовів даної категорії слід керуватися вказівкою Генерального прокурора України №82 від 06.06.2012.

3. Організація роботи прокурора щодо представництва в суді інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища

3.1. Правові засади організації роботи прокурорів щодо представництва в суді інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища

Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян та держави у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва інтересів держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних та юридичних осіб, скоєних у відношеннях між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.

При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconМетодичні рекомендації організація представницької діяльності
Головного управління Натрус О. П., старшим прокурором організаційно-методичного відділу Головного управління Губською А. В., старшим...
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconПерелік питань для підготовки до семестрового контролю
Державний облік у галузі природокористування та охорони навколишнього природного середовища
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconЗгідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25. 06. 1991...
Сумській області щорічно готує Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища Сумської області. При складанні...
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconДержавне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області

Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconВступ
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок з...
Кафедра представництва інтересів громадян І держави в суді та нагляду за додержанням І застосуванням законів
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconУ зв'язку з необхідністю прогнозувати антропогенний вплив на стан...
Головними завданнями моніторингу є спостереження за чинниками впливу І станом навколишнього природного середовища, оцінка фактичного...
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconЗатверджено: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного...
Положення про загальногеологічний заказник загальнодержавного значення дніпровські пороги
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» iconПлан I. Основні міжнародно-правові документи в галузі охорони навколишнього...
Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро 1992 року
Методичні рекомендації «Організація представницької діяльності прокурора щодо захисту інтересів держави з питань охорони навколишнього природного середовища» icon6 законність
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка