— це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами та способами, а також відповідна організація робіт І контроль діяльності. Механізм менеджменту
Скачати 0.53 Mb.
|
^
Правильно обрана, своєчасно скоригована стратегія є однією із запорук успішної діяльності організації. Стратегічне планування визначає, чого і коли прагне досягнути організація. Але для цього важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто забезпечити ефективне оперативне (поточне) планування. ^ Стратегічний план полегшує нам визначення чіткої та виразної концепції діяльності нашої організації. Це дозволяє нам підпорядкувати всю діяльність нашої організації визначеній місії. Окрім того це дозволяє ідентифікувати з цілями організації її членів та зовнішніх партнерів. Стратегічний план допомагає випрацювати цілісний погляд на організацію та її цілі. ^ . Стратегічний план визнає пріоритети. Впорядковує цілі та завдання відповідно до їх важливості та черговості, згідно яких вони реалізовуватимуться. Стратегічний план полегшує нам раціональне використання наших сильних сторін, кваліфікацій та здібностей. Стратегічний план дозволяє нам узгодити розвиток нашої організації зі змінами, що відбуваються в зовнішньому оточенні. Стратегічний план визначає напрямок маршруту у випадку, коли ми знаємо, куди хочемо дійти - нам легше опрацьовувати конкретні відрізки маршруту. Ми можемо вдатися до створення стратегічного плану також у випадках, які вимагають оперативних рішень. ^ Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. На заключному етапі стратегічного планування організація втілює сформульовану стратегію у повсякденну діяльність шляхом розробки системи планів: тактичних планів, одноразових планів, планів, що повторюються (табл.20). Таблиця 20 Плани впровадження стратегії
^ – короткострокові плани, що у сукупності забезпечують реалізацію стратегічних планів. Характерною особливістю тактичних планів є те, що:
^ а) програми – це плани, які охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються у майбутньому (програми впровадження нової продукції, розробки нової технології, створення нових виробничих потужностей); б) проекти – це плани, які за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них за своєю широтою та складністю. Звичайно, проекти є часткою (складовою частиною) більш широкої програми; в) бюджети – це плани, в яких здійснюється розподіл ресурсів поміж окремими видами діяльності та підрозділами організації. ^ Політика - це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей. Політика формується на тривалий період і розглядається як кодекс законів організації. Процедури - виражені формальним чином стандартизовані вказівки, що описують спосіб дій у конкретній ситуації. Розробляються процедури на доповнення до політики і засновуються на накопиченому досвіді. Типовим прикладом процедури на хіміко-фармацев-тичному виробництві є технологічний регламент виробництва лікарського препарату, який відбиває специфіку отримання препарату і розробляється на кожне найменування продукту. Правила точно визначають, що повинно бути зроблено в специфічній одиничній ситуації. Тобто правила обмежують дії працівника, щоб гарантувати їх виконання лише певним способом. ^ Управління реалізацією стратегічного плану здійснюється за допомогою двох управлінських інструментів: бюджету і управління відповідно до мети. Бюджет являє собою метод розподілу ресурсів, виражених у кількісній формі, для досягнення цілей також поданих кількісно. Складання бюджету - обов'язкова умова успішної діяльності організації. Процес складання бюджету починається з прогнозування рівня обсягів продажу продукції, що виробляється, підготовки оперативних кошторисів відділами і підрозділами. Потім керівництво аналізує пропозиції щодо бюджету, розподіляє ресурси всередині організації і формує підсумковий бюджет. Управління відповідно до мети - це спосіб поєднання планування та контролю в галузі людських ресурсів. Управління відповідно до мети розглядається як процес, що складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів, які в певній мірі повторюють сам процес планування. До них належать:
^ "Виграти бій, та програти війну". Тактичний план співвідноситься зі стратегією, як бій із війною. Тактичні плани розробляють для забезпечення окремих частин плану стратегічного. Тактичне планування - це організована послідовність дій, розроблених з метою виконання стратегічного плану. Тактичне планування на відміну від стратегічного розраховане на нетривалий період (до 1 року) та складається з поточного та оперативного планування. ^ – це різновид управлінської діяльності, який спрямований на розроблення параметрів, заходів, бюджетів та адміністративних важелів з метою формування поточних планів щодо функціонування конкретних сфер діяльності організації чи її діяльності загалом на річний період у напрямку досягнення обраної стратегії діяльності. ^ 1 етап. Інформаційне забезпечення поточного планування. 2 етап. Оцінка та аналіз сильних і слабких позицій організації. 3 етап. Вибір та формування планових параметрів (системи економічних, технологічних, соціальних та інших показників) на засадах стратегії. ^ . Підбір на альтернативних засадах заходів щодо досягнення планових параметрів. 5 етап. Бюджетне планування. 6 етап. Вибір адміністративних важелів (політики, процедур, правил) досягнення планових параметрів. 7 етап. Формування поточного плану. 8 етап. Деталізація поточного плану за центрами виконання (відповідальності). ^ Основними цілями бюджетного планування зазвичай є такі: • мінімізація втрат; • оптимізація ресурсних потоків; • вивільнення фінансових ресурсів для реалізації найбільш прибуткових проектів; • виокремлення найперспективніших сфер для інвестування; • виокремлення високорентабельних, низькорентабельних та нерентабельних видів підприємництва; • оптимізація структури капіталу; • підвищення ефективності використання наявних ресурсів тощо. ^
. Табл. 21 Принципи бюджетного планування як етапу поточного планування Бюджетне планування реалізується через певні стадії :
На практиці здебільшого використовують такі методи бюджетування: 1.За порядком формування бюджету:
^  Метод «зверху-вниз» Метод «знизу в гору»   Зустрічне бюджетування  Зведений бюджет підприємства Зведений бюджет підприємства Бюджеті відділів, цехів, служб Бюджети дільниць, бюро, бригад Рис.22 Методи ієрархічного бюджетування ^
^
^
На кожному підприємстві бюджетування має свою специфіку, яка залежить від форми власності, організаційної структури управління, наявних ресурсів тощо. Бюджетні системи для забезпечення досягнення цілей організації повинні бути простими, логічними, цілеспрямованими, ефективними та результативними. Для того щоб обраний поточний план почав впливати на виконавців, він повинен бути формалізований — затверджений через прийняття управлінського рішення Якщо стратегічний план зорієнтований здебільшого на управлінський персонал з метою формування напрямів діяльності, то поточний план є дієвим методом менеджменту, на основі якого організовують свою роботу прарацівники. У сучасних умовах одним із найпоширеніших механізмів використання економічних і адміністративних важелів є управління за цілями. ^ — підхід, згідно з яким кожен працівник організації має чіткі цілі, що забезпечує досягнення цілей управлінців усіх рівнів та загальних цілей організації. Управління за цілями є достатньо ефективним підходом до реалізації стратегії. Однак за такого способу управління можливі труднощі, що можуть виникати внаслідок дії таких чинників:
^ Оперативне планування - це різновид управлінської діяльності, яка спрямована на формування вузьких, деталізованих, короткострокових планів, які присвячені конкретним питань діяльності підприємства. Як правило, оперативні плани є базою для виконання певних функціональних обов'язків конкретними працівниками тощо. Приклади оперативних планів наведені в табл 23:
Рис 23 Приклади основних опервтивних планів ^ Організаційне планування має свої прийоми та методи, відмінні від методів планування економічних показників господарської діяльності. До методів організаційного планування відносять: - послідовний опис дій; - графіки виконання робіт; - робочий календар; - сітьове планування й управління. 1. ^ . Суть його полягає у складанні плану послідовного виконання робіт із необхідною ступінню їхньої деталізації. Такий план може бути складений у вигляді послідовного переліку операцій за певною схемою: 1 Визначення основних цілей утворення. 2 Пошук та вибір іноземного партнера. 3 Підписання протоколу про наміри спільного підприємництва (СП). 4 Техніко-економічне обґрунтування. 5 Підготовка проектів засновницьких документів. 6 Погодження з органами влади. 7 Підписання засновницьких документів. 8 Реєстрація СП). 2. ^ . Цей метод передбачає встановлення переліку виконуваних робіт із фіксуванням початку й кінця їхнього виконання та затвердження виконавців. Таблиця 24 - Графік виконання робіт (приклад)
^ . Робочий календар - це план роботи керівника чи спеціаліста на певний проміжок часу (день, тиждень, декаду, місяць). Приклад створення робочого календаря керівником підприємства на день наведено нижче. Таблиця 25 - Робочий план дня (зразок)
Метод сітьового планування та управління. Зміст цього методу полягає в побудові таблиць робіт, де вказується їхня тривалість, та сітьового графіку, який показує послідовність їхнього виконання. Сітьовий графік (СГ) - це схема відображення в певній послідовності планових робіт (дій) із досягнення мети управління в їхньому взаємозв'язку. Існують три види графіків 1. Виробничий — календарний план випуску ЛП ФП в цілому або його окремим цехом, який виражено в графічній або іншій формі (напр. табличній). Для складання виробничого графіку часто використовують графік Гантта, який показує робочий час (час зайнятості) і час простоїв обладнання. Є декілька видів графіків Гантта: а) завантажувальний графік Гантта; б) годинний графік Гантта, який використовується для управління роботами у виробничому процесі та вказує, яка робота виконується за розподілом, яка його випереджає або відстає від розподілу; 2. ^ — розклад часу обробки та доставки ЛП і виробів медичного призначення торговельним посередникам або аптекам, доставка АФІ та матеріалів на ФП; 3. Сітковий — графічна модель, що відображає технологічну послідовність і взаємозалежність робіт, виконання яких необхідне для досягнення поставленої мети. ^ є: 1) розподіл комплексу робіт на окремі частини та їх закріплення за відповідальними виконавцями; 2) опис і виявлення кожним виконавцем усіх подій і робіт, необхідних для досягнення поставленої мети; 3) побудова первинних сіткових Г. і уточнення змісту планових робіт; 4) «зшивання» часткових мереж і побудова зведеного сіткового Г. виконання комплексу робіт; 5) обґрунтування або уточнення часу виконання кожної роботи в сітковому графіку. Сіткове планування має цілу низку переваг порівняно зі звичайним графіком робіт. Лінійні графіки універсальні, прості у побудові, легко контролюються, але зручні лише при вирішенні простих завдань. При вирішенні складних завдань, якщо розробка містить багато робіт, за лінійними графіками дуже важко визначити термін закінчення розробки. На них не просліджується взаємозв’язок між окремими роботами, неможливо виділити роботи, які мають першочергове значення. У фармацевтичній промисловості сіткові графіки використовуються при: проведенні капітальних ремонтів головного та допоміжного обладнання; побудові та реконструкції техніки; впровадженні нових технологічних процесів; проведенні науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт. На спрощеному графіку (рис. 26.) представлений процес освоєння нового продукту, що є предметом планування й охоплює період з моменту появи задуму до проведення пробних продажів і просування товару на ринок. Графік показує послідовність операцій по випуску нового виробу на ринок. Моменти завершення етапів позначені кружками, що іменуються "подіями", а відрізки часу між специфічними подіями зображені у вигляді стрілок і називаються “роботами”. Подія, що відбувається у визначений момент, може залежати як від єдиної події, так і від комплексу попередніх взаємозалежних подій. Жодна подія не може мати місця без завершення попередніх операцій. З графіку видно, що найбільш тривалий повний цикл планування нової продукції включає наступну послідовність подій: 1, 2, 3,4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12. На графіку він зображений “жирною” лінією. Цикл охоплює період із моменту ухвалення рішення про необхідність виробництва виробу до моменту випуску його на національний ринок  Рис 26 Сітковий графік процесу освоєння нового лікарського засобу ^ Процес планування виходить з слідуючих моментів:
На практиці планування часу зводиться до його розподілу по видам робіт. Керівники складають індивідуальний план роботи керівника, який ґрунтується на концепції керівництва, де письмово фіксуються його головні цілі і засоби їх досягнення. Планування часу дозволяє керівникам і фахівцям:
Планування часу, яке відводиться на вирішення тих чи інших проблем, відбувається з урахуванням їх раціональної поступовості: спочатку планується справи з фіксованим строком виконання чи ті які потребують значних затрат часу, а також неприємні задачі, від виконання яких небажано відхилятися. Далі йде рутинна робота і виконання повсякденних обов’язків. І на 3 місця є виконання вторинних і епізодичних справ, наприклад, перегляд кореспонденції, обхід робочих місць. ^ , а інше складають резерви на рішення непередбачених проблем (приймання відвідувачів, телефонні дзвінки та ін.) Види планів робочого часу:
Усі плани складаються письмово. Основні причини втрат часу:
Правила економії часу по Харві Маккею:
^ Графік виходу на роботу – це місячний або тижневий календарний розклад виходу робочих на роботу, який враховує чергування змін, дотримання норм роботи і відпочинку згідно трудового законодавства. ^ Одночасного виходу на роботу – усі робітники працюють в один час та в одну зміну. Сумованого обліку робочого часу - працівники працюють по 11.30 через день Стрічковий – характерний для бригадної матеріальної відповідальності, це гнучкий графік. Графіки виходу на роботу складаються на 1 місяць, регламентуються Кодексом законів про працю та документами Рекомендації Міністерства праці та соціальної політики України “Про норму робочого часу”, правилами внутрішнього трудового розпорядку Графіки складаються за 1 місяць раніше і не змінюються. Їх можна змінити тільки за дуже важливими обставинами по погодженню з профспілковою організацією. Графіки затверджуються керівниками підприємств і складаються відповідальними за це особами. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | 4. психологія управлінської діяльності лекція 9 Такий підхід вимагає всебічного розгляду управлінської діяльності в цілому І діяльності керівників зокрема | | Екзаменаційна програма дисципліни «Менеджмент» Змістовий модуль Основні категорії управління Менеджмент як різновид практичної діяльності. Поняття менеджменту. Особливості менеджменту на сучасному етапі розвитку ринкових відносин.... |
| 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту Принцип менеджменту, який спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо | | 9. бюджетний контроль Систему управління бюджетом можна представити як комбінацію двох елементів І сукупності органів управління та етапів І методів управлінської... |
| Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні Ключові терміни: зовнішньоекономічна політика держави; механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності; цілі, суб’єкти та інструменти... | | Організація робочих місць працівників менеджменту Основні напрями вдосконалення організації управлінської праці на сучасному етапі |
| 1. об’єкти аудиторської діяльності Аудиторський контроль як складова частина фінансово-господарського контролю розкриває нові явища у підприємницькій діяльності суб'єктів... | | Сутність маркетингу та його сучасна концепція Тема Організація, планування та контроль маркетингової діяльності на підприємстві |
 | 6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі Зед, загальними засадами відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, формами відповідальності у зовнішньоекономічній... | | №6 «Корупція, її прояви та інші злочини у сфері службової діяльності» Поняття, механізм, причини та умови корупції в Україні. Заходи протидії корупційній діяльності |