Скачати 1.84 Mb.
|
Системи зв'язку та сигналізації 5.45 Житлові будинки обладнують мережами і пристроями телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення), а за необхідності влаштовують окремі приміщення для їх організації. 5.46 Згідно із завданням на проектування окремі житлові будинки (квартири) можуть бути обладнані мережами і пристроями: - аудіо (аудіо-відео)-замково-переговорних систем; - технічних засобів охоронної сигналізації та відеоспостереження. 5.47 Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку житлових будинків слід виконувати згідно з ВБН В.2.2.45-1 із забезпеченням можливості встановлення у кожній квартирі одного абонентського кінцевого пристрою (якщо, інше не обумовлено завданням на проектування); установлення абонентських кінцевих пристроїв повинно бути передбачене у приміщеннях чергового персоналу і у приміщеннях технологічних служб відповідно до вимог ДБН В.2.5-13. 5.48 Розрахунок домових розподільних мереж (ДРМ) телебачення житлових будинків слід виконувати з урахуванням можливості встановлення у кожній квартирі не менше двох приєднувальних пристроїв при одному кабельному вводі до квартири (якщо інше не обумовлено завданням на проектування). 5.49 Приєднувальні пристрої проводового мовлення у квартирах встановлюються у кожній кімнаті та кухні. 5.50 Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у житлових будинках, як правило, передбачається приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням згідно з ВСН 600 поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації (окремих або суміщених з електрообладнанням). 5.51 Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до квартир повинні виконуватися приховано. Конструкції вводів повинні забезпечувати вільне прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж. 5.52 Проектом необхідно передбачати заходи, що виключають несанкціоноване проникнення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення або до обладнання мереж зв'язку та сигналізації. 5.53 Приймальне обладнання та мережі систем телебачення (у тому числі і супутникового) у будинках повинні забезпечувати колективне користування вказаними системами. Використання індивідуальних приймальних систем допускається в одноквартирних житлових будинках. 5.54 Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Як правило, розміщувати їх необхідно на даху будинків, з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається. 5.55 Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) виконується згідно з ВСН 1, ВСН 60 і РД 34.21.122. Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з ДНАОП 0.00-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків, а також інших металевих конструкцій. 5.56 Охоронною сигнализацією повинні обладнуватися приміщення протипожежної автоматики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів і виходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів та ін. з виведенням сигналу на пульт чергового об'єднаної диспетчерської сигналізації або на пульт централізованого спостереження служби охорони. Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигнализації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємопогодженим завданням на проектування. 5.57 Системи зв'язку та сигналізації нежитлових приміщень, що розташовуються у житлових будинках, слід виконувати згідно з ДБН В.2.2-9. 5.58 Вимоги щодо обладнання житлових будинків пристроями пожежної сигналізації викладені у 4.24. ^ 6.1 Огороджувальні конструкції будинку слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, встановлених СНиП ІІ-3. 6.2 Площі вікон житлових приміщень і кухонь не повинні перевищувати значень, встановлених у 3.4. Конструкції вікон мають відповідати вимогам щодо опору теплопередачі та повітропроникності, встановлених СНиП ІІ-3. 6.3 Величини теплової потужності системи опалення та річного теплоспоживання системами опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні перевищувати контрольних показників, встановлених СНиП 2.04.05. 6.4 Системи теплоспоживання будинків, що керуються із теплових пунктів, повинні проектуватися з пристроями для автоматичного регулювання теплової потужності. Індивідуальні регулятори теплової потужності слід передбачати біля кожного калорифера систем припливної вен- тиляції вбудованих нежитлових приміщень. Індивідуальні регулятори біля опалювальних приладів необхідно встановлювати згідно з вимогами 5.27. 6.5 Системи опалення вбудованих у житлові будинки гаражів повинні проектуватися з пристроями, які автоматично перекривають потік теплоносія за температури зовнішнього повітря 2 °С і вище. 6.6 Припливні вентиляційні системи вбудованих нежитлових приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, як правило, проектують із утилізаторами теплоти витяжного повітря. Проектування без утилізаторів допускається за відповідного обґрунтування. Встановлення дефлекторів на викиді витяжних систем не допускається. 6.7 Холодильні машини будинків з центральною системою кондиціонування повітря проектують, як правило, з пристроями, що забезпечують відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання. 6.8 В одноквартирних житлових будинках, а також у будинках з кондиціонуванням повітря при обґрунтуванні слід застосовувати системи теплоспоживання, що використовують віднов-лювальні джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах. 6.9 Підвищувальні насоси систем водопостачання житлових будинків повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води. 6.10 За тиску води на вводі водопроводу до будинку, який перевищує потрібний проектний напір більше ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе". 6.11 Водопідігрівачі гарячого водопостачання вбудованих нежитлових приміщень повинні проектуватися з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія у години неробочого часу. Додаток А (обов'язковий) ^ НА ЯКІ НАВЕДЕНІ ПОСИЛАННЯ
Додаток Б (обов'язковий) ^ Балкон - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку. Зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю. ^ - засклене неопалюване приміщення, прибудоване до малоповерхового будинку або вбудоване у нього, яке не має обмеження за глибиною. Горище - простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху. ^ - житло з нормованими нижніми і ненормованими верхніми межами площ квартир та одноквартирних житлових будинків (чи котеджів), які забезпечують рівень комфорту проживання не нижче за мінімально допустимий. ^ - житло з нормованими нижніми і верхніми межами площ квартир та житлових кімнат гуртожитків відповідно до чинних санітарних норм, які забезпечують мінімально допустимий рівень комфорту проживання. ^ - будинок, що складається з однієї або декількох секцій. Житловий будинок коридорного (галерейного) типу - будинок, у якому квартири (або кімнати гуртожитків) мають виходи через загальний коридор (галерею) не менше ніж на двоє сходів. ^ - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання. ^ група житлових кімнат, об'єднаних підсобними приміщеннями загального користування. Загальна площа квартири (житлового будинку) - сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом відповідно до додатка В. Квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу. ^ - квартира, житлові та підсобні приміщення якої розміщені на двох суміжних поверхах і об'єднані внутрішньоквартирними сходами. Кухня-ніша - невідокремлений перегородкою простір у структурі житлової кімнати чи передпокою для розміщення кухонного обладнання без обіднього місця; може освітлюватися природним або "другим" світлом через фрамугу. ^ - приміщення перед входами до ліфта. Лоджія - перекрите й обгороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите до зовнішнього простору або засклене, що служить для відпочинку влітку. Засклена лоджія нє є верандою. Льох - споруда, заглиблена в землю, для цілорічного зберігання продуктів. Може бути розташованим окремо, під житловим будинком або господарською будівлею. ^ - забудова території одно-, дво-, триповерховими житловими будинками різних типів. Нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. ^ - індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову ділянку. Підсобні приміщення квартири - приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо. ^ - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо). ^ - сумарна площа житлових і підсобних приміщень квартири без урахування лоджій, балконів, веранд і терас. Планувальна позначка землі - рівень землі на межі вимощення. ^ - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі. ^ - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі. Поверх основний - поверх (для розрахунку ліфтів), на який мешканці мають нормальний доступ із прибудинкової території. ^ - нижній надземний поверх житлового будинку. Поверх підвальний (перший підземний поверх) - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення. ^ - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщення. Поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку. ^ - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень. Приквартирна ділянка - земельна ділянка, що примикає до житлового будинку (квартири) з безпосереднім виходом до нього. ^ приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо. ^ - будинок, довжина якого у три і більше разів перевищує його висоту. Світловий карман - приміщення з прямим природним освітленням, що примикає до коридора і служить для його освітлення. ^ - засклена конструкція покриття для освітлення приміщень сходової клітки або внутрішнього дворика. Секція житлового будинку - будинок або частина житлового будинку (відокремлена від інших частин глухою стіною) із квартирами (кімнатами гуртожитків), що мають вихід на одну сходову клітку або безпосередньо через коридор. Площа квартир на поверсі секції, як правило, не перевищує 500 м2. ^ - односімейний житловий будинок загальною площею, як правило, до 250 м2, розташований на земельній ділянці у сільській місцевості разом зі спорудами господарського призначення, садом і городом. ^ - приміщення, обладнане унітазом, ванною (чи душовим піддоном) і умивальником. Сходово-ліфтовий вузол - приміщення, призначене для розміщення вертикальних комунікацій: сходової клітки, ліфтів. Тамбур - прохідний простір між дверима, призначенний для захисту від проникнення холодного повітря, диму і запахів при вході до будинку, у сходову клітку або інші приміщення. Тераса - обгороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, що може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом. ^ - інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території). Умовна висота будинку - за 2.18 ДБН В.1.1-7. Холодна комора - приміщення, розташоване в неопалюваному об'ємі квартири (будинку). Шахта для провітрювання - захищений вентиляційними ґратами порожнистий вертикальний простір на висоту будинку з горизонтальним перерізом не менше 1/30 загальної площі усіх провітрюваних квартир на поверсі. Додаток В (обов'язковий) ^ І ГУРТОЖИТКУ, ПЛОЩІ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ, ПЛОЩІ ЗАБУДОВИ, БУДІВЕЛЬНОГО ОБ'ЄМУ, ПОВЕРХОВОСТІ ^ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ B.1 Площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири за винятком лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор і зовнішніх тамбурів. В.2 Загальну площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: - для балконів і терас - 0,3; - для лоджій - 0,5; - засклених балконів - 0,8; - веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0. Площа, яку займає піч, до площі приміщень не включається. Площа під маршем внутрішньо-квартирних сходів при висоті від підлоги до низу виступних конструкцій 1,6 м і більше включається до площі приміщень, де розташовані сходи. В.3 Загальну площу приміщень гуртожитків і спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку та інвалідів визначають як суму площ житлових кімнат, підсобних приміщень (у тому числі вбудованих шаф), приміщень громадського призначення, а також літніх приміщень з коефіцієнтами згідно з В.2. Житлову площу квартирних будинків і гуртожитків визначають як суму площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф. В.4 Загальну площу квартир житлових будинків визначають як суму загальних площ квартир цих будинків, визначену згідно з В.2. Загальна площа приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, підраховується окремо згідно з вимогами ДБН В.2.2-9. Площі горища, технічного підпілля (технічного горища), позаквартирних комунікацій, а також тамбурів сходових кліток, ліфтових та інших шахт, портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів до загальної площі будинків не включаються. В.5 Площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху. Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається. В.6 Площу приміщень житлових будинків визначають за їх розмірами, вимірюваними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без урахування плінтусів). При визначенні площі мансардного приміщення враховують площу цього приміщення з висотою похилої стелі не менше 1,5 м при нахилі 30° до горизонту; 1,1м при 45°; 0,5 м при 60° і більше. При проміжних значеннях висота визначається за інтерполяцією. Площу приміщення з меншою висотою враховують у загальній площі з коефіцієнтом 0,7, при цьому мінімальна висота стіни повинна бути 1,2 м при нахилі стелі ЗО0; 0,8 м при нахилі від 45° до 60°; не обмежується за нахилу 60° і більше. В.7 Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи виступні частини. Площа під будинком, розташованим на стовпах, а також проїзди під будинком включаються до площі забудови. В.8 Будівельний об'єм житлового будинку визначають як суму будівельного об'єму вище позначки ±0,000 (надземна частина) і нижче цієї позначки (підземна частина). Будівельний об'єм надземної і підземної частин будинку визначають у межах обмежуючих поверхонь із включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів тощо, починаючи з позначки чистої підлоги кожної з частин будинку, без урахування проїздів і просторів під будинками на опорах. В.9 При визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м. При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з уклоном поверховість визначають окремо для кожної частини будинку. Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують. В.10 До складу обов'язкових техніко-економічних показників по житловому будинку включають: а) площу ділянки; б) площу забудови; в) поверховість; г) умовну висоту будинку (визначать за 2.18 ДБН В.1.1-7); д) кількість квартир у будинку, у тому числі; - однокімнатних; - двокімнатних і більше; е) площу квартир у будинку; ж) площу літніх приміщень (підрахована згідно з В.2); з) загальну площу квартир у будинку; й) площу вбудованих нежитлових приміщень; к) загальний будівельний об'єм усього, у тому числі: - вище позначки ±0.00; - нижче позначки ±0.00; л) питому теплову потужність опалення. Додаток Г (обов'язковий) ^
Додаток Д (рекомендований) БІБЛІОГРАФІЯ НАПБ 0.5.012-91 НАПБ A.O.1.001-2004 НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) ^ Технологічна інструкція. Порядок улаштування, монтаж засобів системи оповіщення про пожежу (И 220-08-91). Правила пожежної безпеки в Україні. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Лифты. Каталог-справочник. - М., 1981. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів. Нормали архитектурно-планировочных элементов жилых и общественных зданий с учетом использования их инвалидами. Пособие по проектированию / Под ред. В.В.Куцевича. - К.: КиевЗНИИЭП, 1999. Житловий кодекс України (проект), 2005. Земельний кодекс України, 2000. |
![]() | Внесено та підготовлено до затвердження: затверджено Державного департаменту пожежної безпеки мнс україни (І. Я. Кріса, О. О.Євсеенко, О. П. Мартинов, С. В. Мусійчук) | ![]() | Внесено та підготовлено до затвердження: затверджено Державного департаменту пожежної безпеки мнс україни (І. Я. Кріса, О. О.Євсеенко, О. П. Мартинов, С. В. Мусійчук) |
![]() | Затверджено Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва дбн а 2-3-2004 | ![]() | «прийнято» На конференції загальних зборів осередку лоофпу протокол... Україні, задоволення та захисту законних інтересів її членів спортсменів та фахівців з цього виду спорту, підвищення рівня здоров'я,... |
![]() | Про затвердження та введення в дію тарифів по оплаті послуг, які... Про затвердження Методики розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи)... | ![]() | П'яте видання правил підготовлено на основі правил змагань по армійському... П'яте видання правил підготовлено на основі правил змагань по армійському рукопашного бою1995 року,доповнень І змін1997, 2003 І 2010... |
![]() | Міністерство освіти І науки, Молоді та спорту України Розроблено та внесено: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського | ![]() | 2. основні етапи І напрями розвитку методики природознавства Розроблено та внесено: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
![]() | Наказ Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України Розроблено та внесено: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка | ![]() | Лекція: Правове регулювання бюджетного процесу в Україні Бюджетний процес — це сукупність дій уповноважених на основі норм бюджетного права органів державної влади та місцевого самоврядування... |