Закону України «Про правові засади цивільного захисту»




НазваЗакону України «Про правові засади цивільного захисту»
Сторінка1/5
Дата конвертації28.03.2014
Розмір0.57 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Географія > Закон
  1   2   3   4   5
Визначення ЦЗ

Вперше нормативне визначення «цивільний захист» було закріплене в проекті Закону України «Про правові засади цивільного захисту», ухваленому Верховною Радою України у червні 2004 р. Відповідно до цього Закону цивільним захистом визначено систему організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період

Таким чином, з цього визначення випливає, що цивільний захист охоплює собою й цивільну оборону, а створена відповідно до цього Закону Єдина система цивільного захисту поглинає органи управління, сили та засоби Цивільної оборони України і Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. Тобто Законом України «Про правові засади цивільного захисту» створено одну систему замість двох, яка вирішує завдання, що стосуються захисту населення і в мирний, і у воєнний час.

Із змісту цього Закону випливає, що цивільний захист є ширшим поняттям порівняно з цивільної оборони, оскільки включає не лише питання запобігання, припинення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а й турботу про постраждале населення вже після ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Законодавець розглядає цивільний захист як систему заходів. А як відомо, система – єдине ціле, що існує і розвивається завдяки взаємодії його компонентів; безліч елементів, що перебувають у відносинах і зв’язках один з одним, яка утворює певну цілісність, єдність. Вона складається з таких взаємообумовлених та взаємопов’язаних компонентів: прогноз можливих надзвичайних ситуацій та наслідків їх виникнення для населення; безперервне спостереження і контроль за станом довкілля; оповіщення (попередження) населення про загрозу виникнення та факт надзвичайної ситуації; евакуація людей з небезпечних зон і районів; інженерний, медичний, радіаційний та хімічний захист; застосування спеціальних режимів захисту населення на зараженій території; оперативне і достовірне інформування населення про стан його захисту від надзвичайних ситуацій, порядок дій; підготовка до дій у надзвичайних ситуаціях населення, керівників усіх рівнів, персоналу підприємств, організацій та установ, а також органів управління і сил; проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах надзвичайних ситуацій та осередках ураження; забезпечення захисту від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій продовольства і води; створення фінансових та матеріальних резервів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до Указу Президента України «Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України у Державну службу цивільного захисту» цивільний захист має формуватися як державна система органів управління, сил і засобів. Таким чином, доцільно, дефініцію, яка закріплену у Законі України «Про правові засади цивільного захисту», викласти у такій редакції: цивільний захист – це державна система заходів, які реалізуються публічною адміністрацією та добровільними формуваннями, що забезпечують виконання природоохоронних, соціально-реабілітаційних, гуманітарних, інженерно-технічних, протиепідемічних заходів у сфері ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (у мирний та воєнний час), спрямованих на захист населення, сільськогосподарських тварин і рослин, матеріальних і культурних цінностей, об’єктів економіки і довкілля.
Додаткові протоколи Женевських конвенцій
8 червня 1977 до Женевських конвенцій під егідою Міжнародного комітету Червоного Хреста були прийняті два Додаткових протоколи: Протокол I, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, і Протокол II, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру. Додатковий Протокол 1 (про захист жертв міжнародних збройних конфліктів) і Додатковий Протокол II (про захист жертв збройних конфліктів не міжнародного характеру) вдосконалили сферу дії Женевських конвенцій щодо захисту жертв збройних конфліктів та методів і засобів ведення війни. Зазначені міжнародні документи передбачають такі основні вимоги до воюючих сторін: усі поранені, хворі, особи, що зазнали корабельної аварії, медичні формування, цивільний і духовний персонал користуються повагою і захистом; право сторін, що перебувають у конфлікті, вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим; забороняється застосовувати зброю, снаряди, речовини і методи ведення воєнних дій, які можуть завдати надмірних руйнувань або надмірних страждань; забороняється застосовувати методи і засоби ведення воєнних дій, які можуть завдати значної довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу особи, що беруть участь у воєнних діях і потрапляють під владу супротивної сторони, є військовополоненими і користуються захистом Третьої Женевської конвенції; для забезпечення прав цивільного населення, а також діяльності цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні чітко проводити межу між цивільним населенням і комбатантами, цивільними об'єктами і військовими об'єктами та відповідно спрямовувати свої дії виключно проти військових об'єктів; цивільне населення, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападу і т. д.

У 2005 до Женевської конвенції був прийнятий Додатковий протокол III. Цей Протокол підтверджує та доповнює положення чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року («Женевські конвенції») та, у відповідних випадках, двох Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року («Додаткові протоколи 1977 року»), що стосуються відмітних емблем, а саме: червоного хреста, червоного півмісяця, червоного лева й сонця, та застосовується у тих самих випадках, що й ці положення.

Конфліктуюча сторона, яка порушує положення Конвенцій або Протоколів, несе відповідальність за всі дії осіб із складу її збройних сил.
Єдина державна система реагування та запобігання надзвичайних ситуацій

Цивільний захист населення  це система заходів, які реалізуються центральними органами виконавчої влади, РМ Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва, Севастополя і районів, виконавчими органами Рад, підпорядкованими їм силами і засобами підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), добровільними формуваннями, що забезпечують розробку та дотримання правових норм, міжнародних, державних  галузевих та відомчих вимог і правил, а також виконання організаційних, інженернотехнічних, санітарногігієнічних, протиепідеміологічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації НС, спрямованих на захист населення, сільськогосподарських тварин і рослин, об’єктів економіки і довкілля.

З метою забезпечення захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру створюється державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС )  це державна система, яка включає центральні органи виконавчої влади, РМ Автономної Республіки Крим, державні адміністрації областей, міст Києва і Севастополя та районів, виконавчі органи Рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд  за  забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання  надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних  втрат.
^ Головною метою ЄДС НС є забезпечення реалізації  державної політики на всій території України у сфері запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного  та природного характеру, захисту населення і територій від наслідків аварій, катастроф  та  стихійного  лиха.
Основними завданнями ЄДС НС є:


  • забезпечення запобігання виникненню НС;

  • забезпечення готовності органів управління, сил і засобів; 

  • проведення рятувальних і невідкладних аварійновідновлювальних робіт та організація життєзабезпечення потерпілого населення;

  • розробка нормативноправових актів, державних норм і стандартів;

  • здійснення цільових та науковотехнічних програм;

  • забезпечення сталості функціонування об’єктів економіки;

  • збирання і опрацьовування інформації про НС;

  • визначення потреби у силах, матеріальних і фінансових ресурсах;

  • здійснення державного нагляду, експертизи і контролю;

  • створення та раціональне використання матеріальнотехнічних ресурсів;

  • своєчасна та достовірна інформація населення про обстановку та вжиті заходи;

  • оповіщення населення про загрозу та виникнення НС;

  • соціальний захист потерпілого населення;

  • захист населення у надзвичайних ситуаціях;

  • міжнародне співробітництво у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.   
    Надзвичайна ситуація  це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі  людей  та/або  значних матеріальних  втрат. Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є: матеріальні збитки, істотне погіршення стану довкілля, наявність або загроза загибелі людей, чи суттєві погіршення умов їх життєдіяльності. 
    Правовою основою створення ЄДС НС є Закони України “Про надзвичайний стан”, “Про Цивільну оборону України”, “Про війська ЦО”, доповнення та зміни до них, інші законодавчі акти, укази Президента України про створення структур Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
    Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) будується з урахуванням рівнів (загальнодержавного, територіального, місцевого і об’єктового) і класифікації надзвичайних ситуацій (техногенного, природного і соціальнополітичного характеру), стандартів безпеки і термінології, сил, засобів та резервів територій і галузей. 
    Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) включає: органи управління (центральні, територіальні, галузеві, місцеві і об’єктові), системи забезпечення (територіальні і функціональні підсистеми), сили і засоби (військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні  підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, які призначені (залучені) для виконання завдань щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації). 

Територіальна підсистема ЄДС НС  це складова частина єдиної державної системи (ЄДС),  яка включає – місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи Рад, державні  підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та  природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, зменшення матеріальних втрат.

    Функціональна підсистема ЄДС НС  це складова частина єдиної державної системи (ЄДС), що створюється на базі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, включає їх реґіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які  здійснюють в межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного  характеру і реагування у разі їх виникнення  з  метою захисту населення і довкілля, зменшення  матеріальних втрат.   

Органи управління ЄДС НС – це органи виконавчої влади або їх структурні підрозділи, які призначені для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в межах своєї компетенції. Органи управління ЄДС НС діляться на координуючі (державна комісія з ТЕБ і НС, Національна рада безпеки життєдіяльності, постійні комісії з ТЕБ і НС, об’єктові комісії з НС),постійні (КМУ, МНС України, органи з НС міністерств і відомств, державні територіальні і місцеві виконавчі органи, управління (відділи) з питань НС та ЦЗН, органи з НС реґіональних, міських і районних служб, управління об’єктів економіки, служби з НС), повсякденні (оперативночергові служби МНС України, управлінь (відділів) з питань НС та ЦЗН, суб’єктів господарської діяльності).

Системи забезпечення включають: фінансові (резервний фонд КМУ, резервні фонди територіальних і місцевих органів виконавчої влади у розмірі 1% від зведеного річного бюджету), матеріальні (ресурси Держкомрезерву, МНС, окремих міністерств і відомств, територіальних органів виконавчої влади, суб’єктів господарської діяльності),транспортні (МО, Мінтрансу, МВС та інших, транспортних підприємств, суб’єктів господарської діяльності), оповіщення і зв’язку (МНС, МВС, МО, Держкомзв’язку, Мінтрансу, Мінагропрому та інших, а також їх територіальних органів, суб’єктів господарської діяльності).

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) може функціонувати у наступних режимах: повсякденної діяльності (Ведення  спостереження і здійснення  контролю за станом довкілля,  обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території. Розроблення і виконання цільових і науковотехнічних програм і заходів щодо запобігання  надзвичайним ситуаціям,  забезпечення  безпеки і захисту  
населення, зменшення  можливих  матеріальних  втрат, забезпечення сталого функціонування  об’єктів економіки та збереження національної  культурної спадщини у разі виникнення  надзвичайної  ситуації), 
 підвищеної  готовності  (Формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС. Прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів. Підготовка пропозицій щодо нормалізації обстановки в районі надзвичайної ситуації. Проведення заходів щодо запобігання виникненню НС. Розроблення  комплексних  заходів щодо  захисту  населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки. Приведення  в  стан  підвищеної  готовності  наявних сил і засобів.),діяльності при НС (Здійснення  керівництва  функціонуванням  підсистем  і  структурних підрозділів ЄДС НС. Організація захисту населення і територій.      Організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією НС. Визначення межі території, на якій виникла НС.    Забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та першочергового життєзабезпечення населення. Здійснення постійного контролю за станом довкілля, інформування вищестоящих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходах, пов’язаних з реагуванням, захистом і оповіщенням населення та наданням йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах НС.) та діяльності при надзвичайному стані.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Закону України «Про правові засади цивільного захисту» icon5. Одним із завдань Державної комісії з питань техногенно-екологічної...
Розділ 2 Закону України „Про правові засади цивільного захисту” (2004р.) визначає
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconЧерняков Г. О., Кочін І. В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф
Закон України “Про правові засади цивільного захисту” / відомості Верховної Ради України, 2004, n 39, ст. 488
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconНародний депутат україни
В порядку законодавчої ініціативи, відповідно до ст. 93 Конституції України, вносимо проект Закону України "Про внесення змін до...
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconПоложення про порядок організації та проведення виборів депутатів...
Молодіжна рада регулюється цим Положенням, розробленим відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування...
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconПояснювальна записка до проекту Закону України “Про внесення змін...
Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій І статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів...
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconЕкспертний висновок Інституту археології нан україни стосовно проекту...
Й раді України ініційовано розгляд Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальним...
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconПлан Загальні правові засади захисту цивільних прав та інтересів....
Захист цивільних прав — це правомірна реакція учасників цивільних відносин, суспільства І держави на порушення, невизнання чи спору...
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconВизнання права як спосіб захисту права
На наш погляд, вельми цікавим І значущим на сучасному етапі розвитку цивільного права України є питання про розвиток системи способів...
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconЗакон УкраЇни
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та гарантії...
Закону України «Про правові засади цивільного захисту» iconЗакон УкраЇни «Про ріелторську діяльність»
Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелторської діяльності в Україні з метою захисту законних прав та інтересів фізичних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка