Забуте вбивство (Крісті Агата)




НазваЗабуте вбивство (Крісті Агата)
Сторінка23/23
Дата конвертації17.12.2013
Розмір2.05 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Та, думаю, Гелена навряд чи здогадувалася про це. Вона знала: брат глибоко прив’язаний до неї, і навряд чи розу¬міла, чому почувається такою нещасливою, живучи з ним. Але їй було тяжко вдома, і зрештою вона вирішила поїха¬ти до Індії й одружитися з молодим Фейном лише для то¬го, щоб покинути дім. Чому вона хотіла покинути дім? Во¬на цього не знала. Вона була надто юна й надто наївна, щоб це знати. Отож вона подалася до Індії, але дорогою туди зустрілася з Ричардом Ерскіном і закохалася в нього. І в то¬му випадку вона повелася не як дівчина, схиблена на чоло-віках, а як дівчина порядна й чесна. Вона не стала вмовляти його, щоб він покинув дружину. Не стала тиснути на ньо¬го. Та коли зустрілася з Волтером Фейном, то зрозуміла, що не зможе одружитися з ним і, не маючи іншої ради, на¬діслала братові телеграму з проханням вислати їй гроші на квиток додому.

Але дорогою додому вона зустріла вашого батька — і пе¬ред нею відкрилася можливість іншого виходу. Тепер це був вихід, який залишав їй надію на щастя.

Вона не вдавалася до обману, коли одружилася з вашим батьком, Ґвендо. Він тяжко переживав смерть своєї коха¬ної дружини. Вона щойно пережила любовну пригоду, яка закінчилася для неї нещасливо. Вони обоє могли допомог¬ти одне одному. Думаю, що не випадково вона й Келвін одружилися в Лондоні, а потім поїхали в Дилмаут, щоб по¬відомити цю новину докторові Кеннеді. Інстинкт підказу¬вав їй, що буде розумніше зробити саме так, аніж поїхати в Дилмаут й одружитися там, що було б нормальним за ін¬ших обставин. Я думаю, вона й тоді не розуміла, проти чого воює — але на серці в неї було тривожно, і їй здавало¬ся безпечнішим повідомити брату про свій шлюб як про fait accompli-

Келвін Гелідей поставився по-дружньому до Кеннеді, який сподобався йому. Кеннеді, мабуть, доклав усіх зусиль, щоб прикинутися, ніби з щирою радістю вітає цей шлюб. Подружжя винайняло тут будинок із меблями.

А тепер ми повинні згадати про дуже промовистий факт — це коли Келвін висловив підозру, що дружина тру¬їть його наркотиками. Для цього факту існують лише два пояснення, бо лише двоє людей мали змогу робити це. Або Гелена Кеннеді давала своєму чоловікові наркотики — але тут відразу виникає запитання, а навіщо? Або наркотика¬ми частував його доктор Кеннеді. Кеннеді був особистим лікарем Гелідея, це видно з того, що Гелідей консультував¬ся з ним. Він довіряв знанням Кеннеді в галузі медицини,

і переконаність у тому, що дружина отруює його наркоти¬ками, була дуже розумно навіяна йому доктором Кеннеді.

— Але хіба може наркотик навіяти чоловікові галюци-націю, що він задушив дружину? — запитав Джайлз. — Тоб¬то мені цікаво знати, чи існує наркотик, який спричиняє такий конкретний ефект?

— Мій любий Джайлзе, ви знову потрапили в пастку — пастку вірити в те, що вам кажуть. Адже ви тільки зі слів Кеннеді знаєте, що Гелідей був жертвою такої галюцинації. Він сам про це навіть не згадує у своєму щоденнику. Він мав галюцинації, так, але про їхню природу він ніде не гово¬рить. Проте думаю, Кеннеді розповідав йому про чолові¬ків, які душили своїх дружин, проходячи крізь таку фазу, у якій перебував Гелідей.

— Доктор Кеннеді був підлим чоловіком, — сказала Ґвенда.

— Я думаю, — вела далі міс Марпл, — що в той час він перебував десь на межі між нормальним станом і божевіл¬лям. І бідолашна Гелена почала це усвідомлювати. Певно, саме зі своїм братом вона розмовляла в той день, коли їх підслухала Лілі. «Гадаю, я завжди тебе боялася». Саме так нона тоді сказала. І це також було одним зі значущих фак¬тів. Через той страх вона вирішила покинути Дилмаут. Нона переконала чоловіка купити будинок у Норфолку й попросила його нікому не розповідати про це. Така та¬ємничість багато про що говорить. Вона, вочевидь, бояла¬ся, що хтось довідається про її намір — але її страх не узго¬джується ані з нашою гіпотезою про причетність Волтера Фейна, ані з припущенням про участь у вбивстві Джекі Еф- ліка — і, безперечно, виключає з кола підозрюваних Ричар¬да Ерскіна. Ні, той страх указував на небезпеку, набагато ближчу до їхнього дому.

І зрештою Келвін Гелідей, якого ця таємничість, безпе¬речно, дратувала і який не бачив у ній сенсу, розповів про все братові дружини.

А зробивши так, він визначив і свою долю, і долю дру-жини. Бо Кеннеді не збирався дозволити Гелені виїхати з Дилмаута й щасливо жити зі своїм чоловіком. Я думаю, спершу він, мабуть, мав намір підірвати здоров’я Гелідея наркотиками. Але довідавшись, що його жертва та Гелена мають намір утекти від нього, геть знавіснів. Із лікарні він пройшов у сад будинку Сент-Кетрін, узявши із собою хі¬рургічні рукавички. Він застав Гелену в холі й задушив її. Ніхто його не бачив, ніхто не міг його побачити, принай¬мні, він так думав, і тоді, очманілий від любові та шалу, він процитував трагічні рядки, що були такими доречними в тій ситуації.

Міс Марпл зітхнула й клацнула язиком.

— Я була дурна — дуже дурна. Ми всі були дурні. Ми по¬винні були все зрозуміти відразу. Ті рядки з «Герцогині д’Амальфі» насправді були ключем до всієї історії. Адже їх промовляє брат, який щойно вбив сестру, щоб помстити- ся їй за шлюб із чоловіком, якого вона кохала. Атож, ми бу¬ли дурні...

— А потім? — запитав Джайлз.

— А потім він здійснив свій справді диявольський план. Відніс тіло нагору. Запакував одяг у валізу. Кинув у кошик для сміття цидулку від Гелени, яка мала переконати Гелідея потім.

— Але мені здається, — сказала Ґвенда, — що з цього по¬гляду було б ліпше підлаштувати все так, щоб мого батька справді звинуватили в убивстві.

Міс Марпл похитала головою.

— О ні, так ризикувати він не хотів. Розумієте, він був наділений гострим шотландським здоровим глуздом. Він із глибокою пошаною ставився до поліції. Він знав, що по¬ліція зможе звинуватити людину в убивстві лише тоді, ко¬ли збере багато фактів, які це підтверджуватимуть. Полі¬ція ставитиме багато незручних запитань і проведе чимало незручних розслідувань, з’ясовуючи час і місце. Ні, його план був простішим, і, я думаю, набагато більш дияволь¬ським. Йому треба було переконати лише Гелідея. По- перше, у тому, що він убив дружину. По-друге, у тому, що він божевільний. Він переконав Гелідея лягти до психіа¬тричної лікарні, але навряд чи дуже переконував його в то¬му, що то була тільки галюцинація. Ваш батько прийняв цю теорію, Ґвенні, думаю, головним чином, заради вас. Він і да¬лі вірив у те, що вбив Гелену. Він помер із цією вірою.

— Як підло! — сказала Ґвенда. — Як підло, як підло, як підло!

— Так, — погодилася міс Марпл. — Тут іншого слова не підбереш. І, я думаю, Ґвендо, саме тому ваше дитяче вра¬ження про те, що ви бачили, залишилося таким сильним. У ту ніч у повітрі витало справжнє зло.

— А листи? — запитав Джайлз. — Листи Гелени? Вони написані її почерком, тож не можуть бути фальшивкою.

Звичайно, вони були фальшивкою! Але тут він пере¬вершив самого себе! Йому дуже хотілося переконати вас із Джайлзом, щоб ви припинили своє розслідування. Ма¬буть, він міг би дуже добре підробити почерк Гелени, але експерта це не одурило б. Тому зразок почерку Гелени, який він вам передав із листом, не був її почерком. Він на¬писав його сам. Тому, природно, ті два почерки виявилися тотожними.

— Господи, — сказав Джайлз. — А мені це навіть на дум¬ку не спало.

— Ні, — сказала міс Марпл. — Бо ви повірили тому, що він сказав. А це завжди дуже небезпечно — вірити тому, що кажуть люди. Я вже багато років їм не вірю.

— А бренді?

— Він долив у нього отруту в той день, коли прийшов у Дім-на-Горі з листом від Гелени й розмовляв зі мною в са¬ду. Він залишився в домі, коли місіс Кокер вийшла сказати мені, що він приїхав. Це забрало в нього не більше хвилини.

— Святий Боже, — сказав Джайлз. — І він же порадив мені забрати Ґвенду додому й дати їй випити бренді, піс-ля того як ми повернулися з поліції в той день, коли було вбито Лілі Кімбл. Як він примудрився зустрітися з нею раніше?

— О, це було дуже просто. У листі, якого він їй надіслав, він призначив їй зустріч у Вудлі-Кемпі й написав, щоб во¬на приїхала на станцію Метчінґз-Голт поїздом, який відхо¬дить від вузлової станції в Дилмауті о другій годині п’ять хвилин. Мабуть, він вийшов із лісу, перестрів її, коли вона підіймалася вгору стежкою, і задушив. Потім замінив лис¬том, якого всі ви бачили, того листа, який вона мала при собі (і якого він попросив її взяти із собою, бо там було де¬тально описано, як треба до нього йти), і повернувся додо¬му, щоб підготуватися до вашого приїзду й розіграти неве-личку комедію очікування Лілі.

— А Лілі справді погрожувала йому? З її листа цього не скажеш. Її лист натякає, що вона підозрює Ефліка.

— Можливо, так і було. Проте Леоні, дівчина зі Швейца¬рії, розмовляла з Лілі, а Леоні становила реальну небез¬пеку для Кеннеді. Бо вона тоді визирнула з вікна дитячої кімнати й побачила, як він копає яму в саду. Уранці він по¬говорив із нею, сказав їй напрямки, що майор Гелідей убив свою дружину — що майор Гелідей збожеволів, і він, Кен¬неді, хоче зам’яти цю справу в інтересах дитини. Проте якщо Леоні вважає, що її обов’язок — піти до поліції, то не¬хай так і зробить, але це загрожує їй великими неприєм¬ностями — і таке інше.

Леоні відразу злякалася, коли мова зайшла про поліцію. Вона дуже любила вас і повірила в те, що месьє доктор хоче зробити все якнайліпше. Кеннеді заплатив їй чималу суму грошей і вирядив до Швейцарії. Але перш ніж від’їхати, во¬на натякнула Лілі про те, що ваш батько вбив свою дружи¬ну й вона бачила, як закопали тіло. Це збігалося зі здогада¬ми самої Лілі, які вона на той час мала. І вона вирішила, що Леоні бачила Келвіна Гелідея, коли той закопував тіло.

— Але Кеннеді про це не знав, звичайно, — сказала Ґвенда.

— Звичайно, ні. Та коли він прочитав листа від Лілі, то був наляканий словами про Леоні, котра нібито розповіла Лілі, що вона бачила тоді з вікна, і згадкою про автомобіль, який стояв біля будинку.

— Автомобіль? Автомобіль Джекі Ефліка?

— Ще одне непорозуміння. Лілі запам’ятала чи їй здало¬ся, що вона пам’ятає автомобіль, схожий на автомобіль Джекі Ефліка, який стояв біля дороги. Її уява відразу пере¬стрибнула на таємничого чоловіка, який іноді навідував місіс Гелідей. Оскільки поряд була лікарня, то там завжди були припарковані якісь автомобілі. Але ви повинні пам’я¬тати, що в ту ніч автомобіль доктора Кеннеді справді сто¬яв біля лікарні — і він, мабуть, подумав, що Лілі мала на увазі його автомобіль. Прикметник «шикарний» для ньо¬го нічого не означав.

— Розумію, — сказав Джайлз. — Нечисте сумління і справ¬ді могло сприйняти той лист від Лілі як шантаж. Але звід¬ки ви знаєте про Леоні?

Міцно стиснувши губи, міс Марпл сказала:

— Він перейшов усі межі, ви знаєте. Відразу по тому, як люди, що їх там залишив інспектор Праймер, забігли в дім

і схопили його, він розповів про свій злочин у всіх подро¬бицях, розповів про все, що зробив. Леоні, схоже, померла дуже швидко по тому, як повернулася до Швейцарії. Від за¬великої дози снодійних пігулок... О ні, він не хотів іти на жоден ризик.

— Як ото спроба отруїти мене бренді.

— Ви становили велику небезпеку для нього, ви і Джайлз. На ваше щастя, ви жодного разу не розповіли йому про те, що ваша пам’ять зберегла видіння мертвої Гелени, яка ле¬жить у холі. Він не знав, що має свідка.

— А телефонні дзвінки Фейнові й Ефліку? — запитав Джайлз. — Це він їм телефонував?

— Так. У випадку розслідування щодо отруєного бренді вони обидва потрапили б під підозру, а якби Джекі Ефлік приїхав у своїй машині сам-один, то на нього можна було б навісити й убивство Ділі. Фейн, безперечно, знайшов би алібі.

— І, схоже, він мене любив, — сказала Ґвенда. — Малень¬ка Ґвенні.

— Йому треба було грати свою роль, — сказала міс Марпл. — Ви тільки уявіть собі, що це означало для нього. Після вісімнадцяти років з’являєтеся ви і Джайлз, ставите запитання, колупаєтеся в його минулому, намагаєтеся роз¬будити вбивство, яке здавалося йому
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Схожі:

Забуте вбивство (Крісті Агата) iconЛюдина сама своїми руками повинна прокладати шлях у житті(Агата Крісті)
Уся людська мудрість виявляється у двох словах: чекати І надіятися(Олександр Дюма)
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconГра Дзеркал (Крісті Агата)
Вона — найпопулярніший автор усіх часів І на всіх мовах І за кількістю видань поступається лише І ііблії та Шекспіру. Вона — автор...
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconТопити цуценят, навіть новонароджених – значить, скоювати вбивство....
«шлюбний період», неминуче стикається з проблемами. Самка привертає до себе псів зі всієї округи. Вони збираються біля вашого будинку,...
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconСекція іноземних мов
Особливості вживання вигуків у жіночому дискурсі на основі роману «Загадка Сіттафорда» Агати Крісті
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconКриміналістична характеристика та особливості розслідування злочинів проти життя особи
Вбивство є злочином проти життя особи І являє со­бою умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (ст. 115 Кк)
Забуте вбивство (Крісті Агата) icon12. повідомлення про підозру > Поняття, зміст та значення повідомлення особи
Скласти повідомлення про підозру, по фабулам – зберігання наркотичних речочин, навмисне вбивство, кражідка, розбій
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconПитання для студентів магістратури на комплексний державний іспит
Особливості кримінальної відповідальності за умисне вбивство з обтяжуючими обставинами (ст. 115 Кк). Постанова Пленуму Верховного...
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconЗадача (Елементи комбінаторики)
Місс Марпл, розслідуючи вбивство, помітила, що від дому містера Девідсона від’їхало таксі. Вона помітила першу цифру цифру “2”. В...
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconБіографія. 100 найважливіших подій 1991-2011 рр
Це те, чим пишаємося, І те, що нація воліла б забути. Перемоги, які були, І поразки, які ще не спокутували. Олімпійське золото, політ...
Забуте вбивство (Крісті Агата) iconЗображення невдалого походу Новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185р
Києва, про походи київських князів, про Олега та його похід на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), про войовничого Святослава,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка