Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства




НазваРозділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства
Сторінка7/9
Дата конвертації12.10.2013
Розмір1.28 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9
^ ТЕМА 3.3 ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ



1. Суть і форми оптового продажу товарів.

2. Види оптового обігу, їх характеристика.

3. Характеристика методів оптового продажу товарів.

4. Організація дрібнооптового продажу товарів.

5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів.

1. Суть і форми оптового продажу товарів



Оптовий продаж товарів здійснюють оптові торгові підприємства та виробничі підприємства, які реалізують свою продукцію оптовим і роздрібним торговельним підприємствам і організаціям, на основі укладених між ними договорів.

^ Економічна суть оптового продажу товарів народного споживання, на відміну від роздрібного, полягає в тому, що товари продаються не для особистого споживання, а для подальшого перепродажу у сфері обігу

Найпростішою формою оптового продажу є безпосередній продаж товарів виробничими підприємствами роздрібним торговим підприємствам. Така форма найчастіше застосовується під час продажу товарів простого асортименту.

Якщо ж між виробником і роздрібною ланкою з’являється посередник, обіг товарів ускладнюється, набуваючи форму одноланкового оптового продажу. Якщо у договірних відносинах бере участь декілька посередників, оптовий продаж стає ще більш складним, і продаж набуває дво-, три ланкової форми

Чим більше ланок виникає під час продажу, тим тривалішим стає час обігу товарів та підвищується рівень витрат

^ 2. Види оптового обігу, їх характеристика




Види оптового товарообігу залежно від форм продажу товарів

Розрізняють складський і транзитний товарообіг.

За складського товарообігу (рис. 1) оптова база завозить товари на свої склади, здійснює на них складську обробку і зі складів відпускає товари в роздрібну торговельну мережу. Складський товарообіг застосовують під час поставок товарів складного асортименту, коли роздрібні підприємства є невеликими тощо.



Транзитний товарообіг передбачає відвантаження товарів постачальникам-виробникам товарів безпосередньо в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптових баз, але за їх рознарядками в рахунок плану постачання (договору) конкретної оптової бази. Такий товарообіг застосовують під час продажу товарів простого асортименту, але в умовах обмеження обігових коштів в останні роки він майже не використовується

Розрізняють:

  • транзитний товарообіг з участю в розрахунках (рис. 2), коли оптова база оплачує вартість товарів своїми коштами, а після цього здійснюються розрахунки між базою і роздрібним торговельним підприємством.





  • транзитний товарообіг без участі в розрахунках (рис.3) – при цьому роль оптової бази зводиться до організації товаропросування.


Основою для транзитного відвантаження товарів є наряд, який виписується оптовим підприємством (базою) і адресується конкретному постачальнику (виробнику), а копія відсилається покупцю – клієнту бази. Наряд на декілька вантажоодержувачів – це рознарядка. Рознарядки за І квартал , як правило прикладаються до договору, а наступні представляються покупцем в визначений строк до початку відповідного кварталу. Копії рознарядок висилаються всім вантажоодержувачам. Наряди і рознарядки виписуються за однаковими формами, які містять кореспондентську (реквізити постачальника і покупця, підставу наряду, найменування платника) і фактурну (назву товару, кількість, ціна, сума тощо) частини.

Кожен з цих видів товарообігу має свої недоліки і переваги. Їх застосування на підприємстві повинно бути економічно обґрунтованим. Підприємство саме визначає яким чином буде здійснювати товаропросування. При цьому важливо визначати оптимальне співвідношення між складським і транзитним товарообігом.

Складський товарообіг застосовують, як правило, під час поставок товарів складного асортименту, оскільки в цьому випадку товар підлягає підсортуванню, комплектуванню тощо. Застосування складського товарообігу може бути викликане невеликим розміром роздрібних покупців.

Транзитний товарообіг застосовують переважно під час продажу товарів простого асортименту (цукру, борошна, крупи тощо), оскільки ці товари не вимагають підсортування на оптових базах. Але в умовах обмеження обігових коштів, останніми роками він практично не використовується.

На співвідношення складського і транзитного товарообігу впливають головним чином такі фактори:

  • питома вага в оптовому товарообігу товарів вироблених в районі діяльності оптового підприємства та завезення ним з районів діяльності інших оптових баз;

  • сезонність виробництва і споживання товарів;

  • складність асортименту товарів і необхідність попереднього розукрупнення їх партій, підсортування, комплектування відповідно до замовлень роздрібних торговельних підприємств;

  • розміщення і спеціалізація торговельної мережі та стан її матеріально-технічної бази;

  • мінімальні норми транзитних відвантажень товарів.



^ 3. Характеристика методів оптового продажу товарів




Продаж товарів зі складів оптових баз може здійснюватися наступними методами:

  • з особистим підбиранням товарів покупцями;

  • за телефонним та письмовими замовленнями;

  • через пересувні кімнати товарних взірців;

  • через роз'їзних товарознавців;

  • через автосклади;

  • методом стандартного (нормативного) постачання.


Продаж товарів з особистим підбиранням, застосовується під час продажу товарів складного асортименту (більшості непродовольчих товарів), а також маловідомих товарів.

Для кращого обслуговування покупців підприємства влаштовують зали (на невеликих підприємствах - кімнати) товарних взірців, де організовується виставка всіх наявних товарів, приймаються замовлення покупців. В цій залі також розміщуються робочі місця товарознавців-реалізаторів. Очолює роботу залу товарних взірців замісник директора бази.

Планування залу повинне бути зручним для огляду товару. Обладнання встановлюється рядами перпендикулярно проходу, утворюючи секції, в кожній з яких розміщуються зразки товарів однієї або кількох споріднених комплексністю попиту товарних груп, а також робочі місця товарознавців.

Основні принципи, за якими повинні розміщуватися товарні взірці:

  • кожен взірець розміщується лише в одному місці. До нього прикріплюється ярлик з вказанням назви товару, ціни, ґатунку тощо;

  • взірці розміщуються за товарними групами з врахуванням спорідненості попиту з метою полегшення підбору потрібного асортименту товарів;

  • за товарами закріплюють постійні місця і викладають на них взірці так, щоб забезпечити наочність і привабливість виставки;

  • взірці нових товарів негайно доставляють на виставку, а після завершення – негайно знімають з виставки.

В залі товарних взірців покупці здійснюють відбір товарів відповідно до попиту за різними видами товарів.

Товарознавець-реалізатор разом із покупцем уточнює і оформляє в трьох примірниках замовлення на відбирання товарів на складі, яке підписує покупець і товарознавець-реалізатор (1-й примірник – покупцю для контролю, 2-й – для виписання рахунка-фактури, 3-й – на склад для підготовки товарів до відпуску)

Окрім суттєвих переваг цього методу існують і недоліки : зростають витрати роздрібних підприємств на оплату відряджень, інколи продавцям доводиться закривати магазини під час відбирання товарів (особливо в сільській місцевості, де в магазині працює один працівник, який поїхав в відрядження).

^ Продаж за телефонними замовленнями здійснюється в основному добре відомим товарами простого асортименту. Так рекомендується продавати більшість продовольчих і непродовольчих товарів (сіль, цукор, борошно, олія, масло, сірники, тютюнові вироби, горілку, пиво, господарче мило синтетичні миючі засоби тощо).

Цей метод має суттєві переваги: відпадає необхідність особистої присутності під час відбирання товарів, що дає значну економію часу і коштів, створюються сприятливі умови для комерційної роботи оптової бази з підготовки, продажу, відвантаження чи доставки товарів покупцям.

За письмового методу використовується заочна система вимог-замовлень. Оптове підприємство розробляє єдину форму таких вимог-замовлень, які попередньо розсилаються підприємствам–покупцям. Реквізити вимоги-замовлення: найменування замовника, його адреса, рахунок, умови постачання за договором. Рекомендується бланк вимоги-замовлення розробляти у вигляді відривних частин, відповідних певним групам товарів. Це дозволяє на різних складах чи секціях складу одночасно здійснювати відбирання товарів. Письмові замовлення реєструється в спеціальному журналі, в якому робиться і відмітка про виконання замовлення з зазначенням дати і номера рахунку-фактури. При цьому товари поставляються за графіками поданими роздрібними підприємствами.

Продаж товарів через пересувні кімнати товарних взірців та через роз'їзних товарознавців та з використанням автоскладів відносять до активних форм продажу товарів. Вони є ефективними під час продажу маловідомих та нових товарів.

^ Пересувні кімнати товарних взірців влаштовуються на базі автомобільних фургонів, де у висувних ящиках розміщуються взірці товарів. Окрім взірців товарів тут представляються каталоги та списки товарів, що знаходяться на оптовій базі. Товарознавець, що працює в пересувній кімнаті надає різноманітні консультації працівникам магазинів, приймає замовлення.

^ Роз’їзні товарознавці-реалізатори за графіками перевіряють наявність в закріплених за ними роздрібних підприємств товарів в асортименті передбаченому в договорі (специфікації) між оптовим підприємством і покупцем. При необхідності товарознавці можуть складати разові замовлення товарів. Замовлення оформляється в трьох примірниках (1-й – покупцю, 2-й – оптовому підприємству, 3-й - товарознавцю).

Використання пересувних автоскладів дуже ефективне під час організації постачання дрібнороздрібної торговельної мережі, невеликих магазинів товарами простого асортименту. Автосклади завантажуються на складі товарами і за графіком здійснюють об'їзд підприємств. Наприклад, подібно до того як розвозять хліб по роздрібних підприємствах

Метод стандартного постачання найбільш ефективний під час постачання крупних універсальних продовольчих магазинів. Суть цього методу полягає в тому, що всі товари поділяють на групи в залежності від товарообігу, інтенсивності і варіації попиту, рівня мобільності замовлень. У кожну групу об’єднують різновидності товарів що мало відрізняються за частотою попиту чи рівнем реалізації тощо. Для кожної групи встановлюється єдиний інтервал завезення. При цьому необхідно розробити плани завезення товарів на місяць, квартал для конкретних торговельних підприємств з вказанням кількості завезень кожного товару і обсягу постачання на конкретну дату. Ці плани погоджуються з роздрібними підприємствами. Напередодні завезення роздрібне підприємство повинно підтвердити потребу в товарі.

^ ТЕМА 3.4. ТОВАРОПОСТАЧАННЯ РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ



1. Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі, вимоги і принципи до її організації.

2. Форми товаропостачання.

3. Методи товаропостачання.

4. Визначення потреби в товарах.

5. Визначення точки замовлення. Оформлення замовлення на завезення товарів.

^ 1. Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі, вимоги і принципи до її організації




Товаропросування РТМ – це комплекс комерційних і технологічних операцій спрямованих на доведення товарів до роздрібної тоорговельної мережі в кількості та асортименті, що відповідають попиту населення.

Суб'єкти процесу товаропросування

виробники –підприємства різних галузей промисловості та аграрні господарства;

торговельні підприємства – оптові, дрібнооптові роздрібні торговельні підприємства;

комерційні посередники - торговельні доми, брокерські контори, збутово-постачальницькі та інші посередницькі фірми, що здійснюють агентські, дистриб'юторські, дилерські, комісійні, консигнаційні та інші функції;

еле­менти інфраструктури товарного ринку - біржі, аукціони, страхові фірми

^ Об'єктами процесу товаропросування є матеріальні блага. Се­ред них основне місце посідають товари широкого вжитку і мате­ріально-технічного призначення.

^ Складність процесу просування товарів від виробництва до споживання полягає в поєднанні в ньому організаційного і техно­логічного аспектів.

Організаційний аспект товаропросування –це низка комерційних заходів, що поягають в поетап­ному передаванні майнових прав на матеріальні блага від виробника - че­рез посередника - до кінцевого споживача.

Ці заходи включають: проведення переддоговірної роботи; укладення і ви­конання договорів і контрактів; контроль за повнотою і своєчасністю виконання сторонами договірних зобов'язань.

Технологічний аспект процесу товаропросування визначають операції, що органічно продовжують процес виробництва у сфері обміну: завантаження-розвантаження, транспортування, зберігання, комплектування, сортування, фасування, формування тор­говельного асортименту, передпродажна підготовка товарів тощо.

^ 2. Форми товаропостачання




Процес товаропросування матеріаль­них благ від виробництва до роздрібної торговельної мережі здійснюється за допомогою двох форм: транзитної і складської.

Транзитна форма товаропросування (транзит) передбачає доведення товарів до роздрібної торговельної мережі безпосе­редньо із підприємств-виробників без участі оптових посере­дників.

Переваги транзитної форми:

  • скорочення часу просування товарів,

  • економія коштів на зберігання, підсортуван­ня, вантаження-розвантаження на складах оптових посередників,

  • зменшення витрат на доведення товарів,

  • пришвидшення тривалості обороту товарних запасів,

  • зниження втрат товарів.

Транзитна форма використовується для просування товарів простого асортименту, товарів, що не потребують доробки, швидкопсувних товарів

Така форма має низку позитивних рис: скорочується сукупний час просування товарів; прискорюється товарооборотність; знижуються втрати товарів.

Складська форма товаропросування передбачає прохо­дження товарами на шляху від виробництва до споживання проміжних складських ланок.

Вона застосовується:

- для доведення у роздрібну мережу товарів складного асортименту;

- для перетворен­ня вузькоспеціалізованого виробничого асортименту у торговельний;

- при доведенні до магазинів товарів сезонного попиту і споживання тощо.

Залежно від кількості складів, через які перевалюється партія товару, розрізняють одно-, дво- і богатоланкову складські форми товаропросування.

Участь у складській формі просування товарів неминуче збільшує кін­цеву вартість товарів і уповільнює загальну швидкість товарообертання, що робить її в цілому менш ефективною, аніж транзит, для роздрібної тор­говельної мережі.

У той же час просування товарів через склади є незамінним під час реалізації багатьох товарних груп продовольчих і не­продовольчих товарів, які вимагають підсортування, фасування.

Основним питанням організації товаропросування є обґрунтований і правильний вибір його форми.

Основним критерієм вибору раціональної форми товаропросу­вання є порівняльний аналіз загального часу доставки товару з місця ви­робництва до місць споживання і сумарних витрат на таку доставку за обов'язкової умови - безперебійності постачання цих товарів в роздрібну торговельну мережу у достатньому асортименті за мінімального числа проміжних ланок.

^ 3. Методи товаропостачання



Під час товаропостачання ТРМ може використовуватися децентралізований та централізований методи товаропостачання.

^ Децентралізований метод товаропостачання передбачає виконання транспортно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств, тобто всі операції з завезення товарів від складів постачальників починаючи з пошу­ку транспорту, роздрібні підприємства виконують самостійно.

^ Недоліки децентралізованого методу:

  • застосування цього методу відволікає працівників РТП від виконання основних функцій з обслуговування покупців,

  • значно зростають витрати обігу, зокрема транспортні витрати,

  • нераціонально використовується вантажопідйомність транспортних засобів

  • особливо невигідним є цей метод у разі організації завезення товарів, які не по­требують попереднього огляду (товари простого та стійкого асортименту)

Переваги даного методу:

  • можливість безпосередньо огляну­ти товари на складі постачальника,

  • ознайомлення з асортиментом і отримання кваліфікованої консультації,

  • скорочення тривалості ін­тервалу між замовленням та завезенням товарів


^ Централізований метод товаропостачання передбачає виконання операцій із завезення товарів до РТП сила­ми постачальників або транспортних підприємств за замовленнями мага­зинів у передбачені графіком терміни.

При цьому всі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників РТМ.

Обов'яз­ком постачальника є завантажування товарів на транспортний засіб, їх перевезення, забезпечення збереження і вчасної доставки в кожен магазин.

Централізоване заве­зення товарів здійснюється згідно з поточними заявками магазинів.
^ Централізоване завезення товарів дозволяє:

  • організувати планомірне завезення товарів відповідно до затверджених графіків;

  • звільнити працівників роздрібної торгівлі від пошуку транспорту, поїз­док;

  • ритмічно організувати завезення товарів, забезпечити широту і стій­кість асортименту товарів і прискорення оборотності товарних запасів;

  • зменшити потребу в складській площі;

  • впроваджувати комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних ро­біт;

  • прискорити і спростити документообіг і розрахунки між постачальниками та оптовими покупцями.

Централізоване завезення товарів застосовують як при складській, так і при тра­нзитній формі товаропостачання торговельної мережі.

Воно може здійснюватися підприємствами промисловості, іншими товаровиробниками, оптовими базами чи складами підприємств роздрібної торгівлі.

Під час централізованого завезення товарів в РТМ можуть використовувтися два види маршрутів - маятниковий та кільцевий.

^ 4. Визначення потреби в товарах



Для ефективної організації процесів товаропостачання РТМ потрібно забезпечити неперервний обіг товарної маси в обсягах та структурі, які б відповідали обсягам, структурі та ритму реалізації товарів у підпри­ємствах роздрібної торгівлі.

Однією з основних умов розв'язання цього завдання є правильне визначення потреби в товарах для завезення у відповідному плановому періоді.

Для визначення потреби в товарах для торговельних підприємств можуть засто­совуватися такі методи:

— екстраполяція динамічних рядів продажу товарів;

— використання коефіцієнта еластичності;

— нормативний метод;

- балансовий метод.

Вибір методу визначення потреби залежить від умов діяльності торговельного підприємства, наявності, повноти та достовірності відповідної комерційної інформації.

Найчастіше в практиці торговельної діяльності застосовується балансовий метод, при якому обсяги потреби в товарах окремих груп чи товарних підгруп на наступний плановий (прогнозний) період визначаються за формулою балансо­вого зв'язку на підставі даних про запаси товарів і обсяги їх реалізації:

Н = Р + Зк + Вт - Зп,

де Н — план надходження товарів;

Р — план (прогноз) реалізації товарів;

Зк — очікувані запаси на кінець прогнозного періоду;

Зп — очікувані запаси на початок прогнозного періоду;

Вт — очікуване вибуття товарів у зв'язку з природними втратами, переоцін­ками товарів, їх сезонним розпродажем та іншими причинами.

Для визначення потреби РТП в товарах, необхідно зробити прогноз їх продажу.

Для розрахунку прогнозу реалізації товарів у торговельній практиці необхідною передумовою є облік реалізації в роздрібному торговельному під­приємстві товарів у якомога деталізованішому розрізі (за групами, підгрупа­ми і навіть назвами товарів) у попередньому (передпрогнозному) періоді. Та­кий облік може бути забезпечений завдяки застосуванню в магазинах та інших об'єктах роздрібної торговельної мережі сучасних реєстраторів касо­вих операцій — ЕККА, електронних касових терміналів, зв'язаних з магазин­ною АСУ тощо.

З погляду потреб організації товаропостачання особливу увагу треба приділяти оптимізації частоти завезення і розмірів партій товарів, враховуючи при цьому змі­ни попиту покупців, оборотність товарів, їхні фізико-хімічні властивості, наявність товарних запасів.

Найбільш поширеним методом визначення мінімальної частоти доставки това­рів є встановлення інтервалу завезення за методом подвоєної різниці між середнім і незнижуваним запасом товарів.

Ізав = 2*К*(ЗСН)

де Ізав — інтервал завезення, дн;

Зс — середній запас товарів, дн;

Зн — незнижуваний (мінімальний) запас товарів, дн;

К— коефіцієнт комплектності партії завезення товарів

Відносно нескладним є визначення частоти та розмірів партій завезення товарів з обмеженими термінами реалізації. Запаси товарів з термінами реалізації 2—3 дні у магазинах не повинні перевищувати потреб 1-2 днів торгівлі. Тому роз­мір партії завезення таких товарів визначають залежно від граничних термінів реа­лізації таких продуктів у обсязі одно- чи дводенної реалізації.

Частота завезення товарів і розміри партій їх завезення можуть залежати також від технічних можливостей магазинів (наприклад, від наявності у них приміщень для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу або ж від наявності та потужності холодильного торговельного обладнання — у разі необхідності ор­ганізації завезення товарів з обмеженими термінами реалізації, що потребують охолодження).

Значно складнішим є вирішення завдання з визначення потреби в товарах, що мають тривалий термін використання.
^ 5. Визначення точки замовлення. Оформлення замовлення на завезення товарів



Одним з важливих питань, під час організації товаропостачання є визначення моменту, в який потрібно поповнювати наявні запаси товарів, щоб не допустити перебоїв у торгівлі.

^ Точка замовлення — це розмір запасу, за якого подається замовлення на заве­зення товару. Точка замовлення визначається кількістю товару, яка може бути реа­лізована протягом часу, що відповідає інтервалу виконання замовлення.

Найпростішою системою управління запасами є система з фіксо­ваним розміром замовлення. Робота цієї система полягає в тому, що розмір замо­влення є постійною величиною (визначеною за формулою Вілсона), а повторне за­мовлення подається при зменшенні наявних запасів до визначеного критичного значення точки замовлення. В такій системі момент подання замовлення (точка за­мовлення) визначається за формулою:



В – резервний запас, од. товару;

L – час доставки замовлення, год.

S – обсяг середньоденної реалізації товарів

Робота за цією системою пов'язана з необхідністю ведення щоденного обліку запасів по кожному товару.

Безпосередньою підставою для завезення товарів у роздрібне торговельне під­приємство є замовлення на завезення товарів («заявка»).

Як правило, замовлення складають у двох примірниках за встановленою фор­мою; у ньому наводиться перелік назв товарів, які необхідно завезти в магазин, вказуються їх основні асортиментні ознаки (вид, сорт, ціна одиниці за прайс-листком та ін.), а також необхідна кількість товарів кожного найменування.

Сформоване в письмовій формі замовлення підписує директор або завідувач ма­газину, після чого його завіряють печаткою підприємства і передають постачальни­кові для виконання. Для полегшення контролю виконання поданих замовлень і'х доцільно реєструвати в спеціальному журналі з зазначенням дати подання.

Замовлення можуть передаватися телефоном, у пись­мовій або усній формі, під час особистого відбору товарів.

Письмові замовлення рекомендується складати на бланках, в котрих наведений перелік товарів і графи для вказання кіль­кості кожного товару (це спрощує складання замовлення і знижує ймовірність пропуску товарів); іноді бланк замовлення ділиться на кілька відривних частин відпо­відно до кількості секцій складу, які виконують замовлення,

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства icon1. Ви комерсант з реалізації продукції та послуг підприємства
За матеріалами базового підприємства охарактеризуйте організацію комерційної діяльності даного підприємства та вкажіть нормативні...
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства iconКонспект лекцій з дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства»
Метою вивчення дисципліни є оволодіння знаннями й уміннями у сфері планування діяльності підприємства
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства iconТема 11. Техніко-технологічна база І виробнича потужність підприємства
...
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства icon1 Фельдшер здоровпункту промислового підприємства з метою профілактики...
Фельдшер здоровпункту промислового підприємства для приготування 1 л 0,5% розчину
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства iconТема теорії та моделі підприємств
Контроль виконання виробничої програми тема 10. Персонал підприємства, продуктивність І оплата праці
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства iconЗінь Е. А. Турченук М. О. Планування діяльності підприємства: Підручник
Зінь Е. А. Турченук М. О. Планування діяльності підприємства: Підручник. К.: Професіонал, 2004. 320 с
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства iconЗміст Вступ Розділ 1 Характеристика, аналіз пасивів підприємства
Аналіз ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства iconТема Виробнича потужність підприємства Яке визначення розкриває сутність...
...
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства iconЧастина ІІ основи зовнішньоекономічної діяльності з розділ 8 міст...
Поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (зед) охоплює велику кількість різноманітних сфер діяльності людини: міжнародний маркетинг,...
Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства icon«Автоматизація процесів планування, обліку, технологічної підготовки...
Висвітлення заводських проблем щодо технічного переозброєння та пропозиції шляхів вирішення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка