Скачати 1.28 Mb.
|
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 2.1. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА ![]() 1. Виробнича програма, її зміст. 2. Основні розділи портфелю замовлень 3. Роль ринкових досліджень під час складання виробничої програми. 4. Завдання служби маркетингу на підприємстві. 5. Аналіз асортиментного портфелю підприємства. 6. Поняття та види виробничої потужності 1. Виробнича програма, її зміст ![]() Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановий період, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання. Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. В процесі розробки виробничої програми потрібно дотримуватися наступних вимог: 1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів; 2) повне ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції; 3) обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю. Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вигляді та плану виробництва у вартісному вигляді. В основу розробки виробничої програми повинна бути покладена реальна потреба в конкретній продукції. На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою виробів. Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. При плануванні виробничої програми необхідно використовувати наступні матеріали:
Розробка завдань із випуску виробів у натуральному вигляді є найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми. Важливість її визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатних задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конкретних виробів. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка містить натуральні та вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою і асортиментом. Номенклатура - це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент - це різновид виробів у межах даної номенклатури. Натуральні показники представлені у фізичних одиницях виміру (штуки, тонни, метри). Оптимальна виробнича програма - це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм. Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва. Обсяг товарної продукції (ТП) визначаються шляхом множення виробничої програми в натуральних показниках на оптову ціну одиниці цієї продукції. Обсяг реалізованої продукції визначається за формулою: Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за формулою: ЧП = ТП-(М + А), де М- матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.; ^ сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн. Чиста продукція - це вартість створена на підприємстві. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку. Реалізована продукція - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти або мають надійти. Обсяг реалізованої продукції визначається за формулою: РП = ТП + (Гп - Гк)+(Внп - Внк) де РП - обсяг реалізованої продукції, тис. грн. Гп, Гк –залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і на кінець року, тис. грн. Внп, Внк – залишки відвантаженої продукції, за яку термін оплати не настав, відповідно на початок і на кінець року, тис. грн. ^ ![]() У ринковій економіці портфель замовлень формує відділ маркетингу підприємства самостійно. Як правило, портфель замовлень складається із трьох розділів:
Будь-який “портфель” підприємства не може бути сформований раз і назавжди. Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції, що її виготовляє підприємство, а це, в свою чергу, потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції, яку має випускати підприємство, щоб забезпечити її збут, виробництво виступає тим фактором, який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог. ^ ![]() Робота по організації збуту розпочинається з проведення ринкових досліджень, у результаті яких:
При виявленні потреб ринку необхідно скласти уявлення про загальний попит на ринку. Постійне дослідження ринку необхідно проводити маркетинговим службам усіх підприємств. Обсяги збуту продукції широкого вжитку плануються на основі договорів, що укладаються між виробником і споживачами, та інших замовлень. Планування збуту продукції промислового призначення, життєвий цикл яких більш тривалий, має свої особливості через те, що менше значення має чутливість до ринку. План збуту такої продукції розробляється на основі державного замовлення і контракту, портфеля інших замовлень, договорів, які укладаються між виробниками і споживачами. При плануванні збуту цієї продукції необхідно враховувати, у які роки (періоди) життєвого циклу товару буде вироблятися та реалізовуватись така продукція. ^ ![]() Служба маркетингу на підприємстві — спеціальний підрозділ, основними завданнями якого є:
Керівники служби маркетингу та його співробітники повинні вміти вибирати вигідні ринки, аналізувати ринкову ситуацію, готувати рекомендації щодо випуску нових товарів і давати прогнози ринків, розробляти стратегію, тактику і програму маркетингу, виробляти основні вимоги до товару, його асортименту, визначати цінову і збутову політику підприємства і контролювати їх здійснення. ^ ![]() В основі аналізу асортиментного портфелю лежать поняття - асортименту і номенклатури. Номенклатура - укрупнений перелік продукції, що випускається підприємством за видами, типами, ґатунками, фасонами, малюнками. Асортимент продукції — склад і співвідношення окремих видів виробів у продукції підприємства. Асортиментна позиція — це конкретна модель, марка чи розмір продукції, що продає підприємство. Набір взаємозалежних товарів називається асортиментною групою. Номенклатура чи товарний асортимент включає всі асортиментні групи, пропоновані підприємством до продажу. При плануванні номенклатура чи товарний асортимент можуть характеризуватися наступними показниками: різноманітністю, виходячи з кількості пропонованих асортиментних груп чи номенклатурних позицій; глибиною, виходячи з кількості позицій у кожній асортиментній групі); порівнянністю, виходячи зі співвідношень між асортиментними групами з погляду спільності кінцевого споживання, каналів розподілу, груп споживачів та діапазону цін. Різноманітний асортимент при плануванні дозволяє орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати покупки в одному місці. Одночасно він вимагає вкладення ресурсів у різні категорії продукції, що пов'язано із деякими складностями. ^ може задовольняти потреби різних купівельних сегментів ринку в одному товарі, максимізувати використання місця в торговельних точках, перешкоджати появі конкурентів, пропонувати діапазон цін і стимулювати підтримку дилерів. Однак він також збільшує витрати на підтримку запасів, модифікацію і реалізацію товарів. Крім того, у процесі планування і виготовлення продукції можуть виникнути труднощі у диференціації між схожими асортиментними позиціями. Порівнянність асортименту впливає на процедури планування і управління. Звичайно порівнянний асортимент планувати легше, ніж непорівнянний. Він дозволяє підприємству спеціалізуватись у сфері виробництва й обслуговування споживачів, створити міцний імідж підприємства та забезпечувати стабільні відносини в каналах збуту. Однак надмірна спеціалізація і концентрація може зробити підприємство вразливим перед загрозою з боку зовнішнього середовища, коливань у збуті, уповільнення росту потенціалу в силу того, що наголос робиться на обмежений асортимент товарів. При плануванні номенклатуру й асортимент прийнято вимірювати кількістю найменувань типорозмірів продукції і співвідношенням питомих ваг окремих видів виробів (робіт) у виробничій програмі підприємства. Номенклатура й асортимент піддаються постійним змінам, причому асортимент змінюється більшою мірою, ніж номенклатура.
^ ![]() Виробнича потужність — це максимально можливий обсяг випуску продукції за певний період. Виробнича потужність класифікується за певними ознаками: • видами
• рівнем розрахунку — конкретного устаткування, підрозділу і підприємства загалом. Визначення виробничої потужності завершується складанням балансу, де фіксуються її зміни протягом розрахункового періоду і вихідна потужність. Останню розраховують за формулою ВП вих = ВП вх + ВП вв - ВП вив де ВП вих - виробнича потужність на кінець розрахункового періоду; ВП вх — виробнича потужність на початок розрахункового періоду; ВП вв — виробнича потужність, введена за розрахунковий період; ВП вив — виробнича потужність, виведена з експлуатації в розрахунковому періоді. Середньорічну потужність розраховують аналогічно середньорічній вартості основних засобів: ![]() де k, k1— кількість місяців експлуатації груп устаткування у звітному році. |
![]() | 1. Ви комерсант з реалізації продукції та послуг підприємства За матеріалами базового підприємства охарактеризуйте організацію комерційної діяльності даного підприємства та вкажіть нормативні... | ![]() | Конспект лекцій з дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства» Метою вивчення дисципліни є оволодіння знаннями й уміннями у сфері планування діяльності підприємства |
![]() | Тема 11. Техніко-технологічна база І виробнича потужність підприємства ... | ![]() | 1 Фельдшер здоровпункту промислового підприємства з метою профілактики... Фельдшер здоровпункту промислового підприємства для приготування 1 л 0,5% розчину |
![]() | Тема теорії та моделі підприємств Контроль виконання виробничої програми тема 10. Персонал підприємства, продуктивність І оплата праці | ![]() | Зінь Е. А. Турченук М. О. Планування діяльності підприємства: Підручник Зінь Е. А. Турченук М. О. Планування діяльності підприємства: Підручник. К.: Професіонал, 2004. 320 с |
![]() | Зміст Вступ Розділ 1 Характеристика, аналіз пасивів підприємства Аналіз ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства | ![]() | Тема Виробнича потужність підприємства Яке визначення розкриває сутність... ... |
![]() | Частина ІІ основи зовнішньоекономічної діяльності з розділ 8 міст... Поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (зед) охоплює велику кількість різноманітних сфер діяльності людини: міжнародний маркетинг,... | ![]() | «Автоматизація процесів планування, обліку, технологічної підготовки... Висвітлення заводських проблем щодо технічного переозброєння та пропозиції шляхів вирішення |