Розділ особливості комерційної діяльності промислового підприємства тема планування виробничої програми підприємства

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 2.1. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА 1. Виробнича програма, її зміст. 2. Основні розділи портфелю замовлень 3. Роль ринкових досліджень під час складання виробничої програми. 4. Завдання служби маркетингу на підприємстві. 5. Аналіз асортиментного портфелю підприємства. 6. Поняття та види виробничої потужності 1. Виробнича програма, її зміст Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плано­вий період, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужнос­тей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприєм­ства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання. Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб спо­живачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. В процесі розробки виробничої програми потрібно дотри­муватися наступних вимог: 1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів; 2) повне ув'язування нату­ральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції; 3) обґрунтуван­ня плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю. Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вигляді та плану виробництва у вар­тісному вигляді. В основу розробки виробничої програми повинна бути покладена реальна потреба в конкретній продукції. На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою виробів. Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропо­нованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. При плануванні виробничої програми необхідно використовувати наступні матеріали: перспективний план виробництва продукції і послуг; прогноз потреби у продукції підприємства, який складається на підставі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентів тощо; державний контракт та державне замовлення на продукцію підприємства якщо таке існує; результати вивчення поточного попиту на продукцію; договори на виробництво та постачання продукції, які укладаються в результаті вільного продажу виробів на гуртових ярмарках; заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства; дані про залишки нереалізованої продукції у попередньому періоді. Розробка завдань із випуску виробів у натуральному вигляді є найважливішою ча­стиною роботи при складанні виробничої програми. Важливість її визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатних задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конк­ретних виробів. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка містить натуральні та вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натураль­них одиницях за номенклатурою і асортиментом. Номенклатура - це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент - це різновид виробів у межах даної номенклатури. Натуральні показники представлені у фізичних одиницях виміру (штуки, тонни, метри). Оптимальна виробнича програма - це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм. Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалі­зованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва. Обсяг товарної продукції (ТП) визначаються шляхом множення виробничої програми в натуральних показниках на оптову ціну одиниці цієї продукції. Обсяг реалізованої продукції визначається за формулою: Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за формулою: ЧП = ТП-(М + А), де М- матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.; ^ А - сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн. Чиста продукція - це вартість створена на підприємстві. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку. Реалізована продукція - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти або мають надійти. Обсяг реалізованої продукції визначається за формулою: РП = ТП + (Гп - Гк)+(Внп - Внк) де РП - обсяг реалізованої продукції, тис. грн. Гп, Гк –залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і на кінець року, тис. грн. Внп, Внк – залишки відвантаженої продукції, за яку термін оплати не настав, відповідно на початок і на кінець року, тис. грн. ^ 2. Основні розділи портфелю замовлень У ринковій економіці портфель замовлень формує відділ маркетингу підприємства самостійно. Як правило, портфель замов­лень складається із трьох розділів: поточних замовлень, що забезпечують ритмічну роботу підпри­ємства в даний період; середньострокових замовлень на 1-2 роки; перспективних замовлень, близько двох років. Будь-який “портфель” підприємства не може бути сформований раз і назавжди. Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції, що її виготовляє підприємство, а це, в свою чергу, потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції, яку має випускати підприємство, щоб забезпечити її збут, виробництво виступає тим фактором, який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог. ^ 3. Роль ринкових досліджень під час складання виробничої програми Робота по організації збуту розпочинається з проведення ринкових досліджень, у результаті яких: виявляються потреби ринку; потенційні клієнти інформуються про товари та послуги, що мо­жуть задовольнити їх потреби; визначаються ціни на продукцію та прогнозуються власні ціни. При виявленні потреб ринку необхідно скласти уявлення про загаль­ний попит на ринку. Постійне дослідження ринку необхідно проводити маркетинговим службам усіх підприємств. Обсяги збуту продукції широкого вжитку плануються на основі договорів, що укладаються між виробником і спо­живачами, та інших замовлень. Планування збуту продукції промисло­вого призначення, життєвий цикл яких більш тривалий, має свої особли­вості через те, що менше значення має чутливість до ринку. План збуту такої продукції розробляється на основі державного замовлення і контракту, портфеля інших замовлень, договорів, які укла­даються між виробниками і споживачами. При плануванні збуту цієї продукції необхідно враховувати, у які роки (періоди) життєвого циклу товару буде вироблятися та реалізовуватись така продукція. ^ 4. Завдання служби маркетингу на підприємстві Служба маркетингу на підприємстві — спеціальний підрозділ, основними завданнями якого є: комплексне вивчення ринків і перспектив їх розвитку, виявлен­ня незадоволених потреб у товарах і послугах, пристосування ви­робництва до вимог споживачів; вивчення діяльності конкурентів, стратегії і тактики їх впливу на покупців (реклами, цінової політики, інших методів конкурент­ної боротьби), формування попиту і стимулювання збуту, плану­вання і здійснення збутових операцій, забезпечення умов для стійкої реалізації товару; ринкова організація виробництва, нау­ково-дослідних і проектно-конструкторських робіт. формування попиту — дії підприємства, метою яких є повна інформованість потенційних покупців про товар, його особливості, технічний рівень, економічні параметри, ціни, додаткові послуги, які надаються при придбанні товару, про сервіс, а також про фінансову надійність самої фірми-продавця, її репутацію. Керівники служби маркетингу та його співробітники повинні вміти вибирати вигідні ринки, аналізувати ринкову ситуацію, готувати реко­мендації щодо випуску нових товарів і давати прогнози ринків, розроб­ляти стратегію, тактику і програму маркетингу, виробляти основні вимо­ги до товару, його асортименту, визначати цінову і збутову політику підприємства і контролювати їх здійснення. ^ 5. Аналіз асортиментного портфелю підприємства В основі аналізу асортиментного портфелю лежать поняття - асортименту і номенклатури. Номенклатура - укрупнений перелік продукції, що випускається підприємством за видами, типами, ґатунками, фасонами, малюнками. Асортимент продукції — склад і співвідношення окремих видів ви­робів у продукції підприємства. Асортиментна позиція — це конкретна модель, марка чи розмір продукції, що продає підприємство. Набір взаємозалежних товарів нази­вається асортиментною групою. Номенклатура чи товарний асортимент включає всі асортиментні групи, пропоновані підприємством до продажу. При плануванні номенклатура чи товарний асортимент можуть харак­теризуватися наступними показниками: різноманітністю, виходячи з кількості пропонованих асор­тиментних груп чи номенклатурних позицій; глибиною, виходячи з кіль­кості позицій у кожній асортиментній групі); порівнянністю, виходячи зі співвідношень між асортиментними групами з погляду спільності кінцево­го споживання, каналів розподілу, груп споживачів та діапазону цін. Різноманітний асортимент при плануванні дозволяє орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати покупки в одному місці. Одно­часно він вимагає вкладення ресурсів у різні категорії продукції, що пов'язано із деякими складностями. ^ Глибокий асортимент може задовольняти потреби різних купівель­них сегментів ринку в одному товарі, максимізувати використання місця в торговельних точках, перешкоджати появі конкурентів, пропонувати діапазон цін і стимулювати підтримку дилерів. Однак він також збільшує витрати на підтримку запасів, модифікацію і реалізацію товарів. Крім того, у процесі планування і виготовлення продукції можуть виникнути труднощі у диференціації між схожими асортиментними позиціями. Порівнянність асортименту впливає на процедури планування і управління. Звичайно порівнянний асортимент планувати легше, ніж непорівнянний. Він дозволяє підприємству спеціалізуватись у сфері виробництва й обслуговування споживачів, створити міцний імідж під­приємства та забезпечувати стабільні відносини в каналах збуту. Однак надмірна спеціалізація і концентрація може зробити підприємство враз­ливим перед загрозою з боку зовнішнього середовища, коливань у збуті, уповільнення росту потенціалу в силу того, що наголос робиться на об­межений асортимент товарів. При плануванні номенклатуру й асортимент прийнято вимірювати кількістю найменувань типорозмірів продукції і співвідношенням питомих ваг окремих видів виробів (робіт) у виробничій програмі підприємства. Номенклатура й асортимент піддаються постійним змінам, причому асортимент змінюється більшою мірою, ніж номенклатура. ^ АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТНОГО ПОРТФЕЛЮ ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ Різноманітний асортимент дозволяє орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати покупки в одному місці вимагає вкладення ресурсів у різні категорії продукції, що пов'язано із додатковими складностями ^ Глибокий асортимент може задовольняти потреби різних купівель­них сегментів ринку в одному товарі, максимізувати використання місця в торговельних точках, перешкоджати появі конкурентів, пропонувати діапазон цін і стимулювати підтримку дилерів. збільшує витрати на підтримку запасів, модифікацію і реалізацію товарів у процесі планування і виготовлення продукції можуть виникнути труднощі у диференціації між схожими асортиментними позиціями Порівнянність асортименту дозволяє підприємству спеціалізуватись у сфері виробництва й обслуговування споживачів створити міцний імідж під­приємства та забезпечувати стабільні відносини в каналах збуту може зробити підприємство враз­ливим перед загрозою з боку зовнішнього середовища, коливань у збуті ^ 6. Поняття та види виробничої потужності Виробнича потужність — це максимально можливий обсяг ви­пуску продукції за певний період. Виробнича потужність класифі­кується за певними ознаками: • видами проектна (визначається у процесі проектування та бу­дівництва), поточна (визначається періодично залежно від умов виробництва), резервна (використовується при пікових наванта­женнях); • рівнем розрахунку — конкретного устаткування, підрозділу і під­приємства загалом. Визначення виробничої потужності завершується складанням ба­лансу, де фіксуються її зміни протягом розрахункового періоду і ви­хідна потужність. Останню розраховують за формулою ВП вих = ВП вх + ВП вв - ВП вив де ВП вих - виробнича потужність на кінець розрахункового періо­ду; ВП вх — виробнича потужність на початок розрахункового періо­ду; ВП вв — виробнича потужність, введена за розрахунковий пері­од; ВП вив — виробнича потужність, виведена з експлуатації в розра­хунковому періоді. Середньорічну потужність розраховують аналогічно середньоріч­ній вартості основних засобів: де k, k1— кількість місяців експлуатації груп устаткування у звітно­му році.

Схожі:

	1. Ви комерсант з реалізації продукції та послуг підприємства За матеріалами базового підприємства охарактеризуйте організацію комерційної діяльності даного підприємства та вкажіть нормативні...		Конспект лекцій з дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства» Метою вивчення дисципліни є оволодіння знаннями й уміннями у сфері планування діяльності підприємства
	Тема 11. Техніко-технологічна база І виробнича потужність підприємства ...		1 Фельдшер здоровпункту промислового підприємства з метою профілактики... Фельдшер здоровпункту промислового підприємства для приготування 1 л 0,5% розчину
	Тема теорії та моделі підприємств Контроль виконання виробничої програми тема 10. Персонал підприємства, продуктивність І оплата праці		Зінь Е. А. Турченук М. О. Планування діяльності підприємства: Підручник Зінь Е. А. Турченук М. О. Планування діяльності підприємства: Підручник. К.: Професіонал, 2004. 320 с
	Зміст Вступ Розділ 1 Характеристика, аналіз пасивів підприємства Аналіз ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства		Тема Виробнича потужність підприємства Яке визначення розкриває сутність... ...
	Частина ІІ основи зовнішньоекономічної діяльності з розділ 8 міст... Поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (зед) охоплює велику кількість різноманітних сфер діяльності людини: міжнародний маркетинг,...		«Автоматизація процесів планування, обліку, технологічної підготовки... Висвітлення заводських проблем щодо технічного переозброєння та пропозиції шляхів вирішення