1. виробничий процес І тип виробництва




Назва1. виробничий процес І тип виробництва
Сторінка1/12
Дата конвертації12.10.2013
Розмір2.05 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
ТЕМА 1. ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС І ТИП ВИРОБНИЦТВА.
1.1. Загальні форми організації виробництва.
Розвиток промислового виробництва в умовах глобалізації пов'язаний з розвитком великомасштабного виробництва, створенням міжнародних ринків, з посиленням конкуренції. Ці процеси обумовлюють вдосконалення загальних форм організації виробництва. Поряд з традиційною формою — концентрацією виробництва використовується і деконцентрація виробництва. Розвиток спеціалізації зумовив появу диверсифікації виробництва. Деякі труднощі в кооперуванні, пов'язані з негайними діями конкурентів, спричинили відродження інтегрування виробництва.

Концентрація виробництва означає збільшення розмірів підприємств, зосередження процесів виробництва, робочої сили, засобів виробництва й випуску продукції на все більших підприємствах. наприклад у транснаціональних корпорація. У господарській практиці виокремлюють три основні види концентрації:

агрегатну — на основі збільшення одиничної потужності або продуктивності технологічних установок, агрегатів, устаткування;

технологічну — на основі укрупнення виробничих одиниць (цехів, відділів, виробництв) підприємства;

заводську — тобто збільшення розміру самостійних підприємств (заводів, комбінатів, об'єднань).

Підвищення рівня концентрації виробництва має забезпечувати зростання його внутрішньої ефективності. Зі збільшенням розмірів підприємств поліпшуються, зазвичай, усі техніко-економічні показники: зменшуються питомі капітальні вкладення, зростають фондовіддача й продуктивність праці, краще використовуються матеріальні ресурси, знижується собівартість продукції, зростає рентабельність. Це зумовлено тим, що вартість сконцентрованих засобів виробництва зростає повільніше, ніж економічний ефект від їхнього спільного використання.

Проте рівень концентрації має верхню економічну межу, перевищення якої унеможливлює подальше зростання ефективності виробництва. Створення і функціонування занадто великих підприємств є часто недоцільним не лише з економічних, а й з екологічних та соціальних міркувань: воно призводить до посилення монополізму і через це заважає розвитку конкуренції продуцентів на світовому й національному ринках. Тому за ринкових відносин між виробниками і споживачами більш важливим стає зворотний процес — деконцентрація виробництва. Такий процес має здійснюватися завдяки утворенню широкої мережі малих та середніх підприємств і поділу існуючих великих підприємств. Світовий досвід свідчить про те, що малі підприємства (фірми) є технічно (технологічно) передовими-спеціалізованими, мобільними та економічно ефективними виробниками, які домінують передусім у науково-виробничій сфері діяльності, у виробництві інструментів та ін.

Спеціалізація виробництва — це процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконання окремих видів робіт. Виокремлюють декілька її об'єктних видів:

до предметно спеціалізованих належать підприємства, що випускають кінцеву, готову до

експлуатації продукцію (тракторний, автомобільний завод тощо);

подетально спеціалізовані — це підприємства з виготовлення окремих деталей, агрегатів і вузлів для комплектування готової продукції (редуктори, гумотехнічні вироби, інтегральні схеми, двигуни, електроустаткування тощо);

технологічно спеціалізовані — це самостійні виробництва з виконання окремих стадій технологічного процесу (ливарні, ковальсько-штампувальні, складальні заводи тощо);

функціонально спеціалізовані — ремонтні заводи, підприємства, які виготовляють стандартну тару, машино-сервісні організації.

Спеціалізація підприємств є важливою передумовою неухильного підвищення ефективності комерційно-господарської діяльності. Поглиблення й розвиток усіх видів спеціалізації підприємств супроводжується більш широким застосуванням прогресивної технології, високопродуктивного спеціалізованого устаткування, запровадженням комплексної механізації й автоматизації взаємопов'язаних виробничих ланок.

Водночас спеціалізація має суттєвий недолік. Якщо знижується попит на продукцію спеціалізованого підприємства, то його фінансовий стан може погіршуватися. Ось чому за певних умов необхідно впроваджувати диверсифікацію виробництва.

Сутність диверсифікації полягає в одночасному розвитку багатьох видів виробництв, у значному розширенні номенклатури та асортименту виробів. Очевидно диверсифікацію можна вважати своєрідним видом стратегії розвитку підприємства, стратегії, спрямованої на розширення сфер діяльності на ринку нових продуктів, у

Такий підхід дає можливість ліпше маневрувати матеріальними й людськими ресурсами, істотно зменшувати економічний ризик, пов'язаний з виробництвом і реалізацією на ринку нових видів продукції, підтримувати на належному рівні фінансову стабільність.

Кооперування виробництва є формою виробничих зв'язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Воно органічно пов'язане з розвитком спеціалізації виробництва, характеризується відносною сталістю та стійкістю зв'язків між продуцентами, необхідністю дотримання підприємствами-суміжниками відповідних техніко-технологічних вимог головних підприємств з випуску готових до експлуатації виробів. Основними є: агрегатне, подетальне та технологічне кооперування.

Окрім наведених видів кооперування, у практиці господарювання є ще один специфічний різновид виробничих зв'язків побудований на використанні тимчасово вільних (недовантажених) виробничих потужностей підприємств. Він, однак, не зумовлений спеціалізацією виробництва і тому має випадковий характер. Економічне значення такого виду виробничого кооперування полягає в тому, що воно слугує важливим чинником поліпшення використання виробничих потужностей та персоналу на одних підприємствах і ліквідації вузьких місць на інших.

Інтегрування виробництва, тобто зосередження усіх стадій виробництва (заготівельної, обробної, складальної) у межах одного підприємства, об'єднання з тим, щоб бути незалежним від інших підприємств. Така форма була поширена в СРСР, оскільки підприємства-постачальники часто не виконували умови постачань. У ринкових умовах терміни угод є обов'язковою умовою ділового партнерства.

Комбінування виробництва — це процес органічного поєднання в одному підприємстві (комбінаті) багатьох виробництв, що належать до різних галузей промисловості чи національного господарства у цілому. Комбінати відрізняються кількома характерними ознаками: виробничо-технологічною, економічною й територіальною єдністю; єдністю сировинної, паливно-енергетичної та транспортної баз, а також системи управління. Найважливішими є виробничо-технологічна та економічна єдність, що означає пропорційність потужностей і обсягу випуску відповідних видів продукції, узгодженість виробництва у часі. Виробництва у складі комбінатів є технологічно та організаційно взаємопов'язаними настільки тісно, що кожне з них не може функціонувати самостійно, хоч і має чітку виробничу спеціалізацію. На підприємствах металургійної» хімічної, нафтохімічної та деревообробної промисловості комбінування стало основною формою організації виробництва. Проте в Україні комбінування ще недостатньо розвивається на базі, наприклад, комплексного використання окремих видів сировини та утилізації відходів виробництва.
^ 1.2. Складові виробничого процесу.
Сукупність взаємопов'язаних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів, в результаті яких сировина, матеріали, напівфабрикати та інші предмети праці перетворюються в готову для певної стадії виробництва продукцію, становить виробничий процес.

Основа виробничого процесу — це трудові процеси, які потребують використання праці робітників і засобів праці (машин, обладнання, інструментів та ін.). Крім того, під час виробництва може виникати потреба в природних процесах (охолодження, твердіння тощо), що не вимагають затрат праці, але потребують часу, який необхідно враховувати при визначенні тривалості виготовлення продукції.

Центральне місце у виробничому процесі належить основним процесам. Основні процеси — це технологічні процеси виробництва продукції, при виконанні яких змінюється форма, розміри, фізичні та хімічні властивості, зовнішній вигляд заготовок або деталей (механічна обробка деталей, гальванічне покриття, складання виробу тощо). У результаті основних процесів виробляється продукція, яка, зазвичай, призначена для реалізації зовнішнім споживачам.

Основні процеси складаються з трьох стадій: заготівельної, обробної і складальної. До заготівельної стадії належить виробництво відливок, поковок, штамповок, розкрій матеріалів та ін. Обробна стадія — це сукупність різних робіт з перетворення заготовок в готову деталь шляхом виконання механічних, термічних, електрочастотних, гальванічних, хімічних та інших процесів. Складальна стадія — це завершальна частина виробничого процесу, під час якої проводиться вузлове і загальне складання виробу.

Допоміжні процеси — це сукупність процесів, які створюють Умови для нормального виконання основних процесів. Прикладом допоміжних процесів є виготовлення засобів технічного оснащення (інструментів, штампів та ін.), засобів механізації і автоматизації власного виробництва, запасних частин для діючого устаткування, забезпечення підприємства всіма видами енергії (стиснутим повітрям, електроенергією, парою тощо). Допоміжні процеси спрямовані на виготовлення продукції, призначеної, насамперед, для власних потреб підприємства.

Обслуговуючі процеси це сукупність процесів, які створюють умови для нормального функціонування основних та допоміжних процесів.

До обслуговуючих процесів належать: контроль якості продукції та перебіг}' основних і допоміжних процесів, внутрішньозаводське транспортування вантажів, складські операції усіх видів, обслуговування робочих місць тощо.

Виробничий процес умовно поділяється на простий і складний. Простий процес — це виготовлення окремої деталі. Виготовлення окремих блоків, модулів, виробів, які складаються з великої кількості різних деталей, є складним процесом.

Складовою виробничого процесу є технологічний процес, який реалізується в рамках однієї конкретної системи технологічного устаткування і надає вихідним матеріалам або заготовкам необхідні форми або властивості.

Складовою технологічного процес - є технологічна операція, яка виконується робітником або з одним предметом праці на одному робочому місці, тобто в зоні прикладання праці. Технологічні операції залежно від ступеня їх механізації бувають: ручні, машинно-ручні, машинні, автоматичні та апаратні. Ручні операції виконуються робітниками без допомоги механізмів (наприклад, зачищення деталі, слюсарні роботи тощо). Машинно-ручні операції виконуються за допомогою машин, але за безпосередньої участі робітників (ручне електрозварювання. обробка деталі на металообробному верстаті тощо). Машинні виконуються на за допомогою машин за обмеженої участі робітників у технологічному процесі. Дії робітника охоплюють роботи, пов’язані з встановленням деталі на верстаті, управління верстатом. Автоматичні – виконуються без участі робітників або тільки під їх контролем. Апаратні – виконуються на спеціальних апаратах (термообробка, хімічні операції) і є різновидом машинних і автоматичних операцій.

Виробничі процеси на різних машинобудівних підприємствах мають свою специфіку, яка визначається характером продукції, її номенклатурою, масштабом випуску, рівнем спеціалізації.
^ 1.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна структура.
Тип виробництва — це специфічна форма організації виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Виокремлюють три типи виробництва: одиничне, серійне та масове.

^ Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, незначним обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається. Робочі місця одиничного виробництва характеризуються тим, що на них виконуються різноманітні операції з різними деталями в межах технологічних можливостей устаткування. Останнє є універсальним, розміщується однотипними технологічними групами. Через часту зміну предметів праці багато часу витрачається на переналагоджування устаткування. Виконання різноманітних операцій за умов недостатньо опрацьованих унаслідок частої зміни об'єктів виробництва технологічних процесів потребує залучення висококваліфікованих робітників-універсалів. Орієнтовно для одиничного виробництва кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце, становить більше 40.

^ Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їх випуск може бути досить значним. На робочих місцях серійного виробництва виконуються операції над обмеженою номенклатурою деталей, які обробляються періодично партіями. Застосовується універсальне та спеціальне устаткування, що розміщується як технологічними групами, так і за предметним принципом. Кваліфікація робітників у цілому може бути середньою, за винятком тих висококваліфікованих спеціалістів, які працюватимуть на машинах з числовим програмним управлінням (ЧПУ) та на гнучких автоматизованих лініях (ГАЛ).

Залежно від широти номенклатури, величини партій, періодичності їхньої обробки серійне виробництво поділяється на дрібносерійне, середньосерійне і великосерійне.

Робочі місця дрібносерійного виробництва за своїми характеристиками близькі до робочих місць одиничного виробництва з дещо меншою кількістю операцій, які на них виконуються, оскільки предмети обробляються малими партіями. Кількість закріплення операцій — в межах від 21 до 40.

Для робочих місць середньосерійного виробництва характерне ще більше обмеження кількості виконуваних операцій (10— 20), оскільки партії виробів стабільно повторюються. Устаткування має більш високий рівень спеціалізації.

На робочих місцях великосерійного виробництва предмети обробляються великими партіями, устаткування спеціалізоване, кількість операцій — від 2 до 9.

^ Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, значним обсягом безперервного й тривалого виготовлення однакових виробів. Робочі місця масового виробництва характеризуються постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці. Устаткування є вузько спеціалізованим. Застосовується спеціальне оснащення. Принцип розміщення устаткування — предметний. Виконання елементарних операцій на потокових лініях не потребує високої кваліфікації робітників, але на автоматизованих системах їхня кваліфікація має бути на рівні техніка чи навіть інженера.

Підприємств з однорідним типом виробництва практично немає. Тому тип виробництва дільниці, цеху, підприємства визначається типом виробництва, що переважає на робочих місцях.

Підприємства одиничного виробництва виготовляють продукцію в одиничних екземплярах, що не повторюються взагалі або повторюються нерегулярно. На дільницях і в цехах переважають одиничні процеси, хоча можуть бути робочі місця та цілі підрозділи із серійним виробництвом уніфікованих деталей і вузлів для різних виробів (шестерні, валики, кріпильні деталі, ручки, контрольні прилади тощо). До підприємств одиничного виробництва належать заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування тощо.

Підприємства серійного виробництва випускають серії виробів обмеженої номенклатури, які періодично повторюються. Серія — це певна кількість виробів одного типорозміру, і яка виготовляється за незмінною технічною документацією. На серійних підприємствах робочі місця переважно серійного типу виробництва. Водночас можуть використовуватися і процеси разового виробництва уніфікованих деталей на потокових лініях. Типовими прикладами підприємств серійного виробництва є верстатобудівні, літакобудівні заводи, підприємства з виробництва сільськогосподарської техніки, електровозів тощо. Підприємства масового виробництва безперервно випускають один або кілька виробів упродовж тривалого часу за умов високої внутрішньозаводської спеціалізації. На робочих місцях переважають масові процеси, проте в окремих випадках за низької трудомісткості операцій використовуються серійні типи виробництва, наприклад, на заготівельних процесах. До таких підприємств належать підприємства з виготовлення годинників, телевізорів, радіоприймачів та ін.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

1. виробничий процес І тип виробництва iconПерелік тем рефератів
Виробничий фактор “капітал” як основне джерело підвищення ефективності виробництва
1. виробничий процес І тип виробництва iconНатуральне господарство такий тип організації виробництва, при якому...
Форма суспільного виробництва це певний спосіб організації господарської діяльності
1. виробничий процес І тип виробництва iconВступ Поняття про автоматику та автоматизацію. Автомат
Автомат в перекладі з грецької самодіючий пристрій (машина, апарат, прилад, пристосування), сукупність технічних засобів, що дозволяє...
1. виробничий процес І тип виробництва iconВступ Поняття про автоматику та автоматизацію. Автомат
Автомат в перекладі з грецької самодіючий пристрій (машина, апарат, прилад, пристосування), сукупність технічних засобів, що дозволяє...
1. виробничий процес І тип виробництва iconТертишніков В.І. Цивільний процес: наук практ посіб
Міжпредметні зв’язки: господарський процес, кримінальний процес, адміністративний процес
1. виробничий процес І тип виробництва iconТвари́нництво Украї́ни посідає в сільському господарстві України...
Ож належать рибництво, бджільництво та шовківництво. Загалом завдання тваринництва полягають у виробництві високоякісних продуктів...
1. виробничий процес І тип виробництва iconПрактична робота №2
На власний розсуд оздобити таблицю – тип та колір ліній, колір заливки, тип та колір шрифту тощо
1. виробничий процес І тип виробництва iconЗ броя охоронників та охоронців
Тип: : револьвер, калібр: 4 мм, Тип боеприпаса: патрон Флобера; Начальна скорость пулі : 200 м/c; Вмісткість магазина: 9 патронів;...
1. виробничий процес І тип виробництва icon83 країни світу: сша, Франція, Великобританія, срср, Австралія, Нова...
Критерії: тип виб системи; спосіб визначення більшості; тип виб округів; наявність бар'єру; преференцій; алгоритм розподілу залишків...
1. виробничий процес І тип виробництва iconVіі хмельницький фестиваль гармонійного розвитку «мистецтво бути...
Увага! Адреса: вул. Проскурівська, 61, упк (Навчально-виробничий комбінат біля пам’ятника «Ангел скорботи»)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка