Методичні вказівки




НазваМетодичні вказівки
Сторінка1/9
Дата конвертації25.09.2013
Розмір1.11 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.ГОНЧАРА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до написання розділів “Охорона праці” в дипломних роботах бакалаврів

та “Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” в дипломних

роботах (проектах) спеціалістів і магістрів ДНУ ім. О.Гончара

Дніпропетровськ 2011
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.ГОНЧАРА


Кафедра безпеки життєдіяльності

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до написання розділів “Охорона праці” в дипломних роботах бакалаврів

та “Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” в дипломних

роботах (проектах) спеціалістів і магістрів ДНУ ім. О.Гончара

Дніпропетровськ 2011
Методичні вказівки до написання розділу “Охорона праці” в дипломних роботах бакалаврів та дипломних роботах (проектах) студентів Дніпропетровського національного університету.
У методичних вказівках викладені загальні вимоги, щодо написання розділу “Охорона праці”, мета, зміст, порядок розробки розділу “Охорона праці” в дипломному проекті та дипломній роботі (за визначеною темою).
Методичні вказівки розглянуті і затверджені на засіданні кафедри безпека життєдіяльності „___” лютого 2011р., протокол №___.

Зав. кафедрою
Методичні вказівки схвалені методичною радою факультету

протокол № ____ від „____” _____________ 2011 р,

Голова методичної ради

факультету,
УКЛАДАЧІ:
РЕЦЕНЗЕНТИ:


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Кожен дипломний проект або дипломна робота, яка виконана студентами будь якої спеціальності (напряму підготовки) ДНУ, повинна містити розділ “Охорона праці” (ОКР бакалавр), або «Охорона праці, та безпека у надзвичайних ситуаціях» (ОКР спеціаліст, магістр).
Мета методичних вказівок – розкрити зміст розділу в випускній та дипломній роботі (проекті).

^ 1.1. Розділ „Охорона праці” в дипломних роботах ОКР бакалавр.
Об’єм роботи 4-5 сторінок друкованого тексту.

Завдання на виконання розділу «Охорона праці» видається консультантом – викладачем кафедри БЖД після одержання завдання на дипломну роботу (проект) від керівника роботи із профілюючої кафедри

Розділ включає в себе короткий вступ з загальною характеристикою об’єкта (технологічного процесу, дослідного зразка, експериментальної установки, робочого місця або території) і далі стисло розкривається основні небезпечні та шкідливі фактори, що притаманні об’єкту, їх можливий вплив на людину, та необхідні заходи що до зменшення такого впливу.

^ 1.2. Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних роботах(проектах) студентів ОКР спеціаліст, магістр
Об’єм розділу 7 - 10 сторінок друкованого тексту.

Завдання на виконання розділу «Охорона праці» видається консультантом – викладачем кафедри БЖД після одержання завдання на дипломну роботу (проект) від керівника роботи із профілюючої кафедри і повинно бути пов’язано з темою дипломної роботи і базуватися на конкретних об’єктах, досліджених, або використаних студентом під час переддипломної практики.

Крім елементів, що характерні для відповідного розділу ОКР бакалавра розділ дипломних робіт ОКР спеціаліста і магістра обов’язково включає розрахункову, графічну або іншу самостійну творчу частину за походженням з консультантом розділу.

У розділі не слід наводити загальновідомі довідки та положення про заходи з охорони праці.
^ 1.3. Загальні вимоги щодо наповнення розділів «Охорона праці» та «Охорона праці і безпека у надзвичайних ситуаціях»

Зміст розділу переважно повинен включати три підрозділи:

  1. Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях при реалізації технологічних процесів (при проведенні експериментальних або теоретичних досліджень).

  2. Заходи забезпечення сприятливих (безпечних) умов праці.

  3. Розрахунок та проектування інженерно-технічного заходу захисту від шкідливого (небезпечного) виробничого фактору.

^ У першому підрозділі з врахуванням характеру виконуваної роботи, характеру та властивостей технологічної сировини, технологічного устаткування та технологічних операцій необхідно виявити шкідливі та небезпечні фактори, які можуть загрожувати здоров’ю чи життю робітників на робочих місцях, виконати аналіз їх впливу на здоров’я (з посиланням на діючі нормативні документи), встановити гранично-допустимі рівні цих факторів на робочих місцях.

До шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зокрема, відносяться:

- несприятливі кліматичні (мікрокліматичні) умови у повітрі робочої зони;

- напружені зорові роботи;

- інтелектуальні навантаження;

- монотонність праці;

- нервово-емоційна напруженість праці;

- невідповідність ергономічних показників робочого місця діючим вимогам;

- фізична важкість виконуваної роботи (статичні та динамічні навантаження на кістково-м’язовий апарат людини);

- шуми;

- ультразвук;

- вібрації;

- електромагнітні поля промислової частоти;

- електромагнітні випромінювання радіочастот;

- електромагнітні випромінювання оптичного спектру (ультрафіолетові або інфрачервоні) від природних, або штучних джерел;

- статичні електричні поля;

- розряди зарядів статичної електрики;

- рентгенівські та інші іонізуючі випромінювання;

- надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони;

- ризики враження електричним струмом;

- ризики виникнення пожеж;

- ризики аварій при експлуатації ємностей, що працюють під тиском;

- біологічна небезпека;

- недостатня, або надмірна освітленість робочого місця;

- ризик виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті або території природного, або штучного характеру.
^ У другому підрозділі з врахуванням переліку виявлених шкідливих та небезпечних факторів відповідно до вимог діючих нормативів необхідно зробити вибір та розробити план заходів з охорони праці. Заходи з охорони праці повинні включати організаційні, інженерно-технічні та медично-профілактичні заходи. При цьому в дипломних роботах ОКР спеціаліста і магістра обов’язкова має бути наведена кількісна інтенсивності того чи іншого фактору (експериментальна, теоретична або статистична) і порівняння з діючими нормативами безпеки.

^ Організаційні заходи передбачають:

- врахування вимог при необхідності профвідбору кадрів;

- врахування вікового обмеження при укладанні трудового договору відповідно до вимог діючих нормативів;

- оптимізація режимів праці та відпочинку, в т.ч. при встановленні додаткових оплачуваних перерв на протязі робочої зміни, відповідно до вимог діючих правил та нормативів з охорони праці;

- організація та проведення інструктажів з охорони праці;

- організація та забезпечення робітників засобами індивідуального захисту;

- організація та проведення контролю показників умов праці та атестації робочих місць.

Інженерно-технічні заходи передбачають впровадження колективних заходів забезпечення сприятливих мікрокліматичних та зорових умов праці на робочих місцях, заходи захисту від впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, від шуму, ультразвуку, вібрації, електромагнітного випромінювання, іонізуючого випромінювання, а також заходи попередження ураження електричним струмом, виникнення пожеж та аварій при експлуатації технологічного устаткування.

^ Медико-профілактичні заходи направлені на проведення періодичних медичних оглядів робітників, зайнятих на роботах підвищеної шкідливості та небезпечності з метою своєчасного виявлення симптомів хронічних професійних захворювань, забезпечення робітників лікувально-профілактичним харчуванням та ін. З урахуванням умов праці неохідно вказати періодичність медичних оглядів, склад лікувально-консультативної комісії (ЛКК), а також вимоги до складу лікувально-профілактичним харчування.

^ У третьому підрозділі відповідно до одержаного завдання консультанта з охорони праці необхідно розрахувати та розробити схему системи штучного або природного освітлення, механічної загально-обмінної, місцевої або комбінованої вентиляції, заземлення або занулення електроустановок, екрануючих засобів для захисту від джерел шуму, ультразвуку, електромагнітного або іонізуючого випромінювання. В цьому розділі в залежності від основної теми диплому можуть бути наведені графічні матеріалі, наприклад, схеми евакуації, оптимальні розташування робочих місць, графічно відображені статистичні або розрахункові дані, що отримані студентом самостійно.


^ 2. ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
2.1. Приклад 1

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Тема: Розробити заходи з охорони праці при проведенні рентгенівської дефектоскопії в машинобудуванні
4.1. Аналіз шкідливих та небезпечних факторів при експлуатації рентгенівських дефектоскопів
Рентгенівське іонізуюче випромінювання – це електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль λ = 10-5 – 10-2 нм. В апаратах для рентгенівської дефектоскопії інтенсивним джерелом рентгенівського випромінювання є рентгенівська трубка. Основними небезпечними та шкідливими виробничими факторами при експлуатації таких апаратів є: рентгенівське випромінювання, висока напруга на аноді, висока напруженість статичного електричного поля навколо корпусу рентгенівського апарата, наявність в повітрі озону та окислів азоту, що утворюються внаслідок радіолізу повітря під впливом рентгенівського випромінювання.

Рентгенівська трубка є джерелом випромінювання тільки в момент подачі на неї високої напруги. Тому в неробочому стані при транспортуванні або збереженні такі апарати не представляють радіаційної небезпеки та не потребують проведення спеціальних заходів захисту.

За способом використання рентгенівські дефектоскопи поділяються на стаціонарні, пересувні та переносні апарати. Стаціонарні рентгенівські дефектоскопи використовуються в стаціонарних умовах в дефектоскопічних лабораторіях. Пересувні дефектоскопи монтуються на транспортних засобах і пересуваються разом з ними вздовж досліджуваного об’єкту. Переносні дефектоскопи використовуються безпосередньо на виробничих дільницях виготовлення або експлуатації різних конструкцій.

^ Біологічний вплив рентгенівського опромінення. Фотони рентгенівського випромінювання мають енергію від 100 еВ до 250 кеВ, що відповідає випромінюванню довжиною хвилі λ = 10-5 – 10-2 нм. М’який рентген характеризується найменшою енергією фотона та частотою випромінювання (і найбільшою довжиною хвилі), а жорсткий рентген має найбільшу енергію фотона та частоту випромінювання (і найменшу довжину хвилі). Жорсткий рентген використовується переважно у промислових цілях.
Рентгенівські промені виникають при сильному прискоренні заряджених частинок або при високо енергетичних переходах в електронних оболонках атомів або молекул. У процесі прискорення-гальмування лише близько 1% кінетичної енергії електрона йде на рентгенівське випромінювання, 99 % енергії перетворюється на тепло.

На Землі електромагнітне випромінювання в рентгенівському діапазоні утворюється в результаті іонізації атомів випромінюванням, яке виникає при радіоактивному розпаді, а також космічним випромінюванням. Радіоактивний розпад також приводить до безпосереднього випромінювання рентгенівських квантів, якщо викликає перебудову електронної оболонки атома, що розпадається (наприклад, при електронному захопленні). Рентгенівське випромінювання, яке виникає на інших небесних тілах, не досягає поверхні Землі, тому що повністю поглинається атмосферою.
Рентгенівські промені можуть проникати крізь речовину, причому різні речовини по-різному їх поглинають. Поглинання рентгенівських променів є найважливішою їх властивістю в рентгенівській зйомці.
Рентгенівське випромінювання є іонізуючим. Воно впливає на тканини живих організмів і може бути причиною променевої хвороби, променевих опіків і злоякісних пухлин. Рентгенівське випромінювання є мутагенним чинником. Механізм взаємодії випромінювання з речовиною залежить від властивостей середовища, виду та енергії випромінювання. Вивчення дії випромінювання на організм людини визначило наступні особливості:

- дія рентгенівського випромінювання на організм невідчутна людиною;

- висока ефективність поглиненої енергії, навіть мала кількість поглиненої енергії випромінювання може викликати глибокі біологічні зміни

в організмі;

- різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. При щоденному впливі дози 0,002–0,005 Гр(грей) вже настають зміни в крові;

- дія малих доз призводить до ослаблення імунної системи. При цьому може підсумовуватися чи накопичуватися, що свідчить про кумулятивні властивості рентгенівського випромінювання;

- вплив опромінювання може проявлятися на живі організми може мати миттєві ураження (соматичний ефект), а через деякий час може проявлятися у вигляді різноманітних захворювань (соматично-стохастичний ефект), і навіть у послідуючих поколіннях (генетичний ефект).

Рентгенівського випромінювання, впливаючи на живий організм, викликає в ньому ланцюг зворотних і незворотних змін, що призводять до тих чи інших біологічних наслідків, залежно від виду, рівня опромінення, часу дії, розміру поверхні, яка опромінюється, та властивостей організму. Первинним етапом – спусковим механізмом, що ініціює різноманітні процеси в біологічному об’єкті, є іонізація і порушення молекулярних зв’язків. У результаті впливу рентгенівського випромінювання порушується нормальний плин біохімічних процесів і обмін речовин, блокується ділення клітин та процеси регенерації тканин. Відомо, що близько 75% загального складу тіла людини складають вода. Вода під впливом випромінювання розщеплюється на водень Н+ і гідроксильну групу ОН- що безпосередньо, або через ланцюг вторинних ланцюгових перетворень призводить до утворення продуктів з високою хімічною активністю: гідратного оксиду НО2 і перекису водню Н2О2. Ці з’єднання взаємодіють з молекулами органічної речовини тканини, окисляючи і руйнуючи її на молекулярному та клітинному рівні.

Основними кількісними характеристиками, які визначають ступінь рентгенівського опромінення є експозиційна доза , та потужність експозиційної дози .

Експозиційна доза характеризує зовнішнє рентгенівське опромінення і дорівнює величині заряду на одиницю маси речовини. Одиницею виміру в системі СІ є 1 Кл/кг ( на практиці використовується частіше 1 Р =2,58∙10-4 Кл/кг). Потужність експозиційної дози визначає величину дози в одиницю часу , кл/(кг∙с), або мкР/год.

^ Нормативи радіаційної безпеки. Відповідно до положень «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ - 97) [1] все населення України умовно поділено на три категорії:

- до категорії А відносяться особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;

- до категорії Б від носяться особи, які не працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання, але за місцем положення робочих місць в виробничих приміщеннях чи на виробничих територіях радіаційних об’єктів можуть одержувати додаткове опромінення;

- до категорії В відноситься все інше населення.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Методичні вказівки iconГ. А. Усик методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійної роботи І практичних занять з дисципліни „Інженерне обладнання споруд”
Методичні вказівки iconПрограма та методичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання програми переддипломної практики – Суми, 2011. 23 с. – Бібл. 19
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до виконання І захисту дипломної роботи студентами напряму 030601 «Менеджмент». – Полтава: пнту, 2013. – 41 с
Методичні вказівки icon«Львівська політехніка» Львів-2013 Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломної роботи студентів із спеціальності «Обслуговування інтегрованих інтелектуальних...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Вступ до мовознавства”. Методичні вказівки для студентів лінгвістичних спеціальностей денної та заочної форм навчання / О. Е. Пчелінцева....
Методичні вказівки iconІ методичні вказівки
Робоча програма І методичні вказівки з переддипломної практики студентів ІV курсу спеціальності “Автоматизовані електромеханічні...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки та завдання
Методичні вказівки по виконанню контрольних робіт з дисципліни "Фінанси підприємств" (для студентів заочної форми навчання): Укладені...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до проведення переддипломної практики (для студ спец. 03050801 «Фінанси І кредит» денної та заочної форм навчання)...
Методичні вказівки icon“київський політехнічний інститут” методичні вказівки
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Опір матеріалів” для студентів усіх спеціальностей денної та вечірньої форм навчання....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання звіту про переддипломну практику для студентів спеціальності 090242 «Обслуговування та ремонт обладнання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка