Методичні вказівки




Скачати 441.53 Kb.
НазваМетодичні вказівки
Сторінка1/3
Дата конвертації25.09.2013
Розмір441.53 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА

АРХІТЕКТУРИ

Спеціальності: 7.060.102 8.060.102

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу дипломного проекту

«Охорона праці»

Харків 2010

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Спеціальності: 7.060.102 8.060.102

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу дипломного проекту

«Охорона праці»

^

Затверджено на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності та інженерної екології.


Протокол № 3 від 30.09.2009 р.



Харків 2010

Методичні вказівки до виконання розділу дипломного проекту «Охорона праці» для студентів спеціальностей: 7.060.102, 8.060.102 – «Архітектура будівель та споруд», «Дизайн архітектурного середовища» / Укладачі: О.М. Масс, О.В. Нестеренко, В.Г. Остапенко - Харків: ХДТУБА, 2010 - 24 с.
Рецензент: Ю.М. Житинський
^

Кафедра безпеки життєдіяльності та інженерної екології



ВСТУП
Питання наукової організації праці, культури виробництва, ефективності та якості праці нерозривно пов'язані з умовами й охороною праці. Хоч насиченість сучасного виробництва найновітнішою технікою служить для ліквідації важкої фізичної праці, проте не знижує розумового навантаження, а, навпаки – підвищує його, через що за певних умов детермінується передчасна втома людини, створюються виробничі небезпечності. Тому питання всебічного оздоровлення і полегшення умов праці, покращання відпочинку та благоустрою побуту трудящих набувають актуального значення. В зв'язку з цим прийняті в дипломних проектах архітектурно-планувальні, конструктивні, технологічні й організаційні рішення повинні забезпечувати безпечні умови монтажних робіт і наступної експлуатації проектованих об'єктів.

Таким чином, розробка комплексу питань з охорони праці в кожному проекті є обов'язковою вимогою. Мета цих методичних вказівок – визначити зміст та об'єм розділу «Охорона праці» в дипломних проектах студентів архітектурного факультету.
^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Завдання до розділу «Охорона праці» й перелік рекомендованої літератури студент-дипломник повинен одержати від консультанта-викладача кафедри охорони праці на спеціальному бланку з позначенням спеціальності дипломника. Заходи з охорони праці мають органічно входити у весь комплекс питань, які передбачено вирішити в проекті, і бути тісно пов'язані з основною темою дипломного проекту. Завдання може бути доповнене або уточнене залежно від теми дипломного проекту. Об'єм розділу «Охорона праці» повинен становити 10 – 12% пояснювальної записки. Розділ «Охорона праці» пояснювальної записки розміщується перед розділом, присвяченим економічному обґрунтуванню проекту.

Якщо окремі питання з охорони праці розглядаються в інших розділах дипломного проекту, то в даному розділі виконуються на це відповідні посилання з указанням сторінок записки або номерів аркуша креслень.

^ 2 ЗМІСТ РОЗДІЛУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

"ОХОРОНА ПРАЦІ"
Розділ “Охорона праці” в дипломних проектах студентів архітектурного факультету повинен складатися з таких підрозділів: правових та нормативних основ охорони праці в Україні, аналізу умов праці на об'єкті, що проектується, тобто виробничої санітарії, з правил техніки безпеки та пожежної безпеки, а також охорони довкілля під час будівництва даного об'єкта.

Спеціальності: 7.060.102 8.060.102
З А В Д А Н Н Я
До розділу дипломного проекту „ОХОРОНА ПРАЦІ” на тему:

________________________________________________________________________________________________________________________________________
Студента гр. _______________________________________


^ 1 ПРАВОВІ ТА НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ОХРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНЇ
2 ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

2.1 Шкідливі фактори будівельного виробництва, основні заходи та засоби щодо збереження здоров’я та підвищення рівня працеспроможності робітників-будівельників.

2.2 Основні заходи та засоби щодо санітарно-гігієнічного обслуговування робітників на будівельному майданчику.
^ 3 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3.1 Головні небезпечні фактори виробничого травматизму в будівництві.

3.2 Заходи та засоби щодо зниження рівня виробничого травматизму під час ______________________________ робіт.
^ 4 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

4.1 Вогнестійкість будівлі. Обґрунтувати та прийняти відповідно до ДБН В.1.1-7.2002 ступінь її вогнестійкості, визначити межі вогнестійкості основних конструкцій.

4.2 Шляхи евакуації, передбачені проектом, і забезпечення їх незадимленості під час пожежі.

4.3 Зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання.

4.4 Обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

4.5 Пожежна безпека на будівельному майданчику. Основні заходи і засоби щодо її забезпечення.
^ 5 ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

Видано «_____» _________ 20__ р. Консультант _________________

3 ПРАВОВІ Й НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНЇ

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавство складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення про охорону праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення», Закон України «Про охорону праці» та Закон України «Про пожежну безпеку». Окремі питання правового регулювання в галузі охорони праці містяться в деяких інших законах України. Крім законодавчих актів України, правові відносини в сфері охорони праці регулюються підзаконними нормативними актами: Указами і розпорядженнями Пре­зидента України, рішеннями Уряду України, нормативними актами міністерства інших центральних органів державної виконавчої влади. Прикладом підзаконного нормативно-правового акту з питань охорони праці є «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах».

До спеціальних законодавчих актів відносяться державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання для всіх галузей, закріплюють також найважливіші гарантії безпеки, гігієни праці та пожежної безпеки і в будівельному виробництві. На території України застосовуються державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ), а також цілий ряд СНиП (строительных норм и правил) колишнього СРСР.

Важливими документами з охорони праці є правила, в яких наведені вимоги щодо персоналу, санітарно-побутового забезпечення працюючих, технологічних процесів і обладнання, заходів та засобів захисту робочих-будівельників від травм та професійних захворювань.

Під час проектування, спорудження, реконструкції будівель і споруд слід враховувати вимоги охорони праці щодо санітарії та гігієни, техніки безпеки, пожежної безпеки, які наведені в наступних нормативних документах :

  • ДержСанПіН 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.

  • ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення.

  • ДБН Б.2.4-4-97 Планування та забудова сільських поселень.

  • ДБН В.2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я.

  • ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень.

  • ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення.

  • ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурні оздоровчі споруди.

  • ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.

  • ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів.

  • ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів.

  • ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.

  • ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Держнаглядохоронпраці.

  • НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.

  • РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

  • СН 276-74 Инструкция по проектированию бытовых зданий и помещений строительно-монтажных организаций.

  • ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

  • ГОСТ 12.1.030-81.ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.

  • СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.

  • СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

  • СНиП 2.09.02-85 Производственные здания.

  • СНиП 2.08.01-89 Жилые здания.

  • СНиП Ш-4-80* Техника безопасности в строительстве.



  1. ^ ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ


4.1 Шкідливі фактори будівельного виробництва та основні

заходи і засоби щодо збереження і покращання здоров'я, підвищення рівня працездатності робітників-будівельників
Будівельне виробництво суттєво відрізняється від сучасних високомеханізованих виробничих підприємств цілим рядом санітарно-гігієнічних особливостей, які потребують специфічних заходів щодо вирішення виникаючих проблем:

- виконання робіт на відкритому повітрі в різних кліматичних умовах, які ускладнюють створення і підтримання нормальних параметрів мікроклімату на робочих місцях;

- постійне переміщення робочих місць і знарядь праці, що потребує кожного разу знову вирішувати питання охорони праці;

- недостатній рівень механізації і автоматизації будівельних виробничих процесів, що викликає необхідність витрати значних фізичних зусиль, і підвищеної уваги до змін виробничої ситуації;

- виконання будівельно-монтажних робіт інколи на значній висоті, що створює значну небезпеку для працюючих, особливо в умовах недостатньої освітленості і несприятливих метеорологічних факторів;

- необхідність суміщення професій, близьких за характером праці.

Ці особливості умов праці робочих-будівельників визначають специфіку форм і методів санітарно-гігієнічного та медичного обслуговування працюючих на будівельному майданчику.

У процесі праці на робітника-будівельника коротко або довгочасно діють шкідливі фактори. Згідно з ДСТУ 2293-93 „Охорона праці. Терміни та визначення ” шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника. Ці фактори називають виробничими шкідливостями.

До фізичних шкідливостей на робочому місці будівельника відносять незадовільні параметри мікроклімату, підвищені загазованість та запиленість повітря робочої зони, надмірні рівні шуму та вібрації, недостатня освітленість тощо.

До хімічних шкідливостей відносяться в основному хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, та такі, що впливають на репродуктивну функцію.

^ Біологічні шкідливості пов'язані з дією на організм робітника-будівельника різних патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів тощо).

Психофізіологічні шкідливості виражені у вигляді фізичних і нервово-психічних перенавантажень у процесі праці.

Наслідками впливу виробничих шкідливостей на організм робочих-будівельників є цілий ряд професійних і професійно-зумовлених захворювань: обмороження, ангіоневрози, теплові удари, хронічні артрити, кесонна хвороба, шумова та вібраційна хвороба, пневмоконіози, хронічні та гострі отруєння, хімічні опіки, ослаблення зору, тромбофлебіти, грижі, катаракти, кон'юнктивіти, дерматози, екземи, променева хвороба тощо .

У системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 „Обов'язки підприємств, установ та організацій”. Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємства санітарних та протиепідемічних заходів.

Оцінка умов праці проводиться на підставі „Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.

У всіх випадках, коли вплив навколишнього середовища може шкідливо позначитися на здоров'ї працюючих, треба заздалегідь вжити таких оздоровчих заходів, які дали б можливість усунути шкідливий вплив негативних факторів.

Метеорологічні умови істотно впливають на техніко-економічні показники будівельного виробництва, а іноді визначають можливість ведення або припинення більшості видів будівельних робіт. Зміна метеорологічних умов призводить до зниження продуктивності праці, накопичення втоми й ослаблення організму і, як наслідок, - до нещасних випадків і розвитку професійних захворювань. Щоб створити комфортні умови праці розробляються заходи щодо профілактики залежно від конкретних умов :

- проектування різних будівель і споруд з урахуванням метеорологічних умов;

- організація природної або механічної вентиляції робочих місць;

- зменшення різних виділень теплоти від огороджувальних поверхонь і поверхонь технологічного устаткування шляхом термоізоляції;

- установлення захисних екранів від прямої дії сонячних променів;

- зовнішнє покриття кабін керування будівельних машин фарбами з високим коефіцієнтом відбиття сонячних променів;

- механізація і автоматизація виробництва;

- використання засобів індивідуального захисту;

- створення умов відпочинку і спеціального режиму пиття;

- скорочення робочого дня, обладнання місця для обігрівання.

Виробничий пил утворюється в результаті земляних, підривних, навантажувально-розвантажувальних, опоряджувальних та інших видів робіт, а також під час дроблення, пересипання, розмелювання і просівання неорганічних матеріалів, обробки органічних матеріалів внаслідок їх подрібнення. 3 метою попередження професійних захворювань необхідно, щоб у повітрі робочої зони вміст пилу був нижчим за граничнодопустиму концентрацію (ГДК). Перевищення ГДК пилу в повітрі робочої зони вимагає комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, повної герметизації устаткування і комунікацій, застосування безвідхідних і маловідхідних технологічних процесів, заміни сухих способів переробки пильних матеріалів на мокрі (гідрообезпилювання), ефективних пиловловлюючих апаратів, пристроїв і пристосувань.

Під час виконання будівельних робіт часто доводиться користуватися отруйними матеріалами, або працювати в умовах виділення шкідливих газів. Зокрема, під час опоряджувальних (малярних) роботах робітники зазнають дії токсичних речовин. Щоб запобігти професійним захворюванням, отруєнням, вибухам і пожежам, необхідний періодичний контроль за вмістом шкідливих і небезпечних речовин у повітрі і своєчасне проведення профілактичних заходів. Заходи щодо боротьби зі шкідливими отруйними речовинами поділяються на загальні та індивідуальні. Насамперед, слід недопускати порушень технологічного процесу, уникати процесів із застосуванням отруйних речовин, уникати негерметичності устаткування, уникати помилок в організації робіт. Для захисту під час роботи з забруднюючими і подразнюючими речовинами застосовують халати, комбінезони, гумові фартухи, штани з нагрудниками тощо. Органи дихання захищають ізолюючими і фільтруючими респіраторами різних типів. Під час малярних робіт необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Для швидкого зняття фарб і захисту шкіри й обличчя, шиї і рук слід їх перед початком роботи змазати захисною пастою.

Спільний вплив на людину шуму і вібрації особливо шкідливий і може спричинити захворювання серцево-судинної системи, розширення вен, захворювання плечових суглобів. Зменшення шкідливої дії шуму та вібрації досягається за рахунок заміни технологічного процесу на інший, своєчасного ремонту обладнання або заміни на більш сучасний, організаційно-профілактичних заходів, застосування засобів індивідуального захисту. До засобів індивідуального захисту органів слуху відносяться внутрішні та зовнішні протишуми (антифони), протишумні каски. Щоб знизити шкідливу дію вібрації, робітників забезпечують спеціальними противібраційними рукавицями і спеціальним противібраційними взуттям.

Проектуючи електричне освітлення будівельних майданчиків, місця виконання будівельних і монтажних робіт, необхідно додержуватись вимог СНиП Ш-4-80, ГОСТ 12.1.046-85. Системи виробничого освітлення повинні забезпечувати на будівельному майданчику освітленість, яка не е нижчою за встановлені норми. Розрахунком прожекторної установки передбачається: визначення кількості прожекторів для створення нормативної освітленості, вибір місць і схеми встановлення прожекторних щогл і прожекторів, визначення висоти встановлення прожекторів над освітлюваною поверхнею, оцінка кутів нахилу і розвороту прожекторів, визначення необхідної кількості прожекторів. Для будівельних майданчиків передбачається загальне рівномірне освітлення, а в разі необхідності: охоронне, аварійне та евакуаційне освітлення.

У будівництві і в виробництві будівельних матеріалів іонізуючі випромінювання використовуються для автоматизації виробничих процесів, контролю якості виробів, для дефектоскопії тощо. Щоб запобігти опроміненню працюючих, слід організувати захист відстанню, часом та екрануванням. Велика увага приділяється використанню спецодягу, особистій гігієні, дозиметричному контролю робочої зони.
^ 4.2 Основні заходи і засоби щодо санітарно-гігієнічного обслуговування працюючих на будівельному майданчику

Однією з найважливіших вимог щодо будівельного майданчика є обладнання його санітарно-побутовими приміщеннями, пунктом харчування, мед­пунктом, а також правильне їх розміщення згідно з будівельним генеральним планом. Токсичні речовини, наприклад, потрібно зберігати подалі від побутових приміщень і місць відпочинку. Вільні місця поблизу побутових приміщень необхідно озеленювати і влаштовувати на них майданчики відпочинку. Для відведення паводкових і зливових вод слід передбачати спеціальні заходи, наведені в проекті виконання робіт (ПВР).

Санітарно-побутові приміщення слід будувати за типовими проектами, або використовувати інвентарні побутові та допоміжні споруди контейнерного типу, до яких відносяться побутові приміщення, їдальні, приміщення для відпочинку, приміщення для обігрівання, медпункт, літня душова, туалети, контори для інженерно-технічних працівників, інструментальна тощо. Контейнери із вмонтованим обладнанням переміщуються автотранспортом на трейлерах і розраховані на багатократну оборотність зі строком служби до 15 років. Розрахунок необхідної кількості санітарно-побутових приміщень для побутового містечка на будівельному майданчику виконують згідно із встановленими нормами і з урахуванням кількості працюючих. Одинарні шафи для зберігання робочого і домашнього одягу повинні мати глибину 50 см, ширину - 20 см, висоту - 165 см. Розміри здвоєних шаф ( із двома відділеннями) для зберігання двох різних видів одягу повинні мати розміри 50 х 33 х 165 см.

Кількість кранів в умивальниках проектується з розрахунку 1 кран на 15 осіб., що працюють в одній зміні.

Якщо поблизу будівельного майданчика відсутні їдальні і буфети, обладнуються пункти харчування.

Передбачаються також приміщення для обігрівання, тенти і намети для захисту від сонця і атмосферних опадів. Загальна площа приміщень для обігріву приймається з розрахунку 0,1 кв. метру на одного працюючого, але не менше ніж 8 кв. метрів.

Будівельний майданчик необхідно забезпечити також аптечками і засобами надання першої медичної допомоги. Якщо на будівельному майданчику працює від 300 до 800 осіб, необхідно передбачити фельдшерський пункт охорони здоров'я.

Робітники, які працюють на висоті або в малодоступних місцях, забезпечуються флягами, термосами для питної води. Ємкості для питної води мають кришки, які щільно прилягають до отворів, закриваються на замок і розміщуються на висоті 1 м від підлоги.

Згідно із Правилами пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-2004, на території побутового містечка будівельників повинні бути розміщені первинні засоби пожежогасіння: пожежні щити з комплектами інструментів і інвентарем, вогнегасники, ящики з піском і совкові лопати, бочки з водою і відра.

^ 5 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
5.1 Основні причини виробничого травматизму в будівництві

Успішна профілактика виробничого травматизму під час виконання будівельно-монтажних робіт можлива лише за умови ретельного вивчення і аналізу причин його виникнення.

^ Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчань з охорони праці робітників-будівельників, відсутність контролю виконання вимог з охорони праці щодо безпечного ведення будівельно-монтажних робіт з боку інженерно-технічних працівників (ІТП), порушення вимог нормативних документів (інструкцій, норм, стандартів, правил) щодо охорони праці, невиконання необхідних заходів щодо охорони праці, порушення правил експлуатації будівельного устаткування, недостатній технічний нагляд під час ведення небезпечних будівельно-монтажних робіт, використання устаткування (машин, механізмів, інструментів) не за призначенням.

^ Технічні причини: несправність будівельного устаткування (машин, механізмів, інструментів тощо), недосконалість деяких будівельних технологічних процесів, конструктивні недоліки застарілих зразків будівельної техніки, відсутність або недосконалість захисних загороджень, несправність запобіжних пристроїв (засобів автоматики, сигналізації, блокування), відсутність захисного заземлення або замулення будівельних машин .

^ Санітарно-гігієнічні причини: наявність на робочих місцях будівельників у повітрі робочої зони значної кількості шкідливих речовин, пилу, других шкідливостей, що може призвести до гострого отруєння або іншого гострого захворювання (виробничої травми, нещасного випадку). До нещасного випадку (виробничої травми) може призвести також недостатнє освітлення будівельного майданчика і робочого місця , незадовільні кліматичні умови.

^ Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми робітника-будівельника через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці під час виконання деяких технологічних процесів, необережність працівника, невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці або виконуваній роботі.

Аналіз виробничого травматизму в будівельній галузі дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі аналізу розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму в будівництві.
^ 5.2 Заходи та засоби уникнення виробничого травматизму під час будівельних робіт
Для запобігання виробничого травматизму при різних видах будівельних робіт повинні бути передбачені:

  • перевірка технологічності монтажу конструкцій. Вона полягає в розгляді конструкції, що монтується, з точки зору зручності й безпечності Ії монтажу та можливості застосування необхідних засобів механізації;

  • розробка безпечних методів монтажу конструкцій, які забезпечують жорсткість і стійкість будівлі при її монтажі, а також стійкість кожного елемента конструкції;

  • методи підйому конструкцій, що запобігають виникненню небезпечних розтягуючих напружень у процесі їх підйому. При необхідності розробляються способи тимчасового кріплення конструкцій під час підйому. Для монтажу конструкцій визначають місця строповки, які забезпечують стійкість їх при підйомі;

  • необхідні пристосування для безпечного виконання робіт, відбір кондукторів, траверс, стропів, блоків, тросів, гаків та іншої такелажної оснастки, які покращують умови стропування й розстропування існуючих та розробка нових захисних пристроїв і пристосувань, що усувають небезпеку ураження працюючих електричним струмом;

  • заходи щодо безпечного виконання робіт із застосуванням токсичних матеріалів;

  • заходи щодо безпечного виконання робіт в зимовий період та ін.


У дипломному проекті, даний пункт Завдання повинен висвітлити пояснення й розрахунки кріплень траншей і котлованів при проектуванні виконання земляних робіт, розрахунки на конструювання стропів, траверс.



  1. ^ ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА


6.1 Вогнестійкість будівлі. Обґрунтування і прийняття

ступеня її вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7-2002. Визначення меж

вогнестійкості та поширення вогню основних конструкцій

Будівельні конструкції з органічних матеріалів є одним із компонентів горючої системи і сприяють виникненню і поширенню пожежі. Конструкції з неорганічних матеріалів не горять, але акумулюють значну частину теплоти, яка виділяється під час пожежі. При певній дозі акумульованої теплоти міцність конструкції знижується, і вона втрачає свою несучу та огороджуючу здатність. Під вогнестійкістю будівельних конструкцій розуміється їх властивість зберігати несучу і огороджуючу здатність. Будівельні конструкції класифікують за вогнестійкістю та здатністю поширювати вогонь. Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається за часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції :

  • втрати несучої спроможності ( R);

  • втрати цілісності ( Е );

  • втрати теплоізолювальної спроможності ( I ).

Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню ( М ). За межею поширення вогню будівельні конструкції поділяють на три групи:

  1. МО ( межа поширення вогню дорівнює 0 см ).

  2. М1 ( М < 25 см - для горизонтальних конструкцій, М < 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій ).

  3. М2 ( М > 25 см - для горизонтальних конструкцій, М > 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій ).

Ступінь вогнестійкості будинку встановлюють залежно від його призначення, категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки (тільки для промислових будівель і споруд), висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку (відокремленого протипожежною стіною 1-го типу). Ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях. В ДБН В.1.1-7-2002 „Пожежна безпека об'єктів будівництва” в таблиці 4 приведені мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і максимальні межі поширення вогню по них, а також відповідні їм ступені вогнестійкості будівлі або споруди.

Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості наведено довідково в таблиці Д.1 - ДБН В. 1.1 -7-2002.

Таблица Д.1 – ДБН 1.1-7.2002. Конструктивные характеристики зданий в зависимости от их степени огнестойкости

Степень

огнестой-

кости


Конструктивные характеристики

, 

Здания с несущими и ограждающими конструкциями из естественных или искусственных каменных материалов, бетона, железобетона с применением листовых и плитных негорючих материалов



Здания с несущими и ограждающими конструкциями из естественных или искусственных каменных материалов, бетона, железобетона. Для перекрытий разрешается применять деревянные конструкции, которые защищены штукатуркой или негорючими листовыми, плитными материалами, или материалами групп горючести Г1, Г2. К элементам покрытий не предъявляются требования по пределу огнестойкости, распространению огня, при этом элементы чердачного покрытия из древесины должны иметь огнезащитную обработку

а

Здания преимущественно с каркасной конструктивной схемой. Элементы каркаса — из металлических незащищенных конструкций. Ограждающие конструкции — из металлических профилированных листов или других негорючих листовых материалов с негорючим утеплителем или утеплителем групп горючести Г1, Г2

б

Здания преимущественно одноэтажные с каркасной конструктивной схемой. Элементы каркаса — из древесины, которая подверглась огнезащитной обработке. Ограждающие конструкции выполняют с применением древесины или материалов на ее основе. Древесина и другие материалы группы горючести ГЗ, Г4 ограждающих конструкций должны быть подвергнуты огнезащитной обработке или защищены от воздействия огня и высоких температур

V

Здания с несущими и ограждающими конструкциями из древесины или других горючих материалов, защищенных от воздействия огня и высоких температур штукатуркой или другими листовыми, плитными материалами. Элементам покрытий не предъявляются требования по пределу огнестойкости и пределу распространения огня, при этом элементы чердачного покрытия из древесины должны иметь огнезащитную обработку

Vа

Здания преимущественно одноэтажные с каркасной конструктивной схемой. Элементы каркаса — из металлических незащищенных конструкций. Ограждающие конструкции — из металлических профилированных листов или других негорючих материалов с утеплителем групп горючести Г3, Г4

V

Здания, к несущим и ограждающим конструкциям которых не предъявляются требования по пределу огнестойкости и пределу распространения огня
  1   2   3

Схожі:

Методичні вказівки iconГ. А. Усик методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійної роботи І практичних занять з дисципліни „Інженерне обладнання споруд”
Методичні вказівки iconПрограма та методичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання програми переддипломної практики – Суми, 2011. 23 с. – Бібл. 19
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до виконання І захисту дипломної роботи студентами напряму 030601 «Менеджмент». – Полтава: пнту, 2013. – 41 с
Методичні вказівки icon«Львівська політехніка» Львів-2013 Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломної роботи студентів із спеціальності «Обслуговування інтегрованих інтелектуальних...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Вступ до мовознавства”. Методичні вказівки для студентів лінгвістичних спеціальностей денної та заочної форм навчання / О. Е. Пчелінцева....
Методичні вказівки iconІ методичні вказівки
Робоча програма І методичні вказівки з переддипломної практики студентів ІV курсу спеціальності “Автоматизовані електромеханічні...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки та завдання
Методичні вказівки по виконанню контрольних робіт з дисципліни "Фінанси підприємств" (для студентів заочної форми навчання): Укладені...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до проведення переддипломної практики (для студ спец. 03050801 «Фінанси І кредит» денної та заочної форм навчання)...
Методичні вказівки icon“київський політехнічний інститут” методичні вказівки
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Опір матеріалів” для студентів усіх спеціальностей денної та вечірньої форм навчання....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання звіту про переддипломну практику для студентів спеціальності 090242 «Обслуговування та ремонт обладнання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка