Тема №5




Скачати 209.73 Kb.
НазваТема №5
Дата конвертації29.01.2014
Розмір209.73 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фізика > Документы



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення тактико - стройового заняття
з навчальної дисципліни «Загальна тактика»


Т Е М А № 5: Дії солдат в бою

Заняття 1: Солдат в обороні.


Мета заняття:


Надати студентам знання про дії солдата в основних видах бою, а саме в обороні.

Сформувати поняття про комбатантів, їх обов’язки та права відповідно до положень міжнародного гуманітарного права. Виховувати у студентів завзятість та впевненість при веденні бою.



^ ОСНОВНА ЧАСТИНА

  1. Вибір місця для окопу , його обладнання та маскування.

Дає під запис порядок вибору і обладнання окопу. Вводить в тактичну обстановку і заслуховує 2-3 чол. з цього питання.

Місце для окопу повинно бути вибрано так, щоби воно забезпечувало оборону, спостереження, маскування, укриття від вогню противника і було зручно самому вести вогонь.

^ Одиночні стрілецькі окопи - це найпростіші земляні спорудження, які призначені для вкриття особового складу від вогню противника й ведення вогню по противнику зі стрілецької зброї (автомат, карабін, гвинтівка, кулемет, гранатомет). По своєму обладнанню й глибині одиночні стрілецькі окопи діляться на: одиночні окопи для стрільби лежачи, одиночні окопи для стрільби з коліна, одиночні окопи для стрільби стоячи.
Найпростішим одиночним окопом є окоп для стрільби з автомата (гвинтівки, карабіна) лежачи. Цей окоп відривається тільки в одному випадку - при поспішному переході до оборони під вогнем противника. Для його уривки використовується індивідуальний шанцевий інструмент - мала піхотна лопата.




Відривання окопу солдатом виконується по команді командира відділення: "Обкопатися!". У загальному випадку солдат починає обкопуватися там, де його застала команда. Однак місце може призначатися командиром відділення або ж вибиратися самим солдатом.
По команді "Обкопатися!" солдат кладе зброя праворуч від себе на відстань витягнутої руки, повертається на лівий бік і витягає із чохла лопату. Потім він бере лопату обома руками й ударами зверху вниз і на себе підрізає дерен поперед себе. Зняті дернини солдат укладає поперед себе з тим, щоб відразу ж одержати деякий захист від стрілецького вогню противника. Потім солдат лопатою виймає ґрунт на глибину близько 20см. Вийнятий ґрунт викидається вперед для утворення брустверу. Відрив передню частина окопу, солдат переміщується назад і відриває центральну частину окопу, відкидаючи ґрунт уперед і частину ґрунту вліво. Потім солдат відриває задню частину окопу, відкидаючи ґрунт у ліву сторону. Після цього солдат уповзає грудьми в окоп і поглиблює його до глибини 30см. Розроблювальний ґрунт відкидається в основному вперед і вліво, частково вправо. Висота брустверу при цьому повинна досягти 30см.



По закінченні цих робіт солдат укладає автомат у задню частину окопу, улаштовує в передній частині окопу сходинку для ліктів, знижує висоту бруствера в секторі стрільби до 10см, відриває приямок для магазина. По можливості, якщо противник не проявляє активності, окоп маскується підручними засобами. Залежно від щільності ґрунту ширина бруствера убік противника повинна бути від 50см (мерзлий, кам'янистий ґрунт), до 160см(супіщаний або піщаний ґрунт).

На малюнку окоп для стрільби з автомата лежачи в розрізі й у плані.
Залежно від типу ґрунту солдат затрачає на уривку окопу для стрільби лежачи від 30 хвилин до 1 години. Обсяг вийнятого ґрунту 0.3 куб. м.
Такий окоп з урахуванням висоти бруствера дає солдатові закриття висотою близько 60см, що цілком достатньо для захисту від вогню стрілецької зброї й осколків снарядів. Однак окоп для стрільби лежачи не забезпечує зручності дії зброєю, розміщення майна й боєприпасів. У такому окопі неможливо тривале перебування. Крім того, він утрудняє спостереження в сторони й назад. Цей окоп варто вважати тимчасовою й змушеною мірою. Тому, забезпечивши собі захист від стрілецького вогню, солдат починає поглиблювати окоп до глибини 60см. Розроблювальний ґрунт більшою мірою відкидається в сторони. Висота бруствера при цьому досягає 40-50см, а в секторі стрільби30 см. Бруствер закриває окоп не тільки попереду й ліворуч, а й праворуч теж на всю довжину окопу. Такий окоп називається окопом для стрільби з коліна. Обсяг вийнятого ґрунту досягає 0.8 куб. м. Час на уривку (уважаючи від початку уривки окопу для стрільби лежачи) від 1-2.5 год.




Уважається, що надалі стрілок поглиблює окоп до глибини 110см, підвищуючи бруствер до 50-60см. Тобто висота закриття становить 160-170см, що повністю прикриває від вогню стоячу на дні окопу людину. Так виходить окоп для стрільби стоячи. Обсяг вийнятого ґрунту досягає 1.4 куб. м. На уривку такого окопу малою піхотною лопатою (уважаючи від початку уривки окопу для стрільби лежачи) іде від півтора до трьох з половиною годин. Незважаючи на його примітивність, цей окоп уже вважається протиатомним укриттям. Він (якщо в момент ядерного вибуху стрілець лежить на дні окопу) захищає практично повністю від світлового випромінювання, знижує радіус поразки ударною хвилею в півтора - два рази. Наприклад, якщо при вибуху ядерних боєприпасів потужністю 20 кт (потужність Хиросимської атомної бомби) солдат, що перебуває на відкритій місцевості одержує смертельне ураження ударною хвилею на відстані 1.6 км. від епіцентру вибуху, то солдат в окопі таке ж ураження одержить на відстані 1 км. Також солдат, що лежить на дні окопу практично не піддається впливу проникаючої радіації в момент вибуху. Цей же окоп має ступінь захисту від радіоактивного зараження ДО=5, тобто солдат, що перебуває в окопі буде одержувати дозу в п'ять разів менше, ніж на відкритій місцевості.




Також уважається, що по закінченні уривки окопів для стрільби стоячи із правого (лівого) заднього кута окопу солдат починає прокопувати хід сполучення (траншею) до сусіда праворуч (ліворуч). Так виникає розвинена система окопів і траншів.
Однак бойова практика показує, що окоп для стрільби стоячи дуже рідко є розвитком окопу для стрільби лежачи й з коліна. Справа в тому, що підрозділи починають обкопуватися там, де їх зупинив вогонь противника, тобто там, де його вогонь найбільш ефективний. Найчастіше через нетривалий час атакуючі відходять трохи назад (якщо не вдалося відновити просування вперед) для того, щоб зайняти більше підходящі для оборони місця й вивести особовий склад з під автоматно-кулеметного вогню. На новому місці відразу ж починається уривка окопів для стрільби стоячи й, як правило, у сполученні з відриванням траншей. Звичайно до цього часу підвозиться важкий шанцевий інструмент (великі саперні лопати, кирки) і підходить землерийна техніка. Так що мала піхотна лопата вже не використається зовсім, або ж використовується лише як допоміжний інструмент. Замітки на полях. Хто, коли й чому перший став називати малу піхотну лопату "саперною лопаткою" невідомо, але це в корені невірна назва настільки міцно вкоренилася не тільки в цивільному побуті, але й у побуті військовому, що ніякими роз'ясненнями цю оману не вдається викорінити. Тим часом у саперній справі ця лопата практично не застосовується, хіба що при ручній установці мін. А в основному сапери користуються великою саперною лопатою.




От вона на малюнку. І зовсім недоречна іронія хоробрих танкістів і не менш доблесної «піхоти» (мотострілків) із приводу "складної інженерної машини ВСЛ-110". Цей нехитрий інструмент урятував не одну тисячу солдатських життів і не одній сотні танків він продовжив бойове життя. Та й не настільки проста ця лопата, як здається. У вмілих, знаючих руках це й вимірювальний інструмент (зовсім не випадково довжина лопати саме 110 см), і універсальний шанцевий інструмент, а якщо знадобиться, то й грізна холодна зброя. Сапер ніколи не стане фарбувати черенок (ручку) як це люблять робити танкісти. Він пройдеться по черенку наждачкою, злегка обпалить над багаттям. І тоді лопата не сковзає в руках, не набиває мозоль, не треба додавати більших зусиль. щоб удержати в руці. А якщо ще витратити півгодини, щоб заточити лезо під даний ґрунт, то з боку буде здаватися, що лопата йде в ґрунт як у масло. І тільки тоді один солдат за одну годину буде розробляти один кубометр, а то й більше, не знаючи утоми.
Якщо вибране місце не повністю закриває солдата, то необхідно з допомогою лопати (МПЛ або ВСЛ-110) і місцевих матеріалів влаштувати окоп і замаскувати його і себе.
Елементи окопу:

  1. Котлован h = 110, Ш = 60 см з верху і 50 см внизу. L=120 см

  2. Бруствер h=50-60 см покритий дерном (замаск.).

  3. Берма (30x40 см).

  4. Сектор обстрілу h+30см 30°.

  5. Приступець для кругового обстрілу (80 х 30).

  6. Ніша для одного чоловіка з перекриттям: h=110, ш=30см.

  7. Ніша для боєприпасів h=20 см, ш=40 см, L=25 см.

  8. Траншея (хід сполучення) - 110x50 см


Для автомата в бруствері робиться жолобок, або ставляться рогатки, щоб покласти автомат обов'язково дулом (стволом) в сторону противника.

Окоп обов'язково маскується під фон місцевості тим дерном, який було знято, а також місцевими предметами.

Добре замаскований окоп не спостерігається противником і по ньому не можливо вести прицільний вогонь. В обороні вогонь являться основним засобом ураження і знищення противника.
Підготуватись до оборонного бою означає:

1.Знати бойове завдання

2.Відрити окоп і зайняти його.

3.Одержати боєприпаси і бути готовим до відкриття вогню.
Знати бойове завдання означає:

- знати смугу вогню відділення, основний і додатковий сектори обстрілу;

- знати орієнтири і відстані до них (при можливості пристріляти відстані до орієнтирів);

- знати ділянки зосередженого вогню і порядок відкриття вогню по них.
Кожний командир відділення складає картку вогню, на яку наносить всі ці дані та вогневі позиції вогневих засобів БМП (БТР), РПГ-7, кулеметників та ін. (основні, додаткові, тимчасові ВП, участки загороджень, мінних полів перед переднім краєм). При необхідності складає легенду (пояснення, в якому записуються дані для стрільби вночі, приціл, точка прицілювання через мушку, на які наносяться фосфорні крапки, які світяться вночі, місце прицілювання). Поправки на вітер, температуру (на кожні 300 м дальності до цілі поправка береться в сторону вітру, пів фігури або 0-02 дві тис.). При низьких температурах починаючи від - 5 С і дальності більше 1500 м беруться поправки на дальність згідно з таблицями стрільб для гармат, танків, БМП Найбільш ефективний вогонь зі стрілецької зброї 400 - 600 м.
2. Порядок спостереження за противником, доповідь про результати і дії солдата при застосуванні противником ядерної і хімічної зброї та з початком вогневої підготовки атаки.
Спостереження є одним із найбільш розповсюджених способів ведення розвідки противника і місцевості. Розвідка спостереженням ведеться у всіх видах бою для розвідки наземного і повітряного противника, його вогневих засобів, інженерних загороджень, КП і інших об'єктів; крім цього для впізнавання своїх військ подачі сигналів впізнавання і оповіщення.
Для ведення розвідки СПОСТЕРЕЖЕННЯМ солдат може бути назначений спостерігачем або хімічним спостерігачем.

Солдат, назначений спостерігачем ПОВИНЕН САМ ВСЕ БАЧИТИ І ПРОСЛУХОВУВАТИ, але повинен при цьому залишатись непоміченим противником.

Він повинен вміти добре орієнтуватись на місцевості днем і вночі, володіти добрим вишколом в веденні розвідки спостереженням, володіти зоровою пам'яттю, великою витримкою і терпінням, бути витривалим, кмітливим, холоднокровним.

Не можна розташовуватися на великих висотах, у окремих дерев, будівель, біля лісу, окремих кущів і т.п. - біля тих предметів, які можуть бути ОРІЄНТИРАМИ для противника і ПРИВАБЛЮВАТИ його увагу.
^ Спостерігач зобов'язаний:

  1. Вміти вибирати, облаштовувати і маскувати місце для спостереження, орієнтуватися на місцевості в будь-яку пору року і час доби; визначати відстані до цілей(об'єктів), користуватися приладами спостереження і засобами зв'язку.

  2. Знати розпізнавальні признаки основних видів зброї і БТ противника, аналізувати відомості, вести запис в журналі спостереження і чітко доповідати про результати спостереження командиру (старшому спостережного посту).

Спостерігачу вказується ^ СМУГА СПОСТЕРЕЖЕННЯ або об'єкт.
При постановці задачі спостерігачу вказується:

  1. орієнтири і кодовані(умовні) найменування місцевих предметів

  2. відомості про противника і про свої підрозділи

  3. місце для спостереження

  4. сектор(смуга), район(об'єкт) спостереження, за чим спостерігати і на що звертати особливу увагу

  5. напрямок ймовірного підльоту літаків (вертольотів) противника

  6. порядок доповіді результатів спостереження

  7. сигнали оповіщення


Приклад постановки задачі спостерігачу:

  1. Орієнтири: перший - перехрестя доріг - 800; другий - окреме дерево 900;третій - стовп з підпіркою 1000; четвертий - кут дому 400

  2. передній край оборони противника проходить: по узліссю лісу темний, берегу озера Круглого, кущі. Підрозділи нашої роти перейшли до оборони на рубежі зелений гай, міст.

  3. місце спостереження – тут ( окоп з траншеєю).

  4. Спостерігати в секторі перехрестя доріг (Ор - 1), окреме дерево (Ор - 2), Ор – 3. Встановити місця розташування танків, ПТКР, окопів і інженерних загороджень. Особливу увагу звернути на пересування живої сили і техніки противника.

  5. Можливі напрямки дій вертольотів противника Ор(окр. дім).

6. Про зміну обстановки доповідати мені негайно голосом

7. Сигнальний патрон червоного кольору.
Місце спостереження вибирається так, щоб окрас одягу і зброї зливався з місцевістю. При розташуванні біля місцевих предметів (дерево, стовп, кущ, камінь і т. п.) потрібно вести спостереження лежачи, знаходитись з тіньової сторони. В населеному пункті розташовуватись в зруйнованих будинках, на горищах, завалах. Дерево вибирати в глибині лісу, гіллясте і сучкувате, але щоб не відрізнялось від інших дерев, і щоб не було видно спостерігача. В горах - на схилах в сторону противника

( краще мати 2 -3 місця для спостереження).
Для спостереження місцевість ділять на 3 зони:

  1. ближню - до 400 м

  2. середню - від 400 до 800 м

  3. дальня зона в межах бачення приладами оптики.


Спостереження починається з ближньої зони і ведеться справа наліво спочатку неозброєним оком, а потім повторно оптичними приладами.

Виявивши ціль спостерігач повинен визначити її положення на місцевості і відстань до неї. Занести на схему і в журнал спостереження; а потім доповідає старшому.

Наприклад:

орієнтир 2, вліво 50, ближче 100, коло куща СП противника і танк.
На посту спостереження повинно бути:

  1. прилади спостереження ( біноклі або стереотруба, бусоль, далекомір квантовий і т д)

  2. крупно масштабна карта (схема)

  3. журнал контролю

  4. компас і годинник

  5. ліхтар

  1. засоби зв'язку ( радіостанція, телефон, сигнальні ракети, прапорці)

  2. сигнали впізнавання, позначення і оповіщення.


Відстані до цілей визначаються різними способами:

  1. на око (окомірно)

  2. за допомогою оптичних приладів (біноклів, стереотруб, бусолі, прицілів, далекомірів)

  3. за допомогою формули тисячної (по кутовій сітці бінокля або

підручними засобами) Д - дальність до цілі, 1000 - постійна величина, У - кут під яким видно ціль в тисячних.
При визначенні відстані потрібно знати кутові розміри окремих предметів і ціну шкал бінокля, стереотруби, прицілів. Так один сірник по товщині дорівнює 0.02 Сірникова коробка: по довжині-90

по ширині - 0.60

по висоті-0.15
Олівець по товщині - 0.15 1 мм лінійки —0.02 тисячних

Ціна одної поділки шкали бінокля 0.05, прицілів 0.04(0.02)
Приклад 1. Визначити Д до танка противника, якщо він по висоті вмістився в 0.03.

Приклад 2. Визначити Д до телефонного стовпу h=6 м, якщо він по своїй висоті рівний 2 мм лінійки.

Д = 5= 1500, де 5 - постійне число

Дерев'яний стовп ліній зв'язку 6

Пасажирський вагон 4х - осний 4 50

Пасажирський вагон вантажний критий 4 20

БТР 225

Танк (середній) 337

Автомобіль вантажний 226

Форма запису в журналі спостереження

Час, що і де помічено, кому і коли доповіли про спостереження

„___”_____________20 _р.

8.20 Ор - 3, вправо 20, далі 200 в кущах танк 8.25
с-нт Данченко.
Зміна спостерігачів проводиться в установлений час командиром( черговим офіцером, старшим спостерігачем).

При зміні спостерігачів ставиться теж завдання. Показується на місцевості сектор спостереження, вказується орієнтири, на що звернути особливу увагу, а також всі виявлені цілі, місце знаходження і характер дій противника. Передаються прилади спостереження і документи, після чого обидва спостерігачі доповідають командиру (старшому спостерігачу) і розписуютьсяя в журналі.
Перед переходом в наступ противник буде проводити вогневу підготовку. В цей час можуть наноситись ядерні, хімічні і авіаційні удари. З одержанням сигнал попередження про початок застосування противником ЗМУ „Радіаційна небезпека!” особовий склад продовжує виконувати бойові завдання одягає респіратори, а за сигналом "Хімічна тривога!" одягають протигази, крім цього особовий склад, що знаходиться в БМП - зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження (ЗМУ).

Засоби індивідуального захисту знімаються тільки за дозволом командира.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад, який діє на відкритій місцевості, або на відкритих машинах не припиняючи виконання бойового завдання одягає засоби індивідуального захисту, а той, хто знаходиться в закритих БТР - тільки респіратори, або протигази. З початком вогневої підготовки противника спостерігач веде спостереження, а решта особового складу ховається в перекриті щілини, бліндажі, або в БМП (БТР) в готовності негайно зайняти свої місця на позиції. При с паласі ядерного вибуху особовий склад негайно лягає на дно окопу (траншеї), а при находженні в БМП (БТР) закривають люки, двері і включають систему захисту в БТР одягають респіратори, або протигази. БМП (БТР), фортифікаційні споруди значно послаблюють дії ударної хвилі, проникаючої радіації, радіоактивного випромінювання, надійно захищають особовий склад від світлового випромінювання. Якщо особовий склад в цей час знаходиться на відкритій місцевості, необхідно негайно лягти на землю лицем вниз, ногами в сторону вибуху, закрити шию і лице коміром шинелі, кісті рук сховати під себе. Після проходження ударної хвилі особовий склад одягає протигази і готовиться до відбиття атаки противника.

При нападі повітряного противника подається команда„Повітря!”, по якій особовий склад ховається в щілини, бліндажі, а особовий склад призначений для відбиття низьколетаючих повітряних цілей, по команді знищує цілі.

При застосуванні противником запальної зброї особовий склад для захисту використовує перекриті щілини, бліндажі, БМП, БТР, засоби індивідуального захисту, а також шинелі, куртки, плащі-палатки, дерев'яні щити, мати, тонку бляху і ін. підручні матеріали (шифер, дошки і т. д.)
Знищення противника перед переднім краєм. та противника, що увірвався я траншею.
При виявленні переходу противника в атаку, по команді командира „Відділення до бою!" солдат швидко займає своє місце на позиції по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню із стрілецької зброї 400-600 м, з бойових машин піхоти – 1000 – 1300м, з танків – 1800 – 2500м. По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Спочатку вогонь по противнику ведеться за командою командира відділення, а з наближенням його в зону дійсного вогню зброї відділення – самостійно.

^ Танки, БМП (БТР), САУ і ін. броньовані цілі противника знищуються вогнем гранатометів, ПТКР і із гармат своїх БМП, а піхота противника знищується або відсікається від танків вогнем кулеметів і автоматів.

Вогонь протитанкових засобів відділення (протитанкових ракетних комплексів протитанкового відділення) зосереджується в першу чергу по головному танку або танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по інших танках, які атакують, і інших броньованих машинах. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем) з ручними протитанковими гранатами. Для прихованості їх висування використовуються складки місцевості і застосовуються дими (аерозолі). Іноді біля найбільш ймовірного місця пророблення противником проходу в загородженнях, відділенням завчасно відриваються і маскуються окоп і хід сполучення до нього. В окопі може розташовуватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь підготовленим мінним шлагбаумом. По можливості в боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.
З підходом піхоти противника на 30-40 м солдати самостійно, або за командою командира відділення, закидають противника ручними гранатами і знищують його вогнем в притул.

Якщо танки противника не вдалося знищити з гранатомета, (ПТКР), необхідно почекати, поки вони підійдуть до позиції відділення на 20-25 м, з такої відстані танк противника не являється небезпечним своїм вогнем із-за мертвого простору.

З відстані 15-20 м солдат кидає в танк (борт, корму, трансмісію) протитанкову гранату і негайно лягає на дно траншеї на період вибуху, а після вибуху швидко відкриває вогонь по піхоті противника, щоб відсікти її від танків, або ЗНИЩИТИ. Якщо танк підбити не вдалося, солдат ховається в траншеї (лягає на дно) і як тільки танк пройде над ним, він кидає гранату в кормову частину (або на трансмісію), найкраще в борт після чого продовжує вести вогонь по піхоті противника, що атакує..

Якщо окремі групи противника увірвуться на передній край оборони і спустяться в траншею, то солдат щоб не допустити його подальшого розповсюдження встановлює загородження (перепони, рогатки) і знищує противника в притул, а також діє ножем, штиком, кулаком, застосовує прийоми самбо, особливо удари в пах, бажано діяти попарно застосовуючи больові прийоми.

Бій солдат веде до повного знищення противника і без наказу командира не покидає позицію навіть будучи в повному оточенні. Відхід на другу позицію солдат проводить тільки за наказом командира під прикриттям вогню артилерії, мінометів, танків, своїх товаришів, сусідів, використовуючи дими, аерозолі, туман.

Відступ проводиться короткими перебіжками, або переповзанням прикриваючи один одного. При підході своїх контр атакуючих підрозділів до позиції відділення солдат за наказом командира переходить в контратаку.
Висновок до заняття: Таким чином, в умовах застосування найновіших видів зброї (ЗМУ, ВТЗ) противником під час його наступу успішне виконання бойового завдання в обороні багато в чому залежить від бойового вишколу кожного солдата, його вмілих дій та від уміння командира відділення управляти ним в бою.


^ 3. Розбивка окопу для БМП (БТР).
Обладнання вогневої позиції для БМП, БТР полягає у відриванні і маскуванні окопу, який розташований в такому місці, звідки забезпечується

ведення вогню в сторони флангів і в проміжки між позиціями механізованих відділень. Окопи для БМП, БТР відриваються з обмеженим сектором обстрілу.



Окоп для БТР




Окоп для БМП

На позиції відділення у першу чергу розчищається місцевість для покращання спостереження і ведення вогню, послідовно відриваються одиночні (парні) окопи (окопи для автоматичних гранатометів, протитанкових ракетних комплексів) і окоп для бойової машини піхоти (бронетранспортера);

в окопах для стрільців, гранатометників, кулеметників обладнуються проти осколкові козирки, потім окопи з'єднуються між собою в окоп на відділення, який доводиться до повного профілю і з'єднується суцільною траншеєю з окопами сусідніх відділень;

для особового складу обладнується бліндаж, в окопі для бойової машини піхоти відривається окоп з проти осколковим козирком для протитанкового ракетного комплексу. Потім на запасних позиціях для стрільців, гранатометників, кулеметників обладнуються бійниці; відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для бойової машини піхоти (бронетранспортера) і хід сполучення до нього. Надалі відривається хід сполучення в глибину опорного пункту взводу. Всі ходи сполучення повинні обладнатися місцями для ведення вогню з метою проведення маневру силами і вогнем. Командир відділення повинен передбачити і призначити необхідну кількість особового складу для устаткування на позиції без прохідної (тупій) або розширеної частини траншеї (для перенесення поранених і можливості одночасного, пересування особового складу в протилежному напрямку), ніші для боєприпасів і господарських потреб, відхожого місця, вогневої позиції БМП (БТР). Щоб зменшити ураження особового складу осколками і ударною хвилею, прямолінійні ділянки траншей (фаси) повинні бути не більше 15-20 м, а вигини між фасами повинні розташовуватися під кутом 120-160°. При організації оборони важливим є забезпечення особового складу необхідною кількістю шанцевого інструменту.

Всього на обладнання окопу на відділення піхотною лопатою потрібно 200–300 чол.- год., саперною лопатою – 100– 150 чол.- год.

Час, необхідний для обладнання фортифікаційних споруд



Назва фортифікаційної

споруди

На обладнання необхідно

(чол. -год.)

піхотною лопаткою

саперною лопатою

Окоп для стрільби з автомату

2,5

1,5

Окоп для стрільби з кулемета

4,0

2,5

Окоп для стрільби з ручного протитанкового гранатомета

2,5

1,5

Перекрита щілина

50

24

Окоп для БМП

З застосуванням ПЗМ-2 – 0,3 маш.-год., 8 чол.год.(без щілини, бліндажу)

32

Окоп для БТР

З застосуванням ПЗМ-2 – 0,6 маш.-год., 12 чол.год.(без щілини, бліндажу)

65

Окоп для танку

За допомогою бульдозерного обладнання – 0,6 маш.-год. і 5 чол.год. (без бліндажу)

-


Роботи першої черги (відривання одиночних окопів для особового складу і окопу для БМП) проводяться за (37,5:6 = 6) 6 г. На виконання всього об'єму роботи по інженерному устаткуванню позиції відділення, якщо залучити 70% особового складу відділення, тобто 6 чоловік, буде потрібно в середньому (200÷300) : 6=(33÷50) при відриванні піхотною лопатою 41 ч, саперною –(100÷150): 6= (16÷25) 20 ч.
Інженерне обладнання і система вогню відділення при організації оборони можуть бути розкриті противником за демаскуючими ознаками. Тому в цілях введення противника в оману щодо дійсного розташування і дій підрозділів організовується маскування.
Маскування досягається збереженням військової таємниці, прихованим розміщенням і переміщенням підрозділів з використанням маскувальних властивостей місцевості і умов обмеженої видимості, застосуванням різних маскувальних засобів.

В окопі на відділення обладнуються ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи щодо його удосконалення в бойовому і господарчому відношенні з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні



Схожі:

Тема №5 iconТема III. Українські землі під владою литви І польщі тема ІV. Українська...
Тема VI. Українські землі у складі російської та австро- угорської імперій (ХІХ – поч. ХХ ст.)
Тема №5 icon1 Сутність та організація проведення внутрішнього аудиту Тема Предмет,...
Тема Методика проведення внутрішньої аудиторської перевірки ефективності системи внутрішнього контролю бізнес – процесів
Тема №5 iconТема 23
Тема 23. Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами та оцінка ефективності їх використання (2 год.)
Тема №5 iconЛекція 6 Тема 6
Тема Організація роботи практичного психолога по забезпеченню готовності дитини до навчання
Тема №5 iconТема 1 9
Тема 19. Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних засобів авіапідприємства (2 год.)
Тема №5 iconТема 3
Тема 79: Процесуальні наслідки неявки у судове засідання осіб, які беруть участь у справі
Тема №5 iconТема Вступ. Журналістика як система
Тема Масово-інформаційний характер журналістської діяльності. Журналістська спеціалізація
Тема №5 iconТема : Тема №1 Поняття, значення І система Особливої частини Кримінального...

Тема №5 iconТема Судження та його характеристика
Тема Модальність суджень, розподіленість термінів у судженнях, відношення між ними
Тема №5 iconТема теорії та моделі підприємств
Контроль виконання виробничої програми тема 10. Персонал підприємства, продуктивність І оплата праці
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка