Це інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі
Скачати 1.27 Mb.
|
45. Аудит витрат виробництва Стосовно витрат встановлюється відповідність ведення обліку вимогам П(С)БО «Витрати», а саме: визнання витрат; склад витрат: собівартість реалізованих товарів, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не входять до собівартості, фінансові витрати, втрати від участі у капіталі, інші витрати, податки на прибуток, надзвичайні витрати; відображення витрат на рахунках класів 8 та 9, встановлених підприємством самостійно, перелік та склад калькуляції собівартості, змінних і постійних загальновиробничих витрат, вибір бази розподілу загальновиробничих витрат, можливість відкривати рахунки класу 8; коректність надання інформації про витрати у Примітках до фінансової звітності. При проведенні аудиту виробничого циклу аудитор встановлює якість здійснення внутрішнього контролю на даному циклі. Перевіряється, чи здійснювалась на підприємстві арифметична перевірка, проведення звіряння розрахунків; вивчається організація документообігу, проведення інвентаризацій, розподіл повноважень та відповідальності, здійснення виробничого обліку та підготовка звітності. Аудитор знайомиться із особливостями технологічного процесу, встановлює ділянки процесу, що здійснюють значний вплив на виникнення втрат, вихід та якість продукції; особлива увага приділяється аналізу організаційно-технічного рівня виробництва; вивчається стан нормативного господарства, порядок встановлення цін на сировину, матеріали та готову продукцію, стандарти на готові вироби тощо. При проведенні операцій з обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості готової продукції аудитором виконуються такі основні аудиторські роботи: аналіз тотожності показників фінансової звітності та регістрів бухгалтерського обліку стосовно формування витрат; перевірка організації аналітичного обліку витрат на виробництво та управлінського обліку, перевірка правильності записів на рахунках 23, 25, 26, а також на рахунках класів 8 та 9; перевірка якості оформлення первинних документів, правильності оцінки та своєчасність включення виробничих витрат до собівартості; перевірка обґрунтування групування витрат за місцями їх виникнення (виробництва, цехи, дільниці, центри відповідальності тощо); аудит витрат допоміжного виробництва, загальновиробничих, адміністративних витрат; аудит правильності формування валових витрат для сплати податку на прибуток підприємств; перевірка якості інвентаризації незавершеного виробництва та її відповідність обліковій політиці; перевірка правильності обліку витрат майбутніх періодів та своєчасності їх списання на витрати; перевірка документального оформлення браку у виробництві та правомірність списання втрат від браку; здійснення детальних процедур перевірки виробничого циклу: витрат, що включаються до собівартості на підставі лімітів, норм, тарифів - паливо, витрати на службові відрядження, електроенергія, телефонні розмови, сировина, запасні частини тощо; здійснення перевірки правильності віднесення сум зносу (амортизації) необоротних активів і правильності документального оформлення та включення до собівартості нарахованої заробітної плати; вибіркова перевірка інших статей витрат відповідно до номенклатури галузевих інструкцій (положень) з формування собівартості продукції; проведення аналітичних операцій, зокрема, аналіз собівартості продукції та розрахунок основних факторів, що впливають на показник. При проведенні аудиту трудових ресурсів виконуються такі основні аудиторські роботи: встановлення тотожності показників фінансової, податкової та спеціальної звітності та регістрів бухгалтерськогообліку стосовно показників з оплати праці; перевірка організації аналітичного обліку витрат на оплату праці, перевірка правильності записів на рахунках 23, 26, 39, 64, 65, 66, а також на рахунках класів 8 та 9; перевірка якості оформлення первинних документів з обліку заробітної платні, правильності оцінки та своєчасності включення виробничих витрат до собівартості; перевірка правильності ведення документації по розрахунках з працівниками, підзвітними особами; проведення аналізу використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці: забезпеченість ресурсами, продуктивність праці та резерви підвищення виробітки, наявність простоїв, втрат робочого часу, форми оплати праці, ефективність використання фонду оплати праці. Аудит виробництва продукції здійснюється у наступній послідовності: обстеження - перевірка звітності -перевірка облікових регістрів - перевірка первинних та зведених документів. Джерелами інформації є бізнес-плани, фінансова звітність, звіти по продукції, записи за рахунками 23, 25, 26, 27, 70, а також регістри оперативного обліку виробництва, матеріали інвентаризацій, спеціалізовані форми обліку та звітності. ^ Аудит грошових коштів має за мету виявити факти недостач, привласнення та розтрачання грошових коштів не за призначенням, забезпечити контроль за дотриманням правил приймання, видачі та обліку коштів. Основними завданнями аудиту грошових коштів є наступні: - забезпечення умов збереження та схоронності грошей; - своєчасність та повнота оприбуткування грошових коштів; - правильність витрачання готівкових грошових коштів; - дотримання правил документального оформлення первинних документів з руху грошових коштів; - перевірка правильності складання бухгалтерських записів, які відображають рух грошових коштів; Джерелами інформації аудиту готівкових операцій є: прибуткові та видаткові касові ордери; корінці чекової книжки та квитанції про внесок готівки до банку; платіжні відомості на виплату зарплати та інші виплати; авансові звіти; касові книги та звіти касира; відомості за рахунками „Каса” та „Розрахунки з підзвітними особами; оборотно-сальдові відомості та Баланс підприємства. Завданням аудиту касових операцій є перевірка: забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в касі; дотримання встановленого порядку зберігання чекових книжок, виписки чеків і отримання по них готівки; дотримання порядку документального оформлення надходження грошей до каси та їх видачі; дотримання ліміту каси; своєчасності та повноти оприбуткування готівки; стану обліку касових операцій. Виходячи з їхньої важливості, касові операції досліджуються у суцільному порядку. Проводиться перевірка фактичної наявності грошей e касі та оформляється акт про результати інвентаризації. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальноюособою. Після інвентаризації починається перевірка правильності оформлення касових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами. При перевірці правильності заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних відомостей (написання потрібних дат, номерів, сум, підстав для їх виписки, наявність підписів керівника підприємства і одержувачів коштів, печаток, штампів) встановлюється, чи всі документи підписані керівником підприємства. При перерахуванні за платіжними відомостями сум виплаченої готівки, встановлюється, чи сума виплат по кожному працівнику відповідає загальній сумі видачі по платіжній відомості. Наступним кроком під час перевірки є з'ясування наявності у підприємства касової книги та правильність її оформлення. Якщо при записах в касовій книзі допущена помилка, її виправляють наступним чином: закреслюють попередній запис, пишуть правильні цифри зверху і засвідчують підписом керівника. При перевірці правильності підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки на кінець дня, встановлюється, чи завжди залишок готівки на кінець дня дорівнює встановленому ліміту. Для встановлення повноти та своєчасності оприбуткування касою підприємства готівкових надходжень,одержаних з різних джерел, аналізують обороти за відомістю за дебетом рахунку 30 „Каса” з оборотами за кредитом кожного кореспондуючого рахунку (31 „Розрахунковий рахунок”, 37 „Розрахунки з різними дебіторами”). ^ Аудит системи внутрішнього контролю безготівкових розрахунків повинен підтвердити або спростувати такі вимоги щодо здійснення безготівкових розрахунків несумісні обов'язки розподілені; безготівкові операції здійснюються у відповідності з чинним законодавством; всі операції з витрачання грошових коштів із рахунків у банках санкціоновані відповідною особою; всі безготівкові операції за надходженням відображаються в обліку; всі бартерні операції відповідають чинному законодавству і санкціоновані відповідною особою. При оцінці системи внутрішнього контролю і системи обліку слід пам'ятати, що левова частка всіх розрахунків здійснюється через банк, тому довіряти цій систем можна лише після ретельного її вивчення. Для оцінки системи внутрішнього контролю пропонується виконати відповідне тестування. Проведене тестування дає змогу дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку, встановити ризик контролю і обліку та ризик невиявлення. При низькому рівні ризику невиявлення аудитор може покластися на результати роботи суб'єктів внутрішнього контролю і зменшити кількість аудиторських процедур, при високому — кількість аудиторських процедур планується за максимумом, і при необхідності, може плануватися суцільна перевірка. ^ Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається в Програмі аудиту безготівкових розрахунків. Для підтвердження банками залишків на рахунках суб’єкта господарювання аудитор із відома керівника клієнта готує запит до банку про підтвердження залишків. Запит готується на бланку клієнта за двома підписами (клієнта й аудитора). У разі встановлення розбіжностей у залишках на певну дату проводиться глибинний тест, при якому аудитор проводить такі процедури: 1) відслідковує, з якого часу спостерігаються розбіжності залишків по рахунку; 2) у періоді, в якому встановлені розбіжності, проводить суцільну перевірку господарських операцій щодо руху грошових коштів; 3) при встановленні господарських операцій, які не знайшли відображення в бухгалтерському обліку або відображені неправильно, аудитор бере пояснення у відповідальних осіб із метою встановлення абсолютної істини; 4) готує інформацію клієнту про встановлені розбіжності та рекомендації про їх усунення (виправлення). На подальшому етапі аудитор перевіряє відповідність залишків і оборотів грошових коштів у національній валюті в синтетичних і аналітичних реєстрах обліку і фіксує інформацію в робочому документі. При перевірці банківських операцій, здійснених за поточним рахунком у національній валюті та рахунком у іноземній валюті, аудитори визначають, чи відповідають суми по банківських виписках сумам, вказаним у доданих до них первинних документах, а також чи правильно відображаються в бухгалтерському і податковому обліку здійснені операції. Залежно від оцінки системи внутрішнього контролю аудитор встановлює вибірку банківських виписок, за якими вивчає відповідність записів у банківських виписках і інших документах. Перевіряючи відповідність залишків у регістрах синтетичного й аналітичного обліку безготівкових коштів в іноземній валюті, необхідно пам'ятати, що, згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", монетарні статті в іноземній валюті на кожну дату балансу відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу, а визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу. Тому при перевірці достовірності інформації за господарськими операціями по розрахунках грошовими коштами в іноземній валюті необхідно перевірити правильність застосування валютного курсу, встановленого Національним банком України, та правильність відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, курсові різниці з згідно П(с)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Нижче запропоновано робочі документи щодо відображення результатів перевірки правильності відображення в бухгалтерському обліку залишків коштів на валютних рахунках в іноземній валюті. На завершення слід відмітити, що аудит в Україні стає однією з важливих галузей науки і практики. Він значно розширює й якісно поліпшує традиційні форми контролю. ^ Операції із запасами є не такими складними, як чисельними, і для їх перевірки суцільним методом витрачається невиправдана кількість часу і праці. Тому, враховуючи оцінку стану обліку і внутрішнього контролю, аудитор може прийняти рішення щодо проведення вибіркової перевірки. Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менше, ніж до 100% масивів інформації, які дають змогу аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупності даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки, оскільки застосування вибіркового способу тісно пов'язане з виникненням ризику невиявлення помилок в обліку та звітності клієнта. Ризик невиявлення збільшується, тому що за межами вибірки можуть залишитися факти порушень та помилок. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності. Розмір вибірки залежить від різних факторів. Так, від оцінки аудитором стану обліку і внутрішнього контролю на підприємстві будуть залежати й усі його подальші дії, тобто якщо в результаті вивчення звітності клієнта і бесід із персоналом аудитор впевниться в тому, що звітність складена правильно на основі достовірних вихідних даних, то він може взагалі обмежитись оглядовою перевіркою. Якщо ж такої впевненості немає, проводиться аудиторська перевірка. Але жодна з аудиторських перевірок не може і не повинна охоплювати всіх господарських операцій, здійснених протягом періоду, що аналізується. Якщо для кожної обраної процедури аудитор мав би вивчити кожний елемент сукупності, то було б майже неможливо провести повну аудиторську перевірку у визначений термін. У зв'язку з цим аудиторські фірми (аудитор) проводять вибіркову перевірку, яка є більш ефективною в порівнянні із суцільною. Вибірковий метод перевірки дає змогу аудитору з найменшими втратами отримати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку і звітності. Якщо при вибірковому дослідженні встановлені серйозні порушення або помилки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом. Так, наприклад, у процесі збору даних аудитор повинен прийняти рішення щодо кожного положення, що міститься як у документах, так і в бухгалтерській звітності. Такі рішення стосуються питання про те, яку кількість даних необхідно одержати, тобто яким повинен бути обсяг перевірки при аналізі господарської діяльності. Розглянемо поетапно порядок проведення вибіркового дослідження виробничих запасів. 1. ^ Мета вибіркової перевірки обліку запасів полягає у встановленні правильності оформлення і реєстрації прибуткових і видаткових документів, правильності їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. 2. ^ Підбір документів, стосовно яких буде здійснюватися вибірка: ♦ первинні документи з надходження запасів: (накладна, прибутковий ордер (М-3), товарно-транспортна накладна (М-5, М-6), акт про приймання матеріалів (М-7), накладна на внутрішнє переміщення матеріалів (М-12)); ♦ первинні документи з вибуття запасів: (лімітно-забірна картка (М-8, М-8а, М-9, М-9а), вимога (М-10, М-10а, М-11), накладна на відпускання матеріалів на сторону (М-14, М-15)). 3. ^ Вибір окремих документів із підсукупностей прибуткових і видаткових первинних документів шляхом застосування статистичних чи нестатистичних методів відбору (рис. 2). Існує ризик неефективності вибіркової перевірки. Його вплив на ефективність аудиту показаний на рис. 3. 4. Аналіз помилок у вибірці. Аудитор вивчає характер виявлених помилок, які мотиви викликали їх виникнення, який вплив виявлених помилок на достовірність облікових і звітних даних підприємства. 5. ^ Екстраполяція результатів вибіркової перевірки на всю сукупність одноякісних даних. Аудитор порівнює помилки, виявлені у вибірці, з генеральною сукупністю, узагальнює результати і встановлює репрезентативність вибірки. 6. ^ Аудитор додатково порівнює отримані факти помилок, враховуючи результати інших процедур перевірки, які стосуються обліку запасів. Аудитор може зробити висновок про необхідність розширення процедур перевірки або здійснення альтернативних процедур аудиту запасів. За результатами проведеного аудиту формують відповідні висновки для підсумкових документів. Встановлені в первинних облікових документах порушення записуються у робочих документах аудитора, а з документів, що викликають сумнів, робляться ксерокопії. |
Схожі:
 | 1. об’єкти аудиторської діяльності Аудиторський контроль як складова частина фінансово-господарського контролю розкриває нові явища у підприємницькій діяльності суб'єктів... | | Інформація, яка характеризує цифри, факти, відомості та інші дані,... Цифрова інформація значно лаконічніше й краще відображає сутність явищ, процесів, ніж словесна |
| План Утворння суб’єктів господарювання. Установчі документи юридичних... Термін "утворення" суб’єкта господарювання включає врегульовані нормами господарського права умови фактичного виникнення та легітимації... | | Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку ... |
| Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності.... И «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника... | | Зед в системі категорій міжнародної економіки Під зовнішньоекономічною діяльністю (зед) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів... |
| 1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності Зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності,... | | 1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської... Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення |
| 1. поняття господарського права. Поняття господарської діяльності Господарське право комплексна галузь права, в якій зібрано правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового... | | Заява про визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом |