Це інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі




НазваЦе інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі
Сторінка8/11
Дата конвертації10.07.2013
Розмір1.27 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

^ Аудит нематеріальних активів

При аудиті нематеріальних активів (НМА) та їх накопиченої амор­тизації даються відповіді на такі питання:

     склад НМА, достовірність і повнота їх оцінки;

     правильність відображення в обліку надходжень, накопиченої амортизації нематеріальних активів, реалізації та іншого вибуття;

     правильність відображення в обліку сум ПДВ, сплачених за прид­бані та введені в експлуатацію нематеріальні активи.

Аудитор перевіряє відповідність бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів відповідним МСБО «Нематеріальні активи» та «Основні засоби»:

       визнання необоротних активів активом;

       пооб'єктний облік активів;

       правильність встановлення термінів корисного використання та методів нарахування амортизації;

       правильність вилучення зі складу активів;

       встановлення та дотримання порядку визначення оцінки предметів, що належать до МШП (малоцінні та швидкозношувані предмети);

       визначення первинної вартості залежно від способу отримання активів; щодо нематеріальних активів, то П(С)БО передбачає де­кілька шляхів отримання НМА;

       відокремлення досліджень та розробок для визнання НМА;

       збільшення первинної вартості на суму витрат на поліпшення об'єкта;

       варіанти зміни вартості основних засобів за рахунок амортизації, переоцінки, зменшення корисності;

       проведення переоцінки (дооцінки або уцінки);

       вибуття основних засобів та НМА;

       коректність надання інформації про активи у «Примітках до фі­нансової звітності».

Програму проведення аудиту нематеріальних активів  підприємства мож­на розподілити на кілька етапів.

Етап 1 - перевіряють розроблену політику що­до обліку нематеріальних активів. Облікову полі­тику розглядають як спосіб регулювання фінансо­во економічних і господарських особливостей функ­ціонування підприємства в ринкових умовах.

Етап 2 - аудитор перевіряє реєстрацію в бух­галтерському обліку об'єктів, які належать до не­матеріальних активів, а також відповідність ознак, що характеризують їх природу та відповідність класифікаційним групам.

При перевірці слід пам'ятати, що відокремле­ністю нематеріальних активів зумовлена їх мож­ливість виступати як товар. Нематеріальні активи являють собою специфічний вид майна підприєм­ства.

Підприємство - держатель цього активу на ос­нові прав володіння або власності має можливість розпоряджатися їм на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду. Початкова можли­вість підприємства розпоряджатися нематеріаль­ними активами передбачає, що вони можуть, по-перше, оцінюватися, по-друге, відчужуватися.

Тому при перевірці правильності реєстрації не­матеріальних активів як об'єктів бухгалтерського обліку необхідно керуватися такими характер­ними ознаками, притаманними цьому виду ак­тивів:

1)      відсутність матеріально-речової структури;

2)      використання впродовж тривалого терміну;

3)      невизначеність в отриманні прибутку в май­бутні періоди;

4)      здатність приносити вигоду підприємству.

Етап 3 - аудитор перевіряє результати відо­браження інвентаризації нематеріальних активів на кореспондуючих рахунках, а також досліджує результати інвентаризацій чи сам бере участь у них як спостерігач.

При інвентаризації нематеріальних ак­тивів перевіряють:

       наявність супровідних документів, що підтвер­джують права підприємства на їх використання;

       правильність і своєчасність відображення не­матеріальних активів в обліку.

Етап 4 - перевіряють правильність оцінки не­матеріальних активів. Оцінку нематеріальних ак­тивів визначають виходячи з вартості відповідно до договору і порядку включення витрат на дове­дення їх до стану, придатного до використання в запланованих цілях. При цьому аудитору слід визначити порядок формування первісної вартості нематеріальних активів.

У міжнародній практиці оцінки нематеріальних активів застосовують такі методи: витратний (розраховують витрати у поточних цінах на від­творення об'єктів нематеріальних активів з ураху­ванням зносу); прибутковий(визначають суми доходів, що утворюються об'єктом власності в ре­зультаті використання об'єкта нематеріальних ак­тивів); ринковий (ґрунтується на реалізації мето­ду, зокрема порівняльного аналізу продажу).

Нематеріальні активи обліковують за первісною вартістю, тобто за вартістю придбання й створен­ня. До фактичних витрат на придбання нематері­альних активів відносять:

а)     суми,   враховані   відповідно   до   договорів придбання;      

б)    суми, оплачені за інформаційні й консульта­ційні послуги, пов'язані з придбанням нематері­альних активів;

в)     реєстраційні збори;

г)     митні, патентні збори та інші платежі;

д)    винагороди,   які  сплачуються  посередниць­кою організацією, через яку придбано об'єкт не­матеріальних активів;

е)     інші витрати, безпосередньо пов'язані з при­дбанням нематеріальних активів.

Етап 5 - перевіряють правильність заповнення первинних документів щодо руху нематеріальних активів. Спочатку аудитор перевіряє супроводжувальні документи: авторські та ліцензійні догово­ри, договори про передавання ноу-хау, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, установчі договори, ліцензії, свідоцтва тощо.

Етап 6 - перевіряють правильність нарахуван­ня амортизації по нематеріальних активах і відо­браження в бухгалтерському обліку.

Етап 7 - аудитор перевіряє правильність скла­дання кореспонденції рахунків по руху нематері­альних активів.

Етап 8 - проводять перевірку тотожності:

1)      показників звітних форм по нематеріальних активах;

2)      даних звітності та Головної книги;

3)      показників Головної книги і регістрів синте­тичного й аналітичного обліку.

На основі зібраної в процесі перевірки інформації щодо нематеріальних активів аудитор фор­мує відповідний розділ завершального аудитор­ського висновку, який має містити передмову щодо функціонування суб'єкта господарської ді­яльності - замовника, цілі перевірки, виявлені факти та окреслені висновки з обґрунтуванням

  1. ^ Основні етичні принципи внутрішніх аудиторів

До основних етичних принципів внутрішніх аудиторів відносяться: незалежність, чесність, об’єктивність, компетентність, конфіденційність, професійна поведінка, технічні стандарти.

Принцип незалежності внутрішнього аудитора передбачає що він незалежній у власних судженнях від того підрозділу, який від перевіряє, від управлінського персоналу підприємства та від своїх колег. Це дозволяє йому висловити справедливі судження, необхідні для належного проведення аудиторської перевірки. Незалежність внутрішнього аудитора від менеджменту організації – лише в цьому випадку його діяльність здатна давати користь власнику. У противному разу менеджер і внутрішній аудитор просто домовляться, і результати експертизи не будуть незалежними.

Принцип чесності зумовлює, що внутрішній аудитор не має права навмисно викривлювати факти, не повинен підпорядковувати свою думку думкам інших осіб. Внутрішній аудитор має виконувати свої службові обов’язки чесно та неупереджено. Чесність є фундаментом, на якому ґрунтується довіра до думки аудитора. 

Об’єктивність, передбачає, що внутрішні аудитори здійснюють зважену оцінку всіх обставин, повинні ставитися до справи неупереджено та не допускати, щоб особиста упередженість або тиск з боку могли позначитись на об’єктив ності його оцінок та висновків. Об’єктивною основою для висновків, рекомендацій внутрішнього аудитора може бути тільки достатній обсяг інформації, а не упередженість або конфлікт інтересів. Аудитор не повинен ставити самого себе або бути поставленим керівниками в ситуацію, в якій він не зможе зробити об’єктивний висновок. 

Принцип компетентності означає, що внутрішній аудитор має певний рівень професійної освіти, він використовує необхідні знання, навички та досвід для надання послуг з внутрішнього аудиту; внутрішній аудитор бере на себе лише ті зобов’язання, для виконання яких він володіє достатніми професійними знаннями, навичками і практичним досвідом; внутрішній аудитор проводить внутрішній аудит відповідно діючих стандартів, норм, положень. Він повинній постійно підвищувати рівень знань, навичок тощо.

Принцип конфіденційність вимагає від внутрішніх аудиторів з повагою відносяться до права власності на інформацію, яку вони отримують в процесі своєї діяльності, не розголошувати конфіденційну інформацію та не використовувати її у власних інтересах та розкривати її без відповідного на то дозволу, крім випадків, коли цього вимагає закон або професійні стандарти. Внутрішній аудитор несе відповідальність за несанкціоноване розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці Передаючи всі документи, пов’язані з проведеною перевіркою, особі, уповноваженій приймати рішення, аудитори не повинні зберігати поза спеціально відведеними місцями копії чорнових записів або будь-яку інформацію на будь-яких носіях.

Принцип професійної поведінки передбачає, що внутрішніх аудиторів повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, повинен утримуватись від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати його професію. 

Дотримання вимог принципу технічних стандартів вимагає від внутрішніх аудиторів надавати послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Внутрішні аудитори зобов’язані ретельно і кваліфіковано виконувати інструкції, внутрішні положення підприємства тією мірою, якою вони сумісні з вимогами щодо чесності, об’єктивності та незалежності.

Загальні етичні принципи внутрішнього аудиту повинні доповнюватись правилами поведінки внутрішнього аудитора в конкретних ситуаціях, наприклад, розробка Кодексу Поведінки аудитора. Ці правила доречно чітко обгрунтувати й описати для уникнення можливості їх неправильного тлумачення.

^ 29. Права та обовязки внутрішніх аудиторів

Спеціалісти служби внутрішнього аудиту повинні мати права:

- самостійно визначати форми та методи аудиторської перевірки на основі діючого законодавства з урахуванням положень з проведення внутрішнього аудиту;

- отримувати необхідні для перевірки документи, що мають відношення до предмета перевірки та знаходяться як у підрозділі підприємства, що перевіряється, так і в інших підрозділах, також у інших підприємствах та установах;

- отримувати пояснення від керівництва підрозділу та його співробітників;

- самостійно або з залученням співробітників підрозділу, що перевіряється, знімати копії з отриманих документів;

- перевіряти наявність майна, грошових коштів, вимагати від керівництва підрозділу та підприємства проведення контрольних запусків, оглядів, замірів, визнання якості продукції;

- залучати за необхідності співробітників інших підрозділів для проведення внутрішнього аудиту;

- залучати при договірній основі до участі в аудиті інших спеціалістів або експертів;

- отримувати за письмовим запитом необхідну письмову інформацію від третіх осіб для здійснення аудиторської перевірки.

Внутрішні аудитори повинні мати такі обов'язки:

- дотримуватися головної стратегії та встановленої політики підприємства (облікової, податкової, амортизаційної, фінансової, контрольної тощо);

- організувати постійний контроль діяльності підприємства та його підрозділів шляхом проведення перевірок, аналізу, тестування тощо;

- належним чином проводити аудит, перевіряти стан бухобліку та фінансової звітності, внутрішнього контролю, їх достовірності та повноти, відповідності діючому законодавству;

- повідомити керівництво про встановлені аудитом недоліки ведення обліку, звітності та контролю, збереження майна, порушень вимог законодавчих актів;

- розслідувати факти порушень вимог законодавства, нормативних актів, стандартів професійної діяльності, внутрішніх документів, посадових інструкцій;

- розробляти рекомендації, проводити консультації та роз'яснення, перевіряти усунення зауважень та рекомендацій;

- кваліфіковано та якісно здійснювати аудиторські перевірки, надавати консультаційні послуги;

- організувати підготовку до перевірок та співробітництво з організаціями зовнішнього аудиту, органами контролю;

- здійснювати повне документування кожного факту перевірки, оформляти висновки за фактами перевірки;

- забезпечувати збереженість і повернення отриманих від підрозділів документів, конфіденційність інформації;

- проводити періодично аналіз фінансового стану підрозділів.

Виконання своїх обов'язків внутрішніми аудиторами дозволяє керівництву підприємства мати впевненість, що його діяльність відповідає прийнятій обліковій політиці та вимогам законодавства. Поряд з тим внутрішній аудит забезпечує зворотний зв'язок з різними сферами діяльності та підрозділами підприємства.

Все це свідчить про те, що повинні існувати обов'язки не тільки внутрішніх аудиторів, але й співробітників підприємства щодо внутрішнього аудиту.

Обов'язки співробітників підприємства щодо внутрішнього аудитора:

- готувати до аудиторської перевірки документи згідно з визначеним переліком;

- створювати умови для своєчасного і повного проведення аудиторської перевірки, надавати усю документацію, пояснення в усній та письмовій формах;

- оперативно виправляти виявлені у процесі аудиторської перевірки порушення у веденні бухобліку, звітності, інформування про ті факти керівництва;

- не вживати заходів щодо обмеження кола питань, які необхідно з'ясувати у ході аудиторської перевірки.
^ 44. Аудит незавершеного виробництва та готової продукції

Метою аудиту обліку випуску і реалізації готової продукції є складання аудитором висновку про те, чи відповідає інформація, відображена у фінансовій звітності щодо випуску і реалізації продукції, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок обліку, підготовки і подання фінансових звітів.

Щоб скласти об’єктивну думку щодо інформації про випуск продукції суб’єкта господарювання, її собівартість, обсяги реалізації, аудитору необхідно:

-         одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах даних із питань перевірки достовірна і достатня;

-         вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Із цією метою аудитор повинен здійснити:

-         перевірку наявності й правильності оформлення первинних документів, що є підставою для записів із формування собівартості продукції (робіт, послуг);

-         перевірку правильності віднесення витрат до складу собівартості продукції (робіт, послуг);

-         оцінку стану синтетичного та аналітичного обліку випуску та реалізації готової продукції;

-         перевірку правильності оприбуткування готової продукції;

-         перевірку повноти, правильності й достовірності відображення операцій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в обліку та звітності;

-         перевірку правильності відображення в обліку і звітності собівартості реалізованої продукції.

При проведенні аудиту випуску і реалізації готової продукції вивчаються процеси і явища, відображені документально і пов’язані з виробничою діяльністю суб’єкта господарювання. Предметна область дослідження включає інформацію, за допомогою якої аудитор відтворює ланцюг взаємопов’язаних фактів виробничої діяльності. Дослідження не обмежується вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки відображення господарських операцій значно ширші.

До предметної області дослідження в першу чергу слід віднести інформацію про:

-         технологію виробництва;

-         виробниче обладнання;

-         структуру виробничого управління.

Детальному вивченню підлягають також:

-         посадові інструкції персоналу;

-         звітність (фінансова, статистична, оперативна);

-         регістри обліку;

-         первинні документи;

-         пояснення та інформація персоналу суб’єкта господарювання;

-         наказ про облікову політику.

У процесі аудиторської перевірки аудитор повинен проаналізувати також правильність використання обраних способів (варіантів) обліку випуску продукції і визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Облік готової продукції, відвантаження і реалізації ведеться на рахунках 26 «Готова продукція» і 90 «Собівартість реалізації».

При перевірці обліку випуску і руху готової продукції аудитор з’ясовує, як організований облік випуску готової продукції.

Уточнюється, як оцінюється готова продукція. У зв’язку з інфляцією і зміною цін у цей час використовують такі види оцінки:

-         за фактичною виробничою собівартістю (для індивідуального виробництва);

-         за неповною (скороченою) виробничою собівартістю, що розраховується за фактичними витратами без загальногосподарських витрат (для індивідуального  й дрібносерійного виробництва);

-         за оптовими цінами реалізації, коли оптові ціни застосовуються як тверді облікові ціни. При цьому відхилення обліковуються на окремому аналітичному рахунку. Цей метод можна успішно застосовувати при стабільних оптових цінах;

-         за плановою (нормативною) виробничою собівартістю. При цьому виникає необхідність окремого обліку відхилень фактичної виробничої собівартості продукції від планової або нормативної. Однак у зв’язку зі змінами цін на матеріали нормативна собівартість часто змінюється, що ускладнює переоцінку;

-         за вільними відпускними цінами, збільшеними на суму ПДВ;

-         за вільними ринковими цінами. Цей варіант оцінки використовується, як правило, для обліку товарів, що реалізуються через роздрібну мережу.

Аудитору необхідно перевірити облік руху готової продукції на складі. З цією метою використовують такі способи, як оперативно-бухгалтерський (сальдовий), картково-документальний, безкартковий. Відповідальність за наявність збереження та рух готової продукції покладається на матеріально відповідальних осіб. Аудитор повинен перевірити, чи укладені з цими особами договори про повну матеріальну відповідальність, бо саме вони підписують прибуткові та видаткові документи про рух готової продукції на складі.

Необхідно уточити наявність класифікатора з готової продукції, вартісну оцінку, правильність оформлення прибуткових і видаткових документів.

Під час аудиту слід перевірити й матеріали інвентаризації дебіторської заборгованості з відвантаженої продукції. При цьому особливу увагу приділяють перевірці відвантаженої продукції, не оплаченої покупцями у визначені договорами строки, і продукції, що знаходиться на відповідальному зберіганні.

Відвантажена продукція з простроченими платежами має бути занесена в інвентарні списки із графами: найменування покупця; перелік продукції; дата відвантаження, номер рахунка-фактури; сума заборгованості за кожним документом. Підставою для включення таких сум в інвентаризаційний опис є копії рахунків, які були пред’явлені покупцям.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Це інформація про окремі або взаємопов\1. об’єкти аудиторської діяльності
Аудиторський контроль як складова частина фінансово-господарського контролю розкриває нові явища у підприємницькій діяльності суб'єктів...
Це інформація про окремі або взаємопов\Інформація, яка характеризує цифри, факти, відомості та інші дані,...
Цифрова інформація значно лаконічніше й краще відображає сутність явищ, процесів, ніж словесна
Це інформація про окремі або взаємопов\План Утворння суб’єктів господарювання. Установчі документи юридичних...
Термін "утворення" суб’єкта господарювання включає врегульовані нормами господарського права умови фактичного виникнення та легітимації...
Це інформація про окремі або взаємопов\Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку
...
Це інформація про окремі або взаємопов\Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності....
И «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника...
Це інформація про окремі або взаємопов\Зед в системі категорій міжнародної економіки
Під зовнішньоекономічною діяльністю (зед) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів...
Це інформація про окремі або взаємопов\1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності,...
Це інформація про окремі або взаємопов\1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської...
Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення
Це інформація про окремі або взаємопов\1. поняття господарського права. Поняття господарської діяльності
Господарське право комплексна галузь права, в якій зібрано правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового...
Це інформація про окремі або взаємопов\Заява про визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка