Це інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі
Скачати 1.27 Mb.
|
^ З контролю статутних вимог починається аудит. Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта відповідно до чинного законодавства та підтвердження права власності юридичних та фізичних осіб. Аудитор визначає основні відомості про суб'єкт господарювання (повна назва, код, місцезнаходження, дата державної реєстрації тощо), встановлює структуру управління та повноваження керівників всіх рівнів тощо. Об'єктами перевірки є: статут, установчий договір, протоколи зборів засновників, свідоцтво про державну реєстрацію, документи, що підтверджують права на майно, договори, ліцензії, патенти, дозволи, внутрішні положення, звітність. При застосуванні відповідних методичних положень з проведення аудиту використовують такі складові твердження у фінансових звітах - існування, права і зобов'язання. Виконання вимог такої частини твердження означає, що актив або зобов'язання існують на конкретну дату, прийняті до обліку господарські операції дійсно мали місце, актив або зобов'язання належать суб'єктові господарювання на конкретну дату. Згідно з МСА 250 «Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансової звітності», плануючи й виконуючи аудиторські процедури, аудитор повинен усвідомлювати, що невідповідність суб'єкта господарювання законам і нормативним актам може суттєво вплинути на фінансові звіти. Як відомо, неправильне трактування суб'єктом господарювання нормативних документів може завдати суттєвих збитків організації, державі та третім особам. Якщо вплив спірного нормативного питання суттєвий, то аудитору доречно надати письмовий запит до органу, який є джерелом спірного нормативного документу або письмово підтвердити вище керівництво підприємства про можливі наслідки. У ході перевірки внутрішній аудитор виходить з того, що економічний суб'єкт керується у своїй діяльності встановленими нормативними актами доти, доки не отримує докази протилежного. При перевірці дотримання нормативних актів аудиторові необхідно особливу увагу звернути на такі документи, невиконання вимог яких може стати причиною переривання або призупинення діяльності економічного суб'єкта та встановити: чи забезпечений персонал підприємства необхідними нормативними актами з бухгалтерського обліку та оподаткування. Чи залучаються зі сторони спеціалісти (юристи, консультанти, зовнішні аудитори тощо) для консультацій з економічних та юридичних питань; чи розроблені внутрішні робочі документи підприємства, які визначають облікову політику, схеми документообігу та санкціонування здійснюваних господарських операцій; чи відбувається контроль за здійсненими операціями та чи застосовуються заходи впливу на персонал підприємства при недотриманні вимог нормативних актів; чи проводиться попередній контроль законності запланованих великих угод з обов'язковою участю юриста та виробленням рішень з відображення запланованої угоди в обліку та системі оподаткування. За умови встановлення суттєвих відхилені, під вимог нормативних документів аудиторові потрібно відобрази ш порушення у своїх робочих документах; врахувати вплив встановлених порушень на надійність аудиторських доказів та планування аудиту; повідомити у письмовій формі керівництво підприємства та наполягати на повідомленні користувачам фінансової звітності про виявлені порушення. У письмовій інформації вказуються помилки та викривлення, що впливають на достовірність фінансової звітності; оцінка кількісного відхилення звітних та податкових показників; які із встановлених зауважень є суттєвими, а які - ні; посилання на нормативні акти та конкретні розділи нормативних актів (параграфи, статті, пункти тощо), за якими встановлені порушення. ^ При аудиті ведення бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві розкриваються наступні основні питання: форма ведення бухгалтерського обліку; відповідність ведення бухгалтерського обліку вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та національним П(С)БО; стан та якість фінансової звітності згідно зі стандартами, своєчасність складання та надання бухгалтерської, статистичної та податкової звітності; правильність застосування підприємством облікових оцінок та облікової політики, обґрунтування змін оцінок та політики, відображення змін згідно з П(С) БО 6; висновок про проведення обов'язкової річної інвентаризації та відображення її проведення в обліку; стан внутрішнього контролю, у т. ч. дії служби внутрішнього аудиту; коректність проведеної трансформації звітності згідно з вимогами П(С) БО; рівень комп'ютеризації обліку; пристосування форми обліку до особливостей діяльності організації, взаємозв'язок і повнота документального оформлення господарських операцій від первинних документів до бухгалтерської звітності; виявлення типових помилок та порушень. При застосуванні методичних положень з проведення аудиту використовують такі складові твердження у фінансових звітах - наявність, повнота, оцінка вартості. Виконання вимог таких частин твердження означає, що операція або подія відбулася протягом звітного періоду, вона стосується суб'єкта господарювання, відсутні необліковані активи, зобов'язання, операції або події, актив або зобов'язання обліковується за відповідною вартістю. Під системою бухгалтерського обліку підприємства розуміють певну послідовність завдань та записів суб'єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення обліку. За допомогою таких систем визначають, збирають, аналізують, обчислюють, класифікують, записують, підсумовують та відображають у звітності господарські операції та інші події. При перевірках системи обліку здійснюється оцінка надійності такої системи, перевіряється, наскільки повно вона виконує своє призначення та залежно від результату оцінки робиться висновок про ефективність системи та ступінь довіри до неї. Систему бухгалтерського обліку можна вважати ефективною, якщо у процесі фіксації господарських операцій вона відповідає таким вимогам: операції в обліку правильно відображають період їх здійснення та зафіксовані у правильних сумах (дотримання вимог оцінки та існування), господарські операції правильно і відповідно до діючих нормативних положень та облікової політики відображені на рахунках бухгалтерського обліку (дотримання вимогподання й розкриття інформації), зафіксовані деталі операції, що мають суттєве значення для обліку та звітності (дотримання вимог наявності), обмежені можливості появи зловживань (дотримання вимог прав і зобов'язань, повноти). Засоби внутрішнього контролю, що мають відношення до системи бухгалтерського обліку, сприяють досягненню таких цілей: здійснення операції за загальним або спеціальним дозволом керівництва; забезпечення своєчасного обліку всіх операцій у точних сумах на відповідних рахунках та у відповідних звітних періодах, що дає можливість готувати фінансову звітність відповідно до існуючих П(С)БО; можливість доступу до активів та записів лише за дозволом керівництва; періодичне зіставлення активів, що знаходяться на обліку, з активами, які є у наявності, та прийняття відповідних заходів щодо будь-яких відхилень. Під системою внутрішнього контролю (СВК) розуміють політику і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб'єкта господарювання з метою забезпечення (наскільки це можливо) правильного й ефективного ведення господарської діяльності (у тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. СВК охоплює й інші питання, безпосередньо пов'язані з функціями облікової системи, такі як середовище контролю та процедури контролю. Така система повинна забезпечити усередині підприємства дотримання вимог законодавства, точність і повноту виконання існуючих тверджень у фінансових звітах, попередження помилок та викривлень, виконання наказів та розпоряджень, забезпечення збереження майна підприємства. ^ Метою аудиту основних засобів є підтвердження достовірності даних про вартість основних засобів, відображених у фінансовій звітності. Основними завданнями аудиту основних засобів є: 1) перевірка документального забезпечення операцій з основними засобами; 2) підтвердження правильності та своєчасності відображення в обліку операцій з основними засобами; 3) зіставлення даних аналітичного з даними синтетичного обліку основних засобів; 4) зіставлення даних синтетичного обліку основних засобів зданими фінансової звітності. Завдання:
Джерелами аудиту операцій з обліку основних засобів є первинні документи на їх надходження, вибуття і внутрішнє переміщення (акти приймання-здавання об'єктів, акти на списання, інвентарна картка, картка обліку руху основних засобів, інвентарний список, розрахунки амортизації), дані аналітичного і синтетичного обліку, фінансова, податкова та статистична звітність. Проведення аудиту операцій з придбання необоротних активів - основних засобів та нематеріальних активів передбачає виконання таких основних видів аудиторських робіт: аудит тотожності показників фінансової звітності та регістрів бухгалтерського обліку щодо необоротних активів; аудит правильності оформлення первинних документів з обліку основних засобів та нематеріальних активів та організації ведення аналітичного обліку; проведення інвентаризації необоротних активів; аудит правильності віднесення об'єктів до основних засобів та нематеріальних активів та визначення їх первинної вартості; встановлюється ступінь дотримання вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»; перевірка правильності нарахування у обліку та звітності амортизації (зносу) необоротних активів, а також переоцінки, зменшення корисності, ремонту активів; перевірка операцій з надходження та вибуття (ліквідації) необоротних активів, а також відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліках; перевірка правильності оподаткування операцій з основними засобами та нематеріальними активами, проведення страхування операцій, оформлення та відображення на рахунках обліку операцій з оренди, лізингу; проведення аналізу показників руху, технічного стану та ефективності використання основних засобів. Основними складовими методики проведення аудиту основних засобів є план, програма їх перевірки та нормативне забезпечення. Планування забезпечує вироблення головної стратегії та напрямків проведення перевірки. У програмі аудиту передбачається перелік аудиторських доказів, тобто джерел інформації, па підставі вивчення яких будуть зроблені висновки за результатами перевірки. Нормативне забезпечення розділяють на внутрішнє (організація облікової політики, норм амортизації тощо) та зовнішнє (закони, положення, стандарти, методичні матеріали з обліку, звітності та оподаткування, а також відомчі матеріали). Об'єктами аудиту основних засобів є стан їх бухгалтерського та податкового обліку, внутрішньогосподарський контроль, аналіз, а також організація, мотивація і планування забезпеченості та використання об'єктів на підприємстві. Можна визначиш основні форми прояву взаємозв'язку аудиту з бухгалтерським обліком основних засобів: єдність об'єктів та подібність прийомів, закріплення законності, взаємообумовленість, факти, інформація як єдина методологічна основа, контрольні функції бухгалтерського обліку. Реалізація питань розвитку аудиту основних засобів повинна здійснюватись із врахуванням технологічних аспектів використання засобів.
Основними складовими методики проведення аудиту основних засобів є план, програма їх перевірки та нормативне забезпечення. Планування забезпечує вироблення головної стратегії та напрямків проведення перевірки. У програмі аудиту передбачається перелік аудиторських доказів, тобто джерел інформації, па підставі вивчення яких будуть зроблені висновки за результатами перевірки. Нормативне забезпечення розділяють на внутрішнє (організація облікової політики, норм амортизації тощо) та зовнішнє (закони, положення, стандарти, методичні матеріали з обліку, звітності та оподаткування, а також відомчі матеріали). Об'єктами аудиту основних засобів є стан їх бухгалтерського та податкового обліку, внутрішньогосподарський контроль, аналіз, а також організація, мотивація і планування забезпеченості та використання об'єктів на підприємстві. Можна визначиш основні форми прояву взаємозв'язку аудиту з бухгалтерським обліком основних засобів: єдність об'єктів та подібність прийомів, закріплення законності, взаємообумовленість, факти, інформація як єдина методологічна основа, контрольні функції бухгалтерського обліку. Реалізація питань розвитку аудиту основних засобів повинна здійснюватись із врахуванням технологічних аспектів використання засобів. У процесі аудиту основних засобів (03) та їх зносу наводяться відповіді на такі питання: наявність власних та орендованих засобів підприємства, достовірність їх оцінки; відповідність аналітичного та синтетичного обліку основних засобів чинному законодавству; правильність відображення в обліку та звітності результатів індексації основних засобів, надходжень, реалізації, ліквідації та іншого вибуття, ремонту основних засобів, інвентаризації; методи визначення зносу (амортизації) основних засобів, забезпечення незмінності визначених методів протягом звітного періоду. Встановлюється відповідність обліку зносу та амортизації основних засобів чинному законодавству. Аудит основних засобів доцільно проводити за схемою: На першому етапі аудитор ознайомлюється з: нормативно-правовими аспектами проведення операцій з основними засобами на підприємстві; рішеннями і дозволами власника на проведення операцій з основними засобами; організацією бухгалтерського та податкового обліку основних засобів. На другому етапі здійснюється аудит наявності основних засобів, який може бути проведений двома способами: через інвентаризацію (у разі невеликої кількості засобів) за умови визначення в договорі на проведення аудиту права присутності аудитора при проведенні інвентаризації; документальною перевіркою. Другий спосіб полягає в тому, що об'єкт основних засобів вважають наявним, якщо існують документ, який підтверджує його придбання, отримання на безоплатній основі, створення тощо, акт приймання-передачі (форма № 03-1), в реєстрах обліку зроблено відповідний запис. У разі відсутності згаданих документів або записів актив не вважається наявним, тому він не може бути включеним до балансу. На третьому етапі роблять аудит господарських операцій з основними засобами. Спочатку аудитору слід впевнитися у правильності організації аналітичного обліку і визначити, чи всі основні засоби підприємства закріплено за матеріально відповідальними особами. Аудитор перевіряє правильність ведення інвентарних карток індивідуального і групового обліку основних засобів, своєчасне заповнення всіх реквізитів у них. Якщо карток на окремі об'єкти немає, аудитор пропонує керівництву підприємства відновити аналітичний пооб'єктний облік основних засобів. Достовірність даних про наявність і рух основних засобів перевіряють зіставленням суми за інвентарною карткою із сумою, показаною в описі інвентарних карток. Крім того, встановлюють відповідність даних аналітичного обліку основних засобів їхньому залишку за рахунком 10 "Основні засоби" на відповідні дати. Якщо є розходження між даними аналітичного і синтетичного обліку, то аудитор з'ясовує причини, винних осіб, визначає наслідки (недонарахування або зайве нарахування амортизації) і пропонує усунути недоліки. Аудитор також перевіряє повноту і своєчасність проведення інвентаризації основних засобів, правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку. Цим самим він з'ясовує, чи можна довіряти результатам проведеної інвентаризації, щоб зменшити аудиторський ризик. Повноту і своєчасність оприбуткування основних засобів можна визначити шляхом порівняння дати оприбуткування за рахунком 10 "Основні засоби" з датами, вказаними у первинних документах (актах введення в експлуатацію, актах приймання-передання основних засобів тощо). Слід документально перевірити операції зі списання основних засобів, правильність оформлення їх, законність і доцільність вибуття і відображення його в обліку. Аудитор також перевіряє правильність переоцінки основних засобів за відновною вартістю, її відображення в бухгалтерському обліку. Аудитом правильності проведення річної інвентаризації основних засобів слід з'ясувати, чи реально відображені в балансі підприємства у статті "Основні засоби" (код рядка 031) їх первісна (балансова) та залишкова (код рядка 030) вартість, а також сума нарахованого зносу. Причому ця сума стосується як власних, так і орендованих основних засобів. Для відображення в обліку реальної вартості об'єктів основні фонди періодично підлягають індексації, під час якої всі основні фонди оцінюють за відновною вартістю при одночасному встановленні їх зносу. Далі аудитор перевіряє правильність ведення обліку амортизації основних засобів. Аудит амортизації основних засобів включає перевірку правильності обліку зносу (амортизації) та відображення його в облікових регістрах. Облік нарахування зносу основних засобів на підприємствах державної і недержавної форм власності неоднаковий. Це пов'язано із неможливістю змінювати вартість статутного фонду за рахунок зносу основних засобів на підприємствах недержавної форми власності. Аудитор перевіряє, щоб в інвентарних картках обліку основних засобів було наведено суму зносу за кожним об'єктом. Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор повинен приділити увагу встановленню правильності застосування належного понижуючого коефіцієнта. Далі аудитор здійснює зіставленням на відповідність даних первинних, аналітичних та синтетичних регістрів обліку. Під час перевірки правильності обліку затрат, пов'язаних із поліпшенням основних засобів, враховують запис: Д-т рахунка 10 "Основні засоби"; К-т рахунка 15 "Капітальні інвестиції". Перевірка реалізації або безоплатної передачі основних засобів розпочинається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Залежно від підпорядкованості підприємства цей документ може бути протоколом загальних зборів засновників, дозволом Фонду державного майна України, відповідного підприємства або відомства тощо. Після цього аудитор вивчає акти приймання-передачі, в яких повинен бути вказаний відповідний адресат їх передачі. При перевірці ліквідації у зв'язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затверджений відповідний акт керівником підприємства та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об'єкта в інвентарній карточці. Важливе місце займає перевірка вибуття основних засобів внаслідок ліквідації об'єктів, що стали непридатними через їх старіння і зношеність. Аудитор перевіряє правильність оформлення і своєчасність відображення операцій щодо списання основних засобів. Встановлюють правомірність списання витрат щодо ліквідації основних засобів, повноту оприбуткування цінностей, що надійшли від ліквідації та їх відображення в обліку. На останньому етапі аудиту руху основних засобів перевіряють відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряють дані інвентарних карток обліку основних засобів з даними Журналу-ордера № 4, Головної книги та фінансової звітності підприємства. Аудит ремонту основних засобів передбачає перевірку віднесення підприємством витрат, пов'язаних із закінченим ремонтом основних засобів. Починаючи з 1 липня 1997 р., підприємства мають право протягом звітного року віднести до валових витрат, пов'язаних з поточним, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переоснащенням та іншими видами поліпшення основних засобів, витрати на суму, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2, 3, 4 (балансової вартості окремого об'єкта основних засобів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних засобів. |
Схожі:
 | 1. об’єкти аудиторської діяльності Аудиторський контроль як складова частина фінансово-господарського контролю розкриває нові явища у підприємницькій діяльності суб'єктів... | | Інформація, яка характеризує цифри, факти, відомості та інші дані,... Цифрова інформація значно лаконічніше й краще відображає сутність явищ, процесів, ніж словесна |
| План Утворння суб’єктів господарювання. Установчі документи юридичних... Термін "утворення" суб’єкта господарювання включає врегульовані нормами господарського права умови фактичного виникнення та легітимації... | | Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку ... |
| Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності.... И «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника... | | Зед в системі категорій міжнародної економіки Під зовнішньоекономічною діяльністю (зед) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів... |
| 1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності Зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності,... | | 1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської... Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення |
| 1. поняття господарського права. Поняття господарської діяльності Господарське право комплексна галузь права, в якій зібрано правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового... | | Заява про визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом |