Це інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі




НазваЦе інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі
Сторінка7/11
Дата конвертації10.07.2013
Розмір1.27 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

^ 35. Аудит установчих документів

З контролю статутних вимог починається аудит. Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта відповідно до чинного законо­давства та підтвердження права власності юридичних та фізичних осіб.

Аудитор визначає основні відомості про суб'єкт господарювання (повна назва, код, місцезнаходження, дата державної реєстрації тощо), встановлює структуру управління та повноваження керівників всіх рів­нів тощо. Об'єктами перевірки є: статут, установчий договір, протоко­ли зборів засновників, свідоцтво про державну реєстрацію, документи, що підтверджують права на майно, договори, ліцензії, патенти, дозво­ли, внутрішні положення, звітність.

При застосуванні відповідних методичних положень з проведен­ня аудиту використовують такі складові твердження у фінансових зві­тах - існування, права і зобов'язання. Виконання вимог такої частини твердження означає, що актив або зобов'язання існують на конкретну дату, прийняті до обліку господарські операції дійсно мали місце, ак­тив або зобов'язання належать суб'єктові господарювання на конк­ретну дату.

Згідно з МСА 250 «Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансової звітності», плануючи й виконуючи аудиторські процедури, аудитор повинен усвідомлювати, що невід­повідність суб'єкта господарювання законам і нормативним актам може суттєво вплинути на фінансові звіти. Як відомо, неправильне тракту­вання суб'єктом господарювання нормативних документів може завда­ти суттєвих збитків організації, державі та третім особам. Якщо вплив спірного нормативного питання суттєвий, то аудитору доречно надати письмовий запит до органу, який є джерелом спірного нормативного до­кументу або письмово підтвердити вище керівництво підприємства про можливі наслідки. У ході перевірки внутрішній аудитор виходить з того, що економічний суб'єкт керується у своїй діяльності встановленими нормативними актами доти, доки не отримує докази протилежного.

При перевірці дотримання нормативних актів аудиторові необ­хідно особливу увагу звернути на такі документи, невиконання вимог яких може стати причиною переривання або призупинення діяльності економічного суб'єкта та встановити:

    чи забезпечений персонал підприємства необхідними норматив­ними актами з бухгалтерського обліку та оподаткування. Чи залу­чаються зі сторони спеціалісти (юристи, консультанти, зовнішні аудитори тощо) для консультацій з економічних та юридичних питань;

    чи розроблені внутрішні робочі документи підприємства, які визначають облікову політику, схеми документообігу та санкціону­вання здійснюваних господарських операцій;

    чи відбувається контроль за здійсненими операціями та чи застосовуються заходи впливу на персонал підприємства при недотри­манні вимог нормативних актів;

       чи проводиться попередній контроль законності запланованих вели­ких угод з обов'язковою участю юриста та виробленням рішень з відображення запланованої угоди в обліку та системі оподаткування.

За умови встановлення суттєвих відхилені, під вимог нормативних документів аудиторові потрібно відобрази ш порушення у своїх робочих документах; врахувати вплив встановлених порушень на надійність ау­диторських доказів та планування аудиту; повідомити у письмовій формі керівництво підприємства та наполягати на повідомленні користувачам фінансової звітності про виявлені порушення. У письмовій інформації вказуються помилки та викривлення, що впливають на достовірність фінансової звітності; оцінка кількісного відхилення звітних та податко­вих показників; які із встановлених зауважень є суттєвими, а які - ні; посилання на нормативні акти та конкретні розділи нормативних актів (параграфи, статті, пункти тощо), за якими встановлені порушення.

 

^ 36. Аудит стану обліку та звітності

При аудиті ведення бухгалтерського обліку та звітності на підпри­ємстві розкриваються наступні основні питання:

       форма ведення бухгалтерського обліку;

       відповідність ведення бухгалтерського обліку вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та на­ціональним П(С)БО;

       стан та якість фінансової звітності згідно зі стандартами, своєчас­ність складання та надання бухгалтерської, статистичної та подат­кової звітності;

       правильність застосування підприємством облікових оцінок та об­лікової політики, обґрунтування змін оцінок та політики, відобра­ження змін згідно з П(С) БО 6;

       висновок про проведення обов'язкової річної інвентаризації та відображення її проведення в обліку;

       стан внутрішнього контролю, у т. ч. дії служби внутрішнього аудиту;

       коректність проведеної трансформації звітності згідно з вимогами П(С) БО;

       рівень комп'ютеризації обліку;

       пристосування форми обліку до особливостей діяльності ор­ганізації, взаємозв'язок і повнота документального оформлення господарських операцій від первинних документів до бухгал­терської звітності;

       виявлення типових помилок та порушень.

При застосуванні методичних положень з проведення аудиту ви­користовують такі складові твердження у фінансових звітах - наяв­ність, повнота, оцінка вартості. Виконання вимог таких частин твер­дження означає, що операція або подія відбулася протягом звітного періоду, вона стосується суб'єкта господарювання, відсутні необліковані активи, зобов'язання, операції або події, актив або зобов'язання обліковується за відповідною вартістю.

Під системою бухгалтерського обліку підприємства розуміють певну послідовність завдань та записів суб'єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення облі­ку. За допомогою таких систем визначають, збирають, аналізують, об­числюють, класифікують, записують, підсумовують та відображають у звітності господарські операції та інші події.

При перевірках системи обліку здійснюється оцінка надійності такої системи, перевіряється, наскільки повно вона виконує своє при­значення та залежно від результату оцінки робиться висновок про ефективність системи та ступінь довіри до неї.

Систему бухгалтерського обліку можна вважати ефективною, якщо у процесі фіксації господарських операцій вона відповідає та­ким вимогам: операції в обліку правильно відображають період їх здій­снення та зафіксовані у правильних сумах (дотримання вимог оцінки та існування), господарські операції правильно і відповідно до діючих нормативних положень та облікової політики відображені на рахунках бухгалтерського обліку (дотримання вимогподання й розкриття інформації), зафіксовані деталі операції, що мають суттєве значення для об­ліку та звітності (дотримання вимог наявності), обмежені можливості появи зловживань (дотримання вимог прав і зобов'язань, повноти).

Засоби внутрішнього контролю, що мають відношення до систе­ми бухгалтерського обліку, сприяють досягненню таких цілей:

       здійснення операції за загальним або спеціальним дозволом керівництва;

       забезпечення своєчасного обліку всіх операцій у точних сумах на від­повідних рахунках та у відповідних звітних періодах, що дає мож­ливість готувати фінансову звітність відповідно до існуючих П(С)БО;

       можливість доступу до активів та записів лише за дозволом керівництва;

       періодичне зіставлення активів, що знаходяться на обліку, з ак­тивами, які є у наявності, та прийняття відповідних заходів щодо будь-яких відхилень.

Під системою внутрішнього контролю (СВК) розуміють політику і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персо­налом суб'єкта господарювання з метою забезпечення (наскільки це можливо) правильного й ефективного ведення господарської діяль­ності (у тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також ви­явлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчас­ної підготовки достовірної фінансової інформації. СВК охоплює й інші питання, безпосередньо пов'язані з функціями облікової системи, такі як середовище контролю та процедури контролю.

Така система повинна забезпечити усередині підприємства дотри­мання вимог законодавства, точність і повноту виконання існуючих тверджень у фінансових звітах, попередження помилок та викривлень, виконання наказів та розпоряджень, забезпечення збереження майна підприємства.
^ 37. Мета, завдання, об’єкти аудиту основних засобів

Метою аудиту основних засобів є підтвердження достовірності даних про вартість основних засобів, відображених у фінансовій звітності. Основними завданнями аудиту основних засобів є:

1)           перевірка документального забезпечення операцій з основ­ними засобами;

2)           підтвердження правильності та своєчасності відображення в обліку операцій з основними засобами;

3)     зіставлення даних аналітичного з даними синтетичного об­ліку основних засобів;

4)     зіставлення даних синтетичного обліку основних засобів зданими фінансової звітності.

Завдання:

  1. перевірка документального забезпечення операцій з ОЗ

  2. підтвердження правильності та своєчасності відображення в обліку операцій з ОЗ

  3. зіставлення даних аналітичного та синтетичного обліку

  4. зіставлення даних синтетичного обліку ОЗ з даними фін. звітності

Джерелами аудиту операцій з обліку основних засобів є первинні документи на їх надходження, вибуття і внутрішнє переміщення (акти приймання-здавання об'єктів, акти на списання, інвентарна картка, картка об­ліку руху основних засобів, інвентарний список, розрахунки аморти­зації), дані аналітичного і синтетичного обліку, фінансова, податкова та статистична звітність.

Проведення аудиту операцій з придбання необоротних активів - основних засобів та нематеріальних активів передбачає виконання та­ких основних видів аудиторських робіт:

       аудит тотожності показників фінансової звітності та регістрів бухгалтерського обліку щодо необоротних активів;

       аудит правильності оформлення первинних документів з обліку основних засобів та нематеріальних активів та організації ведення аналітичного обліку;

       проведення інвентаризації необоротних активів;

       аудит правильності віднесення об'єктів до основних засобів та нематеріальних активів та визначення їх первинної вартості; вста­новлюється ступінь дотримання вимог П(С)БО 7 «Основні засо­би» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»;

       перевірка правильності нарахування у обліку та звітності аморти­зації (зносу) необоротних активів, а також переоцінки, зменшення корисності, ремонту активів;

       перевірка операцій з надходження та вибуття (ліквідації) необо­ротних активів, а також відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліках;

       перевірка правильності оподаткування операцій з основними за­собами та нематеріальними активами, проведення страхування операцій, оформлення та відображення на рахунках обліку опера­цій з оренди, лізингу;

       проведення аналізу показників руху, технічного стану та ефектив­ності використання основних засобів.

Основними складовими методики проведення аудиту основних за­собів є план, програма їх перевірки та нормативне забезпечення. Плану­вання забезпечує вироблення головної стратегії та напрямків проведен­ня перевірки. У програмі аудиту передбачається перелік аудиторських доказів, тобто джерел інформації, па підставі вивчення яких будуть зроб­лені висновки за результатами перевірки. Нормативне забезпечення роз­діляють на внутрішнє (організація облікової політики, норм амортизації тощо) та зовнішнє (закони, положення, стандарти, методичні матеріали з обліку, звітності та оподаткування, а також відомчі матеріали).

Об'єктами аудиту основних засобів є стан їх бухгалтерського та податкового обліку, внутрішньогосподарський контроль, аналіз, а та­кож організація, мотивація і планування забезпеченості та використан­ня об'єктів на підприємстві. Можна визначиш основні форми прояву взаємозв'язку аудиту з бухгалтерським обліком основних засобів: єд­ність об'єктів та подібність прийомів, закріплення законності, взаємообумовленість, факти, інформація як єдина методологічна основа, контрольні функції бухгалтерського обліку. Реалізація питань розвитку аудиту основних засобів повинна здійснюватись із врахуванням техно­логічних аспектів використання засобів.


  1. ^ Методика аудиту основних засобів

Основними складовими методики проведення аудиту основних за­собів є план, програма їх перевірки та нормативне забезпечення. Плану­вання забезпечує вироблення головної стратегії та напрямків проведен­ня перевірки. У програмі аудиту передбачається перелік аудиторських доказів, тобто джерел інформації, па підставі вивчення яких будуть зроб­лені висновки за результатами перевірки. Нормативне забезпечення роз­діляють на внутрішнє (організація облікової політики, норм амортизації тощо) та зовнішнє (закони, положення, стандарти, методичні матеріали з обліку, звітності та оподаткування, а також відомчі матеріали).

Об'єктами аудиту основних засобів є стан їх бухгалтерського та податкового обліку, внутрішньогосподарський контроль, аналіз, а та­кож організація, мотивація і планування забезпеченості та використан­ня об'єктів на підприємстві. Можна визначиш основні форми прояву взаємозв'язку аудиту з бухгалтерським обліком основних засобів: єд­ність об'єктів та подібність прийомів, закріплення законності, взаємообумовленість, факти, інформація як єдина методологічна основа, контрольні функції бухгалтерського обліку. Реалізація питань розвитку аудиту основних засобів повинна здійснюватись із врахуванням техно­логічних аспектів використання засобів.

У процесі аудиту основних засобів (03) та їх зносу наводяться від­повіді на такі питання:

       наявність власних та орендованих засобів підприємства, достовір­ність їх оцінки;

       відповідність аналітичного та синтетичного обліку основних засобів чинному законодавству;

       правильність відображення в обліку та звітності результатів індек­сації основних засобів, надходжень, реалізації, ліквідації та іншо­го вибуття, ремонту основних засобів, інвентаризації;

       методи визначення зносу (амортизації) основних засобів, забезпе­чення незмінності визначених методів протягом звітного періоду.

Встановлюється відповідність обліку зносу та амортизації основ­них засобів чинному законодавству.

Аудит основних засобів доцільно проводити за схемою:

На першому етапі аудитор ознайомлюється з:

       нормативно-правовими аспектами проведення операцій з ос­новними засобами на підприємстві;

       рішеннями і дозволами власника на проведення операцій з основними засобами;

       організацією бухгалтерського та податкового обліку основ­них засобів.

На другому етапі здійснюється аудит наявності основних за­собів, який може бути проведений двома способами:

       через інвентаризацію (у разі невеликої кількості засобів) за умови визначення в договорі на проведення аудиту права присут­ності аудитора при проведенні інвентаризації;

       документальною перевіркою.

Другий спосіб полягає в тому, що об'єкт основних засобів вва­жають наявним, якщо існують документ, який підтверджує його придбання, отримання на безоплатній основі, створення тощо, акт приймання-передачі (форма № 03-1), в реєстрах обліку зроблено відповідний запис. У разі відсутності згаданих документів або за­писів актив не вважається наявним, тому він не може бути вклю­ченим до балансу.

На третьому етапі роблять аудит господарських операцій з основними засобами.

Спочатку аудитору слід впевнитися у правильності організації аналітичного обліку і визначити, чи всі основні засоби підприємства закріплено за матеріально відповідальними особами. Аудитор перевіряє правильність ведення інвентарних карток ін­дивідуального і групового обліку основних засобів, своєчасне за­повнення всіх реквізитів у них. Якщо карток на окремі об'єкти не­має, аудитор пропонує керівництву підприємства відновити ана­літичний пооб'єктний облік основних засобів. Достовірність да­них про наявність і рух основних засобів перевіряють зіставленням суми за інвентарною карткою із сумою, показаною в описі інвентар­них карток.

Крім того, встановлюють відповідність даних аналітичного обліку основних засобів їхньому залишку за рахунком 10 "Основні засоби" на відповідні дати. Якщо є розходження між даними аналітичного і синтетичного обліку, то аудитор з'ясовує причини, винних осіб, визначає наслідки (недонарахування або зайве нарахування амортизації) і пропонує усунути недоліки.

Аудитор також перевіряє повноту і своєчасність проведення інвен­таризації основних засобів, правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку. Цим самим він з'ясовує, чи можна дові­ряти результатам проведеної інвентаризації, щоб зменшити ауди­торський ризик.

Повноту і своєчасність оприбуткування основних засобів можна визначити шляхом порівняння дати оприбуткування за рахунком 10 "Основні засоби" з датами, вказаними у первинних документах (актах введення в експлуатацію, актах приймання-передання основних засобів тощо).

Слід документально перевірити операції зі списання основних засобів, правильність оформлення їх, законність і доцільність вибут­тя і відображення його в обліку. Аудитор також перевіряє правиль­ність переоцінки основних засобів за відновною вартістю, її відобра­ження в бухгалтерському обліку.

Аудитом правильності проведення річної інвентаризації основ­них засобів слід з'ясувати, чи реально відображені в балансі підприєм­ства у статті "Основні засоби" (код рядка 031) їх первісна (балансова) та залишкова (код рядка 030) вартість, а також сума нарахованого зносу. Причому ця сума стосується як власних, так і орендованих основних засобів.

Для відображення в обліку реальної вартості об'єктів основні фонди періодично підлягають індексації, під час якої всі основні фонди оцінюють за відновною вартістю при одночасному встановленні їх зносу.

Далі аудитор перевіряє правильність ведення обліку амортизації основних засобів. Аудит амортизації основних засобів включає перевірку пра­вильності обліку зносу (амортизації) та відображення його в об­лікових регістрах. Облік нарахування зносу основних засобів на підприємствах державної і недержавної форм власності неодна­ковий. Це пов'язано із неможливістю змінювати вартість статут­ного фонду за рахунок зносу основних засобів на підприємствах недержавної форми власності. Аудитор перевіряє, щоб в інвентар­них картках обліку основних засобів було наведено суму зносу за кожним об'єктом.

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор пови­нен приділити увагу встановленню правильності застосування належного понижуючого коефіцієнта. Далі аудитор здійснює зіставленням на відповідність даних первинних, аналітичних та синтетичних регістрів обліку.

Під час перевірки правильності обліку затрат, пов'язаних із по­ліпшенням основних засобів, враховують запис:

Д-т рахунка 10 "Основні засоби";

К-т рахунка 15 "Капітальні інвестиції".

Перевірка реалізації або безоплатної передачі основних за­собів розпочинається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Залежно від підпоряд­кованості підприємства цей документ може бути протоколом за­гальних зборів засновників, дозволом Фонду державного майна України, відповідного підприємства або відомства тощо. Після цього аудитор вивчає акти приймання-передачі, в яких повинен бути вказаний відповідний адресат їх передачі. При перевірці ліквідації у зв'язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затвер­джений відповідний акт керівником підприємства та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об'єкта в інвентарній карточці.

Важливе місце займає перевірка вибуття основних засобів внаслі­док ліквідації об'єктів, що стали непридатними через їх старіння і зношеність. Аудитор перевіряє правильність оформлення і своє­часність відображення операцій щодо списання основних засобів. Встановлюють правомірність списання витрат щодо ліквідації основ­них засобів, повноту оприбуткування цінностей, що надійшли від ліквідації та їх відображення в обліку.

На останньому етапі аудиту руху основних засобів перевіря­ють відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряють дані інвентарних карток обліку основ­них засобів з даними Журналу-ордера № 4, Головної книги та фінансової звітності підприємства.

Аудит ремонту основних засобів передбачає перевірку відне­сення підприємством витрат, пов'язаних із закінченим ремонтом основних засобів.

Починаючи з 1 липня 1997 р., підприємства мають право про­тягом звітного року віднести до валових витрат, пов'язаних з по­точним, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переоснащенням та іншими видами поліпшення основ­них засобів, витрати на суму, що не перевищує 10 % сукупної ба­лансової вартості груп основних засобів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2, 3, 4 (балансової вартості окре­мого об'єкта основних засобів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних засобів.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Це інформація про окремі або взаємопов\1. об’єкти аудиторської діяльності
Аудиторський контроль як складова частина фінансово-господарського контролю розкриває нові явища у підприємницькій діяльності суб'єктів...
Це інформація про окремі або взаємопов\Інформація, яка характеризує цифри, факти, відомості та інші дані,...
Цифрова інформація значно лаконічніше й краще відображає сутність явищ, процесів, ніж словесна
Це інформація про окремі або взаємопов\План Утворння суб’єктів господарювання. Установчі документи юридичних...
Термін "утворення" суб’єкта господарювання включає врегульовані нормами господарського права умови фактичного виникнення та легітимації...
Це інформація про окремі або взаємопов\Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку
...
Це інформація про окремі або взаємопов\Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності....
И «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника...
Це інформація про окремі або взаємопов\Зед в системі категорій міжнародної економіки
Під зовнішньоекономічною діяльністю (зед) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів...
Це інформація про окремі або взаємопов\1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності,...
Це інформація про окремі або взаємопов\1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської...
Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення
Це інформація про окремі або взаємопов\1. поняття господарського права. Поняття господарської діяльності
Господарське право комплексна галузь права, в якій зібрано правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового...
Це інформація про окремі або взаємопов\Заява про визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка