Це інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі




НазваЦе інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища чи процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, що відображена в системі
Сторінка6/11
Дата конвертації10.07.2013
Розмір1.27 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

26. Основні положення з внутрішнього аудиту підприємства

Об’єктивна потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю підприємства має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і належної оцінки персонал підприємства починає працювати недбало. Крім того, незалежновід якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ на підприємстві.

^ Внутрішній аудит - це діяльність з оцінювання яка організована у межах суб'єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ. Функції  внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед головних елементів управління (встановлення мети, передбачення, організацій керівництво, координація, контроль) саме контроль дає реальну оцінку результатів діяльності підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю, підвищені вимоги ринкових перетворень потребують удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що керівник (власник) хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи, але персонал підприємства не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин.

Потреба у внутрішньому аудиті в Україні об'єктивно виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств. Робота фахівців внутрішнього аудиту у цьому напряму полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної, консолідованої звітності або звітності об'єднань підприємств. Такі операції стосуються перш за все внутрішньогосподарського обліку та внутрішньої звітності. Фахівці з внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією і підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва спостерігати за доцільністю та ефективністю здійснення окремих операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам.

МСА 250 «Врахування законів та нормативних актів при ауди­торській перевірці фінансових звітів» передбачає встановлення від­повідальності управлінського персоналу за відповідність звітів зако­нам та нормативним актам.

Управлінський персонал несе відповідальність за здійснення діяльності суб'єкта господарювання згідно із законами та нормативни­ми актами. На управлінський персонал покладена також відповідаль­ність за запобігання фактам невідповідності законодавству і за вияв­лення таких фактів.

Згідно з п. 10 МСА 250 передбачені певні процедури які можуть допомогти управлінському персоналові виконувати обов'язки із запобі­гання фактам невідповідності та з виявлення таких фактів. До складу таких процедур належать моніторинг змін законодавчих вимог, запро­вадження і функціонування відповідних систем внутрішнього кон­тролю, розробка на підприємстві Кодексу поведінки та забезпечення дотримання вимог даного Кодексу тощо. На великих суб'єктах господарювання таку політики та процедури можна доповнити покладанням відповідних обов'язків на:

       відділ внутрішнього аудиту;

       ревізійну комісію.

Тобто, підрозділ внутрішнього аудиту, разом з іншими структур­ними формуваннями, забезпечує дотримання на підприємстві відпові­дальності за виконання законів та нормативних актів.

МСА 300 «Планування» передбачає встановлення положень і на­дання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінан­сових звітів.

При розробці загального плану аудиторської перевірки серед пи­тань, які слід урахувати аудиторові, за п. 9 МСА 300 при оцінці характе­ру, часу та обсягу процедур рекомендується оцінити роботу підрозділу внутрішнього аудиту та її очікуваний вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки.

МСА 310 «Знання бізнесу» регламентує встановлення положень і надання рекомендацій щодо того, що розуміють під знанням бізне­су, чому це важливо для аудиту й аудиторського персоналу, який бере участь у проведенні аудиторської перевірки, чому воно стосується всіх етапів аудиторської перевірки, а також того, як аудитор одержує та за­стосовує ці знання.

^ Можна визначити основні положення з внутрішнього аудиту підприємства:

       за стан внутрішнього аудиту відповідає саме підприємство або один з його відділів, тобто орган підприємства з контролю за його господарською діяльністю;

        керівник такого контрольного органу (внутрішній аудитор) підпорядкований одному відповідному органу – адміністрації, Раді директорів, аудиторському комітету, Загальним зборам власників. Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються власником (керівництвом) підприємства залежно від таких факторів: складу, специфіки та масштабів діяльності, системи управ­ління, стану внутрішнього контролю тощо;

       служба внутрішнього аудиту здійснює перевірки на самому підприємстві та/або в його підрозділах;

       внутрішні аудитори надають керівництву свого підприємства ре­зультати аналізу, рекомендації, поради;

       внутрішній аудит здійснюється на всіх стадіях господарської
діяльності: на попередній, поточній та наступній стадіях;

       внутрішні аудитори здійснюють перевірку внутрішнього обліку та внутрішньої звітності підприємства.

Зовнішнього аудитора не задовольняють результати внутрішнього аудиту.
^ 27. Створення служби внутрішнього аудиту на підприємстві

Внутрішній аудит є важливою складовою фінансового контролю суб’єкта господарювання. На середніх та великих підприємствах функ­ції внутрішнього аудиту виконують відповідні служби (відділи, департаменти, групи, бюро тощо), або функції внутрішнього аудиту покла­даються на окрему посадову особу – внутрішнього аудитора.

Внутрішній аудит у сучасних умовах створення основ ринкових відносин повинен відіграти роль спеціалізованої служби підприєм­ства, не входити до складу функціональної служби з обліку, управ­ління, економіки, а бути частиною внутрішньогосподарського конт­ролю. Служба внутрішнього аудиту як незалежний підрозділ підпри­ємства виконує постійну роботу з перевірки та оцінки її діяльності. На обґрунтування та створення відповідної структури служби внут­рішнього аудиту впливають такі фактори, як організаційно-правова форма, обсяги діяльності, галузь економіки, структура підприємства (наявність філій та відокремлених підрозділів, стратегія фінансо­во-господарського розвитку,система Інформаційного забезпечення, кваліфікація кадрів тощо).

Служба внутрішнього аудиту повинна діяти на підставі як держав­них, так і внутрішньофірмових документів тарозпоряджень, положень, посадових інструкцій, контрактів тощо.

Статут служби внутрішнього аудиту формується відповідним на­казом про створення служби та Положенням про даний структурний підрозділ.

Створення на підприємстві служби внутрішнього аудиту передба­чає виконання певних організаційних заходів:

       надання наказу (розпорядження, постанови) керівника підприєм­ства про створення служби внутрішнього аудиту;

       розробка положення з організації на даному підприємстві служ­би внутрішнього аудиту. В розпорядчому документі повинні бути регламентовані головні організаційні положення такої служби: загальні положення, основні завдання, функції, структура, повно­важення (права, обов’язки, відповідальність), керівництво, взає­мовідносини з іншими службами та підрозділами підприємства тощо;

       затвердження положення керівником підприємства (особою, яка має повноваження щодо прийняття господарських рішень на підприємстві);

       розробка та затвердження посадових інструкцій (службових обов’язків) працівників служби внутрішнього аудиту (характерис­тика професійних та етичних вимог);

       створення планів та робочих документів служби внутрішнього ау­диту підприємства;

       створення власної інформаційної бази роботи служби - «банку даних» - норм, нормативів, правил, технологічних карт, стандар­тів перевірки тощо;

       підбір та призначення конкретної особи або осіб для роботи у службі внутрішнього аудиту – керівника відділу, головного (старшого) аудитора, аудиторів, ревізорів, контролерів, юристів, програмістів тощо.

Керівник служби внутрішнього аудиту призначається та звіль­нюється з посади тільки керівником підприємства. На посаду керівни­ка служби та провідних спеціалістів призначать висококваліфікованих спеціалістів з вищою економічною освітою, досвідом бухгалтерської, ревізійної та економічної роботи, бажано, щоб вони мали сертифікатаудитора України. Штат та структура служби залежать від особливос­тей фінансово-господарської діяльності підприємства, обсягу, склад­ності та умов робіт, що виконуються. До складу служби, крім аудиторів, входять також фахівці інших спеціальностей – юристи, програмісти тощо. При великій кількості працівників служби доречно створювати групи, відділи, наприклад, з інвентаризації, перевірки фінансової звіт­ності, з питань оподаткування тощо.

Основний обсяг робіт у службі внутрішнього аудиту виконують ау­дитори. Характерною рисою професії бухгалтера та аудита є прийняття відповідальності перед громадськістю. Для них громадськістю є насам­перед клієнти, кредитори, уряди, роботодавці, працівники, інвестори, ділові та фінансові кола, а також інші особи, які покладаються на їх об’єктивність і чесність. Така відповідальність передбачає виконання аудитором певних етичних принципів та покарання за їх недотриман­ня. До основних етичних принципів внутрішніх аудиторів належать: незалежність, чесність, об’єктивність, компетентність, конфіденцій­ність, професійна поведінка, технічні стандарти.

При визначенні прав та обов’язків працівників служби внутріш­нього аудиту за основу доречно приймати нормативні документи, що регламентують діяльність зовнішніх аудиторів. Спеціалісти служби внутрішнього аудиту мають право:

       самостійно визначати форми та методи аудиторської перевірки
на основі чинного законодавства з урахуванням положень з прове­дення внутрішнього аудиту;

       отримувати необхідні для перевірки документи, які мають відношення до предмету перевірки та знаходяться як на підприємстві, так й у третіх осіб;

       отримувати необхідні пояснення від керівництва підрозділу та його співробітників;

       перевіряти наявність майна, грошових коштів, вимагати від керівництва підприємства проведення контрольних запусків, оглядів, замірів, визнання якості продукції;

       залучати при необхідності співробітників інших підрозділів для проведення внутрішнього аудиту;

       залучати на договірній основі до участі в аудиті інших спеціалістів (експертів).
^ 30. Планування роботи служби внутрішнього аудиту

Для виконання обов’язків служби внутрішнього аудиту скла­даються плани, які узгоджують завдання. Процес планування ауди­торської роботи – частина загальної організації роботи з контролю на підприємстві. Планування передбачає розробку завдань, річних та поточних планів, календарних графіків перевірок, проектів формуван­ня штатів та кошторисів витрат, звітів про результати діяльності служ­би. У календарних графіках аудиторських перевірок доречно вказувати: які саме види діяльності підлягають перевірці, коли буде проводитись аудит, скільки часу потребує перевірка. Графіки повинні бути гнучки­ми та враховувати можливість незапланованих перевірок.

Розробка графіків передбачає оцінку ризику (ймовірності того, що певні події або дії можуть здійснити негативний вплив на підприємство) за його факторами. Фактори ризику – моральний клімат на підприємстві, компетентність, чесність співробітників, адекватність систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку, величина активів, вжиті заходи щодо усунення порушень раніше проведених перевірок тощо. Фактори ризику підлягають вивченню та виваженій оцінці щодо їх відносної значущості. Оцінка ризику дає можливість судження про несприятливі умови та враховується при складанні графіка робіт. У першу чергу виконуються роботи по тих об’єктах, де ступінь ризику вищий.

^ Основними об’єктами внутрішнього аудиту є такі:

       система управління підприємством;

       структура підприємства, організація і технологія виробництва;

       процеси господарської діяльності (цикли підприємницької діяль­ності), виконавча дисципліна, якість роботи технічних та еконо­мічних служб;

       засновницькі документи, договори, ліцензії;

       стан дотримання вимог законів, інших нормативних актів;

       штатний розклад, колективний договір;

       накази, розпорядження, службові записки, протоколи засідань засновників;

       організація та ведення бухгалтерського обліку (облікова, подат­кова, амортизаційна та інші види політики, план документообігу тощо);

       достовірність складання та подання фінансової звітності; фінан­сова і господарська інформація;

       стан внутрішньогосподарського контролю, нормування та стимулювання;

       стан використання та збереження майна, забезпечення власними та
позиковими коштами, фінансова стійкість та платоспроможність;

       оподаткування, стан заборгованості за податками, пропозиції з оптимізації оподаткування.

Види, форми планів, пріоритетність напрямків контролю визна­чається відповідними структурами на самому підприємстві, виходячи з потреб підприємства.

З погляду організації процедури планування служби внутрішньо­го аудиту передбачають здійснення таких заходів:

       проведення підготовчої роботи;

       формування загального річного календарного графіку проведення аудиторських перевірок;

       складання поточного графіку проведення аудиту протягом року;

       методичне забезпечення аудиту;

       перевірка виконання зауважень та пропозицій внутрішнього та
зовнішнього аудиту, рішень адміністрації;

       підготовка і перепідготовка спеціалістів служби внутрішнього ау­диту підприємства.
^ 31. Процедури та специфічні методики проведення внутрішнього аудиту

Служба внутрішнього аудиту повинна бути забезпечена правила­ми, стандартами, процедурами, методиками для їх застосування у про­цесі роботи. Необхідно, щоб форма та зміст методичних розробок від­повідала чисельності, структурі та складності робіт.

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у під­сумковому документі, який може мати різну нашу, наприклад, ауди­торський висновок за результатами внутрішнього аудиту, аудиторський звіт, службова довідка тощо, який дає йому можливість звернути ува­гу керівництва на встановлені порушення. Висновок – основний до­кумент, у якому викладені результати перевірки (ревізії, контролю) роботи як окремих підрозділів підприємства, так й підприємства в ці­лому. Його якість характеризує якість роботи аудитора. У висновку ві­дображаються встановлені недоліки у роботі, здійснені посадовими особами і працівниками підприємства порушення законодавчих актів та зловживання, висвітлюються також досягнення підприємства, по­зитивні результати діяльності. Зафіксовані у висновку факти повинні забезпечувати висновки про стан діяльності підприємства, повинні містити посилання на документи з визначенням розміру збитків, конк­ретних винуватців, зловживань, порушень законодавства.

Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати й переван­тажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумі­лим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об’єктів перевірки, відмінності у вимогах та інтересах керівників. Але, як правило, він має три головні частини: вступ (завдання, мета аудиту, посилання на план, розпорядження), головна частина (зміст проведеної роботи з аудиту), висновки (кінцеві результати, пропозиції).

У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається керівництву (Ау­диторському комітету, Раді директорів), слід вказати, які рекоменда­ції виконано, а які вважаються неефективними через надмірні втрати. Тільки після отримання звіту в письмовій формі внутрішня аудиторська перевірка вважається закінченою.

Для складання звіту використовуються робочі документи внут­рішнього аудитора – акти перевірки, плани, тести, розрахунки тощо. Акт – документ, який складений для підтвердження встановлених фактів. Головне при складання акту –встановлення фактичного стану справ на підприємстві та правильне відображення їх в акті. У висновкуробляться посилання на використані робочі документи.

Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутріш­ніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у підсумковий звіт внутріш­нього аудитора.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевір­ці тих показників фінансово-господарської діяльності, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нор­мативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно до­слідити ті господарські операції, які мають бути документально офор­млені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачання ма­теріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи пору­шень роботи.

Основними процедури внутрішнього аудиту можна вважати такі: вивчення засновницьких документів; дослідження первинної докумен­тації, регістрів бухгалтерського, управлінського, статистичного, по­даткового, внутрішньо-господарського обліку, фінансової, податкової, статистичної, внутрішньо-господарської звітності; проведення інвен­таризації, зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо. За допо­могою поточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки пра­вильності господарських операцій разом із суцільними перевірками каси, банку, розрахунків з підзвітними особами, списання матеріалів на витрати, забезпечення фінансових результатів, реагування на вияв­лені порушення.

Фахівці внутрішнього аудиту надають рекомендації з удоскона­лення системи бухгалтерського обліку, проводять експертизи фінансо­вої й оперативної інформації, огляд коштів, які використовуються для ідентифікації, вимірювання, класифікації та інформування; готують огляди ефективної діяльності підприємства, у тому числі нефінансо­вих засобів керівництва; здійснюють контроль за дотриманням зако­нодавства України і виконанням всіма підрозділамипідприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.

Оцінка системи внутрішнього контролю включає оцінку конт­рольного середовища, оцінку контролю системи комп'ютерної оброб­ки даних (КОД), загального та спеціального контролю. Результатом оцінки внутрішнього контролю є висновок аудитора про адекватність системи внутрішнього контролю у кожній прикладній системі, а також про те, чи сприяють контрольне середовище та загальний контроль системи КОД ефективному функціонуванню таких систем. Якщо стосовно однієї або кількох прикладних систем зроблений висновок про її адекватність, то при перевірці господарських операцій, здійснених з використанням даної прикладної системи, аудитор може замінити частину аудиторських тестів по суті тестами контролю (Стратегія довіри до систем контролю). Результати оцінки внутрішнього контро­лю документуються аудитором при складанні опису системи внутріш­нього контролю у меморандумі з планування.

Специфічними методиками аудиту, наприклад, на промислових підприємствах, можна вважати методики інвентаризації незаверше­ного виробництва та обстеження процесу виробництва, перевірка заготівельної діяльності, контроль технологічного процесу та дотри­мання норм витрачання сировини. Особливу увагу слід зосередити на раціональному порядку та послідовності вивчення первинних та зведених документів, форм звітності, доказовість оформлених вста­новлених фактів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Це інформація про окремі або взаємопов\1. об’єкти аудиторської діяльності
Аудиторський контроль як складова частина фінансово-господарського контролю розкриває нові явища у підприємницькій діяльності суб'єктів...
Це інформація про окремі або взаємопов\Інформація, яка характеризує цифри, факти, відомості та інші дані,...
Цифрова інформація значно лаконічніше й краще відображає сутність явищ, процесів, ніж словесна
Це інформація про окремі або взаємопов\План Утворння суб’єктів господарювання. Установчі документи юридичних...
Термін "утворення" суб’єкта господарювання включає врегульовані нормами господарського права умови фактичного виникнення та легітимації...
Це інформація про окремі або взаємопов\Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку
...
Це інформація про окремі або взаємопов\Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності....
И «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника...
Це інформація про окремі або взаємопов\Зед в системі категорій міжнародної економіки
Під зовнішньоекономічною діяльністю (зед) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів...
Це інформація про окремі або взаємопов\1. Поняття, ознаки, принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності,...
Це інформація про окремі або взаємопов\1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської...
Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення
Це інформація про окремі або взаємопов\1. поняття господарського права. Поняття господарської діяльності
Господарське право комплексна галузь права, в якій зібрано правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового...
Це інформація про окремі або взаємопов\Заява про визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка