Аналіз інвестиційної діяльності підприємства




Скачати 292.45 Kb.
НазваАналіз інвестиційної діяльності підприємства
Сторінка1/3
Дата конвертації26.06.2013
Розмір292.45 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
  1   2   3
Тема АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


  1. Формування системи інвестицій фірми.

  2. Критерії прийняття інвестиційних рішень.

  1. Зміст фундаментального аналізу.

  2. Зміст технічного аналізу.

  3. Аналіз в управлінні портфелем цінних паперів на фірмі.


Інвестиційна діяльність – операції з придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Формування системи інвестицій фірми.

Процес розвитку фірми як системи здійснюється як зміна періодів формування, функціонування і оновлення. Відповідно і процес управління складається з управління: формуванням системи інвестицій і системи фінансових джерел фірми; розподілом доходу; процесом зростання або скорочення фінансових можливостей фірми.

Перейдемо до розгляду періоду формування.

Кожний період характеризується особливою метою, засобами її досягнення і отриманими результатами. Мета досліджуваного періоду полягає у формуванні індивідуальної системи фірми, адекватної потребам ринку і внутрішнім можливостям. Засобом досягнення мети є інвестиції і вибір фінансових джерел для їх здійснення. Результатом періоду формування є створення капіталу фірми.

Необхідно відзначити, що мета періоду формування і його результат не завжди співпадають. Більш того, між ними можуть виникати суперечності, основною причиною яких є те, що зміни зовнішнього середовища можуть відбуватися швидше за зміни внутрішнього середовища фірми.

Формування системи фірми здійснюється за допомогою інвестицій. Розрізняють широке і вузьке розуміння категорії інвестування. В " широкому” значенні інвестування - це вкладення будь-яких засобів з метою подальшого отримання доходу, у вузькому - вкладення засобів у матеріальну частину бізнесу, тобто в основний і оборотний капітал фірми.

В кінці 60-70-х років американські економісти, Міллер і Орр розробили модель управління готівкою для фірми. Згідно їх теорії фінансовому менеджеру на підприємстві потрібно контролювати верхній і нижній ліміти готівки. Ці ліміти фіксують оптимальні рівні для покупки і продажу цінних паперів з метою скорочення або збільшення готівки. Даний підхід проілюстрований на мал. 23.



На мал. 23 видно, що в точці А готівка фірми досягає верхньої межі, тому доцільно купити високоліквідні цінні папери, що скоротить обсяг готівки до оптимального рівня. У точці В готівка досягає нижнього критичного розміру, тому доцільно продати цінні папери і поповнити готівку до оптимального її рівня.

Модель Мюллера - Орра припускає наступні кроки:

  1. Визначення мінімального розміру готівки, необхідного для нормального функціонування підприємства.

  2. Розрахунок інтервалу між верхнім і нижнім лімітами по

3. Визначення оптимального рівня запасу готівки

Для управління готівкою на підприємстві можна дати наступні поради: необхідно скорочувати коливання готівки до мінімуму, аналізувати інвестиції з позицій віддачі та ліквідності, прогнозувати майбутні доходи підприємства. Чим точніше спрогнозовані майбутні доходи, тим меншим може бути "попереджувальний запас".

Метою інвестування є отримання корисності. Звичайно для вимірювання корисності використовується дохід або прибуток. Вірогідність досягнення мети залежить від правильності оцінки ризику, повноти і точності розрахунку ризику.

В умовах інфляції, для того, щоб зберегти свої заощадження, підприємство може вкладати певну їх частину у високоліквідні цінні папери. Високоліквідні цінні папери - це цінні папери, легко оборотні в готівку у разі потреби.

Критерії прийняття інвестиційних рішень.

Для ухвалення інвестиційних і фінансових рішень потрібна інформація про наявність ресурсів, ціни і чинники виробництва, попит і пропозицію на продукцію і послуги, які будуть здійснені за допомогою цих інвестицій, про витрати виробництва. Все це вимагає кількісної і якісної оцінки в часі і в просторі.

Якщо інвестиційне рішення ухвалюється в умовах визначеності, то враховується перш за все одна змінна - величина віддачі, або рентабельність. Наприклад, якщо проект А обіцяє рентабельність в 8 %, а проект Б - 16 %, то вибір за інших рівних умов однозначний. Вибір же інвестиційного рішення в умовах ризику більш складний, тому що рішення визначається перш за все двома змінними віддачею і ризиком. Хай, наприклад, проект А, обіцяє більш високу віддачу, є одночасно і більш ризикованим. В цих умовах вибір залежить від ставлення фірми до ризику і до віддачі.

Ефект від інвестиційного і фінансового рішення виявляється лише через деякий час, тому при ухваленні рішення необхідно враховувати тимчасову оцінку вартості грошей.

Гривня "в руках" сьогодні й гривня, обіцяний завтра, коштують по-різному. Припустимо, у вас є 1 000 грн., ви можете або задовольнити свої потреби, або вкласти в банк, припустимо, під 30 % річних. Тоді через рік ви отримаєте 1 300 крб. [1 000 • (1 + 0,3)]. Через два роки у вас на рахунку буде 1 690 крб. [1 000 • (1 + 0,3)2].

В загальному вигляді нарахування складних відсотків здійснюється за формулою:

FV=C*(1+r)t;

Цей процес називається компаунтингом.

Дуже часто більш важливий зворотний процес, який називається дисконтуванням.

Дисконтування, тобто визначення нинішньої вартості майбутніх доходів, розраховується за наступною формулою:

PV=FV:(1+r)t;

Припустимо, вам обіцяють через 5 років 127,63 грн. Середня ставка в банку за депозитними внесками - 5 %. В скільки ви оціните ці 127,63 грн. сьогодні? Виходячи з формули це буде 100 грн. [127,63: (1 + 0,05)5], тобто знецінення через 5 років 127,63 грн. сьогодні ви оцінюєте в 100 грн.

Оцінка інвестиційних проектів в ринковій економіці здійснюється на базі наступних основних принципів.

Одним з принципів оцінки інвестицій є принцип граничної ефективності інвестування. Згідно теорії граничної корисності кожне подальше вкладення капіталу має меншу корисність, ніж попереднє. На мал. 15 показана залежність ефективності від порцій інвестицій.



Крутизна графіка граничної ефективності інвестування залежить принаймні від двох чинників: темпу зростання витрат виробництва і ступеня монополізації виробництва.

При оцінці ефективності капітальних вкладень важливо поєднувати матеріальні й грошові оцінки, спиратися тільки на вартісні або тільки на технічні й технологічні критерії - помилково.

Нові інвестиції пов'язані з витратами часу на їх реалізацію, причому в цей період дохід фірми падає. Однією з причин цього є наявність адаптаційних витрат. Вони вимірюються як виручка, яку фірма втратила від реорганізації виробництва. У зв'язку з цим при оцінці інвестицій бажано враховувати адаптаційні витрати при розрахунку ефективності інвестицій.

При виборі напрямків інвестицій доцільно використовувати принцип мультиплікатора. Він ґрунтується на взаємозв'язку галузей. Наприклад, очікується на ринку зростання попиту на продукцію машинобудування, отже, через якийсь час можна чекати зростання попиту на пластмасу, сталь і т.д. Ефект мультиплікатора слабшає у міру віддалення певної галузі від галузі генератора зростання і прибутковості.

Як критерії інвестування можна також використовувати біржові індекси.

Іншим важливим питанням, що стоїть перед фінансовим менеджером, є оцінка ефективності намічених капіталовкладень.

Аналіз ефективності капіталовкладень - метод, що використовується для оцінки і відбору пропозицій по довгостроковому вкладенню засобів. У світовій практиці найбільше розповсюдження отримали наступні методи оцінки ефективності інвестицій: метод чистої поточної вартості, метод розрахунку терміну окупності, розрахунку середнього прибутку, внутрішньої норми рентабельності та індекс рентабельності.

Метод терміну окупності, або "великого пальця", ґрунтується на розрахунку терміну окупності, тобто зводиться до обчислення оборотного періоду, за який інвестиції як би повернуться назад і почнуть приносити прибуток.

Розглянемо цей метод на прикладі. Хай в один проект вимагається вкласти 60 тис. грн., а в іншій - 65 тис. грн. Проект А за 5 років принесе доходів на суму 75 тис. грн. (27 + 20 + 12 + 9 + 7). За час експлуатації буде отриманий прибуток в 15 тис. крб. (75-60). За прогнозами проект Б принесе 90 тис. крб. (40 + 35 + 10 + 5) доходів, тобто прибуток від його експлуатації складе 25 тис. крб.


Інвестиції

Проект А

Проект Б

60 000

65 000

Доходи за перший рік

27 000

40 000

за другий рік

20 000

35 000

за третій рік

12 000

10 000

за четвертий рік

9 000

5 000

за п’ятий рік

7 000

0

^ Прибуток (інвестиції-сукупні доходи)

15 000

25 000

Термін окупності показує, як швидко фірма зможе перетворити інвестиції й активи назад в гроші. Значною перевагою цього методу є його простота. Разом з тим цей метод має ряд недоліків. По-перше, термін окупності - це далеко не завжди правильна міра вимірювання прибутковості. По-друге, цей метод ігнорує потік доходів після окупності.

Для оцінки капітальних вкладень потрібно визначити інвестиції, дохід і прибуток для декількох альтернативних проектів в часі. Саме на цьому ґрунтується метод розрахунку поточної вартості.

За допомогою методу розрахунку поточної вартості порівнюється поточна вартість майбутніх грошових надходжень від програми капіталовкладень з первинним відтоком грошових коштів, пов'язаним з капіталовкладеннями. Чисте надходження готівки визначається як різниця між планованим доходом від інвестицій і планованими витратами на них.

Розглянемо цей метод на прикладі.

Інвестиції потрібно робити зараз, тому їх вартість після дисконтування рівна тій величині, яку потрібно вкласти (дисконтуючий множник рівний одиниці). Разом з тим доходи будуть отримані через рік, два або декілька, тому сьогодні доходи, які будуть отримані в майбутньому, вартують менше.
^

Таблиця 4. Метод розрахунку поточної (теперішньої) вартості


Показники

Проект А

Проект Б

Абсолютна вартість

Вартість після дисконтування

Абсолютна вартість

Вартість після дисконтування

Інвестиції

-60 000

-60 000

-65 000

-65 000

Доходи за перший рік

27 000

24 545

40 000

36 364

за другий рік

20 000

16 529

35 000

28 926

за третій рік

12 000

9 023

10 000

7 519

за четвертий рік

9 000

6 152

5 000

3 418

за п’ятий рік

7 000

4 375

0

0

Сукупні доходи

75 000

60 624

90 000

76 227

Сукупний прибуток

15 000




25 000




Поточна вартість сукупного прибутку, яку буде одержано в майбутньому




624




1123

З табл. 4 видно, що якщо оцінювати проекти з погляду прибутку, то доцільний проект Б.

У загальному вигляді чиста поточна вартість (ЧТВ) визначається таким чином:

Чиста поточна вартість - це різниця між сумою дисконтованих чистих грошових доходів і інвестиціями. Якщо чиста поточна вартість позитивна, то інвестиції перспективні для фірми, якщо немає проектів з більш високою чистою поточною вартістю.

Показник рентабельності оперує з такими ж змінними, як і чиста поточна вартість, але комбінує їх по-іншому. Показник рентабельності інвестицій (РІ) визначається як відношення поточної вартості до витрат на капіталовкладення:

Якщо РІ більше одиниці, то інвестиції ефективні.

Внутрішня ставка віддачі визначається як ставка дисконту, яка забезпечує рівність нинішньої вартості чистого потоку доходів від проекту і вартості суми інвестицій.

де г - дисконтна ставка, при якій чиста поточна вартість рівна нулю.

Існує правило, згідно з яким, якщо внутрішня норма рентабельності більше або рівна процентній ставці дисконту, то інвестиції доцільні.
^
Зміст фундаментального аналізу.

Важливо також правильно обрати: цінні папери яких підприємств, якого виду і в якій кількості слід купувати для поповнення своїх активів. Зупинимося на цьому більш детально.
Він починається з оцінки чинників, що впливають на ринок в цілому. Необхідно визначити, високий або низький рівень даної фірми щодо бізнесу в середньому. Припустимо, що фірма прибуткова, але інші інвестори знають про це. В результаті індекс підіймається. Наступне питання, яке потрібно з'ясувати: чи підвищить бюджетний дефіцит ставку відсотка? Якщо так, то підприємства, які потребують позик, можуть не мати успіху.

Важливо з'ясувати положення галузі на ринку. Бажано обрати ті галузі, які можуть дати якнайкращі результати протягом року. Потім в цих галузях встановлюють компаній-лідерів. Залежно від стадії розвитку розрізняють галузі, що народжуються, ростуть, стабільні, циклічні, спекулятивні і в'януть.

Для диверсифікованих компаній потрібен міжгалузевий аналіз. Після нього необхідний кількісний і якісний аналіз фірми. Кількісний аналіз - це діагностика фінансового положення підприємства, вивчення менеджменту на фірмі.

Найважливішими питаннями для аналізу ринку цінних паперів є наступні:

  1. з'ясувати, чим займається компанія;

  2. проаналізувати, як виглядає поточний і майбутній ринок компанії;

  3. дізнатися, які плани розвитку підприємства;

  4. з'ясувати, який дивіденд на цінні папери компанії;

  5. поцікавитися доходом на акції і на облігації компанії;

  6. порівняти ціни на акції і облігації даного підприємства з курсами інших підприємств;

  7. не забудьте дізнатися якомога більше про менеджмент на фірмі, чиї цінні папери ви хочете придбати.

Слід звернути увагу на тенденцію обсягу продажу і тенденцію витрат. Корисний аналіз динаміки прибутку. Чистий прибуток відображає вплив всіх чинників. Відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу дозволяє оцінити ефективність використання компанією свого капіталу. Цей показник розраховують за декілька років і порівнюють з нормою прибутку на акціонерний капітал в галузі і в економіці в цілому:

^ Норма прибутку на акціонерний капітал = Чистий прибуток : Акціонерний капітал

Важливе значення має аналіз ліквідності. Під ліквідністю розуміється здатність швидко оплачувати необхідні платежі, тобто здатність швидко реалізувати поточні активи. Окрім готівки до ліквідних активів відносять цінні папери, які легко продати на ринку не нижче за ціну їх придбання. Чим вище відношення готівки до загального боргу, тим краще ліквідність підприємства. Аналітики звичайно вважають, що це співвідношення нормально: для промислових компаній - 3 : 10, а для комунального господарства -2:10. Максимальне відношення боргу до акціонерного капіталу для промислових компаній рекомендується на рівні 0,5 :1, а для компаній комунального господарства - 1,5:1.

Одним з основних показників при аналізі фінансового стану акціонерного товариства є покриття відсотків за акціями і дивідендів за акціями чистим прибутком компанії.

Законодавчо був визначений наступний порядок виплати доходів за цінними паперами: спочатку виплати за облігаціями, потім за привілейованими акціями і лише потім за звичайними акціями. Це визначає порядок розрахунку покриття.

Забезпеченням облігацій служать чисті матеріальні активи, що розраховуються як різниця між матеріальними активами і поточними пасивами. Тоді дохід на одну облігацію визначається відношенням чистих матеріальних активів до кількості облігацій:

^ Забезпечення облігації = Чисті матеріальні активи : Кількість облігацій;

Забезпеченням привілейованими акцій є чисті активи, визначені як різниця між чистими матеріальними активами і сумою виплат за облігаціями:

^ Забезпечення привілейованими акції = Чисті активи : Кількість привілейованих акцій;

Звичайні акції забезпечуються засобами, що залишилися після погашення зобов'язань по облігаціях і привілейованих акціях. Забезпечення простої акції можна розрахувати шляхом розподілу чистих активів за вирахуванням зобов'язань по привілейованих акціях до кількості простих акцій:

^ Забезпечення простої акції =(Чисті активи - Зобов'язання за привілейованих акціями):

Кількість звичайних акцій;

Для оцінки адекватності процентного покриття звичайно встановлюються мінімальні рівні. Наприклад, сума, що вимагається для розрахунків з утримувачами, як мінімум в 3 рази повинна перекриватися виручкою, що використовується для виплати відсотків у кожному році. Компанія може без жодних труднощів виконати всі свої зобов'язання по боргу, але якщо вона не забезпечила цю мінімальну вимогу, то її цінні папери вважатимуться формою інвестування з підвищеним ризиком. Прийнятний тренд процентного покриття, що підвищується або стабільний.

Необхідно враховувати й інші чинники, що визначають фінансову привабливість цінних паперів: частка виплачуваних акціонерам дивідендів в загальному об'ємі прибутку; співвідношення "прибуток на одну просту акцію" і т.д.; регулярність виплати дивідендів.

Важливою умовою сприятливого фінансового стану підприємства є висока якість менеджменту. Для його оцінки можна використовувати постійний моніторинг, стежити за результатами аудиторських перевірок, аналізувати інформацію, що проникає з преси.

Слід пям'ятати, що інформація, яка вже відома на ринку, не дозволить Вам зробити висновок про те, наскільки правильно на ринку оцінюють акції даної фірми. Для цього потрібно знайти якусь додаткову інформацію, невідому на ринку.

4. Зміст технічного аналізу. Іншим методом, застосовуваним при рішенні питання про придбання цінних паперів, є технічний аналіз. Підприємство, купуючи цінні папери, повинне перш за все вирішити, заради чого вони утримуються. Цінні папери можуть розглядатися або як засіб заощадження, або як засіб спекуляції. Здійснюючи інвестиції, необхідно проаналізувати стан фінансового ринку, стан справ у підприємства, чиї цінні папери слід купити. Ідеальним вважається портфель інвестицій, який забезпечує максимум можливого доходу відносно поточних ринкових цін. Познайомимося з деякими з них.

Потрібен не стільки аналіз діяльності фірми, яка випускає акції, скільки вивчення поведінки інших інвесторів. Згідно технічному аналізу ключ до розгадки майбутньої поведінки інвесторів може бути визначений за допомогою вивчення їх поведінки у минулому, що відображається в поведінці цін на цінні папери.

Для того, щоб застрахувати себе від прийняття неправильних рішень щодо інвестиції в цінні папери, можна придбати опціон.

Аналіз в управлінні портфелем цінних паперів на фірмі.

На політику формування портфеля цінних паперів впливатиме вибір шляхів отримання доходу від вкладень в цінні папери. Можна сподіватися тільки на отримання дивідендів, розраховувати на зростання капіталу за рахунок продажу акції після отримання дивіденду за ціною вище за ціну придбання; дохід можна отримати і шляхом гри на фондовому ринку на курсових різницях (біржовий арбітраж).

Іншим чинником, що визначає формування і управління портфелем цінних паперів, є ризик. Ризиком в широкому значенні цього слова вважається залежність результатів діяльності фірми від коливань ринкової кон'юнктури. Основними ризиками, пов'язаними з управлінням портфелем цінних паперів, є:

курсовий ризик - ризик падіння ринкової ціни акції;

процентний ризик - ризик того, що ціна цінного паперу впаде через зростання норми відсотка;

кредитний ризик - ризик того, що позичальник не сплатить за позикою.

Кредитний ризик за вкладеннями в акції відсутній, оскільки акція - не боргове зобов'язання, а ризиковий капітал. Власник акції несе ризик ліквідації компанії, акціонером якої він є, з можливою невиплатою йому в повному розмірі акціонерної частки.

Разом з тим вкладення в акції мають вищий курсовий ризик, що здорожує страхування інвестицій. Звідси випливає більш поширена практика використання опціонів і ф'ючерсних операцій для акцій в порівнянні з облігаціями.

У світовій практиці відомі два діаметрально протилежних підходи до управління портфелем цінних паперів:

-безризиковий підхід - повне страхування процентного ризику, направлене на забезпечення гарантованого, не залежного від коливань ринкової кон'юнктури, але при цьому не обов'язково кращого результату по операціях;

-спекулятивний підхід - повна відмова від фіксації результатів з розрахунку на сприятливу зміну ринкової кон'юнктури і досягнення максимально можливого прибутку.

На практиці фірми, як правило, прагнуть знайти компроміс між прагненням максимізувати прибуток і необхідністю обмежувати ризики. Знайти "золоту середину" - в цьому і полягає фінансове мистецтво.

Отже, в ринковій економіці фінансовому менеджеру необхідно уміти оцінювати ризик. У світовій практиці існує декілька способів вимірювання ризику. Найпоширенішими з них є статистичний, експертний і комбінований.

Суть статистичного способу полягає в тому, що вивчається статистика втрат, що мали місце на даному або аналогічному виробництві, встановлюється вірогідність отримання тієї або іншої економічної віддачі й визначається середня величина цієї віддачі. Після цього складається прогноз на майбутнє.

Головні інструменти статистичного методу - варіація і дисперсія.

Варіація - це коливання (мінливість) величини ознаки (наприклад, економічна рентабельність при переході від одного випадку, варіанту, результату до іншого, від одного року до іншого).

Варіація можливих результатів інвестиційних рішень може бути описана за допомогою двох величин: економічної віддачі й вірогідності отримання віддачі на рівні такого n-го періоду в майбутній період. Нульова вірогідність означає неможливість отримання віддачі, одинична - неодмінне отримання віддачі. Сума вірогідності всіх можливих варіантів отримання віддачі рівна одиниці:

Для прикладу візьмемо підприємство, що спеціалізується на виробництві парасольок. Керівництво фірми вважає, що результати минулих літ є репрезентативними (табл. 3.1), і хоче оцінити своє інвестиційне рішення наступного року.
  1   2   3

Схожі:

Аналіз інвестиційної діяльності підприємства iconЗміст Вступ Розділ 1 Характеристика, аналіз пасивів підприємства
Аналіз ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства icon2. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону
Основою такого вибору є оцінка та прогнозування інвестиційної привабливості регіонів, окремої сфери діяльності (галузі) та підприємств...
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства iconЕкономічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Ключові терміни: економічний аналіз; ефективність зовнішньоекономічної діяльності; беззбитковість зовнішньоторговельної ціни; прибуток;...
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства icon2. Аналіз середовища господарської діяльності підприємства
Аналіз попиту І пропозиції, ступеня монополізації І конкуренції на ринку та витрат виробництва
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства iconМетодика оцінки інвестиційної привабливості підприємства, заснована...
Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства, заснована на аналізі фінансових показників
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства iconЛекція 27 аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Аналіз відповідності трансформації оборотних активів у готівку та термінів погашення кредиторської заборгованості
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства iconПрограма «Маркетинговий менеджмент» Аналіз рекламної діяльності підприємства...
Використання інтегрованих маркетингових комунікацій для створення іміджу підприємства
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства icon4. «Самофінансування суб'єктів підприємництва»
Джерела фінансування поділяються на дві великі групи: зовнішні та внутрішні. Відмітною рисою останніх є те, що вони утворюються в...
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства iconТеоретичні питання з дисципліни «Аналіз господарської діяльності підприємства»
Системний підхід до комплексного аналізу. Основні системи показників господарської діяльності
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства iconДука А. П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: Навчальний посібник
Дука А. П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: Навчальний посібник. — К.: Каравела, 2012. — 432 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка