14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу




Скачати 276.14 Kb.
Назва14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу
Сторінка1/2
Дата конвертації30.06.2013
Розмір276.14 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
  1   2




ТЕМА 15
МІЖНАРОДНЕ ОПОДАТКУВАННЯ

14.1. Теорії оподаткування у економічній науці

Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом і забезпечують фінансову основу діяльності органів влади за рахунок перерозподілу частини національного доходу. В демократичному суспільстві першочерговим призначенням податків виступає процес фінансування видатків уряду, який перерозподіляє ресурси та надає необхідні суспільні послуги громадянам.

Сучасна практика оподаткування в різних країнах доводить, що податки виступають важливим інструментом реалізації стратегії суспільного розвитку. Вони відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні умов для розвитку та реалізації соціального потенціалу людини, де головним виступає зростання соціального добробуту.

В усі часи податки виступали важливою категорією державних фінансів і головним елементом витрат та незручностей для суб’єктів господарювання і громадян-виборців. З позиції бізнесу та громадян податки ототожнюють з витратами і визначають як фактор скорочення кінцевого результату діяльності – прибутку.

Протягом всієї історії людства держава в особі фіскальних органів намагається як можна ширше оподатковувати доходи громадян і підприємців, що знаходяться на даній території, розширюючи базу оподаткування, збільшуючи розмір ставок і кількість податків. Проте, більшість юридичних і фізичних осіб використовуючи законні і незаконні методи намагаються знизити тягар оподаткування.

Систематизуючи історичний розвиток оподаткування виділяють три його етапи: перший етап охоплює Стародавній світ і початок середніх віків, другий – XVI-XVIII століття, третій – XIX-ХХ століття.

Перші концепції оподаткування з’явилися в середині XVI століття за умов досить високого розвитку рівня державності, що відбувався одночасно з розвитком різних напрямів економічної думки. Так під впливом розвитку вчення про державу змінювалось уявлення про економічну сутність податків.

Спочатку теорія оподаткування була створена в рамках класичної економічної школи (А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей), в основі якої лежала концепція пріоритету пропозиції як фактора, що визначає попит через стан ринку ресурсів. Нею оподаткування розглядалось винятково як спосіб створення фінансової бази для виконання управлінської і військової функцій покладених на державу. Погляди представників класичної школи базуються виключно на виконанні податками фіскальної функції, оскільки вони перешкоджають процесу утворення та накопичення капіталу.

На початку ХХ століття втручання держави в економіку науково обґрунтував англійський економіст Дж. Кейнс. На відміну від представників класичної школи вчений вважав, що за відсутності достатньо ефективних сил саморегулювання ринкового механізму виробничого відтворення, його необхідно доповнювати державними регуляторами і стимуляторами. Учений віддавав перевагу найбільш дійовим заходам державного регулювання економіки застосуванню інструментів фіскальної політики: прямих державних видатків, системи податків і займів.

Сучасна податкова політика високорозвинених країн світу опирається на теоретичні постулати економіки пропозиції. Представники даної школи сучасної економічної думки пропонували використовувати зниження граничних ставок податків в умовах боротьби з кризовими явищами, які відбувались наприкінці 70-х початку 80-х років ХХ століття. Крім зниження ставок податків економіка пропозиції характеризується зміною кейнсіанської концепції оподаткування, в основі якої лежала активна фіскальна політика держави, на неокласичну концепцію податкової нейтральності, яка ґрунтується на непрямому втручані держави в економіку.

Характеризуючи податки в сучасному суспільстві слід підкреслити схожість складу і структури податкових систем високо розвинутих країн світу. Вони включають такі важливі джерела доходів центральних і місцевих бюджетів, як індивідуальний прибутковий податок, універсальні податки на споживання, внески до соціальних фондів, а також менш вагоміші податки – податок на прибуток корпорацій, податки на майно, акцизи та інші.

Відмічена особливість не вказує на ідентичність податкових систем держав. Оскільки кожна країна самостійно віддає перевагу прямим (США) або непрямим податкам (Франція, Швеція). При цьому, для всіх держав єдиним виступає процес еволюції податкових систем: зниження питомої ваги прямих податків при одночасному збільшені частки податків на споживання та обов’язкових відрахувань на соціальне страхування.

Особливе значення проблема оподаткування набула в системі світогосподарських зв’язків, в яких з кожним роком значно спрощуються переміщення товарів, капіталу і робочої сили.

^ 14.2. Класифікація рівнів оподаткування у світовій економіці

За рівнем податкового навантаження всі країни світу умовно поділяють на дві великі групи:

    • юрисдикції з високими податками;

    • юрисдикції з помірними податками (податкові гавані, податкові сховища чи податкові оазиси).

До юрисдикцій з високим рівнем оподаткування відносять більшість країн з розвинутою ринковою економікою і країн, що розвиваються. Тобто країни, які мають певні здобутки у фіскальній теорії та практиці і країни, які перебувають на шляху пошуку оптимального оподаткування (країни пострадянського простору).

Податкові ставки у таких юрисдикціях є досить високими і по окремих податках становлять: по податку на прибуток і індивідуальному прибутковому податку від 30 % до 60 %; на розподіл прибутку у вигляді дивідендів і роялті від 15 % до 35 %.

Найбільший рівень оподаткування, як правило, характерний для країн з соціально-орієнтованою моделлю ринкової економіки. Історично склалося так, що податкова система Швеції завжди характеризувалася високими ставками податків, соціальний захист та рівень соціальних гарантій, у цій країні, з боку держави у порівнянні з іншими країнами був значно вищим, про що загалом і свідчить високий показник податкового навантаження. Економічно схожими країнами до Швеції та Данії є Бельгія та Франція, де також в 2005 році спостерігається високе значення частки податків у валовому внутрішньому продукті на рівні 45,5 % і 44,0 % відповідно (табл. 1).

Як показує досвід, трансформаційні перетворення в ряді Європейських держав характеризуються перенесенням податкового навантаження з мобільних факторів виробництва (передусім праці) на природні ресурси. В ході таких податкових реформ відбувається зміна ставок податків на екологію і внесків до соціальних фондів в сторону збільшення. Такі кардинальні зміни вже проведені в Данії, Німеччині, Норвегії, Нідерландах, Італії, Великобританії, Швеції та Швейцарії. Перенесення податкового навантаження на природні ресурси та енергоносії має на меті компенсувати втрати бюджетів від зниження рівня оподаткування доходів від праці та капіталу. Зниження рівня податкового навантаження в сьогоднішніх умовах надмірного зростання суспільного сектору господарства не можливе, оскільки витрати держави на соціально-економічну сферу ніколи не знижувались до початкового рівня.

Таблиця 14.1.

Динаміка рівня оподаткування в країнах – членах ЄС, %

Країна (старі члени ЄС)

Рік

Країна

(нові члени ЄС)

Рік

1995

2000

2005

1995

2000

2005

Фінляндія

45,7

47,2

43,9

Естонія

37,9

31,3

30,9

Данія

48,8

49,4

50,3

Латвія

33,2

29,5

29,4

Швеція

49,0

53,4

51,3

Словенія

40,2

38,6

40,5

Іспанія

32,7

33,9

35,6

Литва

28,6

30,1

28,9

Бельгія

43,8

45,2

45,5

Словаччина

39,6

32,9

29,3

Ірландія

33,1

31,7

30,8

Польща

37,1

34,0

34,2

Люксембург

37,1

39,1

38,2

Угорщина

41,6

38,5

38,5

Австрія

41,3

42,8

42,0

Чехія

36,2

33,8

36,3

Італія

40,1

41,8

40,6

Болгарія

---

33,1

35,9

Португалія

31,9

34,3

35,3

Кіпр

26,7

30,0

35,6

Греція

32,6

37,9

34,4

Мальта

27,3

28,2

35,3

Нідерланди

40,2

39,9

38,2

Румунія

---

---

28,0

Великобританія

35,6

37,6

37,0

У середньому по країнах:

Старі члени ЄС


39,6


41,4


40,4

Німеччина

39,8

41,9

38,8

Нові члени ЄС

---

---

33,6

Франція

42,7

44,1

44,0

У юрисдикціях з високим рівнем оподаткування існує досить жорстка процедура створення компаній, ефективний контроль фінансової і податкової звітності, а у випадках вчинення податкових правопорушень застосовуються репресивні методи покарань у вигляді фінансових і кримінальних санкцій.

Юрисдикції з помірними податками поділяються на 3 види:

  1. Юрисдикції без прямих податків на доходи фізичних і юридичних осіб – так звані чисті податкові гавані і безподаткові юрисдикції. В країнах даної групи для компаній визначених типів і для визначених видів доходів і майна фізичних осіб відсутні податки на доходи, прибутки, на розподіл прибутків, на спадщину і дарування, податки на власність. Для компаній або індивідуальних платників використовуються лише непрямі фіксовані податки у вигляді щорічних зборів за ведення бізнесу, разових реєстраційних зборів та інше. Типовими представниками цього виду юрисдикцій є Андора, Багамські, Бермудські, Кайманові острови, Науру, Вануату, острови Теркс, Кайкос, Фарерські.

  2. Юрисдикції з низьким рівнем прямих податків. Ставки податку на прибуток і індивідуального податку на доходи фізичних осіб для визначених категорій платників податків менше 30 %, а в окремих випадках не перевищують 10 %. До країн цієї групи відносять Британські Віргінські острови, Кіпр, Гібралтар, Ліхтенштейн, Швейцарія. До складу цієї групи включають юрисдикції, які повністю звільняють від оподаткування доходи як фізичних, так і юридичних осіб, отримані за межами юрисдикції: Коста-Ріка, Гон-Конг, Ліберія, Малайзія, Панама.

  3. Юрисдикції з високими податковими ставками – це юрисдикції, які надають податкові преференції деяким типам компаній. Деякі країни з розвиненою економікою з метою залучення іноземних інвестицій, стимулювання ЗЕД застосовують до компаній, які провадять таку діяльність, особливий порядок оподаткування. Крім пільгових ставок податку на прибуток країни цієї групи знижують ставки податків на розподіл і репатріацію доходів (Бельгія, Люксембург, Нідерланди).

У податкових гаванях використовується спрощена процедура звітності юридичних і фізичних осіб перед податковими органами, а в окремих з них несплата податків і приховування доходів від оподаткування не вважаються кримінальними злочинами.

Існування країн з високим і низьким рівнем оподаткування зумовлює у світовій економіці жорстку конкуренцію поміж країн. Це призводить до перерозподілу капіталів і робочої сили в умовах глобалізації економіки залежно від величини податкового навантаження.
^ 14.3. Міжнародне подвійне оподаткування та механізми його усунення

Розширення міжнародного співробітництва, переміщення капіталу, товарів, послуг породжує багатомірність (подвійність) оподаткування. Податковою підставою для подвійного обкладання є рух через національні кордони робочої сили чи капіталу. У цьому випадку податкові домагання можуть бути пред’явлені податковими службами країн, які є місцем проживання фізичних осіб або місцем перебування юридичних осіб, які одержують доходи.

Міжнародне подвійне оподаткування виникає в результаті стягування податків одночасно в даній країні і закордоном. Воно найчастіше пов’язане з прибутковими і майновими податками, якими обкладаються доходи від праці чи від капіталу.

Подвійне оподаткування характеризує таку ситуацію, коли відбувається як горизонтальне, так і вертикальне накладання одних податків на інші. Воно виникає у випадках, коли об’єкт податку або його платник оподатковується в межах однієї або кількох фіскальних юрисдикцій податком певного виду більше, ніж один раз. Здебільшого подвійне юридичне оподаткування зустрічається у випадках ве­дення господарської діяльності в міжнародному масштабі внаслідок одночасного за­с­тосуван­ня принципів резидентства та територіальності декількома країнами щодо одного й того ж доходу платника податків.

Отримуючи як активні, так і пасивні доходи платник податків включає їх до сукупного доходу платника податків, оподаткування якого здійснюється згідно з принципами резиденства і територіальності.

Принцип резиденства передбачає, що всі доходи платника отримані у всіх юрисдикціях проведення комерційної діяльності, підлягають оподаткуванню прибутковим податком в країні, в якій така особа виступає резидентом.

Принцип територіальності передбачає, що оподаткуванню належать всі доходи платника, які виникають в юрисдикції їх утворення незалежно від національної приналежності особи. При розподілі таких доходів на користь платника, який знаходиться в іноземній державі, стягуються спеціальні податки на репатріацію прибутку.

В світовій практиці, країни з розвиненою ринковою економікою і ті, що розвиваються, користуються своїм правом на податковий суверенітет, використовуючи обидва принципи. В чистому вигляді принцип резиденства характерний для оподаткування фізичних осіб-громадян. Поєднання принципу територіальності та резиденства характерно для оподаткування доходів підприємств. Принцип територіальності в чистому вигляді застосовується тільки до нерезидентів.

Накладання принципу резидентсва на принцип територіальності призводить до подвійного оподаткування, що є характерним для України. В такому випадку якщо фізичні особи підпадають під подвійне оподаткування, то іноземні держави або звільняють своїх нерезидентів від оподаткування, або встановлюють для доходів таких осіб знижені ставки.

Відтак, міжнародне подвійне оподаткування – одночасне обкладання в різних країнах ідентичними податками або такими, які мають однакову природу, зустрічається до­сить часто.

Міжнародне подвійне оподаткування включає такі постійні елементи:

    • оподаткування різними суверенними державами податковими юрисдикціями;

    • ідентичність податкового суб’єкта (платника податків);

    • ідентичність об’єкта податку;

    • ідентичність податкового періоду;

    • подібність (тотожність) податків.

Міжнародне подвійне оподаткування є явищем негативним і не тільки з боку платників, але також з боку податкових служб ряду держав. Тому що воно призводить до надмірного фіскального обтяження господарської діяльності, а це створює серйозні перешкоди в розвитку міжнародного економічного співробітництва і особливо в залучені іноземних інвестицій.

Врегулювати подвійне оподаткування можливо трьома основними способами:

      1. всі країни повинні застосовувати один з принципів оподаткування: або принцип резиденства, або територіальності. Дана модель не може бути реалізована на практиці, оскільки, кожна держава прикладає значні зусилля з метою одержання додаткових джерел доходів, тому застосування обох принципів можливе лише в їх комбінації;

      2. прийняття державою внутрішніх законодавчих заходів по врегулюванню подвійного оподаткування в односторонньому порядку (система податкових кредитів і податкових заліків);

      3. врегулювання проблеми подвійного оподаткування шляхом підписання міжнародної угоди про усунення подвійного оподаткування.

В односторонньому порядку проблема усунення подвійного оподаткування не вирішується, оскільки кожна країна повинна забезпечити достатні податкові поступлення до бюджету та створити оптимальні умови для економічного розвитку.

Важливим в усуненні міжнародного подвійного оподаткування виступає система податкових заліків і податкових кредитів.

Система податкових заліків припускає, що сума податку, сплачена в іноземній юрисдикції за принципом територіальності утворення доходів іноземної фізичної або юридичної особи, вираховується при підрахунку оподатковуваного прибутку компанії (доходу фізичної особи) в юрисдикції його резиденства.

Система податкових кредитів дає право вираховувати суму податків, сплачених за кордоном із суми податкових зобов’язань фізичної або юридичної особи в юрисдикції їх резиденства. При наданні податкового кредиту можуть існувати обмеження: податковий кредит може бути наданий тільки на суму сплачених за кордоном податків, які не перевищують рівень оподаткування в країні резиденства компанії. Якщо податкові ставки за кордоном вище, то переплата податків не компенсується, а платник несе фінансові витрати.

Вирішення проблеми міжнародного подвійного оподаткування потребує координації національних урядів держав на міжнародному рівні, оскільки, як правило, другий і третій способи застосовуються у поєднанні: національне законодавство встановлює свої пільги, а в міжнародних податкових угодах регулюються окремі випадки подвійного оподаткування.

Відтак, основною метою Угод (договорів) про запобігання подвійного оподаткування – сприяння безперешкодному переливу товарів, послуг, капіталу і робочої сили шляхом скасування (або елімінування) подвійного оподаткування. У той же час такі договори не повинні використовуватись, як відхилення від оподаткування. Останнє можливе за допомогою штучного пристосування конкретно існуючого становища до ситуації, економічно вигідної для суб’єктів, які прагнуть ухилятись від сплати податків.

Кожна Угода (Договір) про запобігання подвійному оподаткуванню в частині прибуткових і майнових податків окреслює коло осіб на яких поширюється його дія. Він стосується осіб, які є резидентами в одній чи більше договірних держав. Поза колом суб’єктів Угоди залишаються особи, які підлягають оподаткуванню в даній державі єдино в частині доходу, отриманого в одній з договірних держав, або з майна, яке знаходиться на території одної з договірних держав.

Головною особливістю міжнародних податкових угод є те, що як елемент міжнародного права вони мають пріоритет над національним законодавством. Якщо по відношенню до оподаткування доходу від ЗЕД є існуючі положення міжнародної податкової угоди, якими передбачено встановлення більш високих або низьких податкових ставок, чим встановлені національним податковим законодавством, то перевага надається ставкам податкової угоди.

Як правило у всіх податкових угодах встановлено положення про недискримінацію податкоплатників і про взаємну допомогу та обмінном інформацією. Мінімізуючи податкове навантаження фізичних, юридичних осіб, податкові угоди незавжди будуть вигідними тим суб’єктам, на яких розповсюджується їх дія, оскільки такі угоди суттєво обмежують маніпуляції з ухилення від оподаткування шляхом приховування доходів і мінімізацію податкових витрат за допомогою податкового планування. Тим неменше корпорації активно використовують переваги податкових угод в своїх внутріфірмових операціях.
  1   2

Схожі:

14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconПублічна сфера та громадянське суспільство
«публічна сфера» є невід’ємним складовим елементом тоталізуючої концепції суспільства модерну вченого. Без зазначених двох пунктів...
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconПитання до державного іспиту з теорії держави та права (2012-2013 навч рік)
Причини та форми виникнення держави у різних народів. Особливості виникнення держави у східних слов’ян
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу icon1. Трактування дре в економічній науці. Система дре
Основні напрями довгострокової І поточної економічної І соціальної політики держави
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconТема 1: «Поняття, сутність та призначення держави»
Назвіть теорію, яка пов’язує виникнення держави із суспільною еволюції: від сім’ї (родини) до громади І до держави
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconВиникає в середині 19 століття. Суть теорії полягає в ствердженні...
Теорії виникнення держави Вивчення процесу походження держави має не тільки науковий І практичний характер воно дозволяє глибше осягнути...
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconВступ
Саме це привело до виникнення своєрідного соціального замовлення держави та суспільства науці: розробити нові ефективні засоби І...
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconПитання, які виносяться на державний екзамен з курсу “Теорія держави І права”
Поняття І предмет теорії держави І права. Загальна характеристика теорії держави І права як науки
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconУ тлумачному словнику слово «комплекс» трактується як сукупність...
У науці під комплексом розуміється сукупність складових частин певного явища або процесу, які взаємно доповнюють, збагачують І забезпечують...
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу iconМетодологія теорії держави І права
Особливість теорії держави І права як науки проявляється також у методах дослідження, які використовуються нею. Якщо предмет теорії...
14 Теорії оподаткування у економічній науці Виникнення держави пов’язано з податками, які виступають невід’ємним елементом І забезпечують фінансову основу icon11. Фінансові правовідносини: зміст та особливості Дослідження фінансових...
Дослідження фінансових правовідносин можливо лише на базі теорії держави І права, частиною якої виступає вчення про правовідносини....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка