Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства




Скачати 133.76 Kb.
НазваЛекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Дата конвертації29.06.2013
Розмір133.76 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Фінанси > Лекція
ЛЕКЦІЯ 19
АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАПІДПРИЄМСТВА
АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ, РУХУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ АВІАПІДПРИЄМСТВА


  1. Основні фонди авіакомпанії

  2. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва

  3. Аналіз ефективності і інтенсивності використання основних засобів

  4. Аналіз використання виробничої потужності

  5. Основні джерела резервів збільшення випуску продукції, підвищення рівня фондовіддачі та фондорентабельності


1. Основні фонди авіакомпанії.

У всякому виробництві взаємодіють засоби праці, предмети праці і робоча сила. Засоби і предмети праці складають засоби виробництва, які є виробничими фондами.

Одна частина цих фондів — засоби виробництва — називається основними фондами (ОФ), інша частина — предмети праці — називаються оборотними фондами. На відміну від оборотних, основні фонди використовуються у виробництві багаторазово, їх вартість переноситься на готову продукцію поступово, пропорційно зносу.

Залежно від характеру участі у виробничому процесі розрізняють виробничі і невиробничі ОФ.

Одиницею обліку ОФ є інвентарний об'єкт.
Структура основних виробничих фондів авіакомпанії (на правах власності і орендованих); середньорічна вартість, типи і модифікації ПС, їх чисельність на кінець періоду, структура за терміном експлуатації ПС за типами, ступінь спрацювання, загальний наліт годин по типах ПС; виробничі потужності і площі інфраструктури (агентське обслуговування, комерційне і технічне обслуговування, представництво та ін.), їх балансова вартість;

Основні Фонди соціальної сфери: лікарняні заклади, санаторії, профілакторії, будинки відпочинку, спортивні споруди, житловий фонд, підсобні господарства, інші об'єкти соціальної сфери. Враховуються об'єктів (кількість ліжок, відвідувань, місць, кількість житлових будинків, кількість сімей авіапрацівників, що проживають в них, та ін.), балансова вартість основних фондів.
У авіакомпаніях структура основних виробничих фондів (ОВФ) наступна (в середньому по усіх авіакомпаніях) :

будівлі виробничі - 9,6%;

споруди і передатні пристрої - 6,5%;

машини і устаткування — 14,9%;

транспортні засоби — 58,0%;

у т. ч. літако-вертолітний парк — 52,7%;

інструмент і інші ОФ — 1,0%.

Приведені дані показують, що в авіакомпаніях більше 50% доводиться на активну частину ОФ (ОФП), на ремонтних же заводах активна частина (машини і устаткування) складає приблизно 30% від усього об'єму ОФ.

Розрізняють два види зносу : фізичний і моральний.

Фізичний знос ОФ є зміною їх фізичних властивостей в результаті впливу самого використання техніки, тобто експлуатації, або під впливом сил природи (ржавлення, гниття). Особливістю фізичного зносу є його нерівномірність. Фізичний знос залежить від якості металу, міцності конструкції, об'єму і часу роботи ОФ, навантаження, умілого використання і правильної експлуатації ОФ.

Моральний знос характеризує знецінення техніки, застаріле устаткування до настання його "фізичної" смерті, тобто непридатну до експлуатації машину використати стає економічно невигідно. Розрізняють два види морального зносу : перша форма морального зносу має місце внаслідок здешевлення відтворення ОФ і можлива завдяки росту продуктивності праці в області, яка створює засоби виробництва; друга форма морального зносу ОФ виражає знецінення в результаті зменшення або повної втрати їх споживчої вартості. Такого роду моральний знос настає внаслідок створення і впровадження нових засобів праці, тому ці ОФ вимагають заміни до закінчення терміну служби.

Під амортизацією прийнято розуміти відшкодування в грошовій формі зносу ОФ в результаті поступового перенесення їх вартості на знову створений в процесі виробництва продукт або надану послугу. Для акумуляції засобів на відновлення зносу ОФ авіакомпанія робить певні відрахування до амортизаційного фонду. У загальному вигляді розмір щорічних амортизаційних відрахувань дорівнює загальній вартості ОФ, що ділиться на число років амортизаційного періоду, яке встановлюється для певної групи ОФ.

До загальних показників, що характеризують ефективність основних фондів авіакомпанії, відносяться рентабельність, фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєнність основними фондами.
2. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва

Аналіз динаміки і структури основних засобів. Вивчення їхнього руху і технічного стану. Визначення забезпеченості підприємства основними засобами.

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті і повніше й ефективніше використання їх.

Завдання аналізу:

  • визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівень використання їх за узагальнюючими й окремими показниками; встановити причини зміни їхнього рівня;

  • розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;

  • вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й обладнання;

  • виявити резерви підвищення інтенсивності й ефективності використання основних засобів.


^ Джерела даних для аналізу: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", розділ 2 "Основні засоби", форма № 11-03 "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма № 2-кб (потужності) "Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей", дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація тощо.
Аналіз зазвичай починається з вивчення наявності основних засобів, їхньої динаміки та структури (табл. 1.1). Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну частину (робочі машини й обладнання) і пасивну частину основних засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (споруди виробничого призначення, склади, робочі й силові машини, обладнання, вимірювальні прилади й пристрої, транспортні засоби і т. ін.). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їхньої структури. Великий інтерес при цьому становить співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, рентабельність фондів і фінансовий стан підприємства.

Як видно з табл. 1.1, за звітний період відбулися суттєві зміни в наявності та структурі основних засобів. Сума їх зросла на 3600 тис. грн, або на 27 %. Значно зросла частка активної їхньої частини, що слід розцінити позитивно.
Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5). Для цього розраховують такі показники:

коефіцієнт оновлення (К0Н), що характеризує частку нових основних засобів у загальній вартості їх на кінець року:
Кон=

Період оновлення основних засобів (Тон.оз)

Тон.оз=



Перевіряють виконання плану впровадження нової техніки, введення в дію нових об'єктів, ремонту основних засобів. Визначають частку прогресивного обладнання в його загальній кількості та в кожній групі обладнання, а також частку автоматизованого обладнання.

Для характеристики вікового складу і морального зносу фонди групують за тривалістю експлуатації (до 5; 5—10; 10—20 і більше 20 років), розраховують середній вік обладнання.

Зведена табл. 1.2 показує, що за звітний рік технічний стан основних засобів на підприємстві дещо покращився за рахунок інтенсивнішого оновлення їх.

Забезпеченість підприємства окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюють порівнянням фактичної наявності їх з плановою потребою, необхідною для виконання плану випуску продукції.




Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними засобами виробництва (ОЗВ), є фондоозброєність і технічна озброєність праці.

^ Показник загальної фондоозброєності праці розраховують за відношенням середньорічної вартості промислово-виробничих основних засобів до середньоблікової чисельності робітників у найбільшу зміну (мається на увазі, що робітники, зайняті в інших змінах, використовують ті само засоби праці).

^ Рівень технічної озброєності праці визначають за відношенням вартості виробничого обладнання до середньооблікового числа робітників у найбільшу зміну. Темпи його зростання зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання технічної озброєності праці. У протилежному разі відбувається зниження фондовіддачі.
2. Аналіз інтенсивності й ефективності використання основних засобів

Показники ефективності й інтенсивності використання основних засобів. Порядок розрахунку їх. Фактори зміни рентабельності і фондовіддачі основних засобів, у т. ч. машин і обладнання. Методика визначення їхнього впливу на рівень фондовіддачі, рентабельності фондів та випуск продукції.

В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті виробники, які ефективно використовують свої ресурси, зокрема основні засоби виробництва. Від інтенсивності й ефективності використання основних засобів залежить дохідність капіталу і багато інших показників діяльності підприємства.

Для узагальнюючої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних засобів застосовують такі показники:

  • рентабельність фондів (відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості основних засобів);

  • фондовіддача основних засобів (відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів);

  • фондовіддача активної частини основних засобів (відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості активної частини основних засобів);

  • фондомісткість (відношення середньорічної вартості основних засобів виробничого призначення до вартості виробленої продукції за звітний період);

відносна економія основних фондів:


При розрахунку середньорічної вартості 03 враховують не лише власні, а й орендовані основні засоби і не включають тих, що перебувають на консервації, резервних і зданих в оренду.

Одним з головних показників при аналізі основних засобів є середньорічна вартість основних засобів. Дана вартість може бути розрахована в такий спосіб:



де Фср - середньорічна вартість основних засобів;

Фпер- первісна вартість основних засобів;

Фвв- вартість введених основних засобів;

Чм - кількість місяців функціонування основних засобів;

Фл - ліквідаційна вартість;

М — кількість місяців функціонування основних засобів які вибули

Беручи в розрахунок дані з додатку - Форма 5: «Примітки до річної фінансової звітності», частина 2 - Основні засоби, робимо розрахунок середньорічної вартості основних засобів
Індивідуальні показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, обладнання, виробничої площі, наприклад середній випуск продукції в натуральному вираженні на одиницю обладнання за зміну, випуск продукції на 1 м2 виробничої площі та ін.

У процесі аналізу вивчають динаміку перелічених показників, виконання плану їхнього рівня, проводять міжгосподарські порівняння. Після цього вивчають фактори зміни їхньої величини.

^ Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби, її рівень залежить не лише від фондовіддачі, а й від рентабельності продажів, а також від частки реалізованої продукції в її загальному випуску. Взаємозв'язок цих показників можна передати так:




3. Аналіз використання виробничої потужності
Виробнича потужність підприємства – максимально можливий випуск продукції при реальному обсязі виробництва, ресурсів та досягнутому рівні техніки, технології та організації виробництва. Виробничу потужність визначають промислово-виробничими ОЗ.



Вивчають динаміку цих показників, виконання плану їхнього рівня і причини їхньої зміни, такі як введення в дію нових і реконструйованих підприємств, технічне переоснащення виробництва, скорочення виробничих потужностей.

Фактори зміни її величини можна встановити на основі звітного балансу виробничої потужності, який складають у натуральному і вартісному вираженні в зіставних цінах за видами продукції, які випускають у цілому по підприємству:



4. Основні джерела резервів збільшення випуску продукції, підвищення рівня фондовіддачі та фондорентабельності.

На завершення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію невстановленого обладнання, його заміна і модернізація, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, інтенсивніше його використання.

^ Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають множенням його додаткової кількості на фактичну величину середньорічного виробітку в звітному періоді або на фактичну величину всіх факторів, які формують її рівень:



^ Скорочення цілоденних простоїв обладнання за рахунок конкретних оргтехзаходів приводять до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожної його одиниці за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання і фактичний середньоденний виробіток одиниці у звітному періоді:



^ Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст цього коефіцієнта помножити на плановану кількість днів роботи всього парку обладнання і на фактичний змінний виробіток (ЗВ):



^ За рахунок скорочення внутрізмінних простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже, і випуск продукції. Для визначення величини цього резерву слід планований приріст середньої тривалості зміни помножити на фактичний рівень середньо-годинного виробітку обладнання і на можливу кількість машино-змін (Змм) (добуток можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання і можливого коефіцієнта змінності)



^ Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання необхідно спочатку виявити можливість зростання випуску продукції шляхом модернізації обладнання, інтенсивнішого його використання, впровадження інноваційних заходів і т. ін. Потім виявлений резерв підвищення середньогодинного виробітку треба помножити на можливу кількість годин роботи обладнання ФРЧМ (добуток можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни):



де Р Фв — резерв зростання фондовіддачі;

Фвм, ^ Фві — відповідно можливий і фактичний рівень фондовіддачі;

Р ↑ вп — резерв збільшення виробництва продукції;

ОЗд — додаткова сума основних засобів виробництва, необхідна для освоєння резервів збільшення випуску продукції;

Р ↓ ОЗ — резерв скорочення основних засобів виробництва за рахунок реалізації і здачі в оренду непотрібних і списання непридатних.

Р
езерви зростання рентабельності основних засобів
визначають множенням виявленого резерву зростання фондовіддачі на фактичний рівень рентабельності продажів у звітному періоді

Схожі:

Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 23 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами та оцінка ефективності їх використання
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 26 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Вплив асортиментної політики на формування прибутку та аналіз рівня середньо реалізаційних цін
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 20 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Роль І завдання аналізу в управлінні оборотними активами. Аналіз структури оборотних активів за різними групувальними ознаками
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 22 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Факторні моделі зміни прибутку на одного працівника. Методика розрахунку їхнього впливу
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 25 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Тому турбота про фінанси є відправною позицією діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання...
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 28 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Фінансовий стан підприємства (фсп) — це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його...
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 21 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Пв (умови праці) "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці", форма №1-пв (заборгованість)...
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЛекція 27 аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Аналіз відповідності трансформації оборотних активів у готівку та термінів погашення кредиторської заборгованості
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЕкономічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Ключові терміни: економічний аналіз; ефективність зовнішньоекономічної діяльності; беззбитковість зовнішньоторговельної ціни; прибуток;...
Лекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства iconЗмістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Ключові терміни: зовнішньоекономічна політика держави; механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності; цілі, суб’єкти та інструменти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка