1. Загальна характеристика фінансів підприємств




Назва1. Загальна характеристика фінансів підприємств
Сторінка1/3
Дата конвертації29.06.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
  1   2   3



Фінанси підприємств

ТЕСТИ
з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

Тема 1. Загальна характеристика фінансів підприємств
1. Фінанси беруть участь у формі:

+ вартісній формі розподілу;

– вартісній і кількісній формах розподілу;

– кількісній формі розподілу;

– натуральній формі розподілу.
^ 2. Матеріальним носієм фінансових відносин є:

– вартість наданих послуг;

– вартість виконаних робіт;

– вартість реалізованих товарів;

+ фінансові ресурси.
^ 3. Об’єктом фінансових відносин є:

– виробничі відносини;

+ економічні відносини;

– фінансові ресурси;

– фінансові фонди.
4. Функціями фінансів є:

– вартісна, контрольна, захисна;

– захисна, розподільча, обігова;

+ контрольна, розподільча;

– регулююча, захисна, контрольна.
^ 5. Основною ознакою грошових фондів є:

– забезпеченість ресурсами;

– обіг у національній економіці;

– терміновість та поверненість;

+ цільове призначення.
^ 6. За терміном проведення фінансовий контроль поділяється на:

– місячний, квартальний, піврічний;

– квартальний, піврічний, річний;

+ попередній, поточний, наступний;

– місячний, піврічний, балансовий.
^ 7. Незалежний фінансовий контроль здійснює:

+ аудиторська фірма;

– контролер, ревізор;

– податківець, контролер;

– ревізор, податківець.
^ 8. За вплив держави через ціновий, кредитний, фіскальний механізм на фінансову діяльність підприємств відповідає:

+ захисна (регулююча) функція;

– контрольна функція;

– обігова функція;

– розподільча функція.
^ 9. До основних завдань фінансової роботи не належить:

– виконання планових завдань з одержання прибутку і підвищення рентабельності виробництв;

– використання кредитів банку за цільовим призначенням;

– формування джерел фінансування потреби в оборотних активах;

+ визначення кількості насіння і посівного матеріалу для забезпечення посівної кампанії.
^ 10. До принципів організації фінансів підприємств і організацій не відносять:

+ принцип самоорганізації;

– принцип господарського розрахунку і самофінансування;

– принцип демократичного централізму;

– принцип плановості.
^ 11. Грошові фонди не включають у себе:

– амортизаційний фонд;

+ виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;

– статутний капітал;

– фонд оплати праці.

^ 12. Фінансово-розрахункові відносини на 1-ій стадії кругообігу капіталу виникають під час:

+ закупівлі товарно-матеріальних цінностей для здійснення процесу виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

– розрахунків із покупцями та реалізації продукції (робіт, послуг);

– розподілу новоствореної вартості;

– розрахунків: з працівниками за участь у процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), із соціальними фондами з нарахування і перерахування внесків, нарахованих на заробітну плату; з органами майнового страхування; що пов’язані зі зміною форм вартості.
^ 13. Фінансово-розрахункові відносини на 2-ій стадії кругообігу капіталу виникають під час:

– закупівлі товарно-матеріальних цінностей та наданні послуг для здійснення процесу виробництва продукції (виконання робіт);

+ розрахунків: з працівниками за участь ув процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), із соціальними фондами з нарахування і перерахування внесків, нарахованих на заробітну плату; з органами майнового страхування; що зв’язані зі зміною форм вартості;

– розподілу новоствореної вартості;

– розрахунків з покупцями та реалізації продукції (робіт, послуг).
^ 14. Фінанси підприємства – це:

– грошові кошти підприємства;

– грошові розрахунки підприємства;

– розрахунково-грошові відносини, що виникають під час кругообігу засобів в процесі постачання, виробництва і реалізації продукції та розподілу новоствореної вартості;

+ економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.


^ 15. Суть розподільчої функції фінансів суб’єктів господарювання полягає у:

– розподілі суспільного продукту для потреб суб’єктів господарювання, громадян та суспільства загалом;

+ розподілі новоствореної вартості суб’єкта господарювання для покриття його витрат і створення умов для розвитку виробництва, соціального розвитку і матеріального стимулювання, а також відрахувань у бюджет та централізовані фонди держави;

– розподілі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) на фонд споживання та фонд нагромадження з метою створення умов для розвитку виробництва і матеріального стимулювання;

– перерозподілі суспільного продукту для потреб суб’єктів господарювання, громадян та суспільства загалом.
^ 16. Суть контрольної функції фінансів суб’єктів господарювання полягає у:

+ проведенні контролю за його господарської і фінансової діяльності у напрямі ефективного та економного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

– проведенні контролю за ефективного проведення господарських операцій;

– проведенні контролю за законності використання його матеріальних ресурсів та виконання господарських операцій;

– проведенні контролю за його господарської діяльності у напрямі ефективного і економного використання матеріальних та трудових ресурсів.

Тема 2. Грошові засоби господарських формувань, порядок їх зберігання і використання
^ 17. У кожен конкретний момент часу участь у господарському обороті беруть:

+ активні гроші;

– активно-пасивні гроші;

– пасивні гроші;

– пасивно-активні гроші.
^ 18. Для зберігання грошей, що передаються в управління банківській установі під визначений відсоток (дохід) відкривається:

– бюджетний рахунок;

+ депозитний рахунок;

– кредитний рахунок;

– поточний рахунок.
^ 19. На рахунках суб’єктів господарювання, організацій, населення, в інших фондах нагромадження і збереження, що є потенційним платіжним засобом, знаходяться:

– активні гроші;

+ пасивні гроші;

– розрахункові чеки;

– пасивно-активні гроші.
^ 20. За видачу готівки працівнику, який не відзвітував за попередньо видані йому суми, на підприємство накладається фінансова санкція у розмірі:

– 25 мінімальних зарплат;

– 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.);

+ 15 (17) % від виданих підзвітних сум;

– 25% неповернених сум.
^ 21. Авансовий звіт коштів, який видавався працівнику готівкою, подається після повернення з відрядження протягом:

– 1 банківського дня;

– 3 банківських днів;

– 4 банківських днів;

+ 5 банківських днів.

^ 22. Протягом 1 робочого дня підприємство може здійснювати розрахунки готівкою в сумі:

– 5 тис. грн;

+ 10 тис. грн;

– 15 тис. грн;

– 25 тис. грн.
^ 23. За перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі встановлюється фінансова санкція в розмірі:

– 25% понад лімітних сум;

– 100% понад лімітних сум;

+ у дворазовому розмірі за кожен день перевищення;

– у триразовому розмірі за кожен день перевищення.
^ 24. В одній установі банку підприємство може відкрити за кожним кодом валют Класифікатора іноземних валют НБУ таку кількість розрахункових рахунків в іноземній валюті:

+ один рахунок;

– два рахунки;

– три рахунки;

– чотири рахунки.
^ 25. Підприємство вносить готівку на рахунок у банку на підставі:

– видаткового касового ордера;

– грошового чека;

+ оголошення про внесення готівки;

– прибуткового касового ордера.
^ 26. Підставою для отримання готівки в банку з розрахункового рахунка є:

+ грошовий чек;

– платіжне доручення;

– прибутковий касовий ордер;

– розрахунковий чек.
^ 27. Перевищення ліміту грошей у касі допускається:

– у дні значного надходження коштів у касу за реалізовану продукцію;

– у дні, коли необхідно використовувати кошти на невідкладні потреби;

– у дні виплати заробітної плати;

+ протягом трьох (п’яти) днів під час одержання готівки з банку на виплату заробітної плати.

^ 28. Ліміт готівки в касі підприємства затверджує:

– банк, який обслуговує підприємство;

+ керівником підприємства відповідним наказом;

– податкова інспекція;

– фінансовий відділ виконкому.
^ 29. Наказом про перерахування грошей постачальнику для банку є такий розпорядчий документ:

– грошовий чек;

– заява на акредитив;

+ платіжне доручення;

– розрахунково-платіжна відомість.
^ 30. Для перевірки ліміту грошових коштів у касі використовують такі дані:

– залишок готівки в касі підприємства згідно з Касовою книгою;

– касовий оборот за день ;

– сума надходження готівки в касу з банківської установи;

+ залишок готівки в касі підприємства згідно з Касовою книгою, ліміт грошових коштів у касі.
^ 31. Надходження готівки в касу підприємства оформляється таким документом:

– приймальною квитанцією;

– прибутковою накладною;

+ прибутковим касовим ордером;

– платіжним дорученням.
^ 32. Письмове доручення власника рахунка на перерахування відповідної суми зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів називається:

– платіжна вимога;

– вексель;

– розрахунковий чек;

+ платіжне доручення.
^ 33. Сума готівкових коштів у касі підприємства на кінець робочого дня…

– не обмежується;

– обмежується лімітом каси, затвердженим обслуговуючим банком;

+ обмежується лімітом каси, визначеним та затвердженим підприємством;

– обмежується сумою 3 тис. грн без урахування коштів на виплату заробітної плати.

^ 34. Попереднє зарахування на банківський рахунок коштів у іноземній валюті здійснюється через такий рахунок:

– поточний в іноземній валюті;

+ розподільчий;

– кредитний;

– депозитний.
^ 35. Безготівкові розрахунки – це:

– розрахунки, які здійснюються готівкою;

– розрахунки за бартером;

– розрахунки за допомогою чеків;

+ розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках.
^ 36. Платіжне доручення – це:

– документ, що містить доручення чекодавця банку стосовно перерахування з його рахунка певної суми;

– письмове боргове зобов'язання, яке дає право вимагати від боржника сплати відповідної суми;

+ письмове доручення власника рахунка переказати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів;

– комбінований документ, який містить вимогу постачальника та доручення платника.
^ 37. Акредитив – це:

– форма розрахунку, за якої банк-емітент на доручення свого клієнта повинен здійснити платіж третій особі;

+ розрахунковий документ з дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити оплату за рахунок спеціально задепонованих коштів;

– розрахунковий документ, що містить доручення чекодавця банкові стосовно здійснення платежу;

– розрахунковий документ, що містить вимогу постачальника та доручення платника.
^ 38. Рахунки для зберігання грошових коштів і проведення розрахункових операцій відкриваються:

– тільки в установі банку за місцем реєстрації підприємства;

+ в установі банку за місцем реєстрації підприємства або в будь-якому банку України за згодою сторін;

– у будь-якому банку України за згодою НБУ;

– у будь-якому банку України за згодою ДПАУ.

^ 39. Субрахунки для проведення розрахункових операцій відкриваються:

– усім підприємствам і організаціям, що мають відкриті розрахункові (поточні) рахунки в банках;

– усім філіям, представництвам, відділенням та іншим відособленим підрозділам, які є на окремому балансі та самостійними платниками податку;

– на вимогу підприємства, що має філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які є на окремому балансі та самостійними платниками податку;

+ за клопотанням власника рахунка та за згодою банку, де відкрито основний рахунок, підприємствам, що мають філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які є на окремому балансі та самостійними платниками податку.
^ 40. Депозитні рахунки відкриваються на підставі:

+ укладеного депозитного договору для зберігання вільних грошових коштів та одержання відсотків;

–укладеного депозитного договору для проведення безготівкових розрахунків;

–укладеного депозитного договору для зберігання вільних грошових коштів та проведення безготівкових розрахунків;

– договірній підставі для зберігання позикових коштів у будь-якій установі банку, яка має право видавати позики.
^ 41. Списання грошових коштів з розрахункових та інших рахунків у банку проводяться тільки:

– за вказівкою адміністрації обслуговуючого банку;

– за вказівкою їх власника і судових органів;

+ за вказівкою їх власника і судових органів на підставі правильно оформлених розрахункових документів;

– за вказівкою адміністрації НБУ.
^ 42. Про підтвердження проведення розрахункових операцій на рахунках клієнта установа банку видає такі документи:

– витяг із розрахункового чи іншого рахунка;

+ витяг із розрахункового чи іншого рахунка з прикладеними розрахунковими документами;

– розрахункові документи, на підставі яких пройшов рух грошових коштів на рахунку в банку;

– оголошення про внесення готівки.

^ 43. Грошові кошти, що надійшли в касу господарства від виручки та інших аналогічних надходжень, за відсутності податкової заборгованості використовуються:

– до останку здаються в установу банку для зарахування на розрахунковий рахунок;

– на господарські потреби, а решта здається в банк;

– на господарські потреби та на оплату праці і прирівняні до неї виплати, а решта здається в банк;

+ на господарські потреби та на оплату праці і прирівняні до неї виплати, а решта за винятком суми, яка відповідає ліміту грошових коштів, здається в банк.
^ 44. Ліміт грошових коштів у касі – це:

– сума коштів, яку можна використати протягом дня з каси господарства;

– сума коштів, яку можна використати протягом місяця з каси господарства;

– максимальна сума грошових коштів, яку можна зберігати в касі протягом дня;

+ максимальна сума грошових коштів, яку можна зберігати в касі на кінець робочого дня.
^ 45. Касові обороти під час визначення ліміту грошових коштів у касі визначаються, виходячи із:

– загальної суми грошових коштів, що надійшли в касу підприємства;

– грошових коштів, що надійшли в касу підприємства у вигляді виручки від реалізації та інших аналогічних грошових надходжень;

– загальної суми грошових коштів, що надійшли в касу підприємства за мінусом грошових коштів, що здані до банківської установи;

+ загальної суми грошових коштів, що надійшли в касу підприємства за мінусом грошових коштів, що надійшли з банку.
^ 46. Готівку понад установлений ліміт грошових коштів підприємство повинно:

– використати на господарські потреби;

+ здати в банк для зарахування на його рахунки;

– залишити в касі господарства;

– витрати на виплату заробітної плати.
^ 47. Грошові кошти на виплату заробітної плати та прирівняні до неї платежі за наявності податкової заборгованості підприємства повинні одержувати тільки з:

– каси господарства;

+ розрахункового чи іншого рахунка в банку;

– вигляду готівкової виручки;

– кредитного рахунка в банку.

^ 48. Для видачі з розрахункового рахунка готівки на виплату заробітної плати в установу банку необхідно подати:

– грошовий чек;

– грошовий чек та відомості на видачу заробітної плати;

– грошовий чек та платіжні доручення на перерахування єдиного внеску до ПФУ;

+ грошовий чек та платіжні доручення на перерахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску до ПФУ.

Тема 3. Грошові надходження і витрати агропромислових підприємств
^ 49. Затрати на виробництво включають:

+ засоби праці, предмети праці та живу працю;

– засоби та предмети праці;

– предмети праці та живу працю;

– засоби праці та живу працю.
^ 50. Витрати з реалізації не включають:

– затрати на утримання складів магазинів і яток;

– затрати на оплату праці осіб, що займаються збутом продукції;

– нестачі і втрати у разі псування, під час транспортування продукції в межах норми;

+ вартість тари, наданої заготівельною організацією.
^ 51. На реалізаційну ціну молока впливають такі якісні показники:

– жирність молока;

– вгодованість;

+ сортність молока;

– класність молока.
^ 52. На реалізаційну ціну м’яса впливають такі якісні показники:

+ вгодованість худоби;

– класність худоби;

– породистість худоби;

– продуктивність худоби.
^ 53. Виторг від реалізації – це:

– перевищення грошових доходів над повною собівартістю;

– перевищення повної собівартості над грошовими доходами;

+ сума грошових засобів, одержана від проданої продукції або наданих послуг;

– сума затрат на виробництво.
^ 54. Фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг визначаються так:

– від виручки за реалізовану продукцію вирахувати товарно-матеріальні затрати, пов’язані з реалізацією цієї продукції;

+ від виручки за реалізовану продукцію вирахувати її собівартість;

– виробнича собівартість плюс реалізаційні витрати;

– кількість реалізованої продукції помножити на реалізаційну ціну.

^ 55. Виручка від реалізації продукції робіт і послуг визначається як добуток:

– кількості продукції і повної собівартості;

+ кількості продукції і ціни реалізації;

– кількості продукції і виробничої собівартості;

– кількості продукції і тарифу на перевезення продукції.
^ 56. Прямий вплив на розмір виручки від реалізації продукції здійснює:

– асортимент продукції;

+ ціна продукції;

– якість продукції;

– пропозиція і попит на продукцію.
^ 57. Основним джерелом відшкодування коштів на виробництво та реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів є:

– банківські кредити;

– кредиторська заборгованість;

+ чистий дохід від реалізації продукції;

– сплачені податкові зобов’язання.
^ 58. Чистий дохід (виручка) – це:

+ виручка від реалізації, що не включає в себе непрямі податки і збори;

– виручка, що включає в себе прямі податки і збори;

– виручка від реалізації за мінусом собівартості реалізованої продукції;

– виручка від реалізації за мінусом собівартості виробленої продукції.
^ 59. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції визначається як відношення:

– прибутку до власного капіталу;

– прибутку до собівартості продукції;

+ прибутку до обсягів реалізації;

– прибутку до поточних активів.
^ 60. Елементи витрат з перелічених, які не входять до собівартості, – це:

– прямі витрати;

+ адміністративно-управлінські витрати;

– загальновиробничі витрати;

– правильна відповідь відсутня.
^ 61. До загальновиробничих витрат підприємства включають:

– вартість сировини та основних матеріалів;

+ витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші витрати на утримання виробничих приміщень;

– витрати на вдосконалення технології й організації виробництва;

– витрати на рекламу та дослідження ринку.
^ 62. Загальною виручкою (доходом) від реалізації вважається:

– загальна сума грошових надходжень від реалізації, включаючи суми одержаних авансів, проведення бартерних операцій, без урахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять у ціну товару;

– загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами, без урахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять у ціну товару;

– надходження коштів від реалізації в касу суб’єкта господарювання;

+ загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами з урахуванням ПДВ, акцизного збору та інших податків, які входять у ціну товару.
^ 63. Чистою виручкою (доходом) від реалізації вважається:

– загальна сума грошових надходжень від реалізації, включаючи суми одержаних авансів, проведення бартерних операцій без урахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять у ціну товару;

+ загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами без урахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, які входять у ціну товару;

– загальна сума грошових надходжень без урахування ПДВ;

– загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами з урахуванням ПДВ, акцизного збору та інших податків, які входять у ціну товару.

^ 64. Касовий метод визначення виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає тільки:

– надходження коштів від реалізації в касу суб’єкта господарювання;

– надходження коштів від реалізації на розрахункові та інші рахунки суб’єкта господарювання;

– надходження коштів від реалізації на інші рахунки суб’єкта господарювання;

+ надходження коштів від реалізації на розрахункові та інші рахунки, а також у касу суб’єкта господарювання.
^ 65. Метод нарахування під час визначення виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає таке:

– надходження коштів від реалізації на розрахункові та інші рахунки, а також в касу суб’єкта господарювання;

– за вартістю відвантаженої (переданої) продукції (товарів, робіт, послуг) під час підписання документів, що підтверджують факт проведення такої господарської операції;

– надходження коштів від реалізації в касу суб’єкта господарювання;

+ за вартістю відвантаженої (переданої) продукції (товарів, робіт, послуг) під час підписання документів, що підтверджують факт проведення такої господарської операції за датою відвантаження продукції або датою підписання приймально – здавальних документів про виконані роботи чи надані послуги.
^ 66. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції поелементним методом проводиться шляхом:

+ множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації;

– множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з додаванням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою;

– множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з відніманням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою;

– додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності.
^ 67. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції методом укрупненого розрахунку проводиться шляхом:

– множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації;

+ додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності;

– множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з відніманням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою;

– додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності, а також податків та зборів, що відшкодовуються виручкою.

^ 68. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції комбінованим методом проводиться шляхом:

– додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності;

+ поєднання поелементного методу її обчислення за основними видами продукції та укрупненого за неосновними видами продукції;

– поєднання укрупненого методу її обчислення за основними видами продукції та поелементного за неосновними видами продукції;

– множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з відніманням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою.
^ 69. Основні засоби, що були в експлуатації повинні реалізовуватися:

– за договірними цінами;

– за договірними цінами які повинні бути не нижчі балансової вартості;

– за договірними цінами які повинні бути не нижчі балансової вартості з додаванням ПДВ;

+ за договірними цінами які повинні бути не нижчі залишкової вартості з додаванням ПДВ.
^ 70. Зайві та непотрібні виробничі запаси повинні реалізовуватися:

– за цінами придбання;

– за собівартістю придбання;

– за договірними цінами з додаванням ПДВ;

+ за договірними цінами які повинні бути не нижчі балансової вартості.
^ 71. Витрати виробництва – це:

– спожиті у процесі виробництва затрати живої праці;

– спожиті у процесі виробництва затрати уречевленої праці;

+ спожиті у процесі виробництва затрати живої та уречевленої праці;

– спожиті у процесі діяльності суб’єкта господарювання затрати живої та уречевленої праці.


Тема 4. Визначення фінансових результатів господарювання
^ 72. Прибуток від звичайної діяльності – це:

+ прибуток, отриманий від операційної діяльності, фінансових інвестицій та іншої діяльності;

– прибуток, отриманий від основної та іншої операційної діяльності;

– прибуток, отриманий від фінансових інвестицій;

– прибуток, отриманий від іншої звичайної діяльності.
^ 73. До прибутку від операційної діяльності не включається:

– прибуток від основної діяльності;

– прибуток від операційної діяльності;

– прибуток від реалізації оборотних активів і іноземної валюти;

+ відшкодування збитків, спричинених стихійними лихами.
^ 74. Для обчислення рентабельності підприємства загалом необхідно використати наступні показники:

– прибуток від операційної діяльності;

– собівартість реалізованої продукції;

– прибуток і собівартість;

+ прибуток і загальна сума активів підприємства.
^ 75. До інших операційних витрат відносять:

+ суми списаної дебіторської заборгованості щодо якої минув строк позовної давності;

– пені, штрафи, неустойки одержані підприємством;

– позитивні курсові різниці;

– суми сплачені за погашення раніше списаної кредиторської заборгованості термін позовної давності якої минув.
^ 76. Відрахування від прибутку або чистого доходу на формування оборотних засобів спрямовується:

– на покриття незабезпеченості власними оборотними засобами;

– на покриття приросту нормативу власних оборотних засобів;

+ на покриття незабезпеченості і приросту нормативу власних оборотних засобів;

– на розширене відтворення.
^ 77. До інших операційних доходів не відносять:

– надходження суми штрафних санкцій від покупців;

– одержану орендну плату;

– сплачені штрафи;

+ страхове відшкодування за загиблі посіви.

^ 78. Дохід від участі в капіталі є результатом:

– надзвичайної діяльності;

– операційної діяльності;

+ фінансової діяльності;

– виробничої діяльності.
^ 79. До складу надходжень від надзвичайних подій відносять:

– надходження від іншої операційної діяльності;

+ надходження коштів у вигляді страхового відшкодування;

– надходження коштів унаслідок погашення векселів;

– надходження від фінансових операцій.
^ 80. Резервний капітал створюється за рахунок:

– валового доходу;

+ чистого прибутку;

– нерозподіленого прибутку;

– чистого доходу.
81. Мінімальна частина чистого прибутку підприємства, що відраховується до резервного капіталу, становить:

+ не менше 5 % чистого прибутку;

– не менше 10 % нерозподіленого прибутку;

– не менше 25 % чистого прибутку;

– не менше 5 % нерозподіленого прибутку.
^ 82. Найбільшу питому вагу в грошових надходженнях підприємств, як правило, мають доходи:

+ від операційної діяльності;

– від фінансової діяльності;

– від інвестиційної діяльності;

– від надзвичайних подій.
^ 83. Прибуток як фінансова категорія відображає:

– джерело формування державних бюджетів різних рівнів;

– частину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки;

– основний елемент фінансових ресурсів підприємств;

+ різницю між доходами та витратами підприємства.
^ 84. Витрати підприємства від операційної діяльності за функціональною належністю поділяються на:

– виробництво, управління, збут;

– операційні, виробничі, збутові;

+ операційні, адміністративні, збутові;

– операційні, виробничі, невиробничі.
^ 85. Витрати на збут включають:

– витрати на зв'язок, плату за розрахунково-касове обслуговування;

– витрати на виробництво продукції;

+ витрати на транспортування, перевалку і страхування продукції;

– витрати на охорону і безпеку праці, охорону навколишнього середовища.
^ 86. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як:

– валовий прибуток від фінансової діяльності + прибуток від іншої звичайної діяльності;

– чистий дохід від реалізації, зменшений на собівартість;

– валовий прибуток, зменшений на собівартість;

+ прибуток від операційної діяльності + прибуток від фінансової діяльності.
^ 87. Валовий прибуток визначається як:

– чистий прибуток + прибуток від фінансової діяльності + прибуток від іншої звичайної діяльності;

+ чистий дохід від реалізації, зменшений на собівартість;

– валовий прибуток, зменшений на собівартість;

– прибуток від операційної діяльності + прибуток від фінансової діяльності + прибуток від іншої звичайної діяльності.
^ 88. Дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) слід віднести до:

+ доходу від операційної діяльності;

– доходу від інвестиційної діяльності;

– доходу від фінансової діяльності;

– доходу від надзвичайних подій.
^ 89. Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, слід віднести до:

– доходу від операційної діяльності;

+ доходу від інвестиційної діяльності;

– доходу від фінансової діяльності;

– доходу від надзвичайних подій.
^ 90. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, не може бути використано на таке:

– розвиток виробництва;

– стимулювання праці робітника;

+ оплату оренди приміщень;

– виплату дивідендів по випущених акціях.
^ 91. Дохід від участі в капіталі включає:

– одержані відсотки;

– інші доходи від фінансових операцій;

+ доходи від інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства;

– доходи від спільної діяльності.
^ 92. Під час обчислення валового прибутку підприємства враховують:

– дохід (виручка) від реалізації продукції;

– податок на додану вартість;

+ собівартість реалізованої продукції;

– адміністративні витрати.
^ 93. Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, включають:

– витрати на виробництво продукції (робіт, послуг);

+ витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут продукції та інші операційні витрати;

– витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) та адмінуправлінські витрати;

– всі витрати, що пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг).
^ 94. У витрати на збут не включаються витрати:

– пакувальні матеріали і тару для готової продукції, призначеної для реалізації;

– витрати на рекламу та дослідження ринку;

+ витрати, що пов’язані з реалізацією продукції, що відшкодовуються покупцями;

– витрати на ремонт тари.
^ 95. Чистою виручкою (доходом) від реалізації продукції у «Звіті про фінансові результати» вважається:

– вартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включаючи ПДВ, акцизний збір;

– загальні грошові надходження на розрахунковий рахунок і в касу господарства;

+ сума грошових коштів, що надійшла від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ, акцизного збору та інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету;

– сума грошових коштів, що надійшла від реалізації продукції (робіт, послуг) без податків і зборів, що сплачуються за рахунок виручки.
^ 96. Прибуток – це:

– створена живою працею і виражена у грошовій формі вартість, яка залишається після покриття спожитих у процесі виробництва затрат уречевленої праці;

+ частина вартості реалізованої продукції, яка залишається після покриття затрат виробництва;

– створена живою працею і виражена у грошовій формі вартість;

– створена живою працею і виражена у грошовій формі вартість, яка залишається після покриття спожитих у процесі виробництва затрат живої праці.
^ 97. Фінансові результати від реалізації продукції (робіт, послуг) у плановому періоді визначаються:

+ різницею між плановою виручкою і собівартістю реалізованої продукції;

– різницею між валовими доходами і валовими витратами;

– різницею між чистим доходом і сумою витрат на реалізовану продукцію;

– сумуванням всіх доходів підприємства.
^ 98. Рентабельність реалізації продукції розраховують як відсоткове відношення:

– прибутку до вартості активів;

– прибутку до обсягу реалізації;

+ чистого прибутку до собівартості реалізованої продукції;

– прибутку до власного капіталу.
^ 99. Фінансові результати від звичайної діяльності розраховуються:

– як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані зі звичайною діяльністю;

– шляхом додавання до фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) інших грошових надходжень від звичайної діяльності та відніманням адміністративно-господарських витрат та витрат на збут продукції;

+ шляхом додавання до фінансових результатів від операційної діяльності інших грошових надходжень від звичайної діяльності та відніманням інших витрат від звичайної діяльності;

– як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані з надзвичайними подіями.


^ 100. Фінансові результати від фінансово-інвестиційної діяльності розраховуються шляхом…

– додавання до фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) різних грошових надходжень від фінансово-інвестиційної діяльності та віднімання витрат від такої діяльності;

– віднімання від доходів, які виникли в процесі фінансово-інвестиційної діяльності видатків від такої діяльності;

+ додавання до фінансових результатів від звичайної діяльності різних грошових надходжень від фінансово-інвестиційної діяльності та віднімання витрат від такої діяльності;

– як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані з звичайною діяльністю.
^ 101. Фінансові результати від надзвичайних подій розраховуються шляхом…

– додавання до фінансових результатів від реалізації продукції грошових надходжень від надзвичайних подій та віднімання втрат від таких подій;

– віднімання від доходів втрат, які виникли в процесі надзвичайних подій;

+ додавання до фінансових результатів від звичайної діяльності різних грошових надходжень від надзвичайних подій та віднімання втрат від таких подій;

– як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані зі звичайною діяльністю.
^ 102. Чистий прибуток не використовується на таке:

– фінансування капітальних вкладень;

– фінансування оборотних активів;

– на матеріальне стимулювання;

+ на основну оплату праці працівників зайнятих в основному виробництві.
^ 103. Напрями і пропорції використання чистого прибутку в державних підприємствах визначаються:

+ у законодавчому порядку;

– за погодженням з вище стоячими організаціями;

– дирекцією господарства за погодженням з профспілковим комітетом;

– загальними зборами (зборами уповноважених).


^ Тема 5. Основи організації взаємовідносин суб’єктів господарювання з податковими органами та органами пенсійного і соціального страхування
104. Платниками єдиного соціального внеску є:

– громадські організації і об’єднання громадян;

– державні підприємства,фізичні особи;

– суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні та юридичні особи;

+ юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм та форм власності, суб’єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, фізичні особи.
^ 105. Єдиний соціальний внесок нараховують на такі види винагороди:

– виплати пов’язані, з ювілеями за багаторічну роботу;

– заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю, яка перераховується в доброчинні фонди;

+ заробітна плата;

– стипендії.
^ 106. Звіт про нарахування та використання коштів ФССТВП становлять:

– всі платники за винятком фізичних осіб;

– фізичні і юридичні особи;

– фізичні особи;

+ юридичні особи.
^ 107. Спеціальний стаж роботи визначається:

– відсутністю права у громадян на трудову пенсію;

– мірою участі у суспільно-корисній праці;

+ періодом роботи за однією професією з шкідливими умовами виробництва;

– часом роботи, виконаної на основі трудових договорів.
^ 108. Під час оформлення трудової пенсії за віком зайвими документами є:

+ довідка ЛТЕК;

– довідка про заробіток;

– документи, що засвідчують вік і місце проживання особи;

– документи, що підтверджують стаж роботи.
^ 109. Допомога по тимчасовій непрацездатності не видається:

+ у випадку постійної втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва;

– у випадку тимчасової непрацездатності у зв’язку з каліцтвом;

– у випадку тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою;

– у випадку хвороби члена сім’ї.

^ 110. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є:

– довідка ЛТЕК;

– заява особи, що тимчасово втратила працездатність;

+ листок непрацездатності;

– наказ керівника підприємства.
^ 111. Працюючим особам виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за рахунок роботодавця:

+ з 1 по 5 день втрати працездатності;

– з 1 по 3 дня втрати працездатності;

– з 1 по 10 день втрати працездатності;

– з 1 по7 дня втрати працездатності.
^ 112. За рахунок коштів фонду соціального страхування допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності виплачуються з:

– 1 дня;

– 3 дня;

+ 6 дня;

– 10 дня.
^ 113. Допомога по тимчасовій непрацездатності видається:

– внаслідок навмисного заподіяння шкоди здоров’ю та симуляції;

+ у разі вагітності і пологах;

– у разі захворювання або травми внаслідок алкогольного або наркотичного сп’яніння;

– за примусового лікування від алкогольної чи наркотичної залежності.
^ 114. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від:

– виду захворювання;

– віку працівника;

– статі працівника;

+ страхового стажу.
^ 115. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності не залежить від стажу роботи у наступних випадках:

+ у разі вагітності та пологів;

– у разі загального захворювання;

– у разі терміну лікування понад 1 місяць;

– у разі терміну лікування понад 6 місяців.


^ 116. Допомога по вагітності і пологах сплачується за рахунок:

– з державного бюджету;

– Пенсійного фонду України;

– ФССВБ;

+ ФССТВП.
117. Єдиний соціальний внесок не нараховують на такі доходи:

+ вихідна допомога у разі звільнення з роботи;

– відпускні за чергової відпустки;

– доходи отримані у вигляді натуральної оплати праці;

– сума заробітку конкретного працівника.
^ 118. Єдиний соціальний внесок від суми допомоги по тимчасовій непрацездатності стягують у розмірі:

– одного відсотка;

+ двох відсотків;

– трьох відсотків;

– чотирьох відсотків.
^ 119. Особи мають право на пенсію за віком за таких умов:

– досягнення пенсійного віку;

– під час втрати годувальника;

+ за наявності страхового стажу і досягнення пенсійного віку;

– у разі постійної втрати працездатності.
^ 120. Нарахування єдиного соціального внеску здійснюють під час:

– визначення фінансових результатів;

+ нарахування заробітної плати або єдиного податку;

– отримання готівки для видачі зарплати;

– розрахунку собівартості продукції.
^ 121. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється під час:

– визначення фінансових результатів;

– нарахування заробітної плати або єдиного податку;

+ отримання готівки в банку для видачі зарплати, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітнім;

– сплати податку з прибутку.
^ 122. Кошти ФССТВП використовуються на:

– виплату пенсій за віком;

– виплату пенсій по інвалідності;

– допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 1,5 річного віку;

+ допомогу по тимчасовій непрацездатності.
^ 123. Виплати по листку непрацездатності здійснюються за рахунок коштів:

– державної податкової адміністрації;

– пенсійного фонду;

– прибутку господарства;

+ ФССТВП та роботодавця.
124. Необхідна кількість примірників податкової накладної:

+ два примірники;

– три примірники;

– чотири примірники;

– правильна відповідь відсутня.
^ 125. Діючі ставки податку на додану вартість в Україні:

– двадцять та тринадцять відсотків;

+ двадцять та нуль відсотків;

– сімнадцять та нуль відсотків;

– п'ятнадцять та десять відсотків.

  1   2   3

Схожі:

1. Загальна характеристика фінансів підприємств icon1. Загальна характеристика фінансів підприємств
За вплив держави через ціновий, кредитний, фіскальний механізм на фінансову діяльність підприємств відповідає
1. Загальна характеристика фінансів підприємств iconТема основи фінансів підприємств
Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни
1. Загальна характеристика фінансів підприємств iconЛекція: «Емоційний стрес І психічна травма. Загальна характеристика...

1. Загальна характеристика фінансів підприємств icon«Історія кіно І телебачення». 2 курс, 4 семестр. Семінарське заняття...
Творчість О. Довженка. Загальна характеристика Творчість С. Ейзенштейна. Загальна характеристика
1. Загальна характеристика фінансів підприємств iconПлан теми. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні...
Лекція Філософія європейського Середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу
1. Загальна характеристика фінансів підприємств iconАндрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. 2-ге вид.,...
Основні критерії, що визначають суб’єкта господарювання як підприємство. Характеристика підприємства як економічна система. Внутрішнє...
1. Загальна характеристика фінансів підприємств icon2. Види публічних фінансів в свою чергу, в економічних працях або...
Наголошують на визначенні місця й ролі державних та муніципальних фінансів в економіці країни на відміну від фінансів приватних*
1. Загальна характеристика фінансів підприємств iconФинансы темы рефератОВ
Поняття І сутність фінансів. Роль фінансів у процесі розширеного відтворення. Функції фінансів
1. Загальна характеристика фінансів підприємств iconМетодичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної...
Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань І господарських операцій підприємств І організацій, затвердженого...
1. Загальна характеристика фінансів підприємств iconСемінарські заняття семінар Загальна характеристика культури Середньовіччя. 2 год
Високе (Класичне) Середньовіччя від X-XI століть до приблизно XIV століття. Характеристика періоду
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка