Фіна́нсовий ри́нок




Скачати 41.24 Kb.
НазваФіна́нсовий ри́нок
Дата конвертації29.06.2013
Розмір41.24 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
Фіна́нсовий ри́нок — це сукупність обмінно-перероз­подільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Відносини обміну пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки тощо) права на тимчасове чи постійне використання фінансових ресурсів. Таке передання може здійснюватись прямо чи через фінансових посередників (комерційні банки, інвестиційні фонди та ін.). При безпосередніх взаємовідносинах операції з купівлі-продажу ресурсів відображають як відносини обміну (передання права використання), так і перерозподілу цих ресурсів між власником і користувачем. При участі у торгівлі фінансових посередників відносини з ними продавців і покупців ресурсів є відносинами обміну, а перехід ресурсів від власника до користувача — відносинами перерозподілу.

Фінансовий ринок виконує надзвичайно важливі функції в ринковій економіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фінансів суб'єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи. Їх фінансова діяльність розпочинається з формування ресурсів. Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підприємства на фінансовому, як і на інших ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів

^

Інституційна модель грошового ринку


Інституційна модель грошового ринку відображає взаємозв'язки між суб'єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів 

За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:

– прямого фінансування;

– опосередкованого фінансування.

У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Брокери та дилери, що тут функціонують, виконують технічну роль звичайних посередників, допомагаючи продавцям і покупцям швидше знайти один одного.

У цьому секторі виокремлюють два канали руху грошей:

– капітального фінансування, завдяки якому покупці назавжди залучають кошти до свого обігу, використовуючи для цього як інструмент акції;

– запозичень, яким покупці тимчасово залучають кошти до свого обігу, використовуючи для цього як інструмент облігації та інші подібні цінні папери.

У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у собі ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов'язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків. Тому фінансові посередники цього сектору істотно відрізняються від технічних посередників першого сектору як за роллю в економіці, так і за технологічними процесами функціонування.

За економічним призначенням ресурсів розрізняють:

– ринок грошей – частина фінансового ринку, де здійснюються короткострокові кредитні операції;

– ринок капіталів – частина фінансового ринку, де здійснюються серед- ньо- і довгострокові кредитні операції.

Об'єктом цих операцій є як гроші, так і цінні папери. Ці ринки мають тісний взаємозв'язок.




Для вивчення механізму функціонування грошового ринку важливе значення має також його структуризація. 

  1. за видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців:

  • ринок позичкових зобов’язань

  • ринок цінних паперів

  • валютний ринок.



Хоча в ор-ганізаційно-правовому аспекті ці ринки функціонують самостійно, між ними існує тісний внутрішній зв’язок. Грошові кошти можуть легко переміщатися з одного ринку на інший, одні й ті ж самі суб’єкти можуть здійснювати операції одночасно чи поперемінно на кожному з них.

  1. за інституційними ознаками грошових потоків;

    • фондовий ринок

    • ринок банківських кредитів

    • ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ.



На фондовому ринку здійснюється переміщення небанківського позичкового капіталу, який приводиться в рух з допомогою фондових цінностей (акцій, середньо- і довгострокових облігацій, бондів, інших фінансових інструментів тривалої дії). Значення цього ринку полягає в тому, що він відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку.

Усі фінансові інструменти, що застосовуються на фондовому ринку, можна розділити на дві групи: 1) акції, що є вимогами на ча-стку в чистому доході і в активах корпорації; 2) боргові зобов’язання середнього (від одного до 10 років) та тривалого (10 і більше років) термінів дії, що є зобов’язаннями емітентів перед власником виплачувати йому погоджену суму грошового доходу у формі про-центів через певні проміжки часу аж до повного погашення.

3) за економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку.
• ринок грошей;
• ринок капіталів.

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка