Поняття І значення фінансів
Скачати 1.28 Mb.
|
Існує думка, що авторство терміна фінанси пов’язують з французьким вченим Ж. Боденом. Тому вважають, що поняття “фінанси” походить від французького finance – сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів. Вважається, що фінанси з’явилися одночасно з появою держави при поділі суспільства на класи. Фінанси – це завжди грошові відносини. Але в той же час не всі грошові відносини є фінансами. До змісту фінансів включаються лише такі грошові відносини, які мають специфічну форму руху вартості, пов’язану з формуванням певних фондів коштів, розподілом грошових доходів і накопичень, а також з їх використанням. ^ По-перше, це імперативні відносини, і обов’язковим суб’єктом цих відносин виступає держава; по-друге, це відносини, що спрямовані на утворення, розподіл і використанням грошових ресурсів з метою виконання завдань і функцій держави; по-третє, фінанси є безеквівалентними, оскільки рух грошей не супроводжується зустрічним рухом товарів або послуг. Під фінансами розуміють – систему економічних відносин, що виникають з приводу формування, розподілу і використання фондів, необхідних державі для виконання своїх функцій. ^
В літературі виділяють різні класифікації функцій фінансів, але більшість авторів переконані, що основними є дві функцій: розподільча і контрольна. Розглянемо наступні функції фінансів: Розподільча – дана функція проявляється при розподілі суспільно необхідного продукту, прибутку підприємств, його фондів, державного бюджету та ін. У результаті функціонування фінансів створюються, розподіляються і використовуються фонди коштів, які забезпечують виконання завдань і функцій держави. Розподільча функція фінансів сприяє організації збалансованого і ефективного виробництва, розвитку всіх його галузей, створенню ринкових структур економіки з метою повного задоволення потреб населення, підвищення матеріального рівня його життя, завдяки пропорційному забезпеченню матеріальними ресурсами всіх сфер. Стабілізуюча - забезпечення стабільного функціонування економіки, що дозволить створити для всіх господарюючих суб’єктів і громадян стабільні умови у розвитку економічних і соціальних відносин. Зміст стабілізуючої функції фінансів саме і полягає в тому, щоб забезпечити ці умови за допомогою належної нормативної бази, реальних податкових ставок та іншого. Регулююча – полягає в тому, що через податки, неподаткові платежі, державний кредит, державні видатки та інше, держава здійснює вплив на забезпечення належного і своєчасного виконання своїх завдань і функцій, оскільки ця функція пов’язана з втручанням її через фінанси у процес відтворення. Держава за допомогою пільг та інших механізмів регулює процес накопичення фондів. Контрольна – дана функція проявляється в контролі за розподілом між відповідними фондами валового внутрішнього продукту і їх ефективним, цільовим витрачанням.
Визначенню поняття «фінансовий контроль» присвячена велика увага. Жодний підручник з фінансового права не залишає це питання поза увагою. Кожний автор дає власне формулювання, але єдиного поняття фінансового контролю ще не сформульовано та на законодавчому рівні не закріплено. В проекті Закону України «Про фінансовий контроль» зареєстрованого у Верховній Раді України від 17 червня 2002 року, під фінансовий контролем розуміють – функцію дослідження суб’єктом фінансового контролю об’єкта фінансового контролю, спрямовану на забезпечення дотримання законності, ефективності і економності в ході формування, володіння, використання і відчуження об’єктів права власності незалежно від її форми, а також повноти і своєчасності виконання зобов’язань. ^ 1. Правоохоронна – полягає у перевірці дотримання положень правових норм суб’єктами господарювання. Шляхом проведення перевірок органи фінансового контролю забезпечують належне виконання фінансових зобов’язань. 2. Профілактична полягає у викритті різного роду проявів неправомірних дій з фінансами, що полягає у періодичному поданні звітності, проведенні перевірок та інших заходах, які зі свого боку здійснює держава. 3. Попереджувальна функція, яка тісно пов’язана з попередньою та полягає у передбаченні можливості вчинення незаконних операцій або інших порушень у фінансовій сфері з боку підконтрольних суб’єктів. Попереджувальна та профілактична функції фінансового контролю взаємопов’язані та взаємодоповнюючі одна одну. Вони можуть проявлятися в діях держави по прийняттю відповідних нормативно-правових актів в сфері фінансового контролю, притягненню винних осіб до відповідальності та іншому. 4. Інформаційна – полягає в тому, що під час здійснення контрольної діяльності відбувається збір певних даних, далі здійснюється їх обробка, а потім на основі них приймаються відповідні рішення. В результаті здійснення фінансового контролю отримана інформація є підставою для прийняття відповідних рішень та проведення певних дій, які забезпечать нормальне функціонування об’єкта контролю та сприятимуть покращанню його діяльності. 5. Аналітична призначена для того, що отримана під час проведення контрольних дій інформація використовується для визначення причин, що привели до вчинення порушень, виявляння прогалини чинного законодавства, які існують у даній сфері. Ця функція сприяє належному функціонуванню підконтрольних суб’єктів, а також і для вдосконалення організації і здійснення фінансового контролю. 6. Виховна – сприяє підвищенню авторитету органів фінансового контролю, формує у суб’єктів господарювання почуття господаря, неприпустимості різного роду правопорушень та дотримання фінансово-контрольних норм. ^ 1) Законність – органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. 2) Принцип гласності – обов’язковість проходження фінансових документів, висновків про діяльність певних контрольних органів через представницькі органи. 3) Принцип публічності – проявляється у доведенні результатів діяльності органів фінансового контролю до відома громадськості шляхом опублікування цих результатів у пресі, повідомлення через інші засоби масової інформації тощо. 4) Принцип плановості полягає у здійсненні діяльності органів фінансового контролю на основі відповідних планів контрольних заходів. Крім цього, всі дії контролюючих суб’єктів в процесі контролю відбуваються на основі відповідних планів, програм. 5) Принцип незалежності означає, що органи фінансового контролю виконувати свої завдання незалежно від підконтрольних суб’єктів і захищені від стороннього впливу. 6) Принципу компетентності передбачає здійснення контролю в рамках визначених законом повноважень. Виділяють принцип об’єктивності, доказовості, системності та інші. Новим в діяльності органів фінансового контролю є принцип дотримання професійної етики, що представляє собою система морально-етичних норм і правил поведінки службових осіб органів фінансового контролю.
Поняття “фінансовий контроль” і “контрольна функція фінансів” є різними, оскільки контрольна функція фінансів – це прояв їх суспільного призначення і забезпечення економічних умов для здійснення контролю за формуванням, розподілом і використанням фондів коштів, а фінансовий контроль – це діяльність відповідних державних органів чи недержавних організацій, які практично використовують контрольний характер фінансів. Основу контрольної функції фінансів складає рух фінансових ресурсів, а шляхом проведення фінансового контролю реалізується можливість впливу на процес виробництва, обліку і споживання. В той же час наявність контрольної функції фінансів ще не дає підстав стверджувати про наявність фінансового контролю, оскільки його існування передбачає наявність не лише об’єктів контролю, але і суб’єктів. Для його ефективного здійснення і функціонування, як елемента фінансової системи, необхідні детальна розробка як теоретичних, так і методологічних основ, діяльність держави, спрямована на створення певних органів фінансового контролю, вдосконалення організації діяльності діючих, належна регламентація їх прав і обов’язків, удосконалення форм, методів цього контролю, визначення нормами права його зовнішніх меж та форм взаємодії контролюючих органів. Основу контрольної функції фінансів складає рух фінансових ресурсів, а можливість впливу на їх рух в процесі виробництва, обліку і споживання реалізується через фінансовий контроль. Призначення контрольної функції фінансів полягає у створенні економічних умов для здійснення державою контролю за розподілом централізованих і децентралізованих фондів, тобто, контрольна функція фінансів фактично є об’єктивною основою фінансового контролю, але в той же час вона контроль не породжує. Контролю з боку держави підлягають державні фінанси та приватні, в частині, яка впливає на формування державних фінансів.
Фінансову діяльність держави розглядають як процес планомірної мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів державою для виконання поставлених нею завдань. Оскільки фінансова діяльність спрямована на виконання завдань і функцій держави та здійснюється органами державної влади, то можна говорити, що така діяльність є правомірною. Фінансова діяльність полягає у формуванні, розподілі та використанні фондів коштів і як завершальним виступає фінансовий контроль, який пронизує всю фінансову діяльність держави. Його основним завданням є перевірка, виявлення, усунення та попередження порушень у фінансовій сфері держави. З одного боку фінансовий контроль пронизує всю фінансову діяльність, присутній на кожній стадії руху грошових ресурсів. З іншого ж боку, контроль виступає як заключна стадія руху грошових ресурсів. Завдяки фінансовій діяльності створюється матеріальна основа, необхідна для функціонування держави, а тому будь-які зловживання і порушення у цій сфері наносять шкоду державі, тому питання їх попередження, виявлення тощо займають важливе місце. І саме цьому сприяє фінансовий контроль. Об’єктом фінансової діяльності держави є фінансові ресурси держави, а об’єктом фінансового контролю є процес формування, розподілу і використання цих ресурсів. ^ грошових фондів або, іншими словами, збирання коштів. Від здійснення цієї функції залежить і виконання завдань та функцій держави, адже чим більше буде зібрано коштів, тим краще будуть профінансовані відповідні заходи і виконані завдання держави на відповідний рік. При її виконанні застосовуються як обов’язковий, так і добровільний метод мобілізації. Перший – полягає у примусовому і безвідплатному вилученні частини коштів у власників на користь держави і передбачає встановлення у відповідних нормативних актах певних платежів (податків, зборів та інших), їх розміру, строку сплати тощо. Другий – полягає у добровільній мобілізації коштів і передбачає проведення лотерей, надання добровільних внесків тощо. І, звичайно, виконання даної функції тісно пов’язане з фінансовим контролем, який повинен забезпечити законність під час збирання коштів. ^ спеціальні методи як фінансування, кредитування, субвенції, дотації тощо. Фінансовий контролю на даному етапі спрямований на перевірку правильності й доцільності виділення цих коштів відповідним суб’єктам. ^ невід’ємним, його завданнями є виявлення нецільового, неефективного і незаконного використання бюджетних коштів та визначення можливих шляхів економного їх витрачання. Контроль, що здійснюється на цьому етапі вживає заходи щодо правильного витрачання бюджетних коштів. ^ За наслідками його проведення дається висновок про рух грошових ресурсів та вживаються дії по виявленню порушень використання коштів, притягнення винних осіб до відповідальності та уникнення таких фактів в майбутньому. Тобто, фінансовий контроль пронизує всю фінансову діяльність держави, а також є самостійним завершальним етапом її здійснення.
Термін "фінанси" з'явився орієнтовно у XIII столітті. Він пов'язується із середньовічним латинським терміном "finansia", що в буквальному перекладі означає обов'язкову сплату грошей громадянином своєму правителю (князю, королю, монарху тощо). Ці кошти надходили у розпорядження правителя і витрачались ним на свій розсуд на утримання інститутів влади (військо, поліція), інші витрати державного змісту. Сплата грошей правителю часто супроводжувалась примусом, тому в окремих державах, наприклад у Німеччині, термін "фінанси" вживався серед населення в негативному значенні. Його використовували, коли мова йшла про вимагання, здирництво, хабарництво. Існування фінансів нерозривно пов'язано з товарно-грошовими відносинами, розвиток яких обумовлений суспільним розподілом праці, наявністю різних форм власності та основаних на них організаційно-правових формах господарської, у тому числі підприємницької, діяльності, зовнішньоекономічними зв'язками тощо. Саме фінанси пов'язані з розподілом та перерозподілом внутрішнього валового продукту (ВВП) та національного доходу, що виражаються у грошовій формі. Якщо звернутися до виникнення слова «контроль», то в науковiй лiтературi вказується, що воно походить вiд французького «controle», яке означає «перевiрка», вiд старофранцузького contre_role — «список, що має дублiкат для перевiрки». У науковий обiг термiн «фiнанси» ввiв перший російський професор права С. Ю. Десницький, який зазначав, що фінанси мiстять широкий змiст, оскiльки вони пов’язанi з наданням державi доходiв. У той же час вiн подiляв фiнанси на витрати i доходи держави1. Iз тлумачення науковцем фiнансiв можна зробити висновок про те, що пiд цим поняттям вiн розумiв саме тi фiнанси, що належать державi, а точнiше «державнi фiнанси», якi є фондами коштiв. В дореволюційний період в законодавстві поняття „фінансовий ко нтроль” не зустрічалося. В науковій літературі також частіше застосовувався термін „державний контроль”, який означав процедуру перевірки рішення, прийнятого будь-яким державним ор- ганом, чи спостереження з метою перевірки. Однак, наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. науковці почали застосовувати термін „фінансовий контроль”, хоча і не приділяючи особливої уваги його визначенню. |
Схожі:
 | Финансы темы рефератОВ Поняття І сутність фінансів. Роль фінансів у процесі розширеного відтворення. Функції фінансів | | 2. Види публічних фінансів в свою чергу, в економічних працях або... Наголошують на визначенні місця й ролі державних та муніципальних фінансів в економіці країни на відміну від фінансів приватних* |
| 1 Поняття, принципи І методи діяльності у галузі фінансів Фінанси – це сукупність відносин, що мають розподільчий характер І опосередковуються через доходи та видатки суб’єктів фінансових... | | 1 Поняття, принципи І методи діяльності у галузі фінансів Фінанси – це сукупність відносин, що мають розподільчий характер І опосередковуються через доходи та видатки суб’єктів фінансових... |
| Програма Розроблено та внесено: Харківським інститутом фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі | | Плани семінарських занять по курсу “Фінансове право” Походження терміну “фінанси”. Передумови виникнення фінансів. Роль фінансів на сучасному етапі розвитку держави та економіки |
| Тема основи фінансів підприємств Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни | | Тема поняття, предмет, принципи та джерела морського права значення... Конвенція ООН з морського права 1982 р та її значення для світового співтовариства |
| Програма педагогічної практики для студентів денної форми навчання... Розроблено та внесено: Харківським інститутом фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі | | Кримінальне право України. Особлива частина Лекція Поняття Особливої... Лекція Поняття Особливої частини кримінального права України, її значення І система |