Антикризова система господарювання




Скачати 342.27 Kb.
НазваАнтикризова система господарювання
Сторінка1/3
Дата конвертації29.06.2013
Розмір342.27 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
  1   2   3
ЧАСТИНА V
АНТИКРИЗОВА СИСТЕМА ГОСПОДАРЮВАННЯ
Розділ 18

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

18.1. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки суб'єкта господарювання
18.1.1. Багатоаспектне тлумачення економічної безпеки різнорівневих суб'єктів господарювання

Економічна, організаційна і політична системи суспільства безпосередньо залежать від його господарської діяльності. Економічна безпека незалежно від суб'єктів господарювання має багатоаспектне тлумачення. На будь-якому рівні ієрархії виробничо-господарської діяльності можуть виникати ситуації, які безпосередньо впливають на стан виробництва, часто незалежно від самого товаровиробника.

Економічна безпека підприємства (організації) — це такий стан сукупних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації і технологій, техніки і устаткуван­ня, прав) і підприємницьких можливостей, за яких гарантується найбільш ефективне їх використання з метою стабільного функціонування та прогресив­ного науково-технічного та соціального розвитку, запобігання внутрішніх і зовнішніх негативних впливів (загроз).

Розробляючи стратегію розвитку того чи іншого суб'єкта господарювання, в першу чергу розробляють і обґрунтовують прогноз ринкової ситуації на пе­редбачуваний період. Від багатоаспектних зовнішніх і внутрішніх факторів, їх впливу, зокрема характеристики і структури потреб ринку і прогнозних мож­ливостей їх вирішення, у виборі форм і шляхів їх вирішення великою мірою залежатиме економічна безпека різнорівневих суб'єктів господарювання як підприємства, галузі, так і народного господарства в цілому. Рівень еконо­мічної безпеки підприємства також залежить від ефективності керівництва, гнучкого управління, вибору самої системи управління та кваліфікації спе­ціалістів.

Негативний вплив на економічну безпеку діяльності підприємства можуть чинити:

  1. свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарюван­ня (органів державної влади, міжнародних організацій, партнерів ідентичних підприємств, конкурентів);

  2. збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках пев­ного підприємства, наукові відкриття та нові технології, форс-мажорні обста­вини тощо).

Фактори негативного впливу на економічну безпеку підприємства поділя­ються на об'єктивні й суб'єктивні.

До об'єктивних факторів негативного впливу зараховують фактори (про­цеси), які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників.

Суб'єктивні фактори чинять негативний вплив внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників, в першу чергу його керівників і функціональних менеджерів.

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в гарантії його стабільного і максимально ефективного функціонування та перспективі роз­витку. До основних функціональних цілей економічної безпеки зараховують:

  • високу фінансову ефективність роботи, фінансову стійкість та неза­лежність підприємства;

  • технологічну незалежність та високу конкурентоспроможність технічно­го потенціалу суб'єктів господарювання;

  • ефективну організаційну структуру управління підприємством, високу ефективність менеджменту;

  • високий рівень кваліфікації персоналу та належну ефективність корпо­ративних НДДКР;

  • мінімізовані результати руйнівного впливу виробничо-господарської діяльності на навколишнє середовище;

  • правову захищеність усіх аспектів діяльності підприємства (організації);

  • захист інформаційно-комерційної таємниці та достатній рівень володін­ня інформацією в усіх підрозділах виробничої діяльності;

  • організацію безпеки персоналу підприємства, його капіталу, майна і ко­мерційних інтересів.


^ 18.1.2. Основні функціональні складові економічної безпеки за типами суб'єктів, сферами життєдіяльності та конкретними предметами

Класифікація об'єктивних видів економічної безпеки за типами суб'єктів, сферами життєдіяльності та конкретними предметами досить обширна. Вона охоплює всі форми життєдіяльності людей: промислове виробництво, сільське господарство, торгівлю, побут, всю соціально-економічну інфраструктуру, інди­відуальну господарську діяльність. Особливо гострою є предметно-функціональ­на економічна безпека, яка виражається в збереженні й безпеці використання та споживання матеріальних ресурсів, продуктів харчування і товарів широ­кого вжитку тощо.

Для боротьби з економічною небезпекою господарювання в країні діє систе­ма законів і законодавчих актів, які забезпечують і гарантують безпеку госпо­дарювання. Основні функціональні складові поняття економічної безпеки підприємства такі.

  1. ^ Фінансова складова — досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів.

  2. Інтелектуальна й кадрова складові — розвиток інтелектуального по­тенціалу підприємства, ефективне управління персоналом.

  3. Техніко-технологічна складова — рівень застосування технологій, що відповідають сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів.

  4. Політико-правова складова — правове забезпечення діяльності підприєм­ства і дотримання чинного законодавства.

  5. Інформаційна складова — інформаційно-аналітичне забезпечення усієї діяльності підприємства.

6. Екологічна складова — мінімізація забруднення довкілля.

7. Силова складова — забезпечення фізичної безпеки працівників (керів-
ників) підприємства і збереження його майна.

З цією метою на підприємстві (організації) розробляють заходи з організації економічної безпеки, які вживаються в комплексі з виробничою програмою ви­пуску продукції. Це в першу чергу: формування необхідних корпоративних ре­сурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування); про­гнозування та планування економічної безпеки за функціональними складови­ми; стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації); тактичне панування економічної безпеки за функціональними скла­довими; оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприєм­ства (організації); здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпе­ки; узагальнююче оцінювання досягнутого рівня економічної безпеки.

Здійснення зазначених заходів у комплексі може забезпечити відповідний рівень економічної безпеки підприємства.
^ 18.1.3. Способи оцінювання економічної безпеки підприємства та інших суб'єктів господарювання

Оцінювання економічної безпеки суб'єктів господарювання полягає в тому, щоб визначити ступінь можливого ризику господарської діяльності та вжити таких заходів, які б гарантували безпеку діяльності підприємства, його ста­більну роботу і випуск необхідної продукції. Наукою розроблена загальна ме­тодологія оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. Його пропо­нується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію з допомогою врахування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які розра­ховуються шляхом зіставлення величини загрози економічній безпеці та ефек­тивності заходів для її відвернення.

Сукупний критерій економічної безпеки підприємства (та інших суб'єктів господарювання) можна розрахувати за формулою



Оцінювання рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розра­хункових значень Кс е 6 п із реальними величинами цього показника, одержа­ними раніше щодо підприємства, а також (коли це можливо) за аналогічними суб'єктами господарювання відповідних галузей економіки.

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну Кс е б п здійс­нюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня еконо­мічної безпеки підприємств за окремими складовими з використанням алго­ритму (рис. 18.1).
^ 18.1.4. Можливі загрози для економічної безпеки суб'єкта господарювання

Загрозу економічній безпеці господарюючого суб'єкта можуть становити як внутрішні, так і зовнішні фактори. До внутрішніх факторів зараховують такі: недостатньо кваліфіковане обслуговування наявного технологічного устатку­вання, що може спричинити його поломку, аварію; порушення технологічного процесу, що може спричинити випуск неякісної продукції; допущення її бра­ку; недотримання внутрішнього розпорядку і режиму роботи підприємства, що може вплинути на нестабільність діяльності; негарантовану технічну без­пеку на всіх основних і допоміжних дільницях, що може призвести до нещас­них випадків; ненадійне забезпечення робітничими кваліфікованими кадра­ми, спеціалістами підприємства; не створені нормальні умови праці робітників у виробничих цехах і на робочих місцях, що може призвести до збоїв у вироб­ництві, нещасних випадків; не поставлена на належному рівні система орга­нізації й управління виробництвом, що може призвести до банкрутства суб'єкта господарювання; не передбачені достатні заходи з охорони матеріальних цінно­стей, надійність складських приміщень, охорона в цілому підприємства, засо­би інформації і сигналізації.

Можуть бути й інші внутрішні загрози економічної безпеки підприємства (резервні джерела забезпечення електроенергією, теплом, водою тощо).

Не менш важливими є можливі зовнішні загрози економічної безпеки су­б'єкта господарювання: забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, деталями, напівфабрикатами з перебоями; ненадійні партнери з кооперації виробництва; часті перебої в постачанні виробництва електроенергії, тепла, палива, води, що призводять до простоїв і нанесення збитків підприємству; можливі стихійні явища: пожежа, паводки, форс-мажорні явища (землетруси, воєнні конфлікти та ін.).


Негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки, ураховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховуються в бюджеті підприємства (організації) лише один раз.

Ефективність діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства оцінюється використанням даних про витрати на запобігання можливих нега­тивних впливів на економічну безпеку та розмірами відверненої і можливо заподіяної шкоди. Конкретне оцінювання ефективної роботи структурних підрозділів суб'єктів господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників: витрати на здійснення заходів; можливий розмір відверненої шкоди; розмір заподіяної шкоди; ефективність вжитих за­ходів (різниця між розмірами відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати, що спрямовані на здійснення заходів).

Як правило, для зручності користування зазначені показники подаються у формі таблиць, які дають можливість проаналізувати ефективність зазначе­них витрат і можливий отриманий економічний ефект.
^ 18.2. Рівень економічної безпеки і кризовий стан підприємства
18.2.1. Основні ознаки достатнього рівня економічної безпеки за умов ринкової системи господарювання

У ринкових умовах господарювання найбільш високою гарантією безпеки діяльності підприємства є гарантований ринок збуту продукції, її конкурен­тоспроможність і надійність. Відповідна ніша на ринку, стабільні споживачі продукції, доступні ціни на товари сприяють довготерміновим угодам на по­ставку продукції на взаємовигідних умовах.

Важливими факторами економічної безпеки в ринкових умовах є купівель на спроможність клієнтів і попит на певну продукцію. Вона визначається відповідними гарантіями в процесі споживання певної продукції, її якісними показниками, гарантіями обслуговування, терміном використання.

Важливою ознакою економічної безпеки є надійність внутрішніх і зовнішніх факторів виробничої діяльності підприємства, які забезпечують його стабіль­ну роботу і гарантію поставок товарів у визначених обсягах, і строки поставки.

Не менш важливе значення має достатня інформаційно-рекламна діяльність на продукцію, на її якісні та кількісні показники, дизайнове оформлення то­вару, його зовнішній вигляд.

Оперативна реалізація заходів щодо розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням повного комплексу робіт, зокрема: збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється за допомогою офіційних контактів з різноманітними джерелами відкритої інформації; одержання неофіційних носіїв інформації за допомогою спеціальних технічних заходів; аналізу одержуваної інформації з дотриман­ням загальноприйнятих принципів організації робіт (систематизації, безперерв­ності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (ло­кальних із специфічних проблем, загальнокорпоративних); прогнозування тенденцій розвитку науково-технічних, технологічних, економічних і політич­них процесів на підприємстві та за його межами, у країні, світі стосовно кон'юн­ктури ринку. Слід спрогнозувати показники, які необхідно досягти суб'єкту господарювання (об'єкти виробництва, технічного розвитку, фінансового за­безпечення); оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробки рекомендацій з метою підвищення цього рівня на конкретно­му суб'єкті господарювання.
^ 18.2.2. Зниження до критичної межі рівня економічної безпеки
як основна причина настання кризового стану підприємства


Аналізуючи діяльність того чи іншого підприємства, можна виокремити певні специфічні причини, які негативно впливають на зниження рівня еконо­мічної безпеки і можуть привести підприємство до критичної межі, тобто до фінансової неспроможності його життєдіяльності.

Як показують дослідження, типовими наслідками негативного впливу на економічну безпеку і зниження її до критичної межі можуть: втрата клієнтів і покупців готової продукції; зменшення кількості замовлень і контрактів із продажу продукції; неритмічність виробництва, неповне завантаження потуж­ностей; підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці; збільшення розміру неліквідних оборотних засобів і наявність наднормативних запасів; виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та підвищення плин­ності кадрів; зниження цін на продукцію, незалежних від діяльності підприєм­ства; істотне зменшення обсягів реалізації і, як наслідок, недоодержання витор­гу від реалізації продукції.

Можуть бути й інші чинники спричинення рівня економічної безпеки підприємства, зокрема форс-мажорні явища, незадовільна робота служб контролінгу (планування, аналіз, інформаційне забезпечення, контроль), низький рівень кваліфікації персоналу й інші.

Загалом усі названі причини зниження рівня економічної безпеки підприєм­ства аж до критичної межі досить тісно взаємопов'язані і становлять складний комплекс причинно-наслідкових зв'язків. Тому необхідно уважно слідкувати за чинниками, які можуть спричинити кризові явища.

Великі фірми, об'єднання, корпорації тримають у штаті "спеціальну групу", яка вивчає, виявляє, аналізує можливі ризики, що можуть спричинити еконо­мічну кризу, знизити до критичної межі рівень економічної безпеки підприєм­ства. Ці спеціалісти займаються пошуками шляхів захисту від можливих еко­номічних криз, можливості уникнути їх, спланувати певні заходи, щоб не допустити або до мінімуму звести можливі збитки для підприємства.
^ 18.2.3. Поняття економічної кризи підприємства

Економічна криза підприємства виникає тоді, коли воно з прибуткового стає збитковим. Фактори, які можуть призвести до економічної кризи на підпри­ємстві, поділяють на зовнішні, які не залежать від діяльності підприємства, та внутрішні, що залежать від організації роботи самого підприємства. Здатність підприємства пристосуватись до змін зовнішніх і внутрішніх факторів може бути гарантією не тільки виживання, а й розвитку виробництва.

Головними зовнішніми факторами економічної кризи на підприємстві можуть бути:

— спад кон'юнктури в економіці в цілому;

  • зменшення рівня доходів у населення і зниження купівельної спромож­ності;

  • політична нестабільність і спрямованість політики держави, що позна­чається на рівні інфляції;




  • нестабільність господарського та податкового законодавства;

  • нестабільність фінансового та валютного ринків;

— розвиток науки і техніки, його вплив на процеси виробництва товарів та їх конкурентоспроможність;

  • кризові явища в окремій галузі;

  • сезонні коливання;

  • посилення монополізму на ринку;

  • дискримінація підприємства органами влади та управління;

— можливі конфлікти між засновниками підприємства (власниками). Зовнішні фактори, що можуть вплинути на виникнення кризи, мають

більшою мірою стратегічний характер. Вони зумовлюють економічну кризу підприємства при неправильному або несвоєчасному реагуванні на них, тобто за недосконалого функціонування системи своєчасного попередження та реа­гування з недопущення кризи. Безперечно, що боротися з кризою, яка охоп­лює національні масштаби, окремо взятому підприємству не під силу, але про­водячи гнучку політику в своїй діяльності, воно здатне значно пом'якшити негативні наслідки загального спаду в економіці.

Внутрішні фактори, які визначають можливі кризові явища, можна си­стематизувати і згрупувати таким чином:

  • низька організація служби менеджменту;

  • організаційна структура виробництва, яка не відповідає вимогам часу;

  • недостатній рівень кваліфікації персоналу;

  • недоліки в організації виробничої сфери;

  • прорахунки у використанні ресурсного потенціалу;

  • недостатній рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

  • прорахунки в інвестиційній політиці;




  • незадовільно поставлена робота з винахідництва (інновації) та раціона­лізаторства;

  • непередбачений дефіцит у фінансуванні;

— недостатній оперативний контроль за діяльністю і процесом виробництва. Ці фактори, як правило, взаємопов'язані і в своїй сукупності негативно

впливають на кризовий стан підприємства. Вони призводять до виникнення збитків у діяльності підприємства, неплатоспроможності, незадовільної орга­нізації роботи з ринком, втрати конкурентоспроможності.

Сьогодні ми маємо наочний приклад кризового стану економіки нашої краї­ни. Розпад колишнього СРСР призвів до кризового стану практично всіх ко­лишніх республік. Раніше економічні зв'язки становили єдиний виробничий комплекс і були взаємопов'язані між собою. Розрив цих зв'язків спричинив відсутність замовника на продукцію, яку більшість підприємств випускали для військового комплексу колишнього Союзу. Потреба в цій продукції відпала, підприємства різко скоротили випуск продукції і стали збитковими, а багато з них повністю призупинили свою діяльність. Це і є однією з головних причин кризових явищ в Україні.
  1   2   3

Схожі:

Антикризова система господарювання iconПлан Утворння суб’єктів господарювання. Установчі документи юридичних...
Термін "утворення" суб’єкта господарювання включає врегульовані нормами господарського права умови фактичного виникнення та легітимації...
Антикризова система господарювання iconПредмет І методи господарського права
Господарське право це самостійна галузь права, яка визначає основні засади господарювання І регулює господарські відносини, що виникають...
Антикризова система господарювання iconЗаконодавстві суб'єктів господарювання укладати з державою державні контракти тощо
Господарське право,як галузь права – це система правових норм, що регулюють відносини з
Антикризова система господарювання iconТеоретичні основи фінансового менеджменту
Фінансовий менеджмент – це система управління формуванням, розподілом І використанням фінансових ресурсів суб’єкта господарювання...
Антикризова система господарювання iconТема Проблеми правового забезпечення майнової основи господарювання
Поняття майна суб’єктів господарювання та його правового режиму. Джерела формування майна
Антикризова система господарювання iconРозділ I основнi засади господарської дiяльностi
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання),...
Антикризова система господарювання iconТема система права
Системність є однією з основних ознак права, виступає як його іманентна властивість, що втілюється, насамперед, в таких категоріях...
Антикризова система господарювання iconГосподарський кодекс України
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання),...
Антикризова система господарювання iconАндрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. 2-ге вид.,...
Основні критерії, що визначають суб’єкта господарювання як підприємство. Характеристика підприємства як економічна система. Внутрішнє...
Антикризова система господарювання iconБізнес-план у ринковій системі господарювання сутнісна характеристика...
Отже, за ринкової системи господарювання бізнес-план – це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка