Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту




Скачати 377.96 Kb.
НазваЛекція Тема Поняття І сутність менеджменту
Сторінка1/4
Дата конвертації29.06.2013
Розмір377.96 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Фінанси > Лекція
  1   2   3   4




Лекція

Тема 1. Поняття і сутність менеджменту

1. Поняття менеджменту, його зміст і загальний категоріальний апарат.

2. Організація як об’єкт управління, мета її діяльності та складові успіху.

3. Менеджери в організації.

1. Поняття менеджменту, його зміст і загальний категоріальний апарат.

Сутність менеджменту, його зміст і методи дослідження.

Для позначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:

  • “управління”;

  • “менеджмент”;

  • “адміністрування”;

  • “керування” тощо.

“Управління” – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад:

  • технічні системи;

  • господарські системи;

  • суспільні системи;

  • державні системи тощо.

“Менеджмент” – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).

“Адміністрування” – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

“Менеджмент” – це надзвичайно широке та багатомірне поняття.

Важко дати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття «менеджмент». Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації у яких вони реалізуються значно різняться між собою. Щоб з’ясувати сутність менеджменту на нього треба подивитись з різних точок зору:

  • з філологічної;

  • з емпіричної (практичної), тобто як виду професійної діяльності;

  • з точки зору системи знань, тобто виникнення та розвитку науки управління.

Етимологічно менеджмент походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “менеджмент”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.

Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "менеджмент" не однозначно, а саме:

  1. менеджмент - це спосіб, манера спілкування з людьми;

  2. менеджмент - це вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації;

  3. менеджмент - це влада та мистецтво керування;

  4. менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи.

Американські підручники здебільшого пропонують таке або подібне до нього визначення : „Менеджмент – це процес оптимізації людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей”.

Можемо зробити висновок, що поміж менеджерів-практиків та вчених ще й досі не існує єдності поглядів щодо сутності менеджменту:

  1. так одні вважають, що менеджмент - це професія, що орієнтована на практичне використання. Головне тут - реальний результат, який забезпечується накопиченим досвідом менеджера;

  2. інші вважають, що менеджмент - це процес досягнення мети організації за допомогою інших людей. Тому, головне для менеджера - це мистецтво спілкування з людьми та керування ними;

  3. деякі вважають, що менеджмент - процес прийняття раціональних рішень. Тому, головне завдання менеджера - це пошук оптимальних управлінських рішень за допомогою математичних моделей та на основі використання системи наукових знань.

Останніми роками спостерігається певна конвергенція поглядів на менеджмент. У широкому розумінні яке певною мірою узагальнює різні погляди, менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльність професійних менеджерів для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей (рис. 1.1).

^ У вузькому розумінні, яке переслідує у нашому випадку конкретну мету – вивчення дисципліни „Менеджмент”, цю категорію можна визначити через перелік основних функцій управління – як процес планування, організації мотивації і контролю організаційних ресурсів для ефективного та результативного досягнення цілей організації

У діяльності всіх менеджерів, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, у якій вони працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів і становить фундамент науки менеджменту, складає її основи, які і є предметом вивчення курсу “Менеджмент” як навчальної дисципліни.

При цьому слід зауважити, що знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування тієї або іншої організації. “Той, хто ставить діагноз за книгою, або намагається управляти, вивчивши напам’ять принципи менеджменту, рідко коли досягає успіху”.

Відомо, що за всіх інших рівних умов кінцевий результат діяльності різних керівників не однаковий. Спроби пояснити це науковими методами результатів не дають і дати не можуть. В управлінській діяльності завжди присутнє дещо таке, що не піддається кількісному аналізу і що прийнято називати мистецтвом управління. Проте, це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер покладається тільки на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління саме і є вмінням менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до:

  • особливостей власного характеру;

  • особливостей підлеглих;

  • особливостей відповідної сфери бізнесу.

Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одного. Мистецтво менеджменту завжди спирається на наукові знання, які покладено в його основу.

Для кращого розуміння сутності менеджменту розглянемо стислі визначення економічних категорій, які є найбільш суттєвими для вивчення даного поняття і розмежуємо їх, коли виникає хибна уява щодо їх тотожності.

Менеджери — це люди, відповідальні за отримання результатів конкретних зусиль інших людей, працюючих як індивідуально, так і об'єднаних у групи чи організації. До них відносяться управлінець, директор, завідувач, адміністратор, функціо­нер, найманий професійний керівник, що не є власником фірми.

Поняття менеджменту часто ототожнюють з поняттям бізнесу, але це різні поняття.

Бізнес — це діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом створення та реалізації певної продукції, робіт чи послуг. Менеджмент в бізнесі - це управління комерційними, господар­ськими організаціями.

Суб'єкт у бізнесі назива­ється бізнесменом (businessman) або комерсантом.

Бізнесмен — це той, хто «робить гроші», власник капіталу, що знахо­диться в обороті й приносить дохід. Бізнесменом може бути ділова людина, у якої немає підлеглих, або власник, який не займає ніякої постійної посади в організації, але є утримувачем її акцій, або членом правління.


Рис. 1.1. Основні складові та сфери менеджменту

Найбільш поширений різновид бізнесупідприємництво.

Менеджер обов'язково займає постійну посаду і в його підпорядкуванні знаходяться люди.

методи дослідження в менеджменті і методи менеджменту

З метою з'ясування тенденцій розвитку, законів і прин­ципів менеджменту застосовують різноманітні методи дос­лідження.

  1. Діалектичний метод. Вивчає явища в розвитку, а саме — взаємозумовлений і суперечливий розвиток явищ дійсності.

  2. Конкретно-історичний метод. Передбачає вивчен­ня досліджуваного явища в розвитку з урахуванням при­чин, умов і чинників, які зумовили зміни, тенденції роз­витку явища тощо.

3. Системний метод. Постає як сукупність методо­логічних засобів, процедур, прийомів, спрямованих на дослідження складних об'єктів з урахуванням усіх наявних взаємозв'язків та динамічних характеристик.

  1. Аналітичний метод. Полягає в розчленуванні цілого на частини і розгляданні їх як цілого. Використо­вують стосовно складних явищ та об'єктів.

  2. Балансовий метод. Використовують для вимірю­вання впливу чинників на узагальнюючий показник. У його основі складання балансів, які є аналітичною фор­мою порівняння планових і звітних показників, надхо­джень і витрат, активів і пасивів. Цей метод дає змогу проаналізувати відповідність показників у вартісних і кількісних величинах, виявити відхилення та причини, які зумовили такий стан речей.

  3. Методи моделювання (вербального, фізичного, ана­логового, математичного). Застосовують їх за умови, коли неможливо через складність взаємозв'язків дослідити розвиток об'єкта під впливом різноманітних чинників. У таких ситуаціях ефективні імітаційні моделі, які мають бути адекватними та максимально наближеними до особливостей об'єкта і реалій його буття.

  1. Експертні методи. Їх використовують за умови, коли неможливо кількісно визначити певні параметри. До них належать органолептичні методи, тобто визна­чення в кількісній формі результатів суб'єктивного сприй­няття спеціалістами (експертами) ознак чи властивостей оцінюваного явища.

  2. Економіко-математичні методи. До них відносять методи вивчення випадкових або імовірнісних явищ. Завдяки їм виявляють закономірності серед випадковостей. До цієї групи належать методи елементарної ма­тематики (диференційне, інтегральне та варіаційне об­числення); методи математичного аналізу (вивчення одномірних та багатомірних статистичних залежностей); методи математичної статистики (виробничі функції, між­галузевий баланс тощо); економетричні методи (лінійне, нелінійне, блочне, динамічне програмування); методи ма­тематичного програмування (метод випуклого програму­вання, сіткове програмування, управління запасами тощо); методи економічної кібернетики (системний аналіз, іміта­ційні методи); методи теорії ймовірностей та ін.

  3. Соціологічні методи (анкетування, інтерв'ювання, тестування). Ґрунтуються на соціологічних опитуваннях вибірки цільових респондентів.

Для розширення пізнавальних, дослідницьких мож­ливостей доцільно інтегрувати всі методи, що сприятиме формуванню комплексного бачення сутності, розвитку взаємозв'язків між основними категоріями менеджменту.

На відміну від методів дослідження в менеджменті, методи менеджменту – це способи, прийоми впливу керуючої системи на керовану на різних рівнях і ланках управління організації з метою виконання місії останньої та досягнення її цілі.

Усі методи менеджменту діалектично пов’язані з функціями менеджменту і є результатом виконання будь яких конкретних функцій менеджменту.

закони, закономірності, і принципи менеджменту

У процесі розвитку менеджменту сформувалися певні норми управління організаціями — закони, закономір­ності та принципи.

В загальному розумінні закон це категорія, що відображає суттєві, загальні, стійкі і повторювальні взаємозв’язки (відносини залежності)і між предметам, процесами і явищами об’єктивної дійсності в системах різного типу, що витікають з їх сутності.

Зазначене визначення стосовно системи управління (менеджменту) відображає поняття «закони менеджменту».

До найбільш відомих законів менеджменту відносяться:

Закон спеціалізації управління (розподілу управлінської праці). Передбачає розподіл управлінської діяльності на засадах застосування конкретних функцій менеджменту і таких категорій, як повноваження, компетентність, відповідальність тощо.

  1. Закон інтеграції управління. Спрямований на до­сягнення єдності зусиль усіх підрозділів, служб, працівників для виконання завдань організації шляхом засто­сування правил, процедур ієрархії управління, особистих зв'язків, стилів керівництва.

  2. Закон оптимального поєднання централізації і де­централізації управління. Покликаний сформувати оп­тимальний рівень делегування вищим керівництвом нижчим рівням своїх повноважень з метою досягнення висо­ких результатів і сприятливого психологічного клімату в організації.

  1. Закон демократизації управління. Акцентує увагу на участі працівників в управлінських процесах, забез­печенні двостороннього спілкування, розвитку особистих і професійних якостей підлеглих тощо.

  2. Закон економії часу в управлінні. Спрямований на підвищення ефективності управлінської праці, зменшен­ня трудомісткості через впровадження передових мето­дів і прийомів праці.

  3. Закон пропорційного розвитку систем управління. Передбачає послідовну та перманентну (постійну) ево­люцію всіх управлінських систем організації (виробничої, фінансової, соціальної, інформаційної тощо).

  4. Закон узагальнення цілей.

  5. Закон зовнішнього доповнення.

  6. Закон інерції.

  7. Закон синергії

Закономірності менеджменту. Об'єктивні, стійкі, за­гальні та повторювальні зв'язки між явищами, процеса­ми, категоріями менеджменту є закономірностями ме­неджменту.

В теорії менеджменту деякі автори закономірності розглядають як первинне формулювання закону на початку його теоретичного пізнання і дослідження.

Інші розглядають закономірності, як первинні форми прояву законів в конкретній ситуації.

^ Принципи менеджменту. Важливу роль в управлін­ській діяльності відіграють принципи менеджменту, які на засадах вивчення та застосування законів і закономірностей мене­джменту відображають прикладний характер управління організаціями. Тому визначаючи цю категорію можна дати наступне формулювання: принципи менеджменту – це базові правила, що відображують дію об’єктивних законів, закономірностей за якими повинна створюватися, функціонувати і розвиватися система управління організацією.

До найбільш відомих принципів менеджменту відносяться:

  1. Цілеспрямованість. Відповідно до цього принципу
    будь-яка діяльність в організації повинна спрямовува­тися на досягнення конкретних виробничо-господарських цілей та виконання поставлених завдань.

  2. Урахування потреб та інтересів. Покликаний задо­вольняти потреби та інтереси працівників з метою досягнення цілей організації на засадах застосування мотивування.

  3. Ієрархічність. Передбачає розташування управлін­ських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого.

  4. Взаємозалежність. Згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних (цілі, структура, технологія, працівники, завдання, ресурси). При цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію (відповідно і на її внутрішнє середовище) та викликають відповідну реакцію з її боку.

  1. Динамічна рівновага. Передбачає безперервний розвиток організації та утримання загальної рівноваги на кожному етапі цього розвитку.

  2. Економічність. Формує засади функціонування організації щодо збалансованості витрат, надходжень то­що, забезпечує розвиток бюджетних відносин.

  3. Активізація. Спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій та ін.

  4. Системність. Відповідно до цього принципу орга­нізація розглядається як відкрита система, що склада­ється із взаємодіючих та взаємопов'язаних елементів.

  5. Єдиновладдя. Передбачає наявність єдиного відпові­дального центру, який здійснює керівництво та координа­цію діяльності організації з метою досягнення її цілей.

Загальні принципи менеджменту виробив засновник класичної адміністративної школи менеджменту А.Файоль. Ці принципи, на його думку, повинні бути гнучкими і здатними пристосовуватися до будь яких запитів. (табл.. 1.1).

Принципи сучасного менеджменту:

  • постійне намагання підвищувати ефективність діяльності організації;

  • зміна цілей в залежності від стану зовнішнього і внутрішнього середовища;

  • орієнтація на досягнення намічених результатів;

  • використання новітніх інформаційних технологій;

  • максимальне застосування економіко-математичних методів;

  • використання нововведень в роботі організації в цілому і її окремих підрозділів;

  • зростання ролі маркетингу до критичної;

  • різні ризики і управління ризиками;

  • участь усіх робітників в організації в управлінні (партисипативні методи управління).

Усі принципи менеджменту взаємопов'язані. Відмо­ва від якогось із них або недостатнє їх врахування в управлінській діяльності знижує якість управлінських рішень та ефективність менеджменту.

^ Та блиця 1.1

Закони, закономірності та принципи менеджменту формують засади сучасної управлінської науки. Власне протягом історичного розвитку менеджменту бачення та тлумачення основних норм та засад управління постій­но змінювались.
  1   2   3   4

Схожі:

Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту icon1. «Поняття І сутність менеджменту»
Що з наведеного не є характеристикою основних тенденцій розвитку сучасного менеджменту
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту icon1. Поняття І сутність менеджменту
Розвиток ринкових відносин в Україні сприяє підвищенню ролі менеджменту. У сучасних умовах менеджмент розглядається як один з базисних...
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту iconЛекція №10 Тема: Предмет І завдання курсу. Історіографія менеджменту
Поняття „управління” І „менеджмент” в фізичному вихованні І спорті: спільне та особливе
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту iconЛекція №1 Тема: Сутність рек менеджменту
Система мк фірми спрямована на інф-я, переконання, нагадування споживачам про її товар, підтримку його збуту, а також створення позитивного...
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту iconЛекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи
Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції (звс). Сутність поняття «гуморальна» І «гормональна» регуляція (38)
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту icon1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
Принцип менеджменту, який спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту iconЛекція №1 на тему “Поняття стратегічного менеджменту”
Рівні розробки стратегії в організації та класифікація стратегій за рівнем їхнього розроблення
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту iconТема. Поняття, сутність та цінність права питання для самостійної роботи
Поняття юридичної дії нормативно-правових актів та необхідність її чіткого визначення
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту iconУ чому полягає сутність фінансового менеджменту?
Розкрийте зміст та сутність теорії агентських відносин та теорії асиметричної інформації
Лекція Тема Поняття І сутність менеджменту iconЕкзаменаційна програма дисципліни «Менеджмент» Змістовий модуль Основні категорії управління
Менеджмент як різновид практичної діяльності. Поняття менеджменту. Особливості менеджменту на сучасному етапі розвитку ринкових відносин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка