Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу




НазваЗакономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу
Сторінка1/11
Дата конвертації27.06.2013
Розмір1.1 Mb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Філософія > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

філософський факультет

кафедра історії філософії

Доктор філософських наук, проф. Прокопов Д. Є.

«ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ»
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності «культурологія»


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від «___» ________2012 р.

Зав. кафедри

проф. Ярошовець В.І.
Декан факультету

академік Конверський А.Є.

КИЇВ - 2012

Робоча програма з дисципліни «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ФІЛОСОФІЇ»


Укладач: доктор філософських наук, проф. Прокопов Д. Є.


Лектор: доктор філософських наук, проф. Прокопов Д. Є.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«___» ____________2012 р.

ВСТУП



Дана дисципліна «Історія філософії» є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «культурологія». Викладається на І курсі в І та ІІ семестрах в обсязі 140 години (І семестр 72 год., ІІ семестр 68 год.), з них лекцій 72 години (І семестр 36 год., ІІ семестр 34 год.), семінарських 72 години (І семестр 36 год., ІІ семестр 34 год.). Закінчується заліком в І та іспитом у ІІ семестрі.

Нормативний курс «Історія філософії» передбачає ознайомлення студентів віділення культурології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з особливостями розвитку історії зарубіжної філософії від моменту її виникнення і до сьогодення та складається із двох частин. Курс має важливе значення для розширення та поглиблення знань студентів в галузі історико-філософської науки і виступає неодмінною складовою підготовки сучасних фахівців-культурологів.
^ Метою і завданням навчальної дисципліни «Історія філософії» є:

  1. Ознайомлення студентів з історико-філософськими аспектами станвлення і розвитку філософської думки.

  2. Формування у студентів базових знань про розвиток зарубіжної філософії, а також концептуальне бачення й розуміння сутності тих філософських систем, які були розроблені в історії філософії.

  3. Формування у студентів цілісної концептуальної картини розуміння історії філософії та її ролі для розвитку філософського світогляду та загальнокультурного поступу людства.


Предмет навчальної дисципліни «Історія філософії» включає:

        1. Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу.

        2. Філософські надбання різних історичних епох від доби Античності до постмодернізму.

        3. Способи розв’язання основних філософських проблем (онтологічних, гносеологічних, етичних, історичних, соціально-політичних, правових, релігійних) у працях мислителів, чий доробок є складовою загального історико-філософського розвитку людської думки.


^ Вимоги до знань і вмінь студентів
Студент повинен вміти:


  1. Аналізувати матеріал і самостійно проводити історико-філософську роботу з опрацювання текстів.

  2. Володіти термінологічно-категоріальним апаратом філософського дослідження.

  3. Здобувати навички самостійного визначення та розкриття змісту основних філософських понять, термінів, категорій.


Студент повинен мати:


  1. Базові знання з історії загального розвитку філософської думки.

  2. Базові знання з історії розвитку окремих філософських традицій.

  3. Знання різноманітних підходів до вирішення основних філософських проблем.

  4. Навички порівняльного аналізу різних філософських систем у межах одного історико-філософського періоду.


^ Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Нормативна навчальна дисципліна «Історія філософії» надає студентам можливість сформувати необхідну теоретичну базу для самостійного або аудиторного вивчення таких дисциплін як “Філософія Нового часу”, “Середньовічна філософія”, “Філософія доби Відродження”, “Антична філософія”, “Німецька класична філософія”. Водночас до кола питань, що розглядаються в курсі входять тексти, які складають невід’ємну частину таких дисциплін як “Історія світової політичної думки”, “Історія держави і права”. Дисципліна забезпечує базові теоретичні знання для набуття навичок практичної роботи з філософськими текстами, що є необхідним елементом фахової підготовки сучасного культуролога.
^ Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.
Розрахунок максимальної кількості балів по модулях за роботу студента протягом навчального семестру здійснюється за наступною таблицею:


^ Форма роботи

Кількість балів мінімальна

Кількість балів максимальна

Модуль №1

^ Виступ на семінарі

Доповнення на семінарі

Тематичний тест

10 (5х2)

2

1

1


25

Модуль №2

Виступ на семінарі

Доповнення на семінарі

Тематичний тест

10 (5х2)

2

1

1


25

Підсумковий тест

0

10

Підсумкова форма контролю (залік, іспит)

0

40

Загальна кількість балів по модулях

20

50

Загальна підсумкова кількість балів

20

100


Контроль знань.

Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:
Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за одне семінарське заняття становить ^ 4 бали, які складаються з 2 балів за виступ, 1 бала за попередній контроль готовності до семінарського заняття та 1 бала за доповнення.
Підсумковою формою контролю студента є складання заліку у першому семестрі та іспиту у другому семестрі, які оцінюються із розрахунку максимально можливої оцінки в 40 балів. При цьому студент допускається до складання іспиту за умови, якщо протягом поточного року він набрав не менше 16 балів.
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – “незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – “незадовільно” з можливістю повторного складання;

60-64 – “задовільно” (“достатньо”);

65-74 – “задовільно”;

75-84 – “добре”;

85-89 – “добре” (“дуже добре”);

90-100 – “відмінно”.
Шкала відповідності

За 100 бальною шкалою

За національно шкалою

90-100

5

відмінно



зараховано

85-89


4

добре

75-84

65-74


3

задовільно

60-64

35-59


2

незадовільно

незараховано

1-34



НАВЧАЛЬНО-Тематичний план лекцій і семінарських занять на І семестр

лекції

Назва лекції

Лекції

Семінари

Самостій-на робота

Змістовий модуль 1

1

Історія філософії в системі філософських дисциплін

2

2




2

Філософські погляди досократиків

2

2

6

3

Елейська школа філософії. Вчення Геракліта про Логос

2

2




4

Середня класика.Філософія софістів та Сократа.

2

2




5

Сократичні школи.

2

2

6

6

Філософія Платона.

2

2




7

Філософія Платона. Вчення Платона про Благо.

2

2




8

Філософія Арістотеля.

2

2




9

Неоплатонізм. Філософія Плотіна.

2

2

4

10

Гностицизм.

2

2




Змістовий модуль 2

11

Філософія Середньовіччя. Раннє Середньовіччя.

2

2




12

Філософія отців апологетів. Патристичне філософування Августина Аврелія.

2

2

4

13

Філософія схоластики. Северин Боецій.

2

2




14

П’єр Абеляр. Фома Аквінський.

2

2

2

15

Пізня схолостика.

2

2

2

16

Філософія Ніколая Кузанського.

2

2

2

17

Філософське підґрунтя гуманізму Відродження.

2

2

2

18

Ідеї гуманістичної філософії доби Відродження ХV-ХVI ст.

2

2




Модульна контрольна робота

10










ВСЬОГО

36

36

28


Загальний обсяг 100 год., в тому числі:

Лекцій – 36 год.

Семінарів 36 год.

Самостійна робота – 28 год.


Змістовий модуль 1
Тема І. Вступ до історико-філософської дисципліни
Лекція 1. Історія філософії в системі філософських дисциплін.
Поняття філософії та її відношення до міфу, релігії і науки. Історія філософії як спосіб існування філософського знання та тип філософської рефлексії. Розвиток історії філософії. Проблема визначення предмету і методу в історії філософії. Місце історії філософії в системі філософських дисциплін. Проблема єдності історико-філософського процесу: сучасні підходи інтерпретації.
Семінар 1. Філософія Давнього Сходу.
План.

  1. Неортодоксальні форми філософування в Стародавній Індії. Філософія буддизму.

  2. Філософія дзен буддизму.

  3. Конфуціанство.

  4. Філософські погляди Лао-цзи та Чжуань-цзи.


Література до семінару:


  1. Кузнецов Б. И Ранний буддизм и философия индуизма по тибетским источникам. Научная ред. и вступ. ст. Монтле-вича В. М. — СПб.: Издательская группа «Евразия»2002.— 224 с.

  2. Конфуцианский трактат “Чжун Юн” // Сост. А.Е.Лукьянов. – М.: “Восточная литература” РАН, 2003.

  3. Конфуций. Изречения. – М., 2003.

  4. Лао-Цзы. Дао Де Цзин. – М., 2004.

  5. Лукьянов А.Е. Становление философии на Востоке. Древний Китай и Индия. – М., 1989.

  6. Мыслители древнего и средневекового Китая. – М., 2005.

  7. Мясников И.Г. Дао: Введение в теорию даосизма. Н.Новогород, 2004.

  8. Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М., 1981.

  9. Сибаяма Д. Цветок безмолвствует. С-П., Наука, 2004.

  10. Торчинов Е.Н. Даосизм. – СПб, 2004.

  11. Чжан-Чжень-цзи. Практика дзэн. С-П., Наука, 2004.


До 3 та 4 питання можна підготувати реферат. Обсягом не більше 5 сторінок, інтервал 1,5, шрифт 14 у друкованому вигляді, з інтернету не робити копію.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. В який період історія філософії починає формуватись як окрема філософська дисципліна? Поясніть чому.

2. Яким чином співвідносяться “історична акрібія” та “типологічна інтерпретація” в історії філософії?

3. Що мається на увазі, коли кажуть про “східну” та “західну” парадигми філософування.

4. Поясніть що саме дає підстави вживати поняття “історія філософій”.
Рекомендована література
[1, 2, 21, 35, 39, 42, 43, 65, 71]
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу icon4 Перелік питань до підсумкового контролю Частина І
Основні риси феодального суспільства. Основні періоди феодалізму в Західній Європі
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу iconПитання до іспиту з курсу «Основи психокорекції»
Предмет психологічної корекції. Специфічні риси психокорекційного процесу. Об'єкти психокорекційного впливу
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу icon2)Східна деспотія(головні риси та особливості). Три головних відомства управління
Пдзк-це загальні та специфічні закономірності виникнення,розвитку та функціонування права окремих країн у конкретно-історичних умовах...
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу icon1. Охарактеризуйте античність як історичну І культурну добу, колиску європейської цивілізації
Розкрийте проблему боротьби добра І зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст” Й. В. Гете
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу icon1. Охарактеризуйте античність як історичну І культурну добу, колиску європейської цивілізації
Розкрийте проблему боротьби добра І зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст” Й. В. Гете
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу iconДильтей В. Сущность философии
Особливості формування філософії та характерні риси філософського мислення (походження філософії, її предмет, основні питання, відмінності...
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу icon1. Дисципліна "Історія України" як об'єкт вивчення, її основні методологічні...
Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон», охарактеризуйте основні етапи формування українських історико-етнографічних...
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу iconЗагальна характеристика античної філософії. Основні періоди та школи
«добра», «зла», «справедливості», «блага» І т п г в цій філософії основна увага звертається на пошуки первоначала всього існуючого,...
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу iconКультурологи 2013 Запитання до заліку
Усна І писана література: специфічні риси, відмінності. Роль усної літератури на етапі становлення писаної
Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість історико-філософського процесу iconВизначення поняття історико-географ регіон, охарактреризувати оснвні...
Дайте визначення предмету Історія України, вкажіть на основні методологічні принципи, джерела та значення його
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка