Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції




НазваФілософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції
Сторінка1/12
Дата конвертації03.02.2014
Розмір1.29 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

Кафедра суспільних та гуманітарних дисциплін

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ
З курсу «Філософія»

Для студентів спеціальності

6.051701 «Харчові технології та інженерія»
6.091700 «Технологія харчування»,

«Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів», «Технологія зберігання, консервування і переробки плодів та овочів», «Технологія зберігання, консервування та переробки молока»

«Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса»


ХАРКІВ-2012
МОДУЛЬ 1.
^

ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА І ФУНКЦІЇ. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ




ТЕМА 1.1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ,
ПРОБЛЕМАТИКА І ФУНКЦІЇ.





  1. Зародження філософської думки. Предмет філософії. Специфіка філософського знання.

  2. Основне коло філософських проблем: світ і людина, буття і свідомість. Філософія і світогляд.

  3. Історичні типи світоглядів. Співвідношення філософії, міфу і релігії.



^

Основні поняття і терміни


Аксіологія, етика, естетика, ідеалізм, матеріалізм, історія філософії, світогляд, філософія, філософська антропологія, філософія культури, філософування.
Рекомендована література:

1 с.7-18; 2 с. 19-35; 3 с. 8-40; 4 с. 4-12


  1. ^ Зародження філософської думки. Предмет філософії. Специфіка філософського знання.

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє йо­го від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на пе­вному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загально­прийнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюраліс­тичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в філософії не існує однозначних і зага­льноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання; це "софійне" знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення тер­міну філософія від грецьких слів філео - любов і софія - мудрість (любов до мудрості). В філософії, отже, науково-об’єктивний підхід поєднується з оціночним, оцінюючим.

Специфіка філософського знання в значній мірі визначається тими проблемами, які досліджуються в філософії. До найважливіших проблем фі­лософії відносяться такі: хто така людина і яке місце займає вона в світі? Яка природа світу. Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? В чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі? В чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами люди­на може стати щасливою? Як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот? Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, до­ля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

Філософія вивчає, отже, такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана з світоглядом.


  1. ^ Основне коло філософських проблем: світ і людина, буття і свідомість. Філософія і світогляд.

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе. Студентам важливо уяснити, що світогляд людини має інтегративний, цілісний характер, а не є простою сумою його складових частин. Разом з тим світогляд не є чимось аморфним, безс­труктурним: в ньому виділяються відносно самостійні компоненти. До най­важливіших з них відносяться: знання, цінності, почуття, переконання, оцін­ка минулого і віра в майбутнє, воля. Студенти повинні вміти розкрити зміст зазначених елементів світогляду і показати їх роль в функціонуванні світо­гляду.

Знання – це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. Слід зауважити, що у світогляд входять не всі і не будь-які знання, а лише ті, які є життєво важливими для людини.

Цінності позитивне або негативне відношення до явищ оточуючого світу, яке грунтується на потребах та інтересах людей, культурі певного со­ціуму.

Почуття емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій.

Переконання інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеа­лів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті.

Оцінка минулого і віра в майбутнє теж входять в структуру світогляду. Людина живе не лише в "тепер", яке є миттєвістю, а й проектує своє майбут­нє, а також оцінює минуле.

Воля психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяль­ність, вчинки свідомо поставленим цілям. Воля – це серцевина особистості, те, що робить людину особистістю.

В структуру світогляду варто включити і самосвідомість. Це – один із найістотніших компонентів свідомості, який полягає в усвідомленні себе в якості суб’єкта практичної і пізнавальної діяльності, в оцінці своїх дій, потреб і інтересів, своїх почуттів, думок, мотивів поведінки та ідеалів, сво­го становища в природному і соціальному середовищі.

Ще раз хочемо наголосити на тому, що світогляд, як і свідомість зага­лом, має цілісний характер і тому всі структурні елементи світогляду взаємо­пов’язані між собою і взаємовпливають один на одного.

Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуальний світогляд змінюється на протязі життя окремої людини, а суспільний світо­гляд еволюціонує з поступом людства.

  1. Історичні типи світоглядів. Співвідношення філософії,
    міфу і релігії.


На протязі історії людської цивілізації сформувалися три типи світо­гляду: міфологія, релігія і філософія.

Міфологія (від грецького "міф" переказ, оповідь і "логос" вчення) – це такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухо­творенні і персоніфікації цих явищ, наділенні їх людськими за характером, але фантастично розвиненими, і спотвореними властивостями. Міфологія є універсальним типом світогляду первісних суспільств; всі етноси своїм пер­шим світоглядом мають міфологію. Для філософського осмислення міфоло­гічного світогляду важливо звернути увагу на: 1) тематику міфів, яка охоп­лює світоглядні проблеми; 2) на ідентичність цієї тематики у різних народів.

Міфологічній формі світогляду притаманні антропоморфізм, тобто ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх. Тому усвідомлення факту поділу світу на світ речей та світ антропоморфних істот означало початок розпаду міфу. Уособлення ж сил природи (символізм) також є пізньою стадією міфу, що особливо характерно для античної міфології. Міф є історично першою формою самосвідомості, котра відокремилася від практики. Тут криються витоки його антропоморфізму. Для міфологічного світогляду характерним є усвідомлення роду як колективної особи, переконаної у наявності спільного предка – тотема. Також міфологічний світогляд значною мірою обернений у минуле, адже тотемний предок був до того ж як ідеал діяльності.

Оскільки міфологічний світогляд антропоморфний, то неминуче формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення всього сущого. Це олюднення природи є наслідком не розчленованості буття на суб’єкт та об’єкт, а нероздільність людини і космосу, людини і природи означає, що у світогляді домінує світовідчуття.

Релігія (від. лат. religio набожність, святиня) – така форма світогляду, в якій присвоєння людиною світу здійснюється через його подвоєння на зем­ний і небесний, потойбічний і поцейбічний, грішний і сакральний. Принци­пово важливо уяснити, що найважливішою ознакою релігії є існування над­природної істоти – Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога. При вивченні особливостей зазначеного типу світогляду варто мати на ува­зі, що сучасні світові релігії виникають внаслідок тривалого розвитку попе­редніх релігійних уявлень (тотемізму, анімізму, язичництва). Слід також уяс­нити, які регулятивні функції виконує релігія в житті соціуму, як вона сприяє консолідації суспільства.

Якщо для міфа головним є обґрунтування зв’язку індивіда з родом, то для релігії – досягнення єдності з Богом як втіленням святості та абсолютною цінністю. В цьому полягає позитивне значення релігії, бо чим є життя, коли все піддається нігілістичному запереченню, добре відомо людині останнього століття.

Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи, емоції, віру і т.п. феномени людини. Основна відмінність філо­софського світогляду від міфологічного і релігійного полягає в тому, що він складає лише ядро світогляду, тоді як релігія і міфологія повністю співпадають з відповідним світоглядом.

Варто також зазначили, що світогляд у певній своїй формі притаман­ний будь-якому суспільству і будь-якій людині. Причому формування вищого типу світогляду не приводить до повного зникнення попередніх його форм: вони співіснують, хоча історично попередній тип світогляду й відсувається на задній план і виконує підпорядковуючу роль в порівнянні з доміну­ючою формою. Так, міфологія не зникає з утворенням релігії і філософії і почасти виконує в першій з них чи не найголовнішу роль. Відомо, наприклад, наскільки міфологічним був світогляд людей радянської доби стосовно проблем "світлого майбутнього", ролі вождів в його створенні і у відношенні до влас­ного народу. Це ж стосується, хоча і в меншій мірі, й інших сучасних суспільств.

^ ТЕМА 1.2. ФІЛОСОФІЯ ЯК СВІТОГЛЯДНЕ ЗНАННЯ

  1. Функції філософії.

  2. Гуманізм – основна ідея сучасної філософії. Пріоритет загальнолюдських цінностей в філософському світогляді.

  3. Проблема співробітництва філософії в сучасних умовах.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconФілософія, її проблематика та функції
Забужко О. Філософія І культурна притомність нації. — Сучасність, 1994, №3. Заїченко Г. Долі філософії та культури наприкінці XX...
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції icon1. філософія, її походження, проблематика та функції
Підписане до друку з оригінал-макета 01. 02. 2005. Формат 60x84/16. Папір друк. №2. Гарнітура Тип Таймс. Умови, друк арт. 20,2
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconФілософія середньовіччя та відродження
Предмет І проблематика філософії. За заг ред. М. Скринника І з. Скринник. Львів, 2001. С. 90-132
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconЕкзаменаційні питання з філософії для складання кандидатського іспиту
Світогляд: структура, основні функції та типи. Філософія як теоретичний рівень світогляду
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни «Філософія»
Тема філософія як світогляд, її призначення, зміст І функції в сучасному суспільстві
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconТема філософія, її предмет та роль у суспільстві
Основні функції філософії: методологічна, світоглядна, пізнавальна, аксіологічна, ідеологічна, соціально-практична
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconЩо таке філософія, її предмет І функції?
Розкрийте сутність раціоналізму як одного з основних напрямів філософії Нового часу
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconА реферати
Визначити предмет філософії та специфіку філософування порівняно з предметним полем природничих наук. Охарактеризувати поняття світогляду,...
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції icon1. Філософія ІІ проблематика І роль у суспільстві
051701 Харчові технології та інженерія, 030508 Фінанси та кредит, 030507 Маркетинг, 030504 Економіка підприємства, 030509 Облік І...
Філософія, її походження, проблематика І функції. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТЕМА філософія, її походження, проблематика І функції iconПлан Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Предмет...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка