План. Національна економіка: суть, структура І особливості. Система національних рахунків
Скачати 122.65 Kb.
|
| Тема 9. Національна економіка. Основні макроекономічні показники. План. 1. Національна економіка: суть, структура і особливості. 2. Система національних рахунків. 3. Основні макроекономічні показники.
Національна економіка та її особливості. Народне господарство будь-якої країни є продуктом тривалого історичного розвитку. Воно формується століттями в результаті поглиблення суспільного поділу та кооперації праці, грунтується на використанні наявних національних ресурсів і забезпечує реалізацію національних економічних інтересів цієї країни. Національна економіка характеризується певним рівнем розвитку продуктивних сил, типом економічної системи, характером суспільного відтворення, специфічним господарським механізмом, рівнем життя населення, зовнішньоекономічними зв"язками. ^ – це система економічної діяльності з притаманною їй взаємодією механізмів регулювання, що історично склалась у межах країни (нерідко використовується термін «народне господарство»). Національній економіці притаманні такі ознаки. По-перше, тісні економічні зв"язки між господарюючими суб"єктами країни на основі суспільного поділу праці, які надають національній економіці цілісності, єдності. Через економічні зв"язки між суб"єктами економіки здійснюється реалізація їх економічних інтересів, забезпечується територіальна цілісність економіки. По-друге, національна економіка характеризується загальним економічним середовищем, спільним для усіх її суб"єктів. Таке середовище формується єдиним економічним законодавством держави, загальною грошовою одиницею, загальною грошово-кредитною та фінансовою системою країни. По-третє, національна економіка має загальний економічний центр, який виконує регулюючу і контролюючу функцію. Цим центром є держава, що здійснює економічну політику. Межі регулюючого впливу держави на економіку залежать від типу її економічної системи. По-четверте, ознакою національної економіки є загальна система економічного суверенітету. Вона включає кордони, митну систему, захрди по захисту національних виробників від іноземних конкурентів. По-п"яте, національна економіка характеризується наявністю національного ринку, який об"єднує місцеві ринки в єдиний економічний простір. По-шосте, для національної економіки характерна територіальна визначеність. Її межами є державний кордон країни. Поняття економіки буде неповним без визначення її суб’єктів. Ними є домогсподарства, господарські одиниці (фірми, підприємства) і держава. Кожен із цих суб’єктів прагне до найповнішого задоволення своїх інтересів у процесі функціонування національної економіки. І кожна група суб’єктів має свої інтереси. Матеріальною основою економіки є національне багатство – сукупність благ, нагромаджених суспільством за весь період його виробничої діяльності. Воно включає основний капітал сфери матеріального виробництва та соціальної сфери, оборотний капітал, особисте майно населення і такі нематеріальні цінності, як обсяг наукових знань, виробничий досвід, рівень культури населення тощо. ^ відбувається шляхом виробництва і обміну благами між її суб'єктами. У цьому процесі власники факторів виробництва, реалізуючи створені блага, отримують доходи, що для покупців цих благ є витратами на їх придбання. У межах національної економіки доходи і витрати здійснюють коловий рух. Схематично цей рух можна зообразити так:  ^ Цілі та інструменти макроекономіки. У сучасній ринковій економіці є такі цілі та інструменти: ^ 1. Збільшення обсягу виробництва. Обсяг виробництва у сучасних умовах виступає основним показником економічного зростання. Він свідчить про те, який обсяг продукції країна спроможна виготовити і як швидко вона може нарощувати випуск прибуткових товарів і послуг для задоволення потреб людей. ^ Люди хочуть мати добру роботу при умові високої заробітної плати і мати можливість швидко цю роботу знаходити. Досягнення повної зайнятості становить не тільки виключно економічну, але і соціальну мету. Періоди вимушеного безробіття не тільки прирікають сім"ю на фінансові труднощі, а і породжують багато соціальних проблем, які негативно позначаються на стабільності суспільства. ^ Суспільство ставить собі за мету підтримання стабільності цін, тобто щоб ціни різко не зростали і не понижувались. Однак, при вирішенні завдання підтримання стабільності цін, з одного боку, важливо не допустити встановлення абсолютно жорстких цін, як це мало місце у командно-адміністративній економіці колишнього СРСР, а з другого боку, вкрай важливо запобігти гіперінфляції. ^ Рівень зовнішньоекономічної діяльності держави характеризується передусім платіжним балансом. Зовнішній дибаланс – серйозна економічна і політична проблема, яка стосується в першу чергу країн з "відкритою економікою". Тому досягнення позитивного платіжного балансу у зовнішній торгівлі являє собою важливу економічну проблему. Актуальною вона є і для України. З 1999 р. Україна має позитивне сальдо. Інструменти. ^ – це система заходів уряду, спрямованих на зміни у державних видатках, оподаткуванні та бюджетотворенні для забезпечення прискореного соціально-економічного розвитку. ^ Це політика держави, спрямована на регулювання грошового обігу.Прискорення або сповільнення зростання маси грошей підвишує або знижує ставку відсотка, заохочує або стримує інвестиції. В періоди "дорогих грошей" висока ставка відсотка веде до зменшення ВВП і до пом"якшення інфляції. ^ Ринок визнає тільки один критерій справедливості розподілу доходів – справедливими вважаються як високі доходи одних, отриманих на власні ресурси відповідно до їх ринкової ціни, так і низькі доходи інших, які не є власниками різних видів ресурсів і мають низький рівень кваліфікації робочої сили. Тому для недопущення надмірної диференціації доходів держава через встановлення мінімального рівня заробітної плати, податкову систему, виплати трансферних платежів проводить політику соціального захисту людей пенсійного віку, безробітних, багатодітних сімей, інвалідів та інших категорій громадян, які цього потребують. ^ Це політика, спрямована на реалізацію державних інтересів у зовнішньоекономічних зв"язках. Державне регулювання зовнішньоекономічних зв"язків проявляється у прийнятті законодавчих актів, встановлені тарифів, квот, системи податків, укладанні договорів з іншими країнами тощо. Механізм зовнішньоекономічної діяльності України регулюється прийнятими Верховною Радою Законами "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про єдиний митний тариф". ^ Система національних рахунків (СНР) бере свій початок з 30-х років і сформувалась в 40-50-х рр. ХХ ст. у провідних капіталістичних країнах у відповідь на потребу органів державного управління в макроекономічній інформації для розробки економічної політики, програм і заходів по регулюванню ринкової економіки. Необхідність у такому регулюванні стала особливо очевидною після "великої депресії" 1929-1933 років. Другою історичною подією, яка стимулювала розробку СНР, є друга світова війна. Після її закінчення органи держуправління найбільш розвинутих країн світу стали відчувати потребу в систематизованій макроекономічній інформації для визначення пріоритетів і напрямів у економічній політиці по переорієнтації воєнної економіки, пошуку найбільш ефективних методів вирішення данного завдання. Таким чином СНР, насамперед, зв"язана з обслуговуванням органів держуправління. Її завдання полягає в тому, щоб забезпечити ці органи об"єктивною інформацією про різні аспекти економічного процесу на макрорівні, систематизувати і впорядкувати найбільш важливі показники, щоб полегшити прийняття рішень з питань формування економічної політики. ^ що лежать в основі СНР : Першим принципом СНР є те, що по-іншому, ніж в практиці колишнього СРСР, СНР визначає межі сфери виробництва валового продукту і національного доходу. СНР виходить з того, що валовий продукт і національний доход країни виробляються як у сфері матеріального виробництва, так і в сфері послуг, тобто у сферу їх виробництва включається діяльність: а) компаній і підприємств, що вироблять товари і послуги; б) приватних некорпоративних підприємств; в) підсобних підприємств; г) осіб вільних професій (адвокатів, артистів, журналістів і т.д.); д) працівників сфери управління; е) фінансово-комерційних організацій; ж) некомерційних організацій (клубів, товариств, асоціацій); з) армії; і) найманої прислуги; к) власників житла, що здається в оренду. Практично не враховуються лише нелегальні види діяльності (наркобізнес) і ведення особистого домашнього господарства. ^ , що лежить в основі СНР, полягає у визнанні того, що у створенні вартості товарів і послуг поряд і нарівні з працею беруть участь земля, капітал підприємницька діяльність, тобто фактори виробництва, створений прибуток розглядається не як результат тільки праці, а як результат сукупного використання всіх факторів. Інформація, яку нам дають національні рахунки, є основою для формування і втілення в життя заходів державної політики, спрямованих на поліпшення функціонування економіки. Без таких розрахунків політика держави грунтувалась би на здогадках. Рахунки національного доходу дозволяють складати таблиці "здоров"я" економіки країни та визначати політику, яка сприяла б поліпшенню цього "здоров"я". ^ Головним показником при складанні національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП). Він визначається як сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг у країні за один рік. При обчисленні ВВП необхідно врахувати ряд обставин. ^ . Грошовий вимір. Відмітимо, по-перше, що ВВП вимірює ринкову вартість річного виробництва, є грошовим показником. Насправді, він повинен бути таким, якщо нам необхідно порівнювати різнорідні за складом набори товарів і послуг, що виготовлені в різні роки, і мати повне уявлення про їх відносну вартість. ^ Уникнення подвійного рахунку. Для того, щоб правильно розрахувати сукупний обсяг виробництва, необхідно, щоб усі продукти і послуги, виготовлені в даному році, були враховані тільки один раз. В даному випадку виділяють проміжний і кінцевий продукт. Під кінцевими продуктами розуміють товари і послуги, які купуються для кінцевого використання, а не для перепродажу або дальшої обробки чи переробки. Угоди, що включають проміжні товари, відносяться до покупок товарів і послуг для дальшої обробки, переробки чи перепродажу. У ВВП включаються продажі кінцевих товарів, але з нього вираховується продажі проміжних товарів. Чому? Тому що у вартість кінцевих товарів уже входять усі проміжні ділові операції, що мали місце у виробництві цих кінцевих товарів. Окреме врахування проміжних продуктів означало б подвійний рахунок і завищення величини ВВП. ^ . ВВП виключає непродуктивні угоди (невиробничі операції). За допомогою ВВП, як відомо, вимірюється обсяг річного випуску товарів і послуг в економіці. Невиробничі операції, що мають місце в економіці за рік, не враховуються у ВВП. Невиробничі операції бувають двох основних видів: 1) чисто фінансові угоди і 2) продаж товарів, які уже були у вжитку (вживані товари). І. Фінансові угоди. Чисто фінансові угоди у свою чергу діляться на три основні види: трансфертні виплати із держбюджету, приватні трансфертні платежі, а також купівля-продаж цінних паперів.
ІІ. Продаж вживаних речей. Вирахування сум продажу вживаних речей із ВВП грунтується на тому, що вони або не відображають поточного виробництва, або містять подвійний рахунок. Обчислення ВВП здійснюється за трьома методами: методом доданої вартості (виробничим), методом витрат (кінцевого використання) і методом доходів (розподільним). ^ полягає у визначенні на кожній технологічній стадії руху продукту суми даної вартості. Остання є ринковою ціною обсягу продукції, виробленої фірмою, за вирахуванням спожитої сировини, палива, матеріалів тощо, придбаних фірмою у постачальників. Процес створення доданої вартості показано в таблиці:
Розрахунок ВВП по витратах. Розрахунок ВВП здійснюється за такими витратами: особисті споживчі видатки (Св), валові приватні внутрішні інвестиці (Іп), державні закупівлі товарів і послуг (Дз), чистий експорт (Еч). Особисті споживчі видатки. Ці видатки включають видатки домашніх господарів на предмети споживання тривалого користування (холодильники, телевізори тощо), на товари поточного споживання (продукти харчування, одяг і ін.), а також споживчі видатки на послуги (юристів, лікарів, механіків, перукарів тощо). ^ включають витрати, пов"язані з кінцевою купівлею машин, устаткування і верстатів підприємцями; з усім будівництвом; змінами запасів. ^ Дана група видатків включає витрати держави на придбання товарів і оплату послуг праці працівників, зайнятих у державному секторі економіки. Однак, сюди не включаються державні трансфертні платежі, оскільки вони не відображають збільшення поточного виробництва, а лише передають державні доходи певним сім"ям та індивідам. Чистий експорт – це різниця між експортом і імпортом. Чистий експорт – це сума, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари і послуги перевищують всі вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги. ВВП = Св+Іп+Дз+Еч Розрахунок ВВП по доходах включає у себе: 1) заробітну плату найманих працівників (Зп); 2) відсоток (Вп); 3) ренту (Р); 4) прибуток (П). Це факторні доходи. Однак потрібно врахувати ще два види доходів: доходи держави у вигляді непрямих податків(Нп) та суму амортизації (А), яка не є власне доходом, але яку потрібно врахувати як частину виручки від від реалізації товару, що дорівнює зносу основного капіталу. ВВП = Зп + Вп + Р + П + Нп + А Інфляція та дефляція ускладнюють обчислення ВВП, бо валовий внутрішній продукт є грошовим, часовим і кількісним показником. Первинні дані, на основі яких національна статистика обчислює ВВП – це показники загального продажу підприємств.щоб нейтралізувати вплив зміни цін при визначенні ВВП, розрізняють номінальний та реальний ВВП. Номінальний ВВП обчислюється у поточних цінах періоду, за яким він визначається. ^ обчислюється у незмінних або порівняльних цінах (у цінах базового періоду). Залежність між номінальним та реальним ВВП виявляється через дефлятор, який визначається за формулою:  ^ ВВП як вимірювач валового обсягу виробництва має один важливий недолік: в ньому закладена тенденція до прикрашення картини поточного річного виробництва. Чому? Тому, що він не передбачає вирахування тієї частини річного виробництва, яка необхідна для відшкодування інвестиційних товарів, використаних у виробництві в даному році. Таким чином, чистий внутрішній продукт являє собою валовий внутрішній продукт (ВВП), скоригований на суму амортизаційних відрахувань (А). ЧВП = ВВП – А. Національний дохід – це сукупний дохід, що зароблений постачальниками ресурсів. ^ Національний дохід може бути також визначений за допомогою розрахунку ВВП за доходами шляхом додавання заробітної плати, ренти, відсотка, доходів некорпоративного сектору і прибутків корпорацій. НД = ЧВП - НП Особистий дохід (ОД). Особистий дохід являє собою сукупний дохід, виплачений індивідам і сім"ям до сплати податків з громадян. Він визначається вирахуваннім із НД внесків на соціальне страхування, податків на прибуток корпорацій і нерозподілених прибутків корпорацій, а також шляхом додавання трансфертних платежів. До останніх належать: виплати на страхування по старості і від нещасних випадків, а також допомога по безробіттю, яка грунтується на соціальних програмах, виплата пенсій і допомога по безробіттю, а також процентні платежі, що виплачуються урядом і споживачами. ^ (дохід після сплати податків) – це особистий дохід за вирахуванням індивідуальних подаків, які складаються з особистих подоходних податків, податків на особисте майно і податків на спадок. Використовуваний дохід розподіляється на споживання і заощадження. Державний і гарантований державою борг України зріс із докризових 12% від ВВП до 43% станом на лютий поточного року. Він би зріс ще більше, якби не притримувалися кошти вкладників українських проблемних банків, якби не відшкодування ПДВ «по-українському» та багато чого іншого. Більше того, вищі державні чиновники днями відверто заявили, що навіть кошти від проданого недавно «Укртелекому» будуть «частково проїдені». |
Схожі:
 | 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва | | План Предмет курсу “міжнародна економіка”. Міжнародна економічна... Сукупність національних економік. Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку |
| План. Суть І роль фінансів. Структура фінансової системи. Державний... Термін "фінанси" походить від латинського finantia, що означає в перекладі "дохід", "платіж" | | План Сутність І структура політичної системи. Функції політичної... На відміну від інших систем, особливості політичної системи полягають у тому, що |
| План. Зміст, структура та типи економічних систем. Суспільне виробництво... В економічній літературі сучасний світ розглядається як такий, що складається з економічних систем | | М акроекономічні показники у системі національних рахунків розрахунок ввп за витратами |
| 1. Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови Ків, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом І споживанням продуктів... | | План Роль І місце національних ігор та розваг у системі навчання,... Особливості народних ігор. Особливості хороводних драматичних ігор. Літні народні ігри |
| Вища освіта в Україні» національна економіка 3атверджено Міністерством... Н32 Національна економіка: Підручник. 3а ред проф., к е н. П. В. Круша. К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. 416 с | | План лекції: Поняття, суть та ознаки конституційного ладу. Система... Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України: поняття та суть |