Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „




НазваМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „
Сторінка1/6
Дата конвертації05.07.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Культура > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка


Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для вивчення дисципліни

Історія української культури”

для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання




Полтава 2012

Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Уклад. О. В. Тєвікова. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 36 с.

Укладач: О. В. Тєвікова, канд. іст. наук
Відповідальний за випуск: завкафедри українознавства та гуманітарної підготовки Н. К. Кочерга, канд. іст. наук, доцент
Рецензент: А. В. Нарадько, канд. іст. наук, доцент






Затверджено науково-методичною

радою ПолтНТУ

Протокол № 9 від червня 2012 р.
© Тєвікова О. В. ПолтНТУ

Редактор С.М. Дорошенко


70.18.04.01

^ 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Концепція модернізації сучасної української освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному та світовому ринках праці. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним загальнолюдських гуманітарних цінностей, що накопичило людство в процесі свого розвитку. Особливу роль у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу. Однією з таких є „Історія української культури”, яка висвітлює основні етапи культурного поступу українського народу, сприяє розвитку у студентської молоді почуття патріотизму, формує національну ідею, виховує глибокі морально-етичні переконання, допомагає самостійно орієнтуватися в суспільному житті й оцінювати культурні події та явища, що відбуваються в Україні та за її межами.

^ Метою навчальної дисципліни є формування в студентів системи знань про культуру як специфічний і унікальний феномен людства, закономірності культурного процесу в Україні, вивчення української культури в розвитку, єдності та суперечності різноманітних процесів і тенденцій у ній.

^ Завдання курсу:

– ознайомити студентів із основними періодами розвитку української культури та їх особливостями;

– розкрити проблеми культурогенезу українського народу, проаналізувати історичну специфіку української національної культурної традиції, що постає невід’ємною умовою гуманізації сучасного українського соціокультурного простору та формування ціннісних орієнтирів;

– навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.

Студенти повинні знати:

– загальні відомості культурно-історичного процесу в Україні;

– особливості духовних і матеріальних цінностей культурно-історичних епох;

– досягнення українського народу в різних галузях культури, шедеври національної культури та провідних діячів науки та культури України;

– основні культурологічні поняття, явища та процеси, що мали місце в українській культурі;

уміти:

– аналізувати культурні явища та процеси в історії України, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, проводити порівняння, формулювати висновки й узагальнення;

– усвідомлювати сутність і специфіку різних культурно-історичних епох;

– оперувати головними культурологічними поняттями та орієнтуватися в багатому світі духовної культури України;

– застосовувати набуті знання з історії української культури для збагачення власної духовної культури та підвищення культурно-освітнього рівня.

^ Місце в навчальному процесі. Обов’язкова навчальна дисципліна „Історія української культури” є складовою циклу гуманітарної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і базується на знаннях із навчальних дисциплін „Історія України” та „Філософія”. Нормативний курс „Історія української культури” є базовим для вивчення вказаних гуманітарних дисциплін.

^ 2. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЇЇ ВИКОНАННЯ
Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу „Історія української культури” належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Самостійна робота в умовах активного впровадження у ВНЗ нових технологій навчання є засобом організації навчального й наукового пізнання студентів, формування їхньої самостійності, творчої активності та самоорганізованості. У процесі самостійної роботи не тільки реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння й навички, – але й формується вміння індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх у пратичній діяльності.

Самостійна робота студентів передбачає ознайомлення з теоретичним матеріалом курсу, підготовку до практичних (семінарських) занять, самостійне опрацювання окремих проблем навчальної програми, проведення науково-дослідної роботи, виконання письмового модульного контролю знань та складання екзамену з дисципліни.
^ 2.1. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ТА ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищій школі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій із дисципліни „Історія української культури” визначається робочою навчальною програмою та складається з восьми тем, які охоплюють історію розвитку культури України від найдавніших часів до сьогодення.

Тема 1. Загальне поняття про культуру,

її матеріальні та духовні цінності


  1. Походження та зміст поняття „культура”.

  2. Структура культури.

  3. Функції культури.

  4. Основні форми культури.

  5. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі: загальна характеристика.


Предмет і завдання курсу. Етимологія й еволюція поняття „культура”. Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної культури. Функції культури. Основні культурні форми та їхня характеристика. Мистецтво та його місце в системі духовної культури. Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю та аналіз основних мистецьких стилів.
Питання для самоконтролю:

  1. Хто першим вжив слово „культура” у гуманітарному розумінні?

  2. Перерахуйте найважливіші складові духовної культури.

  3. Назвіть мистецькі стилі епохи Середньовіччя та схарактеризуйте їх.

  4. Які види мистецтва належать до образотворчого?

  5. Розкрийте основні функції культури.



^

Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи





  1. Людські поселення на території України від палеоліту до енеоліту. Трипільська культура.

  2. Кіммерійці, скіфи, сармати та їх роль у розвитку культури на українських територіях.

  3. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.

  4. Велике переселення народів. Формування слов’янської культури. Держава антів.

  5. Особливості культури східних слов’ян: міфологічні та релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.


Проблема періодизації первісної культури. Епоха первісного суспільства в історії України та її досягнення. Неолітична революція та її сутність. Археологічні пам’ятки, спосіб життя й господарювання, практичні знання й вірування трипільців. Скіфська культура та її пам’ятники на території України. Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї та їх роль у розвитку місцевої культури. Давньослов’янська культура: її матеріальні та духовні цінності.
Питання для самоконтролю:

  1. Яке явище називають „неолітичною революцією”?

  2. Проаналізуйте досягнення та значення скіфської культури.

  3. У чому виявилися античні впливи на розвиток української культури?

  4. Розкрийте особливості матеріальної та духовної культури давніх слов’ян.

  5. Назвіть матеріальні пам’ятки найдавнішої культури Полтавщини.



^

Тема 3. Культура Київської Русі





  1. Витоки культурного процесу Київської Русі.

  2. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури.

  3. Освіта та література Київської Русі. Рукописна книга.

  4. Особливості розвитку архітектури.

  5. Види та жанри образотворчого мистецтва. Декоративно-ужиткове мистецтво.

  6. Особливості музичного мистецтва.

  7. Внесок Київської Русі в розвиток світової культури.


Київська Русь – якісно новий етап розвитку східнослов’янської культури. Прийняття християнства 988 р. та його вплив на розвиток культури. Виникнення слов’янської писемності. Школа й освіта. Поява писемної літератури: основні види та жанри. Писемні пам’ятники Київської Русі. Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва. Розвиток музичного мистецтва. Значення культури Київської Русі для розвитку національної культури та її внесок у розвиток світової культури.
Питання для самоконтролю:

  1. Назвіть жанр написання й автора твору „Слово про закон і благодать”.

  2. Коли й ким офіційно було запроваджено християнство у Київській Русі?

  3. Розкрийте зміст агіографічної літератури та наведіть приклади.

  4. Схарактеризуйте основні види образотворчого мистецтва Київської Русі.

  5. Які види музичного мистецтва розвивалися за часів Київської Русі?


Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства


  1. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині і на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.

  2. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.

  3. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни “
Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни «Мікроекономічна теорія виробництва» для студентів галузі знань 0305...
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання
Маслова С. О. Обіход С. В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів...
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації міністерство освіти І науки україни закарпатський державний університет
Феннич В. П. Цивільний процес: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів зі спеціальності “Правознавство”. – Ужгород:...
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconНа методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни „Економічний аналіз”
Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни „Економічний аналіз” розроблений згідно навчальної та робочої програми...
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни «Технологія туристичної діяльності»
Мета І завдання та компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації щодо вивчення навчального модуля з дисципліни «Вища математика»
Степаненко Н. В., Григоренко В. В. Методичні рекомендації щодо вивчення навчального модуля з дисципліни «Вища математика» із застосуванням...
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни
Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи з дисципліни «Методологія та методи соціологічних досліджень» для студентів...
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної...
Чинники успішного працевлаштування за фахом: Метод рекомендації до вивч дисципліни та викон контр роботи для студ освіт кваліф рів....
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної...
Державне та регіональне управління: Метод рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму...
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „ iconМетодичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
Будівельне матеріалознавство – наука, завданням якої є встановлення існуючих зв’язків між складом, структурою І властивостями будівельних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка