Руху в україні




Скачати 318.01 Kb.
НазваРуху в україні
Сторінка1/3
Дата конвертації13.10.2013
Розмір318.01 Kb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Культура > Закон
  1   2   3
Лекція 3
ПРОГРАМНО-НОРМАТИВНІ і ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. СТРУКТУРА І МАТЕРІАЛЬНА ОСНОВА РОЗВИТКУ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОГО

РУХУ В УКРАЇНІ
Метою лекції є ознайомлення студентів із законодавчою базою, державними програмами розвитку фізичної культури та спорту в Україні, структурою і характером діяльності фізкультурно-спортивних організацій, їх джерелами фінансування, матеріально-технічним та науково-інформаційним забезпеченням.

Завдання лекції:

  1. Вивчити основні положення Законів і державних програм розвитку фізичної культури та спорту в Україні.

  2. З’ясувати структуру, особливості взаємозв’язку і характер діяльності фізкультурно-спортивних організацій в Україні.

  3. Вивчити характер фінансування, матеріально-технічного та науково-інформаційного забезпечення галузі.


План


  1. Законодавча база розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

  2. Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

  3. Структура, взаємозв’язок і характер діяльності фізкультурно-

спортивних організацій України.

  1. Матеріально-технічна база фізичної культури і спорту.

  2. Джерела фінансування галузі.

  3. Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руху.


Ключові слова: програмно-нормативні документи, спортивні товариства, науково-інформаційне забезпечення.

Основні поняття лекції: Закон України «Про фізичну культуру і спорт», цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації», Національна доктрина роз­витку фізичної культури і спорту, джерелами фінансування фізичної культури.


  1. Законодавча база розвитку фізичної культури і

спорту в Україні.
Діяльність у сфері фізичної культури в Україні, як і будь-яка інша діяльність в межах держави, регулюється відповідни­ми Законами і розробленими на їх підставі підзаконними акта­ми: постановами, указами, рішеннями, програмами, наказами, інструкціями, статутами, положеннями тощо. Прийняття Вер­ховною Радою України відповідного Закону, як правило, су­проводжується постановою про порядок введення цього закону в дію. Постановою передбачається створення найнеобхідніших підзаконних актів, які утворюють механізм функціонування прийнятого Закону. Інші підзаконні акти складаються державними органами управління різних рівнів і стосуються питань, що на­лежать до їхньої компетенції.

Підзаконні акти не можуть перечити положенням, викладе­ним у Законі, як і Закони не повинні суперечити один одному.

На кожну галузь діяльності діє вся сукупність Законів Укра­їни, проте визначальними є закони про дану конкретну галузь. Так, на вирішення конкретних питань фізкультурно-спортив­ної діяльності впливають законодавчі акти економіки, освіти, медицини та інших галузей. Але основним для галузі фізичної культури і спорту є Закон України «Про фізичну культуру і спорт» (1994 р.). Крім цього Закону, для сфери фізичної куль­тури важливими є Укази Президента України «Про державну підтримку розвитку фізичної культури і спорту в Україні» (1994 р.) та «Про додаткові заходи щодо державної підтримки розвитку фізичної культури і спорту в Україні» (2002 р.); «Про розвиток олімпійського руху в Україні» (1992 р.); Цільова ком­плексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації» (1998 р.); Державні тести і нормативи оцінки фізичної підгото­вленості населення України (1996 р.); Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (2004 р.); Постанови Кабі­нету Міністрів України про підготовку спортсменів України до Ігор Олімпіад та зимових Олімпійських ігор тощо.

Зупинимося детальніше на аналізі окремих законодавчих доку­ментів.

^ Закон України «Про фізичну культуру і спорт» було прийнято Верховною Радою України 24 грудня 1993 р., як результат за­конодавчої ініціативи Міністерства України в справах молоді і спорту та депутатської комісії ВР України в справах молоді і спорту. До його підготовки були залучені провідні фахівці га­лузі. Проект Закону обговорювався в регіонах України, на Ко­легії Мінмолодьспорту України, в спортивних організаціях, то­вариствах, що дало можливість внести до нього відповідні змі­ни і доповнення, врахувати нагромаджений в Україні та інших країнах передовий досвід. На заключному етапі до роботи над проектом були залучені досвідчені юристи та депутати. Проект Закону було обговорено і схвалено в парламентських комісіях.

Подібний Закон прийнято в Україні вперше, що свідчить про увагу до проблем галузі з боку Верховної ради, Президента Держави, виконавчих структур влади. У 1999 році до Закону були внесені деякі зміни і доповнення.

Закон визначає загальні правові, соціальні, економічні та організаційні основи розвитку фізичної культури і спорту, ви­значає участь державних органів, посадових осіб, організацій, підприємств, установ у зміцненні здоров'я громадян засобами фізичної культури. Закон має вісім глав:

Розділ І — Загальні положення;

Розділ II — Суб’єкти сфери фізичної куль­тури і спорту;

Розділ III — Фізична культура;

Розділ IV — Спорт;

Розділ VОрганізаційне, кадрове, фінансове та інше забезпечення діяльності у сфері фізичної культури і спо­рту;

Розділ VІ — Міжнародне співробітництво у сфері фізичної куль­тури і спорту;

Розділ VІІ— Відповідальність за порушення законодавства у сфері фізичної куль­тури і спорту;

У розділі І Закону йдеться про визначення понять фізичної культури і спорту, про завдання фізичної культури, державне регулювання в сфері фізичної культури. Важливим є те, що основним показником стану фізичної культури і спорту є рі­вень здоров'я і фізичного розвитку населення. Тобто визнача­льним названо не процес і показники, які його характеризують (масовість, спортивні досягнення, рівень забезпеченості), а кі­нцевий результат — рівень здоров'я. Цей, на перший погляд, незначний запис у ст.6 істотно змінює підходи до організації фізичного виховання.

На її підставі можлива, зокрема, кардинальна зміна сис­теми оплати працівників фізичної культури і спорту. Адже досі переважна більшість таких працівників (викладачі фізи­чного виховання, тренери-викладачі ДЮСШ та інші) отри­мують заробітну платню за кількість відпрацьованого часу, а не за стан здоров'я учнів, чи хоч би тенденцію його зміни. Можна очікувати, що в недалекому майбутньому буде зроб­лено спробу реформувати підходи до оплати праці фахівців фізичної культури.

Основними напрямками впровадження фізичної культури ст. 8 вказаного Закону визначає такі:

1. Фізкультурно-оздоровча діяльність.

2. Фізичне виховання.

3. Масовий фізкультурно-спортивний рух.

У подальших статтях цього розділу розшифровується зміст роботи в названих напрямках у різних сферах діяльності: виро­бничій, соціально-побутовій, навчально-виховній, серед інва­лідів, в масовому спорті тощо.

Особливо важливими є деякі нормативні вимоги ^ Глави II Закону. Ось найосновніші:

1. В середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах уроки фізкультури проводяться не менше 3 разів в тиждень.

2. Фізична підготовка військовослужбовців здійснюється у формі спеціальних занять обсягом не менше 4 разів на тиж­день.

В складі педагогічних колективів дошкільних дитячих уста­нов та інших закладів освіти передбачаються посади фахівців з фізичного виховання. В дошкільних закладах мають проводи­тися щоденні фізкультурно-оздоровчі заняття.

Передбачено опрацювання державних нормативів фінансу­вання на здійснення фізкультурно-оздоровчих питань. Прикро, що і ця вимога Закону поки що не виконується.

Окремі статті II глави стосуються фізкультурно-оздоровчої діяльності серед інвалідів і серед окремих категорій громадян (в'язнів) у місцях позбавлення волі.

^ VIII главі внормовуються питання спорту. Йдеться про спор­тивні змагання, про види спорту, про спортивну класифікацію, про гарантії підвищення спортивної кваліфікації, про спорт вищих досягнень, про національні збірні команди, про спорти­вне суддівство, про професійну діяльність у спорті, про спор­тивні відзнаки.

Більшість з означених питань вирішуються на законодавчо­му рівні вперше. Зокрема такі наболілі, як встановлення соціа­льно-побутових пільг для провідних спортсменів, внормування статусу члена збірної команди України, окреслені питання про­фесійної діяльності в спорті.

Питання державного управління у сфері фізичної культури і спорту вирішуються в IV главі. Законом передбачено, що центра­льний орган державного управління фізичною культурою роз­робляє, а Кабінет Міністрів України (Президент) затверджує Державну програму розвитку фізичної культури і спорту. Кабі­нет Міністрів України затверджує систему програмно-оціноч­них нормативів і вимог щодо фізичного розвитку населення.

Рівень фізичного розвитку визначається органами охорони здо­ров'я.

Верховна Рада України визначає державну політику. Орга­ном державної виконавчої влади у сфері фізичної культури сьо­годні є Держкомспорт України (тут і надалі іменуємо найви­щий державний орган управління галуззю Держкомспортом, зважаючи на численні зміни його назви, які відбулися за останні десять років), а на регіональному рівні відповідні органи, ство­рені місцевими органами державної виконавчої влади та само­врядування.

Зауважимо, що у 2005 році утворено Міністерство молоді і спорту, як центральний орган розвитку сфери фізичної куль­тури і спорту.

У цій главі розглядаються також питання фінансового мате­ріально-технічного, кадрового, правового та інформаційного за­безпечення фізичної культури.

Важливо, що нормативи мінімальної забезпеченості спор­тивними спорудами житлових районів, підприємств, установ всіх форм власності визначаються державним органом у сфері фізичної культури України разом з органами управління будів­ництва та архітектури.

Спорудження та утримання об'єктів фізичної культури в сіль­ській місцевості здійснюється за рахунок державного та місце­вого бюджетів. Не допускається (ст. 29) перепрофілювання та ліквідація діючих фізкультурно-спортивних споруд, а також будівництво дошкільних виховних, загальноосвітніх і профе­сійних навчально-виховних закладів без передбачених норма­тивами фізкультурно-спортивних споруд.

Самоврядування у сфері фізичної культури і спорту врегу­льовується в главі ^ V Закону. В ній розглянуто стосунки держави з Національним олімпійським комітетом України, Національ­ними спортивними федераціями; питання господарсько-коме­рційної діяльності фізкультурних організацій. Вказується (ст. 33), що громадські фізкультурно-спортивні організації та їх об'єд­нання керуються в своїй діяльності також Законом «Про об'єд­нання громадян».

Статями 34 і 35 передбачена можливість отримання від дер­жави матеріально-фінансової допомоги.

Викликає сумнів, на наш погляд, доречність запису в ст. 34 Закону про те, що «Міністерство України в справах молоді і спо­рту здійснює контроль за діяльністю національних спортивних федерацій». Адже федерації є незалежними об'єднаннями гро­мадян, які діють у відповідності з власним Статутом. Як певне посягання на права федерацій і самих спортсменів можна роз­глядати і положення ст. 2 про те, що Міністерство України в справах молоді і спорту «...комплектує національні збірні коман­ди України» і, що члени збірних команд України можуть брати участь у будь-яких спортивних змаганнях лише за згодою Мінмолодьспорту України.

Разом з тим Закон України про фізичну культуру і спорт є одним із найважливіших та прогресивних документів галузі ча­сів новітньої української державності.

^ 2.Державні програми розвитку фізичної

культури і спорту в Україні
Цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації» затверджена Указом Президента України у 1998 році. Цим Указом також:

1. Зобов'язано виконкоми місцевих Рад розробити регіона­льні програми розвитку фізичної культури.

2. Засновано 100 президентських стипендій для перспекти­вних спортсменів України.

3. Зобов'язано Кабінет Міністрів України:

— вирішити питання про матеріальні винагороди для чемпі­онів та призерів Олімпійських ігор, чемпіонів світу, Європи;

— забезпечити фінансування участі збірних команд України в міжнародних змаганнях.

Головною метою Цільової програми є створення необхідних соціально-економічних, нормативно-правових, організаційно-технічних умов щодо підвищення життєздатності сфери фізич­ної культури і спорту та адаптації її до ринкових відносин.

Основними завданнями програми є: зміцнення здоров'я на­селення на принципах здорового способу життя; посилення впливу фізичної культури на підвищення продуктивності праці та обороноздатності; сприяння економічному і соціальному прогресу; утвердження міжнародного авторитету України.

Найважливішими напрямками розвитку фізичної культури Програма стверджує такі:

— фізичне виховання у навчально-виховній сфері;

— фізкультурно-оздоровча робота у виробничій і соціальні побутовій сфері;

— фізична підготовка військовослужбовців;

— фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність серед ін­валідів;

— спорт вищих досягнень.

Найсуттєвішими заходами щодо реалізації напрямків роз­витку фізичної культури є:

1. У навчально-виховній сфері:

— встановлення державних вимог до фізичного виховання дітей;

— забезпечення обгрунтованих обсягів рухової активності (в дошкільних виховних закладах — щоденно, в середніх на­вчальних закладах — не менше 3 год., у вищих навчальних за­кладах — не менше 4 год. на тиждень);

— розробка системи тестів і оціночних нормативів і вимог до фізичного розвитку та рівнів фізичної підготовки;

— введення єдиного «паспорта — здоров'я»;

— введення заліків з фізичної культури в середніх освітніх закладах (5, 9, 11 класи) та професійно-технічних і вищих на­вчальних закладах;

— створення умов для фізкультурних занять в закладах піс-лядипломної освіти;

— розроблення нормативів кадрового, фінансового, матері­ально-технічного забезпечення фізичного виховання;

— організація «шкіл здоров'я» при диспансерах, полікліні­ках, виховних закладах.

2. У соціально-побутовій сфері:

— передбачити посади спеціалістів з фізкультурно-оздоров­чої роботи в штатних розписах міністерств і відомств;

— запровадити критерії оцінки розвитку фізичної культури;

— рекомендувати ввести посади організаторів фізкультур­но-оздоровчої роботи на підприємствах і установах з кількістю працівників понад 500 осіб (поза залежністю від форм власності);

— запровадити нормативи фінансування розвитку фізичної культури з фондів соціального розвитку;

— створювати автоматизовані діагностичні центри при спор­тивних клубах, профілакторіях і т.п.;

— ввести обов'язкові заняття з фізичної культури для пра­цюючих в екстремальних умовах (авіатори, водії локомотивів, служб рятування тощо);

— розробити програми самостійних занять фізичною куль­турою та комплекси вправ для різних демографічних груп насе­лення;

— обладнати містечка здоров'я, пункти прокату спортінвен­тарю в парках культури і зонах відпочинку.

3. У підготовці військовослужбовців:

— розробити програмно-нормативне забезпечення фізичної підготовки особового складу військових формувань із враху­ванням специфіки їхньої діяльності;

— розробити настановчу програму з фізичної підготовки в Збройних Силах;

— ввести у всіх військових формуваннях обов'язкові заняття фізичною підготовкою обсягом не менше 4 годин на тиждень;

— запровадити єдину систему контролю за рівнем фізичної підготовки військовослужбовців, особового складу правоохорон­них органів, інших військових формувань;

— створити регіональні центри (табори) фізичної підготов­ки допризовників.

4. У роботі з інвалідами:

— впровадити науково-обґрунтовану систему організації за­нять фізичною культурою та спортом;

— розробити систему добору інвалідів для організації занять фізичною культурою і спортом;

— забезпечити обладнанням спортивні споруди для прове­дення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з інвалідами.

5. У спорті вищих досягнень:

— визначити пріоритетні види спорту, в яких спортсмени України спроможні на високі спортивні досягнення;

— удосконалити систему підготовки національних збірних команд України;

— розробити нормативно-правову базу, яка регламентува­тиме професійну діяльність спортсменів і фахівців;

— здійснити заходи щодо створення належних умов членам та тренерам національних збірних команд.

Управління програмою (розділ V) здійснює Кабінет Мініст­рів України. Безпосередня організація і контроль за виконан­ням програми покладається на Держкомспорт України (нині Державний комітет України у справах молоді та спорту), окре­мі Міністерства та відомства. Органи державного управління виконавчої влади звітують перед Держкомспортом про хід ви­конання відомчих і територіальних програм розвитку фізичної культури та спорту.

Розвиткові фізичної культури і спорту в сільській місцевості присвячені ІІІ-й розділ Програми, що свідчить про особливу Увагу до розвитку фізкультурно-спортивного руху в сільській Місцевості.

Програмою передбачається:

— реформування організаційних основ фізкультурного руху в сільській місцевості, створення територіальних фізкультурно-спортивних клубів;

— введення в штат сільських та селищних Рад посад органі­заторів фізкультурно-оздоровчої роботи (рекомендаційно);

— створення належної матеріально-технічної бази;

— підготовка фахівців фізичної культури і дійової системи фізкультурної просвіти;

— створення центрів олімпійської підготовки з видів спор­ту, які переважно культивуються в сільській місцевості (вело­сипедний, кінний, лижний тощо);

— надання сільському населенню в користування спортивні споруди за рахунок місцевих бюджетів;

— щорічне виділення коштів на роботу ФСТ «Колос». Забезпечення розвитку фізичної культури і спорту здійсню­ватиметься в таких напрямках (розділ IV):

— науково-методичне забезпечення;

— медико-біологічне забезпечення;

— кадрове забезпечення;

— фінансове і матеріально-технічне забезпечення;

— інформаційне забезпечення;

— встановлення міжнародних зв'язків.

25 березня 2004 року в столиці України в м. Києві відбувся Перший спортивний конгрес України, головним підсумком якого було обговорення та визначення довгострокових орієнтирів по­дальшого розвитку фізичної культури і спорту в державі. Підсу­мковим документом Конгресу стала Національна доктрина роз­витку фізичної культури і спорту (2004). В основу Доктрини, як визначив у своїй доповіді тодішній Голова державного комітету України з питань фізичної культури і спорту Микола Костенко, покладено ідею надання переваги загальнолюдським цінностям, задоволення потреби кожного громадянина країни у створенні належних умов для занять фізичною культурою і спортом.
  1   2   3

Схожі:

Руху в україні iconОсобливості фізкультурно-спортивного руху в сучасній Україні
Заняття у формі «круглого столу» на тему «Особливості, проблеми та перспективи розвитку фізкультурно-спортивного руху в сучасній...
Руху в україні iconЛекція 2 міжнародний спортивний рух. Фізкультурно-спортивний рух в україні метою лекції
...
Руху в україні icon1. Особливості процесів десталінізації та лібералізації в Україні...
Перебіг суспільно-політичних процесів в Україні у 1985–1990 рр. Становлення Народного Руху
Руху в україні iconАвто-новини Новини Вінниці Сайт Вінниці Моя Вінниця в україні переписали Правила дорожнього руху
У міністерстві внутрішніх справ розповіли 11 лютого про основні пріоритети роботи на 2013 рік. Одним з головних нововведень стане...
Руху в україні iconПро Правила дорожнього руху
Міністерству внутрішніх справ забезпечити видання Правил дорожнього руху та через засоби масової інформації довести їх зміст до учасників...
Руху в україні iconУкраїна в олімпійському русі
Створення нок україни та особливості розвитку олімпійського руху в Україні за часів незалежності
Руху в україні iconМолодіжний рух «Креативної Молоді» в Україні Роботу виконала: Окарська...
Метою наукової роботи є комплексне дослідження діяльності молодіжного руху «Креативна Молодь» та шляхів його поширення в Україні...
Руху в україні iconУтворення та діяльність громад. Київська громада
Україні виникла низка місцевих громад, які являли собою напівлегальні осередки національного руху, об’єднували демократично орієнтовану...
Руху в україні iconЗаконодавство України
Міністерству внутрішніх справ забезпечити видання Правил дорожнього руху та через засоби масової інформації довести їх зміст до учасників...
Руху в україні iconПлан роботи української групи руху «Zeitgeist» Сірий Олексій
Розвиток сайту. Структуризація інформації. Знайти програміста або веб-дизайнера зацікавленого в ідеях руху «Zeitgeist»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка