Потреба голуба в деяких складових частинах корму




Скачати 208.33 Kb.
НазваПотреба голуба в деяких складових частинах корму
Дата конвертації25.06.2013
Розмір208.33 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Біологія > Документы

 admin  26-12-2010, 00:12  Прочитано: 2839 раз


ГОДУВАННЯ ГОЛУБІВ
Правильне годування голубів має вирішальне значення для їхнього росту та розвитку. На жаль, деякі шанувальники голубів недооцінюють цього важливого чиннику. Добираючи корми, вони не враховують потреб організму птаха в поживних речовинах. Більшість аматорів годує голубів одним яким-небудь зерном, наприклад, пшеницею, а в південних районах — кукурудзою або просом, у той час як жодний корм, взятий окремо, не має повного набору всіх поживних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності птахів. Зелені корми та мінеральні підкормки більшість аматорів взагалі не дають голубам. Під час годування голубів треба враховувати породу та вік птаха, той фізіологічний стан, у якому він знаходиться в даний час (парування, несіння яєць, вигодовування пташенят, линяння).
^ Потреба голуба в деяких складових
частинах корму
Усі корми складаються з органічних і неорганічних речовин. До неорганічних речовин належать вода та мінеральні солі. Органічні речовини — більш складні за своєю будовою, основні органічні речовини, присутні в кормах, — білки, жири та вуглеводи.
Білки — важлива складова частина рослин і тіла тварин. Потрапивши до травної системи тварини, білки корму розпадаються там на складові частини, які засвоюються організмом і використовуються для побудови органів і тканин. Без білків неможливе існування живого організму. Надлишок білків, спожитих з кормом, не засвоюється, що шкідливо позначається на стані птаха. Багаті на білки зерна бобових рослин (горох, боби та ін.). У зернах злакових рослин білків менше.
Жири, як і білки, входять до складу рослинного та тваринного організму. У рослин жир накопичується головним чином у насінні. Більше за все жиру в насінні соняшника, конопель, льону та інших олійних культур. З основних кормів для голубів найбільшу кількість жиру містять кукурудза та овес. Запаси жиру відкладаються в тілі тварини (під шкірою, в м'язовій тканині, біля внутрішніх органів). Щоб запобігти надлишковому ожирінню птахів, давати багаті на жир корми, треба дуже обережно. При недостатньому надходженні жиру в організмі тварини відбувається посилена витрата білків і вуглеводів.
Вуглеводи. Рослини в основному складаються з вуглеводів. Особливо багаті на них соковиті корми (зелені корми, коренеплоди). У групу вуглеводів входять клітковина, крохмаль, цукор і жирні кислоти. Клітковина погано перетравлюється в організмі птаха, тому чим менше її в кормі, тим вище якість корму. Мало клітковини в зерні кукурудзи та пшениці (2%). Крохмаль — цінна складова частина зернового корму (овес, ячмінь, пшениця, кукурудза та ін.) і картоплі. У зернових культурах міститься більше 50—60% вуглеводів, або у 6—13 разів більше, ніж інших поживних речовин. Крохмаль і цукор після перетравлення та всмоктування в організмі забезпечують роботу мускулатури, використовуються для утворення тепла, служать джерелом утворення жиру.
Вітаміни — це складні органічні сполуки, присутні в кормах у дуже маленьких кількостях. Мають винятково важливе значення для нормального функціонування організму тварини. Через відсутність або нестачу вітамінів у кормі тварини порушується обмін речовин, що виражається в захворюваннях, що називають авітамінозами. Вітаміни позначаються латинськими буквами А, В, С, Д, Е та ін. Містяться в основному в зелених рослинах, пророслих зернах, коренеплодах. Джерелами вітамінів можуть бутикор-мові дріжджі, риб'ячий жир і вітамінні препарати, що випускаються промисловістю.
Мінеральні речовини входять до складу всіх клітин і тканин організму. Найбільше значення для птахів мають кальцій, натрій, фосфор. При недостачі їх затримуються ріст і розвиток молодняка, слабшає кістяк, стає тонкою шкаралупа яєць, знижується заплідненість і виводимість яєць. Тому в кормові суміші добре вводити розмолоті та просіяні черепашки і крейду (приблизно 3% від усієї кількості добової порції корму). Джерелом натрію може бути кухонна сіль, але давати її голубам треба обережно, інакше в них розвивається хронічна спрага, яку вони постійно вгамовують.
Разом з мінеральними речовинами голубам потрібні дрібні камінці (гравій), які осідають у мускульному шлунку та виконують функцію зубів, перетираючи їжу. Щоб забезпечити голубів мінеральними речовинами та гравієм, рекомендується робити так звані глиняні хлібці.
Для цього готують суміш наступного складу (табл. 51).
Таблиця 51
Склад мінеральної суміші
для виготовлення глиняних хлібців



^ Найменування складової частини суміші


Одиниця виміру


Кількість


Червона глина


відро


1


Гашене вапно





0,5


Річковий пісок


"


0,5


Деревне вугілля


кілограм


2


Кухонна сіль


"


1


Яєчна шкаралупа





2


Конопляне насіння


грам


500


Тминне -»-


"


200


Лляне -»-


"


200


Анісове -»-


"


200


Кропивне борошно





500


Сірка





50


Корінь тирличу





0,2


Галун





0,1


Свіжа глина змішується з розтертим на порошок гашеним вапном, потім додається товчена яєчна шкаралупа та подрібнене деревне вугілля, крупний річковий пісок та інші компоненти суміші. Усе добре перемішують, змочують солоною водою та з отриманої маси роблять невеликі плоскі хлібці, які старанно висушують на сонці або в печі. Треба стежити за тим, щоб хлібці добре просохли, інакше вони зсередини легко пліснявіють і стають непридатними до вживання. Зберігають їх у сухому місці та по мірі необхідності дають голубам у подрібненому вигляді.
Якість води, яку п'ють голуби, грає важливу роль. Вода повинна бути завжди свіжою, чистою і не містити шкідливих та отруйних домішок. Холодну та дуже теплу воду не рекомендується давати птахам, температура води в літній період повинна бути 12—14°, узимку не нижче 8°. Вода в напувалках для голубів повинна знаходитися постійно.
^ Кормові засоби
Як джерела вітамінів, вуглеводів та інших поживних речовин зелені та соковиті корми необхідні голубам. Рекомендується давати подрібнене листя салату і капусти, шпинат, щавель, конюшину, пророслий овес і ячмінь, моркву жовту, молоду кропиву, люцерну, мокрець. Під час годування пророслим вівсом треба стежити, щоб разом з погонами в годівницю не потрапило проросле сім'я.
Добре, якщо в літній період голубівник висіває салат, конюшину, люцерну, шпинат, щавель у різні строки, тоді він може протягом усього літа забезпечити птахів свіжим зеленим кормом. У зимовий період зелений корм отримують, висіваючи овес у ящики із землею, зняту зелень дають голубам.
Картопля. В Україні, Білорусі та Росії голубів годують картоплею. Очищену картоплю варять, розминають, змішують із зерновим кормом. Таке годування добре діє на організм голуба.
Зерна злаків — основний корм для птахів. Містять багато поживних речовин, що легко перетравлюються, головним чином безазотистих. У середньому зерна злаків містять при12% вологи (у %): протеїну — 9—13,жиру1,5—2(овес — 5, кукурудза — 6—8), клітковини — 2—3 (овес — 9, ячмінь — 5), крохмалю — 65, золи — 2—3. Зернові корми можуть служити джерелами вітамінів групи В, Е, К, інших вітамінів у них мало. Каротину (провітаміну А) в кукурудзі (особливо в жовтій) більше, ніж в інших зернових.
Зерно, що дається голубам, повинно бути сухим, вільним від шкідливих комах, грибків, плісняви, пилу, інакше воно може викликати шлунково-кишкові захворювання. Не рекомендується вживати в їжу зерно, яке тріснуло, воно поглинає вологу та дуже швидко пліснявіє. Слід уникати годування голубів свіжозібраним зерном, тому що поїдання такого зерна викликає понос, що виснажує птахів. Краще брати для корму зерно від минулорічного врожаю.
Під час купівлі зерна необхідно спочатку переконатися в його сухості, для цього опускають руку в мішок із зерном, якщо вона легко ковзає та зерно не пристає до руки, значить, воно сухе.
Пшеницю голуби поїдають охоче, та давати її рекомендується в невеликих кількостях, тому що пшениця сприяє ожирінню, птахи стають лінивими та нездатними літати, крім того, голубки несуть незапліднені яйця і часто зовсім перестають нестися. Дуже великі порції пшениці можуть бути причиною появи м'якого пір'я. Це відбувається тому, що в пшениці міститься мало кальцію. У корм голубам рекомендується давати тверді сорти пшениці, тому що в зерні цих сортів міститься більше білків, а крохмалю менше, ніж у м'яких пшениць.
Ячмінь. Із зернових ячмінь є кращим кормом для голубів, тому що він містить у достатній кількості всі необхідні поживні речовини. Особливо цінний ячмінь узимку, тому що він не викликає статевого збудження. Щоб голубка не знесла яєць, їй слід давати кормосуміш з переважанням ячменю. Голуби, які звикли до іншого корму, спочатку неохоче їдять ячмінь, залишаючи його в годівниці. Годівницю треба забрати, а ячмінь, що залишився, дати зголоднілим голубам у наступне годування.
Кукурудза. Хоч зерна кукурудзи мають тверду, як рогівка, оболонку, все ж вони легко перетравлюються, і голуби поїдають кукурудзу з великою жадібністю.
Зерна кукурудзи занадто борошнисті, від поїдання великої кількості їх голуби жиріють, стають лінивими, малорухливими, з крихкотілою мускулатурою. Голубки відкладають яйця дуже важко, іноді з м'якою шкаралупою. Годування однією кукурудзою викликає захворювання органів травлення, які часто закінчуються загибеллю птаха. Невеликі порції кукурудзи в раціоні сприяють посиленню діяльності статевих залоз, особливо яєчників. Давати кукурудзу слід у роздробленому вигляді.
Просо вважається дуже гарним кормом для голубів, особливо яскраво забарвлені сорти його, багаті на вітамін В2 і каротин. Просо належить до легких кормів і особливо рекомендується гінким і короткодзьобим голубам, а також молодняку, який завчасно залишив гніздо. Недоліком проса вважається його тверда оболонка, яка важко перетравлюється. Голуби великих пород витрачають багато часу та енергії, щоб наповнити воло просом.
Овес. Цілі зерна вівса з неушкодженою оболонкою голуби поїдають неохоче. Лущений овес (вівсяна крупа) являє собою дуже гарний корм, який дають голубам у кормо-суміші. Високий відсоток вмісту жиру та мінеральних речовин робить його особливо корисним у зимовий період. Незважаючи на значний відсоток жиру, овес не викликає ожиріння.
Рис містить крохмалю більше, а жиру менше, ніж інші зернові. У голубівництві рис використовують в основному як засіб для закріплення при розладі травлення. При поносі голубам рекомендується давати напівзварені зерна рису, посипані крейдою. Як основний корм рис не повинен застосовуватися, тому що постійне вживання його негативно позначиться на здоров'ї птиці.
У кормосуміш для голубів можна в невеликій кількості включати гречку. Жито голубам давати не рекомендується, тому що воно викликає понос.
Олійні культури. Насіння рапсу, конопель, льону, суріпиці, соняшника містять дуже багато жиру. Голуби поїдають їх більш охоче, ніж інші зернові, але застосовувати їх у їжу треба дуже обережно та помірно.
Як правило, насіння олійних культур домішують до інших кормів у невеликій кількості та тільки час від часу. Наприклад, конопляне насіння сильно збуджує голубів, а часте вживання викликає запалення слизової оболонки ніздрів. Рекомендується давати його в невеликій кількості перед спарюванням. Позитивно впливає на голуба конопляне насіння і під час линяння. Рапс і суріпицю також рекомендують давати під час линяння, вони прискорюють процес його проходження. Анісове насіння — ласощі для голубів. Воно вважається також засобом для збудження.
Бобові за вмістом білків перевищують злакові зернові. До складу зерна бобових у достатній кількості входять кальцій і фосфор, які дуже важливі для мінерального обміну речовин у птахів. Треба давати бобові з врожаю минулого року. Насіння повинно мати природний блиск, якщо його немає і насіння зморщене, то його поживна цінність незначна.
Усі бобові, особливо боби та горох, дають у період парування, линяння, змагань, тому що вони сприяють розвитку мускулатури. Під час годування бобовими не слід забувати, що їм необхідна велика кількість вологи для набрякання. Тому під час транспортування голубам можна давати бобові лише в невеликій кількості. Високий рівень білка в кормі голубів позитивно впливає на інтенсивність росту та збільшення ваги птахів, але не сприяє формуванню їхніх життєздатності та племінних якостей.
^ Боби швидко нагодовують голуба, це особливо вигідно в період годування пташенят. За хімічним складом боби належать до білкових кормів.
Горох у суміші зі злаковими зерновими — кращий корм для голубів. Така кормосуміш містить усі необхідні поживні речовини. Звичайно годують голубів польовим жовтим горохом, зерно якого повинно бути яскраво-жовтим і блискучим. Давання свіжозібраного гороху викликає понос, сильно ослаблює організм голубів і робить їх непридатними до дальніх польотів. Горох у великих кількостях не слід давати гінним голубам, інакше вони можуть поважчати, в результаті чого льотні якості їх знизяться.
Віка містить білків більше, ніж інші бобові і прекрасно поїдається голубами. Віку рекомендується давати на другий рік після збирання з поля, інакше вона викликає шлункові захворювання, які звичайно закінчуються смертю. Дають віку в кормосумішах.
Сочевиця — гарний корм для голубів. Особливо рекомендується давати сочевицю молодняку. При цьому треба пам'ятати, що плоскі зерна сочевиці можуть прилипати до піднебіння молодих голубів. Таке зерно подразнює піднебіння, утруднює дихання. Тому під час годування сочевицею рекомендуємо щоденно оглядати молодняк і, виявивши зерно, яке прилипло до піднебіння, забрати його тупим кінцем пера. У корм голубам дають сочевицю плоску, дрібну і притому добре дозрілу.
Квасоля теж уживається в корм голубам. Треба тільки вибирати дрібнозерні сорти; дуже велику квасолю необхідно роздроблювати.
^ Раціони та норми годування
Підбір тих або інших кормів і кількість їх у добовому даванні залежать від породи та віку голубів, їхнього фізіологічного стану та пори року.
Для поштових і гінних голубів, які беруть участь у змаганнях і тривалих польотах, раціон повинен складатися з кормів, багатих на білкові речовини та вуглеводи, що дають енергію мускулатурі. Корми, що містять значну кількість вуглеводів у раціоні, повинні займати більше 40% . Добова норма корму для поштових, м'ясних і гінних голубів у період дресирувань і змагань, а також у період висиджування та вигодовування пташенят доходить до 50—60 г на добу. Ранньою весною, в період парування та на початку линяння, у кормосуміш слід уводити в невеликих порціях коноплі, суріпицю або лляне насіння. В інші пори року добова доза корму для цих порід складає 40—50 г.
Голуби декоративних порід (турмани, бухарські, дутиші, павині, трубачі, якобіни та ін.) внаслідок своєї нельотності мають крихкотілу мускулатуру та слаборозвинутий стравохід. Вони фізично значно слабше поштових або гінних голубів, тому добова порція кормів для них менша (35— 45 г на добу на голову).
Слід відзначити, що голубам великих порід, наприклад, драконам, кар'єрам, поштовим, м'ясним, німецьким виставочним та ін., рекомендується давати переважно велике зерно: боби, квасолю, крупний горох, кукурудзу, жолуді дроблені. Голубам дрібних порід і особливо короткодзьобим дають у їжу дрібне'зерно: просо, пшеницю, віку, дрібний горох.
Уважно спостерігаючи за своїми птахами, голубівник може визначити кількість корму: його повинно бути рівно стільки, скільки голуби можуть з'їсти за один раз без залишку. Не можна допускати, щоб голуби після годування рилися в зерні, розкидуючи його з годівниць, або, навпаки, залишались голодними, шукали корм.
Ситість голуба можна встановити за наповненим зерном волом; воно повинно бути м'яким, не до кінця набитим зерном. У годину годування, при появі голубівника з кормом, голуби повинні, пурхаючи крилами, швидко летіти до господаря, це перша ознака того, що голуби не перегодовуються. На ніч годівниці слід із голубника забирати та очищувати їх від зерна, що в них залишилось, для запобігання появу мишей.
У період линяння голубів також висуваються особливі вимоги до годування. Кожний шанувальник голубів повинен пам'ятати це та притримуватись правил годування.
Набір кормів, спожитих твариною за певний проміжок часу (добу, місяць, рік), називається кормовим раціоном. Якщо раціон повністю відповідає потребам тварини в поживних речовинах та енергії, то він зветься збалансованим.
^ Годування в зимові місяці. Період зимового годування звичайно починається з жовтня. З цього моменту треба добирати зерно з помірним вмістом білків, щоб не викликати статевого збудження. У той же час корм повинен сприяти утворенню підшкірного жиру, необхідного для збереження внутрішнього тепла, а також бути початковим матеріалом для побудови пір'я та пуху під час линяння.
Щоб запобігти ожирінню голубів у зимовий період, рекомендується в гарні сонячні дні змушувати їх здійснювати польоти. Не слід забувати, що якщо голубки в зимовий період у результаті значного харчування та маленької рухливості зажиріють, то вони потім несуть жирові (неплідні) яйця. У зимовий період кращим кормом для голубів треба визнати суміш ячменю з обрушеним вівсом у відношенні: ячменю — 70%, вівса (вівсянки) — 30%.
Гарний корм для зимових умов — суміш (у %): ячмінь — 40, обрушений овес — 40, сочевиця — 10, роздроблена кукурудза — 10. Добре зарекомендувала себе очищена картопля, відварена в солоній воді, з додаванням пшеничних висівок, борошна з конюшини, товченого вапна.
У Бельгії голубам у зимові місяці здавна дають жолуді (20—30% від загальної кількості корму). Перед споживанням жолуді очищують і після повного висихання роздрібнюють, після чого дають птахам. У зимові місяці добова порція кормосуміші на голову складає 30—40 г. Щоб запобігти статевому збудженню в голубів, не треба годувати їх узимку кукурудзою, вікою, бобами, горохом. Для збереження еластичності та м'якості пір'я рекомендується підгодовування насінням рапсу та льону, яке слід робити через день у кількості не більше 45—50 г на 15 пар.
^ Годування перед спарюванням. Приблизно за 2— З тижні до спарювання починають уводити в раціон зерно, багате на білки, не збільшуючи при цьому загальної кількості зерна. У корм додають невелику кількість конопляного насіння. Проте дуже важливо, щоб перехід до корму, багатому на білки, проходив поступово. Тобто треба так організувати перехідний період годування, щоб голуби на час спарювання були здорові, енергійні, здатні до розмноження.
Ефективно застосовувати в останні 2—3 тижні перед спарюванням таку кормосуміш (у %): горох — 15, віка — 15, просо — 20, вівсяна крупа — 20, ячмінь — 20, кукурудза — 10.
У цей період добова норма корму 35—45 г на голову.
^ Годування у весняно-літні місяці (період розмноження голубів). У період спарювання голуби отримують корми, багаті на білки та мінеральні речовини. Недостача цих компонентів у кормі веде до зниження відтворювальної функції голубів і життєвості молодняка.
Період вигодовування молодняка в значному ступені співпадає з періодом тренувань, змагань і гону літних голубів, тому необхідно звертати увагу на те, щоб голуби отримували в достатній кількості всі необхідні організму поживні речовини. Корм для племінних голубів повинен мати властивість швидкого нагодовування птахів, кращим кормом у цей період вважаються бобові, вони повинні складати більшу частину раціону. Це досить об'ємні корми, здатні швидко нагодовувати голуба, багаті на білки та мінеральні речовини, зокрема фосфор, який має велике значення для формування скелету. Для цього періоду рекомендується така кормосуміш (у %): горох — 20, віка — 10, просо — 20, пшениця — 10, кукурудза — 10, ячмінь — 20, овес — 10.
Добова норма корму на голову 40—60 г, залежно від розміру голуба.
^ Годування в період линяння. Під час найбільш інтенсивного линяння, тобто в липні, серпні, вересні та жовтні, голубів треба годувати так же сильно, як і під час весняного несіння яєць, тому що від організму голуба потрібні додаткові витрати поживних речовин на утворення пір'яного покриву. У період линяння їжа голубів повинна містити максимальну кількість поживних речовин, але не викликати статеве збудження. Голуб повинен усі свої сили використовувати для оновлення пір'я, від якого буде залежати успіх у майбутньому літному сезоні. Це зауваження має особливе значення для аматорів, які розводять поштових (спортивних) і гінних голубів.
Рекомендується така кормосуміш (у %): горох — 20, віка — 10, просо — 10, вівсяна крупа — 20, пшениця — 10, кукурудза — 10, ячмінь — 10. Добова норма корму на голову має бути 40—50%.
Деякі голубівники пропонують під час линяння кількість пшениці збільшувати до 50% і більше, але через те, що пшениця стимулює статеву діяльність, необхідно пшеницю частково заміняти ячменем. Бажано під час линяння давати голубам риб'ячий жир у желатинових капсулах. З настанням осінніх холодів треба переводити голубів на зимовий раціон, поступово збільшуючи норму ячменю та вівса.
^ Годування голубів, які беруть участь у польотах. Основну увагу під час складання раціону для поштових голубів, які беруть участь у змаганнях, і для гінких голубів треба звернути на корми, багаті на вуглеводи, тому що вуглеводи є джерелом енергії. До вуглеводів належать крохмаль і цукор. Крохмаль у достатній кількості містять пшениця, кукурудза, рис, а також ячмінь. Підгодовування голубів цукром під час змагань позитивно впливає на діяльність мускулатури. Голубівники Бельгії та Німеччини в період польотів голубів застосовують таку кормосуміш (у %): пшениця — 20, кукурудза — 20, боби дрібних сортів — 15, віка — 30, горох — 10, ячмінь — 5. Ця суміш корму має значний вміст протеїну (21,05%) і жиру (4,75%) і порівняно мало вуглеводів (54,27%). Недолік цього раціону — мало вуглеводів. Для льотних голубів у період гону можна застосовувати таку кормосуміш (у %): горох — 35, віка — 10, просо — 10, кукурудза — 10, пшениця — 5, ячмінь — 20, овес — 10. Ця кормосуміш має таку поживність (у %): протеїн — 17,71, жир — 2,88, вуглеводи — 63,61, мінеральні речовини — 2,72, вода — 13,08.
Голубів (поштових, гінних), які беруть участь у польотах, підгодовують коноплями, рапсом, лляним насінням (приблизно 3—4 г на голову).
Добова норма кормосуміші на голову складає 40—50 г.
^ Годування голубів у дорозі під час перевезень. Голуби, які готуються до транспортування і знаходяться в дорозі, не повинні отримувати великі дози корму, що потребує для розм'якшення великої кількості води, як, наприклад, боби, горох. Дуже небезпечно, якщо голуби, призначені для участі в змаганнях, будуть на шляху руху відчувати спрагу. Під час залікового польоту голуб, побачивши джерело води, припинить політ, щоб напитися. На вгамування спраги він витратить час і тим самим знизить свої спортивні результати.
Безпосередньо перед транспортуванням і на шляху руху рекомендується раціон такого складу (у %)): пшениця — 50, кукурудза — 20, віка — 30. Добова норма кормосуміші на голову — 50 г. Перед стартом годувати голубів не слід. Протягом усього шляху руху на транспорті голуби постійно повинні бути забезпечені свіжою, чистою водою. Поштовим голубам після змагань або гінним голубам після тривалого льоту дають трохи конопель, рапсу, суріпиці або інших олійних, змішаних з пшеницею. Регулярне годування голубів цима ласощами кожного разу після польоту стимулює їхнє прагнення повернутися до голубника.
Годування молодих голубів. Молоді голуби, яких забрали у батьків, у перші тижні після відсаджування потребують велику кількість корму. Починаючи з того часу, коли райдужна оболонка ока стає такого ж кольору, як у батьків, кормові норми можна трохи скорочувати. Молодих голубів треба годувати 3 рази на день, даючи вранці та вдень невеликі порції, а ввечері велику порцію. Рекомендується змочувати зерна кількома краплями риб'ячого жиру. У перший час після відсаджування від батьків молоді голуби неохоче поїдають бобові, віддаючи перевагу пшениці. У цей час, щоб вони не відстали в рості, їм дають у невеликій кількості пшеницю, трохи віки, гороху та ячменю в змішаному вигляді. Коли молоді голуби починають літати зграями, норму пшениці слід зменшити наполовину, а замість цього давати горох і віку в рівних кількостях. Склад раціону (у %): пшениця — 20, горох — 10, віка — 10, ячмінь — 20, кукурудза — 10, просо — 30. Пізніше можна примішувати боби, відповідно зменшувати частину віки.
Добова норма кормосуміші на голову має бути 30—40 г.
^ Вплив окремих видів корму на інкубаційні якості яєць. Заплідненість яєць і виводимість пташенят залежать від правильності годування дорослих голубів. Дуже часто деякі голубівники-аматори годують птицю без урахування потреб організму, часто лише одним-двома видами зерна без вітамінних і мінеральних підкормок, рідко додають у корм горох, віку, сочевицю, соняшник, молоду конюшину, люцерну, кропиву, червону моркву. Через недоліки такого годування організм голубів недоотримує життєво необхідні поживні речовини — білки, вуглеводи, мінеральні речовини та вітаміни — і його нормальна діяльність порушується. Недостача в раціоні голубок кальцію, фосфору та вітаміну Д призводить до того, що вони починають відкладати яйця з тонкою та крихкою шкаралупою, а іноді й без неї. Постійне годування пшеницею викликає в голубів розлад травлення, сприяє ожирінню. Через відсутність у пшениці вітамінів А і Д яйця часто бувають незаплідненими або зародки в них гинуть, а іноді голуби зовсім припиняють несіння яєць.
Недостатній вміст у пшениці вітаміну В2 також викликає загибель зародків.
Підвищені норми білків у раціоні при недостачі вітамінів групи В і особливо В2 негативно впливають на обмін речовин в організмі птахів та інкубаційні якості яєць.
^ Техніка годування голубів
Годувати голубів треба в точно визначені години, щоб привчити їх до дисципліни. При правильно встановленому режимі годування варто тільки голубівнику в певний час з'явитися в голубнику з кормом і тихим спокійним посвистуванням покликати своїх птахів, як голуби миттєво злітаються до його ніг.
Години годування. У літній період корм давати слід тричі на добу, в зимовий — двічі, не допускаючи в жодному разі одноразового годування, тому що від одного годування до наступного голуб сильно зголодніє і тому з'їсть набагато більше зерна, створюючи травним органам непідсильне навантаження, що в решті-решт може призвести його до загибелі. У період виводу пташенят перше годування повинно бути дуже рано, під час сходу сонця о 4—5 годині, тому що молоді голуб'ята, які промерзли протягом ночі, звичайно сидять з порожніми волами і годуючим нічим їх поповнити. Прийнявши їжу, пташенята швидше зігріваються. Треба пам'ятати, що через пізнє годування зголодніле пташеня мерзне і може застудитися.
Друге годування — о 13 годині, в цей час голубки звичайно злітають зі своїх гнізд, а третє годування — приблизно за годину перед сутінками, тобто о 18—20 годині. У зимовий період години годування приблизно такі: перше годування о 8—9 годині, друге — о 16—17 годині.
Місце годування. Кращим місцем для годування голубів треба визнати спеціальний майданчик, зроблений поза голубником. Під час годування голубів поза голубником аматору легше спостерігати за станом своїх птахів, виявляти серед них хворих або голубів з відсутністю апетиту, які ухиляються від прийняття їжі. Майданчик, на якому годують голубів, треба тримати у зразковому порядку.
Перед кожним годуванням його старанно очищують від посліду та посипають піском. Корм дають у годівницях, а не розсипають по підлозі. Зерно, яке для голубів — улюблений корм, краще давати окремо. Інакше голуби, вибираючи, що їм більше подобається, розкидають інше зерно у всі боки. Якщо голуби сильно розкидають Корм, треба годівниці забрати і не ставить до тих пір, поки вони не склюють усе, що розкидали.
Годівниці з кормом слід забирати з голубника після кожного годування, тому що корм, який постійно знахо-диться в голубнику, приманює мишей, щурів, а голубів робить малорухливими та лінивими.
^ Відгодовування м'ясних голубів
Витрата корму на одного голуба м'ясної породи (при середній вазі 650—700 г) складає 60—65 г зернових з додаванням мінеральних і соковитих кормів до 10 г на голову на добу.
У період линяння дають олійні: коноплі, соняшник, лляне насіння в кількості 5—10% до загального раціону. Ці корми прискорюють ріст пір'я, надають йому блискучий, лиснючий вигляд.
Молодих голубів у віці 4—6 тижнів часто відбирають на штучне примусове відгодовування, яке трйває всього лише 10—12 днів. Відібраних молодих птахів по 10—12 штук уміщують у клітки або кошики, вислані сіном, м'якою соломою, яку міняють по мірі забруднення. Годують 4 рази на день (о 5, 10, 15 та 20 годині), примусово вводять у рот їжу до наповненості вола. Після корму дають трохи теплої води, причому вода і корм повинні мати температуру, близьку до температури тіла голуба. Процедура годування проходить таким чином: свіжозварену горохову кашу вводять у воло голуба зі скляної спринцівки або шприца з широким отвором і нарощеною гумовою трубкою, повільно натискуючи на поршень. До каші у невеликій кількості домішують сіль, пісок, крейду, дроблені черепашки та кісткове борошно. Замість горохової каші можна давати і відварене зерно злаків, що добре перетравлюється в шлунку птиці.
Під час відгодовування голубів на м'ясо необхідно стежити за тим, щоб воло голуба добре просиджувалося і перед кожним наступним даванням корму було порожнє.
Кількість корму (з розрахунку сухого зерна) для голубів, які відгодовуються, 55—60 г на голуба на добу.
За 3—4 дні до забою голубів підгодовують насінням анісу, кропу, ягодами ялівцю для надання м'ясу аромату. Під час відгодовування періодично роблять контрольне зважування.

Схожі:

Потреба голуба в деяких складових частинах корму icon2. Попит, пропозиція, їх взаємодія. Еластичність Попит
Попит — це потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця, тобто платоспроможна потреба в товарі
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconВказати одну із складових для визначення тягової потужності трактора
Вказати одну із складових залежності для розрахунку сили опору, що виникає під час подолання підйому
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconТ. В. Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум
Палеха Ю.І. Управлінське документування. Навчальний посібник у 2 частинах,- к.,2003
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconТричі випускав голуба, сподіваючись на те, що той
У 2350 році до н е цар Аккаду (держави у Межиріччі на території сучасного Іраку) Саргон Стародавній наказав своїм посланникам тримати...
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconО. Л. Ніколенко виховна робота на кораблях І в частинах вмс збройних сил україни
Севастопольський військово-морський ордена червоної зірки інститут ім. П. С. Нахімова
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconНенаголошені е, и в різних частинах слова
Слід писати е або и, якщо вони відповідають звукам е або и в наголошеній позиції
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconЛекція №8 Тема: Організаційна діяльність менеджера у закладах освіти
Григораш В. В., Касьянова О. М., Мармаза О.І. Управління навчальним закладом. В 2-х частинах. – Харків.: Ранок Веста, 2003. – 160...
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconЗакон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України...
Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 16. 01. 2013 №2 „Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського...
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconСоціокультурна зумовленість філософії
Філософська галузь знань з’являється з одного боку, як нагальна потреба окремо взятої
Потреба голуба в деяких складових частинах корму iconRomaniuk. S. M хвороби голубів
А оскільки голуби живуть зграєю, то причина, яка викликала захворювання одного голуба, може викликати захворювання й інших. Тому...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка