План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів




Скачати 156.54 Kb.
НазваПлан лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів
Дата конвертації25.06.2013
Розмір156.54 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Біологія > Документы
Тема: Серцеві глікозиди
План лекції:


  1. Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин.

  2. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів і буфадієнолідів.

  3. Біогенез серцевих глікозидів. Характеристика агліконів серцевих глікозидів, особливості їх будови.

  4. Вуглеводні компоненти серцевих глікозидів, особливості їх будови

  5. Фізико - хімічні властивості серцевих глікозидів та їх агліконів.

  6. Методи виділення кардіостероїдів з рослинної сировини.

  7. Методи виявлення, кількісного визначення серцевих глікозидів. Якісні реакції на наявність вуглеводного компоненту, стероїдної частини, лактонного кільця.

  8. Якісне визначення серцевих глікозидів методом паперової та тонкошарової хроматографії. Реактиви, які використовуються для розділення і проявлення серцевих глікозидів на хроматограмі.

  9. Біологічні та фізико – хімічні методи кількісної оцінки серцевих глікозидів

  10. Правила збирання, сушіння та зберігання сировини, що містить кардіостероїди.

  11. Біологічна дія серцевих глікозидів.

  12. ЛР і ЛРС, які містять карденоліди і буфадієноліди.


Серцевими глікозидами називають групу природних БАР, які діють вибірково кардіотонічно на серцеву мускулатуру. Серцеві глікозиди займають особливе місце, оскільки не мають синтетичних аналогів. Рослини, які містять серцеві глікозиди, а також одержані з них препарати є головними засобами при лікуванні серцево-судинної недостатності. В малих дозах вони збільшують скорочення серцевого м’язу і поліпшують роботу серця, у великих – навпаки – пригнічують роботу міокарду і кінець кінцем викликають зупинку серця. На ЦНС серцеві глікозиди у невеликих дозах діють заспокійливо. У створенні лікарських засобів із серцевих глікозидів брали участь: Д.Г.Колесніков, Я.І.Ходжай, В.Т.Чорнобай, М.Ф.Колісаренко, І.Т.Кутателадзе, Е.П.Кемертеліздзе (Грузія), А.Д.Турова (Москва), Н.К.Абубакіров (Узбекистан).

^ Поширення і місце локалізації.

Серцеві глікозиди виявлені у 14 родинах рослин: ранникові, жовтцеві, кутрові, конвалієві, лілійні, капустяні та інші. Глікозиди утворюються в усіх життєвих формах рослин. Розчинені у клітинному сокові.

На утворення і накопичення серцевих глікозидів впливають географічний район зростання, фаза вегетації рослини, погодні умови, світло, грунт. Знайдено серцеві глікозиди в отруйних виділеннях шкірних залоз жаб.

^ Будова та класифікація

Аглікони серцевих глікозидів є стероїдами, але на відміну від інших сполук цього класу вони мають специфічну просторову орієнтацію молекули. Кільця А/В та С/Д у кардіостероїдів знаходяться в ЦИС-положенні, а кільця В/С – у транс-положенні. Таке розташування кілець відрізняє серцеві глікозиди від інших стероїдів, в яких кільця С/Д займають транс-положення.

Агліконом серцевих глікозидів є похідні циклопентанопергідрофенантрену, у яких в С-17 положенні містяться п’ятичленне або шестичленне лактонне кільце. Відсутність лактонних кілець в С-17 веде до втрати біологічної активності. Серцеві глікозиди за характером бічного ланцюга у С-17 поділяються на дві групи:

І. Карденоліди (група наперстянки, строфанту) мають у С-17 ненасичене п’ятичленне лактонне кільце.


Карденоліди зустрічаються в рослинах

ІІ. Буфадієноліди (група морозника, луківки) мають у С-17 шестичленне ненасичене кільце з двома подвійними зв’язками.




Буфадієноліди зустрічаються в рослинах і тваринах

Друга складова серцевих глікозидів – сахарний компонент (глюкоза, фруктоза, ксилоза і специфічні сахари: цимароза, дігітоксова і інші). По кількості моносахаридів, які приєднані у С-3 прийнято розрізняти: монозиди, біозиди, тріозиди, тетразиди.


^ Фізико-хімічні властивості.

Серцеві глікозиди – безбарвні або білі кристалічні, рідше аморфні речовини без запаху, гіркі на смак, мають певну температуру топлення (100-270º), оптично активні, багато з них флюорисцирують в УФ-світлі. Більшість малорозчинна в воді, добре розчиняється у водних речовинах метилового та етилового спиртів. Глікозиди з довгим вуглеводним ланцюгом краще розчинні в воді. Аглікони добре розчинні в органічних розчинниках.

Серцеві глікозиди схильні до гідролізу. Він може бути кислотним та ферментативним. В лужному середовищі іде деструкція агліконової частини молекули (розмикання лактонного угрупування), що приводить до втрати кардіотонічної дії.
Ідентифікація.

Реакції на лактонне кільце

  1. Реакція Раймонда. До екстрагованих глікозидів додають розчини М – динітробензолу та калію гідроксиду. З’являється фіолетове забарвлення.

  2. Реакція Легаля – на лактонне кільце. Проводиться з лужним розчином нітропрусида натрію – досліджувана витяжка набуває червоного забарвлення, яке зникає повільно.

^ Реакція на стероїдне кільце:

1.Реакція Лібермана – Бурхарда . Готують спиртово-водний екстракт глікозидів, випарюють, додають оцтовий ангідрид та концентровану сірчану кислоту. На межі двох шарів утворюється коричневе кільце, а верхній шар стає зеленим, потім коричневим.

2. Реакція Розенгейма. З розчином трихлороцтової кислоти в метанолі з’являється

синє або синьо – зеленее забарвлення.

Реакція на вуглеводи:

  1. Реакція з реактивом Фелінга. До екстракту додають розчин хлоридної кислоти, нагрівають (глікозиди гідролізують). Додають реактив Фелінга, з’являється цегляно-червоний осад.

  2. Реакція Келлера – Кіліані. З нітрофенілгідрозином і основою дезоксісахару дають сине забарвлення.

^ Кількісне визначення.

  1. Метод біологічної стандартизації:

Активність серцевих глікозидів визначають на тваринах: котах, жабах, голубах. Її порівнюють із активністю стандартних зразків і виражають в одиницях дії (котячих, жаб’ячих та голубиних).

За одиницю дії (1КОД, 1ЖОД, 1 ГОД) прийнята найменша кількість досліджувального об’єкту, яка викликає систолічне зупинення серця у тварин протягом 1 години.

  1. Фізико-хімічні методи.

а) полярографічний метод;

б) спектрофотометричний і колориметричний;

в) титрометричні методи (для тих глікозидів, які містять карбонільну групу).

^ Заготівля, сушіння та зберігання рослинної сировини, що містять кардіостероїди

При заготівлі сировини враховують фазу розвитку рослини. Обов’язково дотримуються охоронних заходів. Збирають в суху сонячну погоду, швидко відправляючи на сушку, не пізніше ніж за дві години після заготівлі.

Серцеві глікозиди – не стійкі сполуки швидко гідролізуються, розщеплюючись на цукор на вторинні глікозиди. Натуральні глікозиди діють в 5-6 разів сильніше ніж аглікони. Сушити треба швидко, тонким шаром, за температури 55-60 0С. Цієї температури достатньо , аби швидко випарувалась вода та інактивувалися ферменти, які зумовлюють гідроліз. Нові дослідження довели, що при повільному сушінні трави горицвіту весняного збільшується вміст нативних глікозидів.

В зв’язку з високою токсичністю кардіотонічних речовин ЛРС та препарати, які містять їх, слід зберігати з обережністю окремо від іншої сировини, в сухому, захищеному від прямих сонячних променів місці, сировину зберігають за списком Б, насіння строфанту – за списком А, чисті глікозиди зберігають за списком А. Один раз на рік сировину і препарати стандартизують. На етикетці повинно бути вказані: дата сепалізу і кількість одиниць дії в 1 г сировини. Чисті глікозиди зберігають за списком А.

^ Фармакологічна дія.

Серцеві глікозиди вибірково діють на міокард. У терапевтичних дозах тонізують роботу міокарду, у надмірних пригнічують і можуть спричинити зупинку серця. Між собою кардіоглікозиди різняться за швидкістю, силою і тривалістю дії на серце: посилюють його скорочення (систолу), продовжують діастолу, при цьому зникає аритмія. Крім того серцеві глікозиди мають цитостатичний ефект, седативно діють на НС, мають сечогінну дію.

Призначають їх хворим на хронічну серцеву недостатність з порушенням кровообігу.

^ ЛИСТЯ НАПЕРСТЯНКИ - FOLIA DIGITALIS

Наперстянка пурпурова -Digitalis purpurea L., род. ранни­ковіScraphulariасеае



Наперстянка пурпурная; латинізована назва походить від digitalis пальцевий, у зв'язку з наперсткоподібною формо квіток; purpureus пурпуровії, червоний.

Рослина дворічна трав'яні ста, заввишки до 120 см. Прикореневі листки видовжено-яйцеподібні, черешкові, завдовжки до 30 та завширшки до 16 см, листкова пластинка спускаєть­ся вздовж черешка. Стеблові ли­стки: нижні завдовжки 12-20 см, яйцевидні, різко відтягнуті у кри­латий черешок, середнікороткочерешкові, верхні — сидячі. Край листків нерівногородчастий. Зверху листки зморшкуваті, темно-зелені, зісподу — сіруваті від численності волосків, з виступаючою сіткою жилок. Квітки великі, пониклі, зібрані в однобічне гроно, віночок у вигляді наперстка, зовні пурпуровий, а всередині білий з пурпуровими плямами. Плід — яйцевидна двогнізда коробочка.

Мікроскопія. Клітини верхнього епідермісу з прямими або трохи звивистими стинками, нижнього більше звивисті. Волоски прості та головчасті, розміщені вздовж великих жилок зі споду листка. Прості волоски великі 2-8 клітинні з ніжно бородавчастою поверхнею, у деяких волосків стінки клітин спалися. Головчасті волоски з двоклітинною головкою (іноді одноклітинною) на одноклітинній або двоклітинній ніжці.

Поширення. Батьківщина — центральні та західні області Західної Європи. Культивується в Україні.

Заготівля. На плантаціях першого року листя збирають двічі: в кінці літа, коли воно досягає довжини 15—25 см, та восени; на плантаціях другого року — починаючи з фази цвітіння і до визрі­вання плодів, у міру відростання листя.

Перед сушінням черешки краще зрізати, бо вони бідні на гліко­зиди і довго сохнуть. Сушать листя швидко, при температурі 55— 60 °С, або повільно, при 20 °С, протягом 7-Ю днів. Рослина отруйна!

^ Хімічний склад сировини. Встановлено, що в усіх частинах рос­лини знаходиться більш як 50 кардіотонічних глікозидів та їхніх агліконів, активність яких дорівнює 50—70 ЖОД. Найбільш вивче­ними глікозидами наперстянки пурпурової є пурпуреаглікозид А, пурпуреаглікозид В і глюкогіталоксин, що мають різні радикали у С-16.

Крім карденолідів, знайдені стероїдні сапоніни , флавоноїди , ароматичні кислоти .

Первинний пурпуреаглікозид А містить три залишки дигітоксози і один — глюкози, при відщепленні якого утворюється вторинний триозід дигітоксин.

^ Біологічна дія та застосування. Дигітоксин, гітоксин, кордигіт вживаються при хронічній (рідше гострій) серцевій недостат­ності II та III ступеня, яка супроводжується порушенням кро­вообігу. Дія цих препаратів настає через 30—60 хв після вживан­ня, терапевтичний ефект триває від 8 до 24 год. Щодо тривалості дії інші препарати серцевих глікозидів не можуть зрівнятися з препаратами наперстянок. Та препарати наперстянки мають властивість кумулюватися, тобто накопичуватися в організмі, тому слід чергувати їх з препаратами інших рослин (конвалії, горицвіту, жовтушника), які не виявляють кумулятивних влас­тивостей.


ЛИСТЯ НАПЕРСТЯНКИ ШЕРСТИСТОЇ -
^

FOLIA DIGITALIS LANATAE


Наперстянка шерстистаDinitdlis Іапаїа Ehrh., род. раннико­віScrophulariaceae

Наперстянка шерстистая; латинізована назва походить від digitalis пальцевий, у зв'язку з наперсткоподібною формою квітів;

lana шерсть.

Рослина багаторічна або дворічна з невеликим кореневії щем та стрижневим корінням. Стебла поодинокі (рідше декілі, ка) прямостоячі. Прикореневе та нижнє листя видовжено-яй-невидне, тупувато-загострене, цільнокрає або рідкозубчасте, голе, завдовжки 6—12 та завширшки 1,5—3,5 см, верхні листки си­дячі, ланцетоподібні, жилкування дугонервове, з гострою верхів­кою; суцвіття — довге, густе, різнобічне гроно. Всі суцвіття, при­квітники та частки чашечки білоповстистоопушені. Віночок буро-жовтий з ліловими жилками, завдовжки 20-30 мм, кулястоздутий.

Поширення. У дикому вигляді росте на Балканах; зустрічається на Закарпатті та в Молдові, вирощується в Угорщині, Швеції та ряді інших країн Європи. Куль­тивується в Україні.



Заготівля. Збирають сировину на пер­шому році життя рослини, коли довжи­на листя розетки не менш як б см, на другому році збирають до цвітіння рос­лини, оскільки в цей період вміст карде­нолідів максимальний (до 18 мг на 1 г сировини).

Сушать так, як листя наперстянки пурпурової. Рослина отруйна!

Хімічний склад сировини. Листя містить близько ЗО карденолідів. Основ­ними є первинні глікозиди — ланатозидиА, В, С, D і Е. Близькі за будовою до пурпуреаглікозидів, вони відрізняються наявністю ацетильної групи у молекулі дигітоксози.

Біологічна активність сировини не менш як 100 ЖОД. З інших класів природних сполук листя містить флавоноїди та стероїдні сапоніни.

^ Біологічна дія та застосування. Препарати наперстянки шер­стистої мають ряд переваг перед препаратами наперстянки пурпу­рової: швидше діють на серце; мають менші кумулятивні власти­вості та краще переносяться хворими.

У медичній практиці застосовуються дигоксин, целанід, ізоланід, ланікор, ланатозид, ланатозид С, до складу якого входить дигок­син, а також новогаленовий препарат, що містить суму серцевих глікозидів наперстянки шерстистої.

^ НАСІННЯ СТРОФАНТА - SEM1NA STROPHANTHI

Строфант комбеStrophanthus kombe 01"iv., строфант щетинистий -Strophanthus hispidus DC, строфант привабливийStrophanthus grams (Hook.) Franch, род. кутровіApocynaceae



Строфант комбе, строфант щетинистый, строфант привлекательный; латинізована назва походить від грецьк. strophos перекручений та anthos квітка, що вказує на спіральне перекручені пелюстки квіток; kombe африканська назва виду.

Рослина. Багаторічні ліани із супротивним волосистим листям овальної форми із загостреною вер­хівкою. Квітки зібрані в півзонти­ки; віночок зовні білий, усередині жовтий, пелюстки витягнуті в дов­гі шнуроподібні кінці. Плід — збірна листянка, що складається з двох супротивне розміщених долей завдовжки до 1 м. Кожна доля веретеноподібна, одногнізда, містить численне насіння — округлене з одного і видовжене з другого кінця, біля основи має ко­ротку борідку, а на кінці — довгу вісь з широким чубчиком з шовко­вистих волосків; завдовжки 1—1,5 см; колір сріблясто-сірий або зеленкувато-сірий.

Поширення. Строфант комбе росте у вологих тропічних лісах Східної Африки. Його та строфанти щетинистий і привабливий культивують в Африці та Індії.

Заготівля. Заготовляють стигле насіння. Рослина отруйна.

^ Хімічний склад сировини. У насінні строфанту комбе вміст суми серцевих глікозидів становить 8—10, у строфантів щетинистого та привабливого — 4-8 %. Основні кардіоглікозиди строфанту комбе та щетинистого: К-строфантозид (2-3 %), К-строфантин-р.

^ Біологічна дія та застосування. Для лікування в основному засто­совується строфантин-К (розчин в ампулах). Строфантин-G вико­ристовують як стандарт при біологічній оцінці сировини та препа­ратів. Як засоби «швидкої допомоги» застосовують такі ін'єкційні препарати: строфантин-К, що є сумішшю глікозидів строфанту комбе.

трава горицвіту весняного - HERBA ADONIDIS VERNALIS

Горицвіт веснянийAdonis vemdiis L., род. жовтецевіRanunculaceae



Адонис весенний (горицвет весенний, стародубка, черногорка); латинізована назва походить від грецьк. Adonis ім'я сина кіпрського царя Кініра; латин, vernalis, -е — весняний.

Рослина багаторічна трав'яниста, з жовтим коротким кореневищем і де­кількома прямостоячими стеблами, які густо вкриті листям, з притиснутими гілочками. Листки за обрисом широко-яйцеподібні, пальчасторозсічені, сег­менти вузькі, лінійні, цілокраї. Квітки поодинокі, яскраво-жовті, з 10-20 пе­люстками. Плід — багатогорішок.

З інших видів горицвіту можна на­звати горицвіт туркестанський — Adonis turkestanicum (рівноцінний офіціналь­ному виду), горицвіт амурський — Adonis amurensis (активніший), горицвіт золотистий — Adonis chrysocyanthus (сировина — корене­вище з корінням); з нього виробляють К-строфантин-р.

Поширення. Росте на різнотравних степах, на узліссях степо­вих дібров та лісів у степовій та лісостеповій зонах в Україні, Кри­му, на Північному Кавказі та в Західному Сибіру.

Заготівля. Від початку цвітіння до осипання плодів траву зріза­ють, обов'язково ножем або серпом (оскільки в неї коротке коре­невище, то, якщо зривати її, пошкоджується коріння і кореневи­ще всихає). Сушать швидко (при температурі 50-60 °С) або повільно (при температурі 20 °С), в залежності від того, які глікозиди не­обхідно отримати. 1 г трави містить 50—60 ЖОД, або 6,3-8 КОД.

^ Хімічний склад сировини. У траві містяться серцеві глікозиди (0,7 %): адонітоксин, цимарин, К-строфантин-р (утворюється при повільному сушінні із цимарину) та ін. Виявлено також флаво­ноїди, сапоніни.

Біологічна дія та застосування. Разом з кардіотонічною дією, яка слабкіша аніж у строфанту та наперстянки, препарати гори­цвіту заспокоюють ЦНС. Настій трави горицвіту входить до складу мікстури Бехтєрєва, яка містить також натрію бромід, кодеїн (або кодеїну фосфат). Екстракт горицвіту сухий (випускається 1:1 та 2:1) використовують для виготовлення таблеток та настою. Таб­летки адоніс-бром, вкриті оболонкою, містять: сухого екстракту горицвіту (1:1) — 0,25 або (2:1) — 0,125 г. Використовується як заспокійливий засіб. Адонізид — новогаленовий препарат, який містить суму глікозидів горицвіту, входить до складу препарату кардіовален', адонізид сухий, кардіофіт.
^ ТРАВА КОНВАЛІЇ - HERBA CONVALLARIAE ЛИСТЯ КОНВАЛІЇ - FOLIA CONVALLARIAE КВІТКИ КОНВАЛІЇ - FLORES CONVALLARIAE

Конвалія звичайнаConval­laria majalis L., конвалія закав­казькаConvallaria transcaiicasia, конвалія Кейске (японська) — Convallaria keiskei Miq., род. конвалієвіConvallariaceae



Ландыш майский, ландыш закавказский, ландыш Кейске

^ Рослина багаторічна трав'я­ниста, заввишки до 20 см, з по­взучим кореневищем. Надземна частина — два прикореневих ли­тки і між ними квіткова стрілка з однобічною китицею білux квітів. Листки піхвові, продовгувато-еліптичні, з дуго-

іервовим жилкуванням, завдовжки 10—12 та завширшки 4—8 см, кираво-зелені, зверху із сизуватим нальотом. Квітки білі, куля-стодзвоникуваті, на довгих (15—20 см) квітконосах. Плід — куляста червона ягода.

Домішки. Купина лікарська, купина багатоквіткова, купина широколиста, грушанка круглолиста.

Мікроскопія. Для листка характерні клітини епідермісу з прямимі стінками, витягнутими вздовж вісі листка. Продихи в вигляді двох півмісячних клітин між чотирма (рідко 5) клітинами епідермісу. Кальцію оксалат у вигляді великих голчастих кристалів та пучків рафід.

Поширення. Ареал конвалії звичайної — лісова зона європейсь­кої частини України, Башкирія, Північний Кавказ та Закав­каззя, Крим. Конвалія закавказька та конвалія Кейске — це суб-види конвалії звичайної, які мають обмежений ареал зростання.

Заготівля. Основні райони заготівлі — Східна Україна, Росія, Кавказ та Далекий Схід. Рослина отруйна.

^ Листки доцільно збирати до цвітіння, коли вони містять мак­симальну кількість глікозидів. Траву та квіти заготовляють під час цвітіння. Сушать швидко в сушарках при температурі 50-60 °С або на горищі.

^ Хімічний склад сировини. Усі частини рослини містять близько 20 сполук карденолідної природи, флавоноїди (похідні кверцети­ну, кемпферолу та лютеоліну), кумарини, терпеноїди, стероїдні сапоніни. Основними серцевими глікозидами є конвалотоксин, конвалотоксол, конвалозид.

^ Біологічна дія та застосування. Настойка конвалії 1:10 на 70% спирті (готують з трави); корглікон (сума глікозидів з листя конвалії); краплі Зеленіна, конвафлавін (містить суму флавоноїдів трави конвалії Кейске) застосовують як жовчогінний засіб та у складі літолітичного препарату марелін.

^ ТРАВА ЖОВТУШНИКА СИВІЮЧОГО СВІЖА -HERBA ERYSIMI CANESCENTIS RECENS

Жовтушник сивіючийErysimum canescens Roth, син. жовтушник розлогий (ж. сіруватий)Erysimum dijfusum Ehrh., капустяніBrassicaceae

Рослина. Рід жовтушника об'єднує більш як 130 видів, з яі., у нас в Україні зустрічається близько 60. У половини з них вия лено карденоліди. Практичне значення має жовтушник сизуватий (розлогий), який культивують для медичних потреб. Дворі чна рослина, стебла розгалужені, поодинокі або їх декільїі заввишки 30-90 см На першому році життя утворює прикореневу розетку. Розеточні листки довгасті, звужені до черешка, зубчасті, стеблові —

короткочерешкові; довгасті, лінійноланцетні, цілокраї,

біля суцвіття — сидячі.

Суцвіття — пухка китиця до 25 см. Квітки дрібні, правильні, чотирипелюсткові, лимонно-жовтого кольору.

Плід — чоти­ригранний стручок, який відхиляється від стебла.

Поширення. Рослина степової та лісо­степової зони європейської частини Ук­раїни та Білорусі, росте в Середній Азії та Сибіру. Утворює багато різноманіт­них форм, які розрізняються за біологі­чною активністю, тому для одержання сировини рослину культивують.

Заготівля. Траву зрізають косилками на висоті 10—15 см від землі, підв'ялю­ють на вільному повітрі та досушують у сушарках при температурі 50—60 °С. Рослина отруйна.

^ Хімічний склад сировини. Серцеві глікозиди містять усі орга­ни рослини. Із трави та насіння вид­ілені еризимін, еризимозид, глюкоеризимозид, нейротоксин та інші, агліконом яких є строфантидин. У насінні багато (до 40 %) жирної олії. У траві та квітках містяться флавоноїди.

^ Біологічна дія та застосування. Препарати жовтушника (еризимін) виявляють кардіотонічну, седативну та діуретичну дію. ;ік жовтушника входить до складу комплексного препарату кардіовален..
Листя наперстянки великоквіткової - folia Digitalis grandiflora.

^ Наперстянка великоквіткова – Digitalis grandiflora.

Родина ранникові – Scroрhulariaceae.
Листки ланцетовидні або видовжено- ланцетовидні з гострою верхівкою, край нерівномірно слабогостро-пильчатий, нижні звужені в крилатий черешок, верхні сидячі, колір з обох сторін зелений, так як волоски з нижньої сторони розміщенні тільки вздовж центральних жилок. Квітки жовті, пониклі.

Зустрічається на Уралі, Кавказі, Карпатах.

^ Хімічний склад. Глікозиди лантозид А, дігітоксини.

Мікроскопія. Наперстянка пурпурова має звивисті клітини епідерми, продихи, волоски двох типів: одні 2-5 клітинні з ніжно бородавчатою поверхнею і дуже тонкостінні, що інколи спадаються цілком або окремі клітини; другі – волоски дуже мілкі на короткій одноклітинній ніжці з подвійною, рідше простою головкою.
^ Кореневище з коренями морозника – Rhizomata et radices Hellebori.

Морозник кавказький – Helleborus caucasicum.

Морозник червонуватий – Helleborus purpurescens.

Родина жовтицеві – Ranunculaceae.
Хімічний склад: Серцеві глікозиди (буфадієноліди) корельборін К, Корельборін П. Агліконом є гелебрігенін.

^ Фармакологічна дія і застосування: по характеру і швидкості дії морозник подібний до строфанту, а по кумулятивним властивостям і продовженості дії наближається до наперстянки.

Препарати. Порошок морозника, морозник в клітковині.

Зберігання. По списку Б.





Горицвіт весняний


Наперстянка великоквіткова





Наперстянка шерстиста


Конвалія травнева





Морозник кавказький


Наперстянка пурпурова





Жовтушник сивіючий Строфант Комбе

Схожі:

План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconВимоги до медичного вивчення пестицидів
Обсяг цих біологічно активних І частіше високотоксичних для людини І тварин речовин, що використовуються щорічно в світовій практиці,...
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconПлан лекції Вступ. Місце та значення дисципліни. Інформація як основний...
Передумови використання технічних засобів навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconПлан лекції Проблема рецидивуючого бронхіту: актуальність І поширеність...
Проблема рецидивуючого бронхіту: актуальність І поширеність захворювання, визначення
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconПлан лекції Забруднюючі речовини І негативний антропогенний вплив....
Аналізуючи джерела забруднення Світового океану, вчені запропонували наступну їх класифікацію: 40% – наземні; 35% – судноплавство;...
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconЛекція 4 мінерали план лекції: 1 Визначення поняття "мінерал"
Землі, на її поверхні, а також в космічному просторі. Мінерали існують у вигляді хімічних сполук, або складаються з одного хімічного...
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconПлан-конспект уроку №6 Тема уроку. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту
Основні терміни І поняття еволюція об'єктів, види аналізу, напрямки аналізу, дихотомія, класифікація, функціональний, структурний,...
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconТема: Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей
Вуглеводи – органічні речовини. Поділяються на 3 групи. Дві з яких мають солодкий присмак та розчинні у воді. Інші не мають солодкого...
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів icon4. обмін речовин. Обмін енергії. Терморегуляція
Поняття харчування включає сукупність процесів надходження харчових речовин в шлунково -кишковий тракт, їх перетравлення І всмоктування...
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconПлан-конспект лекції зі спецкурсу: «Біофізика клітини» на тему: «Електрична...
Під час лекції для досягнення визначених завдань застосовують такі методи, прийоми, засоби
План лекції: Визначення поняття „серцеві глікозиди” як групи біологічно активних речовин. Класифікація кардіотонічних глікозидів. Формули карденолідів І буфадієнолідів iconПлан лекції: Поняття, суть та ознаки конституційного ладу. Система...
Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України: поняття та суть
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка