Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія”




Скачати 222.62 Kb.
НазваРобоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія”
Дата конвертації24.06.2013
Розмір222.62 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Біологія > Методичні рекомендації


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ ТА ДИХАННЯ”

освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом

7.0704 - “біологія”


Затверджена на засіданні Вченої Ради біологічного факультету

23.06.2009 р., протокол № 13

Голова Вченої Ради _____________________Остапченко Л.І.
Голова НМК____________________________Кілочицький П.Я.

КИЇВ-2009



Київський національний

університет

імені Тараса Шевченка

Біологічний факультет

Кафедра фізіології

людини і тварин

Доцент Комаренко В.І.
^



Методичні рекомендації по вивченню дисципліни



Дисципліна “Фізіологія крові та дихання” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності “фізіологія людини і тварин”, що читається в VIІ семестрі в обсязі 2,5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), обсягом 103 год., з яких 72 години аудиторних занять, з них 36 годин лекцій і 36 годин лабораторних занять, та 11 годин самостійної роботи і підсумовується іспитом.

^ Мета і завдання навчальної дисципліни “Фізіологія крові та дихання” - ознайомити студентів із складом крові, її функціями і шляхами їх здійнення, механізмами зовнішнього та тканинного дихання, функціональними взаємодіями між елементами системи крові та дихальною системою.

Завдання дисципліни:

1) розглянути еволюційні етапи формування внутрішнього рідкого середовища тварин;

2) сформувати уявлення про кількісний та якісний склад крові;

3) ознайомити студентів з поняттям гомеостаз та основними функціями крові;

4) вивчити основи біомеханіки зовнішнього та механізмів тканинного дихання;

5) проаналізувати основні фізіологічні зв’язки між елементами системи крові та дихальною системою.

^ Предмет навчальної дисципліни “Фізіологія крові та дихання” включає склад та функції крові, її зв’язок із іншими рідинами організму та формуванням і підтриманням гомеостазу, гемопоез; процеси дихання: зовнішнє дихання, транспорт дихальних газів рідинами організму та механізми тканинного дихання, нервово-гуморальна регуляція процесів респірації.

^ Вимоги до знань та вмінь.

Вміти:

  • робити забір крові у лабораторних тварин та працювати з нею, як біологічним матеріалом;

  • досліджувати та аналізувати основні фізіологічні показники крові;

  • оцінювати основні фізіологічні показники зовнішнього та тканинного дихання;

  • самостійного працювати з науковою, навчальною та довідниковою літературою з фізіології.

^ Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Фізіологія крові та дихання” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом «біологія», є важливою для вивчення таких спеціальних дисциплін як “біохімія”, “фізіологія людини та тварин”, “біофізика”, “зоологія ”, ”цитологія”.

Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», зокрема: “Фізіологія центральної нервової системи”, ”Порівняльна фізіологія“, "Фізіологія кровообігу", "Фізіологія вегетативної нервової системи", “Фізіологія праці”, ”Біохімія”, ”Цитологія”.

У цій дисципліні кров та система органів дихання розглядаються і як самостійні елементи організму, і як елементи однієї функціональної дихальної системи. Фізіологічні процеси, які висвітлюються в межах навчальної дисципліни, вивчаються на молекулярному, клітинному, тканинному, органному рівні та рівні систем. Методи гематологічних досліджень та досліджень процесів респірації можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і міждисциплінарних наук.

^ Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна “Фізіологія крові та дихання” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять 1 - 3 теми, до другого 4 - 6 теми.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та доповнень на заняттях, контрольних робіт, перевірка реферату на одну із тем для самостійної роботи, консультації по темам для самостійної роботи в поза аудиторний час. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів наведена у таблиці.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.


Змістовий модуль 1.
^

Вид роботи


Бали

Усні відповіді під час опитувань

15

Модульна контрольна робота 1.

15

Сума


30



Змістовий модуль 2.
^

Вид роботи


Бали

Усні відповіді під час опитувань

15

Модульна контрольна робота 2.

15

Сума


30


З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу “Фізіологія крові та дихання”, який складається з 2 змістових модулів і має загальний обсяг рівний 2,5 кредитам (36 години лекцій, 36 годин лабораторних занять та 11 годин самостійної роботи студента, всього 103 годин).
Загальна кількість балів, які можуть отримати студенти з курсу

Фізіологія крові та дихання”




Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Іспит

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

Поточний контроль

тест

Поточний контроль

тест

15

15

15

15

40

100

Сума

30

30

40

100



Підсумкова рейтингова оцінка з “Фізіологія крові та дихання” виставляється після обов’язкового написання модульних контрольних робіт та захисту результатів лабораторних робіт. У випадку відсутності студента на заняттях, він може відпрацювати пропущені лабораторні роботи після отримання допуску. В разі відсутності студента при написанні модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на його складання впродовж двох тижнів. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна нулю.

Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову та екзаменаційну відомість.


^

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ







лекції



^ НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин



лекції

Лабора-торні заняття

Самостійна

робота
^

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1


Фізіологія крові”

1.

Внутрішнє рідке середовище організму. Склад крові, лімфи, тканинної рідини та їх функції. Фізико-хімічні властивості крові.

6

8

1

2.

Формені елементи крові та їх характеристики. Захисні функції крові: участь в імунітеті, гемостаз.

8

16

3

3.

Гемопоез.

4










Модульна контрольна робота 1











^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

Фізіологія дихання”

4.

Еволюція дихальної системи. Біомеханіка дихання. Вентиляція легень. Альвеолярний газообмін.

4

6

2

5.

Дихальні пігменти крові, гемоглобін. Транспорт О2 та СО2 кров’ю. Газообмін в тканинах.


6


2


2


6.

Регуляція дихання. Дихальний центр. Рефлекторна та гуморальна регуляція дихання. Дихання людини при різних умовах (фізичне навантаження, підвищений та знижений атмосферний тиск, тощо)

8

4

3




Модульна контрольна робота










^ Всього годин за семестр 103








Загальний обсяг годин – 103

Лекцій - 36 годин

Самостійна робота - 11 годин

Теми лекцій та завдань для самостійної роботи
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ
ТЕМА № 1. Внутрішнє рідке середовище організму. Склад крові, лімфи, тканинної рідини та їх функції. Фізико-хімічні властивості крові.
Лекція 1. Внутрішнє рідке середовище організму. Поняття гомеостазу. – 2 год.

Поняття про внутрішнє рідке середовище організму та передумови його виникнення. Гомеостаз. Рідини організму: гемо/гідролімфа, кров, лімфа та тканинна рідина. Зв’язок між рідинами організму та їхня роль у підтриманні гомеостазу. Об’єм та склад внутрішніх рідин у різних тварин (порівняльний аспект). Спільні та відмінні характеристики крові, тканинної рідини та лімфи.

^ Завдання для самостійної роботи студентів – Розкрити поняття гомеокінезу. Порівняти і пояснити відмінності відносного об’єму циркулюючих рідин у різних тварин - 0,5 год.
Лекція 2. Об’єм, склад та функції внутрішніх рідин людини. – 2 год.

Об’єм крові, гематокрит, плазма та сироватка крові. Неорганічні компоненти плазми крові. Характеристика білкового складу крові. Функції альбумінів та глобулінів. Вуглеводи та жири плазми крові. Склад міжклітинної рідини та лімфи. Функції рідин тіла: транспортна, поживна, гомеостатична, захисна та ін.

Завдання для самостійної роботи студентів – Пояснити неоднорідність хімічного кладу тканинної рідини в різних ділянках організму – 0,5 год.
Лекція 3. Фізико-хімічні властивості крові.- 2 год.

Питома маса, в’язкість, осмотичний тиск крові. Відносна густина крові, реакція осідання еритроцитів (ШОЕ) її механізм та діагностичне значення. Реакція крові та її буферні системи: гемоглобінова, гідроген карбонатна, білкова та фосфатна.
ТЕМА № 2. Формені елементи крові та їх характеристики. Захисні функції крові: участь в імунітеті, гемостаз.
Лекція 1. Еритроцити – 2 год.

Кількість та розміри еритроцитів. Фізіологічний анізоцитоз. Будова еритроцитів. Порівняльна характеристика червоних клітин крові у різних тварин. Пристосування еритроцитів до виконання дихальної функції. Характеристика метаболічних процесів в еритроциті. Групи крові.

^ Завдання для самостійної роботи студентів – Описати основні відомі системи груп крові окрім системи АВО та резус-фактора. Типи еритроцитів, та фактори, що впливають на їх утворення. – 1 год.
Лекція 2. Лейкоцити– 2 год.

Кількісна характеристика лейкоцитів. Загальні властивості імунокомпетентних клітин. Класифікація лейкоцитів та коротка характеристика кожного класу – нейтрофілам, еозинофілам, базофілам, лімфоцитам та моноцитам. Функції лейкоцитів: поживна, видільна, захисна. Поняття про імунітет.

^ Завдання для самостійної роботи студентів – Описати типи імунітету та механізми їх здійснення. – 2 год.

Лекція 3. Тромбоцити. Первинний гемостаз. -2 год.

Особливості будови та властивості тромбоцитів. Функції тромбоцитів: захисна, транспортна. Тромбоцитарні фактори гемостазу. Судинно-тромбоцитарний гемостаз та його механізми. Активація тромбоцитів.

Лекція 4. Вторинний гемостаз – 2 год.

Каскадна теорія коагуляції Шмідта та Моравиця. Фактори коагуляції. Сучасні уявлення про етапи формування фібринового згустку. Взаємодія механізмів первинного та вторинного гемостазу. Протизсідна система крові та її фізіологічне значення.

ТЕМА № 3. Гемопоез.

Лекція 1. Еритро- та тромбоцитопоез. – 2 год.

Теорії гемопоезу. Стовбурові клітини. Еритропоез, основні етапи утворення еритроцитів. Синтез гемоглобіну. Утворення тромбоцитів.

Лекція 2. Лейкоцитопоез. Тромбоцитопоез. – 2 год.

Грануло- та моноцитопоез. Лімфопоез: утворення Т- і В-лімфоцитів. Роль тимусу в лімфопоезі. Нервова та гуморальна регуляція процесів кровотворення.

Модульна контрольна робота.

Питання до змістового модуля 1.


  1. Поняття внутрішнього рідкого середовища організму.

  2. Порівняльна характеристика внутрішнього рідкого середовища різних тварин.

  3. Відмінність гідро/гемолімфи від крові.

  4. Осмотичний тиск крові, та фактори що його формують.

  5. Органічні складові плазми крові.

  6. Альбуміни крові.

  7. Глобуліни крові.

  8. Фізико-хімічні властивості крові.

  9. Реакція осідання еритроцитів та діагностичне значення величини ШОЕ.

  10. Буферні властивості крові.

  11. Кількість, розміри еритроцитів, фізіологічний анізоцитоз.

  12. Особливості будови еритроцитів.

  13. Метаболізм еритроцитів.

  14. Групи крові.

  15. Пристосування еритроцитів до виконання дихальної функції.

  16. Класифікація лейкоцитів та їх кількісна характеристика.

  17. Загальні властивості лейкоцитів.

  18. Поняття імунітету, типи імунітету.

  19. Формування імунної пам’яті.

  20. Механізми клітинного та гуморального імунітету.

  21. Морфологічні особливості тромбоцитів.

  22. Функції тромбоцитів.

  23. Властивості тромбоцитів, пов’язані з гемостатичною функцією.

  24. Тромбоцитарні фактори зсідання крові.

  25. Судинно-тромбоцитарний гемостаз.

  26. Ферментативна теорія Шмідта та Моравиця коагуляції крові.

  27. Фактори вторинного гемостазу.

  28. Етапи коагуляції крові.

  29. Зовнішній та внутрішній шляхи утворення активатора протромбіну.

  30. Роль іонів Са++ та вітаміну К в процесах утворення фібринового згустку. Консервація крові.

  31. Протизсідна ситема крові, її елементи та фізіологічне значення.

  32. Атромбогенні властивості мембрани еритроцитів.

  33. Теорії гемопоезу.

  34. Відмінності гемопоезу на різних етапах онтогенезу.

  35. Cтовбурові клітини червоного кісткового мозку.

  36. Основні етапи еритропоезу.

  37. Синтез гемоглобіну, фактори Касла.

  38. Утворення тромбоцитів.

  39. Лейкоцитопоез: утворення моноцитів.

  40. Гранулоцитопоез.

  41. Етапи лімфопоезу.

  42. Роль тимусу в утворенні Т-лімфоцитів.

  43. Нервова регуляція процесів гемопоезу.

  44. Гуморальна регуляція кровотворення: еритро- та лейкопоетини.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАННЯ
ТЕМА № 4. Еволюція дихальної системи. Біомеханіка дихання. Вентиляція легень. Альвеолярний газообмін.

Лекція 1. Визначення поняття «дихання». Еволюційні етапи розвитку дихальної системи. Дихальні шляхи, аеродинамічний опір. Еластичні властивості легенів – 2 год.

Анаеробне та аеробне дихання. Складові частини процесу дихання: вентиляція дихальних органів, транспорт дихальних газів в організмі, тканинне дихання. Еволюція дихання та розвиток дихальних органів. Основні типи дихальних органів та особливості їх роботи у різних тварин. Нагнітальний та всмоктувальний типи дихання. Верхні та нижні дихальні шляхи. Фактори, що впливають на формування аеродинамічного опору, закон Хагена-Пуазейля. Еластичні компоненти легенів. Сурфактант та його функції. Значення сурфактанту у формуванні еластичних властивостей легенів.
^ Завдання для самостійної роботи студентів – Дихання, як процес біологічного окиснення. Розвиток атмосфери Землі, роль живих організмів у її формуванні. – 1 год.

Лекція 2. Біомеханіка дихання. Вентиляція легень.– 2 год.

Дихальні м’язи та їх робота. Формування плевральної щілини та зміни в ній тиску під час респірації. Легенева та альвеолярна вентиляція. Коефіцієнт легеневої вентиляції. Нерівномірність вентиляції та перфузії легенів. Венитляційно-перфузійне відношення та його порушення. Аерогематичний бар’єр. Різниця напруг дихальних газів між кров’ю та альвеолами.

^ Завдання для самостійної роботи студентів – Модель Дондерса. Легеневі об’єми, їх характеристика та методи визначення. Закон дифузії Фіка. – 1 год.

ТЕМА № 5. Дихальні пігменти крові, гемоглобін. Транспорт О2 та СО2 кров’ю. Газообмін в тканинах.
Лекція 1. Дихальні пігменти крові. – 2 год.

Пігменти крові різних тварин та їх порівняльна характеристика. Гемоглобін та його складові. Особливості структури гема. Типи гемоглобіну: основний, мінорний, фетальний, метгемоглобін і ін. Утворення оксигемоглобіну, реакція оксигенації. Крива дисоціації оксигемоглобіну. Ефект Веріго-Бора. Транспорт О2 в крові.
^ Завдання для самостійної роботи студентів – Ознайомитися з найбільш поширеними паталогічними формами гемоглобіну. Гемін, кришталі геміну та гемоглобіну. Сполуки гемоглобіну: карбокси- та карб(о)гемоглобін. – 1 год.

Лекція 2. Транспорт кров’ю вуглекислого газу – 2 год.

Основні форми транспорту в крові СО2. Взаємозв’язок між дихальною та буферними функціями крові. Сатураційна крива СО2. Ефект Христіансена-Дугласа-Холдейна. Різниця напруг дихальних газів між кров’ю та альвеолами. Газообмін в легенях.

Лекція 3. Газообмін в тканинах – 2 год.

Механізми надходження О2 до тканин: конвекція та дифузія. Різниця напруг дихальних газів між капілярами та тканинами. Дифузія О2 та СО2 в тканинах та фактори, що впливають на цей процес. Критичний рівень постачання кисню. Циліндрична модель капіляру Крога; зміни рО2 в крові та тканині вздовж капіляру. Тканинна гіпоксія та її причини. Споживання кисню тканинами. Коефіцієнт утилізації кисню. Кисневий запит та кисневий борг. Регуляція постачання О2 до тканин та тканинного дихання.
^ Завдання для самостійної роботи студентів – Механізми надходження О2 до тканин: конвекція та дифузія. Різниця напруг дихальних газів між капілярами та тканинами – 1 год.


^ ТЕМА № 6. Регуляція дихання.
Лекція 1. Респіраторні нейрони. Локалізація дихального центру та його функціонування – 2 год.

Дослідження М.О. Міславського по визначенню локалізації дихального центру. Респіраторні нервові клітини: ін-та експіраторні нейрони, загальні властивості. Дорсальна та вентральна респіраторні групи довгастого мозку, комплекс Бетцингера. Класифікація респіраторних нейронів відповідно до фаз дихального циклу. Характеристика різних типів дихальних нейронів. Формування дихального циклу на рівні респіраторного центру довгастого мозку. Взаємодія між різними типами дихальних нейронів довгастого мозку.
^ Завдання для самостійної роботи студентів – Фізіологія пейсмекерних клітин – 1 год.
Лекція 2. Участь різних відділів ЦНС у регуляції дихання – 2 год.

Участь кори півкуль головного мозку в контролі дихальної функції організму. Роль гіпоталамуса та вегетативної нервової системи в регуляції дихальних процесів. Локалізація дихальних центрів Варолієвого моста. Апнеістичний та пневмотаксичний центри. Зміни зовнішнього дихання внаслідок порушення респіраторних центрів моста. Спинний мозок та регуляція дихання.
^ Завдання для самостійної роботи студентів – Ретикулярна формація стовбуру головного мозку – 1 год.

Лекція 3. Рефлекторна регуляція дихання – 2 год.

Інфляційний рефлекс Герінга-Брейєра. Низько порогові та високо порогові рецептори розтягання дихальних шляхів та легенів. Рефлекси з іритантних рецепторів дихальних шляхів. Респіраторні рефлекси з юкстакапілярних рецепторів легень, механо- і терморецепторів та больових рецепторів шкіри. Захисні дихальні рефлекси: кашель, чхання. Взаємозв’язок рефлекторної регуляції дихання та тиску крові: рефлекс з барорецепторів дуги аорти та каротидного синуса.

Лекція 4. Гуморальна регуляція дихання – 2 год.

Дослід Фредеріка з перехресним кровообігом у собак. Центральні хеморецептори: локалізація, механізм активації. Участь центральних хеморецепторів у зміні фаз дихального циклу. Локалізація периферичних хеморецепторів та їх вплив на дихання. Реакції дихальної системи на зміни рН крові. Вплив біологічно активних речовин (гормонів, метаболітів, тощо) на респіраторну функцію.
^ Завдання для самостійної роботи студентів – Ознайомитись з характером дихання людини при різних умовах (фізичне навантаження, підвищений та знижений атмосферний тиск, тощо) – 1 год.

Модульна контрольна робота.

Контрольні запитання до змістовного модуля 2.


  1. Дати визначення терміну «дихання».

  2. Дихальні гази та типи дихання: аеробне та анаеробне.

  3. Зовнішнє дихання та його типи: шкірне, трахейне, зяброве, легеневе.

  4. Дихання наземних хребетних тварин: земноводні, плазуни, птахи, ссавці.

  5. Верхні та нижні дихальні шляхи.

  6. Поділ дихальної системи на кондуктивну, перехідну (транзиторну) та респіраторну зони.

  7. Механізми перенесення повітря через кондуктивну та респіраторну ділянки дихальної системи.

  8. Анатомічний мертвий простір

  9. Механічне очищення вдихуваного повітря в дихальних шляхах.

  10. Захисні рефлекси з механо- та хеморецепторів верхніх та нижніх дихальних шляхів.

  11. Зігрівання та зволоження повітря в порожнинах носа та носоглотки.

  12. Біомеханіка дихання: предмет і завдання.

  13. Модель Ф.К. Дондерса.

  14. Формування плевральної щілини та внутрішньо плеврального тиску.

  15. Еластичні властивості легенів, аналіз кривої тиск-об’єм.

  16. Розтягуваність легенів, тиск розтягання; фактори, що знижують здатність легенів до розтягання.

  17. Поверхневий натяг альвеол, як один із факторів, що визначає еластичність легенів.

  18. Хімічний склад та функції сурфактанта альвеол.

  19. Еластична тяга грудної клітки, пневмоторакс.

  20. Співвідношення еластичних сил легенів та грудної клітки, функціональна залишкова ємність легенів.

  21. Респіраторні м’язи та їх класифікація.

  22. Механіка вдиху. Роль основних інспіраторних м’язів (діафрагма та зовнішні міжреберні) у процесі вдиху.

  23. Механіка видиху. Видих в положенні стоячи та лежачи.

  24. Типи зовнішнього дихання: грудний, черевний, змішаний.

  25. Зміни об’єму та тиску в легенях та плевральній щілині під час дихання.

  26. Еластичний та нееластичний опір дихальної системи.

  27. Аеродинамічний опір повітроносних шляхів. Закон Хагена-Пуазейля.

  28. Фактори, що впливають на аеродинамічний опір: об’єм легенів, діаметр бронхів, густина і в’язкість вдихуваних газів.

  29. Нерівномірність вентиляції легенів та її причини.

  30. Легенева та альвеолярна вентиляція, коефіцієнт вентиляції легенів.

  31. Газообмін в легенях. Аерогематичний бар’єр або альвеолярно-капілярна мембрана.

  32. Дифузійна поверхня легенів. Коефіцієнт Крога для О2 і СО2.

  33. Газовий склад вдихуваного і видихуваного повітря та артеріальної і венозної крові.

  34. Вентиляційно-перфузійне відношення.

  35. Нерівномірна перфузія легенів кров’ю, гравітаційний фактор.

  36. Вплив зміни рО2 на легеневий кровотік.

  37. Артеріалізація крові, зміни рО2 та СО2 в крові вздовж легеневого капіляру.

  38. Дихальні пігменти, що притаманні різним тваринам.

  39. Залізовмісні та мідьвмісні пігменти.

  40. Порівняльна характеристика залізовмісних дихальних пігментів: гемоглобіну, еритрокуорину, хлорокруорину та гемеритрину.

  41. Кристали гемоглобіну.

  42. Будова гемоглобіну: структура глобіну та особливості гему. Реакція оксигенації.

  43. Типи гемоглобіну: фетальний, мінорний, основний, паталогічні форми гемоглобіну.

  44. Кількісні показники гемоглобіну: вміст Нb в крові та еритроциті. Анемія.

  45. Характеристика міоглобіну.

  46. Крива дисоціації оксигемоглобіну. Властивості гемоглобіну.

  47. Ефект Веріго-Бора та його фізіологічне значення.

  48. Транспорт в крові СО2 та його зв’язок з буферною функцією крові.

  49. Сатураційна крива СО2. Ефект Христіансена-Дугласа-Холдейна.

  50. Визначення тканинного дихання. Механізми надходження кисню до тканин: конвекція та дифузія.

  51. Зміни рО2 та крові вздовж капіляру та оточуючій його тканині. Модель Крога.

  52. Критичний рівень постачання кисню. Фактори, що призводять до виникнення тканинної гіпоксії.

  53. Споживання тканинами О2. Коефіцієнт утилізації кисню. Кисневий запит та борг.

  54. Нервова та гуморальна регуляції тканинного дихання.

  55. Локалізація дихального центру, роботи Міславського.

  56. Порівняльна характеристика ін- та експіраторних нейронів.

  57. Класифікація нейронів дихального центру: бульбоспінальні, пропріобульбарні, ранні та пізні інспіраторні, постінспіраторні нейрони та ін.

  58. Взаємодія нейронів дорсальної та вентральної респіраторних груп дихального центру довгастого мозку.

  59. Дихальні центри моста мозку: пневмотаксичний та апнеістичний центри.

  60. Ієрархія відділів дихального центру стовбура головного мозку.

  61. Рефлекторна регуляція дихання. Рефлекс Герінга-Брейєра.

  62. Рефлекси з хемо- та механорецепторів дихальних шляхів, больових рецепторів, термо- та механорецепторів шкіри.

  63. Дослід Фредеріка, гуморальна регуляція дихання. Центральні та периферичні хеморецептори.

  64. Зв’язок між регуляторними контурами дихальної та серцево-судинної системи.



Типове модульне завдання:

^ МОДУЛЬ – 1

із с/к „Фізіологія крові та дихання”

В-2

І) Відкриті питання:

1. Механізми підтримання рН крові.

2. Гемоглобін: будова, властивості (крива дисоціації оксигемоглобіну, ефект Бора).
ІІ) Тестові питання:

1. Агрегацію тромбцитів забезпечує фактор Вілебранда.

2. Фібринстабілізуючий фактор зміцнює фібриновий згусток

3. Зниження в крові вмісту калію призводитть до дисфункції системи гемостазу.

4. В еритроциті метгемоглобі-редуктаза запобігає окисленню заліза в складі гемоглобіну.

5. Концентрація білків в еритроциті перевищує цей показник плазми крові.

6. У хребетних пігменти крові знаходяться виключно в еритроцитах.

7. Якісний склад білків лімфи а)повторює білковий склад плазми крові, б) повторює білковий склад тканинної рідини, б) бідніший, ніж в плазмі крові.

8. Лейкоцитарна формула – співвідношення різних форм лейкоцитів в крові, виражене у %.

9. Всім лейкоцитам притаманний позитивний хемотаксиз.

10. Ведучу роль у неспецифічному клітинному імунітеті відіграють а) моноцити, б) нейтрофіли, в) базофіли разом з еозинофілами.

11. Число Хюфнера – кількість молекул О2, яку може приєднати 1 молекула гемоглобіну.

Питання, які виносяться на іспит:


  1. Зміни фізичних властивостей крові внаслідок підвищення чи зниження гематокриту.

  2. Роль органів видільної та дихальної системи у регуляції рН крові.

  3. Порівняльна характеристика транспорту О2 та СО2 кров’ю.

  4. Групи крові та їх різноманіття.

  5. Формування імунної пам’яті.

  6. Активація тромбоцитів під час запуску судинно-тромбоцитарного гемостазу.

  7. Участь ендотелію судин в реакціях гемостазу.

  8. Взаємодія механізмів первинного та вторинного гемостазу.

  9. Забезпечення атромбогенності поверхонь формених елементів та стінок судин.

  10. Теорії гемопоезу, властивості стовбурових клітин.

  11. Синтез гемоглобіну.

  12. Зміни тисків та об’ємів плевральної порожнини та легень під час дихання.

  13. Формування аеродинамічного опору дихальних шляхів.

  14. Співвідношення еластичної тяги легень та грудної клітки.

  15. Вентиляційно-перфузійне відношення.

  16. Споживання тканинами кисню, коефіцієнт утилізації кисню.

  17. Пояснити причини постійної активності дихального центру.

  18. Узгоджена взаємодія дихальних центрів довгастого мозку та моста.

  19. Контроль дихання збоку гіпоталамуса та кори півкуль.

  20. Проаналізувати еволюційний розвиток системи рідин тіла та дихальної системи.


Таблиця переведення 100-бальної системи в 5-ти бальну


^ 100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету

91-100

5

відмінно

75-90

4

добре

60-74

3

задовільно

1-59

2

не задовільно


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література

  1. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. — М.: Мир, 2000. - 469 с.

  2. Канаев Н.Н., Шик Л.Л., Кузнецова В.К. Руководство по клинической физиологии дыхания. – Л.: Медицина. Ленингр. отделение, 1980. - 375 с.

  3. Уэст Дж. Физиология дыхания. Основы. – М.: Мир, 1988. – 198 с.

  4. Чайченко, Г. М. Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. - К.: Вища школа, 2003. - 463 с.

  5. Шифман Ф. Дж. Патофизиология крови. М. – СПб.: “Издательство БИНОМ” – “Невсвкий Далект”, 2000. – 448 с.

  6. Шмидт Р., Тевс Г. Физиология человека. – М.: Мир, 2005 – Т.2.- 314 с.


Додаткова література


  1. Панасюк Є.М., Корзюк Л.С., Федорів Я.М., Онищенко Ю.В. Фізіологія і патологія системи дихання. – Львів: Світ, 1992. – 216 с.

  2. Перехрестенко П.М., Ісакова Л.М., Третяк Н.М., Лисенко Д.А., Бондарчук С.В. Лекції з гематології, К.: Нора-прінт, 2005. – 128 с.

  3. Mines A.H. Respiratory Physiology. Third Edition. – New York: Raven Press, 1993. – 182 p.




Схожі:

Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconРобоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія кровообігу” освітньо-професійної...
Кредитно-Трансферною Системою естs, обсягом 93 год., з яких 64 години аудиторних занять, з них 32 годин лекцій І 32 годин лабораторних...
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconЗатверджую
Робоча навчальна програма складена відповідно до освітньо-професійної програми гсво напряму
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconЗатверджую
Робоча навчальна програма складена відповідно до освітньо-професійної програми гсво напряму
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconЗатверджую
Робоча навчальна програма складена відповідно до освітньо-професійної програми гсво напряму
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconРобоча навчальна програма для курсантів освітньо-кваліфікаційного...
Кримінальний процес України: робоча навчальна програма для курсантів 3-го курсу освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за напрямом...
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconРобоча навчальна програма дисципліни міжнародне повітряне І космічне...
Навчальна дисципліна "міжнародне повітряне І космічне право" є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconЗатверджую
Економіка та підприємництво” за напрямом 030508 “Фінанси І кредит”, складеної на основі освітньо-професійної програми підготовки...
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconНавчальна програма з дисципліни “ психологія” Пояснювальна записка
Дана програма укладена у відповідності до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійної програми підготовки...
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconПояснювальна записка Мета вивчення навчальної дисципліни
Навчальна програма складена згідно освітньо-професійної програми гсво напряму 030402 «Правознавство»
Робоча навчальна програма дисципліни “ фізіологія крові та дихання” освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом 0704 “біологія” iconПрограма “ Організація та проведення виробничої практики”. для студентів...
Програма виробничої практики для студентів IV курсу складена на основі освітньо-професійної характеристики бакалавра напряму підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка