Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки




Скачати 313.44 Kb.
НазваМетодичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки
Сторінка1/2
Дата конвертації04.02.2014
Розмір313.44 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Біологія > Методичні рекомендації
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Мікробіологія харчових продуктів

методичні Рекомендації

до вивчення дисципліни

та виконання контрольної роботи

для студентів напряму підготовки

6.051701 “Харчові технології та інженерія”

денної та заочної форм навчання

Всі цитати, цифровий та фактичний

матеріал, бібліографічні відомості

перевірені. Написання одиниць

відповідає стандартам

Тетеріна С.М.

Омельчук Є.О.


СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

біотехнології і мікробіології Протокол № 16

від 23 квітня 2012 р



Київ НУХТ 2012

Мікробіологія харчових продуктів : Метод. рекомендації до вивч. дисц. та викон. контрол. роботи для студ. напряму підготовки 6.051701 “Харчові технології та інженерія” ден. та заоч. форм навчання/ Уклад.: С.М. Тетеріна, Є.О. Омельчук – К.: НУХТ, 2012. – 22 с.

Рецензент: В.О. Красінько, канд. техн. наук


Укладачі: С.М. Тетеріна канд. техн. наук

Є.О. Омельчук

Відповідальний за випуск Т.П. Пирог д-р біол. наук

^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна „Мікробіологія харчових продуктів” належить до загально інженерних дисциплін. Вона входить до навчальних планів бакалаврів та є обов’язковою для технічних вузів, які готують фахівців з технологій харчової промисловості.

Предметом дисципліни є вивчення морфології, фізіології, систематики, екології, особливостей метаболізму та закономірностей життєдіяльності різних груп мікроорганізмів, які використовують у харчовій промисловості..

Метою дисципліни є засвоєння студентами основ мікробіології з метою подальшого застосування мікробіологічних знань при вивченні загальної та спеціальної технології, обладнання, наукових основ і стандартизації галузі, проходженні виробничої практики виконанні курсових і дипломних проектів, у майбутній виробничо-практичній та науково-дослідній роботі.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Дана дисципліна спирається на знання, здобуті студентами при вивченні фізики, неорганічної, органічної, аналітичної хімії, біохімії. Подальше застосування одержаних знань та навичок необхідно при вивченні загальної та спеціальних технологій, обладнання, наукових основ і стандартизації галузі виконанні НДРС, курсових та дипломних проектів.

Роль у підготовці майбутніх фахівців. Опанування дисципліни „Мікробіологія харчових продуктів” дозволить майбутнім спеціалістам використовувати закономірності розвитку мікроорганізмів у виробництві харчових продуктів чи біотехнології. Вона є базовою для вивчення наступних спеціальних дисциплін «Загальні технології харчової промисловості», «Технологія галузі» і складовою частиною курсових та дипломних проектів. Лабораторні заняття побудовані таким чином, щоб студенти на основі знань особливостей морфології та фізіології мікроорганізмів оволоділи технікою мікроскопіювання, принципами складання поживних середовищ, санітарно-гігієнічного та мікробіологічного контролю сировини, напівпродуктів та готової продукції, методами кількісного обліку мікроорганізмів та дослідження продуктів їх метаболізму.

Отримані знання необхідні для успішної практичної діяльності майбутніх фахівців.

Для успішного опанування даної дисципліни студентам необхідно мати теоретичні та практичні знання з основних розділів біохімії, фізичної та колоїдної хімії, навички роботи з комп’ютерними програмами Word, Excel для обробки даних за допомогою текстових та графічних редакторів; знати принципи роботи пошукових програм в мережі Internet, мати базовий рівень знання іноземної мови.

Дана програма складена відповідно сучасного рівня розвитку технічної мікробіології, біотехнології, мікробіологічного і санітарно-гігієнічного контролю.

В результаті вивчення дисципліни майбутній фахівець повинен:

знати історію виникнення мікробіології; теоретичні основи мікробіології; сучасний рівень і перспективи розвитку мікробіології в Україні та за кордоном; культуральні ознаки мікроорганізмів; основи фізіології, генетики та екології мікроорганізмів; вплив факторів зовнішнього середовища на мікробну клітину; особливості обміну речовин у мікроорганізмів та шляхи його направленого регулювання; основні виробництва, які ґрунтуються на життєдіяльності мікроорганізмів; мікробіологічні основи санітарії та гігієни харчових виробництв; заходи боротьби з мікроорганізмами, що спричинюють порушення технологічних процесів та зниження якості готової продукції.

уміти готувати та мікроскопіювати препарати мікроорганізмів; проводити дослідження морфолого-культуральних ознак основних груп мікроорганізмів: бактерій, дріжджів та грибів; досліджувати вплив фізико-хімічних та біологічних факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність клітин живих організмів; кваліфіковано здійснювати мікробіологічний контроль сировини, напівфабрикатів та готової продукції харчових виробництв.

мати навички. техніки мікроскопіювання препаратів мікроорганізмів; роботи з чистими культурами мікроорганізмів; приготування препаратів мікроорганізмів та їх фарбування; проведення мікробіологічних, біохімічних досліджень в лабораторних та дослідних масштабах.

^ 2. Зміст занять з дисциплінИ
2.1. Лекційні заняття



пор.


Тема та зміст лекцій

Література

1

2

3

1

^ Предмет і завдання дисципліни.

Становлення мікробіології як науки. Внесок видатних мікробіологів в створення промислової мікробіології. Розвиток вітчизняної мікробіології.

Основні ознаки мікроорганізмів та їх різноманітність. Місце мікроорганізмів у систематиці живих істот. Роль мікроорганізмів у природі, сільському господарстві, медицині, харчовій промисловості, біотехнології та інших галузях.

Сучасні методи дослідження морфології та молекулярної організації клітин мікроорганізмів. Роль мікроскопічних та фізико-хімічних методів у розкритті хімічного складу, будови та фізіології мікроорганізмів.

[16, с. 15-30]




Продовження

1

2

3

2

^ Прокаріоти. Морфологія, розмноження і розвиток мікроорганізмів. Будова бактеріальної клітини.

Морфологічні типи бактеріальних клітин, їх розміри. Особливості хімічного складу і структури клітинних стінок грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цитоплазматична мембрана і мембранні структури бактеріальної клітини. Особливості організації генетичного апарату бактерій. Рибосоми, газові вакуолі, включення резервних речовин, капсули та їх функції. Розмноження бактерій. Органи руху. Види руху.

Поняття про вид. Ознаки, які використовуються при визначенні виду мікроорганізмів. Визначники бактерій.

Актиноміцети (променеві грибки). Будова актиноміцетів. Ку,льтуральні ознаки. Розмноження актиноміцетів. Роль прокаріотів у природі, в харчовій промисловості. Відмінності прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів.

[16, с. 31-78]

3

^ Еукаріоти. Дріжджі, їх форми і розміри клітин. Будова функції та хімічний склад дріжджових клітин. Ріст і розмноження дріжджових клітин. Особливості статевого процесу. Гаплоїдні і диплоїдні клітини. Ендогенне спороношення. Принципи класифікації дріжджів. Класифікація дріжджів, які мають промислове значення.

[16, с. 93-107]

4

^ Мікроміцети (мікросокпічні гриби). Особливості біологічної організації мікроміцетів.

Ріст грибів. Будова міцелію грибної клітини. Культуральні ознаки мікроміцетів. Способи розмноження: вегетативні, безстатеві, статеві. Класифікація грибів. Характеристика окремих класів. Основні представники зигоміцетів, аскоміцетів, базидіоміцетів, дейтероміцетів; їх використання у виробництві біологічно активних речовин, значення у харчовій промисловості. Токсичні мікроміцети. Мікотоксини, механізм дії на організм людини. Методи визначення ПДК мікотоксинів в харчових та кормових продуктах. Попередження мікотоксикозів.

[16, с. 79-92]




Продовження

1

2

3

5

Віруси.

Походження, будова вірусних частинок (віріонів). Репродукція вірусів. Поширення вірусів у природі та їх значення. Віруси, патогенні для людини, тварин та рослин. Фаги. Різні види бактеріофагів. Механізм проникнення бактеріофага в клітину. Розвиток вірулентного та помірного фагів. Поняття про лізогенію. Роль бактеріофагів у харчовій промисловості, в природі, медицині та мікробіологічних технологічних процесах

[16, с. 108-117]

6

^ Живлення мікроорганізмів.

Хімічний склад клітин мікроорганізмів. Вміст води в мікробних клітинах та її форми. Органічні та мінеральні речовини клітин.

Харчові потреби мікроорганізмів. Джерела вуглецю, які використовуються мікроорганізмами. Авто - і гетеротрофи. Фіксація молекулярного азоту, засвоєння неорганічних та органічних азотовмісних сполук. Сапрофіти та паразити. Фактори росту. Ауксо- і прототрофи.

Фізіологія живлення. Голозойний та голофітний способи живлення. Механізми надходження речовин у клітину. Виділення продуктів обміну. Тургор клітин. Механізми порушення тургору (плазмоліз та плазмоптіз). Осмофільні мікроорганізми, їх роль в харчових виробництвах.

[16, с. 120-135]













Продовження

1

2

3

7

^ Обмін речовин (метаболізм).

Типи обміну речовин: конструктивний та енергетичний, їх взаємозв'язок. Конструктивний обмін (анаболізм). Мономери конструктивного обміну та шляхи їх утворення. Синтез біополімерів та інших найважливіших сполук клітин. Вторинні метаболіти. Енергетичний обмін (катаболізм). Способи одержання енергії мікроорганізмами.

Біологічне окислення. Значення АТФ в енергетичному обміні. Шляхи утворення АТФ: субстратне фосфорилювання, окислювальне фосфорилювання, фотофосфорилювання.

Анаеробні процеси окислення органічних сполук. Гліколітичний та інші шляхи розщеплення глюкози. Бродіння. Шляхи зброджування вуглеводів та їх основні продукти.

Аеробне окислення органічних речовин. Дихання (цикл Кребса і дихальний ланцюг). Неповне окислення органічних речовин і утворення органічних кислот. Аеробне окислення неорганічних речовин. Хемосинтез, його значення в природі, нітрифікація. Анаеробне дихання, його суть і значення. Фототрофні мікроорганізми. Особливості фотосинтезу у мікроорганізмів, їх роль у природі.

[16, с. 149-178]

8

^ Культивування і ріст мікроорганізмів. Вплив факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів.

Елективні культури мікроорганізмів та принцип елективності. Чисті культури, їх значення і методи одержання. Асоціативні культури та їх використання. Типи живильних середовищ. Способи культивування мікроорганізмів. Закономіроності розмноження мікроорганізмів при періодичному культивуванні. Визначення швидкості росту та часу генерації. Фази(стадії) росту, особливості окремих фаз. Причини лімітування та відмирання клітин. Принцип безперервного культивування: хемостат, турбідостат, синхронні культури.

[16, с. 136-148]




Продовження

1

2

3




Дія фізичних факторів на мікроорганізми. Значення вологості. Показник активності води. Стійкість мікроорганізмів до висушування. Ліофілізація клітин. Вплив осмотичного тиску. Особливості осмо- і галофілів. Вплив температури на мікроорганізми. Психро-, мезо- і термофіли. Дія екстремальних температур. Пастеризація та стерилізація. Ефективність стерилізації.

Гідростатичний тиск. Радіохвилі. Вплив електричного струму на мікроорганізми. Перспективи застосування струмів високі та надвисокої частоти (ВЧ та НВЧ) для стерилізації в мікробіології. Вплив ультразвуку на клітини мікроорганізнів.

Відношення мікроорганізмів до кисню. Аероби та анаероби (облігатні та факультативні), мікроаерофіли.

Значення хімічних факторів – значення рН та окисно-відновного потенціалу середовища.




9

^ Антисептики. Симбіоз та його види.

Хімічні інгібітори - антимікробні речовини (іони важких металів, окисники, поверхнево-активні речовини та ін.), характер їх дії (мікробостатичний та мікробоцидний). Механізм дії хімічних антисептиків на мікроорганізми. Використання антисептиків в медицині, ветеринарії та в харчовій промисловості для знищення інфікуючих мікроорганізмів, в тому числі і патогенних форм.

Взаємовідношення між мікроорганізмами. Симбіотичні асоціації та їх значення. Антагонізм і конкуренція. Паразитизм та хижацтво. Антибіотики, специфічність їх дії на мікроорганізми, використання у медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості.

[16, с. 205-208]














Продовження

1

2

3

10

Імунітет та його види. Шлунково-кишкові(харчові) інфекції та їх види.

Нормальна мікрофлора людини. Характеристика патогенних мікроорганізмів. Ендо- та екзотоксини, які вони виробляють.

Виникнення інфекційних захворювань. Бацилоносії. Імунітет та його види. Фагоцитарна теорія імунітету. Антитіла та антигени. Вакцини та імунні сироватки.

Харчові інфекції(дизентерія, холера, брюшний тиф, паратиф, бруцельоз, туберкульоз, сибірська язва, ящур). Характеристика збудників харчових інфекцій, протікання цих хвороб та їх профілактика. Харчові отруєння. Токсикози (ботулізм, стафілококове та стрептококове отруєння, мікотоксикози) та харчові токсикоінфекції (сальмонельози, отруєння, що викликані умовнопатогенними мікроорганізмами). Характеристика збудників харчових отруєнь, хід хвороби та її профілактика.

[16, с. 209-237]

11

^ Основи генетики мікроорганізмів.

Теорія учення про спадковість. Еволюційне вчення про спадковість та мінливість. Спадковість та її матеріальна основа. Молекулярні механізми спадковості. Типи мінливості: модифікаційна та генотипова мінливість. Гібридизація. Мутації. Молекулярні основи мутагенезу. Генетичні рекомбінації у прокаріотів. Генна інженерія. Практичне використання досягнень генетики.

[16, с. 180-193]

12

^ Екологія мікроорганізмів та охорона навколишнього середовища.

Біосфера та поширення мікроорганізмів. Екологічні системи та екологічні ніші. Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі та їх характеристика. Мікрофлора повітря виробничих приміщень та шляхи її зменшення.

Мікрофлора прісних та солоних водоймищ, їх видовий склад. Оцінка якості води на основі мікробіологічних показників. Поняття про мікробне число, колі-титр та колі-індекс. Державні санітарні норми і правила на

питну воду. Характеристика санітарно-показникових мікроорганізмів. Методи очищення питної води. Очищення стічних вод. Роль мікроорганізмів для біологічного очищення стічних вод та самоочищення водоймищ.

[16, с. 194-204]




Продовження

1

2

3

13

Застосування мікроорганізмів для промислового синтезу органічних речовин. Мікробіологічні виробництва, які ґрунтуються на одержані мікробної біомаси. Мікробіологічний синтез біологічно активних речовин.

Біосинтез етилового спирту, органічних кислот. Виробництво ацетону і бутанолу.

Виробництво кормових білкових продуцентів. Переваги одержання білка мікробіологічним способом. Сировина для виробництва кормових дріжджів.

Мікробіологічний синтез амінокислот та його переваги. Основні продуценти амінокислот.

Мікробіологічний синтез ферментів (амілаз, протеаз,

ліпаз, пектиназ, оксидоредуктаз та ін.). Найважливіші продуценти ферментів. Застосування ферментних препаратів у харчовій промисловості. Імобілізовані ферментні препарати.

Мікробіологічний синтез вітамінів. Мікробіологічний синтез рибофлавіну та його застосування. Промислове одержання каротину та його практичне використання.

Мікробіологічний синтез антибіотиків. Найважливіші продуценти антибіотиків. Характеристика антибіотиків, які застосовуються у харчовій та консервній промисловостях.

[15, с. 566-618]

14

^ Застосування мікроорганізмів для виробництва харчових продуктів. Характеристика мікроорганізмів, що використовуються при одержанні кисломолочних продуктів, хлібобулочної продукції, в пивоварінні, виноробстві, виробництві квасу та при консервуванні плодів і овочів.

[16, с. 238-455]














Продовження

1

2

3

15

^ Основи мікробіологічного контролю під час виробництва харчових продуктів.

Основні поняття контамінації при виробництві продуктів харчування. Джерела контамінуючої мікрофлори у харчових виробництвах. Основні принципи мікробіологічного контролю в залежності від специфіки виробництва. Основні методики мікробіологічних досліджень. Визначення мікробного числа у виробничих об'єктах. Морфолого-культуральні та фізіологічні методи ідентифікації сторонньої мікрофлори. Поняття гігієни та санітарії. Завдання та методи санітарної мікробіології. Санітарно-показові мікроорганізми. Гігієна праці. Значення мікробіологічного та санітарно - гігієнічного контролю у харчових виробництвах.

[6, с. 101-263]

16

^ Основи дезінфекції при виробництві харчових продуктів.

Принципи і методи дезінфекції у харчовій промисловості. Вимоги до дезінфікуючих засобів при виробництві харчових продуктів. Характеристика та принципи дії основних діючих речовин дезінфікуючих засобів, що дозволені до застосування в харчовій промисловості. Переваги та недоліки основних способів дезінфекції.

[7; 26, с. 96-101]

17

^ Впровадження систем ХАССП при виробництві харчових продуктів.

Загальні принципи систем ХАССП. Мікробіологічні критерії якості та безпеки харчових продуктів. Моніторинг, корегуючи дії та верифікація. Аналіз факторів ризику.

[13, с. 49-226]

18

^ Біологічна безпека.

Основні поняття про біологічну безпеку та Генетично модифіковані організми.

Генетично модифікована їжа. Методи отримання ГМО. Методи перевірки на наявність ГМО. Основні ризики, пов'язані з ГМ продуктами харчування. Законодавство, що регулює допуск, торгівлю та маркування ГМ продуктів харчування.

[8, 9]
^

2.2. Лабораторні заняття




пор

Тема заняття


Література

1.

Організація мікробіологічної лабораторії. Будова оптичного мікроскопа. Техніка мікроскопії.


[6, с. 5-29;

25, с. 5-32]

2.

Морфологічні та культуральні ознаки дріжджів.


[6, с. 58-71;

25, с. 65-70]

3.

Морфологічні та культуральні ознаки бактерій.


[6, с. 46-57;

25, с. 52-62]

4.

Морфологічні та культуральні ознаки міцеліальних грибів.


[6, с. 72-85;

25, с.71-78]

5.

Вплив фізико-хімічних та біологічних факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність клітин живих організмів.


[6, с. 86-100]

6.

Оцінка результатів впливу фізико-хімічних та біологічних факторів. Санітарно-мікробіологічний аналіз об’єктів, що контактують з сировиною та робочими поверхнями при виробництві харчових продуктів.


[6, с. 246-263;

25, с. 175-188]

7.

Оцінка результатів санітарно-мікробіологічного аналізу. Санітарно-гігієнічний контроль сировини та готової продукції основних харчових виробництв.


[6, с. 101-241;

25, с. 132-165]

8.

Оцінка результатів санітарно-мікробіологічного контролю. Визначення ефективності дезінфекції виробничих процесів у харчовій промисловості.


[6, с. 95-100]

^ 3. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

  1. Методи мікроскопії, їх характеристика.

  2. Особливості люмінесцентної та електронної мікроскопії.

  3. Загальні властивості мікроорганізмів. Місце мікроорганізмів у системі живих істот.

  4. Особливості будови прокаріотної клітини.

  5. Елементарний склад бактеріальної клітини.

  6. Основні форми та розміри бактерій, способи їх розмноження та практичне значення.

  7. Особливості хімічного складу і структури клітинних стінок грампозитивних і грамнегативних бактерій

  8. Основні відмінності про- та еукаріотних мікробних клітин.

  9. Цитоплазматична мембрана - структура, хімічний склад та функції.

  10. Рухомість бактеріальних клітин. Типи рухомості, будова і розташування джгутиків.

  11. Характеристика актиноміцетів.

  12. Будова еукаріотної клітини (дріжджів), функції органел.

  13. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Забарвлення запасних речовин в дріжджових клітинах та виявлення мертвих клітин.

  14. Систематика дріжджів.

  15. Будова та значення рибосом, мітохондрії та ядра в еукаріотній клітині.

  16. Статевий та безстатевий способи розмноження дріжджів.

  17. Спороутворення дріжджів як спосіб розмноження.

  18. Значення дріжджів у виробництві харчових продуктів.

  19. Види міцелію грибів, його видозмінення. Значення окремих родів і видів грибів в харчовій промисловості.

  20. Способи розмноження мікроміцетів.

  21. Віруси. Загальна характеристика, будова розмноження.

  22. Будова і форма фагів.

  23. Основні властивості вірусів, їх розмноження і класифікація.

  24. Способи і типи живлення мікроорганізмів.

  25. Класифікація мікроорганізмів залежно від джерела вуглецю, азоту, ростових речовин. Способи одержання енергії.

  26. Хімічний склад клітин мікроорганізмів. Значення органічних та мінеральних речовин.

  27. Функції вільної та зв’язаної води в мікробній клітині.

  28. Харчові потреби мікроорганізмів. Джерела вуглецю, які використовуються мікроорганізмами.

  29. Механізм надходження поживних речовин у клітину.

  30. Характеристика автотрофних мікроорганізмів.

  31. Характеристика гетеротрофних мікроорганізмів.

  32. Характеристика мікроорганізмів по їх відношенню до кисню, ростових факторів.

  33. Взаємозв’язок катаболітичних і анаболітичних процесів у мікробній клітині.

  34. Бродіння, його роль в енергетичному і конструктивному обмінах.

  35. Молочнокисле бродіння, характеристика збудників та практичне значення.

  36. Оцтовокисле та лимоннокисле бродіння, характеристика збудників та їх практичне значення.

  37. Вплив біологічних факторів на мікроорганізми.

  38. Вплив температури та аерації середовища на розвиток мікроорганізмів.

  39. Вплив фізичних факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів.

  40. Вплив хімічних факторів на мікроорганізми.

  41. Характеристика поживних середовищ.

  42. Характеристика чистих культур мікроорганізмів, їх значення в харчовій промисловості

  43. Антибіотики, їх походження, продуценти, властивості і практичне використання.

  44. Типи взаємовідносин між мікроорганізмами.

  45. Характеристика антибіотиків, які застосовуються у харчовій та консервній промисловості.

  46. Нормальна мікрофлора людини.

  47. Виникнення інфекційних захворювань, характеристика окремих періодів. Бацилоносії.

  48. Імунітет та його види. Вакцини і сироватки.

  49. Інфекція, шляхи потрапляння в організм людини. Імунітет та його види.

  50. Харчові отруєння мікробного походження - токсикози і токсикоінфекції.

  51. Харчові інфекції. Навести приклади. Характеристика збудників та профілактика цих захворювань.

  52. Рекомбінація ДНК. Значення цього процесу під час мітозу та мейозу.

  53. Дати визначення мінливості, основні типи мінливості.

  54. Спадковість та її матеріальна основа.

  55. Явище мутації, дія фізичних та хімічних мутагенних факторів.

  56. Роль мікроорганізмів для біологічного очищення стічних вод та самоочищення водоймищ.

  57. Значення мікроорганізмів у кругооберті речовин у природі.

  58. Взаємовідносини мікроорганізмів з людиною та тваринами.

  59. Практичне використання генної інженерії в промисловій мікробіології.

  60. Роль мікроорганізмів у харчовій промисловості.

  61. Застосування ферментних препаратів у харчовій промисловості. Імобілізовані ферментні препарати.

  62. Практичне значення молочно кислих бактерій.

  63. Кількісний облік мікроорганізмів. Прямі і непрямі способи кількісного обліку мікроорганізмів.

  64. Мікрофлора води. Державний стандарт на питну воду. Поняття про колі-титр та колі-індекс. Значення води у виробничих процесах

  65. Мікрофлора повітря виробничих приміщень (цехів, складів, сховищ та ін.), способи її визначення і зменшення.

  66. Морфолого-культуральні та фізіологічні методи ідентифікації сторонньої мікрофлори. Поняття гігієни та санітарії.

  67. Визначення мікробного числа у виробничих об'єктах.

  68. Джерела контамінуючої мікрофлори у харчових виробництвах.

  69. Значення мікробіологічного та санітарно - гігієнічного контролю у харчових виробництвах.

  70. Санітарно-показові мікроорганізми. Гігієна праці.

  71. Завдання та методи санітарної мікробіології.

  72. Переваги та недоліки основних способів дезінфекції.

  73. Принципи і методи дезінфекції у харчовій промисловості.

  74. Вимоги до дезінфікуючих засобів при виробництві харчових продуктів.

  75. Правила особистої гігієни працівників підприємств харчової промисловості.

  76. Мікробіологічні критерії якості та безпеки харчових продуктів.

  77. Основні поняття про біологічну безпеку та генетично модифіковані організми.

  78. Генетично модифікована їжа. Методи отримання ГМО.



^ 4. КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Для виконання контрольної роботи є 20 варіантів завдань. Варіант треба вибирати за двома останніми цифрами номера залікової книжки. Цифрам від 01 до 20 відповідають варіанти робіт від 1 до 20, цифрам 00 – варіант 20. Якщо цифра понад 20, то номер контрольної роботи дорівнює залишку після ділення двох останніх цифр на 20. Наприклад, 29. Номер контрольної роботи дорівнює 9.
Завдання на виконання.

  1   2

Схожі:

Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної...
Державне та регіональне управління: Метод рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму...
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації до виконання контрольної роботи №1 (в рамках...
Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи №1 (в рамках самостійної роботи студентів) для судентів денної форми навчання...
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconЗагальні методичні вимоги до виконання контрольної роботи
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Економіка підприємства» для студентів-бакалаврів за напрямом підготовки...
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної...
Чинники успішного працевлаштування за фахом: Метод рекомендації до вивч дисципліни та викон контр роботи для студ освіт кваліф рів....
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації для виконання самостійної роботи студентами напряму підготовки
Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи з дисципліни «Управлінський облік» розробили
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів...
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання
Маслова С. О. Обіход С. В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів...
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації для виконання курсової роботи з дисципліни...
Методичні рекомендації для виконання курсової роботи з дисципліни „Операційний менеджмент” студентами денної форми навчання напряму...
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів...
Методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам при плануванні та виконанні контрольної роботи. Вони містять перелік...
Методичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки iconМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка