Ббк 65. 290я73+65. 242я73

УДК [658+005.73](075.8)
^

ББК 65.290я73+65.242я73

Р 69

Рецензенти:

О.О. Бакунов – канд. екон. наук, доц.,

О.С. Кравченко – канд. екон. наук, доц.


Романенко Н.Г.

Р 69 Підприємництво і бізнес-культура: навч. посіб. для самост. роб. студ.

економ. спец. ден. та заоч. форм навчання / Н.Г. Романенко, Є.М. Смирнов. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2011. – 151 с.


У навчальному посібнику всебічно висвітлюються методичні і теоретичні питання сучасного підприємництва, етапи формування і організації функціонування підприємницької діяльності. В ньому послідовно розглядається види та форми підприємництва, ризик, пов'язаний з підприємництвом, збільшення конкурентоспроможності підприємства, формування ресурсів і маркетинг. У посібнику розкриваються також актуальні етичні проблеми бізнесу, структура та техніка ділового спілкування, етика ділових відносин.

Навчальний посібник розрахований для студентів економічних спеціальностей, надає їм можливість ґрунтовно оволодіти технологією бізнесу та вивчити особливості ділових стосунків.

УДК [658+005.73](075.8)

ББК 65.290я73+65.242я73

	© Романенко Н.Г., Смирнов Є.М., 2011
	© Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2011

Зміст

Передмова 5

Розділ 1 Підприємництво як характерна риса економічного розвитку

суспільства 7

1.1 Розвиток теорій підприємництва 7

1.2 Сутність і характерні риси підприємництва 8

1.3 Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності в ринковій економіці 10

1.4 Функції підприємництва 11

1.5 Права та обов’язки підприємців 12

1.6 Підприємець – головна фігура економічного процесу. Особисті якості

підприємця 12

Розділ 2 Формування підприємницьких структур 15

2.1 Умови, необхідні для підприємницької діяльності 15

2.2 Принципи організації підприємницьких структур 16

2.3 Види підприємництва 17

2.4 Підприємство як основна організаційна структура підприємницької

діяльності 22

Розділ 3 Форми підприємницької діяльності 28

3.1 Організаційно-правові форми підприємництва 28

3.2 Організаційно-економічні форми підприємництва 36

Розділ 4 Державне регулювання підприємницької діяльності 39

4.1 Необхідність державного регулювання підприємницької діяльності 39

4.2 Діяльність держави в період становлення вільного підприємництва 40

4.3 Механізми регулювання підприємницької діяльності 43

Розділ 5 Ринок і конкуренція в системі підприємництва 49

5.1 Сутність ринку як сфери бізнесу 49

5.2 Зміст конкуренції в системі підприємництва 51

5.3 Методи конкурентного суперництва 54

5.4 Моделі конкурентної поведінки 55

5.5 Підприємницька таємниця 55

5.6 Розвиток конкуренції в сучасних умовах. 56

Розділ 6 Підприємницький ризик 59

6.1 Сутність та функції ризику 59

6.2 Види ризиків 60

6.3 Способи оцінки ризиків підприємства 61

6.4 Стратегія управління ризиком 63

6.5 Шляхи та методи зниження ризику у підприємницькій діяльності. 65

Розділ 7 Маркетинг і менеджмент підприємницької діяльності 68

7.1 Сутність та зміст маркетингу 68

7.2 Основні принципи маркетингу 70

7.3 Торгівля і комерція 71

7.4 Вивчення можливостей підприємства 72

7.5 Сутність менеджменту та проблеми його розвитку. 73

Розділ 8 Сутність і значення бізнес-культури 78

8.1 Поняття та зміст бізнес-культури 78

8.2 Умови та фактори формування бізнес-культури 84

8.3 Ділова етика як затребуваний фактор інноваційної економіки 88

8.4 Принципи ділової етики 92

Розділ 9 Корпоративна культура і актуальні проблеми сучасної практики 97

9.1 Поняття і сутність корпоративної культури 97

9.2 Типи і види корпоративної культури 105

9.3 Стиль управління. Культура компанії 110

Розділ 10 Загальні етичні принципи та характер ділового спілкування 117

10.1 Ділове спілкування як елемент ділової культури 117

10.2 Ділова етика та етикет 138

10.3 Особливості української бізнес-культури 143

Рекомендована література 149

Передмова
Підприємництво і бізнес-культура – є однією з навчальних дисциплін, що складає основу економічної освіти, яка необхідна спеціалістам економічного профілю підприємств, що функціонують в умовах ринкових економічних відносин. Розвиток цих відносин вимагає від спеціалістів економічних служб глибоких знань з питань організації підприємницької діяльності.

Проблеми підприємництва знаходились і продовжують знаходитись у центрі уваги багатьох відомих зарубіжних і вітчизняних вчених. Цій проблематиці присвячені їх праці, в яких розглядаються питання теорії і практики підприємницької діяльності, розкриваються роль і значення динамічного розвитку підприємництва для суспільного прогресу.

Соціально-економічна важливість підприємництва пояснюється тим, що цей вид діяльності набув статусу навчальної дисципліни, яку вивчають студенти інституту економіки і менеджменту вищих навчальних закладів. Це є свідченням того, що сукупність проблем, які виникають у процесі динамічного функціонування сучасних бізнес-структур в умовах ринкової трансформації, повинні вирішувати спеціалісти, які мають високий рівень фахових знань та відповідну фахову підготовку.

Це дозволить їм успішно розв’язувати конкретні практичні завдання, які стосуються формування та функціонування підприємницьких структур, їх розвитку та підвищення конкурентоспроможності в жорстких умовах конкуренції.

Запропонований навчальний посібник має за мету зростання рівня знань студентів з питань підприємництва і бізнес-культури.

Підприємництво охоплює широке коло питань, економіки і управління, які тісно взаємопов’язані між собою. У зв’язку з цим, у навчальному посібнику важливе місце посідають питання, які мають конкретне методичне спрямування. Їх засвоєння дасть змогу майбутнім підприємцям зрозуміти суть підприємництва, його започаткування, починаючи від самої ідеї з її перевагами та недоліками, формуванням і розвитком підприємницьких структур і закінчуючи морально-етичною культурою з її цінностями, правилами, які пов’язані з поведінкою, діяльністю і відносинами між людьми, що становлять позитивний моральний досвід поколінь.

Перевага цього навчального посібника проявляється в тому, що він містить роздуми про те, якими повинні бути етика, мораль і людські стосунки в сьогоднішній Україні. Нині є незаперечним, що культура праці, побуту, сфери обслуговування безпосередньо пов’язана з морально-етичною поведінкою конкретних людей за певних обставин. Морально-етична культура підприємця повинна стати часткою його професійної культури.

Культура – як фактор олюднення людини є вищим надбанням історичного прогресу. З її допомогою людина виділяє себе із тваринного світу не лише як мисляча істота, а й як істота моральна.

Культура бізнесу, етики, ділового спілкування допомагають зберегти відданість клієнтів. За підрахунками спеціалістів утримати старих клієнтів у шість разів дешевше, ніж завоювати прихильність нових. Тому сучасне підприємництво повинно бути повністю орієнтоване на споживача. Щоб набути добру репутацію, треба роки, а втратити її можна миттєво і досить часто через дрібниці. Для доброї репутації важливо все: культура мови, манери, одяг, інтер’єр офісу.

Підприємництво – це вміння, розум, культура, в результаті яких здійснюється взаємовигідна справа. Високорозвинене підприємництво неможливе без утвердження гуманістичних принципів у житті, інакше воно переросте у звичайне грабіжництво, обдурювання партнера, яке не може тривати довго.

Питанням становлення ділової етики в управлінні і підприємництві, правилам морально-етичної ділової поведінки, проблемам формування ефективних партнерських стосунків і присвячені розділи цього навчального посібника.


Розділ 1
ПІДПРИЄМНИЦТВО як^ ХАРАКТЕРНА РИСА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА


1.1 Розвиток теорій підприємництва

1.2 Сутність і характерні риси підприємництва

1.3 Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності в ринковій економіці

1.4 Функції підприємництва

1.5 Права та обов’язки підприємців

1.6 Підприємець – головна фігура економічного процесу. Особисті якості підприємця

1.1 Розвиток теорій підприємництва

Сучасна економічна наука визначає поняття «підприємництво» з точки зору двох аспектів.

З одного боку, підприємництво виступає як форма економічної активності. Це припускає орієнтацію на досягнення комерційного успіху, перспективність, інноваційний характер діяльності, незалежність і самостійність суб’єктів у прийнятті управлінських рішень здійснення бізнесу.

З іншого боку, підприємництво слід розглядати як певний стиль і тип господарської поведінки, для якої характерні такі риси: мобільність, динамічність, творчий підхід до справи, ініціативність і заповзятливість, готовність до ризику та вміння ним управляти, орієнтація на потреби споживачів.

Разом з тим підприємництво, як і будь-який вид діяльності, повинне мати теоретичні засади, які пояснюють його сутність.

Ці поняття у сучасному розумінні вперше використав англійський економіст початку XVІІІ ст. Річард Кантільйон. Він висловив думку, що підприємець – це людина, яка діє в умовах ризику. Пізніше відомий французький економіст початку XІX ст. Ж.Б. Сей сформулював визначення підприємницької діяльності як поєднання трьох класичних факторів виробництва: Землі, Капіталу, Праці.

Проте класики – засновники економічної науки не дуже цікавились фігурою підприємця. Англійські вчені А. Сміт та Д. Рікардо уявляли економіку як механізм, що саморегулюється. У такому механізмі творчому підприємцю не знаходилося місця.

І тільки на межі XX ст. починається усвідомлення значення і ролі інституту підприємництва. Французький економіст Андре Маршалл першим додав до зазначених вище трьох факторів – четвертий – організацію. З цього часу поняття підприємництва розширюється, як і надані йому функції.

Відомий американський економіст Й. Шумпетер у книзі «Теорія економічного розвитку» трактує поняття «підприємець» як новатор. Він стверджував, що «нормою» здорової економіки є не рівновага чи оптимізація, а динамічна нерівновага, викликана діяльністю новатора – підприємця, яку спрямовано на створення нового споживчого попиту, на отримання чогось іншого, відмінного від попереднього, що забезпечує якісно більш повне задоволення потреб.

Досягти всього цього підприємець може за допомогою наявного «ресурсу», який він повинен «надихнути» новим життям, або знайти новий ресурс, що допоможе створити нові споживчі вартості, які призведуть в остаточному підсумку до так званого творчого руйнування.

Будь-який ресурс стає корисним тільки тоді, коли людина віднайде його в природі й наділить його економічною цінністю, тобто зможе отримати з нього чи створити за його допомогою нові товари або послуги.

Звідси виходить, що основним принципом теорії динамічної нерівноваги є інноваційність підходу, в результаті здійснення якого створюється новий ресурс, що порушує прийнятий баланс. Цей інноваційний підхід слід розглядати як інноваційний процес, який відбувається постійно та цілеспрямовано у пошуку змін існуючої практики як джерела отримання соціальних та економічних благ.

По-новому розглядав цю проблему англійський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки за 1974 рік Ф. Хайєк. На його думку, сутність підприємництва – це пошук та вивчення нових економічних можливостей, характеристика поведінки, а не вид діяльності.

^ 1.2 Сутність і характерні риси підприємництва

Підприємництво – є діяльністю, яка пов’язана з вкладенням коштів з метою отримання прибутку на основі поєднання особистого зиску з суспільною користю. Це – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, спрямована на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Законом України, що регламентує підприємницьку діяльність, є «Господарський кодекс України», який вступив у дію з 1 січня 2004 року. Він встановлює правові основи господарювання і має за мету розвиток підприємництва і на цій підставі зростання ефективності суспільного виробництва.

Філософією підприємництва є вільний індивідуалізм, провідною рисою якого є забезпечення особистого процвітання за рахунок власних зусиль, але це не суперечить інтересам суспільства.

Підприємництво формує навколо себе певне середовище, в якому стверджується повага до особистості як такої, повністю реалізується природне честолюбство людини, її прагнення до самореалізації. Воно дозволяє вивільнити творчий потенціал людей, забезпечує їм сферу діяльності, сферу прикладення своїх сил, і в цьому плані виступає як тип господарювання.

Будучи наслідком демократизації суспільства, підприємництво саме в міру проникнення до економічних структур та психології людей розвиває та підтримує процес звільнення суспільства та особистості від рутини, формує тип мислення, спосіб життя.

Розвиток підприємництва означає раціоналізацію економіки, підвищення конкурентоспроможності, звільнення від баласту невикористаних або погано використаних ресурсів, найповнішу реалізацію головного потенціалу суспільства – людини. З цієї причини підприємництво не може бути соціалістичним або капіталістичним. Воно – невід’ємна частина бізнесу, ринкової економіки й розвивається тільки там, де стверджується вільне ринкове середовище і демократизація суспільства.

Підприємництво не можна ідеалізувати – це складна, важка праця, яка не кожному під силу, до того ж за певних умов воно не виключає й експлуатацію, але разом з тим внесок підприємництва у прогрес цивілізації величезний.

Очевидно, й у нас настав час публічно розвіяти міфи про підприємництво, про безтурботне життя підприємців, про їхню зажерливість, даремність та непотрібність бізнесу.

^ Сутність підприємництва можна розглядати з декількох боків:

1. 
   Форма економічної активності.
   

Це: свобода вибору напрямків і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, орієнтація на досягнення успіху, отримання прибутку, відповідальність за прийняті рішення, їх наслідки та пов’язаний з ними ризик.

2. 
   Відповідний стиль і тип поведінки.
   

Це: ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність та ризик, ділова хватка.

3. 
   Відповідна економічна функція.
   

Це: вдосконалення державного механізму; постійне оновлення економіки; створення інноваційної сфери.

^ Основна мета підприємницької активності – виробництво та пропозиція ринку такого товару, який би викликав зацікавленість та приніс підприємцю прибуток.

^ Підприємницький прибуток – це різниця між доходами та витратами, яку отримано внаслідок реалізації прийнятого підприємцем рішення щодо виробництва та постачання на ринок товару.

Для країн з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва:

• 
  стабільність економічної та соціальної політики держави, яка є джерелом упевненості підприємців у тому, що вони не стануть жертвами кон’юнктурних політичних рішень;
  
• 
  позитивна громадська думка – ставлення до підприємництва як до одного з престижних видів діяльності;
  
• 
  існування розвинутої інфраструктури підприємництва;
  
• 
  ефективна система захисту інтелектуальної власності;
  
• 
  дебюрократизація процедур регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів.
  

Таким чином, підприємництво виступає як зовнішньоекономічна категорія, елемент бізнесу, тип господарювання й спосіб життя.