Тема № Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах Заняття 2

з навчальної дисципліни Астрономогеодезичні та фототопографічні роботи у військах ТЕМА № 5. Методи автономного визначення азимутів , що застосовуються у військах Заняття 2.Визначення астрономічного азимутурізноманітними способами. ЧАС: 4 години. Мета заняття:-набути практичних навичок в роботі при астрономічних спостереженнях; -виховати впевненісить у виконанні польових та камеральних робіт при астрономічних спостереженнях. ПЛАН ЗАНЯТТЯ. № пп Навчальні питання Час /хв./ І Вступна частина заняття 10 ІІ Основна частина заняття 160 1.Порядок виконання польових робіт при визначенні азимута по висотам яскравих зірок та Сонця з точністю 30 - 60. Польові контролі та допуски. 30 2.Порядок виконання польових робіт при визначенні азимута за годинним кутом Сонця та Полярної з точністю 30 - 60. Польові контролі та допуски. 30 3.Порядок обчислення азимута із спостережень по висотам та за годинним кутом світил. 40 4.Обчислення астрономічного азимуту і перехід до дирекційного кута за допомогою ЕОМ. Ознайомлення з нормативом №35. 60 ІІІ Заключна частина 10 Всього: 180 ^ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ для варіанту № 1 - місце заняття поле. Комплекти теодолітів ТБ-1 - 1 на обслугу; Годинник ЧП - 1 на обслугу; Журнал для спостережень - 1 на обслугу; Обчислювальна техніка - 1 на обслугу; Марка з штативом 2 на групу. Каталог координат - 1 на обслугу; для варіанту № 2 - місце заняття клас. Методичні вказівки - 1 на кожного курсанта; Каталог координат - 1 на обслугу; Обчислювальна техніка - 1 на кожного курсанта. ^ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Керівництво по астрономо-геодезичним роботам при ТГЗ військ. РВВ ВТС, 1981р. 2.Посібник «Визначення астрономічних азимутів напрямків із спостережень небесних світил». І. Вступна частина заняття - 10 хв. Прийняти рапорт чергового та перевірити наявність курсантів, готовність МТ забезпечення. Провести опитування з питань, прочитаних на лекції: порядок спостереження на точці при визначенні азимуту з точністю 60 за годинним кутом Сонця; назвати польові контролі і допуски, кількість прийомів для теодоліта , ТБ-1 при спостереженні за годинним кутом Сонця для азимуту з точністю 60. Об”явити тему, мету, час і навчальні питання заняття. ІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ. - 160 хв. 1. Порядок виконання польових робіт при визначенні азимуту по висотам яскравих зірок та Сонця з точністю 30 - 60. Польові контролі та допуски. - 210 хв. Азимут за годинним кутом Сонця можна визначати при висоті Сонця (h) не більше 50. Найбільш вигідними для спостережень є ранкові та вечірні години. Починати спостереження можна не раніше ніж через 30 хв. Після сходження Сонця та закінчувати не пізніше ніж за 30 хв. До заходу Сонця. Для регістрації моментів спостережень застосовуються двострілкові секундоміри типу 51СД, або годинники зі стабільним годинним ходом, які встановлюються за Київським часом. Поправку годинника слід визначати з прийому сигналів точного часу за сигналами широкомовних станцій (6 сигналів) не рідше ніж через 2 години. Перед спостереженням кожного прийому теодоліт ретельно горизонтують, а в процесі спостережень слідкують за тим, що би бульбашка рівня при алідаді горизонтального кругу відхилялася від середини не більше ніж на 2 поділки. Спостереження виконують з затемненим світлофільтром в наступній послідовності: візують при КЛ(КП) зорову трубу центральною вертикальною ниткою сітки ниток на земний предмет, знімають відліки з ГК; наводять при КЛ(КП) зорову трубу на Сонце (перед наведенням закривають окуляр світлофільтром), підводять вертикальну нитку сітки ниток обертанням наводящого гвинта алідади ГК до лівого (правого) краю Сонця; регіструють момент наведення секундоміром (годинником), беруть відліки з ГК; переводять зорову трубу через зеніт і знову візують спочатку на Сонце, але вже на другий край диску, регіструють момент часу стикання вертикальної нитки (сходження диску Сонця з вертикальної нитки) і беруть відліки з ГК, а після цього на земний предмет і беруть відліки з ГК. В польовому журналі обов’язково вказується на який саме край диску Сонця наводилась вертикальна нитка сітки ниток в кожному напівприйомі. КЛ КП Зразок запису спостережень в журналі визначення азимуту за годинним кутом Сонця. ОРП-1 теодоліт ТБ-1 №03290 11.11.1995р. Прийом 1. Об’єкт спостереження Відлік з годинника Відлік з горизонтального кругу Примітки КП ОРП-ІІ 15h29m19s 00210 08 09.0 268 18 40 41 40.5 _М= 00209.8 N=268 15 51.0 Q= 91 46 18.8 КЛ ОРП-ІІ 15 31 20 881302 01 01,5 180 02 10 11 10.5 Tc= 15 30 19.5 + u = 3.0 Tk= 15 30 22.5 При роботі з секундоміром момент наведення на Сонце фіксує спостерігач, з годинником - помічник спостерігача. Обробка спостережень складається з обробки польового журналу та обчислення азимуту. В польовому журналі виконують обчислення: Q = M - N, u = u1 + (T - X1) Tk = Tc + u 2. Порядок виконання польових робіт при визначенні азимута за годинним кутом Сонця та Полярної з точністю 30 - 60. Польові контролі та допуски. 1. Польові спостереження при визначенні азимута за годинним кутом Полярноі з точністю 60 . Астрономічний азимут за годинним кутом Полярної з точністю 15, 30, 60 можна визначити як в день так і вночі за сприятливих умов. Для регістрації моментів спостережень використовують двохстрілковий секундомір типу 51СД, або годинник, встановлені за Київським часом. Поправку секундоміру (годинника) вираховують за сигналами перевірки часу, які передаються широкополосними радіостанціями (6 сигналів). Інтервали часу між прийомами сигналів для виведення поправки секундоміру (годинника) не повинен перевищувати 4 години. Поправка u вираховується за формулою: u = u1 + (Tc - X1) , де u1 -поправка секундоміру на момент X1 прийому сигналів; X1 - час прийому сигналів; Тс - середній момент спостережень світила в прийомі;  - годинний хід секундоміру (годинника). Годинний хід секундоміру (годинника) вираховують після прийому кількох раз (3-4) сигналів точного часу. Наприклад на 18.00 запущений секундомір (X1=18.00, u1=0) на 19.00 прийом сигналів (X2=19.00, u2=+1,2s) на 20.00 прийом сигналів (X3=20.00, u3=+2,5) на 21.00 прийом сигналів (X4=21.00, u4=3,7s) Перед спостереженням кожного прийому теодоліт ретельно горизонтують. В ході спостережень бульбашка рівня при алідаді горизонтального кругу не повинна відхилятися від середини більше ніж на 2 поділку. Кожний прийом визначення азимуту виконують в такій послідовності: наводять зорову трубу при КЛ(КП) на земний предмет таким чином, щоби він знаходився на центральній вертикальній нитці поблизу до пересічення з горизонтальною ниткою, знімають відлік з горизонтального кругу: наводять зорову трубу при КЛ(КП) на Полярну при цьому Полярна повинна «лежати» на центральній вертикальній нитці сітки ниток і поблизу її пересічення з горизонтальною ниткою та одночасно беруть відлік часу з секундоміру (годинника), знімають відлік з горизонтального кругу; спостерігають Полярну при КП(КЛ) в тій же послідовності, що і при КЛ(КП); спостерігають земний предмет при КП(КЛ) в тій же послідовності, що і при КП(КЛ); КЛ КП Момент часу спостереження полярної фіксує помічник спостерігача «Є». Цю команду спостерігач подає лише в момент находження Полярної на центральну вертикальну нитку. ^ Зразок записів спостережень в польовому журналі. Об’єкт спостереження Відлік з вертикального кругу Відлік з горизонтального кругу Примітки КП ОРП-ІІ Полярна 2h30m10s 00310 10 10 301 15 13 15 14 _М= 00312 N=301 17 16 Q= 58 45 56 КЛ Полярна ОРП-ІІ 2 36 30 1211920 18 19 180 03 14 14 14 Tc= 2 33 20 + u = -1 07 Tk= 2 32 13

Схожі:

	Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах Т е м а №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах		Тема №5: Засоби автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах Т е м а №5: Засоби автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах
	Тема № Прилади для лінійних вимірів, які застосовуються у військах Заняття 3 На першому навчальному місці відпрацьовуються повірки дослідження віддалемірів ст-5 110 хв		2. Основні види приладів, що застосовуються для лінійних вимірів Навчальний посібник “Електронні віддалеміри, які застосовуються у військах”. вид. 1989 р
	Тема №3: Визначення дирекційних кутів та азимутів по карті Удосконалювати знання студентів при проведенні вимірів; прищеплювати акуратність І точність в роботі на картах		Лекція. Тема 10. Матричні методи у формування корпоративної стратегії підприємства Матричні методи визначення стратегічного становища підприємства та оцінки стратегічних альтернатив
	№3: Визначення дирекційних кутів І азимутів на карті Навчити студентів визначати на карті істинні та магнітні азимути, дирекційні кути напрямків на об'єкти та місцеві предмети		Тема Предмет, методи І завдання дисципліни Коротка історія виникнення та формування Економетрії як науки. Визначення предмета курсу “Економетрія”. Альтернативні підходи до...
	Методичні рекомендації визначення потреб населення Ці Методичні рекомендації застосовуються з метою організації процесу визначення потреб населення у соціальних послугах та здійснення...		Заняття №1 Тема: Вступ. Значення неорганічної хімії у формуванні провізора. Вивчення правил техніки безпеки та правил роботи в хімічній лабораторії....