Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах




Скачати 130.14 Kb.
НазваТема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах
Дата конвертації12.09.2013
Розмір130.14 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Астрономія > Документы



з навчальної дисципліни Астрономогеодезичні та фототопографічні

роботи у військах

(назва навчальної дисципліни)
Т Е М А № 5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах.


Заняття 3:


Порядок спостережень і обчислення астрономічного азимута.


Час: 8 годин

Мета заняття:

1.Набути практичних навичок в роботі при астрономічних спостереженнях.

2.Навчити студентів у виконанні польових та камеральних робіт при астрономічних спостереженнях.

3. Надати практичних навичок у виконанні нормативів №58.



^ РОЗПОДІЛ ЧАСУ




з/п

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час

(хв.)

1.

Вступна частина

до 15

2.

Основна частина

320-330




1.Спостереження при визначенні азимута за годинним кутом Сонця з точністю 30″.

до 120




2. Обчислення астрономічного азимута та перехід до дирекційного кута.

до 120




3. Відпрацювання нормативу №58.

до 90

3.

Заключна частина

до 15


^ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ






  1. Керівництво по астрономо-геодезичним роботам при ТГЗ військ. РВВ ВТС, 1981р.




^ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ





1. Комплекти теодолітів ТБ-1, 2Т 10 ВП - 1 на обслугу.

2. Годинник ЧП - 1 на обслугу.

3. Журнал для спостережень - 1 на обслугу.

4. Обчислювальна техніка - 1 на обслугу.

5. Марка з штативом 2 на групу.

6. Каталог координат - 1 на обслугу.









ВСТУПНА ЧАСТИНА (до 15 хв.):

  • прийняти рапорт командира групи та привітатися з студентами;

  • перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;

  • розставити прилади на навчальних місцях;

  • при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;

  • довести номер і тему заняття, його навчальні питання;

  • зосередити увагу студентів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;

  • визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;

  • визначити порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;

  • довести заходи безпеки під час проведення заняття та виконання нормативів;

  • контрольним опитуванням перевірити знання студентів та їх готовність до заняття


ОСНОВНА ЧАСТИНА (320-330 хв.):

^ Послідовно розглядаються питання (практично відпрацьовуються завдання) відповідно плану заняття;

Викладач:

  • сам стисло аналізує виступи (виконання завдань) студентів або залучає до цього найбільш підготовлений особовий склад групи;

  • підводить підсумки з кожного питання (виконання завдань), зосереджуючи увагу на позитивних моментах і недоліках розглянутих проблем (відпрацьованих питань);

  • оголошує оцінки за виконання завдань на навчальних місцях;

керує переміщенням студентів на навчальні місця відповідно до розподілу часу на заняття (за потребою).
^ 1. Спостереження при визначенні азимута за годинним кутом Сонця з точністю 30″
Азимут за годинним кутом Сонця можна визначати при висоті Сонця (h) не більше 50. Найбільш вигідними для спостережень є ранкові та вечірні години. Починати спостереження можна не раніше ніж через 30 хв. Після сходження Сонця та закінчувати не пізніше ніж за 30 хв. до заходу Сонця.

Для регістрації моментів спостережень використовують двохстрілковий секундомір типу 51СД, або годинник, встановлені за Київським часом.

Поправку секундоміру (годинника) вираховують за сигналами перевірки часу, які передаються широкополосними радіостанціями (6 сигналів). Інтервали часу між прийомами сигналів для виведення поправки секундоміру (годинника) не повинен перевищувати 4 години.

Поправка u вираховується за формулою:

u = u1 + (Tc - X1) ,

де u1 -поправка секундоміру на момент X1 прийому сигналів;

X1 - час прийому сигналів;

Тс - середній момент спостережень світила в прийомі;

 - годинний хід секундоміру (годинника).

Годинний хід секундоміру (годинника) вираховують після прийому кількох раз (3-4) сигналів точного часу.

Наприклад на 18.00 запущений секундомір (X1=18.00, u1=0)

на 19.00 прийом сигналів (X2=19.00, u2=+1,2s)

на 20.00 прийом сигналів (X3=20.00, u3=+2,5)

на 21.00 прийом сигналів (X4=21.00, u4=3,7s)






Перед спостереженням кожного прийому теодоліт ретельно горизонтують. В ході спостережень бульбашка рівня при алідаді горизонтального кругу не повинна відхилятися від середини більше ніж на 2 поділку.

Кожний прийом визначення азимуту виконують в такій послідовності:

  • наводять зорову трубу при КЛ(КП) на земний предмет таким чином, щоби він знаходився на центральній вертикальній нитці поблизу до пересічення з горизонтальною ниткою, знімають відлік з горизонтального кругу:

  • наводять зорову трубу при КЛ(КП) на Сонце при цьому Сонце повинне «лежати» на центральній вертикальній нитці сітки ниток і поблизу її пересічення з горизонтальною ниткою та одночасно беруть відлік часу з секундоміру (годинника), знімають відлік з горизонтального кругу;

  • спостерігають Сонце при КП(КЛ) в тій же послідовності, що і при КЛ(КП);

спостерігають земний предмет при КП(КЛ) в тій же послідовності, що і при КП(КЛ);
Момент часу спостереження Сонця фіксує помічник спостерігача. Цю команду спостерігач подає лише в момент находження Сонця на центральну вертикальну нитку.
^ Зразок записів спостережень в польовому журналі.

Об’єкт спостереження

Відлік з вертикального кругу

Відлік з горизонтального кругу


Примітки

КП

ОРП-ІІ

Полярна


2h30m10s

00310

10

10

301 15 13

15

14

_М= 00312

N=301 17 16

Q= 58 45 56

КЛ

Полярна


ОРП-ІІ

2 36 30

1211920

18

19

180 03 14

14

14

Tc= 2 33 20

+

u = -1 07

Tk= 2 32 13


В польовому журналі виконують обчислення:

Q = M - N,



u = u1 + (T - X1)

Tk = Tc + u


^ 2. Обчислення астрономічного азимута та перехід до дирекційного кута.
Обчислення азимуту виконують в такій послідовності:

A = a + Q
Азимут Сонця (а) вираховують за формулою:



Знак «+» перед а береться, якщо Сонце спостерігалось ранком та “-“ - ввечері.

Чверть (І чи ІІ), в якій лежить азимут Сонця, визначається за знаком ctg a’

Годинний кут Сонця вираховують за формулою

де - годинний кут Сонця в 0h всесвітнього часу на меридіані Гринвіча, вибирають з таблиці 1 Каталога

- годинна зміна ;

 - довгота пункту спостережень.

Схилення вираховують за формулою:



де  - схилення Сонця в 0h всесвітнього часу вибирають з табл. № 1 Каталога.

- годинна зміна

Кінцеве значення азимута вираховують як середнє арифметичне з окремих прийомів.
Зразок обчислення астрономічного азимуту за годинним кутом Сонця.

11.05. 2009 р.

Позначення

Вирахування

І


ІІ

Тк

19h30m22,5s






21 33 50






- 23,4






16,51






- 6 26,3






212724






11h54m12s






16 30 22,5






2 35 10






6 59 40,2






104 55 03






61 20 35






0,87751






-0,26641




x

-0,23378




cos 

0,47956






0,39304




y

0,18849






0,96630




ctg a

0,42884




a

664718




a

293 12 42




Q

91 46 19




A

24 59 01




Aсер.








Перехід від астрономічного азимуту до геодезичного азимуту здійснюється за формулою



де - складова відхилення прямовисної лінії в першому вертикалі;

 - широта пункту спостережень.
^ Вирахування дирекційного кута.

Перехід від геодезичного азимуту до дирекційного кута здійснюється за формулою:

 = АГ - ,

де  - зближення меридіанів:

 = (L - L0)sin B,

де B, L -геодезичні координати пункту спостережень.

Для забезпечення необхідної точності при визначенні астрономічного азимуту в межах  10-60, достатньо використовувати для визначення  координати зняті з топографічної карти з точністю  2-5.

В залежності від замовлення та отриманого завдання військам можуть видаватися як астрономічні азимути напрямків так і геодезичні азимути, і дирекційні кути напрямків.

^ ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА (до 15 хв.):

  • визначаю ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та даю загальну оцінку організації його проведення;

  • зосереджую увагу на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;

  • оголошую оцінки студентів за заняття, відзначаю кращих і тих, хто має гірші результати;

  • даю відповіді на запитання студентів;

  • довожу завдання студентам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;

  • записую завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі необхідності, зауваження щодо підготовки та дисципліни студентів.

-даю команду на зібрання приладів, перевіряю наявність матеріально-технічного забезпечення.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Вивчити особливості обчислення астрономічного азимута та перехід до дирекційного кута за допомогою обчислювальної техніки.

2. Оформити результати обрахунків.

3. Закріпити отримані знання на занятті.



Схожі:

Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconТема №5: Засоби автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах
Т е м а №5: Засоби автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconТема № Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах Заняття 2
Мета заняття:-набути практичних навичок в роботі при астрономічних спостереженнях
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах icon2. Основні види приладів, що застосовуються для лінійних вимірів
Навчальний посібник “Електронні віддалеміри, які застосовуються у військах”. вид. 1989 р
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconТема № Прилади для лінійних вимірів, які застосовуються у військах Заняття 3
На першому навчальному місці відпрацьовуються повірки дослідження віддалемірів ст-5 110 хв
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconТема №3: Визначення дирекційних кутів та азимутів по карті
Удосконалювати знання студентів при проведенні вимірів; прищеплювати акуратність І точність в роботі на картах
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconЛекція. Тема 10. Матричні методи у формування корпоративної стратегії підприємства
Матричні методи визначення стратегічного становища підприємства та оцінки стратегічних альтернатив
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах icon№3: Визначення дирекційних кутів І азимутів на карті
Навчити студентів визначати на карті істинні та магнітні азимути, дирекційні кути напрямків на об'єкти та місцеві предмети
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconТема Предмет, методи І завдання дисципліни
Коротка історія виникнення та формування Економетрії як науки. Визначення предмета курсу “Економетрія”. Альтернативні підходи до...
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconМетодичні рекомендації визначення потреб населення
Ці Методичні рекомендації застосовуються з метою організації процесу визначення потреб населення у соціальних послугах та здійснення...
Тема №5: Методи автономного визначення азимутів, що застосовуються у військах iconЛекція №7 тема: методи, що застосовуються у фізичному вихованні з...
Теорія І методика фізичного виховання” для студентів ІІ курсу факультету фізичного виховання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка