Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства




НазваНародження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства
Сторінка1/11
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.73 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Військова справа > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ. ЗАГИБЕЛЬ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. ВИНИКНЕННЯ ВАРВАРСЬКИХ КОРОЛІВСТВ

Варварські королівства

Наприкінці V ст. стало зрозумілим, що колись могутня Римська імперія гине. Варвари масово та безперешкодно селилися на її території. На захоплених землях вони утворювали свої держави — варварські королівства. Перша варварська держава на території Західної Римської імперії — Тулузьке королівствовиникла 418 р. Утворене за згодою імператора Гонорія, воно фактично було самостійним. Столицею королівства стало місто Тулуза. Оселившись у Галлії, вестготи відібрали землі, що належали римлянам, і розділили між собою. Найкращі землі захопили король і вестготська знать. Прості воїни отримали невеликі ділянки жеребкуванням.
Приблизно в той самий час у Північній Африці виникло ^ Вандальське королівство зі столицею на місці давнього Карфагена. Як і вестготи, вандали привласнили землі і рабів, що належали римській знаті. Дуже швидко вандальська знать, наслідуючи римлян, перетворилася на великих землевласників. У басейні Рони в середині V ст. виникло Бургундське королівство зі столицею Ліоном. Невелике за розмірами, воно мало значний вплив на життя Західної Римської імперії. Бургундське королівство порушило зв'язок імперії з Північною Галлією, тому територія Західної Римської імперії фактично обмежилася лише Італією. Бургунди, як і інші варвари, відібрали землі у римської знаті й розподілили їх між собою. Одначе знать отримала меншу частку землі, ніж в інших королівствах. Більшість землі перейшла у власність простих воїнів, які перетворилися на дрібних землевласників.

^ Гуни за Аттіли

Становище Західної Римської імперії після утворення перших варварських королівств стало критичним. Влада західного імператора Валентіана II (425-455) поширювалася лише на Італію та частину Галлії. Зберегти імперію від загибелі спробував її полководець Аецій, якого називали «останнім великим римлянином». У молодості він деякий час перебував заручником у варварів, і це допомагало йому в боротьбі проти них. Аецій розумів, що в нього немає достатньо сил для того, щоб одночасно знищити усіх варварів, і намагався використовувати одних варварів проти інших. Тим часом як у римлян, так і у варварів з'явився небезпечний ворог — гуни, кочовий народ, який прийшов зі сходу. У 435 р. їхнім вождем став Аттіла (435-453). Гуни розташувались у Паннонії, на берегах Тиси (сучасна Угорщина). Римляни прозвали Аттілу «бичем божим», вважаючи, що цей жорстокий варвар був божою карою за їхні гріхи. Аттіла здійснив походи на Балканський півострів, у Вірменію, Малу Азію і Месопотамію. Залежали від нього і слов'яни. Імператор Східної Римської імперії відкупився від Аттіли величезною даниною — 6000 фунтів золота, і тоді Аттіла з 500-тисячним військом вирушив на захід. У 451 р. він вторгся в Галлію. Гуни захопили багато міст. Після тривалої облоги вони взяли місто Орлеан — центр Галлії. Аецій зібрав велику армію і рушив на військо Аттіли.
^ Вирішальна битва відбулася 15 червня 451 р. на Каталонських полях (сучасна Шампань у Франції). Цю грандіозну битву, в якій варвари билися проти варварів за майбутнє Риму, назвали «битвою народів». На боці римлян билися вестготи, бургундці, франки; у складі війська Аттіли були гуни, остготи, алани, слов'яни, гепіди та інші племена. Аецій блискуче використав своє знання військової організації і тактики гунів. Аттіла програв битву і ледве спромігся втекти. Це була одна з найкривавіших битв в історії людства. Як твердили сучасники, на Каталонських полях загинуло близько 300 тис. воїнів. Римляни здобули свою останню перемогу, але скористатися з неї вже не змогли. Залежність Риму від варварів постійно зростала. Наступного року Аттіла знову напав на Італію і вирушив на Рим. Врятував місто від пограбування римський єпископ Лев І. З коштовними дарунками він прибув до Аттіли. Про що розмовляв папа римський з королем гунів кілька годин, невідомо, але після розмови Аттіла прийняв дарунки і повернув назад. Римляни вважали це божим дивом. Через рік, наступного дня після свого весілля, Аттіла помер загадковою смертю. Гуни поховали свого ватажка у трьох домовинах — золотій, срібній та залізній — на відзнаку того, що Аттіла залізом підкорив народи і примусив їх сплачувати гунам золото і срібло. Держава Аттіли після його смерті розпалася. Однак Римську імперію це не врятувало.

^ Падіння Західної Римської імперії

У 455 р. до Рима приплив флот вандалів на чолі з Гейзеріхом. Знову папа Лев І пішов умовляти варварів не руйнувати міста. Гейзеріх після щедрих дарунків вирішив проявити «милість» до мешканців Рима. Він погодився не вбивати римлян, не руйнувати головних храмів, а «лише» грабувати місто протягом 14 днів. Вандали після вступу до Рима пограбували усі коштовності з імператорського палацу, храму Юпітера, зруйнували чудові будинки, знищили тисячі творів мистецтва. Пам'ять про це пограбування залишилася назавжди, а слово «вандалізм» стало означати «безглузде знищення творів мистецтва». Після цього Рим остаточно занепав. Від імені імператора у Західній Римській імперії всі справи вирішували вожді варварських військових загонів. Римські гарнізони, не отримуючи платні, розбіглися; пересуватися римськими шляхами і возити товари стало неможливо через постійні грабунки варварськими загонами. У 476р. вождь одного з невеликих германських племен Одоакр усунув від влади останнього римського імператора — неповнолітнього Ромула Августула. Символи імператорської влади він надіслав до Константинополя східному імператору. Цю подію історики згодом назвали падінням Західної Римської імперії, хоча сучасники навіть не помітили якихось змін, імперія, вважали вони, продовжувала існувати, адже в Константинополі був імператор, який вважав себе володарем усієї Римської імперії.

^ Остготи в Італії

. Імператор Східної Римської імперії Зенон (474-491) не довіряв Одоакрові й розробляв план його усунення. Для цього він використав молодого вождя остготів Теодоріха. Зенон хотів вирішити відразу два завдання: позбутися остготів, що жили на Балканському півострові й загрожували Константинополю, і знищити Одоакра. Імператор прийняв Теодоріха на службу і запропонував йому, як римському намісникові, відвоювати в Одоакра Італію. У 493 р. остготи вирушили до Північної Італії. Теодоріх переміг армію Одоакра, але не зміг захопити його резиденції — Равенни. Одоакр запропонував Теодоріхові мир і розподіл Італії. Той погодився, а через кілька днів під час бенкету вбив беззбройного Одоакра і проголосив себе «королем готів та італіків».
^ Теодоріх Великий (493-526) був найвидатнішим із германських вождів того часу. Формально визнаючи зверхність Константинополя, він фактично був незалежним володарем. За правління Теодоріха у втомленій од війн Італії на 30 років запанував спокій. Теодоріх намагався примирити римлян і варварів, залучав до свого двору римських учених і письменників, відновлював старі римські пам'ятки. Серед його радників були найосвіченіші люди тогочасної Італії. Головним міністром був римський учений Касіодор, який за дорученням Теодоріха написав «Історію готів». Іншим радником короля став римлянин Боецій — «останній філософ античності».
У своїй державі Теодоріх розподілив права та обов'язки між римлянами і готами. ^ Римлян судили за римськими законами, готів — за германськими судовими звичаями. Землі у римлян Теодоріх не відбирав, а готам віддав землі, відібрані раніше Одоакром. На готів було покладено військову службу, від якої римляни звільнялися. Водночас усі справи з управління своєю державою Теодоріх поклав на римлян.

Держава Теодоріха була найбільшим із королівств, заснованих германцями на території Римської імперії. Теодоріх налагодив зв'язки з іншими германськими конунгами і підпорядкував їх своїй владі. Хоча він намагався примирити римлян і готів, обидві сторони були ним незадоволені. Готи вважали, що той зрадив старі звичаї, а для римлян він усе-таки залишався варваром.

Після смерті Теодоріха створена ним держава була зруйнована. Скориставшись із суперечок між його наступниками, східноримський імператор Юстиніан розпочав тривалу 20-річну боротьбу за повернення Італії. У 555 p., після цілковитого знищення остготів, Італію було відвойовано.

^ Указами імператора Юстиніана І в Італії відновлювалися порядки, що існували раніше в Римській імперії. Але то була вже інша Італія — спустошена і зруйнована. Так, у Римі наприкінці VI ст. залишилося не більше 20 тис. мешканців. Ніхто вже не піклувався про зовнішній вигляд будівель міста і не ремонтував міських мурів; на майданах сіяли хліб або випасали худобу, а мавзолей імператора Адріана було перебудовано у папську фортецю-резиденцію — замок Святого Ангела.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconПіслямова
Західну Римську імперію І зайняли їх територію, отримали назву «варварських» королівств. Синхронно-порівняльний метод дослідження...
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconШевченка Спеціальність «культурологія»
Театр доби Римської республіки та Імперії. Видовища та масові заходи у Стародавньому Римі
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства icon"Золоте століття" Римської імперії при Антонинах. Взаємини імператорів...
Золоте століття Римської імперії при Антонинах. Взаємини імператорів із сенатом. Політика в провінціях, процес їх романізації. Перехід...
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconСемінар Галицька І Волинська землі на міжнародній арені середньовічної Європи

Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconМоже призвести до вибуху війни, в яку втягнеться й Німеччина. В січні...
Едуарда фон Гартмана, в якій висловлювалася ідея послаблення Російської імперії шляхом «відірвання» її від чорноморських портів І,...
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconПитання до контрольної роботи з курсу «Історія педагогіки»
Утвердження християнської педагогічної традиції І типологія церковних шкіл Середньовічної Європи
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconІталія – угорщина, натхнення та релакс!
Римської імперії існують поруч із будівлями часів турецького ярма, романськими храмами. У будапешті І сьогодні можна побачити руїни...
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconХристиянство виникло у другій половині 1 ст в одному із східних районів...
Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах...
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства iconІсторія держави І права україни примірний перелік питань на модульну контрольну роботу №1
Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського І польського королівства. Кревська унія 1385 р., Віленська угода...
Народження середньовічної європи. Загибель римської імперії. Виникнення варварських королівств варварські королівства icon1. Поняття міжнародного публічного права. Сутність І характер
Періодизація розвитку міжнародного права. Проблеми європоцентризму. Історію міжнародного права можна умовно поділити на чотири періоди:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка