Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства




Скачати 143.36 Kb.
НазваЕкономічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Дата конвертації28.06.2013
Розмір143.36 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Спорт > Документы
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Ключові терміни: економічний аналіз; ефективність зовнішньоекономічної діяльності; беззбитковість зовнішньоторговельної ціни; прибуток; рентабельність; конкурентоспроможність.
1. Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Економічний аналіз дає можливість досліджувати економіку як у цілому, тобто за всією сукупністю господарських процесів, що відбуваються в ній, так і за окремими її елементами.

Основними завданнями економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:

1) оцінка рівня та якості виконання підприємством зобов’язань по контрактах з іноземними партнерами;

2) характеристика динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

3) оцінка раціональності використання коштів, залучених для виконання зобов’язань по контрактах. Передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капіталу підприємства, дослідження непрямих витрат з експорту та імпорту товарів, аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій; узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнта віддачі оборотного капіталу, що дозволить виявити, наскільки раціонально використано оборотний капітал у процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

4) оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

5) характеристика фінансового стану підприємства.

Обов’язковою умовою прийняття рішення про ведення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є її ефективність, яка визначається шляхом зіставлення досягнутого економічного результату з витратами, яких зазнало підприємство для одержання такого результату. На стадії планування виходу на зовнішні ринки визначення рівня ефективності зумовлює ступінь зацікавленості виходу підприємства на конкретні ринки щодо закупівлі або продажу певних товарів (послуг). На стадії безпосереднього ведення зовнішньоекономічної діяльності показники її ефективності дозволяють визначати негативні тенденції, які слугують індикатором для прийняття певних управлінських рішень щодо необхідності усунення негативних факторів, а в разі неможливості їх усунення – відмови від такої діяльності.

У сучасній науковій літературі існують різні думки щодо класифікації показників, за допомогою яких можна визначити ефективність ЗЕД. Так, А. М. Вічевич і О. В. Максимець [1], а також колектив авторів [2] вважають, що всю систему показників ЗЕД підприємства, організації, фірми можна поділити на чотири групи:

– абсолютні показники (обсяг експорту; обсяг імпорту; обсяг накладних витрат на експорт/імпорт; середній залишок коштів; кількість отриманих рекламацій; сума рекламацій; кількість задоволених рекламацій; обсяг використання торговельної марки фірми; обсяг експорту нових товарів);

– відносні показники (індекси динаміки: індекс вартості; індекс фізичного обсягу; індекс ціни; індекс кількості, наприклад динаміка частки світового, європейського ринків, частка нових товарів у експорті, які з’явилися на ринках за останні 5 років, частка зниження витрат, одержана за рахунок використання нових технологій, тощо); коефіцієнти виконання зобов’язань з експорту та імпорту: за вартістю, за фактичним обсягом, за ціною; середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції; коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій);

– показники структури (товарна структура експорту або імпорту; географічна структура експорту або імпорту; структура накладних витрат на експорт або імпорт);

– показники ефективності (валютна ефективність експорту/імпорту; ефективність експорту/імпорту; середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції; коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій; ефективність експорту/імпорту).

О. П. Гребельник ділить показники ефективності діяльності на дві великі групи. До першої групи зараховує показники, що характеризують абсолютну величину економічного ефекту і визначаються як різниця між результатом та витратами, а також порівняльні показники ефективності, які визначаються як відношення результату до витрат щодо варіанта зовнішньоекономічних контрактів. До другої групи входять показники, що характеризують доцільність участі підприємства в зовнішньоекономічних зв’язках підприємств: показники локальної ефективності, які розраховуються з використанням чинних внутрішніх цін; показники загальноекономічної ефективності, які розраховуються на підставі розрахункових цін [3].

Незважаючи на відмінності в поглядах щодо класифікації системи показників, більшість авторів дотримується думки, що ефективність ЗЕД потрібно аналізувати окремо за напрямами такої діяльності, а потім визначати загальний ефект.

Узагальнення сучасних поглядів щодо аналізу ефективності ЗЕД дозволило розробити структурно-логічну схему визначення відповідних чинників, яка включає в себе три групи показників ефективності, а саме:

– показники ефективності експорту;

– показники ефективності імпорту;

– показники ефективності ЗЕД.

Для визначення ефективності експортної діяльності підприємства необхідно знати його валютну ефективність.

^ Показник валютної ефективності експорту (Ев.е.) насамперед характеризує купівельну силу валюти, її курс. Він розраховується як відношення суми добутків валютної ціни і-го експортного товару (ЦВЕі) й обсягу експорту і-го товару (КЕі) до суми добутків витрат на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару (ВЕі) і обсягу експорту і-го товару (КЕі).

(1. 1)

Слід зазначити, що сам по собі показник не свідчить про ефективність чи неефективність експорту і потребує порівняння одержаних значень з певною базою. Такою базою порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо коефіцієнт валютної ефективності експорту перевищує значення зворотного курсу (долар поділено на гривню) обміну валюти, то ця діяльність вважається ефективною.

Показник “ефективність експорту” (Ев) (в економічній літературі також називається “ефективність експорту бюджетна”) визначається шляхом відношення чистої виручки в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки (ЧВе), до вартості експорту у внутрішніх цінах (Ве.в.ц.).

Ее = ЧВе / Ве.в.ц (1.2)
Чиста виручка визначається шляхом віднімання від експортної виручки витрат, пов’язаних з митним оформленням та додаткових витрат, яких зазнає експортер (витрати на оплату ліцензії, комісійні посередникові, транспортні, складські тощо).

Позитивним вважається значення показника більше за одиницю і свідчить про те, що реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигідніша, ніж у середині країни.
Показник економічного ефекту експорту (Ее.е.) розраховується шляхом віднімання від чистої виручки в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки (ЧВе), суми повних витрат підприємства на експорт продукції (ПВе).

Ее.е = ЧВе – Пве (1.3)

За своєю сутністю, цей показник є прибутком підприємства від експортної діяльності до оподаткування, відповідно, чим більше його значення, тим ефективніша експортна діяльність.

З метою визначення динаміки ефективності реалізації товарів у звітному періоді вищенаведені показники ефективності експорту слід порівняти з аналогічними показниками за минулий період.

 

 

Для визначення економічної ефективності експортної діяльності на рівні підприємства науковці пропонують розраховувати три показники економічної ефективності.

1.  Показник (Ееф.е.1) визначається діленням суми чистої виручки в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки (ЧВе), на суму повних витрат підприємства на експорт продукції (ПВе).

Ееф.е.1 = ЧВе / ПВе (1.4)

Він демонструє суму гривневого доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню. Припустимим є його значення, що перевищує 1.
2.  Показник (Ееф.е.2) свідчить про доходність реалізації продукції на внутрішньому ринку і визначається як співвідношення вартості експорту у внутрішніх цінах (Ве.в.ц.) та виробничої собівартості експортних товарів (СВе).

Ееф.е.2 = Ве.в.ц. / СВе (1.5)
Експорт відповідних товарів вигідний для підприємства за умови, що Ееф.е.1 > 1, а також, коли дохідність реалізації експортної продукції на зовнішньому ринку перевищує дохідність реалізації цієї ж продукції на внутрішньому ринку – Ееф.е.1 > Ееф.е.2.



  1. Показник (Ееф.е.3) слугує для визначення ефективності використання виробничих фондів під час експорту та розраховується як добуток коефіцієнта експортного чистого прибутку () та коефіцієнта оборотності активів ().


(1.6)
Цей показник свідчить про рівень ефективності використання активів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства становить прибуток від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансований на експорт капітал. Таким чином, чим більші обидві частини формули, тим більше значення показника і вигідніший експорт цих товарів.
Аналізуючи ефективності імпортних операцій, спочатку треба знати його валютну ефективність. Показник валютної ефективності імпорту (Ев.і.) розраховується як відношення суми добутків ціни і-го товару на внутрішньому ринку (ЦРВі) і обсягу імпорту і-го товару (КІі) до суми добутків валютної ціни і-го товару (Ці) і обсягу імпорту і-го товару (КІі).

(1.7)
Як і для показника валютної ефективності експорту базою порівняння, як правило, слугує валютний курс. Проте порівняння виконується зі значенням курсу за прямим котируванням, а не за зворотним.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту (Ееф.і.) розраховується діленням вартості імпортної продукції на внутрішньому ринку (ВІв.р.) на витрати на придбання імпортної продукції (Ві).

Ееф.і = ВІв.р. / Ві (1.8)

Чим більший цей показник за одиницю, тим ефективніша імпортна діяльність для підприємства.
За аналогією до показника економічного ефекту експорту показник економічного ефекту імпорту (Ее.і.) розраховується шляхом віднімання від вартості імпортної продукції на внутрішньому ринку (ВІв.р.) витрат на її придбання (Ві).

Ее.і = ВІв.р. - Ві (1.9)

Отже, чим більше його значення, тим більше підприємство отримує прибутку, а його імпортна діяльність – ефективніша.
Визначення показника економічного ефекту імпорту дає можливість розрахувати показник рентабельності імпорту (Рі) діленням його на суму витрат на придбання імпортної продукції.

Р.і = Ее.і. / Ві (1.10)
Він показує розмір прибутку від реалізації імпорту на 1 грн витрат щодо його придбання.

Найпоширеніша мета імпортної діяльності підприємств – це необхідність залучення іноземних товарів у власному виробництві. Саме тому визначення економічної ефективності імпортної діяльності підприємства передбачає застосування показників ефективності імпорту товарів виробничого призначення для власної виробничої діяльності.

У сучасній науковій літературі при визначенні ефективності імпорту товарів виробничого призначення основну увагу приділяють ефективності від залучення у виробництво імпортного устаткування та обладнання. Така ефективність може бути визначена двома способами.

^ Перший спосіб ґрунтується на моделі порівняльної економічної ефективності () та полягає в розрахунку співвідношення економічного ефекту від придбання й використання альтернативного варіанта устаткування вітчизняного виробництва (ЕА) та економічного ефекту від придбання й використання імпортного обладнання (ЕІ).

Ееф.і.1 = ЕА / ЕІ (1.11)
Необхідною умовою ефективного імпорту в цьому випадку є Ееф.і1 > 1. Економічний зміст даного показника в тому, що він показує, у скільки разів імпортна продукція (товар) ефективніша за продукцію, що може бути альтернативною імпортній.

Особливістю такого підходу є те, що показники економічного ефекту ЕІ і ЕА  за імпортним та альтернативним варіантами розраховуються на основі двох витратних складових, які в сумі відображають  так звану ціну споживання товару: по-перше, це ціна придбання товару (ціна контракту, митні платежі – для імпортного товару, транспорт, страховка, оплата послуг посередників та ін.), по-друге, експлуатаційні видатки за весь період служби товару (вартість споживаної сировини, матеріалів, вартість палива й енергії, вартість ремонтів і запасних частин, заробітна плата працівників з усіма відрахуваннями та інші аналогічні видатки, пов’язані з експлуатацією).

Різниця між показниками ефекту ЕА та ЕІ показує, який додатковий прибуток матиме імпортер, якщо придбає імпортну продукцію замість альтернативної.
^ Другий спосіб визначення ефективності імпорту виробничого обладнання, крім витрат, ураховує також результатні показники й полягає в розрахунку показника (), що визначається як співвідношення обсягу продукції, що випускається протягом певного періоду на даному устаткуванні (ОП), та купівельною ціною імпортного обладнання (Цкуп.і).

Ееф.і.2 = ОП / Цкуп.і (1.12)
Показник характеризує фондовіддачу й визначає вартість продукції, яка випускається на даному устаткуванні, на 1 грн витрат щодо його придбання. Значення цього показника також необхідно порівнювати зі значеннями аналогічних показників ефективності використання обладнання вітчизняного виробництва або іншого обладнання іноземного виробництва. Ефективніший той варіант, що має більше значення показника фондовіддачі.
Якщо підприємство одночасно виконує експортні та імпортні операції, виникає необхідність аналізу ефективності його ЗЕД в цілому. Такий аналіз можна здійснити за допомогою показника інтегрального економічного ефекту (ІЕ), який розраховується додаванням показників економічного ефекту імпорту та експорту і характеризує загальний прибуток від ЗЕД.

ІЕ = Ее.е + Ее.і (1.13)

Показник ефекту від зовнішньоторговельних операцій (ЕЗТО) та показник економічної ефективності зовнішньоторговельних операцій (Ееф.ЗТО).

Ефект від зовнішньоторговельних операцій визначається як різниця між сумою витрат на виробництво експортної продукції (^ ВЕ) та сумою витрат на вітчизняне виробництво товарів, що імпортуються (ВІ).

ЕЗТО = ВЕ - ВІ (1.14)
Якщо ж витрати на вітчизняне виробництво продукції, яку планують імпортувати, більші, ніж витрати на виробництво експортної продукції, то така зовнішньоторговельна діяльність вигідна.

Показник економічної ефективності зовнішньоторговельних операцій (Ееф.ЗТО) входить до групи показників рентабельності та розраховується шляхом ділення прибутку від зовнішньоторговельних операцій (ПЗТО) на витрати, яких зазнало підприємство під час їх здійснення (ВЗТО). Відповідно, збільшення такого показника свідчитиме про підвищення ефективності ЗЕД.

Ееф.ЗТО= ПЗТО/ ВЗТО (1.15)
^ 2. Методи економічної оцінки виробничо-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
Всю систему показників економічної ефективності міжнародної торгівлі поділяють на дві групи:

1. Абсолютні – показники ефективності, які визначаються як різниця між результатами і витратами та виражаються у відповідних грошових одиницях.

2. Відносні – показники ефективності, які визначаються як відношення прибутків до витрат і виражаються у відносних одиницях (%, долях одиниці тощо).

І. Абсолютні показники:

1. Рентабельність фірми в абсолютному виразі (Рфав):
Рфав= Мпзр - Мпмр, (2.1)
де мпзр, мпмр – прибуток фірми відповідно в звітному та минулому році.

^ 2 .Зростання обсягу продажів фірми (ОПф):
ОПФ = ОПзр - ОПмр , (2.2)
де ОПзр, ОПмр – обсяг продажів фірми відповідно в звітному та минулому році.

II. Відносні показники ефективності фірми:

1. Рентабельність продукції фірми у звітному році визначають за двома критеріями:
Рпфзр = Пфзрфмр, (2.3)
РФЗР = ПФЗР/ОПФЗР. (2.4)
2. Рентабельність фірми в звітному році:
РФЗР = ПФЗР, (2.5)
де А – активи фірми в звітному році (основний + оборотний капітал).


  1. Рентабельність основного капіталу (ОК) фірми:


Рокзр / ОКзр (2.6)


  1. Рентабельність власного капіталу (ВК) фірми:


РВК = ПЗР / ВКЗР (2.7)


  1. Середня норма рентабельності фірми:


РСН (2.8)
де П – чистий прибуток за відповідний період часу; А – балансова вартість активів фірми за винятком амортизації на кінець року, що розглядається; п – кількість років.

Показники обсягу продажу продукції

Ефективність діяльності фірми (Е ) визначають як відношення обсягів продажу в звітному році до активів фірми у звітному році.

^ Коефіцієнт обертання оборотних активів (кооа) визначають як відношення обсягів продажу в звітному році до оборотних активів фірми у звітному році.

^ Коефіцієнт обертання матеріальних виробничих за­пасів (Комвз) визначають як відношення обсягів продажу в звітному році до обсягів матеріальних виробничих запасів фірми у звітному році.

^ Рівень організації виробництва фірми овф) визначають як відношення обсягів продажу в звітному році до кількості зайнятих фірми у звітному році.

^ Оцінка виконання зобов’язань за контрактами. Зобов’язання за контрактами повинні бути виконані щодо термінів постачання товарів, якості та кількості товару. За даними звітності підприємства розраховують узагальнений коефіцієнт прострочених зобов’язань:
(ΣКпр/ΣКе) •100%, (2.9)
де ΣКдр – експортна вартість товару за всіма контрактами, прострочених виконанням протягом року; ΣКе – сума всіх контрактів з експорту, які підлягають виконанню за звітний рік.

Показники конкурентоздатності фірми. Конкурентоздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб.

Конкурентоспроможність - здатність певного об'єкта або суб'єкта перевершити конкурентів у заданих умовах.

Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних технічно-економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови і терміни постачання та транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види і форми платежів та розрахунків з покупцями, престиж виробника і продавця («ціна» фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами тощо.

  1. Коефіцієнт зростання прибутку (Кпз) фірми в абсо­лютному виразі:


КЗП = МПЗР - МПМР (2.10)
2. Коефіцієнт норми прибутку фірми (Кнпф):
КНПФ = НПФЗРПФМР (2.11)
3. Загальний коефіцієнт конкурентоздатності фірми (ЗКкФ):
ЗКкФ = Пі/ОПі (2.12)


  1. Коефіцієнт обсягу продаж у фірми в звітному році (КопФ):


КОПФ = ОПФЗР/ОПФМР, = 0; <1,>1 (2.13)
5. Коефіцієнт обсягу продаж у фірми по групах товарів визначається як відношення обсягу продажу за групами товарів у звітному році до обсягу продажу за групами товарів у минулому році.

6. Загальний показник конкурентоздатності фірми (Кф) визначають як відношення обсягу продажу за групами товарів у звітному році до обсягу матеріальних запасів у звітному році; нереалізованої продукції у звітному році.

^ 7. Коефіцієнт конкурентоздатності фірми (КФ) визначають як відношення обсягу продажу за групами товарів у звітному році до обсягу дебіторської заборгованості у звітному році, яка означає: обсяг комерційного кредиту; обсяг боргу, який належить фірмі.

^ 8. Коефіцієнт завантаження виробничих потужностей фірми (КЗВПФ) визначають як відношення обсягу виробленої продукції у звітному році до потенціалу виробничих потужностей.

9. Коефіцієнт портфеля замовлень (КПз) визначають як відношення обсягу замовлень у звітному році до обсягу продукції виробленої за звітний рік.

10. Коефіцієнт капіталовкладень фірми (ККФ) визначають як відношення обсягу капіталовкладень у звітному році до обсягу капіталовкладень у минулому році.

11. Коефіцієнт диверсифікації капіталовкладень фірми (КдкФ):
КДКФ = НКЗР/НКМР, (2.14)
де НК – напрями капіталовкладень фірми у розвиток конкретних видів виробництва.

Схожі:

Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЛекція 27 аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Аналіз відповідності трансформації оборотних активів у готівку та термінів погашення кредиторської заборгованості
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconПроблеми міжнародної трудової міграції в сучасних умовах
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства І розробка пропозицій щодо її поліпшення
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЗмістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Ключові терміни: зовнішньоекономічна політика держави; механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності; цілі, суб’єкти та інструменти...
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЧастина ІІ основи зовнішньоекономічної діяльності з розділ 8 міст...
Поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (зед) охоплює велику кількість різноманітних сфер діяльності людини: міжнародний маркетинг,...
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЛекція 23 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами та оцінка ефективності їх використання
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЛекція 26 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Вплив асортиментної політики на формування прибутку та аналіз рівня середньо реалізаційних цін
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЗміст Вступ Розділ 1 Характеристика, аналіз пасивів підприємства
Аналіз ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЛекція 20 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Роль І завдання аналізу в управлінні оборотними активами. Аналіз структури оборотних активів за різними групувальними ознаками
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЛекція 28 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Фінансовий стан підприємства (фсп) — це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його...
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства iconЛекція 19 аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства
Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних засобів авіапідприємства
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка