Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту




НазваМетодичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту
Сторінка1/6
Дата конвертації29.01.2014
Розмір0.6 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Спорт > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6
Г.Б. Жигадло, В.Г. Богатир, О.І. Вертелецький

«Тактика футболу»

Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання

Інституту фізичної культури та спорту

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет

імені В.О. Сухомлинського

Г.Б. Жигадло, В.Г. Богатир, О.І. Вертелецький

«Тактика футболу»
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання

Інституту фізичної культури та спорту

Миколаїв 2011

УДУ 796332

ББК 75.578

Ж 68
Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради інституту фізичної культури та спорту

Протокол № 3 від 23 грудня 2010р.
Автори: ^ Г.Б. Жигадло, В.Г. Богатир, О.І. Вертелецький
Рецензенти: Рожков І.М. – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ТМФВ та здоров’я людини, директор інституту фізичної культури та спорту МНУ ім. В.О. Сухомлинського
Кулаков Ю.Є. – доцент кафедри спортивних ігор та гімнастики інституту фізичної культури та спорту МНУ ім. В.О. Сухомлинського, заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

Ж 68 Г.Б. Жигадло, В.Г. Богатир, О.І. Вертелецький – Тактика футболу. – Миколаїв, 2011. – стр. 50

Методичні рекомендації є цінними для студентів при виконанні завдань самостійної, індивідуальної роботи, підготовки до практичних занять, написання контрольних робіт, можуть бути використані студентами в період педагогічної та інструкторської практики, тренерами в СДЮШОР та ДЮСШ з футболу, а також вчителями фізичної культури та початкових класів загальноосвітніх шкіл.


ЗМІСТ
Вступ

  1. Тактика гри.

  2. Стилі гри.

  3. Навчання тактиці гри у футбол.

  4. Вправи з тактики гри.

  5. Допоміжні вправи та ігри для навчання тактиці гри.

  6. Допоміжні ігри для розвитку периферійного зору та швидкості реакції.

  7. Контрольні завдання.

  8. Список використаних джерел


ВСТУП

Серед багаточисленних видів спорту, які культивуються у системі фізичного виховання України, футбол займає одне з провідних місць. Важко назвати інший вид спорту, який міг би змагатися з ним у популярності.

Доступність цієї гри, простота інвентарю й обладнання, величезна емоційність ігрових ситуацій, необхідність проявлення волі і мужності при подоланні дій суперників роблять футбол як вид спорту цінним засобом фізичного виховання. Футбол дозволяє без великих матеріальних затрат досягти високого ступеня фізичної підготовленості та розвивати швидкість, силу, витривалість, спритність і багато інших рухових якостей, виховувати сміливість, дисциплінованість.

На сучасному етапі розвитку футболу в Україні гостро постала проблема виховання національних кадрів, не вистачає висококваліфікованих фахівців в галузі спорту, тренерів та викладачів.

^ Тактика гри у футбол
Якість проведення навчально-тренувального процесу в футболі забезпечує безпосередньо не стільки ріст спортивної майстерності гравців, скільки виховання здорових, працездатних і морально стійких громадян України. Тому проблему стратегії і тактики гри, вважаємо, слід розглядати як введення до знань футбольної теорії. Знання з організації, планування та їх втілення в навчально-тренувальному процесі є важливою допомогою в кваліфікованому підході фахівців до особливостей спортивного тренування.

Стратегія - слово грецького походження: у військовій науці - це важлива частина військового мистецтва, ведення військових операцій; у політиці - ведення революційних боїв; у шахах - загальні структурні принципи, якими суперник користується протягом турніру або окремого матчу. У футболі під стратегією розуміють процес планування, побудови і спрямування особливостей підготовки та дій команди протягом усього спортивного сезону.

Стратегічна мета є програмною лінією будь-якого футбольного клубу (команди). Вона передбачає, зокрема, зміцнення клубу тренерськими кадрами, гравцями, запрошеними з інших клубів. Зміна гравців відбувається безперервно: одні відходять за віком, інші - через травми та з різних непередбачених причин. Свою стратегію має тривала перспектива досягнення командою кінцевої мети, а досить короткочасну - підготовка до конкретного турніру, окремого відповідального матчу тощо.

Стратегія підготовки до гри характеризується кількісними показниками проведених тренувальних занять і товариських зустрічей, інформацією про особливості гри суперника, передбаченням адекватного тактичного плану, відповідною мотивацією гравців на матч. А крім того, спосіб доставки гравців на матч, особливості харчування та ін.
господарська технічний працівник

(адміністратор)

Усі підрозділи футбольного клубу покликані забезпечувати досягнення стратегічної мети команд, що беруть участь у змаганнях. Для успішного поступу колективу потрібно:

• забезпечити матеріальні та інші умови для підготовки команди;

• забезпечити відповідне планування і проведення тренувального про­цесу, створення колективу, здатного досягти визначеної мети.

Тактика - грецьке слово, що означає - мистецтво командування вій­ськом. Це частина військової стратегії. Наука про ведення бою військовими частинами або мистецтво керувати військовими частинами під час бою і організовувати їх маневрування і пересування. Це методи боротьби, які засто­совуються для досягнення поставленої мети. У спорті, зокрема у футболі, слово «тактика» означає обміркований спосіб ведення боротьби з суперни­ком в рамках існуючих правил гри, що ґрунтуються на вмінні і взаємодії гравців якнайшвидше досягти успіху в матчі і зберегти його.

^ Система гри це основний спосіб гри команди, який визначає особли­вості розташування і пересування гравців за завданням, встановленим за позиціями в атаці і захисті, спрямованими на досягнення мети. Система гри не дає точних вказівок, як діяти, але окреслює рамки дій, особливості розташування сил на полі з конкретними ігровими функціями, що випливають з рівня здібностей і підготовленості гравців та якості виконання ними одержаних завдань. Гра у футбол це спортивний поєдинок команд, що намагаються реалізувати під час гри тактичні завдання, які, на їхню думку, є вирішальними для здобуття перемоги. Під час гри захист протистоїть атаці, і ці дві фази мають однаково важливе значення в ході матчу.

Протягом гри футболістам доводиться безперервно розв'язувати основні й специфічні тактичні завдання атакуючого та оборонного характеру, що випливають з їхніх функцій в рамках розробленого на гру плану. Гра як в захисній, так і в атакуючій фазі вимагає від гравців оперативного розв'язання ігрових ситуацій, використання для цього різноманітних тактичних засобів Тому і йдеться про тактику гри в обороні та атаці. Вона має бути скоординованою, і тому в обох цих фазах для правильного розв'язання завдань гравцями використовуються фізичні та технічні можливості за мінливих умов гри.

^ Стиль гри - це прийоми та дії, які часто повторюються командою і окремими гравцями під час матчу.

Футбольні школи - це характерні властивості способу гри з певним напрямом навчання, на якому позначився характер народу, темперамент гравців, а також соціальні, економічні, географічні особливості регіону.
Історія розвитку систем, стилів гри та футбольних шкіл

У перші роки розвитку футболу (1810 - 1863) навряд можна вести мову про організований, плановий футбол, де б існувала хоч якась система гри. Техніка гри була примітивною, гравці намагалися спрямувати м'яч до воріт або за лінію поля суперника, використовуючи удари і ведення. Переважала система "завдай удару і біжи", її в літературних джерелах називають ще 1+10. Тут всі гравці були нападаючими і майже не існувало захисників.


Рис. 1
Після затвердження єдиних правил гри, у 1863 р., з'явилася її тактична система і розташуванням гравців за схемою 1+1+9 (воротар, захисник і на­падаючі) (рис. 1). У 1863 - 1872 р.р. застосовувалося розташування гравців за схемою 1 +2+8, а згодом і за схемою 1+1+2+7 та 1+2+1+7 (рис. 2, 3), тобто вони вже розташовувалися в три лінії.



Рис. 2



Рис. 3
Шотландці перші намагалися обмірковано підійти до рівномірного розташування гравців на полі і досягли в цьому непоганих наслідків (рис. 4). Характер боротьби, що велася між атакуючими і захисниками сприяв вне­сенню змін у правила гри, а фізична, технічна, тактична підготовка іранців стали рушійною силою в розвитку тактичних систем гри цього періоду розвитку футболу.



Рис. 4



Рис. 5
Перша система гри виникла в 1883 р. у Шотландії її називають класич­ною або "пірамідальною". Певною мірою вона почала застосовуватися в усьому світі й проіснувала близько 50 - 60 років. За цією системою кількість гравців в лінії атаки і захисту майже вирівнюється. З введенням правил про положення "поза грою" атаки різко ускладнилися, що зміцнило і полегшало дії гравців в обороні.


Рис. 6
Ця система передбачає здебільшого принципу зонного захисту. Тут го­ловну роль виконував центральний півзахисник, який залежно від ситуації підтримував захисників або нападаючих. Крайні півзахисники прикривали крайніх або півсередніх нападаючих.

Італійська система гри. Особливість цієї системи - підстрахування можливих передач по центру поля. Крайні захисники прикривають крайніх нападаючих, центральний півзахисник - центрального нападаючого. Пів­середні нападаючі при потребі відходять назад до власного штрафного май­данчика. В атаках беруть участь два крайніх і центральний нападаючі. За цієї системи перевага надається захисту. На її основі виникла відома система "катеначіо" (рис. 6).

^ Австрійська система гри. Головна увага цієї системи - на забезпечен­ні передач на середні відстані. Захисники розташовуються в зоні штрафно­го майданчика, очікуючи наближення крайніх нападаючих. Центральний півзахисник зупиняє атаки, що ведуться по центру поля, а крайні півзахис­ники прикривають крайніх та півсередніх нападаючих. Провідна риса сис­теми - атакуюча гра. У ній бере участь п'ять нападаючих і три півзахисни­ки. У разі зриву атаки півзахисники повертаються на власну половину поля і зміцнюють оборону. Недолік системи - можливість суперників застосо­вувати швидкі контратаки (мал. 7).

^ Швейцарський замок "рігль". Характерною рисою цієї системи є зміцнення лінії оборони за рахунок послаблення ударної сили атаки. Завдання центрального захисника розпізнавати і випереджувати дії суперника. Крайні півзахисники підстраховують центрального, а захисники знешкоджують підступи до штрафного майданчика. Один із півсередніх нападаючих відходить назад і додатково підстраховує центрального півзахисника (мал. 8).

Рис. 7




Рис. 8
^ Система «Дубель-ве». Футболісти розташовуються на полі рівномірно. Важлива риса системи – персональна опіка гравців суперника, замість зонної, яка переважала в іграх із застосуванням «пірамідальної» системи. Тут крайні захисники прикривають крайніх нападаючих, центральний захисник, відповідно – центрального нападаючого, півзахисники – півсередніх нападаючих (рис 9).




Рис. 9
^ Переваги системи "дубль-ве":

• доступна для початківців (побудована па простих тактичних засадах);

• чисельно рівне розташування гравців під час атакуючих і захисних дій команди забезпечує пропорційний розподіл і виконання завдань.

^ Недоліки системи "дубль-ве":

• захисники розташовуються в одну лінію;

• в обороні мають місце схематичні дії за принципом "кожен свого". Часто у грі слабкому захисникові доводиться прикривати сильного нападаючого.

• обмежена участь нападаючих в оборонних діях, а захисників, навпаки,

в атакуючих діях.

Ця система з'явилася після внесення змін до правил про положення "поза грою", яке було впроваджено в практику в 1925 р. її основоположником був Герберт Чегмен, тренер клубу лондонського "Арсеналу". Він перший і застосував систему в грі у 1930 р.

"Система "1 + 4 + 2 + 4". Систему першими застосували бразильці на чемпіонаті світу в 1958 р. у Швеції. Важливо підкреслити, що у подібному розташуванні грали угорці під час своєї найвищої слави (1951 - 1956). Ця система значно змінила завдання всіх гравців. Воротар, крім захисту воріт від ударів суперника, керує діями захисників і розпочинає швидкі атаки своєї команди, захисники прикривають крайніх нападаючих суперника і ще взаємодіють з іншими гравцями оборони та підключаються до атак своєї команди в глибині половини поля суперника (рис. 10).



Рис. 10
У зоні штрафного майданчика центральні захисники персонально прикривають центральних нападаючих суперника, а далеко від воріт вони діють за зонним принципом. Забезпечується взаємна страховка в обороні (рис. 11).

Півзахисники прикривають півзахисників суперника та беруть активну участь як в захисних, так і в атакуючих діях команди. Вони є провідними організаторами гри і, власне, якщо необхідно, уповільнюють або приско­рюють темп гри (рис. 12).

Головне завдання крайніх нападаючих - атакувати ворота суперника, створювати позиції для ударів по воротах для себе або для партнерів по ко­манді. Змінилися їхні обов'язки і в оборонних діях. Тут вони прикривають захисників суперника на їхній половині поля, а якщо потрібно, відходять до власних воріт.



Рис.11




Рис. 12



Рис.13


Рис. 14




Центральні нападаючі є головною ударною силою. Вони завершують атаки ударами по воротах. Від них вимагається й уміння грати без м'яча (рухомість, зміна позицій тощо) (рис.13). У системі "1+4 +2+ 4" в атаці та обороні бере участь до восьми гравців, що свідчить про її перевагу над системою "дубль-ве".

Сьогодні існує кілька варіантів системи "1+4+2+4". Найбільш розповсюдженою є "1+4+3+3", яка характеризується забезпеченням середини поля трьома конструктивними гравцями, завдяки чому створюються передумови для комбінаційної гри, питома вага якої розподіляється між захистом і півзахистом (рис. 14).

Крім того, існують і варіанти 1+5+3+2 (рис. 15) та 1+3+5+2 (рис. 16), тобто зі зміцненою лінією захисту або зі зміцненою лінією середини поля.



Рис.15




Рис. 16

Інший варіант цієї системи, яка носить зміцнений захисний характер, є "катеначіо" (1+1+4+2+3). Виникла вона в Італії її успішно використовувала команда "Інтер" (Мілан) під керівництвом тренера Єленіо Єрери. Тут провідну роль відіграє останній захисник, якого ще називають "вільним" або "ліберо" (рис. 17).

Рис.17


З великим успіхом систему "1+4+4+2" використовували англійці на чемпіонаті світу в Англії, де і здобули титул чемпіонів.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання
Маслова С. О. Обіход С. В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів...
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної...
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських занять для студентів...
Затверджено на засіданні кафедри історії та культурології Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських занять для студентів...
Затверджено на засіданні кафедри історії та культурології Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний...
«медико-біологічні основи фізичної культури І спорту» для випускників заочної форми навчання
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМетодичні рекомендації до виконання індивідуальної роботи для студентів...
Латинська мова. Методичні рекомендації призначені до виконання індивідуальної роботи для студентів І курсу денної форми навчання...
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та захисту курсових робіт...
Методичні рекомендації щодо оформлення курсових робіт для студентів спеціальності 030402 «Правознавство» денної та заочної форми...
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconМетодичні рекомендації до виконання розділу «Охорона праці та безпека...
Для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»; «магістр» денної та заочної форм навчання
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconПрограма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо...
Психологія управління: Програма, плани семінарських занять, методичні рекомендації щодо самостійної роботи (для студентів 4 курсу...
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання Інституту фізичної культури та спорту iconРобочий зошит для індивідуальних науково-дослідних завдань з дисципліни...
Робочий зошит для індивідуальних науково-дослідних завдань для студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 030601...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка