Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису




НазваАкадемія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису
Сторінка1/25
Дата конвертації20.06.2013
Розмір3.43 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Психологія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Верховська Неллі Анатоліївна

На правах рукопису

УДК 152.27: 343.915: 343.7

Ставлення до смертної кари як складова професійної свідомості правників
19.00.06 – юридична психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук


Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, професор,

професор кафедри юридичної психології

Київського національного університету

внутрішніх справ

^ Казміренко Людмила Іванівн


Київ – 2009

ЗМІСТ

перелік умовних скорочень 3

вступ 4

Розділ 1. Смертна кара як предмет дослідження юридичної психології 11

1.1. Функціонування правового інституту смертної кари у соціально-історичному вимірі 12

1.2. Суспільне ставлення до смертної кари як соціокультурний феномен сучасності 26

1.3. Основні стресогенні чинники ситуації вчинення насильницького злочину та психологічні наслідки їх переживання жертвою 45

Розділ 2. дослідження впливу ставлення до смертної кари на орієнтири професійної свідомості правників 62

2.1. Загальна стратегія емпіричного дослідження психологічного

впливу ставлення до смертної кари 63

2.2. Ставлення до смертної кари як психодіагностична проблема 83

^ РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ ПРАВНИКІВ 112

3.1. Організаційно-методичні та психолого-педагогічні засади формування професійної свідомості правників у сучасній Україні 113

3.2. Експериментальна модель психопрофілактичної роботи

зі студентами-правниками 131

висновки 171

Додатки 175

Список використаних джерел 210
перелік умовних скорочень


ВНЗ – вищі навчальні заклади

ЗМІ – засоби масової інформації

КК України – Кримінальний кодекс України

КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України

КУ – Конституція України

МОН України – Міністерство освіти та науки України

ОВС – органи внутрішніх справ

ООН – Організація Об’єднаних Націй

План НД та ДКР – План науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт

ПТСР – посттравматичний стресовий розлад

СК – смертна кара

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних республік

США – Сполучені штати Америки

вступ


Актуальність теми. Українська держава головним своїм пріоритетом, найвищою соціальною цінністю визнала людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Саме тому складовою концепції розвитку українського суспільства є високі вимоги щодо рівня професійної підготовки фахівців. До цієї площини безпосереднє відношення має формування професійної свідомості правників й врахування всіх аспектів, які впливають на цей процес.

Проблема формування професійної свідомості правників в сучасній Україні представлена в роботах Д. О. Александрова, О. М. Бандурки, В. І. Барка, Л. І. Казміренко, З. Р. Кісіль, Т. В. Кушнірової, П. В. Макаренка, С. Д. Максименка, В. С. Медведєва, Л. І. Мороз, С. С. Сливки, С. І. Яковенка та ін. Але їх публікації значною мірою присвячені розгляду чинників, що впливають на цей процес негативно, та заходів мінімізації (нейтралізації) негативного впливу професійної діяльності, в тому числі й за рахунок залучення тренінгових технологій та психотерапевтичного впливу (Д. М. Болотов, О. А. Будницька, І. В. Ващенко, О. С. Кочарян, К. Л. Мілютіна, О. В. Тімченко та ін.).

В умовах зростання вимог до професіоналізму правників актуальним є розширення спектру проблемних питань, представлених у навчальних програмах вищих навчальних закладів Міністерства освіти та науки України. До таких належить, зокрема, вплив ставлення до правового інституту смертної кари1 на професійну свідомість правників, оскільки наявні соціологічні дані впродовж тривалого часу демонструють незгоду значної кількості громадян зі скасуванням СК в чинному Кримінальному кодексі України.

Проблема СК широко представлена в публіцистичних джерелах та періодичних виданнях (Ю. Н. Анісімов, С. Г. Буянський, І. І. Карпець, С. Л. Катаєв, В. В. Костицький, О. Мироненко, Л. Мукомела, Р. Орлюк, І. Л. Петрухін, В. А. Ромащенко та ін.), на Інтернет-сайтах. Їй присвятили свої монографії Г. З. Анашкін, В. М. Андрєєва, С. В. Жильцов, В. Є. Квашис, О. Ф. Кистяківський, Є. О. Климчук, О. В. Малько, Т. О. Свида, Н. О. Шелкопляс та ін.; на дисертаційному рівні тема висвітлена в кандидатських дисертаціях Л. В. Діденко, О. Т. Шевченко. Ці публікації дозволяють зробити висновок про значний суспільний резонанс стосовно СК, але всі вони стосуються історичних, соціологічних, юридичних та філософських аспектів проблеми. Дослідження, присвячені психологічному впливу СК на суспільну свідомість, у теперішній час в Україні відсутні.

Зазначене зумовлює актуальність обраної для дисертаційної роботи теми.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота за темою дослідження виконувалась відповідно до Пріоритетних напрямів наукових досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001-2009 роки (наказ МВС України від 05.07.2004 р. №755); Указу Президента України “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18 лютого 2002 р. № 143; розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009-2015 роки” від 11 червня 2008 р. № 825-р; п. 2.14. Комплексної програми вдосконалення бойової та психологічної підготовки особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України (затверджена наказом МВС України від 26 травня 2005 р. № 385); Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 p. №1767), а також планів науково-дослідних робіт Академії управління МВС. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол від 25 листопада 2008 р. № 18) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол від 26.05.2009 р. № 4).

^ Мета дослідження: встановлення особливостей ставлення правників до правового інституту СК та його впливу на формування професійної свідомості.

У відповідності з метою були поставлені такі завдання:

1) надати характеристику функціонування правового інституту СК у соціально-історичному вимірі та суспільному ставленню до СК як соціокультурного феномену сучасності;

2) висвітлити основні стресогенні чинники ситуації вчинення насильницького злочину та психологічні наслідки їх переживання жертвою; сформулювати психолого-правове визначення психологічної шкоди (психологічної травми), яка може виникнути внаслідок неадекватних юридичних відносин;

3) визначити поняття та психологічні складові правового інституту СК та можливості його впливу на формування професійної свідомості правників;

4) дослідити характер та ступінь відмінностей у ставленні до СК різних категорій осіб (студенти юридичних навчальних закладів, працівники правоохоронних органів, потерпілі від насильницьких злочинів осіб, довічно ув’язнені особи), розробивши відповідну психодіагностичну процедуру для визначення показників впливу цього ставлення на розбіжності між бажаними та наявними орієнтирами професійної свідомості студентів-правників;

5) надати огляд напрямів, форм та методів формування професійної свідомості правників, визначити організаційно-методичні та психолого-педагогічні засади цього процесу;

6) розробити програму професійно-психологічного тренінгу, спрямовану на підвищення ефективності формування професійної свідомості правників.

^ Об’єкт дослідження: професійна свідомість правників.

Предмет дослідження: ставлення до СК як складова професійної свідомості правників.

Методи дослідження: 1) загальнонаукові (системний, структурно-функціональний, історичний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний, аналізу та синтезу, аналогії та порівняння, дедукції та індукції) – для психолого-юридичного коментування особливостей функціонування правового інституту СК впродовж історії людства (р. 1.1), визначення соціальних, культуральних та психологічних аспектів суспільного ставлення до СК в сучасному світі (р. 1.2), встановлення стресогенних чинників ситуації вчинення насильницького злочину та психологічних наслідків їх переживання жертвою (р. 1.3); 2) методи юридико-психологічних досліджень (спостереження, бесіда, опитування) – для виявлення типів і основних орієнтирів спрямованості професійної свідомості правників та типів спрямованості правосвідомості інших категорій громадян (рр. 2.1, 2.2, 3.1); 3) методи математичної статистики – для кількісної порівняльної оцінки і якісного аналізу результатів (рр. 2.2, 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження складають результати: на психодіагностичному етапі – анкетування 153 студентів-правників (Київський національний університет внутрішніх справ), 156 працівників міліції (ГУ МВС України в м. Києві), 156 жертв насильства (Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), 158 довічно ув’язнених осіб (УВП №1 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій обл.); на формуючому етапі – впровадження програми професійно-психологічного тренінгу (152 курсанти Київського національного університету внутрішніх справ).

Вірогідність та надійність одержаних результатів забезпечувалася адекватністю методологічного обґрунтування основних теоретичних положень, відповідністю використаного інструментарію меті та завданням дослідження, а також усім необхідним критеріям валідності та надійності; застосуванням сучасного апарату математичної статистики; поєднанням кількісного та якісного аналізів; репрезентативністю вибірки досліджуваних.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше:

- винесено та обґрунтовано пропозицію розглядати СК як правовий інститут частково відновлювального права потерпілого;

- виділено основні типи спрямованості професійної свідомості правників: орієнтована на вдосконалення чинного законодавства шляхом функціонування СК як інституту частково відновлювального права; орієнтована на вдосконалення чинного законодавства шляхом існування СК як функції загальної превенції закону, без урахування її психо-реабілітаційних можливостей для потерпілих; орієнтована на неофіційне функціонування СК, що сприяє реалізації частково відновлювального права потерпілого; орієнтована на вдосконалення чинного законодавства задля ефективнішого врахування потреб злочинця; орієнтована на підтримку чинного законодавства в незмінному стані; орієнтована на створення та підтримку позитивного іміджу країни в очах європейської спільноти; правова індиферентність;

- встановлено змістове наповнення психолого-правового поняття “орієнтири професійної свідомості”, яке визначається прихильністю особи до концептуальних складових позицій злочинців або їх жертв;

- надано психолого-правове визначення психологічної шкоди (психологічної травми), що може виникнути внаслідок юридичних відносин: „номогенія” (від гр. nomos закон + gennao породжую);

удосконалено:

- уявлення про СК як засіб державного примусу (правовий інститут) та соціокультурний феномен;

- трактування аргументів “за” та “проти” СК як таких, що значною мірою подібні між собою (соціальна справедливість, гуманізм до жертви або до злочинця тощо) – їхня різниця полягає лише в моральному значенні, що несуть у собі одні й ті ж самі сентенції;

- психолого-правову характеристику осіб, які вчинюють насильницькі злочини;

- концепцію психологічної підтримки потерпілих, що передбачає: надання допомоги в подоланні посттравматичних стресових розладів; визначення особливостей віктимної поведінки потерпілого та надання рекомендацій щодо зміни її на конструктивну; профілактику негативних психологічних новоутворень (зниження самооцінки, почуття провини, вторинна агресія тощо); психологічну оцінку наслідків вчиненого злочину, визначення ступеня тяжкості його для психіки потерпілого, що може реалізуватися як складання психологічного портрету жертви злочину та сприяти адекватному визначенню розміру моральної шкоди потерпілого;

набуло подальшого розвитку:

- розуміння історико-правової та соціально-психологічної спадщини функціонування СК в Україні;

- теорія про жертву злочину та психологічні наслідки переживання людиною ситуації насильницького посягання (безпосередні та віддалені);

- визначення потенційних можливостей правового інституту СК у психологічному вимірі;

- організаційно-методичні та психолого-педагогічні засади формування професійної свідомості правників у сучасній Україні.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у доведенні можливості підвищення ефективності професійної свідомості правників за рахунок формування у них наукових уявлень про правовий інститут СК. Зокрема, автором: 1) розроблено та апробовано психодіагностичну процедуру для вивчення особливостей формування орієнтирів професійної свідомості; 2) розроблено та апробовано програму професійно-психологічного тренінгу, що сприяє формуванню емпатійного ставлення правників до потерпілих; 3) впроваджено результати дослідження в практичну діяльність (акт впровадження з Державного Департаменту виконання покарань від 25 травня 2009 р., підписаний першим заступником, генерал-лейтенантом внутрішньої служби М.П. Ільтяєм) та навчальний процес (акт впровадження від 11 червня 2009 р., підписаний комісією кафедри юридичної психології Київського національного університету внутрішніх справ).

^ Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на конференціях: науково-теоретичній конференції “Філософські, методологічні і психологічні проблеми права” (м. Київ, 26 січня 2008 р.); другій Міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми” (м. Київ, 20 березня 2008 р.); п’ятій Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми екологічної психології” (м. Київ, 14-15 травня 2009 р.), науково-практичній конференції “Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина” (м. Чернівці, 30 травня 2009 р.).

Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри юридичної психології Київського національного університету внутрішніх справ та розширеному засіданні кафедри роботи з персоналом, юридичної психології, педагогіки та політології Академії управління МВС.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 5 – у фахових виданнях ВАК України.

Розділ 1.

Смертна кара як предмет дослідження юридичної психології


Професійна свідомість правників має безпосереднє відношення до якості їхньої роботи, й, відповідно, впливає на функціонування всієї правоохоронної системи. При цьому, як відомо, практичне застосування юридичних норм та законодавчих положень може ефективно відбуватися лише за умов сформованості суб’єктивного позиціювання правника щодо концептуальних аспектів правовідносин [120, 187].

Необхідність ефективного формування професійної свідомості правників, підтримка у них не лише формальної, а й психоемоційної зацікавленості правничою діяльністю є чинниками, взаємопов’язаними з науковим базисом розуміння системи покарань кримінального законодавства [45, 117].

Правовий інститут СК є найбільш радикальним засобом правового впливу. Виважене розуміння його теоретичного та практичного змісту є, на нашу думку, одним із вузлових факторів формування професійної свідомості всіх суб’єктів правовідносин. Навіть за умов відсутності СК в правовому полі країни, відповіді на пов’язані із нею запитання створюють великий резонанс у суспільстві. Тому вивчення цієї проблеми є нагальною потребою, враховуючи ситуацію соціального розвитку нашої країни: фактичне скасування у законодавстві України СК не призвело до формування відповідного морально-етичного поля у свідомості громадян, про що свідчать наведені нижче статистичні дані та результати нашого дослідження. Відповідно, задля адекватної інтерпретації суверенної волі народу, проблема впливу ставлення до правового інституту СК на свідомість правників потребує всебічного розгляду та вирішення.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Схожі:

Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconНаціональна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології
«Кримінальний процес» (Особлива частина) для студентів 4 курсу навчально-наукового інституту права та психології Національної академії...
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconНаказ
Про затвердження Правилі носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького І рядового складу органів внутрішніх...
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconНаціональна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут...
Демиденко В. О., Горова О. Б., Пастух І. Д., Іщенко Ю. В. та ін.]; за редакцією доктора юридичних наук, професора Федоренка В. Л....
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconМіністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ
Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconПро внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України
України (далі внутрішні війська) входять до системи Міністерства внутрішніх справ України І призначені для охорони та оборони важливих...
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconМіністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Кривчук Віра Олександрівна старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету нніпп навс
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconМіністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ...
Бірюков І. А. професор кафедри цивільно-правових дисциплін нніпп навс, кандидат юридичних наук, професор
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconМіністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для вищих навчальних закладів
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconМіністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Ринкова економіка” затверджений на засіданні кафедри фінансового та господарського права...
Академія управління міністерства внутрішніх справ верховська Неллі Анатоліївна На правах рукопису iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ...
Основи оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ// Робоча навчальна програма
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка