Термінологічний словник з психології




НазваТермінологічний словник з психології
Сторінка1/10
Дата конвертації20.06.2013
Розмір1.08 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Психологія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ
Т. М. СОЛОП



ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

З ПСИХОЛОГІЇ


БЕРДИЧІВ – 2010

БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Матеріал упорядковано викладачем «Загальної вікової та педагогічної психології» Солоп Т.М. для внутрішнього користування.
Тлумачний словник є допоміжним матеріалом у підготовці до семінарських та практичних занять для студентів, що вивчають психологічні дисципліни.

У словнику подається тлумачення головних категорій та понять з психології. Розрахований на студентів денної та заочної форми навчання.

^ Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії викладачів педагогіки та психології, рекомендовано для використання.

Протокол № 6 від 12 травня 2010р.

АНОТАЦІЯ

Приблизно 200 років тому, французький бібліофіл і письменник Шарль Нодє з гордістю помітив: «Ми живемо в епоху словників».

В тому, що хороші психологічні словники потрібні і корисні навряд чи можна сумніватись. Вони потрібні і самим психологам (викладачам, дослідникам, практикам), і студентам, і широкому колу спеціалістів із інших областей.

Словник є мовою науки, він перш за все відповідає за певний рівень її розвитку і відображає певні теоретичні позиції вчених.

Даний словник включає близько 1000 термінів та понять, що відображають зміст основних розділів сучасної психологічної науки: загальної, вікової, педагогічної та соціальної психології.

Пропонований короткий словник є спробою узагальнити пошуки українських та зарубіжних науковців у створенні самостійної категорійно-понятійної бази психології.

У першу чергу словник призначений для студентів педагогічних навчальних закладів. Оскільки підготовка фахівців для соціальної роботи окрім з ознайомлення з теоретичною базою психологічної дисципліни, вимагає й знання категорійно-понятійного апарату, без знання якого, важко виробити соціально – педагогічний стиль мислення майбутніх соціальних педагогів, психологів, працівників.

^ А

АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ – характеризує силу подразника, яка здатна викликати у людини відчуття.
АБСТРАГУВАННЯ – мислительна операція, основана на виділенні суттєвих властивостей і зв’язків предмета і відмінностей від інших, несуттєвих (яблуко – солодке, їстівне, кругле, червоне).
АВТОРИТЕТ – вплив особистості на інших людей, зумовлений соціальним станом, посадою, можливістю приймати рішення, тобто співвідноситься з уявленням про певну владу.
АВТОРИТАРНИЙ СТИЛЬ – стиль, де у відносинах керівника і підлеглих переважають жорсткі методи керівництва, підлеглі виступають лише в ролі виконавців, і не приймають участі у прийняті рішень.
АВТОМАТИЗАЦІЯ – процес формування різних навиків шляхом вправляння.
АГЛЮТИНАЦІЯ – створення нових образів на основі «склеювання» частин, наявних образів і уявлень (тролейбус).
^ АГРЕСІЯ (лат. aggredi — нападати) — індивідуальна чи групова форма деструктивних дій чи поведінки особистості, яка спрямована на використання сили, нанесення фізичної або психологічної шкоди людям і суперечить нормам існування у соціумі.
АГРЕСИВНІСТЬ – особистісна особливість, що виражається в готовності до агресивних дій стосовно іншого.
АДАПТАЦІЯ – пристосування до зовнішніх умов і результат цього процесу.
^ АДАПТИВНІСТЬ (лат. adaptatio — пристосовувати) — інтегративна властивість, яка характеризує ступінь психологічної адаптації особистості і визначається відповідністю (власне адаптивність), відносною невідповідністю (неадаптивність) або крайнім ступенем невідповідності і відсутністю можливості адаптації (дезадаптивність) між цілями, устремліннями індивіда і досягнутими результатами.
^ АДАПТАЦІЯ ОСОБИСТІСНА – рівень прийняття дитиною самого себе як представника соціальної групи, що відображається у вигляді самооцінки та рівня домагань.
АДЕКВАТНІСТЬ ПСИХІЧНИХ РЕАКЦІЙ - відповідність психічних реакцій подразникові.
АККОМОДАЦІЯ - зміна опуклості кришталика відповідно до віддалі предмета.

АКМЕОЛОГІЯ (від грец. akme — найвища ступінь, вершина) — розділ вікової психології, що вивчає зрілу особистість, тобто в найбільш продуктивному періоді її життя.
АКСЕЛЕРАЦІЯ (від лат. acceleratioприскорення) — прискорений соматичний розвиток і фізіологічне дозрівання підлітка, що виявляється у збільшенні маси тіла, ранніх термінах статевого дозрівання.
^ АКСІАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ – комунікація, спрямовує свої сигнали до якогось окремого отримувача інформації (індивідуального чи групового).
АКТИВАЦІЯ – загальний стан психічної готовності організму, підсилення фізіологічних проявів, «енергетична мобілізація».
АКТИВНІСТЬ – загальна якість живої матерії вступати в взаємозв’язок з навколишнім середовищем.

^ АКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ — здатність особистості ініціювати зміни у процесі відносин з навколишнім світом.
АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – енергійна, посилена діяльність, діяльний стан, діяльна участь в чомусь.
АКЦЕНТУВАННЯ – створення нових образів шляхом підкреслення тих чи інших рис. Може проявлятися як зменшення, або збільшення пропорцій окремих сторін зображуваного, чи багатократне їх повторення (шаржі, карикатури).
^ АКЦЕНТУАЦІЯ ХАРАКТЕРУ- (англ. character accentuation) — висока ступінь вираженості окремих рис характеру, що являється крайнім варіантом норми, що зумовлює підвищену вразливість особистості стосовно певного роду впливів і утруднює адаптацію в деяких специфічних ситуаціях.
АЛЬТРУЇЗМ (лат. alter — інший) — надання допомоги, не пов'язане свідомо із власними егоїстичними інтересами; вчинки, спрямовані на благо іншої людини; допомога іншому, що здійснюється без винагороди, без свідків, ціною можливих власних втрат.
АМБІВАЛЕНТНІСТЬ – неузгодженість, суперечливість кількох емоційних ставлень до певного об’єкта, що їх відчуває людина одночасно (наприклад, радості і горя).
АНАЛОГІЯ – прийом створення творчого образу, коли будується образ, чимось схожий на реально існуючу річ, організм, дію.
АНАЛІЗ – мислительна операція розподіл складного об’єкта на його складові частини чи характеристики (форма, колір, смак).
АНАЛІЗАТОР – органи тваринного, у тому числі й людського організму, які аналізують навколишню дійсність і виокремлюють у ній ті чи інші різновиди енергії.
^ АНАЛІЗ ПРОДУКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ – метод, при яком у в результаті роботи людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, риси характеру.
АНАЛІТИЧНЕ МИСЛЕННЯ – це вид мислення розгорнутого в часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб’єктом.
АНКЕТУВАННЯ - (англ. survey, survey research) —один з основних видів опитувальних методів, який використовується для отримання емпіричної інформації, що стосується об’єктивних чи суб’єктивних фактів (знань, умінь, оцінок, поведінки) причому респондент (по можливості) сам читає запропоновані йому питання і сам фіксує свої відповіді.
АНТИПАТІЯ – емоційне ставлення, яке характеризується неприязню, іноді відразою до когось чи до чогось.
АПАТІЯ - (від грец. apatheia — без емоційність) – психічний стан, що характеризується повною відсутністю емоцій, потягів і бажань; свого роду «емоційно-мотиваційний параліч».
АППЕРЦЕПЦІЯ - (від лат. ad — к + perceptio — сприйняття) — психологічний процес, що забезпечує залежність сприйняття предметів і явищ від минулого досвіду даного суб’єкта, від змісту і направленості (мети і мотивів) його діяльності, індивідуальних особливостей. Термін апперцепція ввів в науку Г. Лейбніц.
АПРОБАЦІЯ – (лат. approbatio — схвалення, визнання) офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки.
АСЕРТИВНІСТЬ - якість особистості, риса характеру, яка виявляється у самоствердженні особистості, свідомому прийнятті вимог інших без страху, невпевненості, напруги, іронії та інших форм нападу на суперника.
АСОЦІАЦІЯ - (від лат. associatio — поєднання) — мислительна операція, основана на закономірному зв’язку, що виникає в досвіді індивіда між двома змістовими свідомості (відчуттями, уявленнями, думками, почуттями), яка виражається в тому, що поява в свідомості одного із змістових тягне за собою і появу іншого. Даний термін запропонував Дж. Локк.
АСОЦІАЛІЗАЦІЯ (грец. а... — префікс, що означає заперечення, і socialis — суспільний) — засвоєння особистістю норм, цінностей, негативних ролей, стереотипів поведінки, які спричинюють деформацію суспільних відносин, дисгармонію у взаємодії людини і суспільства.

^ АСОЦІАЦІЯ ГРУПА – соціальна група, організована для створення специфічних цілей, що має чітку організаційну структуру, формалізовану систему лідерства, суспільний інтерес ї членів.
^ АСОЦІАЦІЯ ЗА КОНТРАСТОМ – відображення в мозку людини предметів та явищ об’єктивної дійсності, що пов’язані між собою протилежними ознаками (високий-низький, швидкий - повільний).
^ АСОЦІАЦІЯ ЗА СУМІЖНІСТЮ – це відображення в мозку людини зв’язків між предметами та явищами, які йдуть один за одним у часі або перебувають поряд один з одним у просторі.
^ АСОЦІАЦІЯ ЗА СХОЖІСТЮ – це відображення в мозку людини зв’язків між предметами, схожими у певному відношенні (помилкове сприймання незнайомої людини як знайомої).
^ АСТЕНІЧНІ ЕМОЦІЇ - (англ. asthenic emotions; від грец. а — негат. частка + sthenos —сила) — почуття пасивного страху, в ситуації напруження відмова від боротьби з труднощами. При переживані а.е. людина сутулиться, дихання стає повільнішим.
АТИТЮД (англ. attitude — ставлення, установка) — внутрішній стан готовності людини до дії, що передує поведінці.
^ АТРАКЦІЯ (лат. attractio — притягування) — виникнення при сприйманні індивіда індивідом взаємної привабливості, розуміння і прийняття один одного у взаємодії, коли не тільки узгоджуються дії, а й встановлюються позитивні взаємини.
^ АТРИБУЦІЯ СИТУАТИВНА - (англ. situational attribution) — пояснення причин своєї чи чужої поведінки в певних ситуаціях.
АУДИТОРІЯ (лат. auditor — слухач і auditorium) — приміщення, де виголошують промови, читають лекції) — група людей, яка сприймає повідомлення.
АУТОАГРЕСІЯ (грец. autos — сам і лат. aggredi — нападати) — агресивні дії, спрямовані проти власної індивідуальності, проти самого себе.
АУТСАЙДЕР – член групи, який відторгнений групою, по причині психологічної несумісності.
АФЕКТ - (від лат. affectus — душевне хвилювання) — сильне і відносно короткочасне емоційне переживання (лють, жах, відчай, екстаз), яке супроводжується різко вираженим руховим проявом, виразною мімікою та жестикуляцією, змінами функцій внутрішніх органів, послаблення роботи кори головного мозку та підвищенням ролі підкірки.

Б

БАЗОВІ ПОТРЕБИ – це потреби в матеріальних умовах і засобах життя, у спілкуванні, пізнанні, діяльності й відпочинку.
БАР'ЄР - перешкода, яка виникає під час взаємодії людей, внаслідок різних індивідуальних психологічних особливостей тих, хто спілкується (наприклад, скритність одного, сором’язливість іншого, наявність «некомунікабельних» рис тощо), або через якісь особливі психологічні відносини, що склалися між партнерами (антипатія, недовіра один до одного).
БЕЗВІЛЛЯ – зниження загальної активності, психічна млявість, вагання там, де необхідність дій очевидна.
^ БЕЗПОСЕРЕДНЄ СПІЛКУВАННЯ – спілкування, при якому співбесідники безпосередньо сприймають один одного, встановлюють контакт.
БЕЗУМОВНИЙ РЕФЛЕКС – термін належить І.П. Павлову – вроджена реакція, яка завжди здійснюється при дії на організм певних подразників.
БЕЗСВІДОМЕ – сукупність психічних процесів, не усвідомлених людиною.
БЕСІДА – це метод одержання інформації за допомогою вербальної комунікації у ході вільного діалогу між дослідником та досліджуваним на певну тему.
^ БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД – вивчення особистості за допомогою даних з її біографії.
БІХЕВІОРИЗМ - (від англ. behaviour — поведінка) —психологічний напрямок засновником якого є амер. Психолог Дж. Уотсон. Б. відмовляється розглядати суб’єктивний світ в якості предмета психології, а пропонує розглядати поведінку індивіда (тварини чи людини) від народження до смерті. До поведінки відносяться всі зовнішні реакції організми, які можна спостерігати, на зовнішні дії (стимули) які можна об’єктивно фіксувати.
^ БОЛЬОВІ ВІДЧУТТЯ – відчуття, що сигналізують про порушення тканини і, викликають захисну реакцію.
БОРОТЬБА МОТИВІВ – етап вольової дії, пов'язаний із прийняттям рішення; суперечливі бажання людини, з яких одні спонукають її до певної дії, а інші відвертають від неї.
В

ВАЛІДНІСТЬ – міра відповідальності між тим, що конкретній тестовій методиці приписується, й тим, що вона фактично собою являє.
^ ВАТАЖОК – найавторитетніший член групи, який володіє даром переконання і навіть навіюванням.
ВЕЛИКА ГРУПА – характеризується опосередкованим, здебільшого анонімним характером спілкування, що зумовлено значним розміром групи і неможливістю прямого контакту членів групи один з одним (нація, прошарок).
^ ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ – (від лат. verbum – слово, словесний, усний) використовує як знакову систему мову – найбільш універсальний засіб людського спілкування, який забезпечує змістовний аспект взаємодії і взаєморозуміння у процесі спільної діяльності.
^ ВЕРХНІЙ АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ – максимальна сила подразника, що викликає адекватне йому відчуття.
ВЗАЄМОДІЯ (ІНТЕРАКЦІЯ ) – аспект спілкування, що виявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності, досягнення певної спільної мети.
^ ВЗАЄМОДІЯ ВІДЧУТТІВ – це зміна чутливості однієї аналізаторної системи під впливом іншої.
ВИБІРКОВІСТЬ СПРИЙМАННЯ – властивість, що проявляється в переважаючому виділенні одних об’єктів в порівнянні з іншими.
^ ВИБІР ПРОФЕСІЇ – свідоме формування людиною власних професійних інтересів з метою оптимальної реалізації своїх фізичних і духовних сил у певній галузі діяльності.
^ ВИБІРКА АБО ВИБІРКОВА СУКУПНІСТЬ – це та частина індивідів, яка відібрана з усі маси, об’єднана якоюсь спільною ознакою, що цікавить дослідника і відображає якості генеральної сукупності.
^ ВИВЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ – метод за допомогою якого можливий аналіз продуктів людської діяльності (малюнки, твори, щоденники, листи тощо).
ВИКЛАДАННЯ— діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.
ВИКЛЮЧЕННЯ – механізм захисту, коли переоцінюються значущість чинника, що травмує.
^ ВИПАДКОВИЙ, АБО УМОВНИЙ КОНФЛІКТ – залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами.

ВИТІСНЕННЯ – найуніверсальніший спосіб уникнення внутрішнього конфлікту завдяки активному вилученню із свідомості несприятливого мотиву чи неприємної інформації.
ВИТРИМКА – вміння загальмувати дію, почуття і думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення.
^ ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ – забезпечує єдність організму та умов життя і виявляється в рухах, важливою її властивістю є пластичність, здатність швидко й тонко змінюватись відповідно до мінливих умов життя.
^ ВИЩІ ПОТРЕБИ - потреби у духовному спілкуванні з іншими людьми, у співпраці з ними, в моральній поведінці, знаннях, творчості тощо.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Термінологічний словник з психології iconКороткий термінологічний словник-довідник з фізичної географії материків І океанів
С. В. Лісова, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту педагогічної освіти Міжнародного економіко-гуманітарного університету...
Термінологічний словник з психології iconНавчальний посібник / Поніманська Т.І. К.: Академвидав, 2006. 456 c
Полегшать роботу над посібником вміщені в ньому відомості про вчених, які працювали у царині дошкільної педагогіки, короткий термінологічний...
Термінологічний словник з психології iconОптимізація епістемної функції мови
«Словник французької мови» Е. Літре 1863-1872 р р.; у Сша «Американський словник англійської мови» Н. Вебстера 1828 р.; у Німеччині...
Термінологічний словник з психології iconУ навчальному посібнику викладено основні теоретичні та практичні...
Вчання: словесного, наочного І практичного. Розділи посібника містять схеми, таблиці, термінологічний словник, формули для розрахунків,...
Термінологічний словник з психології iconТермінологічний словник Абсолютна гнучкість цін І зарплати (absolute price-wage flexibility)
Абсолютна гнучкість цін І зарплати (absolute price-wage flexibility) — ціни І зарплати, які швидко змінюються для врівноваження економіки...
Термінологічний словник з психології iconПредмет І методологічні основи психології педагогічного менеджменту лекція 1
Основи психології управління формувалися під впливом економіки, наукового управління, кібернетики, соціології, психології праці,...
Термінологічний словник з психології iconПлан. Завдання та проблеми вікової психології. Предмет вікової психології*....
Завдання та проблеми вікової психології. Предмет вікової психології*. Структура вікової психології
Термінологічний словник з психології iconСловник
Словник підготували та уклали доктор історичних наук Сабадирьов Іван Леонтійович професор кафедри "Українознавство" Одеського державного...
Термінологічний словник з психології icon№ Предмет психології, її завдання
Психологія як наука та її завдання. Предмет психології. Галузі психологічної науки. Зв’язок психології з іншими науками
Термінологічний словник з психології icon1. Предмет, завдання, методи вікової психології Виділіть методи вікової психології
Тестові завдання затверджені на засіданні Вченої ради факультету педагогіки І психології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка