План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога




Скачати 267.17 Kb.
НазваПлан Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога
Дата конвертації24.06.2013
Розмір267.17 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Психологія > Документы



Тема 3. Особливості, завдання та функції роботи практичного психолога у дошкільному закладі.

План

  1. Специфіка роботи психолога ДНЗ.

  2. Завдання практичного психолога дошкільної установи.

  3. Організаційно-методична робота психолога.

  4. Основні напрямки діяльності практичного психолога.

  5. Кабінет та документація практичного психолога ДНЗ.


Тексти для лекцій викладено в посібниках:

Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. – К.: Либідь, – 2003. – 536 с.

Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. Брест, 1993.

Грановская Р. М. Элементы практической психологии. Ленинград, 1989.

Демчук О.А. Методика роботи практичного психолога. Умань – 2011. – 312 с.
1. Специфіка роботи психолога ДНЗ

Психолог в дошкільному закладі покликаний забезпечити повноцінне психологічне управління виховним процесом, мета якого - максимальне сприяння психічному, особистісному й індивідуальному розвиткові дітей, що гарантує їм на момент випуску із дошкільного закладу відповідну соціальну зрілість. Функції психологічної служби в дитячому закладі здійснює практичний психолог. У своїй роботі він спирається на спеціальні знання про вікові закономірності й індивідуальні особливості психічного розвитку, про витоки психічної діяльності та мотиви поведінки дитини, про психологічні умови становлення особистості в онтогенезі. Таким чином, основною функцією практичного психолога є контроль психічного розвитку дитини та максимальне сприяння цьому розвиткові.

^ 2. Завдання практичного психолога дошкільної установи

Зміст діяльності практичного психолога визначається завданнями та напрямами психологічної служби дошкільного закладу.

Основними завданнями психологічної служби дошкільного закладу є:

  • визначення та формування психічної готовності до шкільного навчання;

  • складання програм індивідуальної роботи з дітьми з метою полегшення їхньої адаптації до шкільного навчання;

  • розробка та здійснення (разом із вихователями та батьками) розвивальних програм з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їхнього рівня розвитку на кожному віковому етапі;

  • контроль за переломними моментами в розвитку, діагностико - корекційна робота з дітьми, які потребують підвищеної уваги, виявлення та усунення психологічних причин відхилень у розвитку;

- консультаційна робота з адміністрацією дитячих закладів, вихователями й батьками щодо психологічних проблем виховання дітей.

Актуальний зміст роботи практичного психолога змінюється і варіюється залежно від того, яка функція переважає в даний момент у кожному конкретному випадкові.

Визначальним етапом у практичній діяльності психолога в дошкільній установі є адаптаційний період, що (як підтверджує практика) може тривати від кількох місяців до одного року, залежно від таких факторів:

- індивідуальних особистісних особливостей психолога;

- рівня професійної підготовленості;

- усвідомлення адміністрацією ДНЗ необхідності й значимості психологічної служби в дошкільній установі і формування в членів колективу адекватного ставлення до посади психолога;

- від якості і змістовності першого представлення практичного психолога членам педагогічного колективу вже на початковому етапі адаптації з метою ознайомлення з його функціональними обов'язками і правами;

- створення необхідних умов для повноцінної багатогранної роботи психолога: виділення окремого, специфічно обладнаного кабінету, забезпечення необхідним методичним та ігровим матеріалом, психолого-педагогічною і методичною літературою, технічними засобами тощо.

Успішність адаптації психолога багато в чому залежить від його здатності визначити актуальність мети і напрямків діяльності відповідно до завдань дошкільної установи , що припускає вивчення психологом документації, річного плану, планів вікових груп тощо.

Важливим моментом у цей період є встановлення ділових міжособистісних взаємин зі співробітниками дошкільної установи.

Практичний психолог укладає трудовий договір з керівником дошкільної установи і підпорядковується йому в організаційно-дисциплінарному порядку.

Оцінку професійної компетентності і контроль за виконанням функціональних обов'язків психолога здійснює керівник міського, районного психологічного центра або методист керування освітою, наділений такими повноваженнями.

Практичний психолог коригує методичний і педагогічний процеси в дошкільній установі. Через специфіку своєї роботи практичний психолог має статус члена адміністративної групи дошкільної установи. Він наділений повноваженнями брати повноправну участь у рішенні питань адміністративного характеру:

  • добір і розміщення кадрів;

  • розв'язування конфліктних і спірних ситуацій;

  • охорона і захист прав дитини, співробітників дитячого садка тощо.

Будучи іноді сполучною ланкою між адміністрацією та співробітниками дитячого садка , адміністрацією та батьками вихованців, педпрацівниками і членами сімей , психолог допомагає їм знайти варіанти можливих компромісів у проблемних ситуаціях, запобігає появі конфліктів.

Працюючи в тісному взаємозв'язку з усіма членами адміністрації, психолог проводить роботу з дітьми , батьками, вихователями на запит керівника дошкільної установи або методиста з:

  • дослідження, чи відповідає стиль роботи вихователя особливостям конкретної вікової групи;

  • визначення психоемоційної атмосфери в колективі;

  • виявлення причин проблем і надання допомоги у встановленні
    адекватних взаємин вихователя з батьками вихованців.

  • Практичний психолог дитячого садка зобов'язаний періодично інформувати керівника дошкільної установи про результати:

  • діагностичних досліджень , про стан психоемоційного клімату в колективах дорослих і дітей та інших психолого-педагогічних проблем, що входять до його компетенції.

  • Через гостру необхідність психологізації педагогічного процесу в дитячому садку на сучасному етапі передбачається тісний функціональний взаємозв'язок і творча співпраця психолога з методистом дошкільної установи: аналіз виховного процесу і навчальної діяльності педагогів, складання річного плану роботи, організація і проведення психолого-педагогічних заходів , здійснення контролю над роботою педагогів тощо.


^ 3. Організаційно-методична робота психолога в дошкільному закладі

Діяльність психолога передбачає низку форм і методів роботи з батьками, дітьми, педколективом, а також самостійні види діяльності психолога, спрямовані на та проведення різних психолого-педагогічних заходів.

^ Основні форми організаційно-методичної роботи:

1. Підготовка до участі в різних колективних психолого-педагогічних заходах дошкільної установи, міста, області (психологічні консиліуми, творчі зустрічі, семінари, батьківські збори педради тощо).

2. Розробки психолого-педагогічних і методичних матеріалів (корекційно-відновлювальних програм, методичних рекомендацій батькам і педагогам, психологічних карт, таблиць, бланків протоколів для фіксації діагностичної та іншої інформації).

3. Консультації психолога в навчально-методичних і наукових центрах, відділі управління освіти, медичних установах.

4. Організація заходів щодо психодіагностичної роботи відповідно до соціальних запитів.

5. Підготовка і проведення індивідуальних і групових зустрічей з батьками й педагогами щодо аналізу результатів діагностичних досліджень.

6. Робота з профілактики психоемоційного дискомфорту в колективі освітньо-виховної установи.

7. Підготовка творчого методичного матеріалу для міського, обласного та республіканського друку.

8. Робота із самоосвіти практичного психолога: вивчення і аналіз періодичної преси, методичної літератури на робочому місці, у бібліотеці тощо.

9. Надання допомоги педпрацівникам і батькам вихованців в організації їхньої самоосвіти з психолого-педагогічних і методичних питань.

10. Підготовка та проведення актуальних зустрічей з педагогічними працівниками з різних питань психолого-педагогічного і методичного характеру.

11. Проведення паспортизації вікових груп, що передбачає:

а) накопичення матеріалів психодіагностичної, розвивальної та корекційно-відновлювальної роботи;

б) збір інформації про сім'ю вихованців;

в) виявлення деструктивних сімей.

12. Підготовка та проведення тренінгів, психологічних ігор і занять з дітьми.

13. Участь у методичних заходах дошкільної установи: фронтальних, тематичних та епізодичних перевірках, педагогічних читаннях, педрадах тощо.

14. Організація роботи з психологічної підготовки дітей до навчання у школі й наступності в роботі ДНЗ й школи.

^ 4. Основні напрямки діяльності практичного психолога

Робота психолога з дошкільнятами насамперед передбачає діагностику та корекцію їхнього психічного розвитку. Ці два види роботи найчастіше тісно взаємозв'язані, оскільки діагностика — не самоціль, а лише певний етап на шляху психологічної допомоги дітям, які її потребують.

Діагностична робота — це історично перша за змістом діяльність освітянської психологічної практики. Пріоритетність діагностики серед інших видів діяльності можна, на нашу думку, пояснити тим, що саме їй приділяється найбільше уваги в процесі професійної підготовки психолога, а тому він і найкраще підготовлений для здійснення саме цієї роботи. Крім того, діагностична робота є найбільш помітною: її результати можна завжди продемонструвати всім зацікавленим сторонам: адміністрації, вихователям, батькам.

^ Діагностична робота з усіма вихованцями ДНЗ має на меті створення психолого-педагогічної карти, що є, по суті, соціально-психологічним портретом кожної дитини. У цій карті відображено інтелектуальний та особистісний розвиток дитини на час проведення діагностики. Здобуті дані є вихідним матеріалом для планування роботи з вихователями, батьками та корекційної роботи із самими дітьми, зокрема для визначення шляхів та форм надання допомоги тим з них, хто має труднощі у спілкуванні, засвоєнні знань, поведінці й психічному самопочутті.

Важливо пам'ятати: методи, які використовуються для діагностики, мають бути максимально прогностичними, тобто давати можливість прогнозувати, на основі здобутих результатів особливості розвитку тих чи інших психічних функцій дитини в майбутньому. На жаль, сьогодні їх розроблено недостатньо. Більшість методів, які використовують для діагностики психічного розвитку дитини, фіксують його рівень лише на момент проведення процедури (актуальний рівень розвитку). Винятком є діагностичні процедури, які використовуються для визначення готовності малюка до навчання у школі. Дані, здобуті за допомогою багатьох із цих методів, дають змогу робити прогноз майбутніх результатів навчання дитини в першому класі школи, її стосунків з учителем та ровесниками.

Іноді психолог проводить діагностичне обстеження окремих дітей на прохання батьків чи вихователів, після чого розробляє за його результатами індивідуальні програми занять з цими дітьми, за якими працюють батьки та вихователі. На прохання вихователя психолог може сам проводить розвивальні групові та індивідуальні заняття з дошкільнятами. Найчастіше це буває у випадках, коли вихователь не може сам розв'язати певну дидактичну чи виховну проблему. Психолог допомагає дітям оволодівати уміннями ї навичками спілкування, учіння, регуляції власної поведінки і самоконтролю в навчальній діяльності. Найчастіше така робота здійснюється у формі тренінгу, що далеко не завжди може робити вихователь. Це ні що інше, як корекційна робота, що прямо є сферою прикладання зусиль психолога.

Важлива ділянка роботи психолога дошкільного закладу — проведення комплексної діагностики його випускників, спрямованої на з'ясування рівнів їхнього інтелектуального розвитку, мотиваційної, вольової та емоційної сфер. Цю роботу психолог має здійснювати на початку другого навчального півріччя. Адже йому треба не лише зробити діагностичні зрізи, а й мати ще якийсь час для корекційної роботи з дітьми, в яких виявлено низький рівень готовності до навчання у школі за окремими показниками. Ця робота — безпосередній професійний обов'язок психолога дошкільного навчального закладу.

Отже, від ефективності праці психолога великою мірою залежить готовність дитини до навчання в школі. Чим кращими будуть кінцеві показники готовності, тим швидше вона адаптується до нових шкільних умов, тим успішніше оволодіватиме системою знань, умінь та навичок на початковому етапі навчання, тим швидше засвоїть свою нову соціальну роль — роль школяра. А це, безумовно, є важливим показником успішності роботи дошкільного навчального закладу загалом і кожної його ланки, зокрема.

Узагальнюючи завдання психолога у роботі з дошкільнятами, можна стверджувати, що це насамперед максимальне сприяння їх повноцінному психічному й особистісному розвитку.

Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі можливе за умови використання найновіших досягнень не лише педагогічної, а й психологічної науки. Остання розкриває основні закономірності розвитку особистості дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей. Завдання психолога — систематично ознайомлювати вихователів з психологічними теоріями та найновішими експериментальними дослідженнями в галузі виховання і навчання дошкільнят. Це надзвичайно важлива ділянка роботи. Проте, як свідчить практика, її значущість усвідомлюють далеко не всі психологи. Дехто з них взагалі вважає, що основна їхня діяльність — це робота з дітьми, а робота з вихователями — обов'язки методиста і керівника дошкільного закладу. Варто зазначити, що психологічні теорії та результати і висновки експериментальних досліджень ні в якому разі не можна прямо запроваджувати у навчально-виховний процес, аж поки вони не перетворяться на дидактичні принципи та окремі методики навчання та виховання дошкільнят. Таке перетворення психолог спроможний здійснити лише завдяки тісній співпраці з методистом та вихователями. Адже цілком очевидно, що дидактичні принципи, окремі методи, прийоми, методики навчання і виховання — це прерогатива педагогіки, а тому без тісної співпраці спеціалістів обох галузей тут нічого не вирішити.

Важливо, щоб діяльність психолога в дошкільному навчальному закладі спрямовувалася на допомогу педагогам у розробці розвивальних технологій навчання і виховання дітей. Він зобов'язаний брати участь у всіх заходах, які мають місце в педагогічному процесі закладу. Іноді психолог має відвідувати заняття, навіть відкриті, з метою їх психологічного аналізу, зокрема, оцінки емоційного стану дітей, стилю педагогічного спілкування вихователя з дітьми, застосування індивідуального підходу, розвивального ефекту заняття тощо.

^ Ще одна важлива ділянка роботи психолога — допомагати вихователям у визначенні особливостей темпераменту кожного з вихованців, адже ураховувати їх слід не лише у виняткових випадках, а постійно, особливо в організації навчально-виховного процесу. Тут доречно згадати відомого радянського дослідника проблеми темпераменту В. Д. Небиліцина, який у своїх працях настійно підкреслював, що темперамент — одна з найважливіших умов, з якою слід "рахуватися при індивідуальному підході до виховання та навчання, до формування характеру, до всебічного розвитку розумових і фізичних здібностей".

Організовуючи навчальну діяльність, вихователь має враховувати тип темпераменту (сангвінічний, холеричний, флегматичний, меланхолічний) і на основі цього будувати індивідуальний підхід до кожної дитини зокрема. Рухливого і збудливого холерика треба постійно стримувати, скеровуючи його вербальну та продуктивну діяльність у потрібне русло, стежити, щоб він не поспішав з відповіддю і спочатку добре обміркував її, щоб поспіхом не малював, не ліпив, аплікував, а дбав про якість роботи та не заважав ровесникам, які працюють поруч, тощо. Не меншої уваги потребує і малорухливий флегматик. Вихователь має підлаштовуватися під повільний темп його вербальної чи продуктивної діяльності — не підганяти його з відповіддю, а давати певний час на роздуми, не підганяти завершення роботи під час продуктивних видів діяльності, оскільки це, як правило, тільки дезорганізує, не, даючи позитивних результатів. Прискорення вихователем діяльності флегматика може викликати у дитини внутрішній супротив, негативізм, упертість, зниження пізнавального інтересу, а зрештою — негативне ставлення до навчання загалом. Вихователь має постійно пам'ятати про згубні наслідки ігнорування у навчально-виховному процесі індивідуально-типологічних особливостей дітей і відповідно до них продумувати й організовувати різні види діяльності.

Знати індивідуально-типологічні особливості дитини вихователеві насамперед потрібно для здійснення індивідуального підходу до неї — цього важливого психолого-педагогічного принципу, згідно з яким організація навчально-виховного процесу має будуватися на основі урахування всіх індивідуальних особливостей кожної дитини.

Вихователь має знати, що темперамент дитини виявляється за такими двома показниками: активністю та емоційністю. В свою чергу, виділяється три види активності, моторна (рухова), інтелектуальна й комунікативна. Щоб скласти правильне уявлення про індивідуально-типологічні особливості активності дитини, треба проаналізувати всі три її види у комплексі. У структурі емоційності виділяються емоційна збудливість, сила емоцій, тривожність. Основний метод пізнання темпераменту дитини — спостереження, яке дає досить вірогідні відомості про її активність та емоційність. Крім того, для збирання інформації про темперамент дитини можна використати нескладні експериментальні заняття, з методикою проведення яких вихователів має ознайомити психолог.

Робота психолога дошкільного навчального закладу з батьками здійснюється, головним чином, у двох напрямках: соціально-психологічне консультування і просвітницька діяльність. Два види роботи психолога з батьками часто здійснюються одночасно. Консультування батьків може проводитись як з ініціативи психолога, так і на прохання батьків. Воно може відбуватись у різних організаційних формах — як у колективній, так і індивідуальній. Безумовно, що консультації, які здійснюються на прохання окремих батьків, проводяться лише в індивідуальній формі. Цього потребує етика психологічного консультування. Адже батьки, які звертаються до психолога, діляться з ним своїми особистими спостереженнями за сином чи донькою, висловлюють свою стурбованість з приводу їхньої поведінки, розвитку окремих психічних процесів (найчастіше пам'яті, уваги, мислення, мовлення). Батьки часто непокояться з приводу недостатнього, на їхню думку, розвитку в їхніх сина чи доньки таких важливих особистісних рис, як самостійність, працелюбність, доброта, щедрість тощо, і, безумовно, присутність сторонніх людей при таких відвертих розмовах психолога і батьків, є зовсім небажаною.

Тематику колективних консультацій та просвітницької роботи з батьками психолог визначає, виходячи з аналізу індивідуальних консультацій, характеру їхніх запитань, рівня психолого-педагогічної освіченості, а також аналізу результатів діагностичних зрізів вихованості та навченості дітей, які періодично проводяться у тій чи іншій віковій групі. Іноді психолог розробляє для батьків на основі результатів діагностичного обстеження індивідуальні програми їхніх занять з дитиною у домашніх умовах. Особливо це стосується старших дошкільнят, які готуються до вступу до школи.

Трапляється, що батьки подекуди висувають до своїх дітей завищені вимоги, погано орієнтуючись у їхніх вікових психологічних особливостях, можливостях на поточний момент. Особливо це стосується інтелектуального розвитку малят, Такі батьки хочуть, щоб їхні п'ятирічні діти вже читали і вміли писати. Це питання має бути в центрі уваги психолога в процесі просвітницької роботи з батьками. Він має переконати тат і мам у тому, що будь-які впливи на дитину перших семи років життя мають насамперед спрямовуватися на збагачення (ампліфікацію) її розвитку, а не на його прискорення (акселерацію). Тут буде доречно послатися на відомих учених-психологів (Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець), котрі всю свою наукову діяльність присвятили вивченню закономірностей психічного розвитку дошкільнят і своїми теоретичними та емпіричними дослідженнями переконливо довели недоцільність і навіть згубність штучного прискорення їхнього розвитку. На цих позиціях нині базується гуманістична психолого-педагогічна наука.

Часто у практиці роботи психолога мають місце й протилежні випадки, коли батьки вважають своїх 5-6-річних дітей "дуже маленькими", такими, що "ще все встигнуть". Тут просвітницька робота психолога не менш важлива, оскільки сензитивні періоди для розвитку тих чи інших психічних процесів і властивостей дітей надзвичайно швидкоплинні та незворотні. Про це обов'язково мають знати батьки, роль яких у вихованні дітей не менш значуща, ніж роль вихователів.

Працюючи з батьками, психолог не повинен обминути і таке важливе питання, як статеве виховання, чому, як свідчить реальна дійсність, у нашій культурі приділяється недостатня увага батьків і педагогів, особливо коли йдеться про дошкільнят. Батьки мають знати про важливість процесу ідентифікації дитиною себе з особами своєї статі вже на цьому віковому етапі, оскільки це має велике значення для її особистісного розвитку, зокрема, окремих якостей, які лишаються незмінними протягом усього життя.


  1. ^ Кабінет та документація практичного психолога ДНЗ.

Організація та оформлення кабінету психолог; вимагає особливої уваги і з боку самого фахівця, і з бо адміністрації. За матеріальну сторону відповідальні адміністрація ДНЗ, що обговорюється при підписанні договору про прийом психолога як і інших спеціалістів на роботу. Тим не менш, реальна ситуація фінансування часто змушує фахівців займатися самофінансуванням. Такий варіант найбільш поширений в практиці ДНЗ і вимагає, крім усього, витрат часу та сил працівників.

При організації кабінету необхідно виходити з реальних можливостей. Ідеальним варіантом є наявність окремого приміщення, відведеного під кабінет психолога. Але також часто зустрічається ситуація, коли психолог ділить кабінет з іншим спеціалістом.

^ Зупинимося на загальних вимогах до оформлення. Переважно, щоб розмір кімнати був невеликим, бажано наявність вікна. Кольорове рішення має бути м'яким, в блакитних, зелених, кремових тонах. Якщо шпалери мають малюнок, він повинен бути дрібним і непомітним. Не варто захоплюватися «дитячою» тематикою (шпалери в стилі ігрової кімнати, з собачками, клоунами і т. д.), так як кабінет психолога є ще й консультативним. Вікно повинне бути завішене гардинами.

По можливості кабінет повинен розташовуватися на відстані від медичного та адміністративного кабінетів, від музичного та фізкультурного залів. Близькість до перших двох може перешкоджати приходу або виникнення страху, скутості (страх медичних процедур, відчуття контролю). Близькість ж до спортивного або музичного залу підвищує рівень шуму в кабінеті, що може негативно позначатися на стійкості уваги клієнта. Ідеальною звукоізоляції в дитячому садку не буває, але необхідно домагатися запобігання проникненню звуків з кабінету психолога (принцип конфіденційності). Підбір обладнання та меблів повинен здійснюватися відповідно до напрямів роботи психолога.

^ Простір кабінету умовно ділиться на три частини:

1. Консультативний простір оснащується журнальним столиком і двома кріслами.

2. Ігровий простір включає стелажі і полиці з іграшками, невеликий килим, невеликий стіл і 2-3 дитячих стільчика.

3 .Організаційно-плануючий простір кабінету оснащується письмовим столом, стелажем або шафою для книг і картотек. В наявності повинні бути картотеки:

  • психологічної літератури;

  • ігор та вправ для розвитку та корекції пізнавальної сфери;

  • стимульного матеріалу до діагностичних методик в роботі з дітьми;

  • стимульного матеріалу до діагностичних методик в роботі з батьками і педагогами; бланки і анкети тестів.

Наявність таких картотек систематизує роботу психолога, допомагає економити час. Даний перелік може змінюватись відповідно до специфіки роботи

дошкільного навчального закладу.

В наявності повинен бути магнітофон з функцією запису і підбір аудіокасет із різнохарактерною музикою релаксаційна, активізуюча, шум лісу і моря, дитячі пісеньки т. д.). Література повинна класифікуватися за розділам:

- із загальної психології (включаючи словники);

- з дитячої психології і віковим особливостям дітей;

- корекційно-розвивальна;

- діагностична (визначення рівня розвитку дітей);

- для батьків; - періодичні видання;

- з організації психологічної служби в ДНЗ.

Ігровий простір має включати:

  • набір мозаїк з пластмаси, пазли, піраміди, конструктор (типу «Лего»);

  • сюжетні кубики;

  • невеликий набір будівельного матеріалу;

  • куб форм (з прорізами), різні головоломки;

  • тематичні ігри типу «Азбука настроїв», «Чарівна
    подорож», «Четвертий - зайвий», «Логічний поїзд» і т. д.;

  • маски з різним емоційним виразом;

  • різні види ляльок: пальчикові, ляльки-рукавички,
    конусні, мотузкові (хлопчик і дівчинка);

  • іграшки-сюрпризи з включенням руху, кольору;

  • набори маленьких іграшок (типу «Кіндер - сюрприз»): дерева, будиночки, меблі, машинки, посуд, дикі та домашні тварини, зниклі тварини (динозаври), солдатики, літаки, човни, коштовності, скарби, пупси, люди, фантастичні персонажі, лопатка, відерце, природний матеріал (листочки, очерет, горішки, водорості, корінці, шишки і т.д.), зброя, побутові прилади, сім'я людей, тварин;

  • ємкості для піску (блакитний дерев'яний ящик коричневими зверху бортиками 60x40x10 см);

  • ємкість для води з набором плаваючих іграшок;

  • дитячий дартс, краще з м'ячиком на гумці, а не дротиками;

  • іграшка Бобо (без обличчя) або подушка виплескування агресивності;

  • різноманітний художній матеріал: пластилін глина і т. д.

Такий перелік ігрових матеріалів сприяє використанню психологом широкого спектру терапевтичних технік: ігротерапії, казкотерапії, арттерапії, піскотерапії. Вибір пріоритетного напряму залежить від професійних уподобань фахівця. Іграшки повинні розташовуватися в доступному для дитини місці, на відкритих або засклених полицях. Пісок повинен бути чистим, прожареним.

Організовуючи простір кабінету, необхідно пам'ятати, що основними принципами, якими необхідно керуватися, є комфортність, гармонійність і довірливість атмосфери. Кабінет не повинен захаращуватися зайвими речами. Краще, якщо кімнатна рослина буде одна і велика. Небажана присутність особистих речей психолога і наприклад фотографій.

Одним із важливих аспектів діяльності психолога є турбота про психоемоційний стан педагогів. З метою зняття напруги необхідно організовувати під час сну релаксаційні паузи» для педагогів і, за бажанням, співробітників ДЗ. Для проведення такої форми потрібні спеціальні умови. Якщо в ДЗ є можливість, бажано організувати спеціальну кімнату відпочинку. У такій кімнаті повинні бути м'які зручні меблі краще оббити тканиною теплих тонів, вікна повинні мати темні штори, підлогу необхідно покрити мяким килимом. Додатково можна використовувати фіто-або аромотерапію. Тут також; має бути магнітофон і/або відеоапаратура.

Але можна використовувати й інші приміщення, наприклад музичний чи спортивний зал.

Таким чином, необхідно враховувати те, що організація простору кабінету багато в чому визначає ефективність діяльності психолога. Важливо виходити з реальних можливостей.

Для організації повноцінної роботи практичного психолога категорично неприпустима відсутність кабінету або його поєднання з іншими службовими кабінетами (методичним, медичним кабінетом тощо).

Ведення документації - трудоємкий, але необхідний аспект діяльності практичного психолога ДЗ. Саме з її допомогою перевіряючі організації мають можливість регулювати і контролювати діяльність психологів. Крім того, грамотне ведення документації дозволяє самому психологу структурувати і систематизувати свою роботу.

Документація практичного психолога у дошкільному закладі розподіляється за такими ж категоріями, як і для ЗОШ: нормативно-правова, навчально-методична, довідково-інформаційна, обліково-статистична, для службового використання. У процесі заповнення документації у психологів ДЗ виникає ряд проблем, та як більшість існуючої документації призначена для роботи шкільних психологів.

Грамотна організація роботи на основі принципі діловодства допоможе психологу заощадити час. Таї можна рекомендувати використовувати гнучкі папки т файли. Накопичений матеріал доцільно систематизувати у наступному порядку:

1. Діагностичні методики.

1.1. Діагностика розвитку дітей дошкільного віку.

  • Діагностика емоційно-особистісної сфери.

  • Діагностика пізнавальної сфери.

  • Діагностика готовності до школи.

  1. Діагностика дитячо-батьківських відносин.

  2. Діагностичні методики для обстеження педагогії

2. Висновки.

  1. Висновки за результатами діагностичного обстеження рівня розвитку дітей дошкільного віку.

  2. Висновки за підсумками процесу адаптації.

  3. Висновки за результатами діагностичного обстеження дітей підготовчої групи (готовність до школи).

  4. Висновки за результатами діагностики педагогії

3. Програмне забезпечення корекційно-розвивального напрямку (програми, плани).

4. Матеріали для роботи з педагогами.

  1. Плани-конспекти лекцій, семінарів.

  2. Методичні рекомендації.




  1. Матеріали для роботи з батьками (рекомендації).

  2. Психологічне забезпечення процесу адаптації.

7. Нормативно-правове та організаційне забезпечення діяльності психолога ДЗ.

Якщо психолог проходив курси підвищення кваліфікації або навчався на різних семінарах, то в паш нормативної документації у нього повинні бути копії сертифікатів і свідоцтв.

Кожна папка повинна мати список наявних у ній матеріалів.

Можна рекомендувати завести на кожну вікову групу папку-конверт, в якій збирається весь отриманий матеріал (матеріали діагностичного обстеження, малюнки, анкети батьків, адаптаційні листи і т. д.).

Необхідно мати архів, в якому зберігаються матеріали по дітях, які закінчили дитячий садок або пішли в інший. Такі документи повинні зберігатися не менше трьох років.

Річний план психолога має гармонійно вписуватися в загальний план ДЗ. Підставою для включення до нього тих чи інших заходів служить аналіз актуального стану психологічного клімату в ДЗ, взаємодії батьків і ДЗ, проблем дітей, запитів адміністрації та батьків. Тут дуже важлива налагоджена система взаємодії психолога з іншими фахівцями.



Схожі:

План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconПлан Зміст діяльності практичного психолога зі старшокласниками....
Тема Робота практичного психолога зі старшокласниками та у закладах інтернатного типу
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconПлан Психологічна та професійна готовність практичного психолога....
Тема Психологічна готовність та професійна компетентність практичного психолога
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconПлан Взаємодія психолога з педагогічним колективом. Характеристика...
Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. – К.: Либідь, – 2003. – 536 с
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconСпецифіка роботи, психолога у загальноосвітніх навчальних закладах....
Тема Специфіка роботи, психолога у загальноосвітніх навчальних закладах. Психологічний супровід дітей початкової школи
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconПлан Робота з гіперактивними дітьми. Агресія, агресивність, причини...
Тема Типові проблеми у психічному розвитку дітей дошкільного віку та їх корекція
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconЛекція 6 Тема 6
Тема Організація роботи практичного психолога по забезпеченню готовності дитини до навчання
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconЛекція 1 Змістовий модуль І
Змістовий модуль І. Теоретичні основи та методологічне забезпечення роботи практичного психолога
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconВступ до спеціальності
Система робота психолога з рядовими працівниками та представниками трирівневої структури менеджменту
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconКурс лекцій Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки Напрям підготовки:...
Лекція Психокорекційна практика як основна форма діяльності практичного психолога
План Специфіка роботи психолога днз. Завдання практичного психолога дошкільної установи. Організаційно-методична робота психолога iconТема 6: Вивчення міжособистісних стосунків молодших школярів з однокласниками,...
Тест-опитувальник батьківського ставлення розроблений А. Я. Варгою та В. В. Століним ( Рогов Е. И. Настольная книга практического...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка